Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/2273/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 07.11.2024. Зареєстровано: 08.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 08.11.2024.
Дата набрання законної сили: 07.11.2024
Номер судового провадження: К/990/32774/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07 листопада 2024 року 
		м. Київ
		справа № 420/2273/19
		адміністративне провадження № К/990/32774/22 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Чиркіна С.М.,
		суддів:                Берназюка Я.О., Єзерова А.А., 
		розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.09.2019 (головуючий суддя: Вовченко О.А.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2022 (головуючий суддя: Ступакова І.Г., судді: Бітов А.І., Лук`янчук О.В.) у справі № 420/2273/19 за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії,    
		У С Т А Н О В И В:
		І. РУХ СПРАВИ
		У квітні 2019 року Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі - УДАБК Одеської міської ради або позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або відповідачка), в якому просило зобов`язати відповідачку привести самочинно реконструйований об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідність до технічного паспорту від 17.01.2013, виготовленого КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості».
		Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 25.09.2019 у задоволенні позову відмовив.
		П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 18.03.2020 скасував рішення суду першої інстанції, а провадження у справі закрив у зв`язку із тим, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. 
		Верховний Суд постановою від 06.09.2022 скасував постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2020, а справу направив на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. 
		За висновками суду касаційної інстанції, цей спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
		П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 18.10.2022 залишив без змін рішення суду першої інстанції від 25.09.2019.
		Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нову постанову про задоволення позову.
		IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
		Ухвалою Верховного Суду від 18.01.2023 відкрито касаційне провадження у справі.
		За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.
		Ухвалою Верховного Суду від 05.11.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
		ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
		В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач стверджує, що за результатами здійснення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що за цією адресою ОСОБА_1 виконуються будівельні роботи з реконструкції літньої кухні, яка позначена літерою «Б» у технічному паспорті від 17.01.2013, шляхом прибудови нових приміщень загальною площею близько 10 кв.м., в результаті чого збільшилася площа забудови приміщень літньої кухні.
		На момент здійснення позапланового заходу контролю ОСОБА_1 не пред`явлено будівельного паспорта та повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що дає підстави для висновку про виконання відповідачем будівельних робіт з реконструкції літньої кухні без права на виконання таких робіт.
		За результатами проведеної перевірки посадовими особами було складно припис від 12.12.2018, яким вимагалося від ОСОБА_1 у встановленому законом порядку набути право на виконання будівельних робіт за спірною адресою або провести самочинно реконструйований об`єкт у відповідність до технічного паспорту від 17.01.2013, тобто до попереднього стану, у строк до 12.02.2019.
		Згодом, у зв`язку із необхідністю перевірки виконання вимог припису позивачем була призначена позапланова перевірка, за результатами якої встановлено, що самочинно реконструйований об`єкт не приведено у відповідність до технічного паспорту від 17.01.2013. Результати перевірки оформлені актом від 13.02.2019 №000282. Також за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, була винесена постанова № 124/19 від 26.02.2019, якою було визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
		За таких обставин, позивач вважає, що виникли підстави для зобов`язання в судовому порядку ОСОБА_1 привести самочинно реконструйований об`єкт у відповідність до технічного паспорту від 17.01.2013.
		Відповідачка позов не визнала. Стверджує, що не була у належний спосіб повідомлена про проведення перевірки, відповідно не була присутня під час її проведення.
		Також відповідачка наполягає, що не була ознайомлена із результатами перевірки та приписом, що своєю чергою унеможливило усунення виявлених порушень у строк, встановлений контролюючим органом.
		Відповідачка заперечує факт проведення реконструкції приміщення літньої кухні, яка розташована за спірною адресою. 
		Зазначила, що сусідом ОСОБА_2 було частково зруйноване спірне приміщення: знесено дах і частково зруйнована стіна, у зв`язку із чим ОСОБА_1 відновила дах та стіну, не порушуючи прав третіх осіб та чинне законодавство. 
		Також відповідачка зазначила, що за нею зареєстровано  право власності на будинок, а також на приміщення літньої кухні. Реєстрацію права власності не було скасовано. 
		Відповідачка також наголосила, що органом архітектурно-будівельного контролю не конкретизовано у який спосіб ОСОБА_1 має привести об`єкт нерухомості у відповідність до технічного паспорту від 17.01.2013.
		ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		Судами попередніх інстанцій установлено, що відповідно до технічного паспорту від 20.11.1998, виданого ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на жилий дім індивідуального житлового фонду в АДРЕСА_1 , вбачається, що житловий будинок загальною площею 247,2 кв.м., житловою площею 172,0 м.кв., складається з: житлового будинку літ. «А», літньої кухні літ. «Б», вбиральні літ. «В», душу літ. «Г», сараю літ. «Д», гаражу літ. «Е», огорожі 1-7.
