Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 405/7427/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 11.11.2024. Зареєстровано: 11.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 12.11.2024.

Номер судового провадження: 1-кс/405/3125/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024120000001159

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 405/7427/24
		провадження № 1-кс/405/3125/24 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06.11.2024 м. Кропивницький
		                        
		Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника  адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчогов ОВСвідділу СУГУНП вКіровоградській області ОСОБА_6 , яке погоджене заступником керівника Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровограда Кіровоградської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який обіймає посаду лікаря хірурга КНП «Поліклінічне об`єднання КМР» поліклінічне відділення №4, за сумісництвом лікар-хірург кабінету медичних оглядів призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних КНП «Поліклінічне об`єднання КМР», лікар- ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого,
		підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України у кримінальному провадженні, відомості про які внесені 18.10.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024120000001159, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		06.11.2024 до Ленінського районного суду м. Кіровограда від старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 надійшло клопотання, у якому слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного строком на 60 днів.
		В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється  ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		Також слідчий вказує про існування ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість їх запобігання в разі застосування менш суворого запобіжного заходу.
		Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_4 та просив його задовольнити із викладених у ньому підстав, вказав на існування ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
		Захисник заперечив відносно задоволення клопотання слідчого мотивуючи це тим, що заявник ОСОБА_8 виступає в ролі заявника у кримінальних провадження де він бере участь, вже третій раз; вважає, що у кримінальному провадженні відсутні ризики, які заявлені слідчим та прокурором, оскільки усі документи вилучені; альтернативний запобіжний захід у вигляді застави є непомірним для підозрюваного, просить визначити заставу у мінімальному розмірі, або застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною покидати житло в нічний час.
		Підозрюваний підтримав пояснення захисника, просив його не ув`язнювати.
		Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора, пояснення захисника, з якими погодився підозрюваний, дослідивши матеріали клопотання, якими обґрунтовується необхідність застосування до  ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дійшов до наступних висновків.
		Встановлено, що слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області здійснюється досудове у кримінальномупровадженні,відомості проякі внесені18.10.2024до Єдиногореєстру досудовихрозслідувань №12024120000001159 за ч. 3 ст. 368 КК України.
		04.11.2024, о 14 год. 18 хв.,  ОСОБА_4 затримано напідставі ст.208КПК України,за підозроюу вчиненні кримінального правопорушення, ч. 3 ст. 368 КК України.
		05.11.2024  ОСОБА_4 вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, відповідно до якої: 
		Відповідно до п. 1.1 глави 1 розділу 1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення про ВЛЕ), затвердженого наказом МО України №402 від 14.08.2008, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
		Вимогами п. 2.1. глави 2 розділу I Положення про ВЛЕ визначено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
		Згідно п. п. 2.5.1, 2.5.2, 2.6.1, 2.6.2 глави 2 розділу I Положення про ВЛЕ, до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать, зокрема, госпітальні та гарнізонні.
		Госпітальні ВЛК створюються при ВМКЦ, медичних (лікувально-діагностичних) центрах, у тому числі розвідувального органу Міністерства оборони України, закладах охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України.
		За потреби при закладах охорони здоров`я (установах) може бути створено декілька позаштатних постійно діючих госпітальних ВЛК, у тому числі за клінічними профілями.
		Гарнізонна ВЛК створюється при поліклініках, поліклінічних відділеннях (усіх найменувань) закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України.
		Позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (у гарнізонних, госпітальних ВЛК, ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 не менше ніж три лікарі, в інших ВЛК і ЛЛК - терапевта, хірурга, невропатолога, офтальмолога, стоматолога, оториноларинголога, психіатра) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК (ЛЛК) можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.
		Згідно п. 2.1. глави І розділу 2 Положення про ВЛЕ, члени ВЛК діють на принципах верховенства права, законності, поваги та дотримання прав людини і громадянина, доброчесності, колегіальності, рівноправності членів комісії, вільного обговорення і вирішення питань, об`єктивності, неупередженості та обґрунтованості прийнятих рішень, висновків і пропозицій.
