Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 466/9948/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:; спори про самочинне будівництво.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 09.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 11.11.2024.
Дата набрання законної сили: 06.11.2024
Номер судового провадження: 61-4370ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 листопада 2024 року
		м. Київ
		 
		справа № 466/9948/21
		провадження № 61-4370св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Синельникова Є. В.,
		суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ;
		відповідач - ОСОБА_2 ;
		третя особа - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові;
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу  ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року у складі колегії суддів: Левика Я. А., Крайник Н. П., Шандри М. М.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1.   Описова частина 
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові (далі - Інспекція ДАБК у м. Львові), про знесення самочинного будівництва.
		Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що їй на праві власності належить будинок за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідач є власником сусідньої земельної ділянки площею 0,0318 га, кадастровий номер 4610137500:05:003:0097, за адресою: АДРЕСА_2 , на якій без дозвільних документів здійснюється самочинне будівництво, а саме будівельно-монтажні роботи по знесенню старого будинку та будівництво нового будинку.
		 
		Заїї скаргами Інспекцією ДАБК ум. Львові винесено припис від 28 липня 2021 року про усунення порушень вимог у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил, припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також складено протокол про адміністративне правопорушення.
		 
		Враховуючи викладене, оскільки відповідач не припинив будівництво,  ОСОБА_1 просила зобов`язати його знести самочинно збудований об`єкт, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції  
		 
		Рішенням Шевченківського районного суду міста Львова від 20 січня 2023 року у складі судді Невойта П. С. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
		 
		Рішення місцевого суду мотивоване тим, що будівельні роботи на об`єкті будівництва не завершені, що підтверджено внесенням відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності про незавершеність будівництва. При цьому повідомлення про виконання підготовчих та будівельних робіт на об`єкті будівництва не скасовано і відповідачем не отримано декларації про готовність об`єкта будівництва до експлуатації, а також немає доказів на підтвердження самочинного будівництва за адресою: АДРЕСА_2 .
		 
		Крім того, у матеріалах справи не міститься жодного доказу порушення прав позивача через здійснення будівельних робіт відповідачем на власній земельній ділянці. Також позивач не надала доказів, які підтверджують порушення її прав, зокрема створення їй перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном.
		 
		Короткий зміст постанови апеляційного суду 
		 
		Постановою Львівського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Пащука А. І. задоволено. Рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 20 січня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано ОСОБА_2 знести самочинно збудований об`єкт, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
		Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що відповідачем без будь-яких дозвільних документів проводиться самовільне будівництво нового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , з порушенням первинної документації, з порушенням виданих йому Інспекцією ДАБК у м. Львовіприписів та з порушенням будівельних, санітарних, пожежних норм та інших норм.
		 
		Вказаним будівництвом порушуються права позивачки, оскільки відстань між будинками на АДРЕСА_3 , відповідно до вимог державних будівельних норм та правил, стандартів, вимог протипожежної безпеки не дотримана. Також невідповідність полягає у відстані догляду за будинками і здійснення поточного ремонту та в порушенні вимог протипожежної безпеки між житловими будинками в частині ступеня вогнестійкості основних конструктивних елементів будинків. Крім цього, здійснення відповідачем самочинного будівництва призводить до руйнування будинку позивачки.
		 
		Отже, вказане вище свідчить про те, що здійснене відповідачем самовільне будівництво без дозволу на проведення будівельних робіт, із порушенням вимог закону та будівельних норм і правил, порушує права та законні інтереси позивачки.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		У березні 2024 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		 
		Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389, пункту 1 частини третьої статті 411 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та обґрунтована тим, що апеляційний суд не врахував правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в постановах Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі № 463/801/19, від 18  січня 2023 року у справі № 363/702/17, а також - не дослідив зібрані у справі докази.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		 
		Ухвалою ВерховногоСуду у складіколегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Шевченківського районного суду міста Львова.
		 
		14 травня 2024 року справа № 466/9948/21 надійшла до Верховного Суду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду ускладі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 вересня 2024 року клопотання представника  ОСОБА_2  - адвоката Хамуляка М. М. задоволено та зупинено, до закінчення перегляду в касаційному порядку, виконання постанови Львівського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року в цій справі.
		 
