Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 824/47/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, з них:.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 09.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 11.11.2024.
Дата набрання законної сили: 07.11.2024
Номер судового провадження: 61-12736ав24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		07 листопада 2024 року
		м. Київ
		 
		справа № 824/47/24
		провадження № 61-12736 ав 24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого судді - Пророка В. В. (суддя-доповідач),
		суддів:          Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
		 
		за участю секретаря судового засідання - Дубась Д. О.,
		 
		учасники справи:
		особа, яка подала апеляційну скаргу (відповідач у арбітражному розгляді), -Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» у особі її відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі»,представник особи, яка подала апеляційну скаргу, -Коляда Володимир Миколайович  (у порядку самопредставництва, в режимі відеоконференції),заявник (позивач у арбітражному розгляді) -WK Energo GmbH (ВеКа Енерго ГмбХ, Німеччина) (не з'явився), 
		розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеногопозовного провадження з повідомленням учасників апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на ухвалу Київського апеляційного суду від 05 липня 2024 року, постановлену суддеюЯщук Т. І.,
		 
		у справі за заявою WK Energo GmbH (ВеКаЕнерго ГмбХ, Німеччина) про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 18 грудня 2023 року у справі за позовом WK Energo GmbH (ВеКа Енерго ГмбХ, Німеччина) до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення 41 104,46 Євро, у тому числі: основного боргу - 40 498,97 Євро, трьох процентів річних та витрат, пов`язаних з арбітражним розглядом справи - 602,49 Євро,
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		 
		Короткий зміст вимог заявника
		 
		1.           18 грудня 2023 року Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України (далі - МКАС при ТПП України) у складі одноособового арбітра Інни Ємельянової ухвалив рішення у справі № 125/2023 про стягнення з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (безпосередньо або в особі цього відокремленого підрозділу далі - ДП «НАЕК «Енергоатом») на користь WК Energo GmbH (ВеКа Енерго ГмбХ, Німеччина, далі - WK Energo GmbH) заборгованості  за  договором  постачання  товару  від  09  лютого  2022  року № 53-123-01-22-07482, а саме: 40 498,97 Євро - основного боргу, 602,49 Євро - трьох процентів річних; 500,00 Євро - відшкодування витрат на правову допомогу; 2 772,88 Євро - відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, що разом становить 44 374,34 Євро (далі - рішення МКАС при ТПП України від 18 грудня 2023 року).
		 
		2.           23 квітня 2024 року до Київського апеляційного суду (також далі - Суд першої інстанції) надійшла заява адвоката Гребнєва Ігоря Ігоровича, який представляє WК Energo GmbH, про визнання і надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України від 18 грудня 2023 року (далі - Заява).
		 
		3.           На момент подання Заяви Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»(далі - АТ «НАЕК «Енергоатом») рішення МКАС при ТПП України від 18 грудня 2023 року добровільно не виконало. У заявника відсутні підстави вважати, що АТ «НАЕК «Енергоатом» має намір його виконувати. Тому WK Energo GmbH звернулось із Заявою до Суду першої інстанції.
		 
		Короткий зміст судового рішення, прийнятого апеляційним судом як судом першої інстанції
		 
		4.           Київський апеляційний суд ухвалою від 05 липня 2024 року задовольнив Заяву - надав дозвіл на виконання рішення МКАС при ТПП України від 18 грудня 2023 року та видав відповідний виконавчий лист, який передбачає стягнення з АТ «НАЕК «Енергоатом»на користь WК Energo GmbH: 40 498,97 Євро - основного боргу, 602,49 Євро - трьох процентів річних; 500,00 Євро - відшкодування витрат на правову допомогу; 2 772,88 Євро - відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, що разом становить 44 374,34 Євро. Також було вирішене питання розподілу судових витрат - з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь WК Energo GmbH вирішено стягнути судовий збір у сумі 1 514,00 грн.
		 
		5.           Суд першої інстанції виходив з того, що правовідносини щодо надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу врегулюванні статтею V Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року (Нью-Йорк), яка набула чинності для України 10 січня 1961 року (далі - Конвенція 1958 року), статтею 9 Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності від 20 березня 1992 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 19 грудня 1992 року № 2889-ХІІ, та статтею 36 Закону України від 24 лютого 1994 року № 4002-XII «Про міжнародний комерційний арбітраж» (у актуальній редакції далі - Закон про МКА), згідно з якими тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні та виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти клопотання стягувача. З урахуванням цих положень повинна застосовуватися стаття 478 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у актуальній редакції далі - ЦПК України), яка містить вичерпний перелік підстав для відмови судом у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу.
		 
		6.           За змістом Конвенції 1958 рокукожна договірна держава визнає арбітражну угоду, за якою сторони зобов'язуються передавати до арбітражу всі або будь-які суперечки, які виникають або можуть виникнути між ними у зв'язку з якими-небудь конкретними договірними або іншими правовідносинами, об'єкт яких може бути предметом арбітражного розгляду. Цей обов'язок визнання арбітражної угоди вимагає від суду також тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності (принцип імунітету та автономії арбітражної угоди).
		 
		7.           Виходячи зі змісту рішення МКАС при ТПП України від 18 грудня 2023 року, під час арбітражного розгляду справи № 125/2023 представник ДП «НАЕК «Енергоатом» у передбаченому статтею 16 Закону про МКА порядку не подавав до МКАС при ТПП України будь-яких заперечень про наявність або дійсність арбітражної угоди у Договорі та будь-яких заяв про відсутність у МКАС при ТПП України компетенції на розгляд справи № 125/2023 чи перевищення цим арбітражним судом меж своєї компетенції. Натомість, надавши відзив по суті позовних вимог WК Energo GmbH, заперечуючи проти цих позовних вимог по суті пред`явленого позову, ДП «НАЕК «Енергоатом» підтвердило визнання компетенції МКАС при ТПП України щодо розгляду цього спору між сторонами Договору.
		 
