Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 568/1783/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань.
Надіслано судом: 08.11.2024. Зареєстровано: 09.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 11.11.2024.
Дата набрання законної сили: 14.11.2024
Номер судового провадження: 1-кп/568/140/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42024180000000021

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		Справа № 568/1783/24
		Провадження № 1-кп/568/140/24
		 
		   08 листопада 2024 р. м.Радивилів
		   Радивилівський районний суд Рівненської області в складі:
		   головуючого судді     ОСОБА_1 
		   при секретарі судових засідань  ОСОБА_2 ,
		   розглянувши в підготовчому судовому засіданні в м.Радивилів Рівненської області клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42024180000000021, внесене 20 березня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням ОСОБА_3 увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.1ст.114-1,ч.2ст.28,ч.1ст.114-1,ч.3ст.368КК України, - 
		з участю прокурора  ОСОБА_4 
		обвинуваченого     ОСОБА_3 
		захисників адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		До Радивилівського районного суду Рівненської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42024180000000021, внесене 20 березня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.114-1, ч.2 ст.28, ч.1 ст.114-1, ч.3 ст.368 КК України.
		Ухвалою Радивилівського районного суду Рівненської області від 31 жовтня 2024 року призначено підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні.
		Прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів без визначення розміру застави, пославшись на те, що продовжують існувати ризики, передбаченіст.177 КПК України, які стали підставою для застосування цього виду запобіжного заходу на досудовому розслідуванні. Так, обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень та суворість покарання, яке йому загрожує, в разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих правопорушень, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, у тому числі шляхом залякування та підкупу, вчиняти інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Просить задоволити подане клопотання.
		Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_5 заперечив проти обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки не вбачає ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які б стали підставою для застосування вказаного запобіжного заходу. Просить обрати обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з застосуванням електронного засобу контролю. Доцільність обрання більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою також обгрунтовується тим, що ОСОБА_3 потребує термінового оперативного втручання по заміні металоконструкції, оскільки має важкий перелом руки. В умовах слідчого ізолятора ОСОБА_3 не можуть надати необхідну медичну допомогу. В зв`язку із зазначеним просить задоволити його клопотання про направлення ОСОБА_3 на медичне лікування та доручити (зобов`язати) начальника ДУ «Рівненського слідчого ізолятора» організувати та забезпечити медичне лікування та госпіталізацію ОСОБА_3 . Окрім того, на утримання обвинуваченого ОСОБА_3 перебуває двоє малолітніх дітей та дружина. Дочка Христина хворіє з народження та 01.03.2023 року перенесла оперативне оперативне втручання. Дружина також має тяжке захворювання та потребує тривалого лікування.
		Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 також заперечив проти обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказуючи, що ОСОБА_3 потребує невідкладного медичного лікування, відповідно до наявних медичних документів. Вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного з тримання під вартою, а саме домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю, забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 та дозволить останньому отримати належну медичну допомогу.
		Обвинувачений заперечив проти обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив обрати запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі, а саме у вигляді домашнього арешту. Просив врахувати, що в період, коли його було звільнено з-під варти в зв`язку з внесенням застави, він жодного разу не порушив покладені на нього обов`язки, сумлінно їх виконував. Вважає, що на даний час ризики, передбачені ст.177 КПК України повністю відсутні. Також зауважив, що в умовах слідчого ізолятора він немає можливості отримати належну медичну допомогу, яка йому життєво необхідна.
		Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , суд приходить до наступних висновків.
		Відповідно дост.315КПК Україниякщопід часпідготовчого судовогозасідання судза клопотаннямучасників судовогопровадження маєправо обрати,змінити чискасувати заходизабезпечення кримінальногопровадження,в томучислі запобіжнийзахід,обраний щодообвинуваченого.При розглядітаких клопотаньсуд додержуєтьсяправил,передбачених розділомІІ цього Кодексу.
		Вирішуючи клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , суд виходить з наступного.
		Згідност.177 КПК Українипідставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
		Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд, відповідно дост.178 КПК України, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
		Згідност.194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихст.177 КПК України, і на які вказує прокурор.
		Стосовно клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні умисних тяжких злочинів передбачених ч.1 ст.114-1, ч.2 ст.28, ч.1 ст.114-1, ч.3 ст.368 КК України, за вчинення яких законом передбачено позбавлення волі та відповідно до ч.4 ст.12 КК України вказані кримінальні правопорушення відносяться до категорії тяжких злочинів. 
		Оцінивши доводи, наведені у клопотанні прокурора, суд вважає, що наведені обставини свідчать про високий ступінь наявних ризиків того, що підозрюваний ОСОБА_3 може переховуватися від суду (п. 1 ч. 1ст. 177 КПК України), знищити, сховати та спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1ст. 177 КПК України), незаконно впливати на свідків (п. 3 ч. 1ст. 177 КПК України), вчиняти інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. п. 4, 5 ч. 1ст. 177 КПК України), при цьому судом оцінена наявність обставин, які застаттею 178 КПКповинні враховуватись при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, зокрема міцність його соціальних зав`язків, наявність постійного місця проживання, стан здоров`я тощо. 
