Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1740/1947/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на прибуток підприємств.
Надіслано для оприлюднення: 07.11.2024. Зареєстровано: 08.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 08.11.2024.
Дата набрання законної сили: 06.11.2024
Номер судового провадження: К/9901/5524/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 листопада 2024 року 
		м. Київ
		 
		справа № 1740/1947/18
		касаційне провадження № К/9901/5524/19 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Бившевої Л.І.,
		суддів: Хохуляка В.В.,  Ханової  Р.Ф., 
		 
		розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - Управління) на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19.09.2018 (суддя Комшелюк Т.О.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2019 (головуючий суддя - Улицький В.З., судді - Кузьмич С.М., Шавель Р.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІП-ТОЙС» (далі - Товариство) до Головного управління ДФС України у Рівненській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,
		УСТАНОВИВ:
		У липні 2018 року Товариство звернулося до суду з позовом до Управління про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень  від 13.04.2018 № 0003461401 та № 0003471401.
		Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що: кредиторська заборгованість Товариства перед ПП «Фламінго-Тойс» у розмірі 396821,87 грн. не є такою, що не підлягає погашенню, та не може бути визнана безнадійною заборгованістю, оскільки 15.06.2018 позивачу надійшла вимога про сплату боргу № 07/06 від 15.06.2018 на суму 396821,87 від ТОВ «Велнат», яке придбало право вимоги дебіторської заборгованості ПП «Фламінго-Тойс»; проведений Товариством поточний ремонт у приміщеннях не передбачає перебудови, зміни функціонального призначення, геометричних розмірів, втручання у несучі конструктивні системи тощо, а отже за характером робіт не підпадає під зміст поняття «капітальний ремонт» або інших видів будівництва; засновником Товариства ОСОБА_1 вносились кошти в касу підприємства як поповнення статутного фонду, так і на виконання договору № 1/03/16 від 29.04.2016 про надання Товариству поворотної фінансової допомоги, що підтверджується прибутковими касовими ордерами, проте при внесенні усіх коштів на банківський рахунок Товариства  було допущено помилку у графі «призначення платежу», проте таку помилку було виявлено на наступний день після внесення коштів до установи банку, тобто коли переказ коштів набув статусу завершеного, з огляду на що внесення змін до такого платіжного доручення є неможливим, разом з цим, оскільки Товариство має відповідний договір як підставу для заміни призначення платежу та повідомив банк про виявлену помилку, то податковий орган зобов'язаний був врахувати такі обставини при проведення перевірки. 
		Рівненський окружний адміністративний суд рішенням від 19.09.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2019, позов задовольнив повністю: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення  від 13.04.2018 № 0003461401 та № 0003471401.
		Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що: позивач належними та допустимими доказами підтвердив, що виконаний ремонт  не є капітальним ремонтом, а є поточним ремонтом з метою підтримання об`єктів в робочому стані; всі операції (як поповнення статутного капіталу, так і надання засновником поворотної фінансової допомоги) знайшли своє відображення у касових документах, зокрема, прибуткових та видаткових ордерах, касовій книзі, а також в аналітичному та синтетичному обліку позивача, проте така інформація не була взята до уваги контролюючим органом при проведенні перевірки; кредиторська заборгованість позивача перед ПП «Фламінго-Тойс» в розмірі 396821,87грн. не є безнадійною. 
		Управління, не погодившись рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
		В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права та процесуального права. Стверджує, що судами не надано оцінку доказам у справі, не враховано, що: здійснений Товариством ремонт приміщень є капітальним, а не поточним; під час перевірки на запит контролюючого органу від 20.03.2018 та до заперечень позивач не надавав документів, що стосувалися пред`явлення вимоги про стягнення заборгованості позивача перед ПП «Фламінго-Тойс», яке визнане банкрутом; Товариство звернулося до установи банку після того, як внесені кошти були зараховані як внески до статутного фонду та, відповідно, у виписках банку не були внесені зміни реквізитів «призначення платежу».
		Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 01.04.2019 відкрив провадження за касаційною скаргою Управління та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
		У відзиві на касаційну скаргу Товариство, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій, просило відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів першої і апеляційної інстанцій. 
		Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 05.11.2024 призначив справу до касаційного розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін на 06.11.2024.
		Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
		Судами попередніх інстанцій установлено, що Управлінням проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з питань податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, валютного законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, результати якої оформлені актом №2866/17-00-14-01/39081836 від 27.03.2018, за висновками якого Товариством були порушені вимоги:  пунктів 198.3, 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за грудень 2017 року на 56773,00 грн.;  пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 538155,00 грн., у тому числі: за 2016 рік - 97582,00 грн., за 2017 рік - 440573,00 грн.
