Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 469/1317/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Самовільне залишення військової частини або місця служби.
Надіслано судом: 06.11.2024. Зареєстровано: 07.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 08.11.2024.
Дата набрання законної сили: 29.05.2025
Результат оскарження 29.05.2025 Миколаївський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/469/283/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62024150010002206

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		06.11.24                      Справа № 469/1317/24
		                                                 1-кп/469/283/24
		        В И Р О К
		                   ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ
		06 листопада 2024 року                                   с-ще Березанка
		Березанський районний суд Миколаївської області у складі:    
		головуючого судді ОСОБА_1 , 
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 62024150010002206 від 11.09.2024 року за обвинуваченням
		    ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Веселий Кут Арцизького району Одеської області, громадянина України, місце проживання АДРЕСА_1 , інвалідності не має, перебуває у неофіційних шлюбних відносинах, на утриманні одна малолітня дитина (зі слів), раніше судимого:
		- 20 січня 2014 року Арцизьким районним судом Одеської області за ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на два роки,
		- 23 червня 2014 року Арцизьким районним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого з місць відбування покарання 22 листопада 2017 року,
		- 19 жовтня 2018 року вироком Арцизького районного суду Одеської області за ч.3 ст.185 КК України, з урахуванням вироку Одеського апеляційного суду від 01 червня 2021 року є засудженим до 4 років позбавлення волі;
		- 28 червня 2020 року вироком Арцизького районного суду Одеської області за ч. 3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі;
		- 28 липня 2020 року Арцизьким районним судом Одеської області за ч.1 ст.263, ст.126-1, ч.3 ст.185, ст.70 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі; на підставі ухвали Малиновського районного суду м.Одеси від 24 лютого 2023 року відповідно до ст.ст.537, 539 КПК України, ч.4 ст.70 КК України остаточне покарання визначене шляхом часткового складання покарань у виді 4 років 5 місяців позбавлення волі, ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 28 травня 2024 року звільнений від відбування покарання умовно-достроково для проходження військової служби на підставі ст. 81-1 КК України з невідбутим строком 4 місяці 20 днів, військовослужбовця за контрактом, кулеметника другого стрілецького спеціалізованого відділення третього стрілецького спеціалізованого взводу першої стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) 154 окремої механізованої бригади військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні солдат,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,-
		 
		сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
		прокурор ОСОБА_4 (у режимі відеоконференцзв"язку)
		обвинувачений ОСОБА_3 
		захисник ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),
		 
		Суд визнає доведеним, що солдат ОСОБА_3 , проходячи військову службу за контрактом на посаді кулеметника другого стрілецького спеціалізованого відділення третього стрілецького спеціалізованого взводу першої стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) 154 окремої механізованої бригади (військова частина НОМЕР_1 ), 21 липня 2024 року приблизно о 04.00 год., діючи умисно, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов"язків військової служби, в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а також обов"язків, покладених на нього ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 28 травня 2024 року, усвідомлюючи суспільно небезпечність свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, без дозволу командира військової частини самовільно залишив місце служби - тимчасове місце дислокації військової частини НОМЕР_1 біля АДРЕСА_2 та незаконно перебував поза її межами понад три доби, проводячи час на власний розсуд, переховуючись від служби, приховуючи свою належність до Збройних Сил України, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам як про військовослужбовця, який самовільно залишив місце несення служби, до 19.45 год. 24 липня 2024 року.
		   Зазначене діяння суд кваліфікує за ч.5 ст.407 КК України як самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
		   Кримінальне правопорушення є умисним і закінченим.
		   У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість визнав повністю відповідно до викладених у обвинувальному акті обставин, у вчиненому щиро розкаявся, суду пояснив, що він обізнаний про обов"язки, покладені на нього ухвалою суду про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для укладення контракту з метою проходження військової служби; після прибуття з базової військової підготовки до військової частини командир усно дозволив йому з"їздити додому до родичів на один день, проте у зв"язку з відсутністю письмових документів його на ОСОБА_6 затримали та повернули до частини. Після цього обвинувачений знову звернувся до командира за дозволом на короткострокову відпустку, на що командир сказав " ОСОБА_7 на всі чотири сторони", що було сприйнято обвинуваченим як вираження емоцій, і після цього він без дозволу командира та без поважних причин залишив військову частину приблизно о 18.00 год. 20 липня 2024 року, направився до місця проживання, але не доїхав, так як його було затримано у місті Білгород-Дністровський. Мав на меті після самовільного залишення військової частини повернутися, побувши удома один день. З письмовими заявами, рапортами про відпустку не звертався.
		 
