Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/4912/24 : не визначено.
Надіслано судом: 11.11.2024. Зареєстровано: 11.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 12.11.2024.
Дата набрання законної сили: 16.12.2024
Результат оскарження 19.02.2025 Верховний Суд: залишено постанову апеляційної інстанції без змін та ухвалу суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
		веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
		________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
		УХВАЛА
		"11" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4912/24
		Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши заяву Селянського (фермерського) господарства ВІКТОРІЯ про забезпечення позову у справі
		за позовом Селянського (фермерського) господарства ВІКТОРІЯ
		до відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю ВІТМАРК АГРО
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача  Спільне підприємство ВІТМАРК-УКРАЇНА в формі Товариства з обмеженою відповідальністю
		про стягнення 38 775 051,78грн
		 
		встановив:
		 
		Селянське (фермерське) господарство ВІКТОРІЯ звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ВІТМАРК АГРО, третя особа - Спільне підприємство ВІТМАРК-УКРАЇНА в формі Товариства з обмеженою відповідальністю, про стягнення 38775051,78грн збитків, заподіяних позивачу внаслідок відмови прийняття томатів за договором поставки № 18/03/24-01 від 07.11.2023. 
		Ухвалою від 07.11.2024 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 04.12.2024.
		11.11.2024 позивач подав заяву про забезпечення позову, якою просить суд накласти арешт на майно та грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю ВІТМАРК АГРО в межах ціни позову в розмірі 38 775 051,78грн
		Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
		Розглядаючи заяву позивача, суд виходить з наступного.
		Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
		Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
		Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 137 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		За змістом статті 136 ГПК України обґрунтування щодо необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
		Відповідно до статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 137 ГПК України).
		В даному випадку, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення коштів в розмірі 38775051,78грн збитків, заподіяних позивачу внаслідок відмови прийняття томатів за договором поставки № 18/03/24-01 від 07.11.2023
		Отже, позивач звернувся до суду з позовною вимогою майнового характеру.
		Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Аналогічний правовий висновок Верховного Суду викладено в постанові від 28.08.2019 у справі №910/4491/19.
		При цьому, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 зазначила, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
		Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
		Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
		Верховний Суд в постанові від 09.04.2024 у справі № 917/1610/23 відзначив, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22.
		Крім того, Верховний Суд в постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 та від 08.07.2024 у справі № 916/143/24 дійшов висновку, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
		При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
		Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами Відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для Позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та Позивач отримає задоволення своїх вимог.
		Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із Позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
		Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.06.2022 у справі № 908/2382/21 дійшов висновку про необхідність відступити від висновків щодо застосування, зокрема, статті 137 ГПК України про неможливість накладення арешту на (нерухоме) майно відповідача в порядку забезпечення позову про стягнення коштів, викладених у низці постанов Верховного Суду.
		Крім того, подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.
		Позивач зазначає, що здійснюючи свою господарську діяльність, він тривалий час співпрацював із підприємствами групи компаній "ВІТМАРК", до якої входять зокрема Відповідач та Третя особа.
		Первісно, за поясненнями позивача, 07.11.2023 між СФГ "ВІКТОРІЯ" та СП ТОВ "ВІТМАРК АГРО" був укладений договір поставки № 15/08/22-01 від 07.1 1.2023, за умовами якого Позивач як Постачальник зобов`язався поставити у власність Третьої особи томати свіжі для промислового перероблення, ДСТУ 7612:2014, загальною кількістю 8 000 000 кг. +/- 3%, ціною 6 грн. за 1 кг із урахуванням ПДВ. на умовах поставки ЕСА: Склад Постачальника (згідно правил Інкотермс 2010), протягом періоду поставки із 15.08.2024 по 15.09.2024, а Третя особа як Покупець зобов`язалась прийняти відповідний товар та оплатити його вартість.
		Третя особа частково сплатила на користь СФГ "ВІКТОРІЯ" суму попередньої оплати за вказані томати в розмірі 4 800 000 грн. згідно умов договору № 15/08/22-01 від 07.11.2023.
		Для вирощування томатів, які будуть предметом поставки за умовами договору № 15/08/22-01 від 07.11.2023 із СП ТОВ "ВІТМАРК-УКРАЇНА", Позивач використовував поле № Б21 загальною площею 108,7093 га, яке складається із 29 окремих земельних ділянок, яке було засіяно та регулярно оброблялось СФГ "ВІКТОРІЯ".