		8.           Суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість аргументів АТ «НАЕК «Енергоатом» з приводу того, що арбітражна угода, яка міститься у Договорі, не може бути застосована, а МКАС при ТПП України не може розглядати відповідний спір, оскільки передача цього спору на розгляд міжнародного комерційного арбітражу суперечить частині другій статті 22 Господарського процесуального кодексу України від 06 листопада 1991 року № 1798-XII (у актуальній редакції далі - ГПК України) - спір виник при виконанні господарського договору, пов`язаного із задоволенням державних потреб (публічні закупівлі).
		 
		9.           Відповідно до статті 2 Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж 1961 року, ратифікованої указом Президії Верховної Ради Української РСР від 25 січня 1963 року (далі - Європейська конвенція 1961 року), юридичні особи, які за застосованим до них національним законом розглядаються як юридичні особи публічного права, мають право укладати арбітражні угоди.
		 
		10.       Закон про МКА не містить прямої заборони щодо передачі на розгляд міжнародного комерційного арбітражу спорів, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов`язаних із задоволенням державних потреб. А абзац другий частини другої статті 22 ГПК України передбачає, що цивільно-правові аспекти спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі, можуть бути передані на вирішення міжнародного комерційного арбітражу.
		 
		11.       Під час розмежування цивільно-правових (приватно-правових) та публічно-правових аспектів спорів визначальним є характер правовідносин між сторонами: у цивільно-правових - сторони договору є рівноправними, а у публічно-правових - хоча б одна сторона договору здійснює публічно-владні управлінські функції, зокрема на виконання делегованих повноважень. Виходячи з цього, а також положень Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (у актуальній редакції далі - Закон про публічні закупівлі) щодо розповсюдження на відповідні договори, зокрема ЦПК України, щодо визначення характеру публічно-правових відносин за цим Законом, враховуючи правові висновки Верховного Суду, викладені у його постановах від 23 березня 2023 року у справі № 824/118/22, від 13 квітня 2023 року у справі № 824/117/22, від 10 листопада 2022 року у справі № 824/62/22 (між тими ж самими сторонами спору), Суд першої інстанції дійшов висновку, що спори щодо виконання міжнародних договорів поставки, зокрема порушення умов оплати вартості поставленої продукції, стягнення штрафних санкцій за прострочення поставки продукції та заміни продукції неналежної якості, підвідомчі арбітражним судам.
		 
		12.       Також Суд першої інстанції не знайшов підстав вважати обґрунтованими та доведеними доводи АТ «НАЕК «Енергоатом» з приводу того, що визнання і надання дозволу на виконання визнання рішення МКАС при ТПП України від 18 грудня 2023 року порушить публічний порядок України, оскільки з державного підприємства, яке має стратегічне значення для економіки і національної безпеки держави, будуть стягнуті значні грошові кошти, що негативно вплине як на забезпечення надійності та ефективності роботи атомних електростанцій, так і на енергетичну галузь в цілому.
		 
		13.       З посиланням на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 23 липня 2018 року у справі № 796/3/2018 та від 12 вересня 2019 року у справі № 824/256/2018, Суд першої інстанції зазначив, що під публічним порядком слід розуміти правопорядок держави, визначені принципи і засади, які становлять основу існуючого у ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканості й основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо). Міжнародний публічний порядок будь-якої країни включає фундаментальні принципи і засади правосуддя, моралі, які держава бажає захистити навіть тоді, коли це не має прямого стосунку до самої держави; правила, які забезпечують фундаментальні політичні, соціальні та економічні інтереси держави (правила про публічний порядок); обов`язок держави з дотримання своїх зобов`язань перед іншими державами та міжнародними організаціями. Це ті незмінні принципи, які виражають стабільність міжнародної системи: у тому числі суверенітет держави, невтручання у внутрішні справи держав, не порушення територіальної цілісності тощо. Тобто правова концепція публічного порядку існує для того, щоб захистити державу від іноземних арбітражних рішень, які порушують діючі в державі фундаментальні принципи справедливості і правосуддя. Ці положення покликані встановити правовий бар`єр на шляху рішень, ухвалених всупереч кардинальним процесуальним і матеріально-правовим принципам, на яких тримається публічний і державний порядок.
		 
		14.       Обставини, встановлені рішенням МКАС при ТПП України від 18 грудня 2023 року, не стосуються суспільних, економічних та соціальних основ держави Україна. Це рішення арбітражного суду ухвалене у спорі, передбаченому арбітражною угодою у Договорі, та виключно щодо ДП «НАЕК «Енергоатом» (боржника) як окремої юридичної особи та самостійного учасника господарського обороту, тому виконання цього рішення МКАС при ТПП України не суперечить публічному порядку України, її незалежності, цілісності, самостійності та недоторканості, конституційним правам, свободам, гарантіям.
		 
