Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 392/1924/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння.
Надіслано судом: 12.11.2024. Зареєстровано: 12.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 13.11.2024.
Дата набрання законної сили: 10.12.2024
Номер судового провадження: 1-кп/392/156/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023120000000923

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 392/1924/23 
		Провадження № 1-кп/392/156/24 
		                        
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ 
		 
		       28 жовтня 2024 року                                                        м. Мала Виска
		 
		Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого: судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023120000000923 від 27.08.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тимофіївка Новоархангельського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зі слів до 2022 року працював керівником з виробництва пінопласту, ТОВ «Термопласт», зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.286-1 КК України,
		за участю сторін судового провадження:
		прокурора - ОСОБА_4 , 
		представника потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
		захисника обвинуваченого - адвоката - ОСОБА_8 ,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_3 26.08.2023 близько 23 години 00 хвилин в порушення вимог п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі ПДР), (п. 2.9. Водію забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння), перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння (висновок судово-хімічної експертизи № 3129 від 13.09.2023 в крові виявлено етиловий спирт в кількості 1,56 г/дм. куб.), здійснював рух технічно справним легковим автомобілем «Skoda Fabia» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить йому на праві приватної власності. Рухаючись на 630 км автомобільної дороги М-30 «Стрий - Тернопіль - Кропивницький - Знам`янка» зі сторони м. Кропивницький в напрямку смт. Новоархангельськ на території Смолінської об`єднаної територіальної громади Новоукраїнського району Кіровоградської області, водій ОСОБА_3 проявив власну недбалість до забезпечення елементарних вимог безпеки дорожнього руху, чим грубо порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3 (б) і (д) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) (п. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну..., і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху), чим позбавив себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати транспортним засобом, щоб мати можливість постійно контролювати напрямок свого руху.
		Цілеспрямовано порушуючи законодавство України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, щодо прямої заборони керування автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_3 , без нагальної на те потреби, порушуючи вимоги п.п. 1.2, 10.1, 12.1, п. 13.1 та п. 13.3 ПДР України (п. 1.2. В Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів; п. 10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п.12.1 Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку,… і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; п. 13.1 Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу; п. 13.3 Під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху) змінив напрямок руху керованого ним автомобіля та виїхав на смугу зустрічного руху. У цей час, у зустрічному напрямку зі сторони смт. Новоархангельськ в напрямку м. Кропивницький в межах своєї смуги, рухався легковий автомобіль «Skoda Octavia Tour» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому вищезазначеними діями ОСОБА_3 було створено аварійну ситуацію, та як наслідок на відстані 2 м до правого краю дороги (краю асфальтного покриття), тобто на смузі руху легкового автомобіля «Skoda Octavia Tour» та 395,90 метрів за кілометровим стовпичком 630 км автомобільної дороги М-30 «Стрий - Тернопіль - Кропивницький - Знам`янка» на території Смолінської об`єднаної територіальної громади Новоукраїнського району Кіровоградської області відбулося зіткнення транспортних засобів.
		Тобто, порушення вищевказаних вимог ПДР України водієм ОСОБА_3 перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, що сталась та у результаті якої водій автомобіля «Skoda Octavia Tour» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув на місці ДТП, малолітній пасажир вказаного транспортного засобу ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 отримала тілесні ушкодження від яких 27.08.2023 померла по шляху руху до медичного закладу - КНП «Обласна клінічна дитяча лікарня» Кіровоградської обласної ради, пасажир автомобіля «Skoda Octavia Tour» ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , отримала тілесні ушкодження, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. 
		Вказаними діями, ОСОБА_3 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинили загибель двох осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.286-1 КК України.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, та показав, що 26.08.2023 року рухався на автомобілі Skoda Fabia зі сторони м. Кіровоград в напрямку Новоархангельська, ДТП трапилось близько 23.00 години на ділянці між с. П`ятихатками і с. Шляховим в Новоукраїнському районі, на підйомі пішов на обгін і зіткнувся із зустрічним транспортним засобом Skoda Octavia. Прийшов до тями в перевернутій машині, потім втратив свідомість, та прийшов до тями вже в лікарні в м. Мала Виска. Повідомив, що його автомобіль був технічно справний, погодні умови - без опадів, літня пора, було темно, вуличного освітлення не було, дорожнє покриття асфальтове, нерівностей не було. В автомобілі перебував сам, пасажирів не було. Рухався по своїй смузі із швидкістю близько 80-90 км/год, перед тим як вчинити обгін, поглянув на дорогу зустрічних автомобілів не було, тому вирішив обігнати автомобіль Нива. Коли здійснював обгін швидкість збільшилась до 110-120 км/год, перед ДТП гальмування не застосовував. 
		Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 вказав обставини, які передували дорожньо-транспортній пригоді, а саме, що 26.08.2023 року поїхав в смт Смоліне, придбав запчастини, фільтра, заїхав до сестри, де святкували «День шахтаря», розпочали святкувати близько 19.00 - 20.00 години, завершили святкувати близько 22.00 години. Під час святкування випили 1 пляшку горілки на двох, після чого вирішив поїхати додому.
		Оцінює вчинені ним протиправні дії негативно, щиросердечно просив вибачення, але на жаль, не може відвернути наслідки вчиненого та не може нічого змінити, щиро розкаявся у скоєному. Вибачення адресував для всіх. Зробив горе чужій сім`ї, такий його вчинок є ганебним. Повідомив, що знає, яке законом передбачене покарання за вчинений ним злочин, та готовий нести заслужене покарання. Для себе зробив відповідні висновки - не потрібно пити, тим паче сідати за кермо в стані алкогольного сп`яніння. 
		З потерпілими не спілкувався, завдану матеріальну та моральну шкоду не відшкодовував, оскільки немає коштів. Цивільний позов визнає повністю. Має намір працювати та відшкодовувати завдану шкоду потерпілим. 
		Обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що під час досудового розслідування відповідав на всі питання та розповідав обставини вчинення кримінального правопорушення. В огляді місця події, слідчих експериментах участі не приймав, під час допиту слідчим надавав правдиві покази. На стадії досудового розслідування вину визнавав. 
		Пасажирам, що були в іншому автомобілі, не надавав допомогу, оскільки сам перебував в непритомному стані.
		Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.286-1 КК України, ним та іншими учасниками провадження не оспорюються всі обставини справи, його винність в скоєнні інкримінованого йому злочині повністю підтверджується доказами, дослідженими в ході судового слідства, обсяг дослідження яких визначений з врахуванням думки учасників кримінального провадження, та які суд, керуючись законом, оцінює з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, а саме:
		- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 27.08.2023 із схемами до нього та Фототаблицею до протоколу ОМП, згідно якого місцем проведення огляду є АД-М-30 630 км+395,9м. Огляд проведено слідчим ВРЗуСТ СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_11 з 00 год. 20 хв. до 02 год. 18 хв. за участю понятих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . Установлено, що огляд здійснювався за темної пори доби, без опадів, на прямій ділянці дороги. Покриття асфальтобетонне, сухе, чисте, пошкодження дорожнього покриття відсутні. На проїжджій частині нанесена лінія дорожньої розмітки 1.2 та 1.5 ПДР України. До проїжджої частини примикають: праворуч та ліворуч - ґрунтове узбіччя, далі за узбіччям праворуч і ліворуч розташовано поле. Дорожні знаки відсутні. Об`єкти, що обмежують оглядовість з робочого місця водія у напрямку руху праворуч та ліворуч - відсутні. Skoda Octavia Tour, реєстраційний номер НОМЕР_2 має пошкодження передньої частини кузова та лівої сторони. Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_1 має пошкодження всього кузова автомобіля. Виявлено сліди шин на асфальтному покритті та на ґрунтовому. На проїзній частині, а саме на смузі руху тз Skoda Octavia, р.н. НОМЕР_2 виявлено подряпини, які позначено на схемі № НОМЕР_3 та 6, де №1 це місце зіткнення подряпина округлої форми, розміром та прямолінійна. Виявлено труп ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Виявлено відокремлені колеса та номер, що позначені на схемі №7,11 та 10. В результаті огляду вилучено: автомобіль Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_2 , автомобіль Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Згідно схеми ДТП - графічно зображені координати зіткнення транспортних засобів та їх волочіння і розташування, подряпин на проїзній частині, трупа ОСОБА_9 , розташування номерного знаку та колеса з механічними пошкодженнями (том №1 а.п. 189-197, 198-204, том №2 а.п. 183);
