Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/2957/22 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю; усунення порушення прав власника.
Надіслано для оприлюднення: 07.11.2024. Зареєстровано: 08.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 08.11.2024.
Дата набрання законної сили: 05.11.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 листопада 2024 року 
		м. Київ
		cправа №  904/2957/22 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Могил С.К. - головуючий, Волковицька Н.О., Мачульський Г.М.
		за участю секретаря судового засідання Амірханяна Р.К.
		та представників
		позивача: Лопатнікова А.В.,
		відповідача: Кузьменко В.С.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алонза" 
		на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.06.2024
		та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2023
		у справі № 904/2957/22
		за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" 
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алонза" 
		про стягнення 50 610 028 грн 80 коп, зобов`язання звільнити та повернути об`єкт оренди, усунути перешкоди у користуванні майном,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алонза", в якому просило (з урахуванням заяви про зміну предмета позову):
		- стягнути з ТОВ "Алонза" на користь АТ КБ "ПриватБанк" за договором оренди №б/н від 28.04.2020 пеню за прострочення виконання зобов`язання в розмірі 2 739 572, 64  грн, 3% річних в розмірі 225 275, 45 грн, інфляційні витрати в розмірі 1 371 865, 96 грн;
		- стягнути з ТОВ "Алонза" на користь АТ КБ "ПриватБанк" за прострочення повернення переданого об`єкта оренди за договором оренди №б/н від 28.04.2020 за період 13.06.2022-31.10.2022 включно штраф в розмірі 23 273 678, 41 грн, неустойку в розмірі 22 999 836,33 грн;
		- зобов`язати ТОВ "Алонза" звільнити та повернути АТ КБ "ПриватБанк" об`єкт оренди за договором №б/н від 28.04.2020 - частину цілісного майнового комплексу торгівельно-розважального центру "Приозерний", що знаходиться за адресою: Україна, м. Дніпро, вул. Боброва, буд. 1, а саме: літ. А-5 з надбудовами літ. А1-1, А2-1, А3-1, А4-1 та підвалом літ. під. А-5, загальною площею 27 739,21 кв.м, а також виїзди у паркінг літ. а1, а2, сходи літ. А4, ганки літ. А6, а7, а8, а10, ганок з козирком літ. А9, вхід на 1 поверх літ. А11-1, навіс літ. Б;
		- зобов`язати ТОВ "Алонза" усунути перешкоди в користуванні АТ КБ "ПриватБанк" нерухомим майном - частиною цілісного майнового комплексу торгівельно-розважального центру Приозерний",  що знаходиться за адресою: Україна, м. Дніпро, вул. Боброва, буд. 1, а саме: літ. А-5 з надбудовами літ. А1-1, А2-1, А3-1, А4-1 та підвалом літ. під. А-5, загальною площею 27 739,21 кв.м, а також виїзди у паркінг літ. а1, а2, сходи літ. А4, ганки літ. А6, а7, а8, а10, ганок з козирком літ. А9, вхід на 1 поверх літ. А11-1, навіс літ. Б.
		Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2023 (суддя Загинайко Т.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Алонза" на користь АТ КБ "ПриватБанк" 1 389 525 грн 08 коп - 3% річних, 1 371 865 грн 96 коп - інфляційних нарахувань, 23 273 678  грн 41 коп - штрафу та 19 872 910 грн 70 коп - неустойки. Зобов`язано ТОВ "Алонза" звільнити та повернути АТ КБ "ПриватБанк" об`єкт оренди за договором оренди від 28.04.2020 №б/н  - частину цілісного майнового комплексу торговельно-розважального центру "Приозерний", що знаходиться за адресою: Україна, м. Дніпро, вул. Боброва, буд. 1, а саме: літ. А-5 з надбудовами літ. А1-1, А2-1, АЗ-1, А4-1 та підвалом літ. під. А-5, загальною площею 27 739,21 кв.м; а також в`їзди у паркінг літ. а1, а2; сходи літ. А4, ґанки літ. А6, а7, а8, а10; ґанок з козирком літ. А9; вхід на 1 поверх літ. А11-1; навіс літ. Б. В решті позовних вимог  відмовлено.
		Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.06.2024 (колегія суддів у складі: Коваль Л.А. - головуючий, Мороз В.Ф., Чередко А.Є.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін (переглядалось лише в частині позовних вимог про зобов`язання ТОВ "Алонза" звільнити та повернути АТ КБ "ПриватБанк" об`єкт оренди за Договором оренди від 28.04.2020 №б/н  - частину цілісного майнового комплексу торговельно-розважального центру "Приозерний", що знаходиться за адресою: Україна, м. Дніпро, вул. Боброва, буд. 1, а саме: літ. А-5 з надбудовами літ. А1-1, А2-1, АЗ-1, А4-1 та підвалом літ. під. А-5, загальною площею 27 739,21 кв.м; а також в`їзди у паркінг літ. а1, а2; сходи літ. А4, ґанки літ. А6, а7, а8, а10; ґанок з козирком літ. А9; вхід на 1 поверх літ. А11-1; навіс літ. Б).
		Судами обох інстанцій встановлено, що в матеріалах справи міститься копія Інформаційної довідки від 03.08.2016 №64932597 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна торгівельного центру за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Боброва, 1, власником якого значиться позивач. Об`єкт оренди належить позивачу на праві приватної власності на підставі договору іпотеки, посвідченого 07.06.2016 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Крючковою Т.В. за реєстровим номером 4596, договору про внесення змін №1, посвідченого 08.07.2016 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Крючковою Т.В. за реєстровим номером 5052, право власності зареєстровано 02.08.2016 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вербою В.М., номер запису про право власності 15702796.
		Між АТ КБ "ПриватБанк" (орендодавцем) та ТОВ "Алонза" (орендарем) укладено договір оренди від 28.04.2020 б/н, пунктом 1.1. якого визначено, що орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування частину цілісного майнового комплексу торговельно-розважального центру  "Приозерний",  що знаходиться за адресою: Україна,  м. Дніпро, вул.  Боброва, буд.  1, а саме: літ. А-5 з надбудовами літ. А1-1, А2-1, А3-1, А4-1  та  підвалом літ. під. А-5,  загальною площею 27 739,21 кв.м (двадцять сім тисяч сімсот тридцять дев`ять цілих 21 сотих квадратних метри); а також в`їзди у паркінг літ. а1, а2; сходи літ. А4, ґанки літ. А6, а7, а8, а10; ґанок з козирком літ. А9; вхід на 1 поверх літ. А11-1; навіс літ. Б (далі за текстом - Об`єкт оренди), за актом приймання-передачі, підписаним сторонами, який є невід`ємною частиною цього договору
		Орендодавець  передає  орендарю об`єкт  оренди  повністю придатним для використання. Відновна вартість об`єкту оренди, з урахуванням індексації, становить загалом 165 061 549,04 гривень.
