Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 915/671/24 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Визнання договорів (правочинів) недійсними; підряду; будівельного підряду.
Надіслано для оприлюднення: 11.11.2024. Зареєстровано: 11.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 12.11.2024.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		================================================================
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 30 жовтня 2024 року                                                                    Справа №  915/671/24 
		 м.Миколаїв
		 
		Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В., 
		за участю: 
		секретаря судового засідання Шевченко Т.В., 
		представника прокуратури: Левкович А.Є.,
		представника позивача-1: Родич М.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
		за позовом: заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва,
		в інтересах держави в особі: 
		1) Державної аудиторської служби України,
		2) Миколаївської обласної державної адміністрації,
		до відповідачів: 
		1) Департаменту містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проєктів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації,
		2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївміськбуд",
		про: визнання договору недійсним,-
		в с т а н о в и в:
		 
		Заступник керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України, Миколаївської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Департаменту містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проєктів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївміськбуд» про визнання недійсним договору підряду на виконання будівельних робіт від 30.11.2023 №106, укладеного між Департаментом містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проєктів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю «Миколаївміськбуд».
		Ухвалою суду від 10.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 09.07.2024.
		21.06.2024 від Державної аудиторської служби України до суду надійшли письмові пояснення по суті спору, за змістом яких позивач-1 підтримує вимоги прокурора в повному обсязі.
		04.07.2024 від Миколаївської обласної державної адміністрації до суду надійшла заява, в якій позивач-2 просить суд закрити провадження у даній справі у зв`язку з відсутністю предмету спору, оскільки оспорюваний договір підряду на виконання будівельних робіт розірваний за згодою сторін.
		Ухвалою суду від 09.07.2024 відмовлено Миколаївській обласній державній адміністрації у задоволенні заяви про закриття провадження у справі. Продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. підготовче засідання відкладено на 27.08.2024.
		Ухвалою суду від 27.08.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.10.2024.
		02.10.2024 судом відкладено розгляд справи на 30.10.2024.
		Представники прокуратури та позивача-1 позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
		Відповідачі не скористалися наданим їм ст.ст.161, 165 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву, вимоги та доводи прокурора не спростували.
		Згідно ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		Позивач-2 та відповідачі явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили. 
		Відповідно до п.2) ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомленні про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі, зокрема повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
		Судом також враховано, що явка представників учасників справи не визнавалась судом обов`язковою.
		Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представників позивача-2 та відповідачів.
		У судовому засіданні 30.10.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		 
		Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.
		Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Згідно ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Відповідно до положень ч.ч.3, 4 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
		Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі №3-рп/99 визначено, що під представництвом прокуратурою інтересів держави треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави з урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, у зв`язку із чим прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство підставу позову та зазначає, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.
		Підґрунтям для зростання економіки будь-якої країни, а також її макроекономічної стабільності є державний та місцеві бюджети. Вони є центром зосередження та розподілу відповідно до потреб суспільства та ринкових відносин, дієвим стратегічним інструментом реалізації державної політики та місцевого самоврядування. Бюджетна політика має бути спрямована на виділення коштів для реалізації програм, що є важливими для суспільства в конкретний період розвитку: витрати на соціальний захист, оборону, науку й освіту, утримання державних органів, тощо.
		Державний та місцеві бюджети є однією з головних ланок фінансової системи нашої країни, за рахунок якої забезпечується виконання покладених на неї функцій. При цьому, виконання державного та місцевого бюджетів за видатками реалізується у більшій своїй частині завдяки здійсненню закупівель товарів, робіт та послуг.
		Завдяки чіткому та ефективному функціонуванню бюджетної сфери забезпечуватиметься й належне фінансування господарської та соціальної сфери, зокрема, своєчасно виплачуватиметься заробітна плата, пенсії, стипендії та інші платежі, бюджетні кошти використовуватимуться за цільовим призначенням.
		Тільки належне дотримання всіма учасниками бюджетних відносин законодавчих норм та своєчасне поновлення порушених державних інтересів у цій сфері сприятиме ефективному функціонуванню усієї бюджетної системи України, особливо в умовах критичного дефіциту бюджету під час дії воєнного стану, тому держава насамперед зацікавлена у дотриманні процедур розпорядження бюджетними коштами.
		З контексту наведеного вище рішення Конституційного суду України вбачається, що прокурором прояв порушення інтересів держави визначається самостійно з урахуванням публічного інтересу.
		Використання коштів при здійсненні процедур публічних закупівель становить беззаперечний публічний інтерес, оскільки від ефективності та цільової спрямованості їх використання залежить результативність виконання бюджетів та повнота реалізації функцій і повноважень органів влади та місцевого самоврядування, можливість запровадження і реалізації програм економічного і соціального розвитку країни, що, в свою чергу, надає державі можливість виконувати гарантовані Конституцією України зобов`язання перед її народом.