		- висновком експерта № 848 від 25.09.2023 року, згідно якого за результатами проведеної судово-медичної експертизи встановлено, що у ОСОБА_3 в крові виявлено етиловий спирт в кількості 1,56 г/дм3, дана концентрація етилового спирту в крові відповідає середньому ступеню алкогольного сп`яніння (том № 1 а.п. 205);
		- висновком експерта № СЕ-19/112-23/8838-АВ від 16.10.2023 року з Ілюстративною таблицею до нього, відповідно до якого, за результатами проведеної транспортно - товарознавчої експертизи вбачається, що ринкова вартість автомобіля Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2002 року випуску, станом на 26.08.2023 року становить 167608,38 грн (сто шістдесят сім тисяч шістсот вісім гривень 38 копійок). Сума матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2002 року випуску становить 167608,38 грн (сто шістдесят сім тисяч шістсот вісім гривень 38 копійок). Вартість відновлювального ремонту не визначалась у зв`язку із недоцільністю відновлення досліджуваного КТЗ у відповідності до вимог п.1.8 ДСТУ 2324-93 (том №2, а.п. 141-146, 147-160);
		- висновком експерта № 888 від 13.10.2023 року, згідно якого проведено судово-медичну експертизу по медичним документам на ім`я ОСОБА_5 , 1978 року народження, та встановлено, що ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді саден в ділянці обох колін, гематоми в ділянці лівого плеча. Дані тілесні ушкодження утворились від дії тупого (-их) предмету (-ів), форма та індивідуальні властивості яких в медичній документації не описані, та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Виставлений діагноз: забій м`яких тканин голови, грудної клітки, живота за степенем тяжкості не оцінювався, так як не підтверджений будь - якими об`єктивними даними. Дані тілесні ушкодження могли утворитися при самих різноманітних обставинах, в тому числі і при обставинах дорожньо-транспортної пригоди (том №2, а.п. 165-166);
		- висновком експерта за результатами проведення судової інженерно-транспортної експертизи № 3415/23-27 від 10.10.2023 року по дослідженню обставин та механізму зіткнення автомобіля Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля Skoda Octavia Tour, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керування водія ОСОБА_9 , згідно якого встановлено, що :
		1,2) експертним шляхом визначити швидкість руху автомобілів Skoda Fabia та Skoda Octavia Tour перед ДТП не представляється можливим;
		3) в розглянутій дорожній обстановці належні дії водія Skoda Fabia ОСОБА_3 регламентувалися вимогами п.п. 1.2, 2.3 б і д, 10.1, 12.1, 13.1, 13.3 ПДР; 
		4) в умовах розглянутої події, фактичні дії водія Skoda Fabia ОСОБА_3 , усупереч вимогам ПДР, який допустив виїзд його автомобіля на зустрічну смугу руху, обумовили неминучість його зіткнення з автомобілем Skoda Octavia Tour , тому що будь- які однобічні дії водія а/м Skoda Octavia Tour ОСОБА_9 , передбачені вимогами п. 12.3 ПДР для запобігання ДТП (гальмування або маневр) - не виключали зіткнення. У цьому зв`язку, регламентація належних дій водія автомобіля Skoda Octavia Tour ОСОБА_9 по запобіганню зіткнення з моменту об`єктивно можливого виявлення небезпеки для руху вимогами п.12.3 ПДР, з технічної точки зору, є формальною;
		5) діючи у відповідності до вимог п.п. 1.2, 2.3 б і д, 10.1, 12.1, 13.1, 13.3 ПДР, водій Skoda Fabia ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути зіткнення з зустрічним автомобілем Skoda Octavia Tour ;
		6) в розглянутій дорожній обстановці, водій автомобіля Skoda Octavia Tour ОСОБА_9 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем Skoda Fabia ;
		7) в причинному зв`язку з фактом зіткнення автомобілів Skoda Octavia Tour та Skoda Fabia знаходяться невідповідні вимогам п.п. 1.2, 2.3 б і д, 10.1, 12.1, 13.1, 13.3 ПДР дії водія автомобіля Skoda Fabia ОСОБА_3 (том №2, а.п.167-175);
		- протоколом огляду предметів від 26.09.2023 року, згідно якого проведено огляд 1 DVD-R диску на якому наявні позначення «MEDIA DVD-R», об`ємом 4.7 Gb, який знаходиться в паперовому конверті. На диску маються відеофайли, на яких наявні відеозаписи з нагрудних портативних камер співробітників СРПП ВП № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області, що стосуються проведення освідування на факт алкогольного сп`яніння водія ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в КНП «Маловисківська лікарня». Відповідно до проведеного освідування за допомогою газоаналізатора « Drager » водій ОСОБА_3 знаходився в стані алкогольного сп`яніння - 1,32 проміле. Після огляду диск зберігається при матеріалах кримінального провадження (том №2, а.п. 177,178); 
		- висновком експерта за результатами проведення судової інженерно-транспортної експертизи № 3288/23-27 від 25.09.2023 року, відповідно до якого встановлено, що місце зіткнення автомобіля Skoda Fabia з автомобілем Skoda Octavia Tour, яке встановлено слідчим під час огляду місця ДТП від 27.08.2023 року відповідає виявленій слідовій інформації (зіткнення вказаних транспортних засобів відбулось в місці виявлення подряпин на проїзній частині на відстані біля 3 м до правого краю асфальтового покриття дороги та 352,5 м до дорожнього знаку № 5.68 ПДР (позиція «12» схеми ДТП) ( том №2, а.п. 179-181);
		- протоколом огляду місця події від 26.08.2023 року з Ілюстративною таблицею до нього, згідно якого оглянуто ділянку місцевості біля автодороги Стрий-Тернопіль-Знамянка-Луганськ-Ізварине. В кюветі стоїть автомобіль Шкода Октавія, реєстраційний номер НОМЕР_2 . На водійському сидінні знаходиться труп людини чоловічої статі, у природній позі водія. Повністю труп не оглядався, так як він, на момент огляду, був затиснутий в автомобілі і доступ до нього був обмежений (том 2 а.с. 184-187);
		- протоколом огляду місця події від 27.08.2023 року з Фототаблицею до нього, згідно якого оглянуто реанімаційне відділення КНП «ОКДА» КОР, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . В коридорі з лівої сторони під стіною знаходиться каталка, на якій виявлено тіло трупа гр. ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зі слідами тілесних ушкоджень та речовини бурого кольору, труп направлено до КОБ СМЕ (том №2, а.п. 188-189);
		- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та чеком тестування на алкоголь за допомогою газоаналізатору Drager Alcotest 6810 № ARCE-0177, відповідно яких 27.08.2023 року о 01.09 годині проведено огляд ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на стан алкогольного сп`яніння, результат огляду 1,32 ‰. ОСОБА_3 з результатами згоден (том №2, а.п. 190-191);
		- висновком експерта № 54 від 06.10.2023 року відповідно до якого проведено судово-медичну експертизу трупа ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та встановлено, що на трупі ОСОБА_9 виявлені тілесні ушкодження у вигляді сполученої травми: тупа травма грудної клітки - множинні садна грудної клітки, множинні переломи ребер справа та зліва з ушкодженнями та без ушкоджень пристінкової плеври; тупа травма тазу - розрив лобкового симфізу з крововиливом в м`які тканини навколо, розрив сечового міхура; тупа травма лівої верхньої кінцівки - рана виступаючої поверхні лівого ліктьового суглобу, відкритий осколковий перелом лівої плечової кістки в нижній третині зі зміщенням відломків; тупа травма лівої нижньої кінцівки - садна лівого стегна, закритий перелом лівої стегнової кістки в нижній третині зі зміщенням відломків; множинні садна обличчя, голови. 
		Вказані тілесні ушкодження виникли від травматичних контактів з тупим (ими) предметом (ами), можуть відповідати вказаному в постанові строку і, як окремо, так і в сукупності у живих осіб мають ознаки тяжких, як небезпечних для життя в момент їх спричинення. Можливість виникнення комплексу вищезазначених тілесних ушкоджень при обставинах вказаних в постанові, а саме травмування водія легкового автомобіля, в результаті його зіткнення з іншим легковим автомобілем, не виключається. 
		Смерть громадянина ОСОБА_9 настала від травматичного шоку, в результаті сукупності отриманих тілесних ушкоджень: тупої травми грудної клітки з множинним переломами ребер зліва, тупої травми тазу з розривом лобкового симфізу та розривом сечового міхура, тупої травми лівої верхньої кінцівки та лівої нижньої кінцівки з відкритим осколковим переломом лівої плечової кістки та закритим переломом лівої стегнової кістки, що підтверджується даними судово-медичної експертизи трупу. Перебуває в прямому причинному зв`язку з отриманням в результаті ДТП тілесними ушкодженнями (том №2, а.п. 192-195);
		- висновком експерта № 797 від 06.10.2023 року, згідно з яким проведено судово-медичну експертизу трупа ОСОБА_17 , 2015 року народження та встановлено, що ОСОБА_10 отримала тілесні ушкодження у вигляді: а) черепно-мозкової травми: крововиливів в м`які тканини голови в лобно-скронево-тім`яній ділянці по центру і зліва та скронево - потиличній ділянці справа, крововиливів під м`яку мозкову оболонку головного мозку в лобно-тім`яно-потиличній частці лівої півкулі головного мозку та в тім`яно-потиличній частці правої півкулі головного мозку, забою головного мозку, саден в ділянці вилиці зліва (1), в ділянці лоба зліва (2); б) закритої травми грудної клітки: крововиливів в м`які тканини грудної клітки, а саме, з 5 по 8 міжребер`я по задній паховій лінії зліва, між біляхребтовою та лопатковою лініями з 2 по 12 міжребер`я зліва; забою правої і лівої легені; в) закритої травми живота: крововиливів в ділянці шлунку, в брижі товстого кишечника більш зліва, в ділянці поперечно - ободової кишки по центру, в ділянці підшлункової залози дещо зліва, біля воріт селезінки, в підшкірно-жировій клітковині лівої надниркової залози, навколо лівої нирки з наявністю в черевній порожнині рідини (крові) в об`ємі близько 180 мл; г) саден на межі нижньої та середньої третини лівого плеча, по зовнішній поверхні лівого колінного суглоба; садна з синцем по зовнішній поверхні лівого ліктьового суглобу. 
		Дані тілесні ушкодження утворилися від дії тупого предмету (-ів), могли виникнути в строк та при обставинах вказаних в постанові та мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння. Дані тілесні ушкодження знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті. 
