Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 162/368/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 11.11.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/162/86/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024035530000070

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                           Справа № 162/368/24
		                           Провадження № 1-кп/162/86/2024
		 
		ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		08 листопада 2024 року  селище Любешів
		Любешівський районний суд Волинської області у складі
		головуючого судді - ОСОБА_1 ,
		з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
		прокурора  ОСОБА_3 , 
		потерпілої  ОСОБА_4 ,
		представника потерпілої  ОСОБА_5 ,
		обвинуваченої  ОСОБА_6 ,
		захисника  ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції об`єднане кримінальне провадження з єдиним унікальним номером судової справи - 162/368/24 про обвинувачення
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з базовою загальною середньою освітою, розлученої, непрацюючої, несудимої в порядку ст.89 КК України,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ст. 126-1 КК України
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_6 29.03.2024 року близько 19 год, перебуваючи у кухонній кімнаті будинку за адресою АДРЕСА_1 , діючи умисно, керуючись метою заподіяння тілесних ушкоджень іншій людині, усвідомлюючи значення та суспільну небезпеку своїх дій, під час словесного конфлікту, що раптово виник на грунті особистих неприязних відносин з матір`ю ОСОБА_4 , з якою ОСОБА_6 перебуває у родинних відносинах (в розумінні п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»), нанесла не менше трьох ударів кулаком та долонею правої руки в ліву частину обличчя ОСОБА_4 , внаслідок чого заподіяла їй тілесні ушкодження у виді синців в ділянці лівої щоки, лівої виличної кістки та в ділянці лівого вуха, які за степенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
		Таким чином, ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 125 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження.
		ОСОБА_6 27.05.2024 року близько 20 год, перебуваючи в приміщенні будинку за адресою АДРЕСА_1 , в порушення вимог ст.28 Конституції України та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» умисно, систематично, на грунті особистих неприязних відносин вчинила домашнє насильство щодо своєї матері ОСОБА_4 , яке виразилось в образах нецензурною лайкою, шарпанні за одяг, що призвело до погіршення якості життя потерпілої та психологічних страждань, а саме втраті енергійності, повноцінного сну, самооцінки та позитивних емоцій, негативних переживаннях.
		Крім цього, 30.05.2024 року близько 20 год 30 хв, перебуваючи в приміщенні будинку за адресою АДРЕСА_1 , в порушення вимог ст.28 Конституції України та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» умисно, систематично, на грунті особистих неприязних відносин вчинила фізичне та психологічне насильство щодо своєї матері ОСОБА_4 , яке виразилось в образах нецензурною лайкою, шарпанні за волосся, що призвело до погіршення якості життя потерпілої та психологічних страждань, а саме втраті енергійності, повноцінного сну, самооцінки та позитивних емоцій, негативних переживаннях.
		Також, 03.06.2024 року близько 21 год 00 хв, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння на території домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , в порушення вимог ст.28 Конституції України та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» умисно, систематично, на грунті особистих неприязних відносин вчинила фізичне та психологічне насильство щодо своєї матері ОСОБА_4 , яке виразилось в образах нецензурною лайкою та нанесенні двох ударів металевою каструлею по голові потерпілої, чим спричинила останній тілесні ушкодження у вигляді забійної рани в лівій потиличній ділянці, які відповідно до висновку експерта відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
		Крім цього, 12.07.2024 року близько 21 год 00 хв, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння на території домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , в порушення вимог ст.28 Конституції України та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» умисно, систематично, на грунті особистих неприязних відносин вчинила фізичне та психологічне насильство щодо своєї матері ОСОБА_4 , яке виразилось в образах нецензурною лексикою, вигуках безпідставних незрозумілих побутових звинувачень, погрозах фізичною розправою, шарпанні за одяг, що завдало психологічних страждань потерпілій, призвело до погіршення якості життя, розладів здоров`я, що, зокрема, виразилось у втраті працездатності, позитивних емоцій, негативних переживаннях.
		Таким чином, ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України, а саме домашнє насильство, тобто умисне, систематичне вчинення фізичного та психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до фізичних та психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.
		У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125 та ст.126-1 КК України, визнала повністю, щиро розкаялася. Повідомила суду про обставини та мотиви, вчинених нею кримінальних правопорушень. Підтвердила в повному обсязі обставини, викладені у обвинувальних актах та вказала, що наразі примирилася з матір`ю - потерпілою ОСОБА_4 .
		Потерпіла ОСОБА_4 підтвердила факт примирення з обвинуваченою ОСОБА_6 , якає її дочкою, та вказала, що їхні родинні відносини налагодилися.
		Суд, з`ясувавши, що фактичні обставини справи, місця та часу події, про які зазначено в обвинувальному акті, обвинуваченою ОСОБА_6 та її захисником не оспорюються, беручи до уваги думку прокурора, потерпілої та представника потерпілої, які не заперечили проти проведення скороченого судового розгляду, дійшов висновку про недоцільність за таких обставин дослідження доказів відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України і судовий розгляд обмежено допитом обвинуваченої та дослідженням документів, що стосуються її особи.
		Разом з тим, роз`яснивши положення ч. 3ст. 349 КПК України, в тому числі, щодо позбавлення права оскарження обставин в апеляційному порядку, суд перевірив, що учасники судового провадження та обвинувачена ОСОБА_6 зокрема, правильно розуміють їх зміст. У суду немає жодних сумнівів в добровільності позиції, яка ствердно висловлена обвинуваченою.
		За таких обставин, суд вважаєдоведеною винуватість ОСОБА_6 у вчиненнікримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125 та ст.126-1 КК Україниі кваліфікуєїї діїза ч.1 ст.125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, за ст.126-1 КК України - як домашнє насильство, тобто умисне, систематичне вчинення фізичного та психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до фізичних та психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.