		15.       Суд першої інстанції також надав оцінку аргументу АТ «НАЕК «Енергоатом» з приводу відмови банку ДП «НАЕК «Енергоатом» проводити фінансові операції, яка ґрунтується на його листі від 23 лютого 2021 року № 024100/21-33, що позбавило можливості ДП «НАЕК «Енергоатом» виконати умови Договору, а тому покладення на АТ «НАЕК «Енергоатом» відповідальності за недотримання ним законодавства без його вини суперечитиме самій концепції права та правової держави що також зачіпає публічний порядок в Україні. Суд першої інстанції зазначив, що під час вирішення питання про визнання рішення міжнародного комерційного арбітражу та надання дозволу на його виконання суд має обмежену компетенцію (враховуючи те, що сторони добровільно довірили вирішення спору арбітражу), не здійснює оцінки законності та обґрунтованості рішення міжнародного комерційного арбітражу по суті вирішення спору, правильності або неправильності сум, які міжнародний комерційний арбітраж визнав такими, що підлягають до стягнення, а лише встановлює наявність або відсутність підстав для відмови у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених законом. Законодавство містить вичерпний перелік процесуальних форм судового контролю, будь-яке інше втручання судів у рішення міжнародного комерційного арбітражу є неприпустимим.
		 
		16.       Суд першої інстанції також звернув увагу на те, що АТ «НАЕК «Енергоатом» не довело, що на нього якимось чином розповсюджуються обмеження, передбачені Законом України від 23 червня 2005 року № 2709-IV «Про міжнародне приватне право» (в актуальній редакції далі - Закон про МПП) та Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (у актуальній редакції далі - Закон про виконавче провадження) щодо визнання та виконання рішень іноземних судів у справах щодо стягнення заборгованості з підприємств, внесених до переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави.
		 
		17.       Отже, Суду першої інстанції не були доведені підстави для відмови у визнанні та наданні дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України від 18 грудня 2023 року.
		 
		Короткий зміст вимог апеляційної скарги
		 
		18.       У вересні 2024 року, через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) «Електронний суд», до Верховного Суду надійшла апеляційна скарга АТ «НАЕК «Енергоатом», подана в порядку самопредставництва Колядою В. М. , на ухвалу Київського апеляційного суду від 05 липня 2024 року, у якій АТ «НАЕК «Енергоатом»просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви WК Energo GmbH (Німеччина) про визнання і надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України від 18 грудня 2023 року.
		 
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		 
		(1) Узагальнені доводи АТ «НАЕК «Енергоатом»
		 
		19.       АТ «НАЕК «Енергоатом» у своїй апеляційній скарзі зазначає, що на його переконання, оскаржувана ухвала не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України, оскільки Суд першої інстанції неповно з'ясував обставини цієї справи, внаслідок чого неправильно застосував норми матеріального права та дійшов помилкових висновків щодо того, що:
		 
		19.1.  Відповідний спір міг бути переданий на розгляд МКСА при ТПП України. Договір стосується публічних закупівель, проведених на сайті «prozorro.gov.ua», тому передача його на розгляд МКАС при ТПП України суперечить частині другій статті 22 ГПК України;
		 
		19.2.  Рішення МКАС при ТПП України від 18 грудня 2023 року не суперечить публічному порядку України, оскільки АТ «НАЕК «Енергоатом» є суб'єктом господарювання державного сектору економіки, включене до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, забезпечує безпечну експлуатацію та підвищення ефективності роботи атомних електростанцій, безперебійного електропостачання суб'єктів господарювання та населення, а також постійної готовності України до швидких ефективних дій у разі виникнення аварій на підприємствах атомної енергетики.
		 
		20.       У судовому засіданні представник АТ «НАЕК «Енергоатом» підтримав доводи апеляційної скарги, уточнивши деякі її нормативні обґрунтування.
		 
		21.       Верховний Суд, переглядаючи цю справу як суд апеляційної інстанції, не вирішує питання, які стосуються суті спору, розглянутого МКАС при ТПП України, не вирішує питання законності Рішення МКАС при ТПП України, а тому не приймає до розгляду аргументи АТ «НАЕК «Енергоатом», які стосуються цих питань, аналогічно тому, як це вже справедливо вказав йому Суд першої інстанції.
		 
		(2) Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
		 
		22.       Інші учасники справи (у тому числі зазначеного арбітражного розгляду) правом на подання заперечення (відзиву; пояснень) на апеляційну скаргу не скористалися, у судове засіданні не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, про розгляд справи повідомлялися належним чином.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		23.       Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини третя та четверта статті 12 ЦПК України).
		 
		24.       Згідно із частиною другою статті 24 та частиною другою статті 351 ЦПК України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
		 
		25.       Суть доказів, їх належність, допустимість, достовірність та достатність, оцінка їх судом та умови їх розгляду судом визначені у Главі 5 ЦПК України.
		 
		26.       Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 82 ЦПК України).
		 
		27.       Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частини перша, друга та п`ята статті 263 ЦПК України).
		 
		28.       При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
		 
		29.       Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частини перша та друга статті 367 ЦПК України).
		 
		30.       Відповідно до частини першої статті 474 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу, визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачене міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. При цьому стаття 482 ЦПК України врегульовує питання надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо місцезнаходження цього арбітражу - територія України.
		 
		31.       Іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів (частина перша статті 73 Закону про МПП). Процесуальна правоздатність і дієздатність іноземних осіб в Україні визначаються відповідно до права України (частина перша статті 74 Закону про МПП).
		 
		(1) Фактичні обставини справи
		 
		32.       Судом першої інстанції та Верховним Судом як судом апеляційної інстанції (в тій частині, у якій це не було зроблено Судом першої інстанції) були встановлені такі обставини цієї справи.
		 