		Розпорядженням управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Одеської міської Ради народних депутатів від 23.09.1999 №1047 запропоновано міському агентству з приватизації житла оформити та видати свідоцтво про право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 , що належить гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на підставі реєстраційного посвідчення ОМБТІ від 01.06.1999, рішення виконкому Одеської міської ради від 12.08.1999 № 669.
		Відповідно до технічного паспорту від 17.01.2013, виданого ОСОБА_1 на садибний (індивідуальний) житловий будинок в АДРЕСА_1 , житловий будинок загальною площею 247,2 кв.м., житловою площею 172,0 м.кв., складається з: житлового будинку літ. «А», літньої кухні літ. «Б», вбиральні літ. «В», душу літ. «Г», сараю літ. «Д», гаражу літ. «Е», огорожі, вимощення. 
		На підставі наказу № 01-13/162ДАБК від 02.07.2018 та направлення для проведення позапланового заходу контролю № 001718 від 06.12.2018 Управлінням ДАБК Одеської міської ради здійснено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт на об`єкті: виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 , замовник ОСОБА_1 , за результатами якого складено акт №001718 від 12.12.2018.
		В акті перевірки зафіксовано, що відповідно до планувальної схеми, відображеної в наданому технічному паспорті від 17.01.2013, виготовленому КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості», на земельній ділянці розміщені житловий будинок літ. «А», літня кухня літ. «Б», вбиральня літ. «В», душ літ. «Г», сарай літ. «Д», гараж літ. «Е».
		У ході перевірки було встановлено, що відповідачкою виконуються будівельні роботи з реконструкції літньої кухні літ. «Б» шляхом прибудови нових приміщень загальною площею біля 10 кв.м., у результаті чого площа забудови приміщень літньої кухні літ. «Б» збільшилася. 
		Виявлені факти підтверджуються фотофіксацією. Земельна ділянка кадастровий номер 5110137500:52:026:0049, площею 0,041 га, відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку належить ОСОБА_1 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
		Водночас згідно із даними Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація стосовно реєстрації дозвільних документів на проведення будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 .
		На підставі наведеного, орган контролю  дійшов висновку, що ОСОБА_1 виконує будівельні роботи з реконструкції літньої кухні літ. «Б» без отримання права на виконання таких робіт, чим порушила частину першу статті 34, абз. 1 частини другої статті 36 Закону України від 17.02.2011    № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI), абз. 2 пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011 (далі - Порядок № 466).
		За результатами проведеної перевірки посадовими особами позивача складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною четвертою статті 96 КУпАП від 12.12.2018, а також винесено припис № 794/18 від 12.12.2018, яким вимагалося від ОСОБА_1 у строк до 12.02.2019 набути в установленому законом порядку право на виконання будівельних робіт за спірною адресою або привести самочинно реконструйований об`єкт у відповідність до технічного паспорту від 17.01.2013, тобто до попереднього стану.
		Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, позивач виніс постанову від 26.12.2018 № 933/18, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 96 КУпАП, у зв`язку із чим накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5950 грн.
		У подальшому, на підставі наказу № 01-13/1ДАБК від 02.01.2019 та направлення для проведення позапланового заходу контролю № 000282 від 13.02.2019, посадовими особами Управлінням ДАБК Одеської міської ради здійснено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт на об`єкті: виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 , замовник ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт № 000282 від 13.02.2019. 
		В акті перевірки зафіксовано, що виїздом на об`єкт перевірки встановлено, що самочинно реконструйований об`єкт не приведено у відповідність до технічного паспорту від 17.01.2013. 
		На підставі наведеного, суб`єкт контролю стверджує, що ОСОБА_1 не виконала вимоги припису ДАБК від 12.12.2018 № 794/18, чим порушила вимоги абз. 3 пункту 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 (далі - Порядок № 553).
		На підставі акту перевірки, посадовими особами Управлінням ДАБК Одеської міської ради було складено протокол про адміністративне правопорушення, а 26.02.2019 прийнято постанову по справі про адміністративне правопорушення №124/19, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 188-42 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн. 
		З посиланням на те, що ОСОБА_1 не виконано законну вимогу органу ДАБК у встановлений приписом № 794/18 від 12.12.2018 термін, самочинно реконструйований об`єкт не приведено у відповідність до технічного паспорту від 17.01.2013, Управління ДАБК Одеської міської ради звернулося з цим позовом до суду про зобов`язання відповідача привести самочинно реконструйований об`єкт у відповідність до технічного паспорту від 17.01.2013.