		У той же час, недотримання вимог закону під час здійснення процедур закупівель, що спричиняє зайве та неефективне витрачання бюджетних коштів, не може відповідати суспільному інтересу та порушує інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права в країні.
		Більш того, вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес».
		Отже, правовідносини у сфері публічних закупівель становлять суспільний інтерес, а недотримання законності під час здійснення відповідних процедур такому суспільному інтересу не відповідає.
		Інтереси держави у сфері публічних закупівель у спірних правовідносинах полягають в ефективному використанні бюджетних коштів, дотриманні цілей бюджетних процедур, забезпеченні доступу до участі у публічних закупівлях та конкурентному обранні переможців торгів.
		У даній справі прокурором здійснюється представництво інтересів держави у суді в особі Державної аудиторської служби України у зв`язку із невиконанням органом контролю своїх повноважень щодо захисту інтересів держави в суді.
		Відповідно до п.1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016, Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
		Згідно  п.4 такого положення, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі.
		Частиною 1 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю та його міжрегіональні територіальні підрозділи.
		Відповідно до приписів ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі»  моніторинг закупівлі - це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
		Судом встановлено, що за даними оприлюдненого 04.12.2023 на веб-порталі «ProZorro» висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-08-19-000528-a, складеного фахівцями Держаудитслужби, орган контролю зобов`язав замовника здійснити заходи до усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку.
		Зазначений висновок до суду не оскаржувався, в електронній системі публічних закупівель відсутні відомості щодо реального усунення порушень, а статус таких порушень визначено як «порушення виявлено».
		Згідно ч.11 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі», якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення такої особи до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.
		Водночас, на дату звернення прокурора з позовом до суду в електронній системі публічних закупівель були відсутні відомості щодо реального усунення порушень, зокрема щодо розірвання договору чи звернення Державною аудиторською служба України до суду з позовом про визнання договору №106 від 30.11.2023  недійсним, а статус таких порушень визначено, як «порушення виявлено».
		Зважаючи на вказані порушення щодо створених умов для неефективного витрачання бюджетних коштів, у зв`язку з неусуненням замовником виявлених порушень та відсутністю на веб-порталі «ProZorro» інформації про оскарження висновку, окружною прокуратурою на адресу Державної аудиторської служби України 24.01.2024 в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру» за №51-50/2-750вих-24 з проханням повідомити про вжиті органом контролю заходи до усунення встановлених порушень у місячний строк.
		Органом контролю 26.02.2024 за №003100-17/2788-2024 повідомлено окружну прокуратуру про те, що порушення виявлені органом державного фінансового контролю за процедурою закупівлі №UA-2023-08-19-000528-а, належать до адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч.3 ст.164-14 КУпАП. Держаудитслужба з метою отримання інформації щодо персональних даних посадових осіб, відповідальних за їх допущення, двічі надіслала відповідні запити на адресу відповідача-1, проте останній запитувану інформацію не надав. Водночас, Держаудитслужба поінформувала про готовність взяти участь у якості третьої особи у разі подання відповідного позову органом прокуратури.
		До того ж, відповідно до п.12 ст.2 Бюджетного кодексу України, бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.
		Згідно п.49 зазначеної статті, управління бюджетними коштами - сукупність дій учасника бюджетного процесу відповідно до його повноважень, пов`язаних з формуванням та використанням бюджетних коштів, здійсненням контролю за дотриманням бюджетного законодавства, які спрямовані на досягнення цілей, завдань і конкретних результатів своєї діяльності та забезпечення ефективного, результативного і цільового використання бюджетних коштів.
		Бюджетна система України за нормами ст.7 Бюджетного кодексу України ґрунтується на принципі ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.
		Контроль за дотриманням бюджетного законодавства відповідно до ч.1 ст.26 Бюджетного кодексу України спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує: оцінку управління бюджетними коштами (включаючи проведення державного фінансового аудиту); правильність ведення бухгалтерського обліку та достовірність фінансової і бюджетної звітності; досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень; проведення аналізу та оцінки стану фінансової і господарської діяльності розпорядників бюджетних коштів; запобігання порушенням бюджетного законодавства та забезпечення інтересів держави і територіальних громад у процесі управління об`єктами державної та комунальної власності.
		Згідно ч.3 ст.26 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують їх здійснення у своїх установах і на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління таких розпорядників бюджетних коштів. Внутрішнім контролем є комплекс заходів, що застосовуються керівником для забезпечення дотримання законності та ефективності використання бюджетних коштів, досягнення результатів відповідно до встановленої мети, завдань, планів і вимог щодо діяльності розпорядника бюджетних коштів і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.