		Позивач вказав на те, що влітку 2024 року від керівництва групи компаній "ВІТМАРК" надійшло прохання про зміну юридичної особи - покупця у правовідносинах із СФГ ВІКТОРІЯ , із одночасним укладенням "заднім числом" аналогічного за змістом договору поставки із іншою юридичною особою із групи - ТОВ "ВІТМАРК АГРО". При цьому, керівництво групи компаній "ВІТМАРК" наполягало на поверненні отриманої суми попередньої оплати на користь СП ТОВ "ВІТМАРК-УКРАЇНА".
		На виконання досягнутих домовленостей між СП ТОВ "ВІТМАРК-УКРАЇНА" та СФГ "ВІКТОРІЯ" було укладено додаткову угоду № 1 від 20.06.2024, за умовами якої узгоджено дострокове розірвання (припинення) дії договору поставки № 15/08/22- 01 від 07.11.2023, із покладенням на СФГ "ВІКТОРІЯ" в строк до 30.06.2024 здійснити повернення отриманої суми попередньої оплати в розмірі 4 800 000 грн. на користь СП ІОВ "ВІТМАРК-УКРАЇНА", що й було здійснено Позивачем.
		Замість договору поставки № 15/08/22-01 від 07.11.2023, влітку 2024 року між СФГ "ВІКТОРІЯ" (Постачальник) та ТОВ "ВІТМАРК АГРО" (Покупець) був укладений аналогічний зазначеному договір поставки № 18/03/24-01, датований 07.11.2023, умови якого є повністю подібними договору поставки № 15/08/22-01 від 07.11.2023, за виключенням встановлення відмінностей в умовах щодо строків по порядку оплати попередньої оплати, а також втрати при друкуванні одного із пунктів повністю та іншого частково щодо порядку приймання товару.
		Перед початком здійснення поставок за договором № 18/03/24-01 від 07.11.2023 Позивач передав Відповідачу необхідні документи щодо якості товару, як того вимагали п. 3.5 договору поставки та що було передумовою для початку приймання товару.
		Приймання товару на умовах РСА - Склад постачальника за правилами тлумачення міжнародних торговельних термінів Інкотермс 2010 передбачає, що саме на Відповідача був покладений обов`язок здійснення подавання транспортних засобів під завантаження на склад СФГ "ВІКТОРІЯ", без чого Позивач не міг здійснити поставку товару.
		Приймання товару із боку Відповідача було розпочато 12.08.2024, на 3 дні раніше за узгоджений сторонами термін поставки згідно умов договору № 18/03/24-01 від 07.11.2023. Приймання товару було здійснено окремими партіями та фактично тривало до 01.09.2024, коли загальний обсяг прийнятого Відповідачем товару складав лише 1 537 491,37 кг, що складає 19,2% від загального обсягу поставки),
		Виходячи із положень узгоджених сторонами умов поставки, саме ТОВ "ВІТМАРК АГРО" було зобов`язане подавати під завантаження на складі СФГ "ВІКТОРІЯ" транспортні засоби для вивезення товару (томатів) протягом узгодженого терміну поставки. Враховуючи:
		(1)фактичний початок здійснення поставок за договором 12.08.2024;
		(2)граничний строк поставки товарів - 15.09.2024;
		(3)погоджений сторонами обсяг товару у 8 000 000 кг. томатів + / - 3%;
		(4)факт віднесення томатів до товарів, що швидко псуються,
		для забезпечення прийняття цього обсягу томатів, які є товаром, що швидко псується. ТОВ ВІТМАРК АГРО було зобов`язане здійснити щоденне вивезення томатів у кількості в середньому 228 571 кг.
		Однак, лише 12.08.2024 Відповідач подав під завантаження транспортні засоби для вивезення товару у кількості, що на 66,9 тон перевищувала середньоденний показник періоду поставки, якого необхідно було дотримуватись для належного прийняття товару, який швидко псується, протягом погодженого сторонами терміну поставки. У період з 13 по 16.08.2024 включно ТОВ "ВІТМАРК АГРО" не подало жодного транспортного засобу під завантаження. Протягом періоду з 17 по 26.08.2024 включно Відповідач подавав лише по 5 транспортних засобів щоденно, не виконуючи середньоденний показник періоду поставки, якого необхідно було дотримуватись для належного прийняття товару, який швидко псується, на понад 100 тон щодня.