		Смерть ОСОБА_10 настала від сукупності вищеописаних ушкоджень, перебіг яких ускладнився розвитком шоку, про що свідчать дані судово-медичної експертизи трупа та підтверджуються даними судово-гістологічної експертизи. При судово-токсикологічній експертизі в крові від трупа ОСОБА_10 , 2015 р.н, етиловий спирт не виявлено ( том №2, а.п.197-202);
		- висновком експерта № 939 від 26.09.2023 року, відповідно до якого проведено судово-медичну експертизу трупа ОСОБА_17 , 2015 року народження та встановлено морфологічні ознаки шокової реакції, забій легень, селезінки, підшлункової залози, надниркової залози, шлунку, сальника, субарахноїдальний крововилив, забій головного мозку (том №2, а.п. 204-205); 
		- висновком експерта № 3129 від 13.09.2023 року, згідно з яким проведено судово-медичну експертизу по акту судово-медичного дослідження від 08.09.2023 року № 3038 зразків крові громадянина ОСОБА_3 , 1993 року народження, та при судово - токсикологічному дослідженні встановлено, що в зразках крові громадянина ОСОБА_3 , виявлений: етиловий спирт в кількості 1,56 г/дм3 та не виявлено метиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий та аміловий спирти (том №2, а.п. 206);
		- висновком експерта № СЕ-19/112-23/8328-ІТ від 27.09.2023 року з Ілюстративною таблицею до нього, проведено експертизу технічного стану транспортних засобів та встановлено, що на момент експертного огляду, з технічної точки зору, рульове керування, ходова частина та робоча гальмівна система автомобіля Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_1 , мають технічні несправності у вигляді: зламу лівої рульової тяги, деформація рульового колеса, від`єднання (зрив) з місця конструкційного встановлення переднього лівого колеса в зборі з амортизаційною стійкою, деформації важелю підвіски переднього лівого колеса, деформації та зриву передньої лівої стійки стабілізатору поперечної стійкості з місця конструкційного встановлення, роз`єднання (зрив) шарової опори від лівого поворотного кулака, зламу та деформації зовнішньої та внутрішньої закраїни диску переднього лівого колеса, розгерметизації шини переднього лівого колеса, наскрізних пошкоджень на зовнішній боковині шини переднього лівого колеса, розриву гальмівного гумового трубопроводу який служить для подачі гальмівної рідини до гальмівного супорту переднього лівого колеса, зриву з місця конструкційного кріплення живильного бачка головного гальмового циліндра, зміщення педального вузла. 
		Пошкодження описані у висновку не могли виникнути при нормальній експлуатації автомобіля, а виникли під час ДТП. Так як яких-небуть несправностей рульового керування, ходової частини та робочої гальмівної системи досліджуваного автомобіля Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_1 , які могли виникнути при ДТП, виявлено не було, то запитання «Якщо несправності виникли до ДТП, то як це могло вплинути на керованість автомобіля?» не вирішувалося (том №2, а.п. 208-211; 212-215);
		- висновком експерта № СЕ-19/112-23/8327-ІТ від 28.09.2023 року з Ілюстративною таблицею до нього, проведено експертизу технічного стану транспортних засобів, із відомостей якого вбачається, що на момент експертного огляду, з технічної точки зору, рульове керування, ходова частина та робоча гальмівна система автомобіля Skoda Octavia Tour, реєстраційний номер НОМЕР_2 , знаходилась в непрацездатному стані.
		На момент експертного огляду, з технічної точки зору рульове керування, ходова частина та робоча гальмова система автомобіля Skoda Octavia Tour, реєстраційний номер НОМЕР_2 , мають технічні несправності вигляді: зламу лівої частини рульової рейки, деформації рульового колеса, від`єднання (зриву) з місця конструкційного встановлення переднього лівого колеса, деформації та зламу важелю підвіски переднього лівого колеса, зриву передньої лівої та правої стійки стабілізатору поперечної стійкості з місця конструкційного встановлення, роз`єднання (зриву) шарової опори від лівого поворотного кулака, руйнування (зламу) диску переднього лівого колеса, розгерметизації шин переднього лівого та заднього правого колеса, наскрізних пошкоджень на зовнішній та внутрішній боковині шини переднього лівого колеса, зриву гальмівного гумового трубопроводу який служить для подачі гальмівної рідини до гальмівного супорту переднього лівого колеса, зміщення головного гальмівного циліндру, зміщення педального вузла. 
		Пошкодження зазначені у висновку не могли виникнути при нормальній експлуатації автомобіля, а виникли під час ДТП. Так як яких-небуть несправностей рульового керування, ходової частини та робочої гальмівної системи досліджуваного автомобіля Skoda Octavia Tour, реєстраційний номер НОМЕР_2 , які могли виникнути при ДТП, виявлено не було, то запитання «Якщо несправності виникли до ДТП, то як це могло вплинути на керованість автомобіля?» не вирішувалося (том №2, а.п. 216-219, 220-223);
		- висновком експерта за результатами проведення судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/112-23/8323-ІТ від 25.09.2023 року з Ілюстративною таблицею, проведено судову інженерно-транспортну експертизу за обставинами ДТП, яка відбулася 26.08.2023 року, згідно якого встановлено, що в умовах розглянутої події було встановлено, що первинний контакт автомобілів Skoda Octavia Tour, реєстраційний номер НОМЕР_2 та Skoda Fabia , реєстраційний номер НОМЕР_1 , мав місце між їх лівими передніми частинами. В момент первинного входу в контакт кут між подовжніми осями автомобілів Skoda Octavia Tour, реєстраційний номер НОМЕР_2 та Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_1 , складав приблизно 165 ±5о, що характерне зустрічному руху даних транспортних засобів перед зіткненням ( том №2, а.п. 224-234);
		Відповідно до висновку експерта № 3012 від 06.09.2023 року, згідно з яким проведено судово-медичну експертизу зразка крові від трупа ОСОБА_9 , 1982 року народження та встановлено, що в зразку крові ОСОБА_9 не виявлені: метиловий, етиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий та аміловий спирти (том№ 2, а.п. 196).
		Згідно з висновком експерта № 2970 від 01.09.2023 року, проведено судово-медичну експертизу по факту смерті ОСОБА_10 , відповідно якого, при судово - токсикологічному дослідженні встановлено, що в крові трупа ОСОБА_10 не виявлені: метиловий, етиловий, ізопропілович , пропіловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий та аміловий спирти (том №2, а.п. 203).
		Згідно з висновком за результатами проведення судової психологічної експертизи № 3416/23-27 від 16.01.2024 року встановлено, що ситуація яка досліджується в межах даного кримінального провадження є психотравмуючою для ОСОБА_5 та їй завдано страждань (моральної шкоди). Втрата доньки ОСОБА_10 та чоловіка ОСОБА_9 є глибокими та незворотними наслідками. Психологічні переживання напряму пов`язані з негативними змінами в емоційній сфері, що виявляються в стійких психоемоційних змінах, тривалому зберіганні напруги та патологічним фіксуванням на спогадах про психотравмуючу ситуацію. З психологічної точки зору та відповідно до розрахункової таблиці Переліку матеріальних еквівалентів розмірів компенсації презюмованої моральної шкоди Методики психологічного дослідження у справах щодо заподіяння моральних страждань осіб та відшкодування моральної шкоди, яка затверджена у відповідності до чинного законодавства, відшкодування нанесеним ОСОБА_5 моральних страждань, може становити 864 мінімальних заробітних плат, установлених на момент розгляду справи (том №2, а.п. 236-240).
		Відповідно до висновку за результатами проведення судової психологічної експертизи № 3417/23-27 від 16.01.2024 року встановлено, що ситуація яка досліджується в межах даного кримінального провадження є психотравмуючою для ОСОБА_6 та їй завдано страждань (моральної шкоди). Втрата рідної сестри ОСОБА_10 та близької людини ОСОБА_9 є глибокими та незворотними наслідками. Психологічні переживання напряму пов`язані з негативними змінами в емоційній сфері, що виявляються в стійких психоемоційних змінах, тривалому зберіганні напруги та патологічним фіксуванням на спогадах про психотравмуючу ситуацію. З психологічної точки зору та відповідно до розрахункової таблиці Переліку матеріальних еквівалентів розмірів компенсації презюмованої моральної шкоди Методики психологічного дослідження у справах щодо заподіяння моральних страждань осіб та відшкодування моральної шкоди, яка затверджена у відповідності до чинного законодавства, відшкодування нанесеним ОСОБА_6 моральних страждань, може становити 108*1*2,0*2,0 (1-0) = 432 мінімальних заробітних плат, установлених на момент розгляду справи. У разі вирішення судом щодо ступеня спорідненості ОСОБА_6 із загиблим, а саме ОСОБА_9 , який до 2022 року та на протязі 20 років проживав у цивільному шлюбі із матір`ю ОСОБА_6 , був пов`язаний спільним побутом та мав взаємні права та обов`язки, відшкодування нанесеним ОСОБА_6 моральних страждань, може становити 216*1*2,0*2,0 (1-0)= 864 мінімальних заробітних плат установлених на момент розгляду справи судом (том №2, а.п. 243-247).
		Відповідно до копії посвідчення водія НОМЕР_4 від 15.06.2023 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 01.06.2021 отримав право керування транспортними засобами категорії «В» (том №, 1 а.п. 149).
		Згідно рапорту помічника чергового ВП №1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_19 від 27.08.2023 року, вбачається, що 26.08.2023 року отримано заяву та зареєстровано ЄО за №5375 від 26.08.2023 року: як ДТП з травмованими (том №2, а.п. 182).
		Вказаний рапорт судом оцінюється не як окреме процесуальне джерело доказу для встановлення обставин, що підлягають доказуванню в кримінальному провадженні відповідно до ст.91 КПК України, а як інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у відповідній процесуальній формі, що слугує підставою для внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення в ЄРДР з подальшим проведенням досудового розслідування та здійснення окремих слідчих дій у даному кримінальному провадженні. 
