Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/13852/23-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 07.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 08.11.2024.
Дата набрання законної сили: 30.10.2024
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Справа №757/13852/23-к                                                                                Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1 
		Провадження № 11-сс/824/5722/2024                                                            Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2     
		 
		 
		                                                             У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		30 жовтня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
		головуючого судді                                  ОСОБА_2 , 
		суддів                                                         ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		при секретарі судового засідання -    ОСОБА_5 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12 квітня 2023 року, щодо
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м. Бобокваті Республіки Грузії, проживаючого за межами території України, особи без громадянства, -
		який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-2 КК України,-
		за участю:
		прокурора                                                 ОСОБА_9 ,
		захисника                                                  ОСОБА_10 , ОСОБА_6 ,
		 
		в с т а н о в и л а:
		 
		Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12 квітня 2023 рокузадоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_11 та обрано стосовно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Роз`яснено, що у разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
		Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.04.2023, скасувати її та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу вигляді тримання під вартою до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дослідити під час апеляційного розгляду аудіо-звукозапис судового засідання.
		На обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги апелянт вказує на те, що 28.03.2023 слідчим ГСУ НПУ складено повідомлення про підозру ОСОБА_12 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 255-2 КК України, проте, у передбачений КПК України спосіб, ОСОБА_12 про підозру не повідомлено, та в цей же день постановами слідчого його безпідставно оголошено у розшук та міжнародний розшук.
		При цьому, з моменту складання повідомлення про підозру стороною обвинувачення не забезпечено участь захисника ОСОБА_12 у кримінальному провадженні. І лише під час розгляду клопотання про обрання стосовно ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на підставі постанови слідчого ГСУ НПУ, дорученням Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у м. Києві від 07.04.2023 ОСОБА_12 призначено захисника ОСОБА_13 у кримінальному провадженні №12023000000000575 від 31.03.2023 до його закриття; закінчення останнього судового провадження з перегляду судових рішень; використання всіх національних засобів правового захисту.
		На підставі вказаного доручення, адвокат ОСОБА_13 прийняв участь у судовому засіданні з розгляду вищевказаного клопотання про обрання стосовно ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, проте, адвокат ОСОБА_14 не повідомив клієнта про наявність клопотання про обрання стосовно нього запобіжного заходу, не погодив позицію із клієнтом, не повідомив про результати судового розгляду та не вжив заходів щодо оскарження незаконного судового рішення.
		А тому, такими діями захисник порушив право ОСОБА_12 на захист, у зв`язку із чим, ОСОБА_12 подані скарги на адвоката ОСОБА_13 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва та Регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги у м. Києві.
		Відтак, на переконання апелянта, такі грубі порушення права на захист та інших прав ОСОБА_12 призвели до постановлення оскаржуваної ухвали.
		Разом з цим, апелянт зазначив, що органу досудового розслідування було достовірно відомо, що ОСОБА_12 як станом на час вчинення інкримінованого злочину, так і на дату складання повідомлення про підозру перебував за межами України, що підтверджується рапортом оперуповноваженого ДСР НП України, в якому зазначено, що відповідно до інформаційної системи " Аркан " у період часу з 08.11.2017 по 29.03.2023 ОСОБА_12 державний кордон України не перетинав.
		За таких обставин, орган досудового розслідування був зобов`язаний звернутись до Інтерполу з метою отримання інформації про місцезнаходження ОСОБА_16 .
		Оскільки ОСОБА_12 протягом тривалого часу на законних підставах перебуває на території Республіки Польща, де має зареєстровану адресу проживання, слідчий зобов`язаний був використовувати Договір між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах.
		Апелянт вказує на те, що у матеріалах доданих до клопотання про обрання запобіжного заходу міститься повідомлення про підозру ОСОБА_12 , вказаний документ датований 28.03.2023 та не містить підпису про його вручення ОСОБА_16 .
		На переконання апелянта, сторона обвинувачення порушила вимоги законодавства та не направила повідомлення про підозру разом із завіреним перекладом на мову запитуваної сторони з метою їх вручення ОСОБА_16 .