		Передача об`єкта в оренду не спричиняє передачу орендарю права власності на об`єкт оренди. Власником об`єкта оренди залишається орендодавець, а орендар володіє і користується ним протягом строку оренди (пункт 1.2. договору).
		Об`єкт оренди надається за актом приймання-передачі об`єкту оренди (додаток №1), який підписується сторонами і є невід`ємною частиною цього договору (пункт 2.1. договору).
		Передача орендодавцем та прийняття орендарем об`єкта оренди засвідчується актом приймання-передачі. Повернення об`єкта оренди орендодавцю здійснюється  за  актом приймання-передачі. Обов`язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає об`єкт оренди іншій стороні договору (пункт 2.2. договору).
		Об`єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Акт приймання-передачі складається на момент фактичного передання/повернення та має бути наданий для підписання іншій стороні у цей же день. Друга сторона зобов`язана підписати акт приймання-передачі відразу після надання його стороною, що склала акт приймання-передачі, а один примірник акта приймання-передачі повернути відповідній стороні. У разі наявності зауважень у сторони, яка приймає об`єкт оренди, остання зобов`язана надати зауваження відповідній стороні протягом десяти календарних днів з дня отримання акту приймання-передачі для підписання. Зауваження можуть зазначатися безпосередньо в акті приймання-передачі або в окремому документі (дефектний акт тощо) (пункт 2.3. договору).
		Повернення орендодавцю об`єкта оренди здійснюється за актом приймання-передачі (пункт 2.4. договору).
		Сторони повинні призначити своїх представників до комісії і розпочати передачу об`єкту оренди у впродовж 5-ти днів з моменту закінчення терміну оренди. Об`єкт оренди вважається фактично переданим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі об`єкту оренди (пункт 2.5. договору).
		Об`єкт оренди повинен бути повернутий орендодавцю у тому ж стані, в якому він був переданий в оренду з урахуванням нормального зносу та урахуванням виконаних робіт з усунення недоліків, в останній день дії договору (пункт 2.6. договору).
		Пунктом 3.1. договору визначено, що орендодавець зобов`язується надати об`єкт оренди орендарю "01" березня 2020 року. Об`єкт оренди надається орендарю у справному стані, належному до використання його за призначенням з урахуванням відомих орендарю недоліків, зазначених в актах перевірки від 11.04.2018 №7 та №134 від 27.01.2020 Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, за актом приймання-передачі об`єкта оренди. Орендодавець зобов`язаний по закінченню терміну дії оренди прийняти об`єкт оренди від орендаря за актом приймання-передачі.
		Відповідно до пункту 4.1. договору орендар зобов`язується, зокрема, своєчасно сплачувати орендні платежі.
		Згідно з пунктом 5.1. договору орендна плата підлягає сплаті до 30 числа поточного місяця за наступний місяць оренди та починає нараховуватись з 01.03.2020 у наступному порядку:
		5.1.1. ціна договору: орендна плата за 1 (один) календарний місяць складається з орендної ставки за користування 1 м2 (одним квадратним метром) об`єкта оренди помноженої на загальну площу об`єкта оренди, визначену сторонами в п. 1.1. цього договору, та скориговану відповідно до зміни курсу долару США до національної валюти України у порівнянні з днем, зазначеним в п. 5.1.3. цього договору, з курсом долару США до національної валюти України на день виставлення рахунку на оплату. Орендна плата обчислюється за формулою:
		ОП = П х ОС х (К1 / К2),
		де:
		ОП - орендна плата за оренду об`єкту оренди, яка включає в себе податок на додану вартість;
		П - загальна площа об`єкту оренди згідно п. 1.1 цього договору;
		ОС - орендна ставка за користування 1 м2 (одним квадратним метром), яка визначена у п. 5.1.3 цього договору;
		К1 - курс долару США до гривні, встановлений НБУ на день виставлення рахунку на оплату;
		К2 - курс долару США до гривні, встановлений НБУ на дату, що визначена в п.5.1.3. цього договору.
		Отримана за формулою сума включає в себе ПДВ.
		Відповідно до п. 5.1.2. договору орендна ставка визначається як орендна плата за користування 1 (одним) квадратним метром об`єкта оренди протягом одного календарного місяця і підлягає сплаті незалежно від  результатів господарської діяльності орендаря.
		На дату 27.04.2020 офіційний курс Долару США за курсом Національного банку України становить 27,1441 гривні за 1 (один) дол. США. Таким чином, еквівалент орендної ставки за користування 1 кв.м загальної площі об`єкту оренди на дату 27.04.2020 становить 72,10 (сімдесят дві гривні 10 копійок) гривень з ПДВ, що на дату 27.04.2020 відповідає 2,66 (два долари шістдесят шість центів) доларів США з ПДВ (пункт 5.1.3. договору).
		Орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків, що надаються орендодавцем не пізніше 25 (двадцять п`ятого) числа кожного місяця (пункт 5.2. договору).
		Пунктом 5.3. договору визначено, що протягом 10 робочих днів з дня підписання цього договору орендар зобов`язується сплатити орендну плату за перший місяць оренди на рахунок орендодавця НОМЕР_1. З метою забезпечення виконання орендарем своїх зобов`язань по сплаті орендної плати орендар протягом 30 робочих днів з дня підписання цього договору перераховує на рахунок орендодавця  НОМЕР_1 гарантійний (забезпечувальний) платіж у розмірі передбаченому пунктом 5.1 договору, який зараховується за останній місяць оренди та підлягає коригуванню до 25 числа місяця, що передує останньому місяцю оренди. Сума платежів, зазначених в цьому пункті, нараховується за офіційним курсом Національного банку України Долару США на дату, що зазначена в пункті 5.1.3 цього договору.
		Пунктом 6.4. договору визначено, що а невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором, сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та умовами цього договору.
