Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 483/346/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 12.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 12.11.2024.
Дата набрання законної сили: 06.11.2024
Номер судового провадження: 61-13383ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		06 листопада 2024 року 
		м. Київ
		 
		справа № 483/346/24
		провадження № 61-13383св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І.,
		 
		учасники справи:
		позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»,
		відповідач - ОСОБА_1 , 
		 
		розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом Войтович Людмилою Василівною, на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 06 вересня 2024 року в складі колегії суддів: Яворської Ж. М., Базовкіної Т. М., Царюк Л. М.,
		 
		Історія справи
		Короткий зміст заяви
		 
		У березні 2024 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
		 
		Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 01 липня 2024 року:
		позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено повністю;
		стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» в рахунок заборгованості за кредитними договором № 1143-6809 від 20 січня 2023 року станом на 27 лютого 2024 заборгованість в сумі 45 000 грн, з яких: 9 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 36 000 грн -  заборгованість по відсоткам;
		вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про розстрочку виконання рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 01 липня 2024 року.
		 
		Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
		 
		Ухвалою Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 серпня 2024 року в задоволені заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 01 липня 2024 року відмовлено повністю.
		 
		Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що
		правовідносини між сторонами з приводу отриманого ОСОБА_1 кредиту виникли у січні 2023 року, тобто, після виникнення обставин, на які посилається заявник в обґрунтування поданої заяви;
		судом не встановлено об`єктивних причин, які не залежать від волі заявника та перешкоджають виконанню рішення суду, з огляду на те, що зобов`язання виникло в січні 2023 року, тобто вже в період дії воєнного стану, що дозволяло обом сторонам прогнозувати свій фінансовий стан та відповідні ризики.
		 
		Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
		 
		Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 06 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом Войтович Л. В., на ухвалу Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 серпня 2024 року повернуто.
		 
		Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
		на підтвердження своїх повноважень представляти інтереси ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції, адвокатом Войтович Л. В. до матеріалів апеляційної скарги додано копію ордеру від 02 вересня 2024 року серія АА № 1480599. Зі змісту копії останнього вбачається, що вона не містить всі обов`язкові реквізити, передбачені змістом пункту 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року №41 (далі - Положення). Зокрема, копія ордеру не містить підпису адвоката Войтович Л.В. Отже, доданий адвокатом документ неможна вважати ні електронною копією письмового (паперового) ордера (через відсутність власноручного підпису адвоката як обов`язкового реквізиту), ні створеним в електронній формі ордером (не сформований за допомогою засобів ЄСІТС або не підписаний як окремий документ кваліфікованим електронним підписом за допомогою іншого засобу підпису);
		скріплення апеляційної скарги електронним цифровим підписом, зокрема скріплення електронним цифровим підписом скан-копії ордеру про надання правничої (правової) допомоги, а також подання апеляційної скарги із застосуванням системи «Електронний суд» із доданням до останньої не підписаної скан-копії ордеру не підтверджує дотримання форми документа, що підтверджує його право на здійснення представництва інтересів особи, зокрема на підписання апеляційної скарги, як того вимагають норми Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Положення. Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у постанові від 09 березня 2023 року (провадження № К/990/33704/22) та ухвалі від 01 липня 2024 року (провадження № 61-8986ск24);
		оскільки до апеляційної скарги, сформованої та підписаної адвокатом Войтович Л. В., як представником ОСОБА_1 , в порушення вимог статті 356 ЦПК України не додано документів, що підтверджують повноваження представляти інтереси ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції, апеляційна скарга не може бути прийнята апеляційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття апеляційного провадження, відповідно вона підлягає поверненню заявникові. Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у ухвалах від 31 травня 2023 року у справі №671/1985/21, від 19 липня 2023 року у справі №462/9579/21, від 20 липня 2023 року у справі №183/3992/22, від 29 вересня 2023 року у справі №712/9611/19, від 07 травня 2024 року у справі № 552/7412/21.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		04 жовтня 2024 року ОСОБА_1 через підсистему Електронний суд подав касаційну скаргу, яка підписана представником   Войтович Л . В. , на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 06 вересня 2024 року, у якій просив:
		оскаржене судове рішення скасувати;
		направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що:
		на підтвердження повноважень представляти інтереси ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції адвокатом Войтович Л. В. до матеріалів апеляційної скарги додано ордер на надання правничої допомоги від 02 вересня 2024 року серія АА № 1480599. При надсиланні процесуальних документів через підсистему Електронний суд ЄСІТС документ разом з додатками скріплюється електронним цифровим підписом. Тобто на сам документ та на додатки до нього накладається електронний цифровий підпис. У пункті 27 статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зазначено, що кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису;
		для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис (стаття 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (стаття 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»);
		на доданий до апеляційної скарги ордер про надання правової (правничої) допомоги був накладений кваліфікований електронний підпис, що прирівнюється до підписання документа власноруч;
		держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду. Такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення. Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства. Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду.
		 
		Рух справи
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі. 
		 
		29 жовтня 2024 року справа передана судді-доповідачу Крату В. І.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 30 жовтня 2024 року справу призначено справу до судового розгляду.
		 
		Межі та підстави касаційного перегляду
		 
		Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
		 
		В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
		 
		В ухвалі Верховного Суду від 18 жовтня 2024 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: порушення норм процесуального права.
		 
		Позиція Верховного Суду 
		 
		Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
		 
		Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (частина перша статті 3 Конституції України).
		 
		Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права. Відмова суду в прийнятті позовних заяв, скарг, оформлених відповідно до процесуального закону, є порушенням права на судовий захист, яке згідно статті 64 Конституції України не може бути обмежене, навіть в умовах воєнного стану (див. ухвалу Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 червня 2022 року в справі № 204/2321/22 (провадження № 61-4845св22), пункт 7.46 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 вересня 2023 року в справі № 204/2321/22 (провадження № 14-48цс22)).
		 
		Гарантування кожному права на судовий захист та заборона обмеження в такому праві, в тому числі в умовах інтенсивної діджиталізації суспільства, повномасштабної збройної агресії проти України російської федерації та введення воєнного стану на всій території України, хоча б з точки зору найвищої соціальної цінності життя та здоров`я людини, спонукають до сприяння в забезпеченні плюралізму способів звернення до суду, а не їх обмеження судами (див. ухвалу Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 червня 2022 року в справі № 204/2321/22 (провадження № 61-4845св22)).
		 
		Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року). 
		 
		Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом (абзац 2 частини восьмої статті 14 ЦПК України).
		 
		Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частини п`ята, шоста статті 43 ЦПК України).
		 
		У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина сьома статті 62 ЦПК України).
		 
		Касаційний суд звертає увагу на те, що рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року № 36 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення РАУ № 162 від 04 серпня 2017 року»:
		викладено пункт 2, Положення у новій редакції: «9. Ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом (власноручно або електронним підписом) та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).»;
		доповнено пункт 12 Положення новим підпунктом 12.15 наступного змісту: «12.15. Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об`єднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер».
		 
		Європейський суд з прав людини зауважив, що «зобов`язання використовувати електронний зв`язок для звернення до апеляційного суду має на меті гарантувати належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності шляхом прискорення, полегшення та підвищення надійності процедурних обмінів. Усвідомлюючи бум дематеріалізації правосуддя в державах-членах і виклики, пов`язані з цим, Суд переконаний, що цифрові технології можуть сприяти кращому відправленню правосуддя і бути поставленим на службу правам, гарантованим статтею 6 § 1 Конвенції тому Суд погоджується, що така мета є законною» (CASE OF XAVIER LUCAS v. FRANCE, 15567/20 § 46, ЄСПЛ, від 09 червня 2022 року).
		 
		Касаційний суд підкреслює, що: 
		гарантування кожному права на судовий захист та заборона обмеження в такому праві, в тому числі в умовах інтенсивної діджиталізації суспільства, повномасштабної збройної агресії проти України російської федерації та введення воєнного стану на всій території України, хоча б з точки зору найвищої соціальної цінності життя та здоров`я людини, спонукають до сприяння в забезпеченні плюралізму способів взаємодії між судами та учасниками судового процесу, способів підписання ордеру, а не їх обмеження судами;
		ордер має бути підписаний адвокатом;
		ордер вважається таким, що містить підпис адвоката за умови, що: він містить власноручний («фізичний») підпис, він підписаний електронним підписом, він є додатком до документа, який підписано електронним підписом
		у випадку, якщо ордер додано до документа, що посвідчений електронним підписом, додаткового накладення окремого власноручного («фізичного») чи електронного підпису на ордер не вимагається.
		 
		У справі, що переглядається:
		адвокат Войтович Л. В. в інтересах ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу на ухвалу Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 серпня 2024 року;
		при поверненні апеляційної скарги суд апеляційної інстанції послався на те, що долучена до апеляційної скарги копія ордеру від 02 вересня 2024 року серія АА № 1480599 не містить підпису адвоката Войтович Л. В. Тому апеляційна скарга не може бути прийнята апеляційним судом до розгляду;
		суд апеляційної інстанції не врахував, що особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»;
		поза увагою апеляційного суду залишилось те, що рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року № 36 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення РАУ № 162 від 04 серпня 2017 року» доповнено пункт 12 Положення новим підпунктом 12.15 наступного змісту: «12.15. Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об`єднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер»;
		з метою підтвердження повноважень представляти інтереси ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції, адвокат Войтович Л. В. у додатках матеріалів апеляційної скарги додав копію ордеру від 02 вересня 2024 року серія АА № 1480599 (т. 2, а. с. 93, 94);
		суд апеляційної інстанції встановив, що копія ордеру від 02 вересня 2024 року серія АА № 1480599 є додатком до апеляційної скарги адвоката Войтовича Л. В. в інтересах ОСОБА_1 ;
		суд апеляційної інстанції встановив, що апеляційна скарга адвоката Войтовича Л. В. в інтересах ОСОБА_1 подана через систему «Електронний суд» та скріплена електронним підписом;
		за умови підписання електронним підписом апеляційної скарги, додатком до якої є копія ордеру, помилковим є висновок апеляційного суду про те, що копія ордеру вважається непідписаною.
		 
		За таких обставин суд апеляційної інстанції зробив неправильний висновок про повернення апеляційної скарги. Тому оскаржену ухвалу апеляційного суду належить скасувати та передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права. У зв`язку із наведеним, касаційний суд вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити частково; ухвалу апеляційного суду скасувати та передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
		 
		Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом Войтович Людмилою Василівною, частково.
		 
		Ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 06 вересня 2024 року скасувати та передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
		 
		З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції ухвала Миколаївського апеляційного суду від 06 вересня 2024 рокувтрачає законну силу.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                    В. І. Крат
		 
		Судді:                                                                                     Д. А. Гудима
		 
		І. О. Дундар
		 
		                                                                                              Є. В. Краснощоков
		 
		                                                                                              П. І. Пархоменко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...