Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 947/1930/22 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 09.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 11.11.2024.
Дата набрання законної сили: 07.11.2024
Номер судового провадження: 51-2048км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020161480001014

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07 листопада 2024 року
		м. Київ
		справа № 947/1390/22
		провадження № 51-2048 км 24
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого                           ОСОБА_1 ,
		суддів                                              ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання  ОСОБА_4 ,
		прокурора                               ОСОБА_5 , 
		у режимі відеоконференції
		потерпілого                             ОСОБА_6 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_6 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 18 липня 2023 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 16 січня 2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020161480001014, за обвинуваченням 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Секретарівки Біляївського району Одеської області, жительки АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України такої, що не має судимості,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами 
		першої та апеляційної інстанцій обставини
		Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 18 липня 2023 року в підготовчому судовому засіданні було задоволено скаргу захисника ОСОБА_8 і визнано такими, що не відповідають вимогам КПК України дії слідчого СВВП № 1 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 та керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_10 , спрямовані у незаконний спосіб на продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020161480001014 від 23 липня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України та скасовано постанову керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_10 від 17 грудня 2021 року про продовження до трьох місяців строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні. Цією ж ухвалою задоволено клопотання захисника ОСОБА_8 та закрито кримінальне провадження № 12020161480001014 від 23 липня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування.
		Прокурор та представник потерпілого - адвокат ОСОБА_11 , не погоджуючись із указаною ухвалою, оскаржили її в апеляційному порядку.
		Ухвалою Одеського апеляційного суду від 16 січня 2024 року апеляційні скарги прокурора та представника потерпілого - адвоката ОСОБА_11 залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без зміни. 
		Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_6 , не погоджуючись із судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить їх скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Свої вимоги потерпілий мотивує тим, що суд першої інстанції в підготовчому судовому засіданні, приймаючи рішення про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_7 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України не дослідив безпосередньо матеріалів досудового розслідування та провів розрахунки строків досудового розслідування виключно на підставі письмового клопотання сторони захисту та реєстру матеріалів досудового розслідування. Стверджує, що місцевий суд, в порушенні положень ч. 4 ст. 291 КПК України, без наявності матеріалів досудового розслідування, за власною ініціативою долучив до обвинувального акту на стадії підготовчого судового засідання документи (фотокопії та скан-копії), надані в непередбаченому кримінальним процесуальним законом порядку стороною захисту. При цьому, місцевий суд дав оцінку постанові прокурора від 17 грудня 2021 року,  скасувавши її. Вважає, що постановлена ухвала не відповідає вимогам ст. 370 КПК України. В свою чергу, як зазначає потерпілий, апеляційний суд не перевірив належним чином доводи апеляційних скарг прокурора та представника потерпілого, і постановив ухвалу, яка не відповідає вимогам ст. 419 КПК України. Стверджує, що апеляційним судом не було вчасно повідомлено про день та час розгляду кримінального провадження, ухвалу про закінчення підготовки та призначення розгляду не було надіслано учасникам судового провадження.
		Під час касаційного розгляду потерпілий ОСОБА_6 підтримав подану касаційну скаргу та просив її задовольнити, скасувати судові рішення щодо ОСОБА_7 та закрити кримінальне провадження.
		Позиції інших учасників судового провадження
		На касаційну скаргу потерпілого надійшло заперечення від захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 , де наведені мотиви на спростування доводів потерпілого.
		Прокурор під час касаційного розгляду підтримала касаційну скаргу потерпілого та просила її задовольнити частково.
		Мотиви Суду
		Згідно зі ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
		При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		За приписами ст. 22 КПКУкраїни кримінальне провадження здійснюється на основі принципу змагальності, який передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
		Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Статтею 412 КПК України передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		У поданій касаційній скарзі, за її змістом, потерпілий ставить питання про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме безпідставне закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 190 КК України на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
		Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи. Положеннями наведеної норми процесуального закону (в редакції, яка діяла на момент вчинення процесуальних дій у даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 ) визначено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення у ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
		Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
		Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
		Положеннями п. 1 ч. 3 ст. 294 КПК України встановлено, якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у п. 4ч. 3 ст. 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2, 3ч. 4 ст. 219 цього Кодексу до трьох місяців - керівником окружної прокуратури, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступником Генерального прокурора.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, 19 жовтня 2021 року  ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, відомості про яке внесено до ЄРДР 23 липня 2020 року за ч. 2 ст. 190 КК України, яке в подальшому (23 червня 2021 року) було перекваліфіковано на ч. 4 ст. 190 КК України.