		Доброчесність є одним з визначальних принципів військовослужбовців, державних службовців, працівників, які є членами ВЛК. Їх діяльність спрямована на забезпечення національних інтересів України під час виконання завдань та функцій держави, сприяння та реалізації прав та законних інтересів людини і громадянина, підтримання позитивного іміджу держави та Збройних Сил України.
		До доброчесної поведінки відноситься: пріоритет службових інтересів, компетентність, прозорість, нерозголошення конфіденційної інформації (конфіденційність), коректність та ввічливість.
		Пріоритет службових інтересів - передбачає виявлення абсолютної відданості державним інтересам країни, свідоме підпорядкування власних інтересів суспільним вимогам та державним пріоритетам, обов`язок старанно діяти виключно в інтересах служби (роботи).
		Неупередженість - члени ВЛК мають діяти неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-якого громадянина або групи громадян, незалежно від своїх політичних, ідеологічних, релігійних та інших особистих поглядів чи переконань, зокрема: ніколи не вдаватися до несправедливої дискримінації, виявляючи особливу прихильність чи віддаючи перевагу будь-кому; однаково рівно відноситись до усіх громадян, не допускати, щоб особиста упередженість або тиск збоку могли позначитися на об`єктивності зроблених оцінок і прийнятих рішень.
		Компетентність - включає сумлінне, своєчасне та результативне виконання службових обов`язків, наказів і розпоряджень керівництва, постійне підвищення професійної кваліфікації, досягнення високих результатів у службовій діяльності.
		Наказом Генерального директора КНП «Поліклінічне об`єднання «Кропивницької міської ради» № 64 від 15.03.2024 ОСОБА_4 з 18.03.2024 прийнято на посаду лікаря-хірурга кабінету медичних оглядів призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних.
		В подальшому, на виконання підпункту 2.8.1 наказу Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (зі змінами) «Про затвердження Положення про військово- лікарську експертизу в Збройних силах України», та з метою якісного проведення медичних оглядів допризовників, призовників, кандидатів на військову службу за контрактом, кандидатів на службу у військовому резерві, військовозобов`язаних, які призиваються та проходять воєнні навчальні (перевірочні) та спеціальні збори осіб рядового та офіцерського складу, які призиваються та проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, кандидатів до вступу у вищі військові навчальні заклади та військові підрозділи вищих навчальних закладів Міністерства оборони України, наказом Генерального директора КНП «Поліклінічне об`єднання «Кропивницької міської ради» № 4-в від 18.03.2024 «Про компетенцію медичних комісій при ІНФОРМАЦІЯ_4 » лікаря-хірурга ОСОБА_4 з 18.03.2024 залучено до складу ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Після цього наказом Генерального директора КНП «Поліклінічне об`єднання «Кропивницької міської ради» №193 від 20.08.2024 ОСОБА_4 виключено із складу ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 з 20.08.2024 та переведено на посаду лікаря-хірурга хірургічного кабінету поліклінічного відділення №4.
		У подальшому наказом Генерального директора КНП «Поліклінічне об`єднання «Кропивницької міської ради» №210 від 25.09.2024 ОСОБА_4 лікаря-хірурга хірургічного кабінету поліклінічного відділення №4 переведено на посаду лікаря-хірурга кабінету медичних оглядів призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних строком до 09.10.2024.
		Після цього наказом Генерального директора КНП «Поліклінічне об`єднання «Кропивницької міської ради» №219 від 18.10.2024 ОСОБА_4 лікаря-хірурга хірургічного кабінету поліклінічного відділення №4 переведено на посаду лікаря-хірурга кабінету медичних оглядів призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних з 21.10.2024. 
		Згідно функціональних обов`язків лікаря-фахівця військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 був наділений наступними повноваженнями: 
		- керується наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 «Про затвердження Положення про військово - лікарську експертизу в Збройних Силах України»;
		- проводить медичного огляд кандидатам на військову службу, користуючись методикою обстеження кандидатів на військову службу;
		- виставляє функціональний діагноз та виносить постанову стосовно придатності до військової служби.
