Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 501/1551/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 09.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 11.11.2024.
Дата набрання законної сили: 06.11.2024
Номер судового провадження: 61-17082ск23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА                                                     
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                 
		 
		06 листопада 2024 року
		м. Київ
		 
		справа № 501/1551/21
		провадження № 61-17082св23
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Синельникова Є. В.,
		суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач),                 Шиповича В. В.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - ОСОБА_2 , 
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Вадовська Л. М., Комлевої О. С., Сєвєрової Є. С.,
		Короткий зміст позовних вимог
		1.            У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої злочином.
		2.            Позов обґрунтовано тим, що  ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її сестра ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина, спадкоємцем майна померлої за заповітом був ОСОБА_4 , до якого вона звернулась у 2008 році з позовом про визнання заповіту недійсним. На представництво своїх інтересів у справі щодо спадкування уповноважила ОСОБА_2 нотаріально посвідченою довіреністю. 
		3.            15 жовтня 2008 року ОСОБА_5 отримала від неї 4 000 доларів США та 11 000 грн для проведення почеркознавчої експертизи. 
		4.            В подальшому у цивільній справі № 2-665/08 позов було залишено без розгляду, проте вона ОСОБА_1 не уповноважувала ОСОБА_5 подавати заяву про залишення позову без розгляду.
		5.            Вважала, що відповідач незаконно заволоділа її майном у формі грошей шляхом скоєння шахрайства. 
		6.            Вироком Іллічівського міського суду Одеської області від 18 вересня 2018 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частинами другою, третьої статті 190 КК України, призначено покарання у вигляді п`яти років позбавлення волі. Від відбуття покарання звільнено на підставі статей 75, 76 КПК України з випробувальним терміном три роки. 
		7.            Вирок суду нею як потерпілою та цивільним позивачем оскаржено в апеляційному порядку, зокрема, в частині відмови у відшкодуванні майнової та моральної шкоди, завданої злочином. 
		8.            За наслідками апеляційного перегляду справи за апеляційними скаргами прокурора, потерпілих, обвинуваченої вирок у відношенні ОСОБА_2 було скасовано, кримінальне провадження за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 190 КК України закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України за відсутністю в діянні обвинуваченої складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 190 КК України. В частині кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 190 КК України, вирок скасовано, звільнено ОСОБА_2 від відповідальності на підставі статті 49 КК України за закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
		9.            Позивач зазначила, що ОСОБА_2 в суді визнавала свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 190 КК України, за епізодами шахрайства відносно потерпілих, в тому числі й відносно неї. 
		10.         Оскільки подана нею апеляційна скарга на вирок суду першої інстанції в частині цивільного позову про відшкодування завданої злочином шкоди залишилась поза увагою апеляційного суду безпідставно, тому вона наразі подає цивільний позов в порядку цивільного судочинства про відшкодування завданої злочином шкоди.
		11.         Враховуючи викладене просила суд: 
		-          на підставі статті 1166 ЦК України стягнути з ОСОБА_5 на її користь на відшкодування майнової шкоди 120 840 грн, завданої заволодінням шахрайським шляхом 4 000 доларів США, що еквівалентно 109 840 грн, та 11 000 грн;
		12.         на підставі статті 1167 ЦК України стягнути з ОСОБА_5 на її користь на відшкодування моральної шкоди 50 000 грн
		Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
		13.         Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 10 січня 2022 року у складі судді Тюміна Ю. О. у задоволенні позовних вимог відмовлено.
		14.         Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки вироком Іллічівського міського суду Одеської області від 18 вересня 2014 року ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні цивільного позову, а ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 06 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини вирішені в цивільному позові у кримінальному провадженні. Таким чином, суд дійшов висновку, що такі ж самі позовні вимоги позивачки до тієї самої відповідачки з тих самих підстав не можуть бути задоволені.
		Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
		15.         Постановою Одеського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
		16.         Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 10 січня 2022 року скасовано, провадження у справі закрито.
		17.         Суд апеляційної інстанції, вирішуючи спір, виходив із того, що місцевий суд дійшов правильного висновку, що цивільний позов вирішувався у кримінальному провадженні, проте не врахував, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