		   Враховуючи, що обвинувачений розкаявся у вчиненому, повністю визнав свою винуватість та обставини, викладені в обвинувальному акті, за відсутності заперечень учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо викладених у обвинувальному акті обставин, які ніким не оспорюються, враховуючи, що зміст цих обставин зрозумілий учасникам судового провадження, сумніви у добровільності їх позиції відсутні, та вирішив обмежитись допитом обвинуваченого та документів, що характеризують обвинуваченого і впливають на покарання.
		   Судом роз`яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. 
		 
		Обставинами, що пом"якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
		 
		       При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, яке є умисним та відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який фактично повністю визнав свою винуватість у вчиненому та бажає за можливості продовжувати військову службу, є раніше судимим, інвалідності не має, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, тяжких захворювань не має, зі слів має утриманні одну малолітню дитину; вчинив нове кримінальне правопорушення через незначний проміжок часу (менше двох місяців) після умовно-дострокового звільнення від відбування покарання на підставі ст.81-1 КК України для проходження військової служби за контрактом, з порушенням умов такого звільнення, визначених ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 28 травня 2024 року, та перебуваючи під адміністративним наглядом, встановленим вказаною ухвалою, його задовільну характеристику за місцем відбування попереднього покарання та негативну характеристику командування за місцем проходження військової служби.
		   Враховуючи вказані обставини, а також що відсутність обвинуваченого за місцем розташування військової частини на незначний проміжок часу (менше доби) перевищила строк, визначений диспозицією ч.5 ст.407 КК України (три доби), суд вважає за можливе призначити йому покарання у мінімальному розмірі, визначеному санкцією ч.5 ст.407 КК України.
		   Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Згідно з вимогами ч. 4 цієї статті, остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
		   З врахуванням того, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби під час дії воєнного стану, порушивши при цьому умови ухвали суду про умовно-дострокове звільнення його від призначеного судом покарання у виді позбавлення волі на підставі ст.81-1 КК України для проходження військової служби за контрактом, а також з врахуванням щирого каяття обвинуваченого та добровільного його повернення для несення військової служби до військової частини протягом незначного проміжку часу після закінчення строку, визначеного диспозицією ч.5 ст.407 КК України, суд вважає, що норми ч.1 ст.71 КК України підлягають застосуванню шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
		   Процесуальні витрати, речові докази у кримінальному провадженні відсутні, цивільний позов не заявлено.
		      Підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлено, а тому, з врахуванням виду призначеного покарання, обвинуваченого слід тримати під вартою.      
		   На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -
		у х в а л и в :
		    ОСОБА_3  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, та призначити йому покарання у виді п"яти років позбавлення волі.
		   На підставі ч.1 ст.71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Одеського апеляційного суду від 01 червня 2021 року у вигляді 4 років позбавлення волі та вироком Арцизького районного суду Одеської області від 28 липня 2020 року у вигляді 4 років 1 місяця позбавлення волі, яке на підставі ухвали Малиновського районного суду м.Одеси від 24 лютого 2023 року остаточно визначене у виді 4 років 5 місяців позбавлення волі, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на п"ять років один місяць.
		Строк відбування покарання обчислювати з дати затримання ОСОБА_3 24 липня 2024 року, на підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_3 строк попереднього ув`язнення з 24 липня 2024 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі.
		       Запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити без змін до вступу вироку у законну силу, але не більше ніж на 60 діб.
		   Надані суду документи зберігати у матеріалах справи.
		 Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Березанський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		    Роз`яснити учасникам судового провадження право подати клопотання про помилування, ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення. Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, копію вироку надіслати не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...