		Згідно посадової інструкції лікаря-хірурга кабінету медичних оглядів призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних КНП «Поліклінічне об`єднання «Кропивницької міської ради», ОСОБА_4 був наділений наступними повноваженнями:
		- правильно та об`єктивно проводити огляд і визначення придатності призовників до військової служби;
		- вивчати медичні документи, особові справи призовників, оформлювати облікову картку та Висновок лікаря згідно з вимогами наказу Мініcтepcтва оборони України від 14.08.2008 № 402, яким затверджене Положення прo військово-лікарську експертизу у Збройних Силах України;
		- застосовувати знання та точне виконання лікарями методики обстеження;
		- проводити детальний розбір виявлених раніше недоліків в оглядах призовників (порушення методики дослідження, невірнi висновки лікарів, випадки повернення призовників із збірного пункту та дострокового звільнення, неправильно призваних за станом здоров`я тощо);
		- організовувати прoвeдення дообcтeжeння та станом лікувально-оздоровчої роботи серед призовників, аналіз результатів і розроблення пропозицій щодо удосконалення цієї роботи;
		- проводити оцінку стану здоров`я та придатності до військової служби;
		- після закінчення огляду записувати в облікову картку призовникa висновок про придатність;
		- результати медичного огляду заносити в книгу протоколiв;
		- у рaзi коли лікарям важко визначити стан здоров`я призовника, направляти його на амбулаторне або стаціонарне обстеження в лікувально-профілактичний заклад. 
		Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частиною 3 ст. 18 КК України передбачено, що службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
		Підпунктом «г» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» до суб`єктів, на яких поширюється дія цього Закону віднесено голів, їх заступників, членів та секретарів позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій.
		Відповідно до вимог ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.
		Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про запобігання корупції», особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від фізичних осіб у зв`язку із здійсненням такими особами діяльності, пов`язаної ізвиконанням функцій держави.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції» особи, уповноважені на виконання функцій держави, у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.
		Таким чином, ОСОБА_4 , займаючи посади лікаря-хірурга кабінету медичних оглядів призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних КНП «Поліклінічне об`єднання «Кропивницької міської ради» та лікаря-хірурга військово-лікарської комісії  ІНФОРМАЦІЯ_5 , постійно здійснював функції представника влади, постійно обіймав посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, а тому відповідно до ч. 3 ст. 18, п. 1 Примітки ст. 364 КК України був службовою особою.
		На початку жовтня 2024 року, більш точної дати в ході проведення досудового розслідування встановити не представилось можливим, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , маючи захворювання судин з метою проходження об`єктивного медичного огляду у лікаря хірурга звернувся з проханням до свого знайомого ОСОБА_10 порадити фахівця лікаря-хірурга для проходження огляду та встановлення діагнозу. 
		У подальшому, 16.10.2024, ОСОБА_10 в свою чергу звернувся до свого знайомого лікаря-хірурга КНП «Поліклінічне об`єднання «Кропивницької міської ради» ОСОБА_4 з проханням провести огляд ОСОБА_9 та поставити останньому об`єктивний медичний діагноз. В ході бесіди, яка відбулась за місцем роботи ОСОБА_4 в АДРЕСА_2 , останній повідомив, що він як лікар хірург також являється членом військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 та зможе об`єктивно дослідити стан здоров`я ОСОБА_11 на придатність для несення військової служби, при цьому ОСОБА_4 наголосив, що за грошову винагороду в сумі 5000 доларів США, він як лікар хірург член військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи за попередньою змовою із невстановленою досудовим розслідуванням службовою особою кабінету медичних оглядів призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних КНП «Поліклінічне об`єднання «Кропивницької міської ради», а також невстановленою на теперішній час досудовим розслідуванням службовою особою ІНФОРМАЦІЯ_5 , може вирішити питання про визнання ОСОБА_9 обмежено придатними до несення військової служби за станом здоров`я у зв`язку з наявністю у останніх хвороб, яких саме ОСОБА_4 визначиться самостійно та самостійно придумає відповідні діагнози останнім.
