Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 296/12456/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 12.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 12.11.2024.
Дата набрання законної сили: 06.11.2024
Номер судового провадження: 61-2165ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		УХВАЛА
		 
		06 листопада 2024 року 
		м. Київ
		 
		справа № 296/12456/23
		провадження № 61-2165св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Крата В. І.,
		суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., 
		Пархоменка П. І.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - виконавчий комітет Житомирської міської ради,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу  ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 12  грудня 2023 року в складі судді Шкиря В. М. та постанову Житомирського апеляційного суду від 22 січня 2024 року у складі колегії суддів: Коломієць О. С., Талько О. Б., Шевчук А. М.,
		Історія справи
		Короткий зміст позовних вимог
		У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до виконавчого комітету Житомирської міської ради про захист порушених цивільних прав та інтересів, відшкодування моральної шкоди.
		Позов мотивований тим, що виконавчий комітет Житомирської міської ради незаконно та передчасно подав апеляційну скаргу 07 червня 2016 року у справі №  296/12002/13-а із двадцятьма порушеннями норм законодавства, зокрема, без наявності у виконавчого комітету повного тексту постанови, яка оскаржується.
		ОСОБА_1 вказувала, що внаслідок неправомірних дій відповідача порушено її цивільні права та завдано моральної шкоди, яка полягала у душевних переживаннях, погіршенні стану здоров`я, порушенні звичайного способу життя. 
		Тому позивач просила стягнути з виконавчого комітету Житомирської міської ради на її користь відшкодування моральної шкоди у розмірі 200 000,00 грн.
		Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 12 грудня 2023  року, яка залишена без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 22 січня 2024 року, у відкритті провадження у справі відмовлено.
		Суд першої інстанції виходив з того, що правом на звернення до суду з позовом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи законних інтересів та, відповідно, таке цивільне право або інтерес може бути захищено судом у спосіб, який, зокрема, не суперечить чинному законодавству, договору та має бути ефективним.
		Позовна заява ОСОБА_1 зводиться до незгоди із подачею апеляційної скарги під час розгляду цивільної справи № 296/12002/16а.
		У статтях 352, 354 ЦПК України визначено право та строки апеляційного оскарження в цивільному судочинстві. Крім того, пунктом 5 частини першої статті 43 ЦПК України врегульовано процесуальне право учасників справи оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках. 
		Таким чином, представник відповідача скористався своїми правами та подав апеляційну скаргу в справі № 296/12002/13-а. Незгоду з апеляційною скаргою позивач може викласти у формі, передбаченій ЦПК України, під час розгляду апеляційним судом безпосередньо справи № 296/12002/13-а, в якій таку апеляційну скаргу було подано. Якщо розгляд справи вже закінчено апеляційною інстанцією, то позивач не позбавлений права на подання касаційної скарги.
		Порушення, які на думку позивача були допущені представником відповідача в межах конкретної справи, не можна визнати шкодою у розумінні положень цивільного законодавства й така шкода не може бути стягнута за позовною вимогою в іншому провадженні. При цьому відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, адже відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
		Тлумачення вказаних норм частин першої, другої статті 2 та частини першої статті 11 ЦПК України свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту.
		Оскільки позовна заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду як в порядку цивільного судочинства, так і взагалі не підлягає судовому розгляду, у відкритті провадження у цій справі слід відмовити.
		Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
		На переконання суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про те, що незгода позивача із апеляційною скаргою повинна бути висловлена відповідно до норм ЦПК України під час розгляду судом безпосередньо тієї цивільної справи, в межах якої така апеляційна скарга і подана.
		Отже, відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, адже відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
		Доводи апеляційної скарги зводяться до суперечливого тлумачення норм матеріального та процесуального права, незгоди з висновками суду першої інстанції і висновків суду не спростовують.
		Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг
		У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Житомирського апеляційного суду від 22  січня 2024 року. Особа, яка подала касаційну скаргу, просила касаційний суд встановити юрисдикцію для розгляду цієї справи.
		У лютому 2024 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 12 грудня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 22 січня 2024  року, в якій просить ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду скасувати та, не передаючи справу на новий розгляд, змінити судові рішення.
		Касаційні скарги мотивовані тим, що:
		суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми процесуального права, фактично позбавивши  ОСОБА_1 права на доступ до суду;
		суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, помилково вважав, що спір між учасниками цієї справи не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та не підлягає розгляду судами взагалі. Заявник вважає порушеними свої права внаслідок незаконних, на її думку, дій відповідача під час розгляду цивільної справи №  296/12002/13, зокрема, без наявності у виконавчого комітету повного тексту постанови, яка оскаржується. Унаслідок неправомірних дій відповідача порушено її цивільні права та завдано моральної шкоди, яка полягала у душевних переживаннях, погіршенні стану здоров`я, порушенні звичайного способу життя. Розмір моральної шкоди позивач оцінила у 200 000,00 грн.
		Рух справи у суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 22 січня 2024 року залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків.
		Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 12 грудня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 22  січня 2024 року залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків.
		Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 12 грудня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 22 січня 2024 року, витребувано справу із суду першої інстанції.
		У квітні 2024 року матеріали справи № 296/12456/23 надійшли до Верховного Суду.
		Розпорядженням № 1178/0/226-24 від 04 жовтня 2024 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого справу передано судді доповідачу Дундар І. О.
		Ухвалою Верховного Суду від 28 жовтня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
		Межі та підстави касаційного перегляду
		Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
		В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
		В ухвалі Верховного Суду від 08 квітня 2024 року зазначено, що доводи касаційних скарг містять підставу касаційного оскарження, передбачену частиною другою статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).