		На підставі висновків вказаного акту перевірки, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 13.04.2018: №0003461401, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємства на 512964,00 грн. за основним платежем та на 128241,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); №0003471401, яким Товариству зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за грудень 2017 року на 56773,00 грн.
		Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних рішень, Верховний Суд виходить із такого.
		У справі, що розглядається, суди установили, що згідно договору купівлі - продажу від 31.03.2017 Товариство придбало будівлю свинарника №27 за адресою: Рівненський район, с. Корнин, вул. Тракторна будинок 8А, загальна площа 3268.1кв.м., а згідно договору купівлі продажу від 23.11.2016 - кормокухню свиноферми за адресою: Рівненський район, с. Корнин, вул. Тракторна будинок 8, загальна площа 1059,9 кв.м.
		Для використання придбаних приміщень в господарській діяльності, Товариство  здійснило ремонт вказаних приміщень, а саме згідно договору підряду № 2 від 11.02.2016 ТОВ «Велнат» (підрядник) виконало для Товариства (замовник) послуги ремонтно-будівельних робіт приміщень за адресою: вул. Тракторна 8, вул. Тракторна 8а у с. Корнин Рівненського району Рівненської області.
		Згідно зведеного кошторисного розрахунку загальних ремонтно-будівельних робіт Товариства за адресою: вул. Тракторна 8 у с. Корнин Рівненського району Рівненської області, який є додатком № 1 від 11.02.2016 до договору підряду № 2 від 11.02.2016,  позивачу надавалися таки види будівельних робіт: бетонування з армуванням (площадка відмостки); залізобетонний пояс (опалубка + бетон); заливка професійних полів; штукатурна обробка стін та стелі; фарбування стелі; демонтаж штукатурного покриття; шпаклювання стін; встановлення віконних блоків; ландшафтні роботи; установка і монтаж електролічильника; установка і монтаж розеток, вимикачів; монтаж світильників, електромонтаж в розподільчій коробці; прокладка кабелю; монтаж заземлення; інші електромонтажні роботи. Загальна вартість будівельно-малярних робіт, без ПДВ - 544748,29 грн., загальна вартість електромонтажних робіт без ПДВ 38585,02 грн.
		Для виконання умов даного договору Товариство для ремонту приміщень використовувало власні товарно-матеріальні цінності. У 2016 році використано на суму 258791,00 грн. (акт на списання №46 від 31.12.2016) та у 2017 році на суму 66296,00 грн. (акт на списання №25 від 31.03.2017). 
		Згідно зведеного кошторисного розрахунку загальних ремонтно-будівельних робіт Товариства за адресою: вул. Тракторна 8а у с. Корнин Рівненського району Рівненської області, який є додатком №3 від 01.04.2017 до договору підряду №2 від 11.02.2016, надавалися таки види будівельних робіт: штукатурна обробка, штукатурка стін, демонтаж штукатурного покриття; монтаж віконних блоків, демонтаж дверних та віконних блоків; знищення старої фарби, шпаклювання стелі без вирівнювання, шпаклювання стін, фарбування стелі; налив стяжки підлоги, ґрунтування стін; штукатурка фасаду, ландшафтні роботи; заміна глибинного насоса; монтаж труб водопостачання поліпропіленових; встановлення регулятора тиску, встановлення фільтра жорсткого та тонкого очищення води; прочищення каналізації, монтаж каналізації; бетонування з армуванням (площадка підмостки), залізобетонний пояс (опалубка + бетон), заливка професійних полів. Загальна сума по зведеному кошторисному розрахунку ремонтно-будівельних робіт становить 364055,97 грн.
		Товариство згідно з представленими до перевірки документами у 2017 році здійснювало списання власних товарно-матеріальних цінностей (будівельні матеріали: бетон, дошки, фарба та інше) на ремонти основних засобів у сумі 273859,00 грн. згідно актів на списання №75, №76 від 30.09.2017.
		Внаслідок проведення вказаних ремонтних робіт приміщення за адресою: вул. Тракторна, 8 та вул. Тракторна, 8а у с. Корнин Рівненського району, Рівненської області були доведені до стану, придатного для використання в господарській діяльності.
		До купівлі зазначених приміщень Товариство для ведення господарської діяльності використовувало орендовані виробничі приміщення згідно договору оренди №1 від 01.04.2016.
		За висновками контролюючого органу позивач здійснив капітальний ремонт приміщень по вул. Тракторна, 8 та вул. Тракторна, 8а у с. Корнин Рівненського району, при цьому не збільшив первісну вартість основних засобів і не відобразив дані витрати на рахунку 15 «Капітальні інвестиції» (окрім, суми 303379,97 грн.), а відніс до витрат періоду, в якому було здійснено дане поліпшення і відобразив на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати», 93 «Витрати на збут» та 949 «Інші витрати операційної діяльності».
		Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України), для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування га/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
		Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України встановлено, що об`єктом оподаткування податком па прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Кодексу.
		Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності відображені у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку №16 "Витрати", затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 за № 318, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248 (далі - П(С)БО № 16), відповідно до підпункту 15.4 пункту 15 якого до складу загальновиробничих витрат включаються витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.
		Згідно з пунктом 14 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 7 "Основні засоби" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 (далі - П(С)БО № 7"Основні засоби"), первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням об`єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єкта. Залишкова вартість основних засобів зменшується у зв`язку з частковою ліквідацією об`єкта основних засобів.
		Відповідно до пункту 15 П(С)БО № 7 "Основні засоби" витрати,  що  здійснюються  для  підтримання об`єкта в робочому стані (проведення   технічного   огляду,   нагляду, обслуговування,  ремонту  тощо)  та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.
		Пунктом 4 П(С)БО № 7 "Основні засоби" передбачено, що капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи - це витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об`єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни  діючих,  і  устаткування  для  монтажу), що здійснюються підприємством.
		У підпункті 1.2 Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства 10.08.2004 № 150 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Перелік),  наведено перелік робіт, які відносяться до поточного ремонту. Зокрема, до поточного ремонту відносяться: частковий ремонт покрівлі із рулонних матеріалів (п.п.1.2.6.11); ремонт насосів, вентиляторів, двигунів, ґрат та жалюзі вентиляцій. (п.п.1.2.6.11);  ремонт та утеплення водонапірних баків на горищах будівель, обладнання їх кришками, що запираються, ремонт арматури (п.п.1.2.12.3); утеплення кутів будівель, що промерзають, з внутрішнього боку приміщення (п.п.1.2.2.14); додаткове утеплення металевих балок на горищі з улаштуванням дощатих коробів та засипанням їх утеплювачем (п.п.1.2.5.5); ремонт утеплення розширювальних баків на горищі, зливних та повітряних труб, вантузів тощо (п.п.1.2.11.8); частковий ремонт вентиляційних коробів у приміщеннях з укріпленням існуючих плит та промазуванням тріщин, укріплення вентиляційних жалюзійних ґрат (п.п.1.2.11.5); ремонт ізоляції на трубопроводах (п.п.1.2.14.4).
		Відповідно до статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Перелік) , будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Проектування об`єктів нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури здійснюється відповідно до державних будівельних норм ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Мінрегіону від 16.05.2011 №45.
		Згідно ДБН А.2.2-3-2014, капітальний ремонт - це сукупність робіт на об`єкті будівництва, введеному в експлуатацію в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, що передбачають втручання у несучі та огороджувальні системи при заміні або відновленні конструкцій чи інженерних систем та обладнання у зв`язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшенням його експлуатаційних показників, а також благоустрій території.
		Листом Державного комітету України з будівництва та архітектури №7/7-401 від 30.04.2003 розкритий зміст поточного ремонту.
		Поточний ремонт - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних  якостей  та попередження передчасного  зносу конструкцій  і  інженерного обладнання. Якщо будівля в цілому не підлягає капітальному ремонту, комплекс робіт  поточного  ремонту може враховувати окремі  роботи,  які  класифікуються як такі,  що відносяться до капітального ремонту (крім робіт,  які передбачають заміну та модернізацію конструктивних елементів будівлі). Поточний ремонт  повинен  провадитись  з   періодичністю,   що   забезпечує ефективну  експлуатацію  будівлі  або об`єкта з моменту завершення його будівництва (капітального ремонту) до моменту постановки  на черговий капітальний ремонт (реконструкцію).
		Обов`язковими документами, на підставі яких здійснюється поточний ремонт, є документ, за яким визначаються фізичні обсяги робіт та кошторис.
		Як встановили суди попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, позивач здійснив поточний ремонт, на підтвердження чого ним були надані: договір підряду із додатками, зведені кошторисні розрахунки вартості загальних ремонтно-будівельних робіт із зазначенням конкретних робіт, які необхідно виконати, акти здачі-прийняття робіт.
		Крім того, доводи Товариства щодо здійснення саме поточного ремонту приміщення, підтверджуються експертною оцінкою №05-05-18/1/ЕО від 15.05.2018, здійсненою ТОВ «ПРОЕКСП».
		З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що позивач належними та допустимими доказами довів, що виконаний ремонт не є капітальним ремонтом, а є поточним ремонтом з метою підтримання об`єктів у робочому стані.
