Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 203/3786/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: 08.11.2024. Зареєстровано: 09.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 11.11.2024.

Номер судового провадження: 2/0203/1529/2024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 203/3786/24
		Провадження № 2/0203/1529/2024
		 
		 
		ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 жовтня 2024 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі: 
		 
		головуючого судді Іваницької І.В.,
		за участю секретаря судового засідання Кочевської В.Г.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, інфляційних витрат та трьох відсотків річних,- 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Представник позивача звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що позивачем протягом опалювального сезону з листопада 2018 року по 2021 рік надавалась теплова енергія за адресою: АДРЕСА_1 , де зареєстрованими користувачами є п`ять осіб, у тому числі відповідачка ОСОБА_1 , на ім`я якої відкрито особистий рахунок № НОМЕР_1 , повинна була сплачувати за надані послуги щомісячно, однак оплата за ці послуги не здійснювалася належним чином, внаслідок чого за період з 01.11.2019 року по 30.06.2021 року утворилась заборгованість у сумі 9 558, 40 грн. Даний борг було реструктуризовано шляхом укладення з відповідачкою договору про реструктуризацію заборгованості за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання строком на 12 місяців. Посилаючись на те, що вказана заборгованість в повному обсязі відповідачкою не погашена та станом на 01.06.2024 року становить 8 558, 40 грн, позивач просив стягнути з відповідачки вказану заборгованість, а також у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України інфляційні витрати в сумі 1 605, 75 грн, 3% річних у сумі 594, 40 грн., а всього стягнути 10 785, 55 грн. 
		Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 29.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, який визначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. 
		Позивач у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином.
		Відповідачка за неодноразовими викликами до суду не з`явилась, про поважність причин своєї неявки не повідомила, відзиву на позов не надала.
		У зв`язку з чим, судом у відповідності до ч.3 ст.211, ч.4 ст.223, ч.2 ст.247, ст.ст.280, 281 ЦПК України було ухвалено про розгляд справи в заочному порядку на підставі наявних в матеріалах справи доказів та без фіксації судового засіданні за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
		Перевіривши доводи позовної заяви, суд приходить до наступного висновку.
		Судом встановлено, що КП «Теплоенерго» ДМР протягом опалювального сезону з листопада 2018 року по 2021 рік надавалась теплова енергія за адресою: АДРЕСА_1 , де відповідно до довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 06.07.2021 за №001466 зареєстрованими користувачами є п`ять осіб, у тому числі відповідачка ОСОБА_1 , на ім`я якої відкрито особистий рахунок № НОМЕР_1 .
		Відповідачка щомісячні платежі за надані послуги не здійснювала, внаслідок чого за період з 01.11.2019 року по 30.06.2021 року утворилась заборгованість у сумі 9 558, 40 грн. 
		06.07.2021 року між сторонами було укладено договір про реструктуризацію зазначеної вище заборгованості, відповідно до умов якого відповідачка зобов`язалась погашати наявну заборгованість протягом 12 місяців, у вигляді щомісячних платежів згідно наведеного в договорі графіку.
		Відповідно до виписки по особистому рахунку № НОМЕР_1 вбачається, що заборгованість в повному обсязі відповідачкою не погашена та станом на 01.06.2024 року становить 8 558, 40 грн.
		Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
		Згідно з п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
		Відповідно до п.п.5,6 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», введеного в дію 01.05.2019 року, житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
		Статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», введеного в дію 01.05.2019 року, встановлено, що до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.
		Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;  купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;  поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;  2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
		Згідно ст.9 вказаного вище Закону, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
		Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
		Відповідно до п.18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою КМУ №630 від 21.07.2015 року, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
		Відповідно до ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію, а відповідно до ст.25 вищезазначеного Закону у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
		Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання недопустима.
		Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. 
		Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		З урахуванням наведеного, враховуючи, що відповідачка свої зобов`язання належним чином не виконувала, надані позивачем послуги своєчасно не оплачувала, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову та стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за послуги з теплопостачання в сумі 8 558, 40 грн. 
		В частині заявлених позивачем вимог стягнення інфляційних витрат та 3% відсотків річних суд враховує, що відповідальність за ч.2 ст.625 ЦК України настає за прострочення виконання грошового зобов`язання.
		З наданого позивачем до позову розрахунку інфляційних витрат та 3% відсотків річних вбачається, що вони нараховані за період з 01.11.2019 року по 23.02.2022 року, виходячи із суми заборгованості в розмірі 8 558,40 грн, яка утворилась станом на 01.06.2024 року.
		Поряд з цим, враховуючи, що 06.07.2021 між сторонами було укладено договір про реструктуризацію заборгованості, відповідного до якого було змінено строки виконання грошового зобов`язання (боргу в сумі 9 558, 40 грн) шляхом здійснення щомісячних платежів не пізніше 20 числа слідуючого за розрахунковим, починаючи з липня 2021 року по червень 2022 року, а також те, що після укладення цього договору відповідачем 24.09.2021 було здійснено оплату в сумі 1 000,00 грн, 3% річних за період з 21.10.2021 по 22.02.2022 на суму боргу 8 558,40 грн становитимуть 87,93 грн, інфляційні втрати за цей період - 373,71 грн.
		Таким чином, всього з відповідачки на користь позивача слід стягнути заборгованість за послуги з теплопостачання в сумі 8 558,40 грн, інфляційні витрати за період з листопада 2021 року по лютий 2022 року в сумі 373, 71 грн, 3% річних за період з 21.10.2021 по 22.02.2022 в сумі 87, 93 грн.
		В іншій частині в задоволенні позову слід відмовити з огляду на його необґрунтованість.
		Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог (83, 84% від ціни позову), а тому слід стягнути з відповідачки на користь позивача судовий збір в сумі 2 538, 68 грн. 
		Керуючись ст.ст.13,20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV, ст.ст.1,5,9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII, ст.ст. 509, 526, 610, 612, 625 ЦК України, ст.19 Закону України «Про теплопостачання», ст. ст. 2, 4, 5, 10-13, 76-81, 141, 211, 223, 247, 258, 259, 263-268, 280, 281 ЦПК України, суд -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, інфляційних витрат та трьох відсотків річних - задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради (49000, м.Дніпро, пр.Слобожанський, 29, офіс 504, код ЄДРПОУ 32688148) заборгованість по сплаті за спожиту теплову енергію в сумі 8 558,40 грн (вісім тисяч п`ятсот п`ятдесят вісім грн 40 коп.), 3 % річних у сумі 87,93 грн (вісімдесят сім грн 93 коп.), інфляційні втрати в сумі 373,71 грн (триста сімдесят три грн 71 коп.).
		Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради (49000, м.Дніпро, пр.Слобожанський, 29, офіс 504, код ЄДРПОУ 32688148) судовий збір в сумі 2 538, 68  грн (дві тисячі п`ятсот тридцять вісім гривень 68 коп.).
		В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		 
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
		Заочне рішення може бути оскаржено позивачем, третьою особою в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини заочного рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		 
		Повний текст рішення складено 04 листопада 2024 року.
		 
		 
		 
		Суддя І.В. Іваницька

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...