		Із 02.09.2024 приймання товару із боку Відповідача було зупинено. Станом на 02.09.2024 різниця між загальним погодженим обсягом поставки за умовами договору № 18/03/24-01 від 07.11.2023, та фактично прийнятим Відповідачем товаром за заліковою вагою, складала 6 462 508,63 кг.
		При цьому, із самого початку вбачаючи ризики неприйняття Відповідачем товару, обумовленого договором № 18/03/24-01 від 07.11.2023, СГФ "ВІКТОРІЯ" розпочало листування із ТОВ "ВІТМАРК АГРО" із відповідного питання, направивши Відповідачу листи від 16.08.2024 за вих. № 214, від 27.08.2024 за вих. № 223, від 30.08.2024 № 228 із повідомленням про готовність товару до постачання та вимогою здійснити забирання товару.
		При цьому, із самого початку періоду поставок, від групи компаній "ВІТМАРК" почали надходити пропозиції щодо перегляду умов співпраці за договором поставки № 18/03/24-01 від 07.11.2023. Пропозиції надходили від менеджменту групи компаній "ВІТМАРК", які представляли як СП ТОВ "ВІТМАРК- УКРАЇНА", так і ТОВ "ВІТМАРК АГРО", не розглядаючи ці дві формально юридичні особи як самостійні суб`єкти права, а як складовий елемент єдиного суб`єкту господарювання.
		Так, із адреси електронної пошти t.afonkina@vitmark.com 23.08.2024 на електронну адресу представника СФГ "ВІКТОРІЯ" -ПП "Бухгалтерське бюро "НІКА" (info@buro-nika.com) , копії листа до відома направлені також на адреси Viktor Stanislavskyy (vgs@vitmark.com), Andrey Zhukov (Andrey.zhukov@vitmark.com), Andriy Snitko (a.snitko@vitmark.com), Vitali Vinitski (vinitski@vitmark.com), у вкладенні до якого містились проекти двох документів:
		1)Документ із назвою "ВікторіяСФГВітмаркУкраїнапомідори (нова редакція)", який являє собою проект договору поставки, датованого 07.1 1.2023, в якому порівняно із договором поставки № 18/03/24-01: (а) змінено покупця із ТОВ "ВІТМАРК АГРО" на СП ТОВ "ВІТМАРК-УКРАЇНА"; (б) зменшено ціну томатів до 5,52 грн. за кг із урахуванням ПДВ; (в) зменшено обсяг поставки до 6 400 000 кг; (г) збільшено період поставки до 30.09.2024; (ґ) змінено порядок розрахунків - 30 банківський днів по факту поставки кожної окремої партії;
		2)Документ із назвою "ДОДАТКОВА УГОДА Витмарк Агро Виктория (нова редакція )", в якому міститься додаткова угода № 1, датована 01.08.2024, направлена на фіксацію "як є" існуючих відносин за договором поставки № 18/03/24- 01 та за якою фактично поставлений обсяг 1 5 3 8 462 кг. зараховується в рахунок суми отриманої попередньої оплати.
		Відповідні пропозиції не були прийняті із боку СФГ "ВІКТОРІЯ", оскільки таким чином не вирішувалось питання щоденного подання необхідної кількості транспортних засобів під завантаження для виконання погодженого та існуючого обсягу поставки за договором поставки № 18/03/24-01 від 07.11.2023.
		28.08.2024 із адреси електронної пошти t.afonkina@vitmark.com із адреси електронної пошти t.afonkina@vitmark.com надійшов електронний лист, в якому містились проекти двох документів:
		1)Документ із назвою "ДУ2_Вітмарк Агро_Вікторія_27.08.2024 (ВС+АС)", який являє собою проект додаткової угоди № 2, датованої 27.08.2024, до договору поставки № 18/03/24-01, направлений на фіксацію "як є" існуючих відносин за договором поставки № 18/03/24-01 та за якою фактично поставлений обсяг 1 5 3 8 462 кг. зараховується в рахунок суми отриманої попередньої оплати, із відсутністю претензій СФГ "ВІКТОРІЯ" щодо обсягу цих поставок. Також, проект передбачає викладення в новій редакції договору поставки № 18/03/24-01 від 07.11.2023, в якому: (а) залишок обсягу поставки зменшено до 5 400 000 кг; (б) ціну цієї партії зменшено до 5,52 грн. за кг із урахуванням ПДВ; (в) строк поставки змінено на 27.08.2024 - 20.09.2024; (г) строк прийняття томатів на складі Покупця після завантаження на складі Постачальника збільшено із 12 до 16 годин;
		2)Документ із назвою "Договір поставки ВІТМАРК- УКРАЇНА_Вікторія_27.08.2024 (ВС+АС)", який передбачає укладення із СП ТОВ "ВІТМАРК-УКРАЇНА" договору поставки томатів у кількості 1 000 000 кг. за ціною 5,52 грн. за кг із урахуванням ПДВ та строком поставки із 27.08.2024 по 20.09.2024.
