Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 566/1129/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 08.11.2024. Зареєстровано: 08.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 11.11.2024.
Дата набрання законної сили: 19.11.2024
Номер судового провадження: 2-а/566/20/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		№566/1129/24
		№2-а/566/20/24
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		04 листопада 2024 року селище Млинів Рівненської області
		 
		Млинівський районний суд Рівненської області
		у складі: головуючого судді  Феськова П.В.,
		при секретарі  Подолець Ю.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в селище Млинів справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі проадміністративне правопорушення,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся в Млинівський районний суд з позовом до  ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
		   В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 23 серпня 2024 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення №175 за ч.3 ст.210-1 КУпАП, яким звинуватив його у тому, що він «...не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим ВРУ, свої персональні дані через ЦНАП або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або районному (міському) ІНФОРМАЦІЯ_3 , та по даний час, що є порушенням п.1 Правил військового обліку призовників та військовозобов`язаних затвердженого постановою від 30.12.2022 року №1487».
		   27 серпня 2024 року, ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 розглянувши справу про адміністративне правопорушення встановивши у його діях міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та постановою №2/175 притягнув його до адміністративної відповідальності і наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень.
		   Накладення штрафу за неоновлення військово-облікових даних без повної та всебічної перевірки доступності цієї інформації в інших базах є необгрунтованим та свідчить про недотримання вимог чинного законодавства України. Він є керівником ТОВ «ЕДВАНС EЛIT», а тому його персональні дані містяться в державних реєстрах податкової та міграційної служб. Йому, як керівнику підприємства, надсилалося розпорядження від ІНФОРМАЦІЯ_2 №2/4061 від 22.08.2024 відповідно до якого він був зобов`язаний здійснити оповіщення військовозобов`язаних працівників та забезпечити їх прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Наявність офіційного розпорядження, направленого на його адресу свідчить про те, що відповідач був обізнаний із його статусом та мав можливість отримати необхідну інформацію.
		   Таким чином, виходячи з вищевказаних норм чинного законодавства України необхідну інформацію, відповідач повинен був отримати від уповноважених органів шляхом синхронізації з іншими державними електронними реєстрами.
		   При прийняттіоскаржуваної постановине враховано примітки до ст.210 КУпАП, згідно якої положення статей 210, 210-1 КУпАП не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
		   Враховуючи відсутність доказів, що підтверджують його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, а також положення примітки до ст.210 КУпАП, вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення стосовно ньогозакриттю.
		   В судовезасідання ОСОБА_1 не з`явився,представник позивача адвокатСавчин А.І.звернулась досуду ззаявою проуточнення позовнихвимог,зазначивши,що припідготовці позовубуло допущенотехнічну помилкупри формулюванніпозовних вимог,зокрема невірно вказаностаттю КУпАПна підставіякої ОСОБА_1 притягнуто доадміністративної відповідальності.Просить постановупро накладенняадміністративного стягненняпо справіпро адміністративнеправопорушення №2/175від 27.08.2024року,винесену ТВОначальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 пропритягнення доадміністративної відповідальностіза ч.3ст.210КУпАП ОСОБА_1 ,визнати протиправноюта скасувати.Провадження всправі проадміністративне правопорушеннявідносно ОСОБА_1  закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.
		 Представниквідповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1  в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзиву на позовну заяву або заперечень до суду не подав. (а.с.29)
		Згідно з ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
		   Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
		   Судом встановлено, що 23.08.2024 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення №175 за ч.3 ст.210 КУпАП, у якому зазначено, що ОСОБА_1 не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим ВРУ, свої персональні дані через ЦНАП або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або районному (міському) ІНФОРМАЦІЯ_3 , та по даний час, що є порушенням п.1 Правил військового обліку призовників та військовозобов`язаних затвердженого постановою від 30.12.2022 року №1487», чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП. (а.с.11)
		   27 серпня 2024 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 винесено постанову №2/175, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень. (а.с.9)
		   У письмових поясненнях, долучених ОСОБА_1 до постанови №2/175, останній зазначив, що не рахує свої дії протиправними, оскільки він є керівником ТОВ «Едванс Еліт», його персональні дані є в публічному доступі, що підтверджується фактом складання розпорядження про вручення йому повістки. (а.с.10)
		   Як вбачається з розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.07.2024 року ОСОБА_1 як керівнику ТОВ «Едванс Еліт» доручено здійснити оповіщення та забезпечити прибуття військовозобов`язаних, які перебувають на військовому обліку в ТОВ «Едванс Еліт». (а.с.12)
		   Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		   Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
		   Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		   Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		   Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст.ст. 210, 210-1 КУпАП).