		Відповідно до пункту 7.2. договору орендодавець має право відмовитися від договору оренди і вимагати повернення об`єкту оренди, якщо орендар не вніс орендну плату за користування об`єктом оренди у строк, передбачений п.5.1 цього договору. У разі відмови орендодавця від договору оренди із зазначених вище підстав, орендодавець надсилає орендарю письмовий лист про відмову від договору. Письмовий лист орендодавця про відмову від договору з вказаних вище підстав вважається врученим, а договір відповідно припиненим (розірваним), через 10 (десять) календарних днів після направлення його поштовою кореспонденцією у вигляді цінного листа з внутрішнім описом, доказом відправлення якого є розрахунковий документ та внутрішній опис за адресою місцезнаходження орендаря, а саме: 49126, м. Дніпро, проспект Праці, будинок 2Т та за фактичним місцезнаходженням об`єкта оренди.
		Пунктом 7.4. договору визначено, що дія цього договору припиняється у разі: - закінчення строку, на який він був укладений; -  невиконання орендарем вимог пожежної безпеки; - загибелі об`єкту оренди; - достроково розірвання за погодженням сторін або по рішенню господарського суду; -  з ініціативи орендодавця або орендаря в односторонньому порядку. При цьому сторона  ініціатор розірвання  договору направляє іншій стороні письмове повідомлення в строк не менше ніж за місяць до дати розірвання договору. Договір вважається розірваним у дату, що зазначена у повідомленні. У разі продажу орендодавцем об`єкту  оренди,  ця умова розповсюджується на нового власника об`єкту оренди; - у випадку  банкрутства орендаря та в інших випадках, прямо  передбачених діючим законодавством та цим договором. Орендар повертає об`єкт оренди орендодавцю в останній день дії цього договору.
		Зміни в договір можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою сторін, як з використанням кваліфікованого електронного цифрового підпису, так і в паперовій формі (пункт 7.5. договору).
		На виконання умов договору сторонами було підписано акт від 28.04.2020 приймання-передачі об`єкту оренди до договору оренди від 28.05.2020 (додаток №1 до договору оренди від 28.04.2020).
		Відповідно до пункту 1 вказаного акту цим Актом сторони підтверджують, що орендодавець передав, а орендар прийняв у користування наступний об`єкт оренди:  - частину цілісного майнового комплексу торговельно-розважального центру "Приозерний", що знаходиться за адресою: Україна, м. Дніпро, вул. Боброва, буд. 1, а саме: літ. А-5 з надбудовами літ. А1-1, А2-1, А3-1, А4-1 та підвалом літ. під. А-5, загальною площею 27 739,21 кв.м (двадцять сім тисяч сімсот тридцять дев`ять цілих 21 сотих квадратних метри); а також в`їзди у паркінг літ. а1, а2; сходи літ. А4, ґанки літ. А6, а7, а8, а10; ґанок з козирком літ. А9; вхід на 1 поверх літ. А11-1; навіс літ. Б.
		Об`єкт оренди оглянутий представниками комісії орендаря, перебуває у задовільному стані та повністю придатний для використання за призначенням (пункт 2 акта).
		Першим днем оренди вважати 01.03.2020 (пункт 3 акта).
		Підписанням цього акта сторони підтверджують фактичну передачу об`єкта оренди за договором оренди 01.03.2020 (пункт 4 акта).
		В подальшому сторонами було укладено додаткову угоду від 03.11.2020 №1 про тимчасове призупинення надання послуг оренди до договору оренди від 28.04.2020 (надалі - додаткова угода №1).
		Сторони уклали  цю додаткову угоду №1 у зв`язку із встановленням відповідних обмежувальних карантинних заходів, запроваджених Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від "11" березня 2020 року (з наступними змінами та доповненнями) з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV2, надалі - "Обмежувальні карантинні заходи".
		Пунктом 1.1. додаткової угоди №1 визначено, що сторони погодили порядок оплати орендної плати за березень 2020 року з урахуванням тимчасового повного призупинення надання послуг з оренди - з "17" березня 2020 року по "21" травня 2020 року (включаючи обидві дати): на час дії відповідних обмежувальних карантинних заходів використання приміщення сплата орендної плати на період тимчасового повного призупинення надання послуг оренди, зазначеного в п.1 цієї Додаткової угоди здійснюється наступним чином: орендна плата на період тимчасового повного призупинення  надання послуг оренди "17" березня 2020 року по "31" травня 2020 року становить 732 867,16 грн в т.ч. ПДВ 122 144,53 грн, яка є сумою витрат орендодавця: податку на нерухоме майно та плати на землю за період з "01" квітня 2020 року по "21" травня 2020 року, за комунальні послуги за період з "17" березня 2020 року по "21" травня 2020 року,  в наступному обрахунку: - за березень 2020 року - 75 135,45грн з ПДВ, в т.ч ПДВ 12 522,58 грн; - за квітень 2020 року -412 628,97 грн з ПДВ, в т.ч ПДВ 68 771,49 грн; - за травень 2020 року - 245 102,74грн з ПДВ, в т.ч ПДВ 40 850,46 грн.
		Відповідно до пункту 1.2. додаткової угоди №1 сторони визнають, що фактично сплачена орендарем орендна плата за період з "01" березня 2020 року по "01" листопада 2020 року складає 7 789 771,55 грн (Сім мільйонів сімсот вісімдесят дев`ять тисяч сімсот сімдесят одна гривня 55 копійок) з ПДВ, не повертається та зараховується, як оплата орендної плати спочатку за період з "01" березня 2020 року по "16" березня 2020 року, в подальшому, як оплата наступних періодів, визначених у п. 2.2., в строки, визначені п. 4 цієї додаткової угоди, виходячи з розрахунку, що за період з 01 березня 2020 року по 16 березня 2020 року включно - 860 213,78  грн ( Вісімсот шістдесят тисяч двісті тринадцять гривень 78 копійок), крім того ПДВ ( 20%) - 172 042,76 грн, а всього до сплати 1 032 256,54 грн (Один мільйон тридцять дві тисячі двісті п`ятдесят шість гривень 54 копійки).