		Не є документами в розумінні ст.99 КПК України, та доказами у справі відповідно до положень ст. 84 КПК України, проте підтверджують допустимість доказів, покладених в основу вироку:
		- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27.08.2023 року, відповідно якого 27.08.2023 року зареєстровано кримінальне провадження № 12023120000000923 за ч. 4 ст. 286-1 КК України за фактом вчинення 26.08.2023 року близько 23.00 години на автомобільній дорозі М-30 Стрий - Тернопіль - Кропивницький - Знам`янка, водієм ОСОБА_3 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої водій автомобіля «Skoda Octavia Tour» ОСОБА_9 загинув на місці ДТП, його дитина ОСОБА_10 померла по дорозі до медичного закладу, а водія автомобіля «Skoda Fabia» ОСОБА_3 з тілесними ушкодженнями доставлено за медичною допомогою до Маловисківського ЦРЛ (том № 1, а.п. 148);
		- ухвала слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 22.09.2023 року про надання дозволу на тимчасовий доступ до медичної картки ОСОБА_5 та протокол тимчасового доступу в КНП «Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради» вилучено історію хвороби стаціонарного хворого №11581 на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (том№2, а.п.161-163); 
		- постанови заступника начальника ВРЗ у сфері транспорту СУ ГУНП в Кіровоградській області про призначення судово-психологічної експертизи щодо потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_5 від 05.10.2023 року (том №2, а.п.172-173).
		Аналізуючи сукупність всіх досліджених по справі об`єктивних, належних, допустимих доказів, які є послідовними, достатньо вагомими, чіткими, узгодженими між собою, які досліджені та перевірені судом під час судового слідства по справі, а тому є достовірними, достатніми та відповідають критеріям якості доказів, встановленим в рішеннях Європейського суду з прав людини в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 липня 2011 року та в справі «Яременко проти України» від 12 вересня 2008 року, не викликають сумнівів у суду та покладені в основу вироку, суд, розглядаючи кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, знаходить із достовірністю встановленими та доведеними викладені у вироку фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, дійшов висновку про правильність кваліфікації досудовим слідством дій ОСОБА_3 за ч.4 ст. 286-1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинили загибель двох осіб, та доведеність вини обвинуваченого у вчиненні даного кримінального правопорушення.
		Суд з`ясував в судових дебатах позиції учасників судового провадження щодо призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за вчинений ним злочин, зокрема прокурора, яка просила призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 років, представника потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , який просив призначити максимальний строк покарання, передбачений санкцією статті, а саме 12 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 10 років, позицію потерпілого ОСОБА_20 , у поданій на адресу суду заяві, в якій просив призначити ОСОБА_3 . максимальний термін ув`язнення за такий тяжкий злочин, захисника обвинуваченого-адвоката ОСОБА_8 , який просив призначити ОСОБА_3 мінімальний строк покарання у виді позбавлення волі терміном 7 років з позбавленням права керувати транспортними засобами, та обвинуваченого, який підтримав позицію захисника. 
		Під час звернення з останнім словом обвинувачений ОСОБА_3 просив пробачення у потерпілих за вчинення кримінального злочину, зазначав, що постійно думає про те, що цього всього можна було уникнути, але на жаль не може змінити нічого. Розуміє що його слова не повернуть потерпілим близьких. Сам не може собі цього пробачити. Щиро розкаюється та хоче, щоб потерпілі знали, що він в неоплатному боргу перед ними.
		Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		В той же час згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
		Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
		За роз`ясненнями, що містяться в п.п. 20,21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» при призначенні покарання за відповідною частиною ст.286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, але й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, та особу винного. У кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст.286 і ст.287 КК необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.
		При призначенні обвинуваченому покарання суд у відповідності зі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.286-1 КК України, яке відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів.
		Суд ураховує, що вчинений обвинуваченим ОСОБА_3 злочин є необережним злочином проти безпеки руху та експлуатації транспорту, наслідки якого є невідворотними - настала смерть двох людей - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був військовослужбовцем, та його малолітньої доньки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 
		Відповідно до ст. 3 Загальної Декларації прав людини кожна людина має право на життя, свободу та особисту недоторканність. Згідно з положеннями ст. 6 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на життя є невід`ємним правом людини, яке охороняється законом. Зазначені положення міжнародних правових стандартів мають універсальний характер і відображені в Конституції України.
		Зокрема, у ст. 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до ст. 27 Конституції України кожна людина має невід`ємне право на життя, ніхто не може бути свавільно позбавлений життя, а обов`язок держави - захищати життя людини. 
		Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд встановив, що ОСОБА_3 не одружений, не має м/л чи н/л дітей на утриманні, має постійне місце проживання та реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , де також зареєстровані - ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , за місцем проживання характеризується виключно позитивно, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, за медичною допомогою не звертався (згідно довідки КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради»), у відокремленому структурному підрозділі «Психоневрологічне диспансерне відділення» у лікаря-нарколога на обліку не значиться, 01.03.2023 року притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП - перевищення водіями т/з встановлених обмежень швидкості руху та порушення інших ПДР п.8.5.1 ПДР- порушення вимог горизонтальної дорожньої розмітки до штрафу в розмірі 340 грн, раніше не судимий.
		Окрім того, суд враховує визнання обвинуваченим ОСОБА_3 цивільного позову потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в повному обсязі, при цьому також враховує відсутність з боку обвинуваченого навіть часткового відшкодування такого позову, з посиланням обвинуваченого на відсутність в нього коштів для відшкодування завданої потерпілим шкоди. 
		Крім того, суд враховує конкретні обставини за яких вчинено кримінальне правопорушення, а саме те, що ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, (згідно висновку судово-хімічної експертизи №3129 від 13.09.2023 в крові виявлено етиловий спирт в кількості 1,56 г/дм.куб) керував транспортним засобом, позбавивши себе тим самим можливості адекватно реагувати на дорожню обстановку, та наражав такими діями на підвищену небезпеку оточуючих осіб, в тому числі учасників дорожнього руху, при цьому допустив внаслідок грубого порушення Правил дорожнього руху України  зіткнення із транспортним засобом, який рухався у зустрічному напрямку. 
		Обставинами, відповідно до ст.66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, що засноване на належній критичній оцінці своєї поведінки та готовності нести, передбачене законом покарання, усвідомлення своєї вини, крім того, обвинувачений з моменту вчинення правопорушення та в судовому засіданні надавав послідовні та вичерпні зізнавальні покази.
		При цьому, суд враховує, що щире каяття як таке характеризує суб`єктивне ставлення винного до вчиненого злочину, яке полягає в тому, що він визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажає виправити ситуацію, що склалася. При цьому, розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого, осуд своєї поведінки, публічне вибачення. Згадане зазначено у постанові Касаційного кримінального суду від 18.09.2019 у справі №166/1065/18. Крім цього для щирого каяття та відвертого визнання своєї провини недостатньо в залі судових засідань надати покази та зазначити про визнання провини, оскільки це повинно виражатися у відповідних показах, які дійсно відображують обставини правопорушення, щирий жаль та осуд своїх дій і вибачення перед потерпілим.
		З урахуванням наданих показань обвинуваченим ОСОБА_3 під час розгляду кримінального провадження, який надав послідовні, вичерпні та правдиві показання, які відобразили обставини вчинення кримінального правопорушення, висловлював щирий жаль та осуджував таку свою поведінку, в залі судових засідань публічно вибачався за вчинене, усвідомлюючи, що не може виправити ситуацію, вказував на готовність нести заслужене ним покарання.
		Суд не погоджується зі стороною захисту та не визнає обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого активне сприяння ним розкриттю кримінального правопорушення, з огляду на таке. 
		На переконання суду визнання вини обвинуваченим під час досудового розслідування та в суді, та не перешкоджання ним досудовому розслідуванню не є доказом того, що він активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 286-1 КК України. З показів обвинуваченого та матеріалів справи, зокрема реєстру матеріалів досудового розслідування не вбачається, що обвинувачений проявив якісь ініціативні активні дії направлені на допомогу слідству у розкритті кримінального правопорушення. Натомість його допитано як підозрюваного під час досудового розслідування 27.08.23 року та проведено його додатковий допит 23.10.2023 року. Вказане не може свідчити, що його дії під час досудового розслідування були певним чином ініціативними.
		Такі висновки суду повністю узгоджуються з висновками Верховного Суду, який вказав, що активне сприяння розкриттю злочину як обставина, що пом`якшує покарання, означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, наданні допомоги в їх затриманні, видачі знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом. Тому, беззаперечно, воно має бути активним, тобто певним чином ініціативним. Визнання засудженим своєї вини та надання правдивих показань не підтверджує наявності такої обставини, що пом`якшує покарання, як активне сприяння розкриттю злочину Постанова ВС у справі № 263/15605/17 (провадження № 51-4234км20)
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.
		Обтяжуючі обставини, зазначені в ст. 67 КК України, свідчать про підвищену небезпеку вчиненого злочину та особи винного, що дає суду підстави для призначення більш суворого покарання з кількох альтернативних у санкції покарань.
