Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/5182/23 : Господарські справи (до 01.01.2019); Корпоративних відносин.
Надіслано судом: 07.11.2024. Зареєстровано: 08.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 08.11.2024.
Дата набрання законної сили: 06.11.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 листопада 2024 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  916/5182/23 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кондратова І.Д.,
		 
		за участю секретаря судового засідання:   Натаріної О.О.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Золоті ключі-1"
		 
		на  ухвалу Господарського суду Одеської області
		(суддя - Сулімовська М.Б.)
		від  08.05.2024
		та  постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
		(головуючий суддя - Богатир К.В., судді: Таран С.В., Філінюк І.Г.)
		від  08.08.2024
		 
		у справі  №916/5182/23
		 
		за позовом  Обслуговуючого кооперативу "Золоті ключі-1"
		до   ОСОБА_1 
		про  стягнення 128 522, 03 грн,
		 
		за участю представників учасників справи:
		позивача - не з`явились,
		відповідача  - не з`явились.
		 
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		 
		1. Короткий зміст позовних вимог
		 
		1.1. Обслуговуючий кооператив «Золоті ключі-1» (далі - ОК «Золоті ключі-1», позивач) звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення 128 522,03 грн.
		 
		1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем, як асоційованим членом ОК "Золоті ключі-1", обов`язку зі сплати членських внесків, у зв`язку з чим позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості з оплати членських внесків до кооперативу за період з березня 2021 року по вересень 2023 року, а також пені, 3% річних, інфляційних втрат та штрафу.
		 
		2. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень судів попередніх інстанцій
		 
		2.1. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.05.2024 провадження у справі №916/5182/23 закрито. Роз`яснено позивачу, що даний спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
		 
		Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що асоційований член обслуговуючого кооперативу не наділений правомочностями, які б у повному обсязі відповідали ознакам поняття корпоративних прав, а спори між ним та кооперативом не є такими, що виникають з корпоративних відносин, у зв`язку з чим спір у цій справі не належить до юрисдикції господарських судів та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
		 
		2.2. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2024 апеляційну скаргу ОК «Золоті ключі-1» залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.05.2024 про закриття провадження у справі №916/5182/23 - без змін.
		 
		3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
		 
		3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій,                  ОК «Золоті ключі-1» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.05.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2024 у справі №916/5182/23, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		 
		3.2. На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі ОК «Золоті ключі-1» із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відзначає, що судами попередніх інстанції застосовано норму права (пункт 3 частини першої статті 20 ГПК України) без урахування висновків щодо її застосування, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.10.2020 у справах №683/351/16-ц та №695/2665/16-ц, про те, що відносини зі сплати членських внесків між учасниками юридичної особи та юридичною особою, створеною без мети отримання прибутку, є корпоративними.
		 
		Крім того, скаржник зазначає, що висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 10.04.2024 у справі №750/319/18 (на який послались суди попередніх інстанцій), не може бути застосований до спорів за позовом ОК "Золоті ключі-1" до його члена (асоційованого члена) про стягнення заборгованості зі сплати членських внесків, так як, виходячи з характеру спірних правовідносин, у вказаній справі, що переглядалась в суді апеляційної інстанції, відсутні ознаки інвестиційної діяльності, між кооперативом і асоційованим членом, будь-які кооперативні договори не укладались на внесення коштів асоційованого члена на будівництво кооперативом майна, відтак такі спори підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.
		 
		ОК "Золоті ключі-1" у даній справі діє на захист майнових прав кооперативу, адже членські внески за загальним правилом є власністю кооперативу та витрачаються ним на власні потреби - для задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів та асоційованих членів такого кооперативу. У справі за позовом кооперативу до його члена (асоційованого члена) про стягнення заборгованості зі сплати членських внесків, правовідносини виникають не на підставі укладених інвестиційних (пайових) договорів між відповідачем та кооперативом, а на підставі статуту та рішень загальних зборів членів кооперативу, які визначають спосіб формування таких внесків, об`єм та строки сплати.
		 
		Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово зазначала, що спори, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи є корпоративними в розумінні пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України, незалежно від того, чи є позивач та інші учасники справи акціонерами (учасниками) юридичної особи, і мають розглядатися за правилами ГПК України (такі правові висновки викладено, зокрема, в постановах від 10.09.2019 у справі №921/36/18, від 18.03.2020 у справі №466/6221/16-а, від 15.04.2020 у справі №804/14471/15, від 03.11.2020 у справі №922/88/20, від 06.04. 2021 у справі №910/10011/19).
		 
		Отже, на думку скаржника, спори між обслуговуючим кооперативом та його членом (асоційованим членом) щодо сплати членських внесків, визначених статутом кооперативу та рішеннями загальних зборів, пов`язані виключно зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності цього кооперативу, а тому мають ознаки саме корпоративних правовідносин.
		 
		3.3. ОСОБА_1 21.10.2024 через «Електронний суд» подав до Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		 
		Крім того, у поданому відзиві відповідач просить справу передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду  з метою вирішення виключної правової проблеми щодо розмежування юрисдикції господарських судів та судів загальної юрисдикції у правовідносинах асоційованого членства фізичних осіб у кооперативах, та спорах між кооперативом та асоційованим членом, у тому числі, з питання щодо спорів про стягнення кооперативом із асоційованого члена заборгованості із членських внесків, для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
		 
		4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій, та мотиви, з яких виходили суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень
		 
		4.1. ОСОБА_1 є асоційованим членом дачно-будівельного кооперативу "Золоті ключі".
		 
		4.2. Рішенням загальних зборів членів Дачно-будівельного кооперативу "Золоті ключі", оформленим протоколом від 01.03.2023 №01/03/23, змінено назву кооперативу на Обслуговуючий кооператив "Золоті ключі-1" та затверджено нову редакцію статуту позивача (далі - статут).
		 
		Відповідно до пункту 1.1 статуту даний кооператив створений на засадах добровільного об`єднання на основі членства, пов`язаних спільністю інтересів фізичних та юридичних осіб - членів кооперативу, з метою задоволення та захисту своїх законних економічних, соціальних та інших потреб. Кооператив є неприбутковою організацією, створеною відповідно до Конституції України, Господарського кодексу України, Закону України "Про кооперацію" та інших діючих в Україні нормативно-правових актів. Кооператив за напрямом діяльності є обслуговуючим кооперативом, а за типом відноситься до обслуговуючих кооперативів. Кооператив здійснює свою діяльність відповідно до цього Статуту, затвердженого загальними зборами його членів.
		 
		Пунктом 3.1 статуту передбачено, що метою створення кооперативу є забезпечення реалізації та захисту прав, свобод і інтересів його членів та асоційованих членів кооперативу; задоволення економічних, соціальних та інших потреб, пов`язаних із реалізацією права на використання земельної ділянки для ведення садівництва, з метою виробництва сільськогосподарської продукції для власного споживання, та використання земельної ділянки для ведення індивідуального дачного будівництва з метою обслуговування житлових, дачних та садових будинків, а також для сумісної реалізації членами та асоційованими членами кооперативу права на відпочинок, проведення дозвілля та зміцнення здоров`я.
		 
		За умовами пункту 3.2 статуту завданнями кооперативу є, зокрема, організація діяльності мереж інженерно-технічного забезпечення кооперативу, що безпосередньо використовуються для можливості тепло-, газо-, електро-, водопостачання та водовідведення на земельних ділянках членів та асоційованих членів кооперативу, а також організація оплати за це відповідним організаціям, а також надання повного комплексу послуг членам та асоційованим членам кооперативу по експлуатації та догляду за будинками, спорудами та прилеглою територією тощо, та не членам кооперативу в обсягах, встановлених законодавством.
		 