		Ухвалою ВерховногоСуду у складіколегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2024 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. 
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		 
		Касаційна скарга  ОСОБА_2 мотивована тим, що апеляційний суд не звернув увагу на те, що він здійснює будівництво житлового будинку на місці розташування старого будинку, який так само знаходився поряд з будинком позивачки. Крім того, на час розгляду справи судом першої інстанції він оформив право власності на об`єкт нерухомого майна (незавершене будівництво, 90 %), про знесення якого просить позивачка. Крім нього в спірному будинку проживають та зареєстровані його дружина та донька, яка є інвалідом І групи з дитинства, троє його правнуків з їх матір`ю (внучкою) та батьком.
		 
		Знесення самочинного об`єкта нерухомості відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є крайнім заходом впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об`єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови.
		 
		Однак в цій справі позивач не надала жодних доказів на підтвердження того, що в даному випадку неможлива перебудова об`єкта нерухомості, який вона просить знести, а також не довела, що спірне будівництво проведено з істотним відхиленням від проєкту, суперечить суспільним інтересам, чи взагалі можливе знесення без заподіяння шкоди іншим суміжним землекористувачам. Крім того, відповідний компетентний орган державної влади чи орган місцевого самоврядування не зверталися до суду з вимогами про демонтаж чи проведення перебудови спірного об`єкта нерухомого майна.
		 
		Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		ОСОБА_1 на праві власності належить будинок за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.8).
		 
		ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,0318 га, кадастровий номер 4610137500:05:003:0097, для обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02 липня 2013 року № 5587961 (т.1 а.с.55).
		 
		На вищевказаній земельній ділянці був розташований житловий будинок, загальною площею 105,8 кв. м, житловою площею 56,3 кв. м, який на праві власності належав ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21 березня 2013 року № 1460189 (т.1 а.с.57).
		 
		З 19 по 28 липня 2021 року Інспекцією ДАБК у м. Львовіпроведено перевірку на об`єкті «Будівельні роботи за адресою: АДРЕСА_2 » та посадовою особою складено акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, яким встановлено, що ОСОБА_2 проводить самочинне будівництво індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 (т.1 а.с.196-205, 210-211).
		 
		Приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 28 липня 2021 року, виданим Інспекцією ДАБК у м. Львові, зобов`язано ОСОБА_2 зупинити будівельні роботи за адресою: АДРЕСА_2 (т.1 а.с.209). 
		 
		Приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 28 липня 2021 року, виданим Інспекцією ДАБК у м. Львові, зобов`язано ОСОБА_2 усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил до 30 вересня 2021 року(т.1 а.с.208).
		 
		Крім того, Інспекцією ДАБК у м. Львові складено протоколи про адміністративне правопорушення та винесено постанову від 10 серпня 2021 року № 96-а по справі про адміністративне правопорушення (т.1 а.с.194-195, 206-207).
		 
		17 вересня 2021 року Державне підприємство «Західний експертно-технічний центр держпраці» затвердило експертний звіт (позитивний) по розгляду проєктної документації на розробку даного проєкту на капітальний ремонт однородинного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 (т.1 а.с.62-85).
		Проєкт визнано таким, що розроблено згідно вихідних даних на проєктування з дотриманням вимог до міцності, надійності і довговічності об`єкта будівництва, повідомивши при цьому про початок виконання будівельних робіт (реєстраційний № ЛВ051210922521) Інспекцію ДАБК у м. Львові.
		 
		З 08 по 22 жовтня 2021 року Інспекцією ДАБК у м. Львовіпроведено перевірку на об`єкті «Будівельні роботи за адресою: АДРЕСА_2 », під час якої встановлено, що ОСОБА_2 продовжується будівництво індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 .
		 