		V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в силу положень статті 376 Цивільного кодексу України умовою для постановлення рішення про зобов`язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову є наявність істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил.
		Водночас дослідивши матеріали перевірок, в тому числі матеріали фотофіксації домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 від 10.12.2018, суд першої дійшов висновку про недоведеність позивачем здійснення ОСОБА_1 реконструкції літньої кухні літ. «Б» шляхом прибудови нових приміщень, що призвело до збільшення її площі на 10 кв.м. 
		Суд першої інстанції зазначив, що з матеріалів фотофіксації неможливо встановити, чи здійснювалась самочинна добудова належних ОСОБА_1 приміщень, або чи здійснювався лише ремонт таких будівель.
		Суд першої інстанції також наголосив, що позивачем, на якого КАС України покладено обов`язок доказування, не надано суду жодного належного доказу, з якого б вбачалося, що площа належної відповідачці літньої кухні була збільшеною (технічних вимірів, висновків будівельної експертизи, тощо) за рахунок самочинної прибудови.
		Також суд першої інстанції не прийняв до уваги надану позивачем кольорову роздруківку фотографій технічного паспорту від 17.01.2013 (а.с.140, том І) у зв`язку з її нечитабельною якістю через малий масштаб таких фотографій - 7 фотографій технічного паспорту, кожен аркуш якого в оригіналі друкується на папері формату не менше А4, роздруковані позивачем на одній стороні листка паперу формату А4.
		Суд наголосив, що на пропозиції представнику позивача надати якісну читабельну копію вказаного технічного паспорту від 17.01.2013 було зазначено, що у органу архітектурно-будівельного контролю наявна лише така копія цього доказу.
		Суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції погодився.
		Додатково суд апеляційної інстанції зазначив, що з технічного паспорту від 02.05.2019 вбачається зміна конфігурації будівлі і збільшення площі літньої кухні літ. «Б» у порівнянні з технічним паспортом від 17.01.2013.
		Водночас із інформації, зазначеній у листі ТОВ «АБТІ» від 02.05.2019 №3430119, суд апеляційної інстанції установив, що зміна загальної і житлової площі відбулася за рахунок уточнення лінійних розмірів та виконання робіт, які згідно  з Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, не належить до самочинного будівництва та не підлягає вводу в експлуатацію. 
		Суд апеляційної інстанції констатував, що лист підписано експертом Коливановим О.Л. - інженером з інвентаризації нерухомого майна, який діє на підставі кваліфікаційного сертифікату відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єкта архітектури, серії АЕ № 005173 від 26.10.2018.
		VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ 
		Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. 
		Скаржник стверджує, що у межах проведеної перевірки встановлено, що відповідачкою станом на грудень 2018 року виконуються будівельні роботи з реконструкції літньої кухні літ. «Б» шляхом прибудови нових приміщень загальною площею біля 10 кв.м., у результаті чого площа забудови приміщень літньої кухні літ. «Б» збільшилася та не відповідає технічному паспорту від 17.01.2013, який був актуальним на момент проведення перевірки.
		Водночас у Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація стосовно реєстрації дозвільних документів на проведення будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1.
		Таким чином Управлінням достеменно встановлено, що відповідачка виконує будівельні роботи з реконструкції літньої кухні літ. «Б» без отримання права на виконання таких робіт, чим порушила законодавство у сфері містобудівної діяльності.
		Скаржник наполягає, що Управлінням надавалися до суду матеріали фотофіксації, якими підтверджується виконання відповідачкою будівельних робіт з реконструкції літньої кухні літ. «Б» шляхом прибудови нових приміщень загальною площею близько 10 кв.м., проте судами попередніх інстанцій такі докази були залишені поза увагою.
		Також суди попередніх інстанцій проігнорували твердження Управління про те, що ні в ході проведених перевірок, а ні в ході розгляду справ про адміністративне правопорушення від ОСОБА_1 на адресу позивача не надходили письмові пояснення та заяви щодо спростування обставин, встановлених під час позапланових заходів контролю.
		Скаржник просить також врахувати і ту обставину, що ОСОБА_1 не оскаржувалися в судовому порядку постанови у справі про адміністративне правопорушення.
		Скаржник також просив звернути увагу на ту обставину, що виготовлення технічного паспорту від 02.05.2019 і узаконення права власності на реконструйований об`єкт мало місце після проведення перевірки.