		У подальшому, 18.10.2024 за місцем проживання громадянина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за адресою: АДРЕСА_3 працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 залишили повістку про його виклик з метою прибуття до вказаної установи на 21.10.2024 для уточнення облікових даних та проходження медичної комісії. 
		Цього ж дня ОСОБА_9 з метою уточнення облікових даних та проходження медичної комісії прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 де останньому видано направлення до КНП «Поліклінічне об`єднання «Кропивницької міської ради» для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров`я. 
		У подальшому, 26.10.2024 о 13:06 годині ОСОБА_10 разом з ОСОБА_9 прибули до службового кабінету лікаря-хірурга кабінету медичних оглядів призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних КНП «Поліклінічне об`єднання «Кропивницької міської ради» та лікаря-хірурга військово-лікарської комісії  ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 розташованого за адресою АДРЕСА_2 , де повідомили останнього про необхідність проведення огляду у лікаря-хірурга за направленням  ІНФОРМАЦІЯ_2 . У ході бесіди ОСОБА_4 повідомив  ОСОБА_10 про необхідність проходження ОСОБА_9 додаткового огляду у лікаря хірурга КНП «Поліклінічне об`єднання «Кропивницької міської ради» та не зважаючи на поставлений діагноз вказаним лікарем, ОСОБА_4 використовуючи соє службове становище лікаря-хірурга кабінету медичних оглядів призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних КНП «Поліклінічне об`єднання «Кропивницької міської ради» та лікаря-хірурга військово-лікарської комісії  ІНФОРМАЦІЯ_5 , діючи за попередньою змовою із невстановленою досудовим розслідуванням службовою особою кабінету медичних оглядів призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних КНП «Поліклінічне об`єднання «Кропивницької міської ради» а також невстановленою не теперішній час досудовим розслідуванням службовою особою ІНФОРМАЦІЯ_5 , визнає  ОСОБА_9 обмежено придатним до несення військової служби, при цьому ОСОБА_4 продовжив висловлюючи прохання надати йому раніше обумовлену суму неправомірної вигоди в сумі 5000 доларів США. 
		Після цього, 28.10.2024, після проходження ОСОБА_9 медичного огляду в КНП «Поліклінічне об`єднання «Кропивницької міської ради» поліклінічне відділення №5 по вул. Незалежності, 9Б, в м. Кропивницький, ОСОБА_10 повторно прибув до службового кабінету лікаря-хірурга кабінету медичних оглядів призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних КНП «Поліклінічне об`єднання «Кропивницької міської ради» та лікаря-хірурга військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 розташованого за адресою АДРЕСА_2 , де повідомили останнього про проходження ОСОБА_9 медичного огляду у лікаря хірурга. В свою чергу ОСОБА_4 в ході бесіди запевнив ОСОБА_10 у тому, що не зважаючи на поставлені діагнози іншими лікарями-хірургами при огляді ОСОБА_9 , він в силу наділених повноважень лікаря-хірурга військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 , за попередньою змовою із невстановленою досудовим розслідуванням службовою особою кабінету медичних оглядів призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних КНП «Поліклінічне об`єднання «Кропивницької міської ради» а також невстановленою не теперішній час досудовим розслідуванням службовою особою ІНФОРМАЦІЯ_5 , визнає ОСОБА_9 обмежено-придатним до несення військової служби. 
		У подальшому після проходження всіх необхідних медичних оглядів ОСОБА_9 , 04.11.2024 о 11.02 годині ОСОБА_10 прибув до службового кабінету ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_2 , де в ході бесіди повідомив останнього, що ОСОБА_9 проходив УЗД сосудів нижніх кінцівок та на думку ОСОБА_10 у медичній документації ОСОБА_9 не вистачає даних, щоб зробити висновок про обмежену придатність останнього до несення військової служби. На зауваження ОСОБА_10 , ОСОБА_4 повідомив, що йому та невстановленим на даний час службовим особам кабінету медичних оглядів призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних КНП «Поліклінічне об`єднання «Кропивницької міської ради» а також службовим особам ІНФОРМАЦІЯ_2 достатньо наявних документів у медичній документації ОСОБА_9 для складання акту обстеження медичного стану з висновками про обмежену придатність ОСОБА_9 до несення військової служби. У ході даної бесіди ОСОБА_4 наголосив ОСОБА_10 про необхідність надання йому раніше обумовленої неправомірної вигоди. В ході бесіди, ОСОБА_4 наголосив, що після оформлення всієї необхідної медичної документації та закінчення у нього обіднього часу о 13.30 годині 04.11.2024 ОСОБА_10 необхідно повторно прибути до його службового кабінету.
