Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 334/8323/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Інші справи.
Надіслано судом: 12.11.2024. Зареєстровано: 12.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 13.11.2024.
Дата набрання законної сили: 15.11.2024
Номер судового провадження: 2-а/334/104/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Дата документу 04.11.2024
		Справа № 334/8323/24
		Провадження № 2-а/334/104/24
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		   
		04 листопада 2024 року м. Запоріжжя
		Ленінський районний суд міста Запоріжжя в складі:
		головуючої судді  Гнатюка О.М.,
		за участю секретаря  Мазаєвій Д.Р.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення про накладання адміністративного стягнення,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення про накладання адміністративного стягнення.
		Позов обґрунтованим наступним.
		25.09.2024 року ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції на посту у с.Матвіївка, Запорізького (Вільнянського) району, Запорізької області. Перевіривши документи, що посвідчують особу, працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що він знаходиться у розшуку та викликали працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Після чого, позивача було доставлено до невідомого приміщення по вул. Оріхівське шосе, біля Запорізької обласної лікарні, де було складено протокол № 4550 про адміністративне правопорушення. Протокол був підписаний командиром 3 відділення 2 взводу роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 ст.л. Шеріф А.В., в якому було зазначено, що 21.08.2024 року військовозобов`язаний ОСОБА_1 не з`явився за повісткою (розпорядженням) про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про причини неявки не повідомив, чим порушив вимоги ч.3 ст. 22 Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 3 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
		30.09.2024 року позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для розгляду справи про адміністративне правопорушення за вказаним протоколом.
		Під час розгляду справи ОСОБА_1 повідомив , що жодної повістки він не отримував та у період з 19.08.2024 року по 13.09.2024 року перебував у відрядженні, що підтверджується копією наказу про відрядження №1508-001 від 15.08.2024 року, посвідченням про відрядження № НОМЕР_1 від 15.08.2024 року та листом відрядження з відміткою про прибуття та вибуття з 19.08.2024 по 13.09.2024 рік.
		Проте, 30.09.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковником ОСОБА_2 , була винесена постанова № 4550 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17,000 гривень.
		Протокол від 25.09.2024 року № 4550 був складений командиром 3 відділення 2 взводу роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 ст.л. Шеріф А.В.
		При цьому, матеріали справи не містять відомостей про те, що командир 3 відділення 2 взводу роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 ст.л. Шеріф А.В., який проходить службу в ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно є уповноваженою особою складати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, за вчинення якого в подальшому справу про адміністративне правопорушення розглядає начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Крім того, протокол про адміністративне правопорушення від 25.09.2024 року № 4550 не містить доказів вчинення позивачем правопорушення та не відповідає вимогам законодавства.
		Так, згідно з протоколом № 4550 про адміністративне правопорушення, складеному 25.09.2024 року командиром 3 відділення 2 взводу роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 ст.л. Шеріф А.В., 21.08.2024 року військовозобов`заний ОСОБА_1 не з`явився за повісткою (розпорядженням) про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про причини неявки не повідомив. Чим порушив вимоги ч.3 ст. 22 Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», чим вчинив адміністративне правопорушення, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період.
		Протокол про адміністративне правопорушення є підставою для подальшого провадження у справі, викликає у особи необхідність здійснення свого захисту, у зв`язку із чим до нього пред`являються особливі вимоги відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення (із зазначенням від якого саме огляду водій відмовився (в разі такої відмови); нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
		Згідно із п. 3 Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою Наказом Міноборони від 01.01.2024 № 3 та зареєстрованою в Мінюсті 05 січня 2024 р. за № 36/41381, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема: дата імісце його складання,посада,прізвище,ім`я,по батькові(занаявності)особи,яка склала протокол;відомості проособу,яка притягуєтьсядо адміністративноївідповідальності; місце,час вчиненняі сутьадміністративного правопорушення;нормативно-правовийакт,який передбачаєвідповідальність задане правопорушення; прізвища,імена,по батькові(занаявності),адреси свідків(якщовони є); пояснення особи,яка притягуєтьсядо адміністративноївідповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
		Згідно із п. 6 Інструкції, до протоколу долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов`язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.
		Проте, з тексту протоколу не вбачається, коли та ким позивачу було вручено повістку за якою 21.08.2024 він не з`явився на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Разом з тим, протокол № 4550 від 25.09.2024 містить пояснення позивача, викладені власноруч, в яких він зазначає, що не отримував повісток та повідомлень. На вимогу позивача надати докази вручення йому повістки, особа яка складала протокол, відмовилася. Будь які докази, в підтвердження обставин викладених у протоколі також не долучені до протоколу
		Так, у вказаному протоколі в графі «До протоколу додається» зазначено, що до протоколу було додано лише копія паспорта позивача. Копії повістки, докази отримання, акт про вручення, відеозапис, тощо до протоколу не надано.