		Також, суди установили, що згідно з наданими позивачем документами (банківські виписки, прибуткові та видаткові касові ордери) за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, засновником - ОСОБА_1 перераховано на користь Товариства грошові кошти у сумі 7578647,00 грн., а саме:  за період 01.01.2015 по 31.09.2015 внесено на поповнення статутного фонду кошти в сумі 96160,00 грн. в т.ч.: коштами в касу підприємства в сумі 34829,63 грн., коштами на розрахунковий рахунок в сумі 58030,54 грн., майном в сумі 3300,00 грн. (ноутбук, мобільний телефон, принтер, стіл, стілець); за період з 01.10.2015 по 31.12.2017 внесено на поповнення статутного фонду кошти в сумі 7482487,00 грн., в т.ч. згідно з виписками банку та каси.
		За висновками контролюючого органу у періоді, який перевірявся, засновником - Товариства ОСОБА_1 було  внесено на поповнення статутного фонду позивача на 1378647,00 грн. більше, ніж оголошений розмір статутного фонду згідно установчих документів, з огляду на що надміру внесені кошти на вказану суму вважаються безповоротною фінансовою допомогою, яка повинна включатися до доходу платника податку. Вказані твердження відповідача грунтуються на інформації із виписок банку, зокрема, графи «Призначення платежу», що стосуються внесків до статутного фонду та фінансової допомоги, внесених засновником Товариства ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 по 31.12.2017.
		Відповідно до положень підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Безповоротна  фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних). Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.
		За приписами пункту 6 П(С)БО 15 «Дохід» не визнаються доходами такі надходження від інших осіб: сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов`язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів; сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо; сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг); сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг); сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором; надходження, що належать іншим особам; надходження від первинного розміщення цінних паперів; сума балансової вартості валюти.
		Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України встановлено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
		Загальний порядок здійснення переказу коштів в Україні, а також відповідальність суб`єктів переказу регулюються Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
		Пунктом 32.3 статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що банки зобов`язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів та з урахуванням положень, встановлених пунктом 22.6 статті 22 зазначеного Закону.
		Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Національного банку України від 21.01.2004 №22 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), врегульований порядок здійснення безготівкових розрахунків, відповідно до пункту 2.29 якої платник має право в будь-який час, до списання платежу з рахунку, відкликати з банку, що його обслуговує, платіжні доручення в порядку, визначеному внутрішніми правилами цього банку. 
		Листом Національного банку України від 09.06.2011 №25-111/1438-7141 «Про заміну інформації у реквізиті «Призначення платежу» роз`яснено, що банк не має права робити виправлення у платіжному дорученні клієнта, якщо інше не встановлено законом або банківськими правилами. Після списання коштів з рахунку платника, питання щодо уточнення інформації, зазначеної у реквізиті «Призначення платежу», вирішується між сторонами переказу без участі банку.
		Разом з тим, що економічний зміст тієї чи іншої господарської операції визначається платниками податків самостійно та на власний розсуд, а не - контролюючим органом. Отже, платник не позбавлений законодавцем права на обрання шляхів здійснення своєї господарської діяльності у межах цивільного законодавства. Визначальним у змісті наведених законодавчих норм, якими регулюються правильність заповнення платіжного доручення, є те, що вони регулюють правовідносини між банком та платником, у той час, як зміна волевиявлення у розпорядженні коштами, є господарськими правовідносинами та визначаються цивільно-правовими угодами, укладеними між сторонами.
		У справі, що розглядається, суди встановили, що 29.04.2016 між Товариством (позичальником) та ОСОБА_1 (позикодавцем) був укладений договір №1/03/16 про надання поворотної фінансової допомоги (позики), відповідно до умов якого позикодавець надає позичальнику кошти у вигляді поворотної фінансової допомоги (позики) виражену в офіційній валюті України для здійснення останнім його господарської діяльності, а позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим Договором (п.1.1. договору). Сума поворотної фінансової допомоги за даним Договором становить 4000000,00 грн. (п.2.1 договору). Строк повернення поворотної фінансової допомоги - 31.12.2022 (п.4.1 договору).
		01.11.2017 між сторонами договору про надання поворотної фінансової допомоги (позики) була укладена додаткова угода, відповідно до якої були внесені зміни до пункту 2.1. Договору, та викладено їх в наступній редакції «Сума поворотної фінансової допомоги за даним Договором становить 45000000,00 грн. без ПДВ.
		На виконання умов даного договору ОСОБА_1 вносила в касу Товариства грошові кошти в якості поворотної фінансової допомоги. Також, засновником вносились в касу Товариства грошові кошти як поповнення статутного фонду Товариства. Такі грошові кошти оприбутковувались в касі підприємства, після чого вносились на рахунок позивача в банку.