		Суд не погоджується та вважає помилковими ствердження представника потерпілих адвоката ОСОБА_7 про наявність в обвинуваченого прямого умислу на вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.286-1 КК України, та про наявність обтяжуючих обставин, не доведено наявними матеріалами справи, зокрема настання тяжких наслідків, завданих злочином (ч.5 ст.67 КК України) смерть двох людей, враховуючи те, що перебування обвинуваченого на момент ДТП в стані алкогольного сп`яніння та такі дії обвинуваченого спричинили загибель кількох людей є кваліфікуючими ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286 -1 КК України, а тому не можуть враховуватися судом як обтяжуючі обставини. Крім того, суд не враховує як обтяжуючу обставину, зазначену представником потерпілих - вчинення кримінального правопорушення у зв`язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов`язку (ч.4 ст.67 КК України), оскільки встановлення такої обставини означає вчинення злочину винним з метою перешкодити правомірній діяльності потерпілого у зв`язку з виконанням ним свого службового або громадського обов`язку, а так само з мотиву помсти за таку діяльність незалежно від часу, що пройшов з моменту виконання потерпілим своїх обов`язків до вчинення винним злочину. Такі обставини судом під час розгляду справи не встановлені, а саме посилання представника потерпілих, що загиблий ОСОБА_9 був військовослужбовцем не можуть свідчити, що вчинені необережні дії обвинуваченого ОСОБА_3 були спрямовані щодо потерпілого ОСОБА_9 , у зв`язку з виконанням ним свого службового або громадського обов`язку. Більше того, судом не враховується як обтяжуюча обставина, зазначена представником потерпілих вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини (ч.6 ст.67 КК України) - ОСОБА_10 , 2015 р.н., з огляду на таке. За матеріалами кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 286-1 КК України, яке характеризується такою обов`язковою юридичною ознакою, як необережна форма вини. За наведених обставин спричинення тілесних ушкоджень в результаті ДТП від яких 27.08.2023 ОСОБА_10 , 2015 р.н., померла на шляху до медичного закладу, не охоплювалось і не могло охоплюватися умислом обвинуваченого, а тому правові підстави для врахування передбаченої п. 6 ч. 1 ст. 67 КК України обставини, яка обтяжує покарання, відсутні. Зазначене узгоджується з позицією Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 02 березня 2023 року (справа № 570/32/18, провадження № 51-1927км19).
		З урахуванням наведеного, конкретних обставин вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, обставин за яких вчинено вказане кримінальне правопорушення, а саме того, що злочин хоча і відноситься до категорії злочинів вчинених з необережності, проте посягає як на суспільні відносини в сфері безпеки дорожнього руху, так і на життя та здоров`я людини, вчинено обвинуваченим порушення ПДР у стані алкогольного сп`яніння, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настали невідворотні наслідки - смерть двох людей: батька та його малолітньої доньки, 2015 р.н., при цьому згідно з фото таблицею до протоколу ОМП від 27.08.2023 зафіксовано покажчик спідометра автомобіля, на якому рухався ОСОБА_3 - 140 км/год; думки потерпілих, яка сама по собі не може бути вирішальною при призначенні судом покарання у відповідності до висновків Верховного суду, проте враховується судом у сукупності з іншими обставинами, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, в межах санкції ч.4 ст.286-1 КК України, у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, яке є необхідним та достатнім, на думку суду, для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, при цьому суд дотримується принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України. Вказане додаткове покарання сприятиме виправленню обвинуваченого в частині суворого дотримання в подальшому Правил дорожнього руху України.
		Підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України до обвинуваченого ОСОБА_3 із врахуванням обставин справи та особи обвинуваченого, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та висновків суду, суд не вбачає, так як прийшов до переконання, що його виправлення і перевиховання, та попередження нових злочинів, можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
		Згідно з протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 27.08.2023 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затриманий 27 серпня 2023 року о 04 год. 49 хв.
		Відповідно до ухвали слідчого судді Ленінського районного суду Кіровоградської області від 29 серпня 2023 року до підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто з 04 год. 49 хв. 27.08.2023 по 25.10.2023 включно.
		Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати з дня набрання вироком законної сили, зарахувавши йому у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 27.08.2023 по день набрання вироком законної сили, відповідно ч.5 ст. 72 КК України, з розрахунку один день попереднього ув`язнення - за один день позбавлення волі.
		Зважаючи на встановлені обставини, дані про особу обвинуваченого та міру покарання, яку призначає суд, а також наявність ризиків, передбачених п.п.1,3 5 ч.1 ст.177 КПК України, враховуючи ч.3 ст.377 КПК України, суд вважає, що запобігання їм неможливе шляхом застосування іншого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, а тому запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили слід залишити без зміни - тримання під вартою.
		Представник потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні подав цивільний позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди в порядку ст.128 ЦПК України, в якому з урахуванням заяви про збільшення та уточнення розміру позовних вимог відшкодування, просив:
		Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 1 500 000 грн в якості відшкодування моральної шкоди;
		Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 1 000 000 грн в якості відшкодування моральної шкоди;
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» на користь ОСОБА_5 160 800 грн. в якості відшкодування моральної шкоди;
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» на користь ОСОБА_5 7 724 грн. щомісяця довічно, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди;
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» на користь ОСОБА_5 167 608, 38 грн в якості відшкодування ринкової вартості автомобіля Skoda Octavia, д/н НОМЕР_2 , 2002 року випуску;
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» на користь ОСОБА_6 299 280 грн суму витрат на виготовлення нагробних пам`ятників;
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» на користь ОСОБА_6 160 800 грн. в якості відшкодування моральної шкоди;
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» на користь ОСОБА_6 11 572 грн. в якості відшкодування матеріальної шкоди на придбання ліків;
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» на користь ОСОБА_6 12 417 грн. в якості витрат пов`язаних з похованням.
		Витрати по розгляду покласти на Відповідачів, 1,2. 
		Положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Згідно ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		За правилами ч. 1, ч. 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
		Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, ч. 5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		Вирішуючи позовні вимоги потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в частині стягнення з ОСОБА_3 моральної шкоди, наявність якої потерпілі обґрунтовують, що протиправними діями обвинуваченого ОСОБА_3 їм завдано значного душевного болю, що виразилось у переживаннях емоційного стресу, що супроводжувався почуттям розгубленості, образи, обурення, тривоги, внаслідок втрати рідних, що в сукупності призвело до появи негативних психосоматичних та психоемоційних змін, суд виходить з такого. 
		Положеннями ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості (п. 9 Постанови Пленуму).
		Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
		Положеннями ч. 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
		Визначаючи суму моральної шкоди суд повинен виходити з того, що такий розмір має бути достатнім для покриття дійсної моральної шкоди, але не надмірним. На це звернула увагу судів Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.12.2020 року у справі № 752/17832/14-ц загальний висновок стосується будь-якої моральної шкоди. Зводиться він до того, що, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен призводити до її безпідставного збагачення.
		Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової психологічної експертизи № 3416/23-27 від 16.01.2024 року в даному кримінальному провадженні ситуація, що досліджується за кримінальним провадженням є психотравмуючою для ОСОБА_5 та їй завдано моральних страждань. Втрата доньки ОСОБА_10 та чоловіка ОСОБА_9 є глибокими та незворотніми наслідками, психологічні переживання напряму пов`язані з негативними змінами в емоційній сфері, що виявляються в стійких психоемоційних змінах, тривалому зберіганні напруги та патологічним фіксуванням на спогадах про психотравмуючу ситуацію, рекомендований розмір відшкодування шкоди з психологічної точки зору становить 864 мінімальних заробітних плат установлених на момент розгляду справи судом. 
		Крім того, згідно з висновком експерта за результатами проведення судової психологічної експертизи № 3417/23-27 від 16.01.2024 року в даному кримінальному провадженні, потерпілій ОСОБА_6 завдано моральних страждань, втрата рідної сестри ОСОБА_10 та близької людини ОСОБА_9 є глибокими та незворотніми наслідками, психологічні переживання напряму пов`язані з негативними змінами в емоційній сфері, що виявляються в стійких психоемоційних змінах, тривалому зберіганні напруги та патологічним фіксуванням на спогадах про психотравмуючу ситуацію, рекомендований розмір відшкодування шкоди з психологічної точки зору може становити 432 мінімальних заробітних плат установлених на момент розгляду справи судом. У разі вирішення судом щодо ступеня спорідненості ОСОБА_6 із загиблим ОСОБА_9 , відшкодування нанесеним ОСОБА_6 моральних страждань, може становити 864 мінімальних заробітних плат установлених на момент розгляду справи судом. (том 2 а.с. 236-240, 243-247).
		Судом встановлено, що внаслідок вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України, настала смерть ОСОБА_9 , отримавши тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент їх спричинення, помер на місці події, а також ОСОБА_10 , яка отримавши тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент їх спричинення, померла по шляху руху до медичного закладу. Крім того, його діями заподіяно легких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_5 . 
		Вина обвинуваченого ОСОБА_3 у спричиненні шкоди потерпілим в судовому засіданні доведено повністю, визнається та не оспорюються обвинуваченим.
		Обвинувачений ОСОБА_3 визнав цивільний позов в повному обсязі, зазначив, що бажає відшкодувати заподіяну шкоду.
		З урахуванням викладеного, з врахуванням встановлення вини обвинуваченого ОСОБА_3 та визнання ним цивільного позову, обґрунтування заподіяної моральної шкоди, зважаючи на глибину та тривалість душевних страждань позивачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , яких вони зазнали у зв`язку зі смертю ОСОБА_9 (чоловіка та вітчима) і ОСОБА_10 (доньки та сестри), тяжкість вимушених змін у їх життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, враховуючи принципи розумності та справедливості, а також те, що моральна шкода не є способом збагачення, та те, що моральну шкоду не можливо відшкодувати в повному обсязі, так як немає точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, гідності особи, зважаючи на висновки експерта, суд вважає, що заявлений позивачами розмір відшкодування, на переконання суду є співмірним заподіяним потерпілим фізичним та душевним стражданням та підлягає задоволенню в повному обсязі. Тобто з ОСОБА_3 , в рахунок відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням, моральної шкоди необхідно стягнути на користь ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 1500000,00 грн та на користь ОСОБА_6 в сумі 1000000,00 грн.
		Вирішуючи позовні вимоги потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» моральної та матеріальної шкоди, суд виходить з такого. 
		Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон).
		Відповідно до ст. 6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.
		Судом встановлено, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність володільця транспортного засобу «Skoda Fabia» реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 була застрахована в ПРАТ «СК «УНІВЕРСАЛЬНА» за договором (полісом) № 215848756 від 21.07.2023 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в межах визначеного ПРАТ «СК «УНІВЕРСАЛЬНА» ліміту згідно полісу (договору страхування) № 215848756 від 21.07.2023.