		   Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
		   Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
		   Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		   Згідно із ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
		   Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.
		   Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 513/899/16-а.
		   Частиною 1статті 210КУпАП передбаченоадміністративну відповідальністьза порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, а частиною 3 цієї статтіза вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
		   Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		   Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.
		   Відповідно до абз.2 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024№ 3633-ІХ) інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
		   Відповідно до абз.2 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
		   Згідно з абз. 4 пункту 1 частини ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3633-ІХ під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року № 2105-IX: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).
		   Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов`язкова для застосування судами як джерело права.
		   Стандарти, встановлені Конвенцією для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ і на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» від 09 червня 2011 року).
		   Так, у рішенні Суду «Енгель та інші проти Нідерландів» були визначені критерії, за наявності одного із них будь-яке правопорушення повинне розцінюватись як кримінальне і розглядатись за процедурою, визначеною національним законодавством для кримінальних правопорушень, зокрема, критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину).
		   Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Малофєєва проти Росії» від 30 травня 2013 р., у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
		   Суд зауважує, що норма ст.210 КУпАП є бланкетною, та відсилає до іншого законодавства, яке зокрема регулює порядок проведення мобілізації.
		   Разом з тим, посилання на норму Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», який встановлює перелік персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста, в оскаржуваній постанові відсутні.
		   Суд вказує, що як в оскаржуваній постанові, так і у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, які саме конкретно відомості про себе (персональні дані) позивач був зобов`язаний уточнити і не уточнив, а отже, не в повному обсязі викладено суть (об`єктивну сторону) адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.
		   При цьому, зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається, на підставі яких саме доказів відповідач дійшов висновку про порушення ОСОБА_1 абз.2 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.
		   Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		   В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		   Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
		   Приймаючи рішення про накладення адміністративного стягнення за вчинення ОСОБА_1 правопорушення, ТВО начальника полковник ОСОБА_3 , як посадова особа ІНФОРМАЦІЯ_4 , вважав доведеними обставини вчинення даного правопорушення. Разом з тим, доказів на підтвердження викладеного у постанові до справи не долучено та не надано суду.
		Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч.2 ст.251 КУпАП).
		Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.
		Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		   З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами свого висновку про порушення ОСОБА_1 законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, та як наслідок - наявності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
		   Крім того, суд зазначає, що відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
		   Таким чином, законодавець чітко визначив умову, за якої положення ст.210 КУпАП не застосовуютьсяза наявності можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями (розпорядниками) яких є державні органи.
		   Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
		   Відповідно до ч.5, 8, 9 ст.5 цього Закону органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
		   Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
		   Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
		   Згідно з ч.3 ст.14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
		   Цією нормою передбачено перелік державних органів, від яких Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді персональні відомості призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
		   Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України «Про публічні електронні реєстри», «Про розвідку» та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.
		   Разом з тим, відповідачем не вказано, які саме відомості (персональні дані) не були оновлені позивачем і не могли бути одержані самостійно відповідачем по справі шляхом електронної інформаційної взаємодії.
		   З матеріалів справи не вбачається, що відповідачем вживалися заходи щодо отримання персональних відомостей ОСОБА_1 в порядку електронної інформаційної взаємодії, і що внаслідок проведених заходів такі відомості отримати не вдалося.
		   Отже, відповідачем не доведено наявності передбачених законом умов, за яких ОСОБА_1 міг бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП (у розумінні примітки до ст.210 КУпАП).
		   Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		   Оскаржувана постанова наведеним вимогам не відповідає, оскільки прийнята не на підставі та не у спосіб, що передбачені КУпАП (зокрема, без урахування положень примітки до ст. 210 КУпАП), необґрунтовано, тобто, без урахування всіх обставин, які є важливими для прийняття такого рішення, а відтак, підлягає скасуванню.
		   Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
		   Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
		   Суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210 КУпАП.
		   Керуючись статтями 2, 6-9, 72-77, 139, ст.ст.241-246, 250, 255, 268, 269, 271, 286 КАС України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		 Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
		    Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №2/175 від 27.08.2024 року, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП ОСОБА_1 , визнати протиправною та скасувати.
		Провадження всправі проадміністративне правопорушеннявідносно ОСОБА_1  закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.
		   Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		    У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		   Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.    
		   Повний текст судового рішення складено 08 листопада 2024 року.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя П.В.Феськов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...