Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 333/4425/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 11.11.2024. Зареєстровано: 11.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 12.11.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/333/305/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023080000000753

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		                                                                        Справа № 333/4425/23 
		                                        Провадження №1-кп/333/305/24
		 
		ВИРОК
		 
		Іменем України
		27 вересня 2024 року                                          м. Запоріжжя
		Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
		головуючого -                                                         судді         ОСОБА_1 ,
		за участю секретарів судового засідання                         ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Запоріжжя, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023080000000753 від 10.05.2023 року відносно:
		ОСОБА_6 , який народився  ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Москва, російська федерація, громадянина України, одруженого, колишнього співробітника Служби Безпеки України, який з 12.08.2015 року перебуває у розшуку за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		-за обвинуваченням в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, -
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурорів                                                  ОСОБА_7 ,, ОСОБА_8 ,
		захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_9 , 
		В С Т А Н О В И В:
		1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		Військовослужбовці збройних сил та інших воєнізованих формувань російської федерації шляхом збройної агресії 24.02.2022 року незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, інших об`єктів цивільного сектору соціального забезпечення, та здійснили застосування оперативно-тактичних ракет (включаючи застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом) по позиціям Збройних сил України та об`єктах цивільної інфраструктури, що призвело до тяжких наслідків, в тому числі на території Запорізької області.
		Указом Президента України ОСОБА_10 від 24.02.2022 року № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України, який продовжено 20.05.2023 року.
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року (в редакції від 07.05.2022 року, далі за текстом - Закон № 1207-VІІ), тимчасово окупована російською федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Тимчасова окупація російською федерацією територій України, визначених ч. 1 ст. 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для російської федерації жодних територіальних прав.
		За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб`єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території.
		Тимчасово окупованою територією, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону № 1207-VІІ, є частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.
		Відтак, Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 року «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», вся територія Мелітопольського району Запорізької області внесена до вказаного переліку та з 25.02.2022 року є тимчасово окупованою російською федерацією територією України.
		Після остаточної військової окупації території м. Мелітополя та Мелітопольського району Запорізької області, представниками збройних формувань держави-агресора російської федерації фактично було узурповано всі владні повноваження на тимчасово окупованій території громади шляхом збройного захоплення адміністративних будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, встановлення інституту військових комендатур, запровадження тотального контролю та жорсткого управління у всіх сферах життєдіяльності громади, фактичної ліквідації приватної власності, свободи слова, пересування та волевиявлення, а також шляхом повсякденного залякування населення, застосування фізичного і психологічного впливу до окремих категорій суспільства та верств населення, в тому числі шляхом незаконного позбавлення волі діючих представників органів державної влади України та місцевого самоврядування.
		Продовжуючи встановлення тотального контролю та розповсюджуючи свою владу на захопленій військовим шляхом території Запорізької області, 28.06.2022 року указом голови окупаційної адміністрації держави-агресора № 105у на тимчасово окупованій території Запорізької області було створено незаконний правоохоронний орган - мовою оригіналу «Запорожское таможенное управление», розташований за місцезнаходженням захопленого митного поста «Мелітополь» Запорізької митниці, за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Зіндельса, буд. 2, наділений всіма владними повноваженнями, необхідними для здійснення покладених на нього правоохоронних функцій у сфері митного контролю при переміщенні осіб, майна, коштів, товарів та транспортних засобів через адміністративну межу між тимчасово окупованою територією та іншою територією України.
		04.07.2022 року громадянин України ОСОБА_6 , перебуваючи у м. Мелітополь, Запорізької області, яке з 25.02.2022 року та на час складання обвинувального акту є тимчасово окупованою територією України, будучи колишнім співробітником Управління в м. Ялта ГУ СБУ в АР Крим, маючи відповідну освіту, фахові знання, управлінські навички та значний досвід роботи у спеціальному правоохоронному органі майже 9 років, діючи умисно, із власних корисливих мотивів та з метою підтримання окупаційної влади, встановленої представниками збройних формувань держави-агресора російської федерації на тимчасово окупованій території Запорізької області, маючи проросійські погляди та критичне ставлення до діючої законної влади в Україні, достовірно усвідомлюючи протиправність своїх дій та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, прийняв пропозицію від невстановлених під час досудового розслідування осіб із числа представників окупаційної адміністрації російської федерації та добровільно зайняв посаду першого заступника начальника з економічної безпеки, взаємодії з правоохоронними органами і протидії корупції у незаконному правоохоронному органі - мовою оригіналу «Запорожское таможенное управление», розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , створеному на тимчасово окупованій території Запорізької області, на яку був призначений відповідним наказом начальника даного правоохоронного органу № 01/01-ЗТУ-л.с. від 04.07.2022 року із присвоєнням спеціального звання «підполковник митної служби».
		В подальшому, перебуваючи на тимчасово окупованій території Запорізької області, ОСОБА_6 , будучи незаконно наділений повноваженнями представника правоохоронного органу, діючи умисно, з корисливих мотивів та в інтересах окупаційної влади, здійснював загальне керівництво його діяльністю в межах своїх службових повноважень; організовував, контролював та особисто здійснював проведення митного контролю, оформлення та огляду громадян України, їх особистих речей, товарів та транспортних засобів, які переміщувалися через адміністративну межу між тимчасово окупованою територією та іншою територією України на незаконно створеному контрольно-пропускному пункті, розташованому на АЗС у тимчасово окупованому м. Василівка, Запорізької області, тощо.
		 