		Під час наступної перевірки встановлено, що будинок за адресою: АДРЕСА_2 , демонтовано та розпочато влаштування фундаменту, з чого вбачається, що вид будівництва - «нове будівництво», що суперечить повідомленню про початок виконання будівельних робіт, яке зареєстроване Інспекцією ДАБК у м. Львові від 22 вересня 2021 року за № ЛВ051210922521, згідно якого вид будівництва - «капітальний ремонт». Наведене свідчить про невиконання припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 28 липня 2021 року, виданого Інспекцією ДАБК у м. ЛьвовіОСОБА_2 .
		 
		Також встановлено факт недостовірності даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, яке зареєстроване Інспекцією ДАБК у м. Львовівід 22 вересня 2021 року за № ЛВ051210922521. Під час перевірки встановлено, що будинок за адресою: АДРЕСА_2 , демонтовано та розпочато влаштування фундаменту, з чого вбачається, що вид будівництва «нове будівництво», що суперечить зареєстрованому повідомленню про початок виконання будівельних робіт.
		 
		Посадовою особою Інспекції ДАБК у м. Львові складено акт від 22 жовтня 2021 року, за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, з урахуванням виявлених порушень, винесено приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт та складено протокол про адміністративне правопорушення (т.1 а.с.173-193).
		 
		З 03 по 05 листопада 2021 року Інспекцією ДАБК у м. Львовіпроведено перевірку на об`єкті «Будівельні роботи за адресою: АДРЕСА_2 », за результатами якої встановлено, що приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 22 жовтня 2021 року зобов`язано ОСОБА_2 з моменту отримання даного припису зупинити виконання будівельних робіт на вказаному об`єкті до моменту усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. На час проведення перевірки встановлено, що будівельні роботи за вищезгаданою адресою продовжуються, а саме проводиться будівництво стін, що не відповідає об`єму будівельних робіт, які були виконані на момент видачі припису. Наведене свідчить про те, що ОСОБА_2 не виконав вимоги припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 22 жовтня 2021 року. З урахуванням виявлених порушень винесено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт та складено протокол про адміністративне правопорушення (т.1 а.с.152-166).
		 
		3 29 листопада по 01 грудня 2021 року Інспекцією ДАБК у м. Львовіпроведено перевірку на об`єкті «Будівельні роботи за адресою: АДРЕСА_2 », за результатами якої встановлено що припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 05 листопада 2021 року, виданий ОСОБА_2 , не виконано. З урахуванням виявлених порушень винесено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт та складено протокол про адміністративне правопорушення (т.1 а.с.132-149).
		 
		За заявою ОСОБА_1 від 17 жовтня 2022 року було проведено експертне будівельно-технічне дослідження, за результатами якого судовим експертом Перепелицею Б. Ю. складено висновок № 01/09-22, в якому зазначено:
		-    вид будівництва об`єкта, що здійснюється за адресою: АДРЕСА_2 , відноситься до нового будівництва.
		-    будівництво не відповідає проекту «Капітальний ремонт житлового будинку на АДРЕСА_2 », виконаний ФОП ОСОБА_3 у 2021 році за зазначеною адресою;
		-    відстань між будинками на АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , відповідно до вимог державних будівельних норм та правил, стандартів, вимог протипожежної безпеки не дотримана. Невідповідність полягає у відстані догляду за будинками і здійснення поточного ремонту та в порушенні вимог протипожежної безпеки між житловими будинками в частині ступеня вогнестійкості основних конструктивних елементів будинків. Відповідно до санітарних норм і правил, відстань між будинками на АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 не впливає на нормативну інсоляцію житлового будинку  
		АДРЕСА_3 , яке ведеться без дотримання будівельних норм, стандартів, містобудівних норм може призвести до пошкодження будинку та руйнування прилеглої території за адресою АДРЕСА_1 . Для більш детального дослідження необхідно виконати інженерно-геологічні вишукування земельних ділянок за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 і виготовити проєктну документацію у відповідності до вимог нормативно-правових актів, що діють у галузі будівництва;
		-    встановлена наявність пошкоджень у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , які могли виникнути в результаті нового будівництва та технічні причини, які призвели до їх виникнення. Технічні причини появи пошкоджень у вигляді слідів вогкості на стінах кімнат, нещільний притвор дверних полотен до дверних коробок та тріщин на стінах та стелях цих кімнат пов`язана з імовірним порушенням температурно-вологісного режиму, який міг виникнути під час проведення будівельних робіт з риття впритул до будинку АДРЕСА_1 траншеї для влаштування фундаменту нового будинку на суміжній земельній ділянці. Термін виконання таких робіт має досить тривалий характер, при яких міг статися вплив атмосферної або ґрунтової вологи, зволоження фундаменту при його зведенні. Вказані фактори вплинули на конструкцію цегляного фундаменту та дерев`яних стін будинку № 4. При цьому, характерною ознакою цих пошкоджень є те, що вони виникнули тільки в тих приміщеннях, що безпосередньо межують із земельною ділянкою, на який були здійснені роботи по риттю траншеї для влаштування фундаменту будинку № 6. Причиною замокання цокольної частини зовнішньої стіни фасаду, що розташована на межі із земельною ділянкою, на який будується житловий будинок АДРЕСА_2 , є незадовільний водовідвід (або його не влаштування) атмосферних опадів між існуючим будинком АДРЕСА_3 , що будується на суміжній земельній ділянці. Причина пошкодження фасадного утеплення стіни, біля якої будується будинок, є імовірна механічна дія, яка пов`язана з риттям траншеї вздовж стіни існуючого будинку для влаштування фундаменту нового будинку. З огляду на вищевикладене, експертом встановлена наявність пошкоджень у житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , які могли виникнути в результаті нового будівництва та технічні причини, які призвели до їх виникнення (т.2 а.с.152-183).
		 