		Згідно з пунктом 2 додаткової угоди №1 тимчасове часткове відновлення надання послуг оренди, а саме: - з "22" травня 2020 року по "32" липня 2020 року - в розмірі 59% (п`ятдесят дев`ять  відсотків) від загальної площі приміщений; - з "01" серпня 2020 року по "31" грудня 2020 року - в розмірі 70% (сімдесят відсотків) від загальної площі приміщення; у зв`язку з чим:
		2.1. Сторони підтверджують, що у періоди, зазначені в п. 2 цієї додаткової угоди, орендар використовує: - 59% (п`ятдесят дев`ять відсотків) приміщення від загальної площі на час дії відповідних обмежувальних карантинних заходів, а саме з "22" травня 2020 року до "31" липня 2020 року включно; - 70% (сімдесят відсотків) приміщення від загальної площі на час дії відповідних обмежувальних карантинних заходів, а саме з "01" серпня 2020 року до "31" грудня 2020 року включно;
		2.2.  Орендна плата за періоди, що зазначені в п. 2. цієї додаткової угоди, розраховується у відсотках  від загальної площі орендованого приміщення та становить від загальної площі орендованого приміщення за один повний календарний місяць:
		2.2.1. 59% (п`ятдесят дев`ять відсотків) за період з "22" травня 2020 року до "31" липня 2020 року включно: -  за період з 22 травня 2020 року по 31 травня 2020 року - 315 185,67 грн ( Триста п`ятнадцять тисяч сто вісімдесят п`ять гривень 67 копійок), крім того ПДВ ( 20%) - 63 037,14грн,  а всього до сплати -  378 222,81 грн ( Триста сімдесят вісім  тисяч двісті двадцять дві гривні 81 копійки); -  за період з 01 червня 2020 року по 30 червня 2020 року -  969 257,94 грн  (Дев`ятсот шістдесят дев`ять тисяч двісті п`ятдесят сім гривень 94  копійки), крім того ПДВ ( 20%) - 193 851,59грн,  а всього до сплати - 1 163 109,53 грн (Один мільйон сто шістдесят три тисячі сто дев`ять гривень 53 копійок); - за період з 01 липня 2020 року по 31 липня 2020 року -  965 465,04 грн  (Дев`ятсот шістдесят чотири тисячі чотириста шістдесят п`ятдесят  гривень 04 копійки), крім того ПДВ ( 20%) - 193093,01 грн,  а всього до сплати -  1 158 558,05 грн (Один мільйон сто п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот п`ятдесят вісім гривень 05 копійки).
		2.2.2. 70% (сімдесят відсотків) за період з "01" серпня 2020 року до "31" грудня 2020 року включно: - за період з 01 серпня 2020 року по 31 серпня 2020 року - 1 198 203,98 грн ( Один мільйон сто дев`яносто вісім тисяч двісті три гривні 98 копійок), крім того ПДВ ( 20%) - 239 640,80 грн,  а всього до сплати - 1 437 844,77 грн (Один мільйон чотириста тридцять сім тисяч вісімсот сорок чотири гривні 77 копійок); - за період з 01 вересня 2020 року по 30 вересня 2020 року - 1 177 414,34грн  (Один мільйон сто сімдесят сім тисяч чотириста чотирнадцять гривень 34  копійки), крім того ПДВ ( 20%) - 235 482,87 грн, а всього до сплати - 1 412 897,21 грн (Один мільйон чотириста дванадцять тисяч вісімсот дев`яносто сім гривень 21 копійка); - за період з 01 жовтня 2020 року по 31 жовтня 2020 року - 1 214 141,12  грн  (Один мільйон двісті чотирнадцять тисяч сто сорок одна гривня 12  копійок), крім того ПДВ ( 20%) -  242 828,22 грн, а всього до сплати -  1 456 969,34 грн (Один мільйон чотириста п`ятдесят шість тисяч дев`ятсот шістдесят дев`ять гривень 34 копійки); -  за період з 01 листопада 2020 року по 31 грудня  року - еквівалент Орендної ставки за користування 1 кв.м загальної площі об`єкта оренди відповідає 1,86  (один  долар вісімдесят шість центів) доларів США з ПДВ.
		Відповідно до пункту 3.1. додаткової угоди №1 орендар, шляхом підписання цієї додаткової угоди підтверджує, що, з 01 січня 2021 року приміщення використовується ним в повному обсязі у господарській діяльності.
		Оренда плата, визначена ст. 5 договору оренди підлягає сплаті в повному обсязі та  у визначені договором оренди порядку та строки (пункт 3.2. додаткової угоди №1).
		Згідно з пунктом 4 додаткової угоди №1 орендар зобов`язаний сплатити оренду плату, зазначену у п. 1.1. та п. 2.2. (з урахуванням положень п. 1.2.) цієї додаткової угоди, протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати підписання даної додаткової угоди на рахунок  НОМЕР_2.
		Пунктом 5 додаткової угоди №1 викладено п. 1.1. договору в наступній редакції: "Орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування частину цілісного майнового комплексу торговельно-розважального центру "Приозерний", що знаходиться за адресою: Україна, м. Дніпро, вул. Боброва, буд. 1, а саме: літ. А-5 з надбудовами літ. А1-1, А2-1, А3-1, А4-] та підвалом літ. під. А-5, загальною площею 27 795,55 кв.м (двадцять сім тисяч сімсот дев`яносто п`ять цілих 55 сотих квадратних метри); а також в`їзди у паркінг літ. аі, а2; сходи літ. А4, ґанки літ. А6, а7, а8, а10; ґанок з козирком літ. А9; вхід на 1 поверх літ. А11-1; навіс літ. Б (далі за текстом - об`єкт оренди), за актом приймання-передачі, підписаним сторонами, який є невід`ємною частиною цього Договору. Орендодавець передає орендарю об`єкт оренди повністю придатним для використання. Відновна вартість об`єкту оренди, із врахуванням індексації, становить загалом 165 396 798,95 гривень".
		В подальшому сторонами було укладено додаткову угоду від 14.12.2021 №2 про часткову неможливість використовувати об`єкт оренди до договору оренди від 28.04.2020 (надалі - додаткова угода №2).