		Пропозиції укладення таких угод були відхилені із боку СФГ "ВІКТОРІЯ", оскільки таким чином не вирішувалось питання щоденного подання необхідної кількості транспортних засобів під завантаження для виконання погодженого та існуючого обсягу поставки за договором поставки № 18/03/24-01 від 07.11.2023, та незрозумілою була необхідність розбивання партій поставок на два різних договори із формально двома різними юридичними особами.
		В якості зустрічної пропозиції СФГ "ВІКТОРІЯ" електронним листом від 30.08.2024 на електронні адреси t.afonkina@vitmark.com та v.humeniuk@vitmark.com направило скан-копію підписаної із боку СФГ "ВІКТОРІЯ" додаткової угоди № 1 до договору поставки № 18/03/24-01 від 07.11.2023, відмінностями від запропонованих проектів ТОВ "ВІТМАРК АГРО" в якій були:
		встановлення черговості оплати кожної прийнятої партії у 7 днів із моменту прийняття товару в розмірі 20% її вартості, а решта 80% - через 30 робочих днів від дати поставки кожної окремої партії;
		встановлення відсутності відмінностей від назви "друга" чи "третя" партія товару в частині оплат;
		продовження строку поставки до 23.09.2024;
		обов`язок Покупця щоденно приймати товар у кількості не меншій ніж 250 000 кг, в той час як невиконання такого обов`язку свідчить про необгрунтовану відмову прийняти товар.
		При цьому, СФГ "ВІКТОРІЯ погодилось із запропонованою зміною вартості (загалом втрата 750 000 грн. для Позивача). Однак, такі пропозиції СФГ "ВІКТОРІЯ (де фактично дійсною істотною відмінністю була фіксація обов`язку Відповідача щоденно забирати по 250 тон томатів), не влаштувати ТОВ 'ВІТМАРК АГРО.
		Після неприйняття із боку СФГ "ВІКТОРІЯ" препозицій ТОВ "ВІТМАРК АГРО" щодо зміни умов поставок, що укладалось у направленні 30.08.2024 підписаної із боку керівника СФГ "ВІКТОРІЯ" проекту нової редакції угоди про врегулювання відносин у відповідь на раніше надіслані пропозиції, із 02.09.2024 прийняття товару було зупинено.
		У першому "офіційному листі у відповідь" з боку ТОВ "ВІТМАРК АГРО" - лист від 02.09.2024 за вих № 63, Відповідач не висловлював будь-яких претензій до Позивача щодо якості товару чи комплектності товаросупровідних документів, визнаючи факт прийняття товару у кількості 1 537 491,37 кг та зазначивши, що "ТОВ ВІТМАРК АГРО" приймає від Вас Товар виходячи із власних технологічних графіків тау відповідності до погодженого Сторонами строку поставки... "
		Однак в подальшому, поведінка ГОВ "ВІТМАРК АГРО" змінилась на повністю протилежну та суперечливу, спрямовану на пошук шляхів для відмови від виконання зобов`язань за договором поставки № 18/03/24-01 від 07.11.2023:
		-в листі від 05.09.2024 за вих. № 67 Відповідач стверджує, що він із 10.09.2024 буде щоденно, із початком подання транспортних засобів о 7:30, направляти на адресу СФГ "ВІКТОРІЯ" автомобільні засоби 24 перевізників для отримання товару за договором поставки № 18/03/24-01 від 07.11.2023 в обсязі 6 462 508,63 кг., попри те, що за 5 днів, які залишались до закінчення строку поставки, вивести товар в такому обсязі було об`єктивно неможливим. У цьому листі Відповідач вперше згадує про те, що ним не отримано документи про якість томатів, на підтвердження чого додав однотипні документи під назвою "Акт про фактичну якість та комплектність поставленої продукції", що датовані у період з 12.08.2024 по 01.09.2024 та які до цього моменту на адресу СФГ "ВІКТОРІЯ" ніколи не направлялись ані засобами поштового зв`язку, ані електронною поштою, та не згадувались у попередньому листуванні, зокрема у листі ТОВ "ВІТМАРК АГРО" № 63 від 02.09.2024;
		-замість анонсованого щоденного вивезення товару, Відповідач 10.09.2024 подав лише 2 транспортних засоби для вивезення томатів загальною вагою нетто 44 220 кг. При цьому листом від 10.09.2024 за вих № 68 ТОВ "ВІТМАРК АГРО" повідомило Позивача про відмову у прийнятті товару через відсутність документів щодо якості товару, які були надані ще на момент перших поставок товару, попри те, що раніше прийнятий товар у кількості понад 1 500 тон не за тими ж самими документами щодо якості був прийнятий без зауважень.