		33.       Заявник (позивач у відповідному арбітражі) - WK Energo GmbH - компанія, яка є резидентом Федеративної республіки Німеччина, місцезнаходження: Фрідріх-Еберт-Анлаж 36, місто Франкфурт-на-Майні, Німеччина, Д-60325 (Friedrich-Ebert-Anlage 36, Frankfurt am Main, Germany, D-60325), індивідуальний податковий номер: 4724839101, ідентифікаційний номер ПДВ: DE289262833, номер у торговому реєстрі: HRB 96534 ( а. с. 1, 29).
		 
		34.       Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» (відповідач у відповідному арбітражі; особа, яка подала апеляційну скаргу) - компанія, яка зареєстрована та діє відповідно до законодавства України, місцезнаходження компанії: вулиця Назарівська, 3, місто Київ, 01032, Україна, код Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ідентифікаційний код): 24584661 (а. с. 48, 52, 212).
		 
		35.       Відповідно до статті 1 Закону України від 06 лютого 2023 року № 2896-IX «Про акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», утворення товариства здійснюється шляхом перетворення Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код згідно з ЄДРПОУ 24584661) за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Засновником товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України. АТ «НАЕК «Енергоатом» є правонаступником усіх прав та обов`язків ДП «НАЕК «Енергоатом» із дня державної реєстрації товариства. ДП «НАЕК «Енергоатом» припиняється одночасно із державною реєстрацією АТ «НАЕК «Енергоатом».
		 
		36.       Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1420 «Про утворення акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» визначено: «Утворити акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», 100 відсотків акцій якого належать державі, шляхом перетворення державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом» (код згідно з ЄДРПОУ 24584661)». Пунктом 3 цієї постанови Кабінету Міністрів України встановлено, що АТ «НАЕК «Енергоатом» є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов`язків ДП «НАЕК «Енергоатом» із дня його державної реєстрації товариства.
		 
		37.       11 січня 2024 року відбулася державна реєстрація правонаступника ДП «НАЕК «Енергоатом» - АТ «НАЕК «Енергоатом» та його філій (відокремлених підрозділів), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних  осіб,  фізичних  осіб-підприємців  та  громадських  формувань (а. с. 48-51).
		 
		38.       09 лютого 2022 року між ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС» (покупець) та WK Energo GmbH (постачальник) був укладений договір № 53-123-01-22-07482, за умовами якого WK Energo GmbH зобов`язалося передати ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС» товар (код CPV 44530000-4) - кріпильні деталі (захватний пристрій - Safety brake РМ1200 IJC-З.О) у кількості, асортименті та за цінами, визначеними у специфікації № 1 (додаток № 1 до цього договору), яка є невід`ємною частиною цього договору, рік виготовлення товару - не раніше 2022 року, а покупець прийняв на себе зобов`язання прийняти і сплатити кошти за цей товар (далі - Договір) (а. с. 24-30).
		 
		39.       Доказів нікчемності, визнання Договору недійсним судам обох інстанцій не надано.
		 
		40.       Відповідно до розділу 9 «Порядок вирішення спорів» Договору його сторона, яка порушила права і законні інтереси іншої сторони, зобов'язана поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову. Водночас сторони передбачили, що всі спори і розбіжності, які можуть виникнути з цього Договору або у зв`язку з ним, будуть вирішуватись сторонами у претензійному порядку - претензія підлягає розгляду в місячний строк, який обчислюється з дня її одержання. Пунктом 9.3. цього розділу Договору встановлено, що всі спори, розбіжності або вимоги, що виникають за Договором або у зв'язку з ним, у тому числі, що стосуються його виконання, порушення, припинення або недійсності, підлягають вирішенню в МКАС при ТПП України відповідно до його регламенту, за матеріальним правом України. Мова розгляду - українська (а. с. 27).
		 
		41.       Відповідно до Рішення МКАС при ТПП України від 18 грудня 2023 року (а. с. 6-23):
		 
		41.1.  16 лютого 2023 року до МКАС при ТПП України надійшла позовна заява WK Energo GmbH про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» 41 101,46 Євро заборгованості за Договором, а саме: 40 498,97 Євро - основний борг за поставлений товар, 602,49 Євро - три проценти річних. Крім того були заявлені до відшкодування витрати, пов'язані з арбітражним розглядом справи;
		 
		41.2.  Постановою Голови МКАС при ТПП України від 16 лютого 2023 року справу прийнято до провадження за № 125/2023;
		 
		41.3.  Правовою підставою розгляду справи в МКАС при ТПП України є арбітражне застереження, яке міститься у розділі 9 Договору;
		 
		41.4.  Арбітражний розгляд справи № 125/2023 здійснений відповідно до Регламенту  МКАС  при  ТПП  України,  затвердженого  Рішенням  Президії Торгово-промислової палати України від 27 липня 2017 року № 25(6), із змінами, внесеними Рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 17 вересня 2020 року № 2(2), від 01 липня 2022 року № 9(3.2), від 22 грудня 2022 року № 11(3) (далі - Регламент);
		 
		41.5.  15 травня 2023 року МКАС при ТПП України надіслав ДП «НАЕК «Енергоатом» рекомендованими листами з повідомленнями про вручення копії позовних матеріалів у справі № 125/2023, Регламент та Рекомендований список арбітрів МКАС при ТПП України, які згідно із повідомленнями про вручення були отримані ДП «НАЕК «Енергоатом» 17 травня 2023 року та 23 травня 2023 року;
		 