		Отже, згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 215848756 від 21.07.2023, відповідальність ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під час керування транспортним засобом Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_5 застрахована в ПРАТ «СК «УНІВЕРСАЛЬНА», з лімітом відповідальності страховика - страхова сума на одного потерпілого: за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю - 320 000,00 грн, за шкоду заподіяну майну - 160 000,00 грн, франшиза - 2 600,00 грн, строк дії договору з 22.07.2023 року по 21.07.2024 рік включно (том №1, а.п. 150).
		Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
		Цивільним відповідачем ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» на позовну заяву та заяву про збільшення позовних вимог подано відзиви, в яких з -поміж іншого, на обґрунтування своєї позиції про недоведеність позовних вимог цивільних позивачів, вказує на ту обставину, що цивільні позивачі не зверталися до страхової компанії з письмовими заявами про відшкодування завданої шкоди, а відтак у ПРАТ «Страхова компанія «Універсальна» не виникло обов`язку з відшкодування завданої майнової та моральної шкоди. 
		Судом не беруться до уваги і такі доводи ПАТ «Страхова компанія «Універсальна», оскільки Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2019 по справі № 465/4287/15 зробила висновок про те, що попереднє звернення потерпілого у випадках, передбачених законом до страховика (або МТСБУ) із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному ст. 35 Закону № 1961-IV, загалом не є обов`язком та не виключає право особи звернутися безпосередньо до суду із позовом про стягнення відповідного страхового відшкодування.
		Обґрунтовуючи позовні вимоги про стягнення моральної шкоди з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зазначили, що з врахуванням вимог п. 22.1 ст. 22, ст. 23, 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вважає, що з ПрАТ «СК «Універсальна» підлягає стягненню моральна шкода заподіяна смертю ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в розмірі 12 мінімальних заробітних плат, що складає 80400, 00 грн (12 х 6700 грн). Тобто на користь ОСОБА_5 складає в розмірі 160800,00 грн (смерть чоловіка ОСОБА_9 та доньки ОСОБА_10 (80400,00 грн х 2), на користь ОСОБА_6 складає 160800,00 грн (смерть вітчима ОСОБА_9 та сестри ОСОБА_10 (80400,00 грн х 2).
		У відзиві цивільний відповідач приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна» просив відмовити вказаним позивачам у задоволенні позовних вимог, оскільки згідно п. 9.4 ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування. Страхова сума за договором обов`язкового страхування за шкоду заподіяну майну 130 000, 00 грн, страхова сума за шкоду заподіяну життю та здоров`ю потерпілого 320 000, 00 грн. 
		Зазначив, що у даній справі на виплату моральної шкоди, у зв`язку зі смертю фізичної особи заявляються: ОСОБА_20 (батько загиблого), ОСОБА_27 (мати загиблого), ОСОБА_5 і відповідно ОСОБА_6 . Отже, моральна шкода, у зв`язку зі смертю фізичної особи, з посиланням на п.27.3 ст. 27 Закону, відшкодовується у розмірі 12 мінімальних заробітних плат на чоловіка (дружині), батьків (усиновлювачам) та дітей (усиновленим) та ділиться на рівні частини, але не виплачується окремо кожному по 12 мінімальних заробітних плат. На дату настання дорожньо-транспортної пригоди 27.08.2023 року розмір мінімальної місячної заробітної плати становив 6 700,00 грн, а максимальна сума моральної шкоди, що може бути стягнена з ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна», у випадку задоволення позовних вимог-складатиме 26 800,00 грн на обох позивачів, з огляду на те, що батьки ОСОБА_9 (загиблого) звернулись до ПрАТ «СК «Універсальна» із заявою про виплату страхового відшкодування та отримали виплату моральної шкоди у розмірі 26 800 грн, кожен (6700,00 грн*12)/3 = 26800 грн) (Том №1, а.п. 215-220; 235-240, ).
		Під час судового розгляду судом встановлено, що потерпіла ОСОБА_5 є дружиною загиблого ОСОБА_9 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 від 12.05.2022 року, а також матір`ю загиблої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 
		Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 від 23.06.1997 року, батьками ОСОБА_28 є ОСОБА_29 та ОСОБА_30 .
		ОСОБА_6 є рідною сестрою загиблої ОСОБА_10 .
		Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 03.10.2018 р. в справі № 760/15471/15-(провадження № 14-316цс18) зазначила, що у разі якщо деліктні відносини поєдналися з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди.
		Згідно із п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
		Пунктом 23.1 ст. 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, серед іншого є: шкода, пов`язана із смертю потерпілого
		Відповідно до п. 27.3 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «ґ» пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
		Частиною 2 ст.1168 ЦК України, передбачено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.
		Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на момент страхового випадку установлено мінімальну заробітну плату в розмірі 6700 гривень.
		Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_9 до ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» звернулися із заявами про виплату страхового відшкодування пов`язане із моральною шкодою батьки загиблого ОСОБА_20 та ОСОБА_27 та отримали страхове відшкодування моральної шкоди в розмірі по 26800 грн (том 1 а.с. 243, 244, 248-249).
		Враховуючи вимоги ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд приходить висновку, що з ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» підлягає стягненню на користь ОСОБА_5 107200 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяну смертю чоловіка ОСОБА_9 (12 х 6700,00 грн/3=26800) та доньки ОСОБА_10 (12 х 6700 грн=80400);
		В той же час, як вбачається з довідки № 23-11/1-250 від 22.09.2023 року, виданої Дмитрівським старостинським округом Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області в тім, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_11 ), дійсно проживав за адресою АДРЕСА_3 разом з дружиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та донькою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а відтак ОСОБА_6 , не є особою, яка проживала з загиблим в ДТП однією сім`єю, а тому вона не набула права на відшкодування моральної шкоди внаслідок смерті в ДТП її вітчима ОСОБА_9 та сестри ОСОБА_10 на підставі ч. 2 ст. 1168 ЦК України.
		Відтак, в частині стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» на користь ОСОБА_6 моральної шкоди заподіяної смертю вітчима ОСОБА_9 та сестри ОСОБА_10 у розмірі 160800,00 грн, цивільний позов задоволенню не підлягає, оскільки ОСОБА_6 не входить до кола осіб яким в порядку ст. 1168 ЦК України та п.27.3 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодовується моральна шкода, завдана смертю фізичної особи.
		На обґрунтування позовних вимог про стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» на користь потерпілої ОСОБА_5  7724 грн щомісячно довічно в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої смертю її чоловіка ОСОБА_9 , представник потерпілих посилався на п. 27.2 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ст. 1200 (наголошував, що шкода відшкодовується, зокрема особам, котрі на день смерті потерпілого мали право на одержання утримання), 1202 ЦК України, та вказав, що внаслідок ДТП ОСОБА_5 заподіяну шкоду, пов`язану зі смертю її чоловіка, а оскільки цивільно - правова відповідальність, пов`язана з експлуатацією транспортного засобу винної особи застрахована, тому вважає, що така подія є страховою та як наслідок у ПрАТ «СК «Універсальна» виник обов`язок відшкодувати ОСОБА_5 шкоду, заподіяну смертю ОСОБА_9 в розмірі розмір середньомісячного заробітку (доходу) ОСОБА_9 , з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та доньки, для відшкодування шкоди ОСОБА_5 який становить 7724,00 грн щомісячно, довічно в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
		Щодо даної вимоги, представник ПрАТ «СК «Універсальна» у відзиві зазначив, що для набуття права на утримання непрацездатна особа повинна мати дохід, менший встановленого законом прожиткового мінімуму на місяць. Дана обставина повинна бути підтверджена належними і допустимими засобами доказування, як наприклад: довідка про розмір пенсії, довідка про доходи, отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника, тощо, однак, до позовної заяви не надано жодних доказів, які підтверджували зазначене. Крім того, до позовної заяви не додано доказів перебування ОСОБА_5 на утриманні свого чоловіка ОСОБА_9 , а також доказів стосовно доходів потерпілого ОСОБА_9 за останній календарний рік, інформації щодо розміру отриманих виплат чи пенсій пов`язаних з так званою втратою годувальника. 
		Вирішуючи дану позовну вимогу суд виходить з такого. 
		Відповідно до ст. 23 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зокрема, є шкода, пов`язана зі смертю потерпілого.
		Згідно з п. 27.2 ст. 27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених ст. 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
		Зазначена норма права за способом викладення змісту містить посилання на іншу норму права, а саме ст. 1200 ЦК України, та може застосовуватися лише в поєднанні із цією нормою.
		Згідно з ч. 1 ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. 
		Шкода відшкодовується: дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років); чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, довічно; інвалідам - на строк їх інвалідності; одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім`ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, до досягнення ними чотирнадцяти років; іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, протягом п`яти років після його смерті.
		Особам, визначеним у п. 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.
		Тобто, коло осіб, які мають право на відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, можна розділити на дві групи: а) непрацездатні особи, які були на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання утримання; б) дитина потерпілого, народжена після його смерті.
		Поняття "непрацездатні громадяни" визначається ст. 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої непрацездатними вважаються особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до закону.
		При цьому, факт перебування особи на утриманні померлого має значення для відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. 
		Непрацездатні члени сім`ї загиблого, які мали самостійний заробіток або одержували пенсію на час його смерті, можуть бути визнані утриманцями потерпілого, якщо частка заробітку останнього, що припадала на кожного з них, була основним і постійним джерелом їх існування. Розмір відшкодування у зв`язку з втратою годувальника у цих випадках визначається з його заробітку без врахування заробітку або пенсії, що одержували зазначені особи (підпункт «г» пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»).
		Особа вважається такою, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують їй прожиткового мінімуму, встановленого законом.
		Прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (стаття 1 Закону України «Про прожитковий мінімум»).
		Сума прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць встановлюється державним бюджетом України на кожен рік.