		18.         Також апеляційним судом зазначено, що закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України не стане для позивачки перешкодою для звернення до суду в порядку цивільного судочинства у разі залишення без розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні за наслідками можливо ініційованого ОСОБА_1 перегляду кримінальної справи в частині її цивільного позову. 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		19.         У грудні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .
		20.         Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
		21.         Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 жовтня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		22.         У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу на новий розгляд до апеляційного суду.
		23.         Підставою касаційного оскарження заявниця зазначає, що суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази, не витребував матеріали кримінального провадження; не врахував висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 15 січня 2019 року у справі № 185/442/16-к, від 15 травня 2019 року у справі № 617/609/15-к, від 19 листопада 2019 року у справі № 345/2618/16-к, від 10 червня 2021 року у справі № 640/11750/17, від 11 листопада 2020 року у справі № 455/229/17, від 27 травня 2021 року у справі № 577/977/19.
		24.         Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано, що у кримінальному провадженні вирок суду скасований, кримінальне провадження закрито на підставі статті 49 КК України, проте факт заподіяння їй моральної шкоди шляхом незаконного заволодіння її коштами встановлено у кримінальному провадженні. Отже, заявниця вважає, що незважаючи на закриття кримінального провадження, обставини, викладені в позові, підлягають доказуванню на загальних підставах.
		25.         Крім того, апеляційний суд ухвалою від 06 квітня 2021 року, звільняючи ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, був позбавлений можливості перевіряти законність, обґрунтованість та вмотивованість місцевого суду в частині призначеного їй покарання та вирішувати питання по суті її цивільного позову.
		26.         Відсутність в резолютивній частині судового рішення апеляційного суду вказівки про залишення цивільного позову без розгляду при звільненні ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України не є перешкодою для розгляду питання про вирішення її цивільного позову по суті в порядку цивільного судочинства, оскільки в кримінальному провадженні апеляційний суд керувався імперативними приписами положень КПК України, згідно яких позов по суті не вирішується судом у разі закриття кримінального провадження на підставі статті 49 КК України
		27.         Зазначає, що можливість вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні при звільнення особи від кримінальної відповідальності процесуальним законом не передбачено.
		Відзиву на касаційну скаргу не подано
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		28.         Вироком Іллічівського міського суду Одеської області від 18 вересня 2018 року (справа №501/3035/15-к) ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами другою, третьою статті 190 КК України, та призначено їй покарання: за частиною другою статті 190 КК України у виді двох років позбавлення волі, за частиною третьою статті 190 КК України у виді п`яти років позбавлення волі. У відповідності до статті 70 КК України остаточно призначено покарання у виді п`яти років позбавлення волі. У відповідності до статті 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробувальним терміном, встановивши іспитовий строк три роки. Відмовлено ОСОБА_1 в задоволені позовних вимог.
		29.          ОСОБА_1 звернулась до апеляційної інстанції зі скаргою, в якій просила скасувати вирок Іллічівського міського суду та призначити обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років та задовольнити її цивільний позов.
		30.         Ухвалою Одеського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року (а. с. 26-32) вирок Іллічівськьго міського суду Одеської області від 08 вересня 2018 року у кримінальному проваджені № 42014160000000267, внесеному до ЄРДР 19  червня 2014 року, відносно ОСОБА_2 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 190 КК України, скасовано та звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною другою статті 190 КК України, на підставі ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закрито кримінальне провадження № 42014160000000267, внесене до ЄРДР 19 червня 2014 року за обвинуваченням ОСОБА_2 .
		31.         Ухвалою Одеського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року (а. с. 15-25) апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, а вирок Іллічівського міського суду Одеської області від 08 вересня 2018 року у кримінальному проваджені № 42014160000000267, внесеному до ЄРДР 19  червня 2014р. відносно ОСОБА_2 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 190 КК України, скасовано та закрито кримінальне провадження в цій частині на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю в діянні обвинуваченої складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті190 КК України.
		32.         Судові рішення апеляційного суду позивачка не оскаржувала в касаційному порядку.
		Позиція Верховного Суду