		2. Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнаний обвинувачений.
		Своїми умисними діями ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 7 ст. 111-1 КК - колабораційна діяльність, а саме добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
		 
		3. Позиція обвинуваченого.
		Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia), останній показань суду не надавав, при цьому заяв, протестів та клопотань на адресу суду також не подавав.
		Дане кримінальне провадження здійснювалось за участю захисника - адвоката ОСОБА_9 . Аналіз наявних в матеріалах справи численних документів на підтвердження завчасних належних викликів ОСОБА_6 до слідчого (прокурора), направлених йому повідомлень з приводу його прав та обов`язків, оголошеної підозри, висунутого обвинувачення та руху спеціального судового провадження свідчить про те, що він мав підстави усвідомлювати, що проти нього розпочато кримінальне провадження, він отримав чи мав би отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред`явлене обвинувачення, мав можливість бути обізнаним із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя. Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачений мав право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомленим мовою, яку він розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати самим захисника; в) бути осудженим в його присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним захисника, бути повідомленим про це право і мати призначеного йому захисника безплатно для нього. Така ситуація узгоджується із взятими на себе зобов`язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини та ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Натомість, ОСОБА_6 скористався своїми правами на власний розсуд за відсутності будь-яких перешкод для їх реалізації на території України та з боку останнього.
		Вказані висновки ґрунтуються і на правовій позиції Європейського суду з прав людини (напр., справа «Колоцца проти Італії» від 12.02.1985 року, «Шомоді проти Італії» від 18.05.2004 року та ін.), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов`язаний обґрунтувати чи були здійсненні всі можливі, передбачені законом заходи, щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
		Суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_6 , який повинен знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої над собою не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про його наміри ухилитися від зустрічі з правосуддям держави Україна. Ухилення обвинуваченого від правосуддя суд оцінює як реалізацію останнього його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
		Позиція сторони захисту.
		Захисник не мала можливості зв`язатися з обвинуваченим і узгодити з ним правову позицію щодо висунутого обвинувачення.
		На думку захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_9 винуватість ОСОБА_6 у вчиненні поставленого йому у провину кримінального правопорушення не доведена належними і допустимими доказами, не доведено факт добровільності зайняття останнім відповідних посад.
		 