		41.6.  31 травня 2023 року до МКАС при ТПП України від ДП «НАЕК «Енергоатом» надійшов відзив у справі № 125/2023, у якому ДП «НАЕК «Енергоатом» стверджувало, що: 1) товар за Договором був поставлений невчасно, у зв'язку з чим WK Energo GmbH отримало відповідну претензію та планувалася відповідна претензійно-позовна робота; 2) Акціонерне товариство «Укрексімбанк» відмовило у проведенні фінансових операцій ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь WK Energo GmbH, зокрема посилаючись на свій лист від 23 лютого 2021 року № 024100/21-33; 3) ДП «НАЕК «Енергоатом» не ухиляється від сплати основної заборгованості, а в матеріалах справи відсутні докази понесення WK Energo GmbH збитків внаслідок порушення ДП «НАЕК «Енергоатом» зобов'язань за Договором; 4) у ДП «НАЕК «Енергоатом» відсутня вина за порушення умов Договору, що звільняє її від відповідальності на  підставі  статті  614  Цивільного  кодексу  України  від  16  січня  2003  року № 435-IV (у актуальній редакції далі - ЦК України).
		 
		41.7.  Справа № 125/2023 розглянута МКАС при ТПП України у складі одноособового арбітра Інни Ємельянової, призначеного відповідно до умов Регламенту (частина перша статті 31) та з врахуванням змісту арбітражного застереження Договору, у якому його сторони не визначали кількість арбітрів, які будуть розглядати відповідні спори. Відвід арбітру жодна із сторін справи № 125/2023 не заявляла;
		 
		41.8.  Місцем арбітражу є місто Київ, Україна (стаття 39 Регламенту). Розгляд справи № 125/2023 відбувся українською мовою відповідно до умов розділу 9 Договору;
		 
		41.9.  У засіданні МКАС при ТПП України від 09 листопада 2023 року у справі № 125/2023 у режимі відеоконференції (що передбачено статтею 47 Регламенту) взяли участь: представник WK Energo GmbH - Ігор Гребнєв, та представник ДП «НАЕК «Енергоатом» - Володимир Коляда. В ході арбітражного розгляду справи № 125/2023 від сторін не надходили заяви: про відсутність у МКАС при ТПП України компетенції на розгляд цієї справи чи перевищення складом МКАС при ТПП України меж своєї компетенції, в порядку, передбаченому статтею 16 Закону про МКА та статтею 5 Регламенту; щодо недотримання вимог арбітражного застереження, що міститься в Договорі, Регламенту та Закону про МКА;
		 
		41.10.              Представник ДП «НАЕК «Енергоатом» у відповідному засіданні МКАС при ТПП України зазначив, що: йому не відомо про повторне звернення ДП «НАЕК «Енергоатом» до зазначеного банку з метою проведення платежу за Договором після першої відмови у проведенні цього платежу; причини цієї відмови зазначені у листах Акціонерного товариства «Укрексімбанк», які, на переконання представника ДП «НАЕК «Енергоатом», на момент укладення Договору були відомі не тільки ДП «НАЕК «Енергоатом», а й WK Energo GmbH; відповідну заборгованість за Договором не заперечує, але вважає, що за затримку поставок за Договором передбачений штраф у сумі 4 454,89 Євро;
		 
		41.11.              18 грудня 2023 року МКАС при ТПП України у складі одноособового арбітра Інни Ємельянової ухвалив рішення у справі № 125/2023 про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом»на користь WК Energo GmbH заборгованості за Договором, а саме: 40 498,97 Євро - основного боргу, 602,49 Євро - трьох процентів річних; 500,00 Євро - відшкодування витрат на правову допомогу; 2 772,88 Євро - відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, що разом становить 44 374,34 Євро.
		 
		42.       Відповідно до матеріалів справи ухвалою від 10 квітня 2024 року у справі № 824/23/24 Київський апеляційний суд відмовив у задоволенні заяви АТ «НАЕК «Енергоатом» про скасування рішення МКАС при ТПП України від 18 грудня 2023 року (а. с. 68-69). Згідно із відкритими даними Єдиного державного реєстру судових рішень постановою від 04 липня 2024 року (до постановлення оскаржуваної ухвали у справі, що розглядається) у справі № 824/23/24 Верховний Суд відмовив у задоволенні апеляційної скарги АТ «НАЕК «Енергоатом» на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 квітня 2024 року, отже ухвала набрала законної сили.
		 
		(2) Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції як суду першої інстанції
		 
		43.       Правовідносини щодо визнання та виконання рішень міжнародних комерційних арбітражів в Україні врегульовані, крім іншого, Конвенцією 1958 року, яка набула чинності для України 10 січня 1961 року.
		 
		44.       Відповідно до статті ІІІ Конвенції 1958 року кожна держава, яка є її учасницею, визнає арбітражні рішення обов`язковими і приводить їх до виконання згідно з процесуальними нормами тієї території, на якій запитується визнання та приведення до виконання цих рішень, на умовах, передбачених цією Конвенцією.
		 
		45.       Згідно із пунктом першим статті V Європейської конвенції 1961 року відвід арбітражного суду будь-якою із сторін у зв`язку із непідсудністю спору цьому арбітру (арбітражному суду) має бути заявлений у арбітражному суді не пізніше представлення відповідною стороною своєї позовної заяви або своїх заперечень по суті справи, якщо цей відвід обґрунтований відсутністю або недійсністю арбітражної угоди чи втратою нею чинності; а якщо він обґрунтований тим, що поставлене питання виходить за межі повноважень арбітра (арбітражного суду), то - як тільки буде поставлене у ході арбітражного розгляду питання, яке, на думку сторони, яка висуває відповідне заперечення, виходить за межі компетенції арбітра (арбітражного суду). Заява про відвід, зроблена на більш пізніх стадіях арбітражного розгляду, може бути задоволена, якщо арбітражний суд визнає причину пропуску відповідного строку поважною.
		 