		Відповідно до пункту 1 додаткової угоди №2 сторонами встановлено неможливість використання у господарській діяльності орендаря об`єкту оренди, а саме: частину цілісного майнового комплексу торговельно-розважального центру "Приозерний", що знаходиться за адресою: Україна, м. Дніпро, вул. Боброва, буд. 1, а саме: літ. А-5 з надбудовами літ. А1-1, А2-1, А3-1, А4-1 та підвалом літ. під. А-5, загальною площею 27 795,55 кв.м (двадцять сім тисяч сімсот дев`яносто п`ять цілих 55 сотих квадратних метри); а також в`їзди у паркінг літ. аі, а2; сходи літ. А4, ґанки літ. Аб, а7, а8, а10; ґанок з козирком літ. А9; вхід на 1  поверх літ. АІ 1-1; навіс літ. Б  (надалі - "об`єкт оренди") у зв`язку із встановленими обмежувальними карантинними заходами з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SaRS-СоV-2 (далі - СОVID -19)  постановами Кабінету Міністрів  України від  11  березня 2020 р. № 211  "Про запобігання  поширенню  на  території  України  гострої респіраторної хвороби СОVID -19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2"  (Офіційний вісник України, 2020р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню  на  території  України  гострої респіраторної хвороби  СОVID -19,  спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст, 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641  "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID -19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2" (Офіційний вісник України, 2020р., № 63, ст. 2029), від 11 листопада 2020 р. № 1100 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641", від 09 грудня 2020 р. № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID -19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2", в наступні періоди: -  у вихідні дні в період з 00 годин 00 хвилин суботи до 00 годин 00 хвилин понеділка на території України з 14 листопада 2020 р. до 30 листопада 2020 р.5 а саме - 14, 15, 21, 22, 28, 29 листопада 2020 р., що підтверджено сертифікатом № 1200-21-0312 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) Дніпропетровської торгово-промислової палата від 24.03.2021 № 177/08-15; -  в період з 00 годин 00 хвилин 8 січня 2021 р. до 00 годин 00 хвилин 25 січня 2021 р., що підтверджено сертифікатом 1200-21-0188 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) Дніпропетровської торгово-промислової палати від 09.02.2021 № 88/08-15.
		Згідно з пунктом 2 Додаткової угоди №2 на підставі п. 1 даної Додаткової угоди орендна плата становить: -  за період з 01 листопада 2020 року по 30 листопада 2020 року 1 106 631 грн. 14 коп. (один мільйон  сто шість тисяч шістсот тридцять одна гривня 14  копійок), крім того ПДВ - 221 326 грн. 23 коп. (Двісті двадцять одна тисяча триста двадцять шість гривен 23 копійки), а всього до сплати  1 327 957,37 грн (один мільйон триста двадцять сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят сім гривень 37  копійок); - за період з 01 січня 2021 року по 31 січня 2021року 1 307 401,94 грн (один мільйон триста сім  тисяч чотириста одна гривня 94 копійки), крім того ПДВ - 261 480,39 грн (двісті шістдесят одна тисяча чотириста вісімдесят гривень 39 копійок),  а всього до сплати - 1 568 882,33 грн ( Один мільйон п`ятсот шістдесят вісім тисяч вісімсот вісімдесят дві гривні 33 копійки).
		Надлишково  сплачена орендарем  сума за  період листопад 2020,  січень  2021  року  не повертається та зараховується для оплати орендної плати за несплачені  періоди за договором оренди (пункт 3 Додаткової угоди №2).
		Інші умови Договору  залишаються  незмінними та сторони  підтверджують за ними  свої зобов`язання (пункт 4  Додаткової угоди №4).
		Ця Додаткова угода набирає  чинність з дня її підписання сторонами та є невід`ємною частиною Договору (пункт 5 Додаткової угоди №2).
		З урахуванням положення ч. 3  ст. 631 Цивільного кодексу України, сторони дійшли згоди, що умови цієї Додаткової угоди застосовуються до відносин між ними, які виникли до її укладення, а саме з "14" листопада 2020 року (пункт 6 Додаткової угоди №2).
		Як вбачається, сторонами було підписано акти невикористання приміщення до Договору оренди №б/н від 28.04.2020, а саме: від 14.11.2020; від 08.01.2021 та акти відновлення використання приміщення до Договору б/н від 28.04.2020, а саме: від 01.12.2020; від 25.01.2021.
		Позивач листами від 31.05.2022 №Е.93.0.0.0/0-220531/1478 та №Е.93.0.0.0/0-220531/1479 "На лист №11-05/2022-1 від 11.05.2022 та відмова від Договору оренди": - відхиляє запропоновані ТОВ "Алонза" листом № 11-05/2022-1 від 11.05.2022 зміни до Договору оренди № б/ н від 28.04.2020; - повідомляє про відмову від Договору оренди № б/н від 28.04.2020 на підставі  п.7.2 Договору; - зазначає, що через  десять  календарних днів  після  направлення  цього  листа  поштовою  кореспонденцією Договір  є розірваним, а об`єкт оренди має бути негайно повернуто банку, як орендодавцю; - вимагає від ТОВ "Алонза" звільнити об`єкт оренди та 13.06.2022 о 12:00 з`явитися на об`єкт оренди, центральний вхід, 1-й поверх, для приймання-передачі (повернення) об`єкту оренди, всіх наявних ключів від приміщень об`єкту оренди АТ КБ "ПриватБанк"; - вимагає у 7-денний термін з моменту відправлення цього листа сплатити суму боргу.
		Як вбачається, вказані листи були відправлені відповідачу (на адреси: м. 49000, м. Дніпро, вул. Боброва, 1 ТЦ "Приозерний" та 49126, м. Дніпро, просп. Праці, 2Т) 01.06.2022, що підтверджується копіями описів вкладення, фіскальних чеків та накладних АТ "Укрпошта" (поштове відправлення від 01.06.2022 №0100103052704, №0100103052690).
		В матеріалах справи міститься копія службової записки АТ КБ "ПриватБанк" від 13.06.2022 №Е.93.0.0.0/0-548 "Про склад комісії приймання-передачі об`єкту 13.06.2022", у якій затверджено склад комісії та зазначено, що комісії забезпечити прибуття на об`єкт ТЦ "Приозерний" (м. Дніпро, вул. Боброва, 1) 13.06.2022 о 12:00 для приймання-передачі (повернення) приміщень з оренди ТОВ "Алонза" за Договором оренди №б/н від 28.04.2020.