		Членський внесок та додатковий членський внесок - грошовий неповоротний внесок, що щомісячно сплачується членами та асоційованими членами кооперативу для забезпечення поточної діяльності кооперативу, в тому числі на: утримання і благоустрій інфраструктури кооперативу; утримання, ремонт та обслуговування мереж інженерно-технічного забезпечення; оплату праці працівників кооперативу; сплату кооперативом комунальних послуг (енергопостачання, водопостачання, водовідведення та вивіз сміття), якими користуються члени та асоційовані члени кооперативу; придбання, створення об`єктів загального користування (до створення об`єктів в даному випадку відносяться також їх відновлення, капітальний ремонт, модернізація та реконструкція); придбання необхідних для виконання статутних завдань кооперативу транспортних засобів, обладнання, будівель та споруд; експлуатаційні витрати на майно загального користування, поточний ремонт такого майна, споруд та транспортних засобів; організаційні витрати, витрати на сплату податків, різного роду реєстраційних зборів і мита, що стягуються з кооперативу у цілому, оренда державного та комунального майна та іншого рухомого і нерухомого майна, необхідного для здійснення мети кооперативу та інші поточні витрати Кооперативу. Порядок розрахунку членського внеску та додаткового членського внеску встановлюється головою кооперативу та затверджується рішенням загальних зборів членів кооперативу (пункт 4.3 статуту).
		 
		Порядок встановлення розмірів, складу і оплата внесків та паїв членами та асоційованими членами кооперативу регламентується цим статутом та положенням про фонди та внески ОК "Золоті ключі-1".
		 
		У пункті 5.1 статуту передбачено, що членами та асоційованими членами кооперативу можуть бути громадяни України, громадяни інших держав та особи без громадянства, віком не молодші 16-ти років, а також юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які виявили бажання прийняти участь в досягненні мети та здійсненні завдань кооперативу, визнають положення статуту, дотримуються його вимог, сплатили вступний внесок та внесли пайовий внесок. У випадку, коли власником земельної ділянки є особа молодша 16-ти років, заяву про вступ в члени або асоційовані члени кооперативу підписує один з батьків або будь-який інший законний представник неповнолітньої особи, який приймає всі права та обов`язки, передбачені статутом для члена або асоційованого члена кооперативу. З дати набрання власником земельної ділянки 16-ти річного віку він набуває права та обов`язки члена (асоційованого члена) кооперативу, заява подана його законним представником зберігає чинність і жодних додаткових юридичних дій ним не вчинюється.
		 
		Згідно з пунктом 6.4 статуту члени кооперативу зобов`язані: 1) брати активну участь у роботі кооперативу, всебічно сприяти реалізації його мети та завдань; 2) виконувати вимоги статуту, положень та правил, рішень органів управління кооперативу; 3) виконувати вказівки посадових осіб кооперативу (голова кооперативу, головний бухгалтер, економіст, заступник голови кооперативу з безпеки), які надані в межах їх повноважень і компетенції; 4) не порушувати права інших членів та асоційованих членів кооперативу; 5) своєчасно сплачувати всі види встановлених внесків та платежів у порядку, строки та розмірах, визначених органами управління кооперативу; 6) використовувати загальне майно кооперативу відповідно до його призначення, бережно ставитись до санітарно-технічного та іншого обладнання і об`єктів благоустрою; 7) узгоджувати проект будівництва житлових, садових, дачних та інших будівель і споруд з органами управління кооперативу; 8) дотримуватись та виконувати норми законодавства України з питань будівництва жилих/дачних/садових будинків та прилеглих обслуговуючих споруд, положення, переліку будівельних вимог до індивідуальних дачних будинків на території ОК "Золоті         ключі-1", внутрішніх правил проживання на території ОК "Золоті ключі-1", правил здійснення забудови земельних ділянок на території кооперативу, положення про організацію пропускного режиму і пересування по території ОК "Золоті ключі-1", положення про електропостачання дачних і садових будинків членів (асоційованих членів) ОК "Золоті ключі-1", положення про водопостачання та водовідведення дачних будинків членів (асоційованих членів) ОК "Золоті ключі-1", положення про фонди та внески ОК "Золоті ключі-1", які встановлені органами управління в кооперативі, загальноприйняті правила утримання жилого будинку та прибуткової ділянки, правила пожежної безпеки, чистоти, порядку в місцях загального користування, та інше; 9) забезпечити дотримання членами своєї сім`ї, особами, що сумісно проживають та гостями, діючих у кооперативі правил і положень; 10) дотримуватися правил добросусідства, не вчиняти дії, у тому числі з боку членів своєї сім`ї, особами що сумісно проживають та гостями, які порушують нормальні умови відпочинку інших членів та асоційованих членів кооперативу, приймати заходи, спрямовані на застереження подібних дій що здійснюються іншими особами, повідомляти про такі дії органи управління кооперативу; 11) використовувати земельну ділянку виключно у встановлених межах, за її цільовим призначенням, та не здійснювати самозахоплення земельних ділянок, що межують з нею;12) не змінювати цільового призначення будинків, будівель та споруд у возведених на земельних ділянках, що належать членам кооперативу, на таке призначення, що суперечить цільовому призначенню земельної ділянки на якій (яких) розташовані вказані будинки, будівлі та споруди; 13) письмово повідомляти посадових осіб кооперативу (голова кооперативу, головний бухгалтер, економіст) про заплановане відчуження земельної ділянки за 3 (три) дні до дня укладення такої угоди.
		 