		Відповідно до Положення про Департамент містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проектів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Миколаївської облдержадміністрації від 24.02.2021 №96-р, Департамент є структурним підрозділом облдержадміністрації, що утворюється її головою, входить до її складу і в межах Миколаївської області забезпечує виконання покладених на департамент завдань.
		Військові адміністрації у своїй діяльності відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» керуються Конституцією України, законами України «Про оборону України», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про критичну інфраструктуру», цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
		Повноваження військових адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
		Згідно ч.2 ст.31 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій підзвітні та підконтрольні головам відповідних місцевих державних адміністрацій, а також органам виконавчої влади вищого рівня.
		Відповідно до ст.16 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за станом фінансової дисципліни, обліку та звітності, виконанням державних контрактів і зобов`язань перед бюджетом, належним і своєчасним відшкодуванням шкоди, заподіяної державі.
		Для реалізації наданих повноважень, згідно з ст.28 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», місцеві державні адміністрації мають право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
		Таким чином, суд вважає, що обласна державна (військова) адміністрація, як уповноважений державою орган, має здійснювати контроль за діяльністю Департаменту містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проектів розвитку в частині дотримання основних принципів публічних закупівель та ефективності витрачання бюджетних коштів.
		З метою усунення зазначених порушень окружною прокуратурою 04.03.2024 за №51-50/2-2259вих-24 на адресу Миколаївської обласної державної (військової) адміністрації в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру» надіслано запит щодо вжиття заходів до усунення порушень законодавства по вказаній закупівлі, на який 26.03.2024 адміністрацією надано відповідь за №05-67/768/5-24, в якій останнє повідомило прокурора про відсутність порушень законодавства, та відповідно відсутність наміру Миколаївської ОДА вживати будь-яких заходів до їх усунення. 
		За таких обставин, суд погоджується з доводами прокурора про наявність підстав для представництва ним у даній справі інтересів держави в особі Державної аудиторської служби України та Миколаївської обласної державної адміністрації.
		Судом встановлено, що відповідно до оприлюдненої на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель «ProZorro» інформації 19.08.2023 відповідачем-1 розміщено оголошення та тендерну документацію про проведення відкритих торгів з особливостями щодо закупівлі робіт з реконструкції водогону Д 600 мм по вул.Флотська від вул.А.Шептицького до НСВ «Північний» за адресою: вул.Архітектора Старова, 3/1, у м.Миколаїв (ID: UA-2023-08-19-000528-a).
		У вказаній закупівлі прийняло участь три учасники - відповідач-2 з ціною пропозиції 38829540,0 грн, ТОВ «ПРОМІН БУД СЕРВІС» з ціною пропозиції 38829540,0 грн та ТОВ «ВІК ТЕХНОЛОГІЇ» з ціною пропозиції 32549627,64 грн.
		Уповноваженою особою відповідача-1 Антіпіним О.Д., згідно протоколу розгляду тендерних пропозицій №2 від 10.11.2023, розглянуто пропозицію відповідача-2, встановлено її відповідність вимогам тендерної документації, та визнано переможцем закупівлі.
		30.11.2023 між відповідачем-1, як замовником, та відповідачем-2, як підрядником, укладено договір №106 підряду на виконання будівельних робіт (далі - Договір), за умовами якого підрядник зобов`язався на свій ризик, своїми силами та засобами, виконати роботи з реконструкції об`єкту - водогону Д 600 мм по вул.Флотська від вул.А.Шептицького до НСВ «Північний» за адресою: вул.Архітектора Старова, 3/1, у м.Миколаєві; загальною вартістю 38829540,0 грн, з них за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів (об`єктів, заходів) за рахунок коштів фонду з ліквідації наслідків збройної агресії у 2023 році - 38320296,0 грн та у 2024 році - 509224,0 грн; відповідно до проектно-кошторисної документації та здати цей об`єкт замовнику у встановлений термін (п.п.1,1, 1.2, 3.2, 9.1 Договору).
		Такий договір відповідачем-1, як замовником, оприлюднено на веб-порталі «ProZorro».
		Відповідно до додатку №2 до Договору «Графік виконання робіт на 2023-2024 роки» по Об`єкту реконструкції строк виконання робіт за договором становить з 30.11.2023 по 31.12.2024.
		Згідно п.13.1 Договору, розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість, якими є примірні форми №КБ2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та №КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати». Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником по мірі виконання робіт та передаються замовнику.
		Прокурор стверджує, а відповідачі не спростовують, що за виконання робіт по Договору згідно з відкритими даними, що оприлюднені відповідачем-1 на офіційному державному веб-порталі використання публічних коштів «Spending» перерахування коштів не здійснювалось.