		Таким чином, для набуття права на утримання непрацездатна особа повинна мати дохід, менший встановленого законом прожиткового мінімуму на місяць.
		Вказана обставина в ході судового розгляду має бути підтверджена належними і допустимими засобами доказування, як-то довідка про розмір пенсії, довідка про доходи тощо.
		Натомість на обґрунтування даної позовної вимоги представником позивача до позову додано довідку про доходи від 25 вересня 2023 року №858 виданою командиром в/ч НОМЕР_8 , грошовий НОМЕР_9 від 25.09.2023 року та довідку про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення від 25.09.2023 року, з яких вбачається, що розмір щомісячного грошового забезпечення ОСОБА_9 становив 23172, 30 грн (том№1, а.п.41-44), та розділивши вказану суму на трьох осіб, вважав, що сума в розмірі 7724 грн. підлягає стягненню на користь потерпілої довічно. Та навіть з такого розрахунку не надав суду доказів, що для потерпілої вказана сума була основним і постійним джерелом її існування.
		Разом з тим, потерпілою ОСОБА_5 та її представником не надано суду доказів, з яких би вбачалося, що ОСОБА_5 є непрацездатною особою, та перебувала утриманні свого загиблого чоловіка ОСОБА_9 або мала на день його смерті право на одержання від нього утримання, зокрема довідки про доходи за відповідні роки, підтверджуючі документи про наявність у потерпілої ОСОБА_5 пенсії чи інвалідностей, тощо. 
		Судом встановлено, що потерпіла та її загиблий чоловік ОСОБА_9 мали спільну дитину - дочку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка також загинула під час дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце ІНФОРМАЦІЯ_11. 
		За таких обставин у задоволенні позовних вимог представника потерпілого в частині стягнення з ПрАТ «СК «Універсальна» 7724,00 грн щомісячно, довічно в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених ст. 1200 ЦК України, слід відмовити, за відсутності доказів того, що ОСОБА_5 входить до кола осіб яким, в порядку п.27.2 ст.27 Закону, з урахуванням вимог ст.1200 ЦК України, відшкодовується шкода у разі смерті потерпілого.
		На обґрунтування позовних вимог про стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» на користь потерпілої ОСОБА_5 167 608,38 грн в якості відшкодування ринкової вартості автомобіля Skoda Octavia Tour, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2002 року випуску, представник потерпілих у заяві про збільшення розміру позовних вимог посилався на ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та вказав, що саме цей розмір, відповідно до висновку експерта є вартістю пошкодженого транспортного засобу, який недоцільно відновлювати. 
		Представник ПрАТ «СК «Універсальна» у відзиві на заяву про збільшення позовних вимог зазначив, що в період з 26.08.2023 року до 09.01.2024 року цивільні позивачі не звертались з письмовою заявою про відшкодування завданої матеріальної шкоди до ПрAT «СК «Універсальна», відповідно не проводилось оцінки пошкодженого транспортного засобу для з`ясування розміру завданого матеріального збитку, вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу та/або вартості залишків транспортного засобу, також ними не додано документів, що підтверджували б право власності цивільних позивачі на пошкоджений транспортний засіб - відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Оскільки цивільні позивачі не є належними позивачами за цією вимогою, то у ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» відсутній обов`язок з відшкодування завданої майнової шкоди. З посиланням на п.п. 33.1.4 п. 33.1, п. 33.3 ст. 33, п. 33-1 ст. 33-1, п.п. 37.1.3 п. 37.1 ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначив, що, невиконання потерпілим передбачених обов`язків унеможливили ПрАТ «СК «Універсальна» встановити дійсний розмір завданої шкоди, оскільки позивачі не надали Страховій компанії автомобіль для проведення огляду та визначення розміру матеріального збитку завданого власнику пошкодженого транспортного засобу, тому позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.
		Вирішуючи дану позовну вимогу суд виходить з такого. 
		Згідно ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, зокрема з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
		Статтею 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладенні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
		Пунктом 36.6 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що і Страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.
		Відповідно до полісу страхування № 215848756, розмір франшизи складає 2600,00 грн.
		Судом встановлено, що згідно висновку експерта № СЕ-19/112-23/8838-АВ від 16.10.2023 року, вбачається, що ринкова вартість автомобіля Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2002 року випуску, станом на 26.08.2023 року становить 167608,38 грн. Сума матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2002 року випуску становить 167608,38 грн. Вартість відновлювального ремонту не визначалась у зв`язку із недоцільністю відновлення досліджуваного КТЗ у відповідності до вимог п.1.8 ДСТУ 2324-93 (том 2 а.с. 141-160).
		В той же час, суд враховує, що відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.
		Якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження. Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону
		Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який згідно зі статтею 8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватися не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки та відповідають за завдану шкоду.
		Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
		З огляду на наведене, сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.
		Згідно з частиною другою статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
		Так, відповідно до п. 30.2 Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в разі, якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
		Суд враховує, що позивач ОСОБА_5 фактично погодилася з визнанням автомобіля Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_2 фізично знищеним, що підтверджується заявленою позивачем позовною вимогою пред`явленою до відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» в межах встановленої висновком експерта № СЕ-19/112-23/8838-АВ від 16.10.2023 року суми завданої матеріальної шкоди, яка становить 167608,38 грн та є ринковою вартістю даного автомобіля станом на дату вчинення ДТП.
		Отже, представником потерпілих доведено, що розмір матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_5 в результаті пошкодження автомобіля Skoda Octavia Tour, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який згідно висновку експерта недоцільно відновлювати - становить 167608,38 грн. 
		Таким чином, з відповідача з ПрАТ «СК «Універсальна» на користь ОСОБА_5 , підлягає до стягнення страхове відшкодування в межах страхового полісу за виключенням розміру франшизи, тобто - 157400,00 грн, за шкоду завдану майну - автомобілю Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який згідно висновку експерта недоцільно відновлювати.
		Як зазначено у постанові № 6 Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватися за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.
		Тому, з врахуванням вимог ст. 30.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 1166, 1187 ЦК України та оскільки суд дійшов висновку про відшкодування цивільному позивачу ОСОБА_5 повної вартості транспортного засобу станом до дорожньо-транспортної пригоди, цивільному відповідачу ПрАТ «СК «Універсальна» слід передати пошкоджений автомобіль Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_2 , після виконання відповідачем судового рішення у частині відшкодування збитків, заподіяних злочином.
		Зазначене повністю узгоджується з правовою позицію Верховного суду викладеній в постанові у справі № 454/1846/17 (провадження № 51-820км19) від 01.10.2019 року.
		Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача ПрАТ «СК «Універсальна» на заперечення позовних вимог щодо необхідності першочергово звернення потерпілих з відповідними документами до страхової компанії з наступних підстав.
		Порядок звернення потерпілого чи іншої особи до страховика із заявою про здійснення страхового відшкодування є не досудовим порядком урегулювання спору, визначеним як обов`язковий у розумінні ст.124 Конституції України, а позасудовою процедурою здійснення страхового відшкодування, яка загалом не виключає право особи безпосередньо звернутися до суду з позовом про стягнення відповідного відшкодування.
		Обов`язок відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, у тому числі, коли йдеться про вчинення злочину, передбаченого ст. 286-1 КК України, обумовлений не порушенням певного договірного зобов`язання, а фактом спричинення шкоди майну, здоров`ю та життю людини.
		Крім того, згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 19 червня 2019 року (справа № 465/4621/16-к, провадження № 13-24 кс19), для розгляду в межах кримінального провадження цивільного позову потерпілого до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 КК України, попереднє звернення потерпілого до цього страхового бюро із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеномуст.35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не є обов`язковим.
		На обґрунтування позовних вимог про стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» на користь потерпілої ОСОБА_6 299280,00 грн суми витрат на виготовлення надгробних пам`ятників (з уточненням) та витрат пов`язаних з похованням на загальну суму 12417,00 грн, представник потерпілих посилався на ч. 1 ст. 1201 ЦК України, п. 27.4 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» вказав, що з ПрАТ «СК «Універсальна» на користь ОСОБА_6 необхідно відшкодувати 12417,00 грн витрат пов`язаних з похованням, які підтверджуються накладною № 1 від 29.08.2023 року виданою КП «Вічність».
		Окрім цього, вважає, що у відповідності до п. 24 постанови Пленуму ВСУ від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» з ПрАТ «СК «Універсальна» на користь ОСОБА_6 в розмірі 299280,00 грн понесених нею додаткових витрат пов`язаних з встановленням надгробних пам`ятників, при цьому за попередньою домовленістю з виконавцем, ОСОБА_6 сплачено 40000, 00 грн, тобто решта неоплачених робіт складає 259280,00 грн.
		Щодо вимоги про відшкодування витрат на виготовлення пам`ятника, представник ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» у відзиві на заяву про збільшення позовних вимог зазначив, що вимоги ОСОБА_6 , щодо відшкодування витрат на спорудження надгробного пам`ятника є необґрунтованими та не підтверджені жодними доказами та суттєво завищеними. З посиланням на п. 27. 4 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вказав, що загальний розмір витрат па поховання та спорудження надгробного пам`ятника на одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Тобто лімітом страхового відшкодування пов`язаного з витратами на поховання та спорудження надгробного пам`ятника на одного померлого є 80400,00 грн. Стосовно стягнення з ПрАТ «СК «Універсальна» на користь ОСОБА_6 витрат пов`язаних з похованням в розмірі 12417,00 грн, правову позицію представник товариства не висловив.
		Судом встановлено, що розмір понесених потерпілою ОСОБА_6 витрат, пов`язаних з похованням ОСОБА_31 , становить 12417,00 грн, що підтверджується накладною № 1 від 09.08.2023 року, постачальник КП «Вічність», платник ОСОБА_6 (том №1, а.п.41). 