		Положенням пункту 6.6 статуту визначено, що до членів кооперативу за невиконання ними своїх обов`язків може бути застосована відповідальність, передбачена цим статутом і законодавством України.
		 
		За грубе порушення, яке виражається у тривалій затримці (більше ніж 1 місяць) або відмові від сплати членом або асоційованим членом будь-яких видів внесків, інших платежів або їх частин, відмові відшкодувати завдані збитки з вини порушника, загальні збори членів кооперативу вправі прийняти рішення про стягнення заборгованості з урахуванням збитків, пені та штрафів, розмір яких визначається головою кооперативу та затверджується загальними зборами членів (пункт 8.2 статуту).
		 
		Відповідно до пункту 9.1 статуту органами управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу, голова кооперативу, ревізор кооперативу.
		 
		Пунктом 9.6 статуту визначено, що загальні збори членів кооперативу можуть передавати частину своїх повноважень голові кооперативу.
		 
		У пункті 9.12 статуту закріплено, що до повноважень голови кооперативу належить, зокрема, прийняття рішень про застосування відповідальності за порушення статуту, положень або правил, встановлених статутом, в межах своїх повноважень, у тому числі встановлення розміру оплати відновлення організації забезпечення електро-, водозабезпечення, водовідведення, послуг зв`язку, а також визначення розміру та терміну сплати пені і штрафів при застосуванні до порушників встановлених санкцій.
		 
		4.3. Рішенням загальних зборів членів кооперативу, оформленим протоколом від 31.05.2016 №09, встановлена пеня за несвоєчасну сплату членських внесків у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка нараховується за кожний день прострочення, починаючи з 1 числа наступного за поточним місяцем.
		 
		4.4. Як зазначає позивач згідно з протоколами загальних зборів членів кооперативу та довідкою про заборгованість з членських внесків заборгованість відповідача (за період з березня 2021 року по вересень 2023 року) станом на 15.09.2023 включно складає 128 552,03 грн, з яких: 
		- 82 713,50 грн - членські внески, розраховані відповідно до щомісячного тарифу за сотку земельної ділянки відповідача, помножену на площу цієї земельної ділянки, 
		- 4 347,00 грн - членські внески за спожиті комунальні послуги, 
		- 3 847,00 грн - членські внески в спеціальний фонд розвитку. 
		 
		Крім того, внаслідок непогашення відповідачем заборгованості з членських внесків позивачем нараховано пеню у розмірі 18 851,74 грн, інфляційні втрати у розмірі 15 802,24 грн, 3% річних у розмірі 2 918,71 грн та штраф у розмірі 2 000 грн, що і стало підставою для звернення до суду з позовом у даній справі.
		 
		4.5.           Суди  попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, виходили з такого:
		 
		- системне тлумачення норм Закону України "Про кооперацію", Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дає підстави для висновку, що асоційований член обслуговуючого кооперативу не наділений правомочностями, які б у повному обсязі відповідали ознакам поняття корпоративних прав, а спори між ним та кооперативом не є такими, що виникають із корпоративних відносин;
		 
		- спір у даній справі між асоційованим членом Жердецьким О.Ф. і таким кооперативом щодо сплати внесків, визначених статутом, не пов`язаний зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності цього кооперативу, тобто з корпоративними відносинами. Відтак, такий спір належить розглядати за правилами цивільного судочинства.
		 