		До того ж, судом встановлено, що у додатковій угоді №4 від 26.06.2024 сторони дійшли взаємної згоди про розірвання (припинення) дії договору підряду №106 від 30.11.2023. Також, сторони підтвердили, що станом на день укладання такої додаткової угоди підрядником не були виконані роботи, а замовником не було здійснено оплати.
		Водночас, прокурор та позивач-1 стверджують, що, незважаючи на подальше розірвання договору, закупівлю послуг проведено відповідачем-1 з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022 (далі - Особливості здійснення публічних закупівель) та обрано відповідача-2 переможцем з порушенням законодавства.
		Пунктом 1 Особливостей здійснення публічних закупівель передбачено, що вони встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
		Згідно п.3 Особливостей здійснення публічних закупівель, замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять їх з урахуванням цих особливостей.
		Відповідно до ст.5 Закону України «Про публічні закупівлі», закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії, ефективності та пропорційності, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, недискримінації учасників та рівне ставлення до них, об`єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та запобігання корупційним діям і зловживанням.
		Водночас, всупереч наведеним нормам законодавства, замовником у тендерній документації, окрім вимог про визначення учасником вартості будівництва згідно з «Настановою з визначення вартості будівництва», що затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України №281 від 01.11.2021 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» та обґрунтування учасником аномально низької тендерної пропозиції, додатково встановлено вимоги щодо детального обґрунтування ціни пропозиції, яка буде меншою 95% від очікуваної вартості закупівлі.
		Прокурор стверджує, що вказане призвело до штучного обмеження кількості учасників та порушення принципів максимальної економії та недискримінації, визначених ст.5 Закону України «Про публічні закупівлі».
		В абзаці 12 пункту 6 розділу 3 тендерної документації замовником встановлено необхідність надання учасником, пропозиція якого буде меншою 95% від вартості закупівлі, зазначеної в оголошенні про проведення відкритих торгів (38829540,0 грн з ПДВ (у разі якщо учасник є платником податку ПДВ) або більше), детального обґрунтування ціни, яке повинно містити: скановані копії з оригіналів документів (в кольоровому вигляді), що підтверджують вартість та якість матеріальних ресурсів, які вказані в його договірній ціні; документами, що підтверджують вартість всіх матеріальних ресурсів є гарантійні листи від виробників.
		Документами, що підтверджують якість, як передбачено тендерною документацією, є сертифікат відповідності та/або паспорт на виріб та/або сертифікати походження товару, в якому повинен бути зазначений виробник та його письмове твердження на можливість постачання у зазначених в договірній ціні обсягах продукції та строках на всі матеріальні ресурси.
		Для дилерів, та/або дистриб`юторів (для підтвердження статуту дилера або дистриб`ютора вимагалось завантажити відповідні договори з виробником та/або листи від виробників із засвідченням даного статусу) щодо поставки матеріальних ресурсів в обсягах, необхідних для виконання робіт за предметом предмету закупівлі, та його письмове твердження на можливість постачання у зазначених в договірній ціні обсягах продукції з вказівкою в гарантійних листах закупівлі, обсягів поставки та вартості за одиницю матеріальних ресурсів.
		Якщо матеріали та вироби, які будуть використовуватись при виконанні робіт, знаходяться у власності учасника, то тендерною документацією вимагалось надати підтверджуючі документи на отримання зазначених вище запасів з вказівкою їх вартості та якості, документи які підтверджують наявність матеріальних ресурсів у учасника на дату подання тендерної пропозиції (оборотно - сальдова відомість/витяг з оборотно-сальдової відомості, інші документи первинної звітності, сертифікати відповідно та/або паспорт на виріб та/або сертифікати походження товару, в якому повинен бути зазначений виробник).
		Крім того, абз.13 п.6 розділу 3 тендерної документації передбачено, що договірна ціна є динамічною (крім випадків, передбачених цією тендерною документацією), якщо учасник визначає ціни згідно з «Настановою з визначення вартості будівництва», що затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України №281 від 01.11.2021 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» (абз.9 п.6 розділу 3 Тендерної документації).
		Разом з тим, згідно абз.18 п.6 розділу 3 тендерної документації, замовником встановлено «Антидемпінгове застереження», яким передбачено, що у разі зниження учасником ціни пропозиції на більш ніж 5% з ПДВ (у разі якщо учасник є платником ПДВ) та менше) від очікуваної вартості предмета закупівлі, завантажена договірна ціна для такого учасника повинна бути твердою.
		Ураховуючи, що законодавство про публічні закупівлі містить поняття аномально низької ціни, поріг якої складає 40% від очікуваної вартості закупівлі, включення до тендерної документації зазначеного антидемпінгового застереження штучно обмежило конкуренцію у зв`язку з встановленням додаткових вимог для більш економічно вигідних пропозицій та створило умови для неефективного витрачання бюджетних коштів.