		Апелянт вважає, що сторона обвинувачення безпідставно використала положення ч. 8 ст. 135 КПК України, оскільки відсутні докази, що ОСОБА_12 станом на 28.03.2023 перебував на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.
		А тому, апелянт зазначає, що стороною обвинувачення порушено порядок вручення повідомлення про підозру ОСОБА_16 .
		Крім того, апелянт зауважує на тому, що порушено порядок оголошення ОСОБА_17 у розшук та міжнародний розшук, оскільки органом досудового розслідування не виконано покладені на нього обов`язки щодо встановлення місцезнаходження ОСОБА_12 за допомогою Інтерполу.
		Також апелянт звертає увагу суду на те, що опублікування повідомлення про підозру, згідно матеріалів судової справи, відбулось 30.03.2023, тобто після винесення постанов про оголошення ОСОБА_12 в розшук та міжнародний розшук.
		Апелянт зазначає, що згідно журналу судового засідання з розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, судовий розгляд повністю із перебування слідчого судді в нарадчій кімнаті та оголошенням ухвали відбувся за 3 хвилини 33 секунди.
		При цьому, ОСОБА_13 не заперечив проти розгляду клопотання, не дивлячись на те, що ОСОБА_12 не був повідомлений про дату, час і місце розгляду клопотання, а також те, що ОСОБА_13 не зміг узгодити позицію із клієнтом до початку розгляду клопотання. Виступ ОСОБА_13 по суті клопотання тривав 1 секунду.
		За таких обставин, можна зробити висновок про фактичну відсутність судового розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу.
		Крім того, апелянт зазначає, що викладені в ухвалі слідчого судді висновки, що підозра ОСОБА_12 є обґрунтованою, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, до того ж, до клопотання не додані будь-які докази, які б вказували про причетність ОСОБА_12 до вказаних подій.
		Апелянт вважає, що докази долучені до клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, навіть з урахуванням більш спрощеного стандарту доказування обґрунтованості підозри, не доводять, що був вчинений злочин, передбачений ч. 1 ст. 255-2 КК України та до нього був причетний ОСОБА_16 .
		Також апелянт вказує на те, що висновки викладені в ухвалі слідчого судді, щодо наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
		На переконання апелянта, ОСОБА_12 не вчиняв дій, які б свідчили про його намір переховуватись від органів слідства чи суду, і жодних доказів, які б вказували на можливість ОСОБА_12 переховуватись від слідства, у матеріалах судової справи не міститься.
		На обґрунтування вимог поданого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням вказаного про порушення адвокатом ОСОБА_13 вимог законодавства, апелянт зазначає, що на підставі оскаржуваної ухвали Офісом Генерального прокурора направлено міжнародне доручення на адресу Міністерства юстиції Республіки Польща, де ОСОБА_12 22.07.2024 затримано. Після чого, Департамент міжнародного співробітництва Офісу Генерального прокурора направив лист на адресу Міністерства юстиції Республіки Польща, в якому прохає забезпечити тимчасовий арешт відносно ОСОБА_12 до надходження запиту про видачу. А тому, у зв`язку із перебуванням під вартою у Республіці Польща, ОСОБА_12 був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу. При цьому, після залучення адвокатів на території України, останні ознайомились зі змістом ухвали та матеріалами клопотання лише 12.08.2024.
		Заслухавши доповідь судді, доводи захисників, які підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та просили її задовольнити, з наведених в ній підстав, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.
		Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
		Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.
		Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
		Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відбувся за участю захисника ОСОБА_13 , призначеного з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної допомоги у м. Києві. Останнім оскаржувана ухвала слідчого судді не оскаржувалась. При цьому, як зазначає апелянт, що на підставі оскаржуваної ухвали Офісом Генерального прокурора направлено міжнародне доручення на адресу Міністерства юстиції Республіки Польща, де ОСОБА_12 22.07.2024 затримано. Після чого, Департамент міжнародного співробітництва Офісу Генерального прокурора направив лист на адресу Міністерства юстиції Республіки Польща, в якому прохає забезпечити тимчасовий арешт відносно ОСОБА_12 до надходження запиту про видачу. А тому, у зв`язку із перебуванням під вартою у Республіці Польща, ОСОБА_12 був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу. При цьому, після залучення адвокатів на території України, останні ознайомились зі змістом ухвали та матеріалами клопотання лише 12.08.2024, іншої інформації матеріали справи не містять, у зв`язку з чим колегія суддів вбачає підстави для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12 квітня 2023 року.