		5. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Розгляд клопотань
		 
		5.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2024 для розгляду касаційної скарги у справі №916/5182/23 визначено колегію суддів у складі: Студенець В.І. (головуючий), Баранець О.М., Кондратова І.Д. 
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 09.10.2024 відкрито касаційне провадження у справі №916/5182/23 за касаційною скаргою ОК "Золоті ключі-1" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.05.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2024 у справі №916/5182/23; справу призначено до судового розгляду.
		 
		5.2. Об`єктом касаційного оскарження є ухвала Господарського суду Одеської області від 08.05.2024 та постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2024 у справі №916/5182/23, якими закрито провадження у справі у зв`язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
		 
		5.3. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
		 
		Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина четверта статті 300 ГПК України).
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		6.  Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд
		 
		6.1. Дослідивши наведене у касаційній скарзі, у межах доводів та підстав касаційного оскарження, Верховний Суд відзначає, що фактично підставою для звернення до Верховного Суду стало питання щодо:
		 
		-          юрисдикції спору, що виник між кооперативом та його асоційованим членом, про стягнення членських внесків.
		 
		З огляду на що колегія суддів відзначає таке.
		 
		6.2. Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України "Про кооперацію".
		 
		Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та / або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (статі 2, 23 Закону України "Про кооперацію").
		 
		Згідно з частиною першою статті 12 Закону України "Про кооперацію" та частиною першою статті 99 Господарського кодексу України (далі - ГК України) одними з основних прав члена кооперативу є участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах.
		 
		Корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав (частина шоста статті 96-1 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)).
		 
		Отже, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними (аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.10.2020 у справах №683/351/16-ц та №695/2665/16-ц, на які також посилався скаржник).
		 
		У свою чергу, асоційований член кооперативу - фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі. При ліквідації кооперативу асоційований член кооперативу має переважне порівняно з членами кооперативу право на одержання паю. 
		 
		Тобто у кооперативі допускається асоційоване членство для осіб, які визнають його статут та внесли пай. 
		 
		Порядок вступу до кооперативу та участь асоційованого члена в його господарській та іншій діяльності, права та обов`язки такого члена, розміри паїв та виплат на паї визначаються статутом кооперативу (стаття 14 Закону України "Про кооперацію").
		 
		За змістом статті 8 Закону України "Про кооперацію" вбачається, що основним правовим документом, що регулює діяльність кооперативу, є статут. У ньому визначаються порядок вступу до кооперативу і виходу з нього, права і обов`язки його членів та асоційованих членів, порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов`язань щодо їх сплати, порядок скликання загальних зборів, його органи управління, контролю та їх компетенція, порядок утворення майна кооперативу і розподілу прибутку, умови реорганізації і ліквідації кооперативу та інші положення, що не суперечать законодавчим актам України.
		 
		Так, у статуті ОК "Золоті ключі-1" (як встановлено судами попередніх інстанцій) вказано, що кооператив створений на засадах добровільного об`єднання на основі членства, пов`язаних спільністю інтересів фізичних та юридичних осіб - членів кооперативу, з метою задоволення та захисту своїх законних економічних, соціальних та інших потреб (пункт 1.1), а метою створення кооперативу є, зокрема, забезпечення реалізації та захисту прав, свобод і інтересів його членів та асоційованих членів кооперативу (пункт 3.1).
		 
		У пункті 6.4 статуту ОК "Золоті ключі-1" визначені обов`язки членів, у тому числі, асоційованих членів ОК "Золоті ключі-1", які кореспондуються з правами та обов`язками, передбаченими статтею 12 Закону України "Про кооперацію".
		 
		Відповідно до пункту 4.3 статуту ОК "Золоті ключі-1" членський внесок та додатковий членський внесок - грошовий неповоротний внесок, що щомісячно сплачується членами та асоційованими членами кооперативу  для забезпечення поточної діяльності  кооперативу.
		 
