Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/6596/22 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та злочини проти журналістів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 12.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 13.11.2024.
Дата набрання законної сили: 06.11.2024
Номер судового провадження: 51-3839км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022221200001313

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 листопада 2024 року
		м. Київ
		справа № 638/6596/22
		провадження № 51- 3839км24
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого                                                           ОСОБА_1 ,
		суддів                                                                        ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю: 
		секретаря судового засідання                          ОСОБА_4 , 
		прокурора                                                                ОСОБА_5 ,
		захисника (відеоконференція)                          ОСОБА_6 ,
		засудженого (відеоконференція)                     ОСОБА_7 , 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника                        ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Харківського апеляційного суду від 02 травня 2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12022221200001313, за обвинуваченням
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), громадянина України, не судимого,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 263, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 355 КК України.
		Зміст рішень і встановлені судами першої та апеляційної  інстанцій обставини
		Вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2023 року      ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки; за ч. 2 ст. 263 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік; за ч. 2 ст. 355 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим   ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
		На підставі положень ст. 75 КК України ОСОБА_7 було звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
		За вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 22.08.2022 у невстановленому досудовим розслідуванням місці й у невстановлений час, використовуючи мобільний телефон торгової марки «Mivi», за допомогою всесвітньої мережі «Інтернет» через телеграм канал «TigerMiamiBot», діючи умисно, для особистого вживання без мети збуту замовив у невстановленої в ході досудового розслідування особи особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, PVP у кількості 5 грам за 1 860 грн.
		Після цього ОСОБА_7 у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 09:55 24.08.2022, отримав від невстановленої в ході досудового розслідування особи через телеграм канал «TigerMiamiBot» на мобільний додаток повідомлення з реквізитами та координатами замовлення, й у цей же день незаконно придбав та зберігав без мети збуту за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, PVP, маса якої в перерахунку на масу наданої на дослідження речовини склала відповідно 3,94 г та 2,82 г, яка в нього у цей же день була вилучена працівниками поліції.
		Крім того, ОСОБА_7 у невстановлену в ході досудового розслідування дату та час, але не пізніше 24.11.2022, перебуваючи за місцем свого мешкання, використовуючи власний мобільний телефон за допомогою всесвітньої мережі «Інтернет» через мобільний додаток «Telegram» для власної потреби, а саме для самозахисту, не маючи передбаченого законом дозволу, діючи умисно, всупереч вимогам законодавства замовив у невстановленої в ході досудового розслідування особи кастет, виготовлений кустарним способом.
		В подальшому у невстановлену в ході досудового розслідування дату та час але не пізніше 24.11.2022 ОСОБА_7 отримав від невстановленої в ході досудового розслідування особи повідомлення з номером товаротранспортної накладної, після чого направився у відділені ТОВ «Нова пошта», де забрав своє замовлення, а саме кастет виготовлений кустарним способом, який в подальшому поклав до зовнішнього карману своєї куртки та почав носити при собі.
		24.11.2022 близько 22:10 у період комендантської години ОСОБА_7 , перебуваючи біля будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , був зупинений співробітниками поліції, які в порядку ст. 34 ЗУ «Про Національну поліцію України» провели поверхневу перевірку, в ході якої ОСОБА_7 повідомив, що має при собі без передбаченого законом дозволу холодну зброю, а саме кастет, виготовлений кустарним способом.
		24.11.2022, у період часу з 22:54 до 23:15, в ході проведення огляду місця події слідчий за допомогою технічних засобів фіксації виявив та вилучив у ОСОБА_7 кастет, який останній добровільно видав. 
		Цей кастет згідно з висновком експерта № 34460 від 29.11.2022 є типом кастетів, виготовлений кустарним способом, який належить до категорії неклинкової холодної зброї ударно-дробильної дії.
		Також 22.01.2023 о 08:00 ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_3 за місцем проживання потерпілого ОСОБА_8 висунув останньому вимогу про повернення йому боргу в сумі 5000 грн та, витягнувши з кишені заздалегідь приготовлений пневматичний пістолет, вчинив примушування ОСОБА_8 до виконання цивільно-правового зобов`язання, після чого виконав постріл у бік ОСОБА_8 , спричинивши потерпілому тілесні ушкодження.
		Харківський апеляційний суд 02  травня 2024 року вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2023 року щодо ОСОБА_7 скасував в частині звільнення його від відбування покарання на підставі положень ст. 75 КК України й ухвалив новий вирок, яким постановив вважати ОСОБА_7 засудженим за ч. 2                   ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки; за ч. 2        ст. 263 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік; за ч. 2                       ст. 355 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. 
		На підставі положень ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим   ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4  роки. 
		На підставі положень п. 4 ч. 1 ст.96-2 КК України застосовано спеціальну конфіскацію, й речовий доказ, а саме мобільний телефон марки «MIVI Global 12.5.9», конфісковано у власність держави. У решті вирок місцевого суду залишено без зміни.
		Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
		У касаційній скарзі захисник, не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації дій його підзахисного, просить вирок апеляційного суду змінити й на підставі положень ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком. 
		Сторона захисту вважає, що шкідливих наслідків від дій його підзахисного не настало, потерпілий ОСОБА_8 претензій до ОСОБА_7 не має, вчинені правопорушення не є тяжкими, а тому призначене апеляційним судом покарання не відповідає тяжкості кримінальних правопорушень й даним про особу засудженого.
		Позиції учасників судового провадження
		Захисник та засуджений підтримали подану касаційну скаргу. 
		Захисник просив також розглянути питання щодо можливого зменшення розміру призначеного засудженому покарання з метою його пом`якшення. 
		Прокурор вважає, що касаційна скарга є необґрунтованоюта просив її  відхилити.
		Інші учасники судового провадження були повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
		Мотиви Суду
		Відповідно до положень ч. 2 ст. 433 КПКУкраїни суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінальних правопорушень та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 263, ч. 2 ст. 355 КК України в поданій касаційній скарзі не оспорюються.
		Що стосується доводів касаційної скарги про невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, то вони, на думку колегії суддів, є необґрунтованими.
		Відповідно до положень статей 370, 420 КПК Українисуд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції та ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення, необхідності застосувати більш суворе покарання, а також у разі скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції або ж у разі неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання. Таке рішення апеляційного суду має бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. 
		Суд апеляційної інстанції зазначених вимог кримінального процесуального закону дотримався.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, на вирок місцевого суду прокурор подав апеляційну скаргу, в якій на обґрунтування своєї позиції щодо незаконності вироку виклав змістовні, конкретні доводи про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, зокрема положень ст. 75 КК України, що призвело до м`якості призначеного покарання, та просив скасувати вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 й ухвалити новий вирок, яким призначити йому покарання, яке потрібно відбувати реально. 
		Відповідно до положень ст. 50 КК Українипокарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність. 
		Згідно з вимогами ст. 65 КК Україниособі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її  виправлення та попередження нових правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання. 
		Питання призначення покарання визначають форму реалізації кримінальної відповідальності в кожному конкретному випадку з огляду на суспільну небезпечність і характер кримінального правопорушення, обставини справи, особу винного, а також обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.
		Вирішення цих питань належить до дискреційних повноважень суду, який розглядає кримінальне провадження по суті, й повинен з урахуванням усіх перелічених вище обставин визначити вид і розмір покарання.
		Дискреційні повноваження суду щодо призначення покарання мають межі, визначені статтями 409, 414, 438 КПКУкраїни,які передбачають повноваження судів апеляційної та касаційної інстанцій скасувати або змінити судове рішення у зв`язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, зокрема, коли покарання за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.
		Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанції, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом видом та розміром покарання й тим видом і розміром покарання, яке мало бути призначене, враховуючи обставини, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.
		Вирішуючи питання пропризначення покарання, апеляційний суд дотримався вимог                            ст. 65 КК України, врахувавши ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, дані про особу винного й навів у вироку переконливі мотиви ухваленого рішення.
		Зокрема, апеляційним судом взято до уваги й те, що ОСОБА_7 , крім іншого, примушував потерпілого до виконання цивільно-правових зобов`язань, погрожуючи пневматичним пістолетом, й заподіяв потерпілому при цьому тілесні ушкодження.
		Колегія суддів касаційного суду дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції, врахувавши всі обставини, зокрема й ті, на які посилаються захисник у своїй касаційній скарзі, вмотивувавши належним чином своє рішення, обґрунтовано визнав неможливим звільнення ОСОБА_7 на підставі положень ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням.
		Обґрунтованих підстав для зменшення розміру призначеного засудженому покарання з метою його пом`якшення колегія суддів касаційного суду також не вбачає. 
		Не впливає на обґрунтованість цих тверджень й позиція потерпілого щодо відсутності претензій до засудженого, яка може братися судом до уваги, однак не є визначальною при призначенні покарання. 
		З огляду на викладене, переконливих доводів, які ставлять під сумнів законність рішення суду апеляційної інстанції, умотивованість його висновків щодо правильності призначення покарання та справедливості обраного ОСОБА_7 заходу примусу, у касаційній скарзі не наведено.
		Вирок апеляційного суду відповідає вимогам статей 370, 374, 420 КПКУкраїни, є законним, обґрунтованим і вмотивованим. Призначене судом апеляційної інстанції засудженому ОСОБА_7 покарання відповідає вимогам статей 50, 65 ККУкраїни.
		Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно й усебічно розглянути провадження і постановити законне, обґрунтоване та справедливе рішення, у матеріалах провадження під час касаційного розгляду в межах, визначених ст. 433 КПК України, не встановлено.
		Враховуючи зазначене, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги захисника не вбачає.
		Керуючись положеннями ст. ст. 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд
		ухвалив:
		Вирок Харківського апеляційного суду від 02 травня 2024 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6  - без задоволення.  
		Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		ОСОБА_1                                          ОСОБА_2                                ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...