		46.       Пункт другий статті V Європейської конвенції 1961 року встановлює, що передбачені у пункті першому цієї статті заперечення проти компетенції арбітра (арбітражного суду), які не були висунуті у встановлені цим пунктом строки, не можуть бути висунуті на більш пізній стадії арбітражного розгляду, а також у державному суді при зверненні до нього з проханням розглянути справу по суті або щодо виконання арбітражного рішення, якщо тільки ці заперечення не стосуються таких питань, порушення яких не віднесене на вільний розсуд сторін у силу закону, який застосований арбітром (арбітражним судом), або відповідно у силу закону, який підлягає застосуванню компетентним державним судом відповідно до колізійної норми країни цього суду. Рішення арбітра (арбітражного суду) щодо пропуску відповідного строку може бути оскаржене у державному суді.
		 
		47.       Відповідно до частини першої статті 474 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу, визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачене міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. При цьому стаття 482 ЦПК України врегульовує питання надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо місцезнаходження цього арбітражу - територія України.
		 
		48.       Згідно із частиною першою статті 475 ЦПК України питання визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом за заявою стягувача відповідно до глави 3 розділу IX ЦПК України, якщо боржник має місце проживання (перебування) або місцезнаходження на території України.
		 
		49.       Відповідно до частини третьої статті 475 ЦПК заява про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом трьох років з дня прийняття рішення міжнародним комерційним арбітражем. Цей строк заявником не пропущений, оскільки Рішення МКАС при ТПП України набрало законної сили 18 грудня 2023 року.
		 
		50.       Відповідно до встановлених Судом обставин цієї справи та наданих учасниками судового спору доказів, Заява відповідає вимогам статті 476 ЦПК України. АТ «НАЕК «Енергоатом» не довело протилежне.
		 
		51.       Заява про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається суддею одноособово протягом двох місяців з дня її надходження до суду в судовому засіданні з повідомленням сторін (частина перша статті 477 ЦПК України).
		 
		52.       Після надходження заперечень боржника, а також якщо у місячний строк заперечення не подані, суддя постановляє ухвалу, в якій визначає дату, час і місце судового розгляду заяви, про що сторони повідомляються письмово не пізніше ніж за десять днів до його розгляду (частина п'ята статті 477 ЦПК України).
		 
		53.       Згідно із частиною першою статті 478 ЦПК України суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть суду доказ того, що: а) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або б) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або ґ) рішення ще не стало обов`язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято.
		 
		54.       Відповідно до частини другої статті 478 ЦПК України суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо він визнає, що: а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або б) визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України. Цьому кореспондує частина друга статті V Конвенції 1958 року та частина друга статті 36 Закону про МКА.
		 
		55.       За результатами розгляду заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу суд постановляє ухвалу про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу або про відмову у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу за правилами, встановленими ЦПК України для ухвалення рішення (згідно із частиною першою статті 479 ЦПК України.
		 
		56.       Зміст оскаржуваної ухвали Київського апеляційного суду від 05 липня 2024 року відповідає вимогам частини другої статті 479 ЦПК України. АТ «НАЕК «Енергоатом» протилежного не довело.
		 
		57.       Ухвала суду про визнання і надання дозволу на виконання або про відмову у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку, передбаченому ЦПК України для оскарження рішень суду (відповідно до частини сьомої статті 479 ЦПК України).
		 
		58.       Суд може зупинити провадження у справі за заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо в провадженні суду є заява про скасування цього рішення, - до набрання законної сили ухвалою суду, якою вирішена така заява. До постановлення ухвали по суті поданої заяви про надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу будь-яка сторона арбітражного розгляду в установлені законом порядку та строки має право звернутися до суду із заявою про скасування цього ж рішення та просити розглянути його спільно із заявою про надання дозволу на виконання цього рішення в одному провадженні (частини друга та третя статті 482 ЦПК України). АТ «НАЕК «Енергоатом» не скористалося правом звернутися до суду щодо спільного розгляду у межах одного провадження цього спору (справа № 824/47/24) та спору щодо скасування рішення МКАС при ТПП України від 18 грудня 2023 року (справа № 824/23/24).
		 
		59.       Відповідно до частини першої статті 22 ГПК України Спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, крім: 1) спорів про визнання недійсними актів, спорів про державну реєстрацію або облік прав на нерухоме майно, прав інтелектуальної власності, прав на фінансові інструменти, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі з урахуванням частини другої цієї статті; 2) спорів, передбачених пунктами 2, 3, 7-13 частини першої, пунктами 2, 3, 6 частини другої статті 20 ГПК України, з урахуванням частини другої цієї статті.
		 
		60.       Згідно  із  абзацом  другим  частини  другої  статті  22  ГПК  України цивільно-правові аспекти спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі, можуть бути передані на вирішення міжнародного комерційного арбітражу.
		 
		61.       Договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків відповідно до пункту 1 частини першої статті 11 ЦК України.
		 
		62.       Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (абзац другий частини першої статті 80 ЦК України). На юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення ЦК України, якщо інше не встановлено законом (відповідно до частини першої статті 82 ЦК України).
		 
		63.       Згідно із частинами першою та другою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
		 
		64.       Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (відповідно до частини першої статті 526 ЦК України).
		 
		65.       Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (частина перша статті 610 ЦК України). Частина перша статті 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
		 
		66.       Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання (частина перша статті 614 ЦК України).
		 