		Отже, Законом України "Про кооперацію" та статутом встановлені особливості правового статусу асоційованих членів кооперативу, наділення їх як майновими правами (участь у формуванні майнових фондів кооперативу шляхом внесення внесків, переважне право на одержання паю при ліквідації кооперативу), так й іншими правами, зокрема, на участь таких асоційованих членів у господарській та іншій діяльності кооперативу. При цьому специфіка управлінських прав асоційованих членів кооперативу полягає в тому, що вони мають право брати участь у діяльності загальних зборів кооперативу з правом дорадчого голосу.
		 
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2019 у справі №509/577/18 дійшла висновку, що члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності, є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.
		 
		Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.05.2019 у справі №592/2083/15-ц дійшла висновку, що спір за позовом про стягнення з члена споживчого товариства несплачених додаткових пайових внесків, передбачених статутом, виник з корпоративних відносин, а тому його варто розглядати за правилами господарського судочинства.
		 
		Також Верховний Суд у постановах від 28.03.2023 у справі №916/213/22, від 30.05.2023 у справі №916/212/22, від 07.06.2023 у справі №916/211/22, від 28.02.2024 у справі №906/160/23 дійшов висновку, що неповідомлення асоційованого члена про проведення загальних зборів, на яких прийняті рішення щодо його обов`язків, є порушенням його прав і має наслідком визнання недійсними таких рішень. Тобто Верховний Суд у кожній справі вважав спір корпоративним, який стосувався саме порушення корпоративних прав асоційованого члена.
		 
		У постанові від 13.09.2023 у справі №916/147/22 Верховний Суд розглянув спір про стягнення з членів кооперативу грошових коштів (заборгованості зі сплати внесків) на користь кооперативу саме у порядку господарського судочинства.
		 
		Відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою статті 20 ГПК України), зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
		 
		Отже, з огляду на предмет спору асоційованих членів обслуговуючого кооперативу необхідно вважати носіями корпоративних прав, а відносини між кооперативом та його асоційованими членами, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, - корпоративними.
		 
		Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що спір у даній справі виник між кооперативом та його асоційованим членом щодо стягнення членських внесків, які справляються для забезпечення поточної діяльності кооперативу, колегія суддів доходить висновку, що у силу положень пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України ця справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
		 
		Подібних за змістом висновків Верховний Суд дійшов у постановах від 11.09.2024 у справах №  916/5232/23  та №916/5527/23, від 19.09.2024 у справі № 916/2670/23, в яких розглядалися аналогічні позови ОК "Золоті ключі-1" до асоційованих членів кооперативу про стягнення заборгованості зі сплати членських внесків, а також пені, інфляційних втрат, 3% річних та штрафу.
		 
		6.3. Щодо посилань судів попередніх інстанцій на правові висновки  Великої Палати Верховного Суду, що викладені у постанові від 10.04.2024 у справі №750/319/18, колегія судів відзначає таке.
		 
		У наведеній справі спір виник між обслуговуючим кооперативом та асоційованим членом щодо несвоєчасного виконання зобов`язань за договорами будівництва нерухомості (первісний позов) та у зв`язку про відшкодування майнової та моральної шкоди (зустрічний позов).
		 
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2024 у справі №750/319/18 вказала, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що між сторонами виникли цивільні правовідносини щодо відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань за договорами будівництва нерухомості за кошти замовника та погодилася з тим, що суди правильно визначили цивільно-правову природу правовідносин між сторонами, і що предметом спору була відповідальність особи за несвоєчасне внесення інвестиційних коштів на будівництво квартир, які передані їй у власність, та відшкодування майнової і моральної шкоди. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що правовідносини між сторонами (кооперативом та асоційованим членом цього кооперативу) мають інвестиційну природу, оскільки насправді виникли за несвоєчасне виконання зобов`язань за договорами будівництва нерухомості за кошти замовника, тому справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
		 
		Водночас у справі, що переглядається, спір виник не у зв`язку із здійсненням відповідачем інвестиційної діяльності (фінансування будівництва), а стосується стягнення передбачених статутом  членських внесків  з асоційованого члена кооперативу на користь кооперативу.
		 
		При цьому Велика Палата Верховного у справі №750/319/18 не вказувала про те, що між асоційованим членом та кооперативом або його іншими членам зовсім не виникають корпоративні відносини, а лише вказала, що вони не виникають у повному обсязі.
		 
		Відтак висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2024 у справі №750/319/18, не є подібними до спірних правовідносин.
		 
