Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 620/12678/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 07.11.2024. Зареєстровано: 08.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 08.11.2024.
Дата набрання законної сили: 07.11.2024
Номер судового провадження: К/990/1196/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07 листопада 2024 року 
		м. Київ
		справа № 620/12678/23
		адміністративне провадження № К/990/1196/24 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
		суддів - Єресько Л.О., Жука А.В.,
		розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №620/12678/23
		за позовом ОСОБА_1 
		до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 )
		про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії
		за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Мандрика Владислава Володимировича
		на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року (головуючий суддя: Оксененко О.М., судді: Аліменко В.О., Мельничук В.П.).
		УСТАНОВИВ:
		І. Історія справи
		1. У серпні 2023 року ОСОБА_1 пред`явив позов до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), у якому просив суд:
		- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати йому додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі: 100000 грн, пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за періоди: з 1 серпня 2022 року до 31 серпня 2022 року, з 1 вересня 2022 року до 30 вересня 2022 року, з 1 жовтня 2022 року до 31 жовтня 2022 року, з 1 листопада 2022 року до 30 листопада 2022 року, з 1 грудня 2022 року до 31 грудня 2022 року;
		- зобов`язати відповідача нарахувати й виплатити йому додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі: 100000 грн, пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за періоди: з 1 серпня 2022 року до 31 серпня 2022 року, з 1 вересня 2022 року до 30 вересня 2022 року, з 1 жовтня 2022 року до 31 жовтня 2022 року, з 1 листопада 2022 року до 30 листопада 2022 року, з 1 грудня 2022 року до 31 грудня 2022 року.
		2. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року позов задоволено частково: 
		- визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі: 100000 грн, в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за періоди з 1 жовтня 2022 року до 31 жовтня 2022 року, з 1 листопада 2022 року до 30 листопада 2022 року, з урахуванням фактично виплачених сум;
		- зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати й виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі: 100000 грн, в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за періоди з 1 жовтня 2022 року до 31 жовтня 2022 року, з 1 листопада 2022 року до 30 листопада 2022 року з урахуванням фактично виплачених сум;
		- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		3. Ухвалами від 11 грудня 2023 року Шостий апеляційний адміністративний суд відкрив апеляційні провадження за апеляційними скаргами сторін на рішення суду першої інстанції.
		4. Надалі ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року провадження за апеляційними скаргами зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі №200/493/23.
		5. Зупиняючи провадження в справі, суд апеляційної інстанції виходив з подібності правовідносин у цій справі та справі №200/493/23, де Верховний Суд 28 вересня 2023 року відкрив касаційне провадження на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України щодо відсутності висновку у питанні застосування норм матеріального права: абзацу 1 пункту 1, пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»; частин першої та другої розділу І Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309; пунктів 2 - 6 розділу IV Інструкції про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 березня 2016 року №188; пунктів 2, 3, 4, 11 наказів Адміністрації Держприкордонслужби   від 30 липня 2022 року №392-/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168» та від 9 грудня 2022 року №628/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168.
		6. Суд апеляційної інстанції, пославшись на пункт 3 частини першої, пункт 5 частини другої статті 236 КАС України, зазначив, що висновки у справі №200/493/23 будуть впливати на застосування норм матеріального права під час вирішення справи ОСОБА_1 , тому наявні підстави для зупинення апеляційного провадження до набранням законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі №200/493/23.
		7. Не погоджуючись із указаною ухвалою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 оскаржив її у касаційному порядку.
		8. У касаційній скарзі скаржник вказує на відсутність підстав зупиняти провадження. Стверджує, що оскаржувана ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статті 236 КАС України, помилкове застосування якої призвело до неправильного вирішення питання у справі, що в силу частини першої статті 353 цього Кодексу є підставою для її скасування й направлення справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
		9. Позиція скаржника полягає в тому, що суд апеляційної інстанції помилково застосував пункт 5 частини другої статті 236 КАС України, оскільки справа №200/493/23 не переглядається палатою, об`єднаною палатою чи Великою Палата Верховного Суду. Одночасно з цим, скаржник зазначає, що для застосування пункту 3 частини першої статті 236 КАС України теж не було підстав, оскільки наслідки розгляду справи №200/493/23 не мають жодного відношення до ОСОБА_1 , не створюють правових наслідків для нього в рамках цієї справи.
		10. Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2024 року відкрито касаційне провадження К/990/1196/24 за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року.
		11. Відповідач не подав відзиву на касаційну скаргу, копія ухвали про відкриття касаційного провадження доставлена до його електронного кабінету 19 січня 2024 року, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду ухвали апеляційного суду в касаційному порядку.
		ІІ. Мотиви Верховного Суду