		Як убачається з матеріалів справи, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження № 12023000000000575, яке 31.03.2023 виділене з кримінального провадження № 12022000000001445, за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 255-2 КК України.
		28.03.2023, в порядку ст. 276-278 КПК України, ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 255-2 КК України.
		28.03.2023 підозрюваного ОСОБА_8 оголошено в розшук, у зв`язку із тим, що останній виїхав за межами України та місцезнаходження його невідоме.
		Постановою слідчого від 28.03.2023 ОСОБА_8 оголошено в міжнародний розшук.
		10.04.2023 старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_11 , за погодженням із прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного  ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		12.04.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва вказане клопотання слідчого задоволено та обрано стосовно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Роз`яснено, що у разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
		З таким рішенням слідчого судді колегія суддів погоджується та вважає його законним, обґрунтованим і вмотивованим, виходячи з наступного.
		Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом.
		Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:  1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
		Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
		Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті. Слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
		Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Обираючи підозрюваному  ОСОБА_12 у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 255-2 КК України.
		Також слідчий суддя вважав доведеним наявність одного з таких ризиків, як можливість з боку підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування, оскільки встановлено, що останній протягом тривалого часу переховується від органів досудового розслідування та перебуває у державному та міжнародному розшуку.
		Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя у відповідності до ст. 177, 178 КПК України врахував тяжкість покарання за інкриміновані діяння, у зв`язку з чим був оголошений у розшук та вважав наявними підстави для обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для запобігання його подальшим спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, відтак клопотання підлягало задоволенню.
		Як убачається з матеріалів судового провадження, слідчий суддя дослідив клопотання про обрання запобіжного заходу і матеріали, які його обґрунтовують, та всупереч доводам захисника, правильно встановив, що наведені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які викладені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах. Враховуючи при цьому те, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні старшого слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні  ОСОБА_12 ,кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-2 КК України.
		Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_12 , підозри чогось очевидно недопустимого чи такого, що не підтверджується доказами, не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
		Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя,  дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження. Зокрема, наявні в матеріалах провадження, докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися і фактично переховується від органів досудового розслідування.
		З урахуванням наведеного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_12  з дотриманням вимог ч. 6 ст. 193 КПК України, оскільки саме такий запобіжний захід є необхідним у даному випадку для виконання завдань кримінального провадження.
		Твердження апелянта про те, що органу досудового розслідування було достовірно відомо, що ОСОБА_12 як станом на час вчинення інкримінованого злочину, так і на дату складання повідомлення про підозру перебував за межами України, що підтверджується рапортом оперуповноваженого ДСР НП України, в якому зазначено, що відповідно до інформаційної системи " Аркан " у період часу з 08.11.2017 по 29.03.2023 ОСОБА_12 державний кордон України не перетинав, не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, що слідством вжито всіх можливих та достатніх заходів для встановленнямісцезнаходження підозрюваного ОСОБА_12 
		Дійсно, частиною 7 ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.
		Однак, у органу досудового розслідування були відсутні достовірні відомості про можливість проживання, у тому числі про адресу такого проживання підозрюваного ОСОБА_12 на території Республіки Польща.
		30.03.2023повідомлення про підозру  ОСОБА_12 , у зв`язку з перебуванням останнього за межами України, розміщено на офіційному сайті "Урядовий кур`єр".
		Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
		Доводи апелянта, що орган досудового розслідування був зобов`язаний звернутись до Інтерполу з метою отримання інформації про місцезнаходження ОСОБА_12 , є безпідставними, виходячи з наступного.