		Відповідно до п.28 Особливостей здійснення публічних закупівель, тендерна документація формується замовником відповідно до вимог ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням цих особливостей.
		Частиною 2 ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено відомості, які повинні мітитись у тендерній документації та частиною 3 зазначеної статті передбачено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством, та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
		Зокрема, ст.ст.25 та 27 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено право замовника на встановлення вимог щодо забезпечення тендерної пропозиції та забезпечення виконання договору про закупівлю, а ч.14 ст.29 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено обґрунтування учасником аномально низької тендерної пропозиції, тощо.
		Водночас ч.4 ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі» застерігає, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
		Статтями 1, 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що конкуренція - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку. Суб`єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов`язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.
		Частина 5 ст.13 ЦК України, якою регламентовано цілі реалізації цивільних прав, не допускає їх використання з метою неправомірного обмеження конкуренції, а також недобросовісну конкуренцію.
		Таким чином, включення замовником до тендерної документації положень про антидемпінгове застереження із документальним підтвердженням вартості та якості матеріальних ресурсів суперечить вимогам ч.ч.3, 4 ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі» та має наслідком неправомірне обмеження конкуренції, що призводять до дискримінації учасників, порушуючи основні принципи закупівель - добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії, ефективності та пропорційності, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, недискримінації учасників та рівного ставлення до них.
		Окрім того, положення тендерної документації щодо строків укладання договору з переможцем та підстав неповернення тендерного забезпечення суперечать Особливостям здійснення публічних закупівель.
		Згідно абз.4 пункту 49 Особливостей здійснення публічних закупівель, з метою забезпечення права на оскарження рішень замовника до органу оскарження, договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через п`ять днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладення договору може бути продовжений до 60 днів.
		Водночас, п.2 «Строк укладання договору» розділу 6 «Результати торгів та укладання договору про закупівлю» тендерної документації передбачає, що замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, що свідчить про невідповідність вказаного пункту тендерної документації вимогам п.49 Особливостей здійснення публічних закупівель.
		Також замовником при складанні тендерної документації, усупереч положень п.47 Особливостей здійснення публічних закупівель продовжено переможцю строк надання документів.
		Так, зазначеним пунктом Особливостей здійснення публічних закупівель встановлено, що переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у пп.3, 5, 6, 12 та в абз.14 цього пункту. Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, крім випадків, коли доступ до такої інформації є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів.
		Водночас, у пп.3 п.3 «Умови повернення чи неповернення забезпечення тендерної пропозиції» розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації замовник зазначив, що забезпечення тендерної пропозиції не повертається учаснику у разі, зокрема: «ненадання переможцем процедури закупівлі у строк, визначений ч.6 ст.17 Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених ст.17 Закону». Згідно ч.6 ст.17 Закону такий строк становить 10 днів.
		Як наслідок, уповноваженою особою відповідача-1 згідно протоколу розгляду тендерних пропозицій №2 від 10.11.2023 обрано переможцем закупівлі відповідача-2, а договір підряду на виконання будівельних робіт №106 від 30.11.2023 укладено з порушенням положень п.2 розділу 6 тендерної документації.
		При цьому, зазначення замовником у тендерній документації більш довгих строків для підписання договору та надання переможцем документів, ніж передбачено Особливостями здійснення публічних закупівель, створювало передумови для визнання договору нікчемним чи відхилення пропозиції переможця згідно з пп.4 п.21 та ч.3 п.47 Особливостей здійснення публічних закупівель.
		Таким чином, замовником при підготовці тендерної документації проігноровані імперативні норми законодавства про публічні закупівлі, які регламентують строки на вчинення певних дій у закупівлі, при тому що законодавець не наділяє замовників правом їх довільного визначення, що свідчить про порушення відповідачем-1 принципу законності закупівель.
		Враховуючи наведене, суд погоджується з доводами прокурора, що відповідачем-1 при підготовці тендерної документації спірної закупівлі допущено порушення вимог ст.ст.5, 22 Закону України «Про публічні закупівлі» та п.п.47, 48 Особливостей здійснення публічних закупівель, з наступними змінами, що призвело до порушення основних принципів закупівель - законності, максимальної економії та недискримінації учасників.
		Також, слід зазначити, що закупівля проводиться не лише для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі, але й для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах.
		Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №910/11608/20.
		Принцип економії та ефективності публічних закупівель втілює в собі результат досягнення стану добросовісної конкуренції. Його дотримання означає спрямованість держави на досягнення оптимального результату у вигляді створення конкурентного середовища, яке призведе до економічної вигоди. 
		З таким висновком погоджується Верховний Суд у справах №913/159/17 та №911/1236/20.