		6.4. За таких обставин, доводи касаційної скарги позивача знайшли своє підтвердження.
		 
		Суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про те, що спір у даній справі підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а відтак наявні підстави для скасування оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій (якими було зарито провадження у справі), як таких, що ухвалені з порушенням норм процесуального права, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		 
		Враховуючи спірний характер правовідносин сторін, наведена міра обґрунтування даного судового рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
		 
		6.5. Щодо клопотання відповідача про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів відзначає таке.
		 
		Відповідно до частини п`ятої статті 302 ГПК суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
		 
		Лише за наявності умов, визначених наведеним положенням, справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		 
		Згідно з усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний ілюструє той факт, ще вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються, як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права.
		 
		Пунктом 1 частини другої статті 45 Закону "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.
		 
		Отже, з наведеної норми права а також частини п`ятої статті 302 ГПК вбачається, що справа з указаної підстави може бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду за наявності двох ознак: 1) справа містить виключну правову проблему; 2) вирішення такої виключної правової проблеми Великою Палатою Верховного Суду необхідне для забезпечення розвитку права та формування судами єдиної правозастосовчої практики.
		 
		Виходячи з наведених критеріїв, для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення виключної правової проблеми, має бути обґрунтовано її наявність за кількісним та якісним вимірами, наприклад, наведено інші справи різних юрисдикцій у яких мала місце зазначена правова проблема, наявність різної судової практики її вирішення тощо.
		 
		Втім,  відповідачем не наведено наявності неоднакової та суперечливої судової практики з поставлених питань (юрисдикції спорів про стягнення кооперативом із асоційованого члена заборгованості із членських внесків), та відповідно, наявності виключних правових проблем у невизначеній кількості спорів щодо наведеного питання, з огляду на що Суд дійшов висновку про відсутність підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з поставлених заявником питань.
		 
		Відповідно до частини шостої статті 302 ГПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції;   2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб`єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3)   Велика Палата   Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб`єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
		 
		З наведених норм права вбачається, що справа може бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 302 ГПК України лише за відсутності всіх трьох указаних у цій частині ознак. У випадку наявності хоча б однієї з перелічених ознак справа не підлягає передачі до Великої Палати Верховного Суду.
		 
		Разом з тим, колегія суддів ураховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2019 у справі №509/577/18 дійшла висновку, що члени обслуговуючого кооперативу є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними; а у постанові від 29.05.2019 у справі №592/2083/15-ц Велика Палата Верховного Суду виснувала, що спір за позовом про стягнення з члена споживчого товариства несплачених додаткових пайових внесків, передбачених статутом, виник з корпоративних відносин, а тому його варто розглядати за правилами господарського судочинства. 
		 
		Тобто Велика Палата Верховного Суду вже наводила правові висновки щодо юрисдикції спорів, пов`язаних зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності кооперативу, які виникають між такою юридичною особою та його членом (членами).
		 
		Враховуючи наявність висновків Великої Палати Верховного Суду щодо юрисдикції спорів у подібних правовідносинах, суд не вбачає підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		 
		6.6. ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		 
		У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
		 
		Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
		 
		7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		7.1. Доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм права при ухваленні оскаржуваних судових рішень за результатами перегляду справи в касаційному порядку знайшли своє підтвердження з мотивів, викладених у розділі 6 цієї Постанови.
		 
		7.2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
		 
		Відповідно до частини шостої статті 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
		 
		7.3. Оскільки судами попередніх інстанцій порушено норми права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, які перешкоджають подальшому провадженню у справі, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		 
		8. Судові витрати
		 
		8.1. З огляду на те, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа направляється для продовження розгляду до суду першої інстанції, розподіл судових витрат у справі, у тому числі й судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
		 
		 
		Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи №916/5182/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.
		 
		2. Касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Золоті ключі-1" задовольнити.
		 
		3. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.05.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2024 у справі №916/5182/23 скасувати, а справу №916/5182/23 направити для продовження розгляду до Господарського суду Одеської області.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                       В. Студенець
		 
		 
		Судді                                                                                           О. Баранець 
		 
		 
		                                                                                          І. Кондратова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...