		67.       Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (частина перша статті 625 ЦК України).
		 
		68.       Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).
		 
		69.       Договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (пункт 6 частини першої статті 1 Закону про публічні закупівлі).
		 
		70.       Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина перша статті 41 Закону про публічні закупівлі).
		 
		71.       Частина перша статті 81 Закону про МПП передбачає, що в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
		 
		72.       В Україні не можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах     щодо     стягнення     заборгованості     з     підприємства     оборонно-промислового комплексу на користь юридичної особи держави-агресора та/або держави-окупанта або юридичної особи з іноземними інвестиціями   чи   іноземного   підприємства   держави-агресора   та/або держави-окупанта (частина друга статті 81 Закону про МПП). Цьому кореспондує частина друга статті 78 Закону про виконавче провадження.
		 
		73.       Рішення іноземних судів (судів іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні відповідно до міжнародних договорів України, цього та інших законів України, якщо визнання та виконання таких рішень передбачено міжнародними договорами України або за принципом взаємності (частина перша статті 78 Закону про виконавче провадження).
		 
		74.       Відповідно  до  статті  4  Закону  про  МКА  сторона,  яка  знає  про  те, що яке-небудь положення цього Закону, від якого сторони можуть відступати, або яка-небудь вимога, згідно з арбітражною угодою, не були дотримані, і проте продовжує брати участь у арбітражному провадженні, не заявивши заперечень проти такого недотримування без невиправданої затримки, а якщо для цього передбачено будь-який строк, то протягом цього строку вважається такою, що відмовилась від свого права на заперечення.
		 
		75.       Згідно із статтею 5 Закону про МКА з питань, що регулюються цим Законом, ніяке судове втручання не повинно мати місця, крім як у випадках, коли воно передбачене у цьому Законі.
		 
		76.       Арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних  спорів,  які  виникли  або  можуть  виникнути  між  ними  в  зв`язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди (частина перша статті 7 Закону про МКА).
		 
		77.       Відповідно до частини другої статті 7 Закону про МКА арбітражна угода укладається в письмовій формі. Зокрема, ця угода вважається укладеною в письмовій формі, якщо вона міститься в документі, підписаному сторонами.
		 
		78.       Арбітражне рішення повинно бути винесене у письмовій формі та підписане одноособовим арбітром або арбітрами (згідно із частиною першою статті 31 Закону про МКА). В арбітражному рішенні повинні бути зазначені мотиви, на яких воно ґрунтується, висновок про задоволення або відхилення позовних вимог, сума арбітражного збору і витрат по справі, їх розподіл між сторонами. В арбітражному рішенні повинні бути зазначені його дата та місце арбітражу, як його визначено згідно з пунктом 1 статті 20 Закону про МКА (відповідно до частин другої та третьої статті 31 Закону про МКА).
		 
		79.       Згідно із частиною другою статті 35 Закону про МКА сторона, що спирається на арбітражне рішення або порушує клопотання про його виконання, повинна подати оригінал належним чином засвідченого арбітражного рішення або належним чином засвідчену його копію, а також оригінал арбітражної угоди, зазначеної у статті 7 Закону про МКА, або належним чином засвідчену її копію.
		 
		80.       Відповідно до пункту 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» клопотання про визнання й виконання рішень іноземних судів (арбітражів) суд розглядає у визначених ними межах і не може входити в обговорення правильності цих рішень по суті, вносити до останніх будь-які зміни (мова саме про зміну (заміну) змісту цього рішення, а не про його часткове скасування). Цей правовий висновок підтриманий практикою Верховного Суду (дивитись, наприклад, постанови від 10 грудня 2020 року у справі № 824/67/20, від 28 січня 2021 року у справі № 824/244/19, від 09 червня 2022 року у справі № 824/224/21, від 22 червня 2023 року у справі № 824/103/22).
		 
		81.       У межах розгляду заяви про визнання та виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу державний суд не вирішує питання, які стосуються суті спору, розглянутого у цьому арбітражі, не здійснює перегляд цього арбітражного рішення по суті спору. Про це справедливо зазначив Суд першої інстанції у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали від 05 липня 2024 року. Це відповідає вище зазначеним нормативним положенням та практиці Верховного Суду.
		 
		82.       Рішення МКАС при ТПП України від 18 грудня 2023 рокувідповідає умовам статті 31 Закону про МКА.
		 
		83.       АТ «НАЕК «Енергоатом» не обґрунтовує свої вимоги пунктом першим частини першої статті 478 ЦПК України. Матеріали справи не підтверджують наявність цих підстав для відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України від 18 грудня 2023 року.
		 
		84.       Попри те, що у своїй апеляційній скарзі АТ «НАЕК «Енергоатом» вказує, що Суд першої інстанції неповно з'ясував обставини цієї справи, внаслідок чого неправильно застосував норми матеріального права, а тому його висновки є помилковими, крім цього твердження жодних аргументів з приводу того у чому саме полягає неповне з'ясування та яких саме обставин, як це впливає на висновки Суду першої інстанції та характер застосування норм матеріального права АТ «НАЕК «Енергоатом» не зазначає. У апеляційній скарзі АТ «НАЕК «Енергоатом» просто повторює усі ті аргументи, які висловило Суду першої інстанції та вимагає щоб справа була розглянута відповідно до тлумачення АТ «НАЕК «Енергоатом» норм матеріального права.
		 
		85.       Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що незгода сторони спору з висновками суду сама по собі не може бути підставою для визнання їх такими, що не відповідають вимогам статті 263 ЦПК України.
		 