		4. Докази на підтвердження встановлених судом обставин вчинення кримінального правопорушення.
		Суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, за викладених у вироку обставинах у межах висунутого обвинувачення, повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню і дослідженими в судовому засіданні наступними доказами.
		Так, допитана у судовому засіданні 25.07.2024 року свідок ОСОБА_11 пояснила, що 14.11.2022 року вона з родиною на власному автомобілі виїздили з АДРЕСА_3 на пропускному пункті, на заправці «Укрнафта» їх перевіряли представники влади агресора, там були озброєні військові чоловіки і жінки, усі були одягнуті в чорний одяг. Серед них був і ОСОБА_6 , він був дуже помітний, зразу було зрозуміло, що він головний, до нього постійно підходили військові, просили поради і отримували вказівки. З ним свідок не спілкувалась. На впізнанні під час досудового розслідування відразу його впізнала.
		Допитана у судовому засіданні 17.09.2024 року свідок ОСОБА_12 зазначила, що 05.12.2022 року вона виїздила з м. Бердянськ до м. Запоріжжя. На блокпості у м. Василівка, який знаходився на заправці «Укрнафта» знаходились озброєні військові російської федерації, вони перевіряли її речі та автомобіль. Саме ОСОБА_6 зустрічав їх з автобусу, перевіряв одяг і речі. Одягнутий був у камуфляжну форму та озброєний. Він особисто їй задавав питання куди вона прямує, заповняв перепустку та знімав відбитки пальців. Була на впізнанні і показала саме на ОСОБА_6 .
		Крім показів свідків, судом досліджені наступні докази, що підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
		Із протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.03.2023 року, проведеного оперуповноваженим ІНФОРМАЦІЯ_6 майором ОСОБА_13 у присутності двох понятих за участю свідка ОСОБА_14 встановлено, що свідок ОСОБА_15 впізнав особу на фото № 2 як ОСОБА_6 , який добровільно зайняв посаду першого заступника начальника з економічної безпеки, взаємодії з правоохоронними органами і протидії корупції у незаконному правоохоронному органі - мовою оригіналу «Запорожское таможенное управление».
		Із протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.02.2023 року, проведеного оперуповноваженим ІНФОРМАЦІЯ_6 майором ОСОБА_13 у присутності двох понятих за участю свідка ОСОБА_12 встановлено, що свідок ОСОБА_12 впізнала особу на фото № 2 як ОСОБА_6 , який добровільно зайняв посаду першого заступника начальника з економічної безпеки, взаємодії з правоохоронними органами і протидії корупції у незаконному правоохоронному органі - мовою оригіналу «Запорожское таможенное управление».
		Із протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.02.2023 року, проведеного оперуповноваженим ІНФОРМАЦІЯ_6 майором ОСОБА_13 у присутності двох понятих за участю свідка ОСОБА_16 встановлено, що свідок ОСОБА_16 впізнала особу на фото № 2 як ОСОБА_6 , який добровільно зайняв посаду першого заступника начальника з економічної безпеки, взаємодії з правоохоронними органами і протидії корупції у незаконному правоохоронному органі - мовою оригіналу «Запорожское таможенное управление».
		Із протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.02.2023 року, проведеного оперуповноваженим ІНФОРМАЦІЯ_6 майором ОСОБА_13 у присутності двох понятих за участю свідка ОСОБА_17 встановлено, що свідок ОСОБА_17 впізнала особу на фото № 2 як ОСОБА_6 , який добровільно зайняв посаду першого заступника начальника з економічної безпеки, взаємодії з правоохоронними органами і протидії корупції у незаконному правоохоронному органі - мовою оригіналу «Запорожское таможенное управление».
		Із протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.02.2023 року, проведеного оперуповноваженим ІНФОРМАЦІЯ_6 майором ОСОБА_13 у присутності двох понятих за участю свідка ОСОБА_11 встановлено, що свідок ОСОБА_11 впізнала особу на фото № 2 як ОСОБА_6 , який добровільно зайняв посаду першого заступника начальника з економічної безпеки, взаємодії з правоохоронними органами і протидії корупції у незаконному правоохоронному органі - мовою оригіналу «Запорожское таможенное управление».
		Із протоколу огляду від 27.03.2023 року, проведеного старшим слідчим в ОВС 2-го відділення СВ ІНФОРМАЦІЯ_6 підполковника юстиції ОСОБА_18 судом встановлено, що за допомогою комп`ютера з доступом до мережі Інтернет та багатофункціональний пристрій «Epson L100 SERIAL№*NLTK002924*» в пошуковому рядку задано пошук каналу «Запорожское таможенное управление». При виконанні команди переходу за вказаним запитом з`явилися результати пошуку, серед яких виявлено посилання: «Запорожское таможеное управление», руководитель юридического лица - ОСОБА_19 , дата присвоения ОГРН 22.12.2022, ИНН НОМЕР_3. Зроблено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, який містить відомості про юридичну особу.