		Відповідно до ст. 50 і 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
		Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (зокрема й у справі «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
		Суд бере до уваги повне визнання вини обвинуваченою ОСОБА_6 та висловлену нею в судовому засіданні позицію щодо жалю з приводу тих обставин, які вона вчинила щодо своєї матері. Крім того, обвинувачена зазначила, що усвідомила свої помилки та вказала, що в подальшому не допускатиме такої поведінки, родинні відносини наразі поступово налагоджуються та просила суворо не карати, надавши можливість їй довести своє виправлення. Зазначене підтвердила і потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні, вказавши, що вони з дочкою примирилися та вона не має жодних претензій до обвинуваченої, оскільки поведінка останньої дійсно покращилася. З огляду на вказане, суд вважає встановленими фактори, які свідчать про справжність, щирість визнання вини шляхом відповідного ставлення обвинуваченої до скоєного, що виражається в належній критичній оцінці нею своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину та вважає встановленою таку пом`якшуючу обставину, як щире каяття обвинуваченої ОСОБА_6 . Разом з тим, суд враховує, що ОСОБА_6 , має на утриманні двоє малолітніх дітей, раніше притягалася до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічного кримінального проступку, за місцем проживання зарекомендувала себе посередньо, в старостинський округ неодноразово надходили скарги на поведінку обвинуваченої, та висновки органу пробації, відповідно до яких рівень ризику вчинення обвинуваченою ОСОБА_6 повторного кримінального правопорушення і ймовірної небезпеки для суспільства є високими. 
		Отож, на підставі вказаного в сукупності, при призначенні покарання за ч.1 ст.125 КК України, суд враховує, що кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_6 , згіднозі ст.12 КК Україниє кримінальним проступком, характер та ступінь суспільної небезпеки вказаного кримінального правопорушення, спосіб вчинення, мету та мотив вказаного діяння, обставину, що пом`якшує покарання, - щире каяття та обставину, яка обтяжує покарання, - вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винна перебуває у сімейних відносинах.
		На підставі вказаного, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд дійшов висновку, що ОСОБА_6 слід призначити покарання в межах санкції ч.1 ст.125КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		При призначенні покарання за ст.126-1 КК України, суд враховує, що кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_6 , згіднозі ст.12 КК Україниє нетяжким злочином, характер та ступінь суспільної небезпеки вказаного кримінального правопорушення, спосіб вчинення, мету та мотив вказаного діяння, обставину, що пом`якшує покарання, - щире каяття та обставину, яка обтяжує покарання, - вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
		На підставі вказаного, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання суд дійшов висновку, що ОСОБА_6 слід призначити покарання в межах санкції ст.126-1КК України у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.
		Відповідно до ст.59-1 КК України покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.
		Виходячи з аналізу вказаної норми закону, структура покарання у виді пробаційного нагляду полягає у накладені певних обов`язків на винного з визначенням строку, упродовж якого засуджений має їх виконувати.
		Отже, призначення покарання у виді пробаційного нагляду не може існувати без встановлення відповідних обов`язків, визначених ч.2 ст.59-1 КК України.
		Керуючись ст.70,72КК України враховуючи,що штрафяк видосновного покаранняне підлягаєскладанню зіншими видамипокарань припризначенні йогоза сукупністюзлочинів тавиконується самостійно,тому визначитиобвинуваченій ОСОБА_6 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумівдоходів громадян та пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік з покладенням обов`язків, визначених ч.2 ст.59-1 КК України.
		Призначення такого покарання, на думку суду, буде перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчинених кримінальних правопорушень, відповідатиме його меті і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства, правами потерпілої та особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
		Разом з тим, враховуючи систематичність вчинення обвинуваченою ОСОБА_6 домашнього насильства щодо своєї матері ОСОБА_4 , суд дійшов висновку, що в інтересах потерпілої від кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством, до обвинуваченої необхідно застосувати обмежувальні заходи, поклавши обов`язок, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, а саме направлення обвинуваченої для проходження програми для кривдників в межах строків визначених частиною третьою вказаної статті.
		Запобіжний захід щодо ОСОБА_6 не застосовувався.
		Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
		Цивільний позов не заявлявся, документально підтверджені витрати на залучення експертів відсутні.
		Керуючись ст. 50, 65-67 КК України, ст. 349, 373, 374, 392-395 КПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_6 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ст. 126-1 КК України, і призначити їй покарання:
		-за ч.1 ст.125 КК України  у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень
		-за ст.126-1 КК України  у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.
		На підставі ст. 70,72 КК України призначити ОСОБА_6 остаточне покарання за цим вироком у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, та пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік, які виконувати самостійно.
		На підставі ч.2 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_6 , наступні обов`язки: 
		-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
		-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; 
		Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
		Відповідно до п.5 ч.1, ч.3 ст.91-1 КК України, застосувати до обвинуваченої ОСОБА_6 обмежувальний захід - направлення для проходження програми для кривдників строком на 3 (три) місяці; 
		Речові докази, а саме медичну картку ОСОБА_4 та виписку з медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_4 , каструлю синього кольору, які передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_4 , - залишити власнику за належністю.
		Копію вироку негайно після його оголошення вручити обвинуваченому, прокурору. Інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
		Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Любешівський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим - з дня отримання його копії.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		                       
		Суддя Любешівського районного суду Волинської області ОСОБА_8

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...