		Крім того, пропозиція учасника, якого обрано переможцем закупівлі, не відповідає кваліфікаційним вимогам та технічним вимогам, встановленим замовником у тендерній документації.
		Відповідно до вимог додатку 1 до тендерної документації, яким передбачено перелік документів та інформації для підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям, визначеним у ст.16 Закону України «Про публічні закупівлі», на підтвердження відповідності кваліфікаційному критерію щодо наявності обладнання, матеріально-технічної бази та технологій учасники повинні надати: довідку, складену учасником у довільній формі, про наявність обладнання та матеріально технічної бази, необхідних для виконання робіт (послуг) за предметом закупівлі із зазначенням інформації про найменування кожної із вказаних одиниць обладнання та матеріально-технічної бази (марки, модель), кількості, правові підстави використання, відомостей про технічний стан. До довідки на підтвердження наявності обладнання учасник повинен надати договори оренди/суборенди та/або оборотно-сальдову відомість чи витяг з неї та/або видаткові накладні та/або акти приймання-передачі, тощо.
		Також, замовником було передбачено, що у довідці про наявність обладнання та матеріально технічної бази, необхідних для виконання робіт (послуг) за предметом закупівлі необхідно обов`язково включити наступні будівельні машини і механізми: апарати для стикового зварювання поліетиленових труб, кран на автомобільному ходу, автомобіль самоскид, екскаватор на пневмо або гусеничному ході.
		Відповідач-2 у складі тендерної пропозиції надав довідку №36/1 від 09.11.2023 про наявність в учасника обладнання та матеріально-технічної бази, в якій в п.32 зазначив екскаватор-навантажувач JCB 3CX, заводський НОМЕР_3, рік випуску 2007, реєстраційний № НОМЕР_1 , яким учасник користується на підставі договору оренди без екіпажу.
		На підтвердження цього учасник у складі тендерної пропозиції надав договір оренди транспортного засобу без екіпажу №5 від 14.02.2023, укладений з ТОВ «Споруда Механікс» щодо оренди екскаватора-навантажувача JCB 3CX, заводський НОМЕР_4, рік випуску 2006, реєстраційний № НОМЕР_2 .
		Тобто, зазначений в договорі оренди екскаватор-навантажувач за роком випуску, заводським номером та реєстраційним номером не відповідає зазначеному в пункті 31 «Довідки про наявність обладнання». Отже учасником, всупереч вимогам тендерної документації, не підтверджено наявність у нього зазначеного обладнання, що є підставою для відхилення його тендерної пропозиції замовником на підставі п.п.2 ч.1 п.44 Особливостей здійснення публічних закупівель, у зв`язку з невідповідністю пропозиції вимогам тендерної документації.
		Окрім того, відповідно до вимог додатку 1 до тендерної документації на підтвердження відповідності кваліфікаційному критерію щодо наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) учасники повинні надати: довідку з інформацією про виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) за встановленою формою; копії договорів, зазначених у довідці у повному обсязі (з усіма укладеними додатковими угодами, додатками та специфікаціями до договору).
		При цьому в тендерній документації зазначено, що якщо учасник виконував аналогічні роботи у якості субпідрядника, то в складі тендерної пропозиції такий учасник повинен завантажити договір субпідряду, основний договір, в рамках якого виконувались аналогічні роботи, а також оригінал відгуків від генпідрядника та/або замовника робіт основного договору із зазначенням дати і номера договору (на який надано відгук) та інформації про належне виконання договору, у тому числі стосовно якості та строків.
		Також, замовником встановлено, що аналогічним вважається договір (договори) на виконання робіт з капітального ремонту або реконструкції мереж каналізації/водопроводу або інженерних мереж або аварійно-відновлювальні роботи, при виконанні яких виконувались роботи з приєднання/прокладання водопровідних/каналізаційних трубопроводів, який був укладений із замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». При цьому роботи мають бути закінченими на дату подання тендерної пропозиції.
		На виконання вимог замовника відповідач-2 у файлі «довідка про виконання аналогічного договору» 14.09.2023 надав довідку про виконання аналогічного договору №38 від 24.08.2023, в якій зазначив про виконання ним у лютому 2023 року аналогічних робіт при реконструкції інженерних мереж блоку основних споруд (БОС) ІІІ-ї черги ОСВ МКП «Миколаївводоканал» за адресою: вул.Янтарна, 324Є, м.Миколаїв; на підставі договору підряду №16/12 від 16.12.2022, укладеного з ТОВ «ДАРІСБУД» та відгук ТОВ «ДАРІСБУД» №18 від 24.08.2023.