		Із протоколу за результатами проведення негласної слідчої дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 19.12.2022 року оглянуто архівні записи з електронної скриньки ОСОБА_19 , з яких вбачається, що останній займає посаду керівника, отримує листи та звіти щодо фінансування. Також наявні платіжні відомості, в яких зазначений ОСОБА_6 як перший заступник начальника з економічної безпеки, взаємодії з правоохоронними органами і протидії корупції 390 000 рублів ( ІНФОРМАЦІЯ_2 рублів ( ІНФОРМАЦІЯ_3 рублів (26.09.2022 року), 360 000 рублів (03.10.2022 року), 400 000 (30.11.2022 року).
		Із протоколу за результатами проведення негласної слідчої дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 19.02.2023 року оглянуто поштову скриньку ІНФОРМАЦІЯ_4 , якою особисто користується ОСОБА_6 . У вхідних листах серед інших наявні накази про підписи, накази про прийняття на роботу, відскановані документи самого ОСОБА_6 - анкета, заповнена власноруч ОСОБА_6 та підписана, автобіографія, також підписана власноручно, трудова книжка, диплом про освіту.
		Із листа начальника «Запорожское таможенное управление» ОСОБА_19 на ім`я ОСОБА_21 вбачається, що начальник просить преміювати своїх співробітників за роботу в період підготовки і проведення референдуму про воз`єднання з росією,в перелік цих співробітників входить і ОСОБА_6 .
		Із протоколу за результатами проведення негласної слідчої дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 19.02.2023 року оглянуто додаток «Telegram», який особисто використовується ОСОБА_22 з номером мобільного телефону НОМЕР_1 , обліковий запис « ОСОБА_23 ». Відкрито листування особистого чату з користувачем на ім`я « ОСОБА_24», прив`язаний номер НОМЕР_2 , з яким з 01.08.2022 року розпочато діалог. Весь діалог побудований на спілкуванні про вивіз товару та оформлення митних документів, встановлення митних зборів, передачу грошей. 
		У судовому засіданні також досліджені документи, що характеризують особу ОСОБА_6 . 
		Крім того під час судового слідства було досліджено такі докази.
		Повідомлення про підозру від 06.04.2023 року складену старшим слідчим в ОВС 2-го відділення СВ ІНФОРМАЦІЯ_6, погоджену прокурором Запорізької обласної прокуратури в кримінальному провадження № 22023080000000019 від 04.01.2023 року за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за ч. 7 ст. 111-1 КК України.
		Повідомлення про виклик ОСОБА_6 до слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_6, а також надіслання скан-копії повістки про виклик для вручення письмового повідомлення про підозру та проведення слідчих дій за його участі як підозрюваного у даному кримінальному провадженні на 11.04.2023 року, 12.04.2023 року, 13.04.2023 року, які були опубліковані 07.04.2023 року в газеті «Урядовий Кур`єр».
		Повідомлення про виклик ОСОБА_6 до слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_6 та повідомлення, що останній є підозрюваним, для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування та вручення в порядку ст. 293 КПК України копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, які були опубліковані 24.04.2023 року в газеті «Урядовий Кур`єр».
		Постанова про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_6 від 17.04.2023 року.
		Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 22023080000000019 від 04.01.2023 року, який підтверджує факт внесення відомостей про початок проведення досудового розслідування з відповідною правовою кваліфікацією кримінального правопорушення на наступних обставин: громадянин України ОСОБА_6 підтримуючи агресію російської федерації на території України, а також створення незаконних адміністрацій держави-агресора на окупованих територіях півдня України, прийняв пропозицію невстановлених представників вказаної окупаційної влади, що діють на території м. Мелітополь і Мелітопольського району, та добровільно погодився зайняти посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади окупаційної адміністрації держави-агресора, утворених на території м. Мелітополь та Мелітопольського району.
		Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 220230800000000753 від 10.05.2023 року, який підтверджує факт внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення; правова кваліфікація кримінального правопорушення ч. 7 ст. 111-1 КК України.
		За ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16.05.2023 року задоволено клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22023080000000753, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.05.2023 року, відносно підозрюваного ОСОБА_6 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
		Повідомлення про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування опубліковано 20.05.2023 року в газеті «Урядовий Кур`єр».
		Зміст даних документів не містить доказів винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України. Однак, інформація, яка визначена у документах, свідчить про дотримання норм кримінального процесуального законодавства під час здійснення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню.
		У ході судового слідства суд дослідив всі докази, надані сторонами обвинувачення і захисту, із дотриманням принципу змагальності і свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведені перед судом їх переконливості.
		 