		Своєю чергою, на переконання скаржника, реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила таке будівництво, в силу частини другої статті 376 ЦК України права власності не породжує, і нічого не змінює для цілей застосування, зокрема частини четвертої статті 376 ЦК України (щодо можливості знесення об`єкту самочинного будівництва).
		Відповідачка подала відзив на касаційну скаргу, у якому із посиланням на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Наполягає, що проведені ремонтні роботи не відносяться до самочинного будівництва. З відсутності факту самочинного будівництва випливає і відсутність факту істотного відхилення від проєкту, що суперечать суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил.
		VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.
		Закон № 3038-VI встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
		Відповідно до положень статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Також зазначеною нормою визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а)    усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.
		Аналогічні повноваження органів державного архітектурно-будівельного контролю зазначені і у пункті 11 Порядку № 553.
		Відповідно до абзацу 4 пункту 14 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний виконувати вимоги інспекції щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
		Статтею 38 Закону № 3038-VI унормовано порядок вирішення питань, пов`язаних із знесенням самочинно збудованих об`єктів, за правилами частин першої, другої якої, у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
		У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.
		За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.
		Відповідно до частин першої, четвертої, сьомої статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
		Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
		У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
		Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
		Положення частини першої статті 38 Закону 3038-VI встановлює перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсації витрат, пов`язаних з таким знесенням.
		Пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії:
		1) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;
		2) визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою;
		3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
		4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.
		Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 22.08.2019 у справі № 2040/7234/18, від 02.11.2022 у справі №420/4209/19.
		Правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майно залежить від підстав, за якими його віднесено до об`єкта самочинного будівництва.
		В якості підстави для звернення із цим позовом до суду, позивач вказує на проведення відповідачкою реконструкції літньої кухні без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи.
		Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 687-XIV будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом № 3038-VI.
		Відповідно до пункту 3.2 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» будівництво - це нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва. Нове будівництво будинків, будівель, споруд здійснюється з метою створення об`єктів виробничого або невиробничого призначення.
		Згідно із пунктом 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг; реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;
		Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється (абзац 1 частини другої статті 36 Закону № 3038-VI).
		Згідно із пунктом 5 Порядку № 466 будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та, зокрема, подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.
		Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 21    до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи    через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві    до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об`єкта не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт (пункт 13 Порядку № 466).
		У контексті обставин цієї справи, колегія суддів звертає увагу на висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, викладені у постанові від 29.01.2020 у справі № 822/2149/18, яка була прийнята у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду.
		В цій постанові Суд зазначав, що правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майно залежить від підстав, за якими його віднесено до об`єкта самочинного будівництва.
		За змістом частини сьомої статті 376 Цивільного кодексу України зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову можливе лише у разі: (1) істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, (2) істотного порушення будівельних норм і правил.
		У цих випадках з позовом про зобов`язання особи до проведення перебудови може звернутися відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування. Таке рішення суд може ухвалити і за позовом про знесення самочинного будівництва, якщо за наслідками розгляду справи дійде висновку, що можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва не втрачено і відповідач згоден виконати перебудову. У разі невиконання особою судового рішення про здійснення перебудови, суд може постановити рішення про знесення самочинного будівництва.
		У випадках, коли до суду з позовом про знесення самочинного будівництва звертається орган державного архітектурно-будівельного контролю, належить керуватися частиною першою статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.
		У інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (1) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (2) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи (3) належно затвердженого проекту, стаття 376 Цивільного кодексу України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.
		Натомість правове значення має позиція власника (користувача) земельної ділянки, а також дотримання прав інших осіб. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четверта статті 376 Цивільного кодексу України).
		У такому випадку знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Це є логічним та виправданим, оскільки такі види самочинного будівництва, безперечно, не можуть бути приведені до легітимного стану шляхом перебудови.
		У постанові від 29.01.2020 у справі № 822/2149/18 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформувала правовий висновок й про те, що обов`язковому (безальтернативному) знесенню об`єкт будівництва підлягає лише у випадках, якщо такий об`єкт побудовано на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та/або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи.
		Такий висновок щодо застосування норм права у подальшому неодноразово підтримувався Верховним Судом під час розгляду в касаційному порядку справ подібної категорії.
		Застосовуючи зазначений правовий підхід до обставин цієї справи, колегія суддів виходить з того, що звертаючись з позовом про зобов`язання відповідачку привести самочинно реконструйований об`єкт у відповідність до технічного паспорту від 17.01.2013 позивач зазначав, що в ході перевірки встановлено факт виконання станом на грудень 2018 року будівельних робіт без будь-яких дозвільних документів з реконструкції літньої кухні літ. «Б» шляхом прибудови нових приміщень загальною площею біля 10 кв.м., у результаті чого площа забудови приміщень літньої кухні літ. «Б» збільшилася.