		Позивач звертає увагу на те, що "анонсоване Відповідачем подання транспортних засобів для вивезення товару протягом періоду поставки до 15.09.2024, яке мало розпочатись із 10.09.2024, при середньому навантаженні одного транспортного засобу томатами у кількості 22 000  25 000 кг нетто, потребувало подання щонаймен 258 транспортних засобів за повні 6 днів, тобто по щонайменш 43 транспортні засоби щоденно. Замість цього, створюючи "ілюзію забирання товару, лише 10.09.2024 Відповідач направив тільки 2 транспортних засоби, в той час як інші під завантаження не подавались;
		при цьому, ТОВ "ВІТМАРК АГРО" розпочав тактику "невизнання" повідомлень електронною поштою та відповідей на листування у месенджері WattsАрр, які він (Відповідач) сам розпочинав як "офіційне листування";
		невизнання листування від імені СФГ "ВІКТОРІЯ" із використанням електронної адреси info@buro-nika.com, попри те, що до цього приблизно 50 листів було направлено сторонами із використанням цієї адреси СФГ "ВІКТОРІЯ" і сумнівів в іі правильності і достовірності не виникало;
		відмов від отримання поштової кореспонденції, які СФГ "ВІКТОРІЯ" направляло всіма можливими засобами зв`язку із метою усунення будь-яких непорозумінь у своїй доброчесності із додатками - необхідними документами, які вимагав Відповідач.
		Сукупність вищевикладених обставин, на думку позивача, свідчить про те, що ТОВ ВІТМАРК АГРО не мало реального наміру виконувати свої зобов`язання за договором поставки № 18/03/24-01 від 07.11.2023, не бажало забирати вироблений для нього товар, а лише відшукувало спроби відмовитись від цих зобов`язань, застосовуючи недобросовісну та суперечливу поведінку.
		Більш детальне обставини співпраці Позивача із групою "ВІТМАРК" висвітлені у статті під назвою "Мільйон доларів гниє на полі - фермер позивається до "Вітмарк Україна", що підтверджує істотну суспільну увагу, яку привернула поведінка Відповідача у спірних правовідносинах в аграрному секторі. Зокрема, у цій статті керівник та співзасновник СФГ "ВІКТОРІЯ" підтверджує, що збитки, зумовлені порушенням зобов`язань із боку ТОВ "ВІТМАРК АГРО" щодо прийняття товару, становлять 25% річного обороту Позивача.
		Безумовно, на стадії вжиття заходів до забезпечення позову питання про обгрунтованість позовних вимог не досліджується. Втім, наявність prima facie (на перший погляд) ознак суперечливої поведінки, спрямованих на свідоме ухилення зобов`язань перед Позивачем, наслідком чого стало заподіяння останньому шкоди в значному розмірі, само по собі є достатньою підставою для вжиття заходів до забезпечення позову.
		Втім, наявність у Відповідача вільної можливості в будь-який момент розпорядитись грошовими коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити належне йому майно, є беззаперечною, що у майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача, особливо враховуючі вищевикладені prima facie ознаки суперечливої поведінки ТОВ "ВІТМАРК АГРО" та відвертого небажання виконувати свої зобов`язання перед Позивачем. За таких умов, вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитись своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (наведене повністю узгоджується із правовими висновками, викладеними у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 по справі № 905/448/22, постановах Верховного Суду від 07.04.2023 по справі № 910/8671/22, від 20.04.2023 по справі № 914/3316/22, від 27.04.2023 по справі № 916/3686/22, від 09.06.2023 по справі № 37з-23).
