Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/18708/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про державну власність.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 09.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 11.11.2024.
Дата набрання законної сили: 06.11.2024
Номер судового провадження: 61-8367ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА                                                     
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                 
		 
		06 листопада 2024 року
		м. Київ
		 
		справа № 638/18708/19
		провадження № 61-8367св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Синельникова Є. В.,
		суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач),                 Шиповича В. В.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінанс проперті групп», ОСОБА_3, державний реєстратор приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Чижова Наталія Анатоліївна, 
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного суду від 02 травня 2024 року у складі колегії суддів: Мальованого Ю. М., Бурлака І. В., Яцини В. Б.,
		Короткий зміст позовних вимог
		1.            У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс проперті групп» (далі - ТОВ «Фінанс проперті груп»), ОСОБА_3, державного реєстратора приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Чижової Н. А. про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, витребування квартири, визнання права власності та виселення.
		2.            Позов обґрунтовано тим, що 26 жовтня 2006 року між нею та публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра») укладено кредитний договір № 6/4/2006/840-К/1393, відповідно до умов якого їй надано кредит у розмірі 54 900 доларів США строком до 24 жовтня 2036 року.
		3.            В цей же день в забезпечення виконання умов вказаного кредитного договору між нею та банком укладено договір іпотеки № 6/4/2006/980-І/1395, предметом якого була належна їй квартира за адресою: АДРЕСА_1 .
		4.            В подальшому ПАТ КБ «Надра» відступило ТОВ «Фінанс проперті групп» право вимоги заборгованості за кредитним договором та договором іпотеки.
		5.            В листопаді 2019 року їй стало відомо, що запис про її право власності на вказане майно в реєстрі прав на нерухоме майно погашено 17 жовтня 2019 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 49200442, яким право власності на предмет іпотеки зареєстровано за ТОВ «Фінанс проперті групп». Підставою для виникнення права власності зазначено договір іпотеки № 6/4/2006/980-І/1395, договір про відступлення прав за договором іпотеки.
		6.            Також у вказаній квартирі були замінені замки вхідних дверей, у зв`язку з чим вона не змогла потрапити до квартири.
		7.            25 листопада 2019 року ТОВ «Фінанс проперті групп» за договором купівлі-продажу відчужило спірну квартиру ОСОБА_3.
		8.            Зазначала, що їй не було направлено жодної вимоги про усунення порушень. Нотаріус при вчиненні оскаржуваного рішення не пересвідчився, чи надсилалась позивачу вимога про усунення порушень та чи отримувала її позичальник.
		9.            Вона не укладала з ПАТ «КБ «Надра», ТОВ «Фінанс проперті групп» або з будь-якими іншими особами окремий договір про задоволення вимог іпотекодержателя відносно власної квартири.
		10.         Спірна квартира підпадає під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки виступає предметом іпотеки за споживчим кредитом в іноземній валюті, використовується як місце постійного проживання; загальна площа не перевищує 140 кв. м, у неї відсутнє інше нерухоме майно.
		11.         Шляхом проведення державної реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 за ТОВ «Фінанс пропетрі групп» за відповідним застереженням в іпотечному договорі фактично примусово стягнуто зазначене майно без згоди власника, що суперечить положенням Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
		12.         У зв`язку із тим, що у ТОВ «Фінанс проперті групп» були відсутні підстави для позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки, подальший продажу квартири є неправомірним.
		13.         Враховуючи викладене просила суд:
		-          скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 49200442 від 17 жовтня 2019 року 09:56:54, прийнятого приватним нотаріусом ХМНО Чижовою Н. А.;
		-          витребувати у ОСОБА_3 на її користь квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом визнання за нею права власності на вказане майно;
		-          виселити ОСОБА_3 та будь-яких інших осіб з квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
		Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
		14.         Рішенням Дзержинський районний суд м. Харкова від 17 січня 2024 року позов задоволено частково
		15.         Витребувано у ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 квартиру  АДРЕСА_3 .
		16.         В іншій частині позову відмовлено, здійснено розподіл судових витрат.
		17.         Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив із того, що договір іпотеки не містить іпотечного застереження, яким би було передбачено набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, відповідачами не надано доказів отримання позивачкою вимоги про усунення порушень.
		18.         Враховуючи те, що рішення державного реєстратора про перехід права власності на квартиру прийнято з порушенням закону, суд дійшов висновку про наявність підстав для витребування спірної квартири на користь позивачка.
		19.         Водночас суд вказав, що оскільки спірна квартира була відчужена після набуття права власності, тому вимога про скасування рішення про державну реєстрацію права власності не відновить порушених прав позивачки.
		20.         Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо виселення, суд виходив із того, що позивачкою не надано доказів проживання в квартирі відповідача або будь-яких осіб.
		 