		Отже, це означає, що у спірних правовідносинах має місце той вид самочинного будівництва, для якого Цивільний кодекс України не встановлює правила, що знесенню передує рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Тобто, частина сьома статті 376 Цивільного кодексу України спірні правовідносини не регулює.
		Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.02.2023 у справі № 420/6488/18.
		Своєю чергою, ОСОБА_1 заперечує виконання нею будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 , з реконструкції літньої кухні літ. «Б» шляхом прибудови нових приміщень загальною площею біля 10 кв.м. Стверджує, що нею здійснено відновлення частково зруйнованої стіни та даху належної їй літньої кухні.
		Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в контексті доводів (вимог) та заперечень, суди попередній інстанцій констатували, що з матеріалів фотофіксації домоволодіння за спірною адресою (а.с.141-142, том 1) не вбачається здійснення відповідачкою реконструкції літньої кухні літ. «Б» шляхом прибудови нових приміщень внаслідок чого відбулося збільшення площі літньої кухні на 10 кв.м.
		Суди зазначили, що під час проведення позапланового заходу контролю Управління ДАБК Одеської міської ради не здійснювало будь-яких технічних замірів площі приміщення, яке реконструювалося ОСОБА_1 . Будівельна експертиза на об`єкті перевірки також не проводилася.
		З матеріалів фотофіксації також неможливо встановити, чи здійснювалась самочинна добудова належних ОСОБА_1 приміщень, чи здійснювався лише ремонт таких будівель.
		Отже, суди обох інстанцій належним чином оцінили матеріали фотофіксації, що спростовує доводи скаржника щодо ненадання судами оцінки цим доказам.
		Суд першої інстанції також не взяв до уваги надану позивачем кольорову роздруківку фотографій технічного паспорту від 17.01.2013 (а.с.140, том І) у зв`язку з її нечитабельною якістю через малий масштаб таких фотографій - 7 фотографій технічного паспорту, кожен аркуш якого в оригіналі друкується на папері формату не менше А4, роздруковані позивачем на одній стороні листка паперу формату А4.
		На пропозиції суду представнику позивача надати якісну читабельну копію вказаного технічного паспорту від 17.01.2013 було зазначено, що у позивача наявна лише така копія вказаного доказу.
		Додатково суд апеляційної інстанції із інформації, зазначеній у витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10.05.2019 №166041752, установив, що 07.05.2019 за ОСОБА_1 зареєстровано право спільної часткової власності на житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 301,8 кв.м., житловою площею 181,3 кв.м., складовою частиною якого є літня кухня літ.«Б» (а.с.9, том ІІ).
		Одночасно з цим, дослідивши відомості, що містяться у технічному паспорті від 02.05.2019, суд апеляційної інстанцій установив зміну конфігурації будівлі, а також збільшення площі літньої кухні літ. «Б» у порівнянні з технічним паспортом від 17.01.2013, однак із посиланням на лист ТОВ «АБТІ» від 02.05.2019 № 3430119 (а.с. 122, том ІІ) констатував, що зміна загальної і житлової площі відбулася за рахунок уточнення лінійних розмірів та виконання робіт, які відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуд України від 24.05.2001 № 127, не належить до самочинного будівництва та не підлягає вводу в експлуатацію.
		Суд апеляційної інстанції зазначив, що лист від 02.05.2019 № 3430119 підписаний експертом Коливановим О.Л. - інженером з інвентаризації нерухомого майна, який діє на підставі кваліфікаційного сертифікату відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єкта архітектури, серії АЕ №005173 від 26.10.2018 (том ІІ, а.с.122 зворотній бік).
		За наведеного правового регулювання та встановлених судами обставин у справі, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність Управлінням ДАБК Одеської міської ради належними та достатніми доказами факт самочинного будівництва об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 .
		Висновки судів попередніх інстанцій ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального і дотриманні норм процесуального права й доводами касаційної скарги не спростовуються.
		Фактично скаржник у касаційній скарзі зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої    статті 341 КАС України.
		VІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Відповідно до приписів статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради залишити без задоволення.
		Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.09.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2022 у справі №420/2273/19 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		Судді Верховного Суду:                                                                С. М. Чиркін
		                                                                                          Я. О. Берназюк
		                                                                                          А. А. Єзеров

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...