		Також в матеріалах справи міститься копія акта від 13.06.2022 повернення об`єкта оренди до договору оренди б/н від 28.04.2020, відповідно до якого: об`єкт оренди не повернений орендарем АТ КБ "ПриватБанк", як орендодавцю; орендар відмовився від приймання-передачі (повернення) об`єкту оренди згідно договору оренди б/н від 28.04.2020, що підтверджує не повернення орендарем АТ КБ "ПриватБанк", як орендодавцю об`єкту оренди на підставі листів №Е.93.0.0.0/0-220531/1478 та №Е.93.0.0.0/0-220531/1479 "На лист №11-05/2022-1 від 11.05.2022 та відмова від договору оренди".
		Вказаний акт підписаний членами комісії АТ КБ "ПриватБанк", яка сформована на підставі службової записки №Е.93.0.0.0/0-548 від 13.06.2022  "Про склад комісії приймання-передачі об`єкту 13.06.2022", а також свідками.
		Позивачем у період з 30.04.2020 по 20.06.2022 включно було виставлено відповідачу рахунки на оплату орендної плати за приміщення за договором від 28.04.2020 №б/н.
		В матеріалах справи містяться копії податкових накладних з відміткою про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, копії платіжних доручень відповідача за період з 30.04.2020 по 30.11.2022, меморіальних ордерів позивача та виписок по рахунку.
		Враховуючи умови договору, строк сплати орендної плати, є таким, що настав, а саме:
		- за березень, квітень 2020 (рахунки від 30.04.2020 №169261, №169262) - 14.05.2020;
		- за травень 2020 (рахунок від 30.04.2020 №169263) - 14.05.2020;
		- за червень 2020 (рахунок від 25.05.2020 №170095) - 30.05.2020;
		- за липень 2020 (рахунок від 25.06.2020 №171766) - 30.06.2020;
		- за серпень 2020 (рахунок від 25.07.2020 №173011) - 30.07.2020;
		- за вересень 2020 (рахунок від 25.08.2020 №173636) - 30.08.2020;
		- за жовтень 2020 (рахунок від 25.09.2020 №173907) - 30.09.2020;
		- за листопад 2020 (рахунок від 03.11.2020 №175390) - 30.10.2020;
		- за грудень 2020 (рахунок від 25.11.2020 №176063) - 30.11.2020;
		- за січень 2021 (рахунок від 25.12.2020 №176840) - 30.12.2020;
		- за лютий 2021 (рахунок від 25.01.2021 №177764) - 30.01.2021;
		- за березень 2021 (рахунок від 25.02.2021 №179068) - 28.02.2021;
		- за квітень 2021 (рахунок від 25.03.2021 №182212) - 30.03.2021;
		- за травень 2021 (рахунок від 07.05.2021 №183558) - 30.04.2021;
		- за червень 2021 (рахунок від 25.05.2021 №183961) - 30.05.2021;
		- за липень 2021 (рахунок від 29.06.2021 №185661) - 30.06.2021;
		- за серпень 2021 (рахунок від 25.07.2021 №189660) - 30.07.2021;
		- за вересень 2021 (рахунок від 25.08.2021 №190961) - 30.08.2021;
		- за жовтень 2021 (рахунок від 25.09.2021 №193033) - 30.09.2021;
		- за листопад 2021 (рахунок від 25.10.2021 №198174) - 30.10.2021;
		- за грудень 2021 (рахунок від 25.11.2021 №200139) - 30.11.2021;
		- за січень 2022 (рахунок від 28.12.2021 №202012) - 30.12.2021;
		- за лютий 2022 (рахунок від 25.01.2022 №207619) - 30.01.2022;
		- за березень 2022 (рахунок від 25.02.2022 №209964) - 28.02.2022;
		- за квітень 2022 (рахунок від 25.03.2022 №211721) - 30.03.2022;
		- за травень 2022 (рахунок від 25.04.2022 №218879) - 30.04.2022;
		- за червень 2022 (рахунок від 20.06.2022 №223956) - 30.05.2022.
		Обставини щодо неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором щодо сплати оренди не заперечуються відповідачем у даному спорі.
		Через неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором щодо сплати оренди, керуючись п.7.2. договору, позивач вчинив односторонній правочин, оформлений листами від 31.05.2022 №Е.93.0.0.0/0-220531/1478 та №Е.93.0.0.0/0-220531/1479, про відмову від договору оренди.
		В даному правочині зокрема вказано, що договір буде припинений відповідно до умов пункту 7.2. договору.
		Вказані листи були направлені відповідачу 01.06.2022, що підтверджується копіями описів вкладення, фіскальних чеків та поштових накладних, що містяться в матеріалах справи.
		Відповідач в межах справи №  904/1593/22 звернувся  з позовом про визнання недійсним одностороннього правочину Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" про відмову від договору оренди б/н від 28.04.2020, оформленого листами від 31.05.2022 №Е.93.0.0.0/0-220531/1479 та від 31.05.2022 №Е.93.0.0.0/0-220531/1478. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.06.2023 у справі №904/1593/22, залишеним без змін поставною Центрального апеляційного господарського суду від 24.04.2024, у задоволенні позову відмовлено.
		Отже, з  урахуванням умов пункту 7.2. договору він є припиненим 12.06.2022 (01.06.2022 + 10 календарних днів).
		Вказаними листами відповідача також повідомлено про необхідність звільнення та передання позивачу за актом приймання-передачі (повернення) об`єкта оренди та всіх ключів від приміщень 13.06.2022 о 12:00 за адресою місцезнаходження об`єкта оренди.
		Проте, як вбачається, 13.06.2022 відповідач відмовився від повернення об`єкта оренди позивачу та від підписання акта приймання-передачі (повернення) до Ддоговору оренди про що позивачем в присутності двох свідків складений відповідний акт повернення об`єкта оренди до договору оренди. Даним актом також засвідчені дії відповідача щодо недопущення позивача для перевірки стану та характеристик об`єкта оренди, а також зняття показників лічильників.
		Позивач стверджує, що через неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором щодо сплати орендної плати, він вчинив односторонній правочин про відмову від договору оренди, проте відповідач відмовився від підписання акта приймання-передачі (повернення) до договору, об`єкт оренди відповідачем не повернутий; відповідач проти цього заперечує, що і стало причиною спору та звернення до суду.
		Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині зобов`язання ТОВ "Алонза" звільнити та повернути АТ КБ "ПриватБанк" об`єкт оренди за договором, суди виходили з тих обставин, що дії відповідача, який продовжує користуватися об`єктом оренди після припинення договору, є незаконними.