		Здійснення розшуку підозрюваного  ОСОБА_12  за межами України можливе шляхом внесення відповідних відомостей про його міжнародний розшук до баз даних Інтерпол.
		Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 575 КПК України визначено, що видача особи в Україну може бути запитана лише на підставі ухвали суду про тримання особи під вартою.
		Відповідно до положень Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Офісу Генерального прокурора, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України 17 серпня 2020 року № 613/380/93/228/414/510/2801/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04 вересня 2020 р. за № 849/35132, для запиту публікації Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення правоохоронний орган України надсилає уповноваженому підрозділу формуляр для запиту публікації Червоного оповіщення (додаток 1), а також таку інформацію, серед яких, завірені копії ухвали суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та ухвали про оголошення розшуку особи (у тому числі в перекладі на одну з робочих мов Інтерполу) на стадії судового розгляду.
		Таким чином, саме ордер на арешт або відповідне судове рішення має передувати виданню сповіщення з «червоним кутом». Інформація про прийняття такого судового рішення є однією з підстав для видачі сповіщення з «червоним кутом».
		Не знайшли свого підтвердження і доводи апелянта, що сторона обвинувачення безпідставно використала положення ч. 8 ст. 135 КПК України, оскільки відсутні докази, що ОСОБА_12 станом на 28.03.2023 перебував на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, оскільки ч. 8 ст. 135 КПК передбачено й можливість публікації повістки в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, а не лише вразі перебування особи на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.
		Щодо тверджень апелянта, що опублікування повідомлення про підозру, згідно матеріалів судової справи, відбулось 30.03.2023, тобто після винесення постанов про оголошення ОСОБА_12 в розшук та міжнародний розшук, то колегія суддів зауважує, що повідомлення про підозру ОСОБА_12 було складено 28.03.2023, тобто в день винесення постанов про оголошення останнього у розшук.
		Разом з цим, публікація повідомлення про підозру дійсно була здійснена після оголошення ОСОБА_12 у розшук, проте слід зауважити, що чинним КПК України передбачено, що згідно ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
		При цьому, чітко визначеного строку для публікації повідомлення про підозру чинним законодавством не передбачено.
		Відтак, на переконання колегії суддів, вказані обставини не є порушенням прав підозрюваного, так як інші засоби вручення повідомлення про підозру були недоступні з огляду на відсутність інформації про місцезнаходження ОСОБА_16 .
		Посилання апелянта на те, щозахисник порушив право ОСОБА_12 на захист, також не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки питання про притягнення захисника до відповідальності вирішується в порядку передбаченого Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а саме ст. 36 вказаного закону передбачено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
		Разом з цим, порушень зі сторони слідчого судді під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, колегією суддів не встановлено, оскільки захисник був присутнім під час судового засідання та діяв на власний розсуд та за власними переконаннями.
		Таким чином доводи викладені в апеляційній скарзі захисника не спростовують висновків слідчого судді щодо наявності підстав для обрання відносно підозрюваногоОСОБА_12 запобіжного заходу. При цьому, слід зазначити, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваної особи в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України не є остаточним застосуванням стосовно особи запобіжного заходу, натомість, за своєю правовою природою не призводить до негайного взяття особи під варту, а виступає підставою для затримання й доставки цієї особи до місця кримінального провадження.
		Відповідно до положень вищевказаної ч. 6 ст. 193 КПК України, у разі обрання стосовно підозрюваної особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за її відсутності, після затримання такої особи та не пізніш як через 48 годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю такої особи розглядає питання про застосування стосовно неї обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.
		Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не виявлено.
		Зважаючи на викладене, оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою і вмотивованою, оскільки постановлена згідно з нормами матеріального права, з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалена на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об`єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження захисника, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає - безпідставними, у зв`язку з чим приходить до висновку про залишення її без задоволення.
		Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
		 
		                                                           постановила:
		 
		Поновити захиснику ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12 квітня 2023 року.
		Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12 квітня 2023 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
		Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		 
		Судді:
		   ______________              ________________             __________________
		        ОСОБА_2                            ОСОБА_3                        ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...