		У подальшому, в обумовлений час о 14.07 годині ОСОБА_10 на вимогу ОСОБА_4 прибув до службового кабінету останнього за адресою АДРЕСА_2 , де в ході бесіди вийшовши на вулицю біля адміністративної будівлі КНП «Поліклінічне об`єднання «Кропивницької міської ради» ОСОБА_10 на вимогу ОСОБА_4 передав останньому раніше обумовлену суму неправомірної вигоди в сумі 5000 доларів США, за вирішення питання про визнання ОСОБА_9 обмежено придатним до несення військової служби.
		За практикою Європейського суду з прав людини розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у статті 5 (підпункт «с» пункту 1) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Також ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
		Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, відповідно обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
		Термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
		Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
		У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року ЄСПЛ зазначив: «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
		Надані слідчим докази, а саме: протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 19.10.2024, від 05.11.2024, ОСОБА_9 від 28.10.2024, від 05.11.2024, протокол огляду місця події від 04.11.2024, протокол обшуку від 04.11.2024, протокол огляду та вручення грошових коштів від 04.11.2024, у сукупності свідчать про обґрунтованість пред`явленої  ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.368 КК України.
		Оскільки на даному етапі кримінального провадження на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив про причетність ОСОБА_4 до вчинення злочину, в якому він підозрюється, а пред`явлена підозра, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.
		Слідчим суддею звертається увага на те, що ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
		При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
		Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто, в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
		Слідчий суддятакож вважає,що прокуроромта слідчимобґрунтовано наведенийперелік ризиків,що передбаченийп.п.1,3ч.1ст.177КПК України,а самете,що підозрюванийможе переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки обґрунтовано підозрюється у вчиненнікримінального правопорушення,яке відповіднодо ст.12КК України,відноситься тяжкогозлочину,оскільки зайого вчиненняпередбачено покаранняу виглядіпозбавлення воліна строк від п`яти до десяти років, а тому ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку може бути визнаним як менш небезпечним, ніж покарання та процедура його відбування. Такий висновок слідчого судді узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
		Так, вказаний ризик є наявним протягом усього розгляду кримінального провадження, як на стадії досудового розслідування так і під час розгляду кримінального провадження по суті до винесення судом кінцевого рішення, однак, прогнозованість такої поведінки з боку підозрюваного слід оцінювати з урахуванням індивідуальності особи підозрюваного та обставин кримінального провадження, в даному випадку це те, що: підозрюваний має постійне місце роботи, проживання, не одружений, не має утриманців Тобто, вірогідність переховування підозрюваного від слідства та суду, враховуючи наведені обставини, слідчий суддя відносить до середнього. 
		Має підсобою підґрунтяй зазначенийпрокурором таслідчим ризиктого,що підозрюваний ОСОБА_4 може незаконнопрямо чичерез третіхосіб впливатина свідківу цьомукримінальному провадженні, що зможе призвести до зміни їх показань або відмови від давання показань. 
		Враховуючи,що досудоверозслідування наразітриває,  ОСОБА_4 може впливати на свідків, а також, шляхом застосування підкупу, шантажу та погроз, тим саме матиме можливість перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом впливу на них, оскільки свідки дають викривальні покази щодо вчинення ОСОБА_4 злочину за ч. 3 ст. 368 КК України, а їхні анкетні дані відкриті стороні захисту.
		При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальнимкодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.