		 
		Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
		21.         Постановою Харківського апеляційного суду від 02 травня 2024 року апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс проперті групп» та ОСОБА_3 задоволено.
		22.         Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 січня 2024 року в частині вирішення спору про витребування квартири скасовано, ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким позов залишено без задоволення. Здійснено розподіл судових витрат.
		23.         Скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що судом першої інстанції не враховано, що у пункті 5.3 договору іпотеки сторони обумовили, серед іншого, можливість набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, тому висновки місцевого суду щодо відсутності іпотечного застереження є помилковими.
		24.         Судом вказано, що товариством було дотримано порядок надсилання вимоги про усунення порушення кредитного зобов`язання, натомість позивачкою не надано доказів належного виконання боргових зобов`язань перед кредитором як новим, так і старим.
		25.         Також суд апеляційної інстанції відхилив посилання на те, що спірна квартира використовується позивачкою як єдине житло й, відповідно, таке підпадає під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки у 2016 році остання була знята з реєстрації за адресою спірної квартири та зареєстрована в подальшому у м. Коломия Івано-Франківської області, тому суд дійшов висновку, що іпотечне майно не є єдиним місцем проживання позивачки і на нього не розповсюджуються вимоги Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		26.         У червні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
		27.         Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 17 червня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
		28.         Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 жовтня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		29.         У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення місцевого суду.
		30.         Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц, від 23 січня 2019 року у справі № 306/1224/16-ц, від 20 березня 2019 року у справі № 306/2053/16-ц, від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18-а, від 19 травня 2020 року у справі № 644/3116/18, від 12 квітня 2021 року у справі № 642/1989/19, від 26 липня 2023 року у справі № 759/5454/19, від 11 жовтня 2023 року у справі № 953/2938/20, від 13 березня 2024 року у справі № 201/15228/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). 
		31.         Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не враховано принципу Contra proferentem, згідно якого пункт 5.3 договору іпотеки має тлумачитись як такий, що не містить іпотечного застереження про можливість набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки.
		32.         Крім того, посилається на те, що іпотекодержатель станом на час виникнення спірних правовідносин не міг набути у власність предмет іпотеки без визначення вартості такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності.
		33.         Вказує, що ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною, яка впливає на визначення правомірності державної реєстрації переходу права власності на іпотечне майно при позасудовому регулюванні.
		34.         Також заявник посилається на те, що обов`язковою умовою при вирішенні питання при перереєстрації права власності на іпотечне майно є наявність доказів отримання іпотекодавцем письмової вимоги.
		Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
		35.         У липні, серпні 2024 року до Верховного Суду надійшли відзиви на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 від представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , ТОВ «Фінанс проперті групп», у яких вказано, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		36.         26 жовтня 2006 року між ОСОБА_6 та ПАТ КБ «Надра» укладено кредитний договір № 6/4/2006/840-К/1393, відповідно до умов якого позивачка отримана кредит у розмірі 54 900 доларів США строком до 24 жовтня 2036 року.
		37.         26 жовтня 2006 року в забезпечення виконання умов вказаного Кредитного договору ОСОБА_6 передано в іпотеку банку квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 11-12).
		38.         Відповідно до пункту 5.1 договору іпотеки іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язання в цілому або в тій чи іншій його частині, а також у випадку порушення іпотекодавцем будь-яких зобов`язань за цим договором або будь-яких гарантій та запевнень, наданих іпотекодержателю за цим договором.
		39.         Згідно з пунктом 5.3. договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; домовленості сторін на передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку»; права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі- продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку».
		40.         21 серпня 2019 року між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «Фінанс проперті групп» укладено договір № 6/4/2006/840-К/1393 купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за кредитним договором та договір про відступлення прав за договором іпотеки, відповідно до яких товариство набуло право вимоги за згаданими вище кредитним договором та договором іпотеки, укладеним з ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 135-136, 137-140).
		41.         30 серпня 2019 року на адресу ОСОБА_6 , яка зазначена в кредитному та іпотечному договорах, а саме - АДРЕСА_4 , рекомендованим листом було направлену вимогу про усунення порушень (т. 1, а. с. 148-150).
		42.         16 жовтня 2019 року право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ТОВ «Фінанс проперті групп». Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 49200442 від 17 жовтня 2019 року об 09:56:54 вчинене приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чижовою Н. А. Підстава виникнення права власності: договір іпотеки № 6/4/2006/980-І/1395 від 26 жовтня 2006 року, договір про відступлення прав за договором іпотеки від 21 серпня 2019 року (т. 1, а. с. 17).
		43.         25 листопада 2019 року між ТОВ «Фінанс Проперті Групп» та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу, за яким останній набув право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Договір посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємцем І. О., за реєстровим № 6768 (т. 1, а. с. 157-158).
		Позиція Верховного Суду
		44.         Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		45.         Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		46.         Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
		47.         Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		48.         Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
		 
		Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
		49.         Відповідно до абзацу 3 статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
		50.         Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (стаття 3 Закону України «Про іпотеку»).
		51.         Відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
		52.         Положеннями статті 37 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.
		53.         Із внесенням змін до цієї норми згідно із Законом України від 25 грудня 2008 року № 800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» норми статті 37 Закону України «Про іпотеку» передбачають, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.
		54.         Стаття 36 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) передбачала, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений у будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
		55.         Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
		56.         Після внесення Законом України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» змін до статті 36 Закону України «Про іпотеку» її нормами передбачено, зокрема, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
		57.         Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
		58.         Отже, положення Закону України «Про іпотеку» прямо вказують, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, є одним зі шляхів звернення стягнення на предмет іпотеки.
		59.         Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що у пункті 5.3 договору іпотеки від 26 жовтня 2006 року сторонами було встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; домовленості сторін про передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, передбаченому статтею 37 Закону України «Про іпотеку»; права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку».
		60.         Аналіз пункту 5.3 договору іпотеки від 26 жовтня 2006 року свідчить про те, що сторони договору у цьому пункті обумовили, що звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається на підставі домовленості сторін про передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, передбаченому статтею 37 Закону України «Про іпотеку», тобто закріпили іпотечне застереження про можливість набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки.
		61.         Отже, зазначений вище пункт договору іпотеки містить відповідне застереження, яке прирівнюється до договору, згідно з яким іпотекодавець засвідчує, що він надає згоду на набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержателем за власним одноосібним письмовим рішенням.
		62.         Аналогічні за змістом правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справа № 199/8324/19, провадження № 14-212цс21, та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 363/2337/19, провадження № 61-6787сво21, від 17 квітня 2024 року у справі № 759/7513/21.
		63.         Доводи заявника щодо відсутності іпотечного застереження в договорі іпотеки спростовуються вищевикладеним.
		64.         Крім того, враховуючи те, що договір іпотеки містить іпотечне застереження, колегія суддів відхиляє посилання заявника на неврахування апеляційним судом принципу Contra proferentem й, відповідно, наявністб підстав трактувати вказаний договір як такий, що не містить іпотечного застереження.
		65.         Також колегія суддів відхиляє посилання заявника на те, що іпотекодержатель станом на час виникнення спірних правовідносин не міг набути у власність предмет іпотеки без визначення вартості такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності.
		66.         Так, відповідно до частини першої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. 
		67.         Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
		68.         Водночас суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
		69.         Отже, враховуючи те, під час подання позовної заяви, розгляду справи в суді першої інстанції, позивачкою не заявлялась така підстава для скасування рішення про державну реєстрацію права власності як відсутність експертного висновку щодо вартості спірного майна, колегія суддів відхиляє вказані посилання заявника. 
		70.         Доводи заявника про те, що обов`язковою умовою при вирішенні питання при перереєстрації права власності на іпотечне майно є наявність доказів отримання іпотекодавцем письмової вимоги, відхиляються колегією суддів з огляду на таке.
		71.         Так, з матеріалів справи вбачається, що 30 серпня 2019 року на адресу  ОСОБА_6 , яка зазначена в іпотечному договорі, а саме АДРЕСА_4 , рекомендованим листом було направлену вимогу про усунення порушень (т. 1, а. с. 148-150).
		72.         Доказів повідомлення іпотекодержателя про зміну своєї адреси матеріали справи не містять.
		73.         При цьому з копії паспорту позивачки, наданого суду, вбачається, що до 24 жовтня 2016 року вона була зареєстрована в квартирі АДРЕСА_3 , а з 24 жовтня 2016 року зареєстрована по АДРЕСА_5 . Натомість в позовній заяві зазначено адресу: АДРЕСА_6 .
		74.         Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників приватних правовідносин мають бути добросовісними.
		75.         Враховуючи те, що товариство виконало свій обов`язок з надсилання повідомлення-вимоги на адресу, вказану позивачкою, відсутні підстави вважати, що іпотекодержателем було порушено вимоги статті 35 Закону України «Про іпотеку.
		76.         Таким чином, скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
		77.         Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
		78.             Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		79.             Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.
		Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		1.            Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.
		2.            Постанову Харківського апеляційного суду від 02 травня 2024 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                  Є. В. Синельников
		 
		Судді:                                                                                             О. В. Білоконь
		 
		                                                                                                        О. М. Осіян
		 
		                                                                                                        Н. Ю. Сакара
		                                                                                                       
		                                                                                                        В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...