		28 листопада 2022 року за ОСОБА_2 зареєстровано незавершене будівництво, 90%, літ. «А-2», об`єкт житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки: 4610137500:05:003:0097 (т.2 а.с.217).
		 
		Апеляційним судом в цій справі також встановлено, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2023 року у справі № 380/2515/22 за адміністративним позовом Інспекції ДАБК у м. Львові до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - ОСОБА_1 , про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, апеляційну скаргу Інспекції ДАБК у м. Львові задоволено, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року скасовано та позов задоволено, припинено право на виконання підготовчих та будівельних робіт ОСОБА_2 на об`єкті будівництва розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єкта будівництва «Капітальний ремонт однородинного житлового будинку по АДРЕСА_2 » за № ЛВ051210922521 (т.2 а.с.261-272).
		 
		2.           Мотивувальна частина 
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
		 
		Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		 
		Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.
		 
		Касаційна скарга  ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		 
		Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
		 
		Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
		 
		Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		 
		Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
		 
		За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		 
		Аналіз наведених норм цивільного законодавства дає підстави для висновку про те, що в разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, в тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
		 
		Частинами другою, третьою статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
		 
		Відповідно до частин першої, другої статті 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.
		 
		Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частини перша, четверта статті 376 ЦК України).
		 
		Верховний Суд у постановах від 24 липня 2019 року у справі № 369/8107/15-ц (провадження № 61-30914св18), від 20 листопада 2019 року у справі № 685/1537/17-ц (провадження № 61-13076св19), від 10 червня 2020 року у справі № 127/11492/16-ц (провадження № 40353св18), від 04 серпня 2020 року у справі № 638/6655/16-ц (провадження № 61-6540св19) зазначив, що збудований об`єкт нерухомості може бути знесений особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок лише на підставі судового рішення у випадках, передбачених частинами четвертою та сьомою статті 376 ЦК України, а саме: якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, що здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці; якщо така забудова порушує права інших осіб; якщо проведення перебудови об`єкта є неможливим; особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, відмовляється від проведення перебудови відповідно до прийнятого судом рішення.
		 
		Знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), допустиме лише за умови, якщо неможливо здійснити перебудову нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови.
		 
		З урахуванням предмета і підстав позову позивач зобов`язана була довести не лише факт самочинного будівництва, а й порушення її прав як власника таким самочинним будівництвом та обґрунтованості захисту її прав лише у такий спосіб, як знесення (наприклад, неможливість проведення перебудови об`єкта).
		 