		86.       У абзаці другому частини другої статті 22 ГПК України прямо зазначено, що цивільно-правові аспекти спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі, можуть бути передані на вирішення міжнародного комерційного арбітражу.
		 
		87.       Правовий висновок Верховного Суду щодо компетенції міжнародного комерційного арбітражу розглядати цивільно-правові аспекти спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі, зокрема договорів, укладених юридичною особою, правонаступником якої є АТ «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ», містяться у постановах від 08 грудня 2022 року у справах № 824/65/22, № 824/57/22, № 824/45/22; від 12 січня 2023 року у справі № 824/28/22, від 19 січня 2023 року у справ № 824/16/22, від 05 жовтня 2023 року у справі № 824/3/23, від 25 липня 2024 року у справі № 824/49/23 тощо.
		 
		88.       АТ «НАЕК «Енергоатом» жодним чином не довело, що рішення МКАС при ТПП України від 18 грудня 2023 року не стосується цивільно-правового аспекту спору щодо неналежного виконання Договору. Самі по собі функції АТ «НАЕК «Енергоатом», специфіка його діяльності та вплив на окремі ринки в Україні та сфери діяльності не означають відсутність цивільно-правових аспектів у спорах за договорами, учасником яких є ця юридична особа. Водночас Суд першої інстанції справедливо встановив та аргументував, що рішення МКАС при ТПП України від 18 грудня 2023 року розв'язує спір, що має цивільно-правовий аспект, а тому розгляд цього спору (відповідно до його конкретного предмету) міжнародним комерційним арбітражем не суперечить частині другій статті 22 ГПК України.
		 
		89.       Якщо ж відповідний спір може розглядатися міжнародним комерційним арбітражем, то сам факт арбітражного рішення у цьому спорі не може суперечити публічному порядку України, оскільки можливість такого вирішення передбачена законодавством України.
		 
		90.       Суд першої інстанції також належним чином пояснив чому не доведено, що зміст рішення МКАС при ТПП України від 18 грудня 2023 року суперечить публічному порядку України. Зокрема, обставини, встановлені рішенням МКАС при ТПП України від 18 грудня 2023 року, не стосуються суспільних, економічних та соціальних основ держави України. Це рішення ухвалене у спорі, передбаченому арбітражною угодою, та виключно щодо боржника як юридичної особи та самостійного учасника господарського обороту, тому його виконання не суперечить публічному порядку України, її незалежності, цілісності, самостійності та недоторканості, конституційним правам, свободам, гарантіям.
		 
		91.       Більше того, АТ «НАЕК «Енергоатом» оспорювало саме рішення МКАС при ТПП України від 18 грудня 2023 року по суті у справі № 824/23/24 з тих самих підстав, які заявлені у справі, що розглядається, але посилаючись на статтю 459 ЦПК України. У справі № 824/23/24 спочатку Київський апеляційний суд (ухвала від 10 квітня 2024 року) відмовив у задоволенні відповідних вимог АТ «НАЕК «Енергоатом», а потім Верховний Суд, переглядаючи справу № 824/23/24 у апеляційному порядку, залишив цю ухвалу апеляційного суду без змін. У обох цих судових рішеннях також наведені висновки, аналогічні висновкам Суду першої інстанції у справі, що розглядається, з приводу необґрунтованості аргументів АТ «НАЕК «Енергоатом». Правові висновки Верховного Суду у справі № 824/23/24 мають враховуватись судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин відповіднодо частини четвертої статті 263 ЦПК України.
		 
		92.       Враховуючи зазначене, Верховний Суд не вбачає підстав для скасування ухвали Київського апеляційного суду від 05 липня 2024 року, оскількивона відповідає вимогам ЦПК України, зокрема статті 263.
		 
		(3) Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
		 
		93.       Верховний Суд дійшов висновку, що АТ «НАЕК «Енергоатом»не довело у межах заявленого оскарження невідповідність ухвали Київського апеляційного суду від 05 липня 2024 року вимогам Закону.
		 
		94.       Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 375 ЦПК України).
		 
		95.       Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи в порядку, передбаченому статтею 367 ЦПК України, на підставі здійсненої вище оцінки аргументів учасників справи Верховний Суд як суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні апеляційної скарги АТ «НАЕК «Енергоатом» та залишенні без змін оскаржуваного судового рішення Суду першої інстанції.
		 
		(4) Розподіл судових витрат
		 
		96.       Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).
		 
		97.       Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача (пункт 1 частини другої статті 141 ЦПК України).
		 
		98.       Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).
		 
		99.       Згідно із платіжною інструкцією від 11 липня 2024 року № АЕС/5158 АТ «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» сплатило судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 3 028,00 грн. АТ «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» заявило вимогу про відшкодування суми цього судового збору WK Energo GmbH. Останнє жодних клопотань про відшкодування судових витрат, понесених у зв'язку з апеляційним переглядом цієї справи не заявляло.
		 
		100.    Враховуючи результат апеляційного перегляду справи, витрати зі сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на АТ «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ».
		 
		Керуючись частиною другою статті 24, частиною другою статті 351, статтями 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1.   Відмовити у задоволенні апеляційної скарги Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на ухвалу Київського апеляційного суду від 05 липня 2024 року.
		 
		2.   Залишити без змін ухвалу Київського апеляційного суду від 05 липня 2024 року.
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Повний текст постанови складений 08 листопада 2024 року.
		 
		Головуючий суддяВ. В. Пророк  Судді:І. В. Литвиненко   Є. В. Петров

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...