		Таким чином, сукупність викладених обставини свідчить про те, що:
		1)між сторонами по справі дійсно існує спір;
		2)розмір заявлених позовних вимог становить значну суму, що для Позивача, який станом на дату звернення до суду вже зазнав втрат, еквівалентних 25% річного обороту, внаслідок протиправної поведінки Відповідача;
		3)Відповідач допускав у спірних правовідносинах недобросовісну та суперечливу поведінку, ознаки якої є доведеними prima facie;
		4)даний спір не носить характеру штучного і не спрямований на зловживання із боку СФГ "ВІКТОРІЯ" своїми правами в матеріальному чи процесуальному сенсі;
		5)Відповідач має вільну та необмежену нічим можливість вільного розпорядження грошовими коштам та, із урахуванням його суперечливої поведінки, існує обгрунтований ризик створення ситуації, направленої на ухилення або унеможливлення виконання рішення суду у випадку задоволення позову;
		6)вказаний спір має значний суспільний резонанс, адже його наявність та майбутній розвиток в судовій площині вже привернув увагу профільних ЗМІ та аграрного сектору;
		Тому, вказана сукупність обставин дозволяє зробити висновок про доведеність обставин, які є достатніми та необхідними для стверджувального висновку щодо наявності обставин, з якими закон пов`язує можливість вжиття заходів до забезпечення позову.
		Враховуючиостанні правові позиції Верховного Суду (постанови від 09.04.2024 у справі № 917/1610/23, від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 та від 08.07.2024 у справі № 916/143/24) суд дійшов висновку, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. 
		Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
		При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
		Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами Відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для Позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та Позивач отримає задоволення своїх вимог.
		Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із Позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
		Верховний Суд в постанові від 06.10.2022 у справі № 905/446/22 зазначив, що саме відповідач повинен довести недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, а, зокрема, й ту обставину, що застосовані заходи забезпечення позову створять перешкоди його господарській діяльності.
		Однак, наразі відсутні докази, які свідчать, що застосований судом захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно в межах позовних вимог, утруднює або блокує господарську діяльність відповідача та відповідно порушує права третіх осіб.
		Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.04.2024 у справі № 917/1610/23.
		З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача в межах суми позову 38 775 051,78грн, є адекватним, розумним, та співмірним із заявленою позовною вимогою та пов`язаним з нею заходом забезпечення позову, адже попередить можливе порушення прав позивача щодо можливого ухилення відповідача від виконання рішення суду (у разі задоволення позовних вимог). 
		З огляду на вищевикладене, заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.
		Окремо суд звертає увагу учасників справи на те, що в ч.6 ст.140 ГПК України передбачена можливість вирішення судом питання щодо зустрічного забезпечення.
		Частинами 1 та 4 ст.141 ГПК України встановлено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.
		Оскільки на теперішній час у суду відсутня інформація з приводу можливих збитків відповідача та їх розміру, правові передумови для зустрічного забезпечення наразі не вбачаються. Разом з тим, відповідач не позбавлений права подати до суду відповідне клопотання, яке підлягає розгляду протягом строків, встановлених ст.141 ГПК України.
		Керуючись статтями 2, 13, 76, 79, 86, 136, 137, 140, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд - 
		 
		постановив:
		 
		1.Заяву Селянського (фермерського) господарства ВІКТОРІЯ про забезпечення позову задовольнити.
		2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю ВІТМАРК АГРО в межах ціни позову в розмірі 38 775 051,78грн.
		3. Стягувачем за цією ухвалою є: Селянське (фермерське) господарство ВІКТОРІЯ (код 21014414, с. Баштанівка Білгород-Дністровського району Одеської області вул. Вєтрогона Василя Антоновича буд. 48)
		Боржником за цією ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю ВІТМАРК АГРО (код 44891086, с. Степанівка Роздільнянського району Одеської області вул. Миру 144)
		4. Дана ухвала є виконавчим документом та підлягає виконанню на підставі Закону України "Про виконавче провадження".
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 11.11.2024.
		5. Ухвала може бути оскаржена протягом 10 днів з дня складення її повного тексту до Південно-західного апеляційного господарського суду.
		Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ч. 8 ст. 140 ГПК України).
		Повний текст ухвали складено та підписано 11.11.2024.
		 
		 
		Суддя Литвинова Вікторія Володимирівна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...