		12. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення у межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить із такого.
		13. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеного в частині третій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
		14. Згідно з приписами пункту 3 частини першої статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
		15. У постанові від 12 грудня 2019 року у справі №826/25204/15 Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду узагальнив основні підходи, які мають застосовуватися судами при вирішенні питання про зупинення провадження в адміністративній справі на підставі пункту 3 частини першої статті 236 КАС України у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства.
		16. У цій постанові об`єднана палата наголосила, що, вирішуючи питання щодо зупинення провадження в адміністративній справі з підстав визначених пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України, суд з метою дотримання критеріїв законності та обґрунтованості судового рішення в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства повинен належним чином проаналізувати ймовірні наслідки ухвалення судом рішення за результатом розгляду справи, їхній взаємозв`язок із спірними правовідносинами, що є предметом розгляду в адміністративній справі, підставами позову, і відобразити відповідні висновки у своїй ухвалі щодо: а) неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи; б) наявності зв`язку між очікуваним рішенням суду, ухваленим в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства та обставинами конкретної адміністративної справи.
		17. Об`єднана палата указала, що під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи слід розуміти те, що обставини, які розглядаються у такій іншій справі, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог тощо.
		18. Тож для вирішення питання про зупинення провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України, адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: - чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку іншого провадження; - чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи.
		19. Не існує об`єктивної неможливості розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду (речення друге пункту 3 частини першої статті 236 КАС України).
		20. Частина друга статті 341 КАС України передбачає, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		21. На цьому тлі колегія суддів зауважує, що суд апеляційної інстанції в оскарженій ухвалі не конкретизував, які саме обставини, що можуть бути встановлені під час розгляду справи №200/493/23, мають суттєве значення для здійснення апеляційного перегляду рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року у справі ОСОБА_1 . Водночас суд апеляційної інстанції залишив поза увагою те, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним.
		22. Суд апеляційної інстанції, зупиняючи провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України, не навів обґрунтування такого зупинення, не зазначив, у чому полягає об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи №200/493/23.
		23. Оскаржена ухвала не містить мотивування наявності конкретних обставин, що унеможливлюють прийняття судом апеляційної інстанції відповідного рішення з оцінкою наявних фактів і обставини справи.
		24. Отже, у справі ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції не встановив необхідних умов для зупинення провадження у справі, які передбачені пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України.
		25. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
		26. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що суд вправі зупинити провадження у справі з підстави перегляду в касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) саме палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. Це виключає необґрунтоване зупинення судами провадження у справах, виходячи лише з однієї наявності на розгляді у Верховному Суді подібної справи.
		27. У цьому контексті колегія суддів зауважує, що судові рішення у справі №200/493/23 переглядалися Верховним Судом у складі колегії суддів. Указана справа не передавалася на розгляд палати, об`єднаної палати або Великою Палатою Верховного Суду. Суд апеляційної інстанції не взяв цього факту до уваги при вирішенні питання про зупинення провадження у справі.
		28. За наведеного правового регулювання й обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права і дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
		29. Відповідно до частин першої й четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом.
		30. У цьому контексті колегія суддів ураховує, що 17 липня 2024 року Шостий апеляційний адміністративний суд поновив провадження у справі й надалі постановою від 24 липня 2024 року залишив без задоволення апеляційні скарги сторін, а рішення суду першої інстанції залишив без змін. У касаційному порядку постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2024 року не оскаржувалася.
		31. Отже, натепер ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року не є такою, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.
		32. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про обґрунтованість касаційної скарги і наявність підстав для скасування оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції. Водночас підстави для направлення справи для продовження розгляду відсутні. Зважаючи на це касаційну скаргу слід задовольнити частково.
		33. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України,
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мандрика Владислава Володимировича задовольнити частково.
		2. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року скасувати.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
		 
		……………………………………
		 
		……………………………………
		 
		……………………………………
		 
		Н.М.          Мартинюк
		Л.О.           Єресько
		А.В.          Жук,
		Судді          Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...