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 725/5630/15-ц (провадження № 14-341цс18) зазначила, що при вирішенні питання про те, чи є відхилення від проекту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, необхідно з`ясовувати, зокрема, як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо. Під істотним порушенням будівельних норм і правил необхідно розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність та загрожує життю й здоров`ю людини, тощо.
		 
		За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		 
		Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
		 
		Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
		 
		Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
		 
		Частиною четвертою статті 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		 
		Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		 
		Встановивши, що здійснене відповідачем будівництво нового будинку є самочинним, оскільки проведене без будь-яких дозвільних документів, з порушенням виданих йому Інспекцією ДАБК у м. Львові приписів та вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову та зобов`язання ОСОБА_2 знести самочинно збудований об`єкт, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 . 
		 
		При цьому, повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши та надавши правову оцінку зібраним у справі доказам, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що вказаним самочинним будівництвом порушуються права позивача, так як відстань між будинками на АДРЕСА_3 , відповідно до вимог державних будівельних норм та правил, стандартів, вимог протипожежної безпеки не дотримана, тобто здійснене відповідачем самочинне будівництво розташоване впритул до будинку позивача та призводить до його руйнування.
		 
		Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, апеляційний суд правильно визначився з характером спірних правовідносин і нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями 76-78, 81, 89, 367, 368 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
		 
		Доводи касаційної скарги  ОСОБА_2 про те, що на час розгляду справи судом першої інстанції він оформив право власності на об`єкт нерухомого майна (незавершене будівництво, 90 %), про знесення якого просить позивачка, не заслуговують на увагу, оскільки державна реєстрація права власності на об`єкт незавершеного будівництва не означає виникнення у недобросовісного відповідача права власності на цей об`єкт і припинення правового режиму відповідного майна як самочинного будівництва (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16-ц (провадження № 14-445цс19)
		 
		З огляду на характер спірних правовідносин та встановлені апеляційним судом обставини справи, посилання заявника в касаційній скарзі на правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі № 463/801/19, від 18  січня 2023 року у справі № 363/702/17, є безпідставним, оскільки висновки суду апеляційної інстанцій не суперечать висновкам, викладеним у зазначених постановах, а відповідні аргументи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди із встановленими обставинами справи та необхідності переоцінки доказів, що за приписами статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
		 
		Оскільки Верховний Суд встановив необґрунтованість заявлених в касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, то доводи касаційної скарги про недослідження апеляційним судом наявних в матеріалах справи доказів (пункт 4 частини другої статті 389, пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України), не заслуговують на увагу та не підлягають перевірці.
		 
		Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення в оскаржуваному судовому рішенні апеляційного суду, питання обґрунтованості висновків цього суду, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка переглядається, було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.
		 
		Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують. 
		 
		Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
		 
		Оскільки виконання постанови Львівського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року було зупинено ухвалою Верховного Суду ускладі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 вересня 2024 року, то у зв`язку із залишенням касаційної скарги без задоволення необхідно поновити її виконання.
		 
		Щодо клопотання про долучення доказів
		 
		19 квітня 2024 року  ОСОБА_2 подав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме висновок експерта від 04 квітня 2024 року № 28/03-24 за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження. 
		Зазначене клопотання задоволенню не підлягає, оскільки суд касаційної інстанції є судом права, а не факту, тому з огляду на вимоги процесуального закону не може долучати до матеріалів справи нові докази, здійснювати оцінку доказів, у зв`язку з тим, що це знаходиться поза межами його повноважень.
		 
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц зазначено, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів та їх переоцінювати згідно з положеннями статті 400 ЦПК України.
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		У задоволенні клопотання  ОСОБА_2 про долучення доказів відмовити.
		 
		Касаційну скаргу  ОСОБА_2 залишити без задоволення.
		 
		Постанову Львівського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року залишити без змін.
		 
		Поновити виконання постанови Львівського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                      Є. В. Синельников
		 
		Судді:                                                                                      О. В. Білоконь
		 
		О. М. Осіян
		 
		Н. Ю. Сакара
		 
		В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...