		Позиція Верховного Суду
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду заслухав суддю-доповідача, перевірив наведені у касаційній скарзі доводи, за результатами чого робить висновок про наявність правових підстав для передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
		Для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року в справі № 519/2-5034/11).
		Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
		Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
		Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
		Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
		Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див, зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).
		Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження 
		№ 61-2417сво19)).
		Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування (див. пункт 8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року в справі № 910/10784/16 (провадження № 12-30гс21)).
		Застосування способу захисту має бути об`єктивно виправданим і обґрунтованим, тобто залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання, оспорення та спричинених відповідними діяннями наслідків (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17 (провадження № 14-91цс20).
		Таким чином, правом на звернення до суду з позовом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи законних інтересів та, відповідно, таке цивільне право або інтерес може бути захищено судом у спосіб, який, зокрема, не суперечить чинному законодавству, договору та має бути ефективним.
		Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
		Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження № 14-567цс18)).
		Приписи «суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України), «суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосуються як позовів, які не можна розглядати за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (див. аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 18 грудня 2019 року у справі № 688/2479/16-ц (провадження № 14-477цс19), від 26 лютого 2020 року у справі № 1240/1981/18 (провадження № 11-36апп1), від 28 квітня 2020 року у справі № 607/15692/19 (провадження № 14-39цс20)).
		Поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. Таку правову позицію висловлено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 9901/152/18, від 30 травня 2018 року у справі № 9901/497/18, від 06 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц та від 20 листопада 2019 року № 591/5619/17».
		Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частини перша, третя статті 13 ЦПК України).
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
		У справі, яка переглядається:
		при зверненні до суду з позовом ОСОБА_1 зазначала, що виконавчий комітет Житомирської міської ради незаконно та передчасно подав апеляційну скаргу 07 червня 2016 року у справі №  296/12002/13-а із двадцятьма порушеннями норм законодавства, зокрема, без наявності у виконавчого комітету повного тексту постанови, яка оскаржується. Унаслідок неправомірних дій відповідача порушено її цивільні права та завдано моральної шкоди, яка полягала у душевних переживаннях, погіршенні стану здоров`я, порушенні звичайного способу життя. Тому позивач просила стягнути з виконавчого комітету Житомирської міської радина її користь відшкодування моральної шкоди у розмірі 200 000,00 грн;
		нормами законодавства не передбачено такого способу захисту як звернення із позовною заявою з вимогами про відшкодування моральної шкоди, завданої поданням апеляційної скарги в іншій справі;
		незгода позивача із апеляційною скаргою повинна бути висловлена у процесуальний спосіб, тобто відповідно до норм ЦПК під час розгляду судом безпосередньо тієї цивільної справи, в межах якої така апеляційна скарга і подана;
		таким чином, відсутність спору виключає можливість звернення до суду, адже відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
		Проте у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 березня 2024 року в справі № 296/6169/23 (провадження № 61-12472св23) зазначено, що
		«юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи (частина третя статті 124 Конституції України).
		Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом.
		Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ЦПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
		Позов - це звернена через суд до відповідача матеріально-правова вимога про поновлення порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, який здійснюється в певній, визначеній законом процесуальній формі. Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючі ознаки позову) є його предмет і підстава.
		Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб`єктивним правом і обов`язком відповідача. Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки.
		Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача.
		Правова підстава позову - це посилання у позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.
		Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
		Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
		Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
		Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі № 161/2823/19 (провадження № 61-6515св20).
		У справі, яка переглядається, ОСОБА_1, звертаючись до суду з позовом, визначила матеріально-правова вимогу до відповідача, щодо якої вона просить постановити судове рішення (предмет позову), зазначила обставини, якими обґрунтовує свої вимоги (підстава позову), зокрема навела юридичні факти, на яких ґрунтуються її позовні вимоги до відповідача (фактична підстава позову) та послалася у позовній заяві на норми ЦПК України, на яких ґрунтуються її вимоги (правова підстава позову), а також зазначила про право, яке вона вважає порушеним, вказала спосіб, у який, на її думку, відповідач порушив її право, та зазначила прийнятний для себе спосіб захисту такого права.
		Отже, суд мав повно та всебічно дослідити обставини, яким позивачка обґрунтовує свої вимоги, перевірити їх доказами, які мають бути оцінені на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, установити існування чи відсутність порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи законних інтересів, та за наслідками указаних дій ухвалити у справі законне та обґрунтоване судове рішення по суті вимог позивачки.
		Натомість суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі, дійшов передчасного висновку, обґрунтувавши його тим, що позовна заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду як у порядку цивільного судочинства, так і взагалі не підлягає судовому розгляду.
		Суд апеляційної на наведене вище уваги не звернув, помилково залишивши судове рішення місцевого суду без змін.
		За таких обставин, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають скасуванню, а справа - передачі до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження».
		Наведений висновок свідчить про застосування судом касаційної інстанції принципово відмінного підходу до вирішення питання щодо можливості судового розгляду вимог про відшкодування моральної шкоди, спричиненої процесуальними діями іншої сторони (учасника).
		Тому касаційний суд вважає за необхідне передати справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду для відступу від висновку щодо застосування норм у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 березня 2024 року в справі № 296/6169/23 (провадження № 61-12472св23) та формування єдиної практики щодо застосування пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України.
		Керуючись статтями 260, 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судовоїпалати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Передати справу № 296/12456/23 на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                   В. І. Крат
		Судді:                                                                             Д. А. Гудима
		І. О. Дундар
		Є. В. Краснощоков
		П. І. Пархоменко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...