		Крім того, судом встановлено, що на підтвердження понесених потерпілою ОСОБА_6 витрат пов`язаних з встановленням надгробних пам`ятників в сумі 299280,00 грн остання надала: товарний чек № 125 від 09.10.2023 року на суму 20000 грн, замовлення на гранітний пам`ятник від 09.10.2023 року ( кошторис 149640 грн, сплачено 20000 грн, борг 129640 грн), товарний чек № 126 від 09.10.2023 року на суму 20000 грн, замовлення на гранітний пам`ятник від 09.10.2023 року ( кошторис 149640 грн, сплачено 20000 грн, борг 129640 грн) (том №1 а.п. 87-90). 
		Відповідно до ч. 1 ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.
		Відповідно до п. 27.4 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
		Заявлений ОСОБА_6 розмір матеріального відшкодування на поховання померлого вітчима ОСОБА_9 в розмірі - 12417,00 грн. потерпілою доведено належними та допустимими доказами, та не перевищує загальний розмір відшкодування, встановленого пунктом 27.4 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зазначена сума підлягає стягненню з ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» на користь ОСОБА_6 . 
		Крім цього, підлягає стягненню з ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» на користь ОСОБА_6 , як особі, яка здійснила витрати пов`язані із встановленням надгробних пам`ятників та надала підтверджуючі докази у розумінні п. 27.4 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», на суму 40 000 грн. 
		При цьому , суд зауважує, що вказана позовна вимога була заявлена 06 листопада 2023 року, товарні чеки датовані 09 жовтня 2023 року, під час розгляду цивільного позову у даному кримінальному провадженні та дослідженні судом доказів на обґрунтування цивільного позову, суд з`ясовував в представника потерпілих про наявність інших доказів на обґрунтування цієї вимоги, зокрема квитанцій на решту суми витрат пов`язаних з встановленням надгробних пам`ятників, разом з тим на час ухвалення судом вироку таких доказів суду не надано. 
		Щодо стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» на користь потерпілої ОСОБА_6 11572, 00 грн. суми витрат на відшкодування матеріальної шкоди на придбання ліків представник потерпілих посилався на абз. 1, 3 п. 24.1 ст. 24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в зв`язку з необхідністю відновлення стану здоров`я ОСОБА_5 , як безпосереднього учасника ДТП, ОСОБА_6 здійснено придбання медикаментів під час її лікування на загальну суму 11572,00 грн, що підтверджується відповідними квитанціями, вважає що зазначена сума підлягає стягненню з ПрАТ «СК «Універсальна» на користь ОСОБА_6 .
		Представник ПрАТ «СК «Універсальна», відповідно до відзиву, зазначив, що вимоги про стягнений коштів на лікування є необґрунтованими, не підтвердженими належними та допустимими доказами. До позовної заяви ОСОБА_6 не було надано документів на підтвердження суми 11 572,00 грн, витрат на лікування/придбання ліків для ОСОБА_6 наданих ОСОБА_6 доказів видно, що обстеження й певне лікування проходила ОСОБА_5 , оскільки всі призначення лікарів та висновки/заключення обстежень складені саме на її ім`я. Копії фіскальних чеків підтверджують лише суму в розмірі 5 726, 00 грн, а на підтвердження ще 5 846, 00 грн, цивільними позивачами не надано жодних доказів.
		Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.
		Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я.
		Судом встановлено, що розмір матеріальної шкоди понесеною потерпілою ОСОБА_6 у зв`язку з лікуванням та проведення медичних досліджень потерпілої ОСОБА_5 (її матері) визначає в сумі 11572,00 грн, на підтвердження чого потерпілою надано докази, що досліджені судом в судовому засіданні, а саме: фіскальні чеки на загальну суму 11 572 грн, виписку із медичної карти амбулаторного стаціонарного хворого ОСОБА_5 , висновок мультизрізової комп`ютерної томографії пацієнта ОСОБА_5 від 01.09.2023 року, консультаційний висновок терапевта (пацієнт ОСОБА_5 ) від 31.08.2023 року, консультаційний висновок ортопеда-травматолога (пацієнт ОСОБА_5 ) від 02.09.2023 року, консультаційний висновок невропатолога (пацієнт ОСОБА_5 ) від 02.09.2023 року, рентгенографії цифрові пацієнта ОСОБА_5 від 31.08.2023 року ( том 1 а.с. 39, 45-54).
		З врахуванням вищевикладеного, оскільки, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 26.08.2023 року ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді саден в ділянці обох колін, гематоми в ділянці лівого плеча та відносяться відповідно до висновку експерта № 888 від 13.10.2023 року до категорії легких тілесних ушкоджень, при цьому шкодою заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок ДТП, є шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого, суд приходить до висновку про стягнення з ПрАТ «СК «Універсальна» на користь ОСОБА_6 11 572,00 грн витрат, понесених на лікування матері ОСОБА_5 .
		Суд звертає увагу, що заперечуючи проти стягнення цих витрат представник ПрАТ «СК «Універсальна» не довів, що такі витрати не були у прямому причинно-наслідковому зв`язку із ДТП та необхідністю отриманням ОСОБА_5 обстеження та лікування.
		Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		Таким чином, з обвинуваченого ОСОБА_3 підлягають стягненню на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні в загальному розмірі 38290 грн 34 коп., а саме за:
		- висновок судової інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/112-23/8328-ІТ від 27.09.2023 - 2390 грн. 00 коп.;
		- висновок судової інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/112-23/8327-ІТ від 28.09.2023 - 2390 грн. 00 коп.;
		- висновок судової інженерно-транспортної (транспортно-трасологічної) експертизи № СЕ-19/112-23/8323-ІТ від 25.09.2023 - 2390 грн. 00 коп.;
		- висновок судової інженерно-транспортної (транспортно-трасологічної) експертизи № 3288/23-27 від 25.09.2023 - 1194 грн. 90 коп.;
		- висновок судової транспортно-товарознавчої експертизи № СЕ-19/112-23/8838-АВ від 16.10.2023 - 4302 грн. 00 коп.;
		- висновок судової інженерно-транспортної автотехнічної експертизи обставин ДТП № 3415/23-27 від 10.10.2023 - 4301 грн. 64 коп.
		- висновок судової психологічної експертизи № 3416/23-27 від 16.01.2024 року - 10660,90 грн.;
		- висновок судової психологічної експертизи № 3417/23-27 від 16.01.2024 року - 10660,90 грн.;
		Згідно ч.4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
		З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 31.08.2023 року накладено арешт на автомобіль Skoda Octavia Tour, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_10 належав ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Відтак, суд вважає, необхідним скасувати арешт, накладений на автомобіль Skoda Octavia Tour, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
		Крім того, ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29.08.2023 року накладено арешт на автомобіль Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_11 , що належить ОСОБА_3 .
		Оскільки потерпілими ОСОБА_5 та ОСОБА_32 у даному кримінальному провадженні до обвинуваченого ОСОБА_3 подано цивільний позов про стягнення моральної шкоди, який судом задоволено в повному обсязі, при цьому станом на час ухвалення судом вироку обвинуваченим в добровільному порядку шкода не відшкодована, тому суд у відповідності до ч.4 ст.174 КПК України, вважає недоцільним скасовувати арешт, накладений на автомобіль Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_3 .
		Питання про речові докази вирішити в порядку ст.100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.286-1 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 10 (десять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 10 років.
		Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дня набрання вироком законної сили. 
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбування покарання ОСОБА_3 зарахувати час його попереднього ув`язнення з 27 серпня 2023 року по день набрання даним вироком законної сили включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		На підставі ч. 4 ст. 72 КК України призначене ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 286-1 КК України додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк десять років виконувати самостійно.
		Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без зміни - тримання під вартою в установі для попереднього ув`язнення.
		Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати в сумі 38290 грн. 34грн.
		Цивільний позов потерпілим ОСОБА_20 не заявлявся.
		Цивільний позов потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - задовольнити частково.
		Стягнути із ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_12 на користь ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_13 моральну шкоду в розмірі 1 500 000 грн. 
		Стягнути із ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_12 на користь ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_14 моральну шкоду в розмірі 1 000 000 грн. 
		Стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» на користь ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_13 моральну шкоду в розмірі 107200 грн. 
		Стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» на користь ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_13 - 157400,00 грн, витрат на відшкодування ринкової вартості автомобіля Skoda Octavia Tour, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2002 року випуску.
		Стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» на користь ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_14 - 12417,00 грн. витрат пов`язаних з похованням ОСОБА_9 .
		Стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» на користь ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_14 - 40 000 грн. витрат пов`язаних із встановленням надгробних пам`ятників.
		Стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» на користь ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_15 , 00 грн. суми витрат на відшкодування матеріальної шкоди на лікування ОСОБА_5 .
		В решті частини позовних вимог - відмовити.
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 31.08.2023 року на автомобіль Skoda Octavia Tour, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_10 належав ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із забороною розпорядження та користування вказаним майном.
		Речові докази:
		- легковий автомобіль Skoda Octavia Tour, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який зберігається на території ВП № 1(м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області - передати ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна», після виконання ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» вироку у частині відшкодування збитків, заподіяних злочином.
		- легковий автомобіль Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зберігається на території ВП № 1(м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області - повернути обвинуваченому ОСОБА_3 ;
		- компакт-диск із 3 відеозаписами з нагрудних портативних камер співробітників сектору реагування патрульної поліції ВП № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області, що стосуються проведення освідування на факт алкогольного сп`яніння водія ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в КНП «Маловисківська лікарня» Маловисківської міської ради Кіровоградської області - залишити в матеріалах кримінального провадження. 
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії вироку.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинувачен(ому)ій та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, подавши відповідну заяву. Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
		 
		 
		 
		 
		 
		         Головуючий                                                       ОСОБА_33 
		         суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...