		На підтвердження такого, у файлі з назвою «аналогічний договір субпідряду з додатками» ним надано договір підряду №16/12 від 16.12.2022, укладений з ТОВ «ДАРІСБУД» по об`єкту будівництва «Реконструкція інженерних мереж блоку основних споруд (БОС) ІІІ-ї черги ОСВ МКП «Миколаївводоканал» за адресою: вул.Янтарна 324Є, м.Миколаїв».
		Також, у файлі «договір генпідряду аналогічний досвід» надано договір №14/10 від 14.10.2022, укладений між ТОВ «ДАРІСБУД» та МКП «Миколаївводоканал» по об`єкту будівництва «Реконструкція інженерних мереж блоку основних споруд (БОС) ІІІ-ї черги ОСВ МКП «Миколаївводоканал» за адресою: вул.Янтарна 324Є, м.Миколаїв».
		Разом з тим, у складі тендерної пропозиції не надано проєктної документації по об`єкту будівництва «Реконструкція інженерних мереж блоку основних споруд (БОС) ІІІ-ї черги ОСВ МКП «Миколаївводоканал» за адресою: вул.Янтарна 324Є, м.Миколаїв», що є невід`ємною частиною договору відповідно до п.1.2 договору №16/12 від 16.12.2022.
		Також, надані учасником у складі тендерної пропозиції договори та відгук не містять даних про виконання відповідачем-2, як субпідрядником, робіт щодо приєднання/прокладання водопровідних/каналізаційних трубопроводів під час реконструкції інженерних мереж блоку основних споруд (БОС) ІІІ-ї черги ОСВ МКП «Миколаївводоканал».
		Таким чином, відповідачем-2 документально, як того вимагав замовник, не підтверджено досвіду виконання ним аналогічних робіт, під час яких виконувались роботи з приєднання/прокладання водопровідних/каналізаційних трубопроводів, що свідчить про невідповідність його тендерної пропозиції вимогам тендерної документації.
		Також, зазначеним учасником не надано у складі тендерної пропозиції документів, що підтверджують відповідність технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмету закупівлі, усупереч вимог, встановлених абз.абз.7, 8 п.6 розділу 3 тендерної документації, що мало б стати підставою для відхилення пропозиції такого учасника відповідно до вимог п.44 Особливостей здійснення публічних закупівель.
		Зокрема, підсумковою відомістю ресурсів до переліку видів та обсягів робіт №02-01-01, що є додатком №3 до тендерної документації, передбачено використання при виконанні робіт бульдозерів потужністю 59 кВт (80 к/с) та 79 кВт (108 к/с); кранів-трубоукладальників для труб діаметром до 700 мм, вантажопідйомністю 12,5 т та для труб діаметром до 400 мм, вантажопідйомністю 6 та 3 т; кранів на гусеничному ходу вантажопідйомністю до 16 т, баштових вантажопідйомністю 8 т та іншої техніки.
		Водночас, довідка про наявність в учасника основного обладнання та матеріально-технічної бази №36/1 від 09.11.2023, не містить даних про наявність у володінні чи користуванні учасника зазначених транспортних засобів, при цьому товариством надано довідку №35 від 24.08.2023 про незалучення субпідрядників з обсягом виконання робіт понад 20%, що свідчить про непідтвердження учасником відповідності технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі, у зв`язку з чим його пропозиція підлягала відхиленню на підставі п.44 Особливостей здійснення публічних закупівель.
		Згідно п.37 Особливостей здійснення публічних закупівель, замовник розглядає найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі відповідно до цього пункту щодо її відповідності вимогам тендерної документації.
		Таким чином, з`ясувавши, що пропозиція учасника не відповідала вимогам тендерної документації, уповноважена особа відповідача-1 мала в порядку п.44 Особливостей здійснення публічних закупівель, прийняти рішення про відхилення пропозиції відповідача-2, натомість нею всупереч прямої вимоги законодавства прийняте рішення про укладення оспорюваного договору з відповідачем-2.
		Ураховуючи викладене, рішення уповноваженої особи відповідача-1 від 10.11.2023 про обрання відповідача-2 переможцем закупівлі робіт з «Реконструкція водогону Д 600 мм по вул.Флотська від вул.А.Шептицького до НСВ «Північний» за адресою: вул.Архітектора Старова, 3/1, м.Миколаїв», прийнято з порушенням п.44 Особливостей здійснення публічних закупівель, що свідчить про наявність підстав для визнання недійсним укладеного за наслідками оспорюваної закупівлі договору №106 від 30.11.2023.
		Правовий висновок щодо необхідності повного і належного підтвердження учасником кваліфікаційних критеріїв відповідно до вимог тендерної документації (зокрема техніки) з метою обґрунтування можливості виконання робіт, що є предметом закупівлі, викладений також Верховним Судом у постанові від 29.06.2023 по справі №160/14860/21.
