Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 758/259/22 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 08.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 11.11.2024.
Дата набрання законної сили: 31.10.2024
Номер судового провадження: 51-3237км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021105120000767

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		31 жовтня 2024 року                                                                              
		м. Київ                                                         
		 
		справа № 758/259/22
		провадження № 51-3237км24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
		 
		головуюча                                                 ОСОБА_1 ,
		судді:                                                          ОСОБА_2 ,
		ОСОБА_3 ,
		 
		секретар судового засідання                           ОСОБА_4 ,
		 
		учасники  судового провадження:
		захисник                                                              ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),
		прокурор                                                              ОСОБА_6 ,
		                
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_7  на вирок Київського апеляційного суду від 21 березня 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021105120000767, стосовно 
		                           
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився та проживає у АДРЕСА_1 ), раніше судимого, засудженого за вчиненнякримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
		 
		I. Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі захисник, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість, виклала вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суду) про скасування оскаржуваного вироку та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
		Свої доводи захисникмотивує тим, що суд апеляційної інстанції належним чином не обґрунтував своїх висновків щодо відсутності у матеріалах цього провадження будь-яких даних, які б указували на можливість виправлення обвинуваченого без відбування призначеного покарання. 
		Вказує, що місцевий суд при призначенні покарання правильно врахував всі обставини кримінального провадження, також те, що вчинене правопорушення є проступком, дані про особу ОСОБА_7 та його ставлення до вчиненого.
		Зазначає, що ОСОБА_7 після ухвалення вироку місцевого суду нових злочинів не вчиняв.
		 
		II. Зміст судових рішень, у тому числі оскарженого, і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Подільського районного суду міста Києва від 13 січня 2022 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
		На підставі ст.75 КК України ОСОБА_7 звільнено  від відбування покарання з випробуванням, з встановленням йому іспитового строку тривалістю 1 рік, та покладенням на нього обов`язків відповідно до ст. 76 КК України.
		Вироком Київського апеляційного суду від 21 березня 2024 року апеляційну скаргу прокурора задоволено. Вирок Подільського районного суду міста Києва від 13 січня 2022 року стосовно ОСОБА_7 скасовано в частині призначення покарання.
		Ухвалено в цій частині новий вирок. ОСОБА_7 призначено покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
		Строк відбування покарання постановлено обраховувати із моменту прибуття обвинуваченого до установи виконання покарання. В решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
		Як установили суди, 26 листопада 2021 року близько 15:50 ОСОБА_7 , будучи зупинений працівниками поліції у вестибюлі станції метро «Контрактова площа» у м. Києві, де на запитання щодо наявності предметів та речей, обіг яких обмежений або заборонений законом, повідомив про наявність наркотичного засобу - канабіс, який він попередньо незаконно придбав біля станції метро шляхом знахідки та незаконно зберігав при собі, для власного вживання без мети збуту.
		III. Позиції учасників судового провадження 
		Захисник підтримала касаційну скаргу, просила її задовольнити та скасувати оскаржене судове рішення. Прокурор у судовому засіданні заперечила доводам касаційної скарги, просила оскаржене судове рішення залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника без задоволення. Інших учасників було належним чином повідомлено про час і місце судового розгляду, проте в судове засідання вони не з`явились. 
		 
		IV. Мотиви суду
		Згідно з ч. 2 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК України є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
		Висновки суду про винуватість ОСОБА_7 та кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 309 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.
		Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України  суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		Згідно з положеннями статей 370, 420 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції та ухвалює свій вирок у разі необхідності застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення, необхідності застосувати більш суворе покарання, а також у разі скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції або ж у разі неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання. Таке рішення апеляційного суду має бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
		У цьому кримінальному провадженні суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення апеляційної скарги прокурора, який просив вирок суду першої інстанції в частині звільнення засудженого від призначеного покарання скасувати з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та постановити новий вирок, яким призначити  ОСОБА_7 покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки, обґрунтовуючи свою позицію щодо неможливості виправлення засудженого без відбування покарання, правильно врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, що  ОСОБА_7 був раніше судимим до реального строку покарання, маючи не зняту та не погашену судимість вчинив нове кримінальне правопорушення, що на переконання колегії суддів апеляційного суду свідчить про схильність ОСОБА_7 до вчинення кримінальних правопорушень та небажання останнього стати на шлях виправлення та відсутність у матеріалах цього кримінального провадження буд-яких даних, які би указували на можливість виправлення обвинуваченого без реального відбування призначеного покарання.
		Разом з тим, доводи касаційної скарги захисника щодо невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість заслуговують на увагу.
		За приписами ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
		Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Суд апеляційної інстанції, призначаючи ОСОБА_7 покарання у виді  обмеження волі на строк 2 роки,  жодним чином не обґрунтував його вид та розмір, який має бути справедливим та співмірним вчиненому. 
		Колегія суддів повною мірою не врахувала того, що обвинуваченим вчинено кримінальне правопорушення, яке згідно з положеннями ст. 12 КК України відносяться до категорії кримінальних проступків, а також обставини його вчинення, зокрема те, що ОСОБА_7   сам повідомив про наявність у нього наркотичного засобу, щиро розкаявся у вчиненому, надав згоду на розгляд провадження у спрощеному порядку, його ставлення до вчиненого, що він не перебуває на обліку у лікаря-нарколога.
		З огляду на викладене, Суд дійшов висновку про невідповідність розміру призначеного покарання тяжкості кримінального проступку та особі засудженого, тому  призначене покарання слід пом`якшити до одного року обмеження волі, що буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_7 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
		Таким чином касаційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, а вирок апеляційного суду - зміні в частині призначеного покарання. 
		 
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд 
		 
		ухвалив:
		 
		Касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_7  задовольнити частково.
		Вирок Київського апеляційного суду від 21 березня 2024 року стосовно ОСОБА_7 змінити.
		Пом`якшити призначене  ОСОБА_7 покарання за ч.1 ст. 309 КК України до обмеження волі на строк 1 рік. 
		В решті вирок апеляційного суду залишити без зміни.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1                                    ОСОБА_2                                    ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...