		Вирішуючи клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд своїм рішенням зобов`язаний забезпечити не тільки права підозрюваного, але і високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Визначення таких прав вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
		Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», у справі «Летельє проти Франції» вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
		ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжких умисних злочинів проти основ національної безпеки та у сфері службової діяльності, за вчинення яких передбачене безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі, у зв`язку із чим, розуміючи тяжкість покарання, останній може переховуватись від суду з метою уникнення покарання.
		Даних, які б вказували на неможливість застосування до підозрюваного вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
		Посилання обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисників, що стан його здоров`я та неможливість отримання належної медичної допомоги в умовах слідчого ізолятора, то суд приходить до наступних висновків.
		Право обвинуваченого ОСОБА_3 на належну медичну допомогу в жодному разі не ставиться під сумнів судом і так само не може ставитись під сумнів іншими учасниками кримінального провадження, крім того в світлі наведених стороною захисту доводів суд наголошує, що готовий сприяти усіма можливими способами забезпеченню обвинуваченому ОСОБА_3 повної, своєчасної та необхідної медичної допомоги в межах своїх повноважень, визначених чинним КПК України.
		Згідно ст. 49 Конституції України кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування.
		Пунктом "д" ст. 6 Основ законодавства України про охорону здоров`я від 19.11.1992 р. №2801-XII передбачено, що кожний громадянин України має право на охорону здоров`я, що передбачає, у тому числі, кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров`я.
		Згідно положень ч. 1 ст. 206 КПК України вбачається, що суд в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
		Відповідності до ст. 21 Закону України «Про попереднє ув`язнення» адміністрація місць попереднього ув`язнення зобов`язана, зокрема, забезпечити осіб, взятих під варту, медичним обслуговуванням.
		Гарантоване нормами законодавства право осіб, узятих під варту, на охорону здоров`я та належну медичну допомогу реалізується, зокрема, в Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров`я України № 239/5/104 від 10.02.2012 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2012 р. за № 212/20525 (далі Порядок).
		Відповідно до п. 2.3 Порядку, медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров`я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО. У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров`я. Керівництво СІЗО забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку.
		Згідно з вимогами п. 2.7 зазначеного вище Порядку, у разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров`я з орієнтовного переліку. Про необхідність проведення обстеження, яке потребує вивезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров`я, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров`я та запит до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує своєчасне направлення особи, узятої під варту, на обстеження до обраного лікарем медичної частини СІЗО закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку.
		Відповідно до вимог п. 2.8 зазначеного вище Порядку, якщо за результатами огляду чи обстеження особи, узятої під варту, встановлено, що вона потребує надання медичної допомоги у закладі охорони здоров`я з орієнтовного переліку, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан здоров`я особи, узятої під варту, та звертається із запитом до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує перевезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку та направляє довідку про стан здоров`я особи, узятої під варту, органу або особі, в провадженні яких знаходиться кримінальна справа цієї особи. Керівництво СІЗО організовує та забезпечує цілодобову охорону особи, узятої під варту, під час лікування у закладах охорони здоров`я відповідно до вимог нормативно-правових актів Міністерства юстиції, Міністерства охорони здоров`я.
		Отже, законодавством чітко визначений порядок обстеження та надання медичної допомоги особам, узятим під варту і забезпечення виконання зазначеного порядку покладено саме на керівництво СІЗО.
		На запит суду отримано відповідь завідувача Рівненської міської медичної частини філії ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» у Волинській та Рівненській областях ОСОБА_7 про те, 11.10.2024 року отримано рекомендації лікаря-травматолога КП «Центральна міська лікарня», згідно якої ОСОБА_3 показане оперативне втручання в плановому порядку із заміною металоконструкції. Матеріально-технічною базою медичної частини не передбачено виконання таких операції, а тому таке лікування можливе лише в комунальних закладах охорони здоров`я з орієнтованого переліку відповідно до Наказу МЮ та МОЗ України від 10.02.2012 року №239/5/104 «Про затвердження Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту» після надання згоди пацієнтом та подальшим узгодженням дати госпіталізації. 07.11.2024 року в медичну частину надійшла заява ОСОБА_3 щодо його госпіталізації та планового лікування. Можливість оперативного лікування буде узгоджена письмово з адміністрацією закладу охорони здоров`я.
		Згідно ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
		Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пивоварник проти України", рівень охорони здоров`я ув`язненого має бути сумісним з людською гідністю. Європейський суд з прав людини наголосив, що охорона здоров`я ув`язнених повинна здійснюватися належним чином, а відсутність належної медичної допомоги може вважатися жорстоким або нелюдським поводженням в значенні статті 3 Конвенції. ЄСПЛ підкреслив, що для того, щоб надана медична допомога могла вважатися належною, потрібно встановити сукупність наступних факторів: 1) факт огляду лікарем і призначення лікування; 2) докладне документування стану здоров`я ув`язненого; 3) оперативність та точність постановки діагнозу і лікування; 4) наявність регулярного і систематичного нагляду за станом здоров`я, розроблення плану лікування; 5) створення умов, необхідних для надання призначеного лікування; 6) медична допомога має відповідати тому рівню, на якому надається населенню в цілому.