		Зокрема, Верховний Суд наголосив, що ненадання у складі тендерної пропозиції документів, які визначені у додатку до тендерної документації, мало б мати наслідком визнання невідповідності відповідача кваліфікаційним критеріям тендерної документації. Невідхилення такої пропозиції на порушення вимог ст.31 Закону України «Про публічні закупівлі» та укладання із таким учасником договору свідчить про порушення вимог законодавства при його вчиненні.
		Натомість прийняття пропозиції учасника закупівлі, яка не відповідала тендерній документації, суперечить вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» щодо прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища в сфері публічних закупівель, розвитку добросовісної конкуренції, а також принципам публічних закупівель.
		Судом також прийнято до уваги, що наведені вище порушення вимог законодавства про публічні закупівлі також підтверджені позивачем-1 під час моніторингу закупівлі, за результатами проведення якого органом контролю 24.11.2023 оприлюднено висновок та зобов`язано замовника (відповідача-1) здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень.
		Пунктом 17 Особливостей здійснення публічних закупівель передбачено, що договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно п.п.10, 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», крім ч.ч.2-5, 7-9 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» та цих особливостей.
		З огляду на правову природу відкритих торгів, як способу забезпечення потреб замовника шляхом закупівлі товарів, робіт, послуг з урахуванням особливостей, передбачених законодавством щодо проведення відкритих торгів, оформлення за їх результатом договору про закупівлю, є правочином, який може бути визнаний недійсним у судовому порядку з підстав недодержання при його вчиненні вимог, передбачених ч.ч.1-3, 5, 6 ст.203 ЦК України.
		При цьому підставою визнання такого договору недійсним є порушення передбачених законодавством правил проведення торгів, визначених, зокрема Законом України «Про публічні закупівлі», та наслідком проведення яких фактично є дії сторін щодо укладення договору.
		Такого висновку дійшов і  Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 13.12.2023 по справі №918/222/23.
		За приписами ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. 
		Недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч.1 ст.203 цього Кодексу, відповідно до вимог ст.215 ЦК України є підставою недійсності правочину. 
		Таким чином, у розумінні ст.ст.203, 215 ЦК України недійсність договору законодавець пов`язує з невідповідністю змісту договору нормам закону. 
		За приписами ст.ст.16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулась до суду.
		Тлумачення ч.1 ст.203 ЦК України свідчить, що під змістом правочину розуміється сукупність умов, викладених в ньому.
		Зміст правочину, в першу чергу, має відповідати вимогам актів цивільного законодавства, перелічених у ст.4 ЦК України.
		Відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		Суд вважає, що внаслідок недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостей здійснення публічних закупівель повинен був відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору за наслідками цієї процедури закупівлі взагалі неможливим. У разі дотримання замовником вимог законодавства та відхилення тендерної пропозиції учасника відносини між останнім як переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір про закупівлю не було б укладено.
		Подібного правового висновку дійшов і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 30.08.2023 по справі №460/16829/22.
		Оскільки судом встановлено, що під час проведення процедури публічної закупівлі ID: UA-2023-08-19-000528-a відповідачем-1 порушені приписи Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022, а саме порушення принципів максимальної економії, добросовісності, недискримінації учасників, обрання переможцем учасника закупівлі, який не відповідав кваліфікаційним критеріям, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання недійсним укладеного між відповідачами за наслідками такої публічної закупівлі договору підряду на виконання будівельних робіт №106 від 30.11.2023.
		Також судом враховано, що оскільки у додатковій угоді №4 від 26.06.2024 сторони дійшли взаємної згоди про розірвання (припинення) дії договору підряду №106 від 30.11.2023 та підтвердили, що станом на день укладання такої додаткової угоди підрядником не були виконані роботи, а замовником не було здійснено оплати, суд вважає, що ефективним та достатнім для поновлення порушеного інтересу держави способом захисту в даному випадку буде визнання недійсним договору підряду на виконання будівельних робіт №106 від 30.11.2023.
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідачами не спростовані та не заперечені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
		Відповідно до ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір підлягає покладенню на відповідачів в рівних частках по 1211,2 грн, як на сторін оспорюваного договору.
		 
		Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		1. Позовні вимоги задовольнити.
		2. Визнати недійсним договір підряду на виконання будівельних робіт від 30.11.2023 №106, укладений між Департаментом містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проєктів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївміськбуд".
		3. Стягнути з Департаменту містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проєктів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації на користь Миколаївської обласної прокуратури 1211,2 грн судового збору.
		4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївміськбуд" на користь Миколаївської обласної прокуратури 1211,2 грн судового збору.
		 
		Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Згідно ч.1 ст.254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. 
		Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Згідно ст.257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. 
		Повне судове рішення складено 11.11.2024 року.
		 
		 
		Суддя                                                                                               М.В.Мавродієва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...