		Не погоджуючись з постановою апеляційного та рішенням місцевого господарських судів в частині позовної вимоги про зобов`язання ТОВ "Алонза" звільнити та повернути АТ КБ "ПриватБанк" об`єкт оренди за договором оренди, відповідач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		В обґрунтування своїх доводів скаржник посилається на те, що позивач та суди посилались на акт повернення об`єкта оренди, складений в присутності двох свідків, в якому нібито ТОВ "Алонза" відмовилось від повернення об`єкта оренди. В той же час, жодний представник ТОВ "Алонза" при підписанні такого акта не був присутнім, що свідчить про недостовірність зазначених в ньому даних. Відповідно до копії такого акта, долученої до позову, його підписано свідками. В той же час, такі свідки не є свідками в розумінні  ст. 66 ЦПК України, а їх підписи на акті не є показаннями свідків відповідно до  ст. 87 ГПК України, а тому вказаний акт не є належним та допустимим доказом у справі. При цьому, 13.06.2022 державним виконавцем було складено акт від 13.06.22, відповідно до якого представнику АТ КБ "ПриватБанк" доведено до відома резолютивну частину Ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2022 у справі № 904/1283/22 про забезпечення позову, що була чинна, якою було задоволено заяву ТОВ "Алонза" про забезпечення позову та заборонено АТ КБ "ПриватБанк" до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі, вчиняти будь-які дії, спрямовані на одностороннє припинення (розірвання, відмову) договору оренди від 28.04.2020, а також вчиняти будь-які дії щодо обмеження чи унеможливлений користування ТОВ "Алонза" вказаними приміщеннями. Факт не звільнення спірного приміщення на момент прийняття рішення не доведено жодними доказами у справі. 02.02.2023 представниками АТ КБ "ПриватБанк" було зачинено будівлю ТЦ "ПРИОЗЕРНИЙ", замінено замки та закрито доступ до приміщень для відвідувачів та орендарів. Наразі будівля вказаного ТЦ перебуває у повному віданні, розпорядженні та користуванні позивача. Таким чином, фактично банк має змогу та здійснює як управління, користування так і передачу орендованих раніше відповідачем приміщень іншим особам, що унеможливлює наявність спору щодо неповернення таких приміщень.
		Скаржником умотивовано подання касаційної скарги на підставі п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме - відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування ч. 1 ст. 785 ЦК України та ч. 2 ст. 795 ЦК України за умов фактичного володіння та розпорядженнями орендованих приміщень їх власником без підписання акта приймання-передачі. Крім цього,  суд не дослідив усі зібрані у справі докази, а обставини, що мають суттєве значення, встановлені на підставі недопустимих доказів.
		Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2024 відкрито провадження за касаційною скаргою з підстав, передбачених п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено останню до розгляду у відкритому судовому засіданні на 05.11.2024 та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 07.10.2024.
		До Верховного Суду 25.09.2024 від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому він вказує на помилковість доводів скаржника, та просить оскаржені постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. 
		Переглянувши постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.
		Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
		Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
		Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
		Водночас Верховний Суд зауважує, що ця процесуальна норма спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору. При цьому формування правового висновку не може ставитись у пряму залежність від обставин конкретної справи та зібраних у ній доказів і здійснюватися поза визначеними ст. 300 ГПК України межами розгляду справи судом касаційної інстанції.
		Так скаржник посилається на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування ч. 1 ст. 785 ЦК України та ч. 2 ст. 795 ЦК України за умов фактичного володіння та розпорядженнями орендованих приміщень їх власником без підписання акта приймання-передачі.
		Частиною 1  ст. 785 ЦК України  передбачено, що в разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
		Згідно з ч. 2  ст. 795 ЦК України  повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
		Судами встановлено, що п. 7.4. договору визначено, що дія цього договору припиняється у разі: - закінчення строку, на який він був укладений; -  невиконання орендарем вимог пожежної безпеки; - загибелі об`єкту оренди; - достроково розірвання за погодженням сторін або по рішенню господарського суду; -  з ініціативи орендодавця або орендаря в односторонньому порядку. При цьому сторона  ініціатор розірвання  договору направляє іншій стороні письмове повідомлення в строк не менше ніж за місяць до дати розірвання договору. Договір вважається розірваним у дату, що зазначена у повідомленні. У разі продажу орендодавцем об`єкта  оренди,  ця умова розповсюджується на нового власника об`єкта оренди; - у випадку  банкрутства орендаря та в інших випадках, прямо  передбачених діючим законодавством та цим договором. Орендар повертає об`єкт оренди орендодавцю в останній день дії цього договору.
		Повернення орендодавцю об`єкта оренди здійснюється за актом приймання-передачі (пункт 2.4. договору). Сторони повинні призначити своїх представників до комісії і розпочати передачу об`єкта оренди у впродовж 5-ти днів з моменту закінчення терміну оренди. Об`єкт оренди вважається фактично переданим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі об`єкта оренди (пункт 2.5. договору).
		Відповідно до п. 2.2. договору повернення об`єкта оренди орендодавцю здійснюється за актом приймання-передачі. Обов`язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає об`єкт оренди іншій стороні договору.
		Через неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором щодо сплати оренди, керуючись п.7.2. договору, позивач вчинив односторонній правочин, оформлений листами від 31.05.2022 №Е.93.0.0.0/0-220531/1478 та №Е.93.0.0.0/0-220531/1479, про відмову від договору оренди. Листи направлені відповідачу 01.06.2022. Оцінка вказаній відмові від договору надана в межах справи № 904/1593/22.
		Отже, з  урахуванням умов пункту 7.2. договору договір є припиненим 12.06.2022 (01.06.2022 + 10 календарних днів).
		Вказаними листами відповідача також повідомлено про необхідність звільнення та передання позивачу за актом приймання-передачі (повернення) об`єкта оренди та всіх ключів від приміщень 13.06.2022 о 12:00 за адресою місцезнаходження об`єкта оренди.
		13.06.2022 відповідач відмовився від повернення об`єкта оренди позивачу та від підписання акта приймання-передачі (повернення) до договору оренди, про що позивачем в присутності двох свідків складений відповідний акт. Даним актом також засвідчені дії відповідача щодо недопущення позивача для перевірки стану та характеристик об`єкта оренди, а також зняття показників лічильників. Доказів повернення спірного об`єкта оренди відповідач не надав, як і доказів прийняття ним заходів до повернення об`єкта оренди чи вчинення позивачем перешкод у його поверненні.