		Всі операції (як поповнення статутного капіталу, так і надання засновником поворотної фінансової операції) знайшли відображення в касових документах.
		Зокрема, Товариством виписувались прибуткові та видаткові ордери, із зазначенням кореспондуючих рахунків. Поповнення ОСОБА_1 статутного фонду відображалось такими бухгалтерськими проведеннями: Дт 301 - Кт 46,  Дт 311 - Дт 301. Надання ОСОБА_1 для позивача поворотної фінансової допомоги Товариству відображалось такими бухгалтерськими проведеннями: Дт 301 - Кт 6851, Дт 311 - Кт 301.
		На підставі прибуткових та видаткових касових ордерів позивачем заповнювалась касова книга. Під час перевірки, контролюючому органу надавались усі касові документи за період, який перевірявся, та головна книга.
		Проте, контролюючим органом не була взята до уваги та не знайшла відображення у акті перевірки інформація, що міститься в первинних документах та облікових регістрах позивача, її відображення на рахунках бухгалтерського обліку та відповідне її відображення в аналітичному та синтетичному обліку Товариства, що призвело до безпідставних висновків контролюючого органу про заниження доходів внаслідок невідображення позивачем безповоротної фінансової допомоги від ОСОБА_1 .
		Також, на підставі наданих платником податків оборотних відомостей по рахунках 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» та рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», актів звірки, контролюючий орган дійшов висновку про те, що кредиторська заборгованість позивача станом на 31.12.2017 по контрагенту ПП «Фламінго-Тойс» у загальному розмірі 340636,22 грн. (у тому числі: за договором про надання послуг №1-П, а саме - навантажувальні роботи, комплектація товару в сумі 77681,23 грн. по видатковій накладній №107 від 31.12.2015; за договором №1/16 від 14.06.2016 в сумі 262954,99грн. по видатковій накладній №37 від 12.06.2016 придбано дитячі іграшки) підлягає включенню до доходів Товариства як безповоротна фінансова допомога, оскільки постановою Господарського суду Рівненської області від 06.03.2017 у справі №918/86/17 ПП «Фламінго-Тойс» визнане банкрутом.
		Відповідно до положень підпунктів «є», «з» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України безнадійна  заборгованість - це заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема: прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості; заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією.
		За правилами пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
		Пунктом 198.5 статті 198 ПК України встановлено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
		Матеріалами справи підтверджується, що постановою Господарського суду Рівненської області від 06.03.2017 у справі №918/86/17 ПП «Фламінго-Тойс» було визнане банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців.
		25.05.2018 згідно договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ПП «Фламінго-Тойс» на аукціоні ТОВ «ВЕЛНАТ»  (покупець) придбало у ПП «Фламінго-Тойс» (продавця) цілісний майновий комплекс ПП «Фламінго-Тойс» та права вимоги по дебіторській заборгованості на умовах, що викладені в цьому договорі.
		15.06.2018 ТОВ «ВЕЛНАТ»   виставило Товариству вимогу за вих. № 07/06 про сплату суми боргу, яка виникла на підставі: договору поставки № 1 від 01.07.2015 на суму 262954,99 грн.; по договору про надання послуг № 1-П від 28.02.2014 на суму 77681,23 грн.
		За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що оскільки кредиторська заборгованість позивача перед ПП «Фламінго-Тойс» в розмірі 396821,87 грн. не є безнадійною, то така заборгованість не може впливати на визначення об`єкта оподаткування з податку на прибуток та, як наслідок, у позивача був відсутній обов`язок корегувати податковий кредит з податку на додану вартість.
		Крім того, за інформацією, наявною в Єдиному державному реєстрі судових рішень,   звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ПП "Фламінго-Тойс" був затверджений, а юридичну особу - ПП "Фламінго-Тойс" ліквідовано лише13.02.2020 згідно ухвали Господарського суду Рівненської області у справі № 918/86/17.
		З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
		Відповідач у доводах касаційної скарги не спростовує висновків судів попередніх інстанцій щодо правомірності відображення у податковому обліку витрат та об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податкового кредиту за наведеними вище господарськими операціями. Контролюючий орган у касаційній скарзі не обґрунтував і не зазначив, у чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права.
		Відповідач у касаційній скарзі фактично просить про переоцінку, додаткову оцінку доказів стосовно обліку витрат, що знаходиться поза межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якою передбачено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		Підсумовуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень суду не встановлено.
		Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19.09.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2019 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк   Р.Ф. Ханова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...