		33.         Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		34.         Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		35.         Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
		36.         Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		37.         Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
		Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
		38.         Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу в апеляційному порядку, виходив із того, що місцевий суд дійшов правильного висновку, що цивільний позов вирішувався у кримінальному провадженні, проте не врахував, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
		39.         Колегія суддів не може погодитись із висновками апеляційного суду з огляду на таке.
		40.         Так, згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
		41.         Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Розгляду у суді підлягає лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, або в їх задоволенні може бути відмовлено. Положення «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186, пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосується як позовів, які не підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц).
		42.         Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).
		43.         Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
		44.          ОСОБА_1 , звертаючись до суду із вказаним позовом, просила стягнути з ОСОБА_5 майнову шкоду та моральну шкоду, спричинену кримінальним правопорушенням.
		45.         Отже, вказаний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
		46.         Разом із тим, суд апеляційної інстанції, закриваючи провадження та вказуючи, що позивачка може звернутися до суду в порядку цивільного судочинства після залишення без розгляду її цивільного позову в кримінальному провадженні, не врахував наступного.
		47.         У кримінальній справі № 501/3035/15-к у відношенні ОСОБА_5 Іллічівський міський суд Одеської області виніс вирок від 18 вересня 2018 року, яким, серед іншого, відмовив потерпілій у кримінальному провадженні ОСОБА_1 у задоволенні цивільного позову про відшкодування завданої злочином майнової та моральної шкоди.
		48.         Вирок Іллічівського міського суду Одеської області від 18 вересня 2018 року у кримінальній справі № 501/3035/15-к переглядався в апеляційному порядку за апеляційними скаргами прокурора, особи, яка притягнута до кримінальної відповідальності, та потерпілих.
		49.          ОСОБА_1 як потерпіла та цивільний позивач оскаржувала вирок суду першої інстанції, зокрема, в частині відмови у задоволенні поданого нею у кримінальному провадженні цивільного позову про відшкодування завданої злочином шкоди.
		50.         За результатами апеляційного перегляду кримінальної справи № 501/3035/15-к ухвалою Одеського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року, зокрема, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на вирок залишено без задоволення.
		В той же час, змінені апеляційні скарги захисника обвинуваченої - адвоката Стеценка О. П. та обвинуваченої ОСОБА_2 задоволено.
		Вирок Іллічівського міського суду Одеської області від 18 вересня 2018 року у кримінальному провадженні № 42014160000000627, внесеному до ЄРДР 19 червня 2014 року, відносно ОСОБА_2 обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 190 КК України, скасовано та закрито кримінальне провадження в цій частині на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КК України, у зв`язку з відсутністю в діянні обвинуваченої складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 190 КК України.
		51.         Отже, вирок у кримінальній справі було скасовано та закрито кримінальне провадження. При цьому, скасовуючи вирок, суд апеляційної інстанції не вирішив питання щодо цивільного позову ОСОБА_1 у кримінальному провадженні.
		52.         Таким чином, суд апеляційної інстанції наведеного не врахував та дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для закриття провадження у справі.
		53.         Відповідно до частини четвертої статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
		54.         Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі(частина шоста статті 411 ЦПК України).
		Керуючись статтями 400, 406 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		1.            Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		2.            Постанову Одеського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року скасувати, справу направити до апеляційного суду для продовження розгляду.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                  Є. В. Синельников
		 
		Судді:                                                                                             О. В. Білоконь
		 
		                                                                                                        О. М. Осіян
		 
		                                                                                                        Н. Ю. Сакара
		                                                                                                       
		                                                                                                        В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...