		Крім того, слід зазначити, що у протоколі № 4550 від 25.09.2024 не зазначена конкретна норма правового акту, яку було порушено позивачем.
		Так, для розкриття об`єктивних складових адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, слід зазначити, що диспозиція цієї норми за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших норм.
		Такими нормами є, зокрема Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу».
		Проте, у протоколі про адміністративне правопорушення № 4550 від 25.09.2024 не заначено який саме абзац ч. 3. ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» був порушений.
		Отже протокол про адміністративне правопорушення № 4550 від 25.09.2024 р. не відповідає вимогам законодавства та складений неуповноваженою особою.
		Згідно з статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
		Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
		Відповідно до частини восьмої статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" положення про центри рекрутингу, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України. Діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, центрів рекрутингу координується та спрямовується Міністерством оборони України.
		Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою КМУ № 154 від 23.02.2022 (надалі Положення), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
		Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право: розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 Кодексу України, і накладати адміністративні стягнення (пункт 12). З наведених вище положень законодавства слідує, що повноваженнями щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, що визначені статтею 235 КУпАП наділені виключно керівники територіального центру комплектування та соціальної підтримки, при цьому керівники районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки таких повноважень не мають.
		Як вбачається, справу про адміністративне правопорушення щодо позивача розглянуто начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковником ОСОБА_2 та за результатами розгляду справи цією ж особою винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.
		Тобто справа про адміністративні правопорушення була розглянута і накладено адміністративне стягнення посадовою особою, яка не мала на це повноважень.
		Зазаначені обставини вказують на порушення процедури розгляду відповідної справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
		Згідно з оскаржуваною постанови № 4550 від 25.09.2024, позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме за те, що 21.08.2024 військовозобов`язаний ОСОБА_1 не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 у зазначений час та дату, доказів наявності поважних причин неприбуття не надав, чим порушив ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
		При цьому з тексту оскаржуваної постанови вбачається, що під час розгляду справи та дослідження доказів, які надані до протоколу № 4550 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП встановлено, що ОСОБА_1 направлено повістку поштовим зв`язком про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 21.09.2024 та не з`явився за повісткою у зазначений час та дату.
		Таким чином, при розгляді справи були досліджені докази, які не були зазначені в протоколі та з постанови також не вбачається, які саме докази були досліджені.
		Крім того, особою яка розглядала протокол не було прийнято до уваги пояснення позивача про те, що повістку він не отримував, про її наявність йому не було відомо та у період з 19.08.2024 по 13.09.2024 він перебував у відряджені.
		Крім того, а ні у протоколі, а ні у постанові не зазначено з якою метою позивач викликався до ІНФОРМАЦІЯ_3 та хто саме відправляв дану повістку
		Так, згідно з п. 27 Постанову КМУ від 16 травня 2024 р. № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» під час мобілізації громадяни викликаються з метою:
		1) до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби;
		2) до відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ: проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
		З тексту постанови про адміністративне правопорушення № 4550 вбачається, що повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачу 08.08.2024 р. була відправлена поштою з вимогою з`явитися 21.08.2024 р. до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Тобто, проміжок часу між датою відправки повістки та призначеною датою прибуття до ТЦК складає 13 днів. Разом з тим, згідно з п. 34 Постанови КМУ № 560, повістка провиклик резервіста абовійськовозобов`язаного дорайонного (міського) територіального центрукомплектування тасоціальної підтримкиабо його відділу чивідповідного підрозділурозвідувальних органів,Центрального управління аборегіональних органівСБУ надсилаєтьсяадресату протягом 48годин післяпідпису повісткивідповідним керівником.При цьомудень явки завикликом резервістаабо військовозобов`язаноговизначається не раніше чотирнадцятогодня віддня надсиланняповістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.
		Тобто, повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 було направлено не за 14 днів до призначеної дати з`явлення, що є порушенням вимог, встановлених законодавством.
		Протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
		Отже, орган який розглядає справу про адміністративне правопорушення, повинен її розглядати лише в межах обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
		Статтею 283 КУпАП передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених підчас розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
		У протоколі зазначено, що позивач порушив ч. 3. ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та абзац 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (без зазначення абзаців даних норм). А згідно оскаржуваної постанови, позивач порушив ч. 3. ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та абзац 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
		Крім того, порушенням абзацу 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», є зобов`язання уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
		При цьому, позивача притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за не з`явлення до РТЦК за викликом, а не за не уточнення своїх персональних даних. До того ж, за не оновлення своїх облікових даних позивач не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності, оскільки ці дані позивачем були оновлені 12.07.2024 р., що підтверджується випискою із застосунку Резерв+
		Позивач просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 4550 від 30.09.2024 у вигляді штрафу в сумі 17000,00 грн. за порушення ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковником ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 , а справу про адміністративне правопорушення закрити
		В судовому засіданні представник позивача не з`явився, надав до суду заяву про слухання справи за відсутності позивача та його представника на підставіі наявних матеріалів.
		Відповідач до суду не з`явився. Відзив на позовну заяву не надав.
		З урахуванням наведеного, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
		Дослідивши надані докази, та обставини якими обґрунтовуються позиції, суд приходить до наступних висновків.
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
		Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
		Згідно із вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
		Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої вона винесена.
		Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.
		У контексті наведеного слід зауважити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
		Така правова позиція узгоджується з позиціями, що викладені у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 року у справі № 524/5536/17 від 30.05.2018 року у справі № 337/3389/16 від 17.07.2019 року у справі № 295/3099/17 та від 05.03.2020 року у справі № 607/7987/17.
		Згідно з ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
		Диспозиція ч. 3 ст. 210 КУпАП є бланкетною, тобто передбачає вказівку про порушення вимог іншого нормативно-правового акта.
		Судом встановлено, що згідно з текстом оскаржуваної постанови № 4550 від 25.09.2024 року, ОСОБА_1 , 21.08.2024 року не з`явився за повісткою (розпорядженням) про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 . 
		На день та час розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 прибув самостійно. Пояснив, що у період з 19.08.2024 по 13.09.2024 року перебував у відрядженні, на підтвердження чого надав копію наказу № 1508-001 від 15.08.2024 року про відрядження, посвідчення про відрядження № КУ-0000001 від 15.08.2024 року та лист відрядження з відмітками про прибуття та вибуття з 19.08.2024 по 13.09.2024 рік.
		Також, з постанови про адміністративне правопорушення № 4550 вбачається, що повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачу була відправлена 08.08.2024 року поштою з вимогою з`явитися 21.08.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 
		Проміжок часу між датою відправки повістки та призначеною датою прибуття до ТЦК складає 13 днів. 
		Тобто, проміжок часу між датою відправки повістки та призначеною датою прибуття до ТЦК складає 13 днів.
		Разом з тим, згідно з п.34 Постанови КМУ № 560, повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов`язаного визначається не раніше чотирнадцятого дня від дня надсилання повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.
		Тобто, повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 було направлено не за 14 днів до призначеної дати з`явлення, що є порушенням вимог, встановлених законодавством.
		Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Згідно зі ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися:
		військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
		резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
		військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
		військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
		особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
		Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
		У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.
		У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються:
		1) прізвище, ім`я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка;
		2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку;
		3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
		4) місце, день і час явки за викликом;
		5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку;
		6) реєстраційний номер повістки;
		7) роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки.
		Для громадян, які самостійно прибули до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та підлягають направленню на навчання (підготовку) у зв`язку з призовом на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, час явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки встановлюється протягом двох місяців з дня проходження військово-лікарської комісії.
		Під час вручення повістки представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки на вимогу громадянина, якому вручається повістка, зобов`язані назвати свої прізвища, ім`я та по батькові, посади, а також пред`явити службові посвідчення.
		Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: 
		перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;
		смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
		У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
		Відповідно до абзацу 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:
		уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
		Доказів вручення ОСОБА_1 повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки стороною відповідача в порядку 79 КАС України суду не було надано.
		Згідно із вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
		Згідно ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Суд наголошує, що згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
		Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
		Тому, керуючись приписами наведених норм законодавства, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні жодні належні та достовірні докази, що підтверджують вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, суд дійшов до висновку, що постанова підлягає скасуванню, а справа закриттю.
		Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		При вирішенні питання про розподіл судових витрат, судом встановлено, що позивачем було сплачено судовий збір у сумі 605,60 грн.
		Отже, враховуючи, що позов підлягає задоволенню, то з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 605,60 грн.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 77, 205, 211, 217, 241, 246, 250, 255, 286 КАС України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення про накладання адміністративного стягнення - задовольнити. 
		Постанову про адміністративне правопорушення № 4550 від 30.09.2024, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн. - визнати протиправною та скасувати.
		Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
		Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для ІНФОРМАЦІЯ_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 , судовий збір у розмірі 605,60 грн.
		Апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення повного тексту рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		 
		   Суддя:                                 Гнатюк О. М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...