		В подальшому у цьому кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування постановою керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_10 від 17 грудня 2021 року продовжено строк досудового розслідування до 3 місяців, тобто до 19 січня 2022 року.
		Київський районний суд м. Одеси під час підготовчого судового засідання ухвалою від 18 липня 2023 року задовольнив скаргу та клопотання захисника ОСОБА_8 , скасував постанову керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_10 від 17 грудня 2021 року про продовження до трьох місяців строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні та закрив кримінальне провадження № 12020161480001014 від 23 липня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування.
		Суд першої інстанції своє рішення мотивував тим, що постанова прокурора від 17 грудня 2021 року про продовження до трьох місяців строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020161480001014 від 23 липня 2020 року не відповідає вимогам кримінального процесуального закону, так як зазначене кримінальне провадження було зареєстровано в ЄРДР за заявою ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 190 КК України, а рішення про перекваліфікацію кримінального правопорушення з ч. 2 на ч. 4 ст. 190 КК України прийнято лише 07 жовтня 2021 року. У зв`язку зі скасуванням указаної постанови прокурора суд встановив, що кінцевим строком досудового розслідування у кримінальному провадженні є 22 липня 2021 року, який в установленому законом порядку не продовжений. Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України є обґрунтованим та підлягає задоволенню, оскільки прокурор звернувся до суду з обвинувальним актом та реєстром матеріалів досудового розслідування поза межами строку досудового розслідування.
		Колегія суддів касаційного суду не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх неправильними з огляду на таке.
		Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
		Згідно з ч. 3 ст. 303 КПК України під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, передбачені пунктами 5та 6 цієї статті.
		За змістом статей 314, 315 КПК України підготовче судове засідання є обов`язковою самостійною стадією кримінального процесу, метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду, під час якого має право прийняти обмежене коло рішень та вирішити питання, пов`язані виключно з призначенням кримінального провадження до судового розгляду.
		Проте суд першої інстанції, задовольняючи скаргу захисника ОСОБА_8 про скасування постанови прокурора від 17 грудня 2021 року, не зважив на те, що норми чинного КПК України не надають суду повноважень до ухвалення вироку оцінювати рішення прокурора, оскільки з`ясування таких обставин виходить за межі компетенції суду на стадії підготовчого судового засідання, не наділений правом давати оцінку рішенням, прийнятих прокурором, так як вони можуть бути досліджені судом під час судового розгляду.
		Колегія суддів касаційного суду дійшла висновку про те, що суд, не дослідивши безпосередньо доказів сторони обвинувачення на спростування доводів скарги захисника щодо безпідставності постанови прокурора від 17 грудня 2021 року про продовження строку досудового розслідування кримінального провадження № 12020161480001014 від 23 липня 2020 року, а також не врахувавши того, що у підготовчому судовому засіданні не передбачено оскарження такої постанови, дійшов неправильного висновку про її скасування та наявність у зв`язку з цим умов для закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. 
		З огляду на викладене касаційний суд уважає, що суд першої інстанції при постановленні ухвали щодо ОСОБА_7 допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а тому вона підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України, а кримінальне провадження - призначенню до нового розгляду у суді першої інстанції. 
		Оскільки під час апеляційного перегляду суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив доводів апеляційних скарг прокурора та представника потерпілих - адвоката ОСОБА_11 та не виправив порушення, допущені судом першої інстанції, підлягає скасуванню й ухвала апеляційного суду.  
		Під час нового розгляду суду першої інстанції належить врахувати викладене, розглянути кримінальне провадження з неухильним дотриманням вимог КПК України та ухвалити законне й обґрунтоване рішення, належним чином умотивувавши свої висновки.
		Керуючись статтями 433, 434, 436-438, 441, 442 КПК України, Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_6 задовольнити частково.
		Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 18 липня 2023 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 16 січня 2024 року щодо ОСОБА_7 скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1                                       ОСОБА_2                                ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...