		При цьому суд апеляційної інстанції вказав, що відповідач не заперечує факт обізнаності про запропоновану позивачем дату та час повернення об`єкта оренди орендарем орендодавцю, що були визначені листами AT КБ "ПриватБанк" № Е.93.0.0.0/0-220531/1478 та № Е.93.0.0.0/0-220531/1479 від 31.05.2022.
		13.06.2022 державним виконавцем Соборного ВДВС у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) було складено акт від 13.06.2022, відповідно до якого представнику AT КБ "ПриватБанк " доведено до відома резолютивну частину ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2022 у справі № 904/1283/22 про забезпечення позову". Акт державного виконавця, містить зокрема підпис представника ТОВ "Алонза" Кузьменко Володимира Сергійовича, що спростовує доводи Відповідача про відсутність його представників при складенні акту приймання-передачі (повернення) до Договору від 13.06.2022.
		Відносно ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2022, якою задоволено заяву ТОВ "Алонза" про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 904/1283/22, то така була скасована постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.09.2022, яка залишена без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.11.2022.
		Проте і після скасування вказаної ухвали відповідач не підписав акт повернення майна.
		ТОВ "Алонза" не посилається на жодний доказ, який би міг підтвердити належне повернення об`єкта оренди орендодавцю та відсутність його майна чи майна суборендарів у орендованому приміщенні.
		Водночас, у справі наявні розписка бухгалтера ТОВ "Алонза" Білої Н.О. від 07.02.2023 та лист ТОВ "Алонза" за підписом директора Іванченко І.А. від 21.02.2023, які засвідчують факт залишення майна ТОВ "Алонза" в приміщеннях об`єкта оренди та, відповідно, також доводять факт незвільнення ТЦ "Приозерний" станом на 02.02.2023.
		Також у справі наявний лист (вих. 12/01/2023-1 від 12.01.2023) відповідача адресований позивачу, в якому зазначено що відповідач, як організація, що експлуатує ТЦ "ПРИОЗЕРНИЙ" не має можливості придбати генератор для забезпечення автономного живлення опалювального обладнання для збереження цілісності обладнання та самого об`єкту оренди в умовах низьких температур, у листі наведено прохання вжити відповідних заходів банку.
		Відтак, суди дійшли правильного висновку, що дії відповідача, який продовжує користуватися об`єктом оренди після припинення договору є неправомірними, такий об`єкт підлягає поверненню позивачу, а тому правомірно задовольнили позов в частині зобов`язання відповідача звільнити та повернути об`єкт оренди.
		Таким чином, враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи, а також межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, суд вважає, що підстави для формування правового висновку щодо застосування зазначених скаржником норм права у контексті спірних правовідносин відсутні.
		Щодо   підстави касаційного оскарження, визначеної скаржником на підставі п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, зокрема, п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України (скаржник зазначає   про не дослідження зібраних у справі доказів), Верховний Суд зазначає таке.
		Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
		За змістом п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме собою порушення норм процесуального права у вигляді не дослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
		Така правова позиція є послідовною та сталою і викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постановах від 12.10.2021 у справі № 905/1750/19, 20.05.2021 у справі № 905/1751/19, від 02.12.2021 у справі № 922/3363/20, від 16.12.2021 у справі № 910/18264/20 та від 13.01.2022 у справі № 922/2447/21 тощо.
		Проте, як вже зазначалося вище, підстава касаційного оскарження (п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України), наведена відповідачем у касаційній скарзі, у цьому випадку, не отримала свого підтвердження.   
		Також колегія суддів відхиляє аргументи скаржника про те, що суд апеляційної інстанції встановив обставини, що мають значення, на підставі недопустимих доказів, з огляду на таке.
		Основні положення про докази та доказування, наведені у главі 5 ГПК України, передбачають, що докази мають бути досліджені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності.
		Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Допустимість доказів за ст. 77 ГПК України полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи.
		Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
		17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".
		Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
		Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
		У ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
		Відповідно до ч.ч. 3, 4   ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
		За змістом ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем, на підтвердження своїх вимог, надано докази, які підтверджують його вимоги. Водночас, відповідач не надав будь-яких доказів на спростування доводів та доказів позивача.
		Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
		Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. 
		Недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону. Відповідно, тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.07.2022 у справі №    904/3860/19, від 02.03.2021 у справі № 922/2319/20, від 16.02.2021 у справі №  913/502/19, від 13.08.2020 у справі № 916/1168/17, від 16.02.2021 у справі № 913/502/19, від 16.03.2021 у справі № 905/1232/19.
		Саме лише посилання скаржника на те, що суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів без належного обґрунтування, не можуть ставити під сумнів судове рішення, прийняте відповідно до вимог ст. 236 ГПК України.
		Скаржник не довів наявність порушень, встановлених законом, щодо порядку одержання доказів, що мають наслідки визнання їх недопустимими. Відповідно скаржником не доведено того факту, що судом апеляційної інстанції для встановлення обставин, що мають суттєве значення, застосовані недопустимі докази у справі.
		В той же час, доводи скаржника про те, що досліджені судом апеляційної інстанції докази є неналежними доказами, фактично зводяться до необхідності переоцінки їх змісту, що виходить за межі визначених ст. 300 ГПК України повноважень суду касаційної інстанції.
		Скаржник помилково ототожнює категорії належності та допустимості доказів та не враховує вимоги ч. 2 ст. 86 ГПК України, відповідно до якої саме суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена у п.  4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, не  отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження.
		Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч.ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України). Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц вказала, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
		Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, які зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. У цій справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій.
		Відповідно до положень ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст. 300 цього кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		Оскільки в ході касаційного розгляду не було виявлено неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушень норм процесуального права в межах підстав касаційного оскарження, то і підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень у касаційному провадженні також не має, у зв`язку з чим касаційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова апеляційного та рішення місцевого господарських судів (в оскарженій частині) підлягають залишенню без змін.
		Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржені судові рішення, судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на заявника касаційної скарги.
		Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд, -
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алонза" залишити без задоволення.
		Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.06.2024 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2023 у справі № 904/2957/22 залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Головуючий  суддя                                                                        Могил С.К.   
		Судді:                                                                                               Волковицька Н.О.
		                                                                                                        Мачульський Г.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...