		При цьому, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Мусіель проти Франції", "Науменко проти України") порушення статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не може мати місце лише в зв`язку з погіршенням стану здоров`я заінтересованої особи, проте таке порушення може бути в зв`язку з неналежним наданням медичної допомоги (рішення "Мельник проти України"), надання якої в даному випадку покладено на керівництво СІЗО.
		Таким чином необхідність надання обвинуваченому ОСОБА_3 спеціалізованої та висококваліфікованої медичної допомоги та оперативного лікування поза межами медичної частини Рівненського СІЗО, не унеможливлює утримання останнього під вартою, натомість зобов`язує адміністрацію ДУ "Рівненській слідчий ізолятор" забезпечити ув`язненому ОСОБА_3 належне медичне обслуговування та надання медичної допомоги у обсязі, необхідному для дотримання прав останнього, гарантованих статтею 49 Конституції України та статтею 3 Конвенції про захист прав та основоположних свобод.
		Однак, суд роз`яснює, що не заперечує щодо доставки обвинуваченого ОСОБА_3 до відповідного медичного закладу для надання медичної допомоги, зокрема і проведення оперативного лікування, про які просить сторона захисту у своєму клопотанні. Водночас така доставка за відповідним зверненням особи, яка тримається під вартою, передбачена порядком взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту затвердженим наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров`я України від 10.02.2012 № 239/5/104.
		За таких обставин клопотання захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про направлення на медичне лікування обвинуваченого ОСОБА_3 , слід задовольнити та зобов`язати начальника ДУ "Рівненській слідчий ізолятор" забезпечити додержання права обвинуваченого ОСОБА_3 , на належну медичну допомогу, зокрема в частині проведення медичного лікування згідно встановленого діагнозу, у зв`язку із чим надає свою згоду на етапування останнього до відповідного медичного закладу для надання медичної допомоги згідно призначень лікаря. 
		Суд вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаний із триманням під вартою, у тому числі домашній арешт, не зможуть запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, а тому вважає необхідним застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
		Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
		Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язківта не може бути завідомо непомірним для нього.
		У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Так, відповідно до ст. 12 КК України, злочини вчинені ОСОБА_3 кваліфікуються за ч. 1 ст. 114-1, ч.2 ст.28 ч.1 ст.114-1, ч. 3 ст. 368 КК України, за ступенем тяжкості відносяться до категорії тяжких: перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб та одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії, з використанням наданого йому службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням.
		У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на нього обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно ( п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України).
		Тому враховуючи викладене, з урахуванням п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, суд вважає за необхідне збільшення максимального розміру застави до 300 розмірів неоподаткованого мінімуму для працездатних осіб.
		Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
		Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.
		На підставі наведеного, керуючись ст.ст.48,177,178, 182, 183,194,206, 314-316 КПК України, -
		УХВАЛИВ:
		Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 -задовольнити.
		Обрати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Саки Автономної Республіки Крим, жителю АДРЕСА_1 , українцю, громадянину України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двоє малолітніх дітей, на утриманні осіб непрацездатного віку немає, не судимого- запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто 06 січня 2025 року.
		Встановити строк дії ухвали до 06 січня 2025 року.
		Визначити місцем тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 - Державна установа «Рівненський слідчий ізолятор» (м.Рівне, вул.Дворецька, 116).
		Встановити розмір застави 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, Банк отримувача, ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA048201720355229002000010559.
		Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
		В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3 слідуючі обов`язки: прибувати на виклик до прокурора і суду за першою вимогою; не відлучатись з населеного пункту без дозволу прокурора та суду по місцю власного проживання; повідомляти прокурора та суд, у провадженні яких знаходиться справа про зміну місця свого проживання.
		Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 06 січня 2025 року. 
		Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває.
		У разі внесенні застави та з моменту звільнення обвинуваченогоз-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
		З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_3 буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
		В задоволенні клопотання обвинуваченого та захисників про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арештувідмовити.
		Клопотання захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про забезпечення обвинуваченому ОСОБА_3 , права на отримання медичної допомоги  задовольнити.
		Зобов`язати начальника ДУ «Рівненській слідчий ізолятор» та завідувача Рівненської міської медичної частини філії ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» у Волинській та Рівненській областях, відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров`я України від 10 лютого 2012 р. № 239/5/104, з урахуванням результатів обстеження та встановленого діагнозу організувати та забезпечити проведення медичного лікування (планового оперативного втручання) обвинуваченому ОСОБА_3 .
		Копію ухвали направити для виконання до ДУ «Рівненській слідчий ізолятор» та Рівненської міської медичної частини філії ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» у Волинській та Рівненській областях.
		Про виконання цієї ухвали щодо забезпечення додержання права обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на належну медичну допомогута про вжиті заходиповідомити Радивилівський районний суд Рівненської області в термін до 30 листопада 2024 року.
		Контроль за виконанням ухвали суду покласти на прокурорів групи прокурорів в цьому кримінальному провадженні.
		Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		Ухвала в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - в той же строк з часу отримання повного тексту ухвали.
		 
		Суддя                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...