		5. Висновок суду щодо винуватості обвинуваченого.
		Аналізуючи досліджені по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_6 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні в межах висунутого обвинувачення за викладених у вироку обставинах повністю підтверджена дослідженими в ході судового слідства доказами.
		Версія сторони захисту щодо недоведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення повністю спростовується сукупністю досліджених під час судового розгляду доказів. Добровільність зайняття ОСОБА_6 посади у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, підтверджується, зокрема, показами свідків, оглянутими у судовому засіданні Інтернет-ресурсами, результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, згідно з якими при виконанні своїх обов`язків в незаконних органах влади ОСОБА_6 будь-якого примусу психологічного чи фізичного характеру з боку інших осіб не зазнавав. 
		За таких обставин, суд вважає доведеним пред`явлене  ОСОБА_6 обвинувачення, який є громадянином України, і кваліфікує дії останнього за ч. 7 ст. 111-1 КК України, як колабораційна діяльність, а саме добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
		6. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.
		Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , судом не встановлено.
		Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
		 
		7. Мотиви призначення судом покарання.
		При призначенні покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який відповідно до вимог ст. 12 КК України є тяжким злочином, об`єктом якого стали суспільні відносини, пов`язані зі збройною агресією росії та національною безпекою України, особу винного, який раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, колишній співробітник СБУ, який з 12.08.2015 року перебуває у розшуку за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України.
		 
		Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_6 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, відсутність пом`якшуючих покарання обставин та наявність обтяжуючих покарання обставин, враховуючи також те, що обвинувачений вчинив даний злочин умисно, усвідомлюючи свої дії, які полягли у добровільному зайнятті ним посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, з метою його перевиховання та упередження скоєння злочинів в подальшому, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк, встановленому санкцією ч. 7 ст. 111-1 КК України, з додатковим покаранням у виді позбавлення права обіймати будь-які посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органах та в органах, пов`язаних з наданням публічних послуг на певний строк.
		Призначаючи покарання суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого і що згідно з ч. 2 ст. 52 КК України конфіскація майна відноситься до додаткових видів покарання.
		При цьому, визначаючи розмір призначеного покарання, суд враховує той факт, що обвинувачений ОСОБА_6 як громадянин України, вчинив злочин в період встановленого в Україні воєнного стану, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України, і що свідчить про те, що злочин має підвищену суспільну небезпечність, вчинив цей злочин умисно з прямим умислом, а тому суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого неможливе без реального відбування покарання.
		Також з огляду на вчинення ОСОБА_6 суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, а також відсутність обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, суд, при призначенні покарання ОСОБА_6 , не вбачає підстав для застосування положень ст. ст. 69, 75 КК України.
		Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року).
		Таким чином, з урахуванням матеріалів справи та особи обвинуваченого, суд, враховуючи обставини справи, які не лише характеризують особу винного і вчинений ним злочин, а й дають змогу суду переконатися, що ОСОБА_6 , як особа, відповідно до своїх моральних якостей і втраченого почуття обов`язку перед державою та суспільством не заслуговує на довіру та не може виправитися без застосування до нього саме покарання у виді позбавлення волі на певний строк, так як серед суспільства є тим індивідом, яка несе особливу небезпеку для оточуючих, а також для інтересів держави, а тому суд вважає, що необхідним та достатнім покаранням для його виправлення буде покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю із конфіскацією майна. Саме таке покарання, на думку суду, буде сприяти виправленню ОСОБА_6 .
		Крім того, враховуючи, що ОСОБА_6 вчинив тяжкий злочин, який пов`язаний із зайняттям ним посади в незаконно створеному правоохоронному органі, на підставі ст. 54 КК України, суд вважає за необхідне позбавити останнього військового звання - «капітан Служби безпеки України».
		Призначення вказаного покарання, також буде відповідати загальним засадам кримінального провадження, тяжкості скоєного, обставинам кримінального правопорушення, особі обвинуваченого, а також не тільки меті покарання, передбаченого ст. 50 КК України, а й меті правосуддя, невід`ємною частиною якого є справедливість та верховенство права.
		 
		8. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
		Рішення з приводу застосування, продовження, зміни запобіжних заходів відносно обвинуваченого ОСОБА_6 судом не приймалося.
		По справі цивільний позов не заявлено.
		Процесуальні витрати, речові докази по кримінальному провадженню відсутні.
		Керуючись ст. ст. 349, 368, 369, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_6 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у виді 14 (чотирнадцяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органах та в органах, пов`язаних з наданням публічних послуг на строк 14 (чотирнадцять) років, з конфіскацією всього належного йому майна.
		На підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_6 військового звання - «капітан Служби безпеки України».
		Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_6 рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з моменту фактичного його затримання.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити захиснику і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		 
		 
		Суддя Комунарського районного суду
		м. Запоріжжя                                                    ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...