		Наявність ризиків, які передбачені п. п. 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України є недоведеними, оскільки як слідчим в клопотанні, так і прокурором в судовому засіданні, не наведено жодного обґрунтування, які б вказували на їх існування.
		Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
		При застосуванні до  ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує також обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме те, що  ОСОБА_4 не одружений, не має утриманців, офіційне місце роботи, постійне місце проживання, що свідчить про його міцні соціальні зв`язки, відомостей про стан здоров`я підозрюваного та характеризуючих даних сторонами не надано, до кримінальної чи адміністративної відповідальності раніше не притягався, наявні вагомі докази про вчинення ним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, у вчиненні якого він підозрюється.
		Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор), але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті (недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід ніж той, який зазначений у клопотанні.
		При вирішенні клопотання суд враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. 
		Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголошено на тому, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
		Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов`язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості підозри та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.
		Сама по собі тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа не може бути безумовною підставою для обрання щодо цієї особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту (рішення у справі «Ніколова проти Болгарії»). Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ноймайстер проти Австрії» позбавлення волі особи (тримання під вартою) не повинно перетворюватися на своєрідну прелюдію до завчасного відбування можливого у майбутньому вироку про позбавлення волі. 
		Отже, прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, проте, не доведені обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме недостатності застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання встановленим ризикам, які б давали змогу об`єктивному спостерігачу переконатись в тому, що запобігти вказаним ризикам можливо виключно застосувавши запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. 
		На переконання слідчого судді достатнім запобіжним заходом, який забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, за вказаного вище обґрунтування, є застава з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
		Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, суд зазначив: «п.78. Гарантії передбачені п.3 ст.5 Конвенції покликані забезпечить не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, вказана сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого».
		Така ж позиція щодо помірності розміру грошової застави міститься і в рішенні по справі «Єлоєв проти України», а саме: закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватись слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами зокрема є майновий та сімейний стан підозрюваного. Європейський суд з прав людини, неодноразово наголошував на тому, що непомірний розмір застави з статками (майновим станом) підозрюваного, є лише формальним виконанням вимог Європейської конвенції з прав людини, тому у своїх рішення суди повинні керуватись також розмірами прибутків підозрюваного. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, що загроза її втрати утримувало підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язків, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людяного проживання».
		Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні  ОСОБА_4 злочину,передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний  ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадження, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним  ОСОБА_4  тяжкого кримінального правопорушення, з урахуванням майнового та сімейного стану підозрюваного, обставин, встановлених відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя визначає підозрюваному  ОСОБА_4 розмір застави у 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що буде достатньою мірою гарантувати виконання  ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків, передбачених КПК України.
		На підставі викладеного, слідчий суддя прийшов до висновку про часткове задоволення клопотання слідчого та застосування до підозрюваного  ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, який в сукупності із встановленими конкретними обставинами кримінального провадження в повній мірі відповідає практиці Європейського суду з прав людини та статті 5 Конвенції, положення якої вказують, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
		На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 40, 131, 132, 202, 176-178, 182-184, 194, 196 - 197, 309, 395 КПК України, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4  задовольнити частково.
		Застосувати до підозрюваного  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26241445, банк отримувача  ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО)  820172, рахунок отримувача  UA458201720355279001000002505, призначення платежу  забезпечення виконання ухвали суду від 06.11.2024 по справі № 12024120000001159 від 18.10.2024.
		Відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
		Покласти на підозрюваного  ОСОБА_4 на строк до 05.01.2025 наступні обов`язки:
		1) прибувати до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
		2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
		3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
		4) утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , за винятком їх спільної участі в процесуальних, слідчих діях та в суді;
		5) здати на зберігання до Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		В іншій частині вимог клопотання  відмовити.
		Роз`яснити  ОСОБА_4  наслідки невиконання покладених обов`язків. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо  ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
		Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.
		У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
		Звільнити  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти негайно в залі суду.
		Вручити копію цієї ухвали прокурору, підозрюваному, захиснику негайно після її оголошення.
		Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. 
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Слідчий суддя                                    ОСОБА_12

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...