Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 464/1338/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них.
Надіслано судом: 12.11.2024. Зареєстровано: 13.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 14.11.2024.
Дата набрання законної сили: 13.12.2024
Номер судового провадження: 2/464/789/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 464/1338/24
		пр.№ 2/464/789/24 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		(заочне)
		12.11.2024                                              м. Львів
		Сихівський районний суд м. Львова
		 
		в складі: головуючої судді  Сабари Л.В.,
		секретаря судового засідання  Варениці Р.Б.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання майна, 
		встановив:
		 
		позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 , в якому просить стягнути на її користь кошти, понесені на утримання квартири АДРЕСА_1 , у розмірі 35429,27 грн.
		В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що квартира АДРЕСА_1 належить їй та її колишньому чоловіку ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності. Сторони зареєстровані у вказаній квартирі, однак фактично не проживають. Зазначає, що відповідач з березня 2009 року участі в утриманні належного йому майна не бере, у зв`язку із чим позивач самостійно оплачує житлово-комунальні послуги на утримання вказаної квартири. Таким чином, за період з 01.01.2019 до 01.01.2024 позивачем понесено витрати у розмірі 70858,54 грн., з яких: 988,34 грн.  оплата за обслуговування домофону, 15720,78 грн.  оплата за утримання будинку, 34193,27 грн.  оплата послуг з постачання теплової енергії, 10866,37 грн.  оплата послуг з постачання гарячої води; 3152,92 грн.  оплата послуг з централізоване постачання холодної води та водовідведення, 444,26 грн.  оплата послуг абонентського обслуговування постачання води, 230,38 грн.  оплата послуг абонентського обслуговування відведення води, 1969,32 грн.  оплата послуг з постачання електричної енергії, 198,90 грн.  оплата послуг за розподіл газу, 1197,33 грн.  оплата послуг ТБ та інтернету, 496,67 грн.  оплата спожитого газу та 1400,00 грн.  оплата телекомунікаційних послуг. Зважаючи на те, що відповідач є співвласником квартири АДРЕСА_1 , обов`язку щодо утримання майна не виконує, вважає, що понесені нею витрати у розмірі 35 429,27 грн. підлягають стягненню з нього на її користь в судовому порядку.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2024 матеріали справи передано на розгляд судді Сабарі Л.В.
		Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 29.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
		09.08.2024 судом постановлено окрему ухвалу, з метою усунення порушень порядку вручення поштової кореспонденції.
		Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 12.11.2024 постановлено здійснювати заочний розгляд даної цивільної справи.
		Позивач в судове засідання не з`явилася, звернулась до суду з заявою про проведення розгляду справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить такі задовольнити, щодо заочного розгляду справи не заперечує.
		Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, повідомлений належним чином, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, будь-яких заяв чи клопотань до суду не скеровував.
		Враховуючи неявку сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
		Дослідивши матеріали справи, таким чином з`ясувавши дійсні обставини справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.
		Згідно з положеннями ч. 1 ст. 16 ЦК України та ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Положеннями ст. ст.12,81 ЦПК Українивстановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цих Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		За змістом ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно) (ч. 1 ст. 355 ЦК України).
		Відповідно доч.ч.1,3,ст.319ЦК Українивласник володіє,користується,розпоряджається своїммайном навласний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
		Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
		При цьому, частиною 4 ст. 319 ЦК України встановлено, що власність зобов`язує.
		Згідно з ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Положеннями ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що індивідуальний споживач (фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна) зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
		Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
		Співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі (ч. 1 ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»). 
		За змістом ст. ст. 541, 543 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.
		Відповідно до ч. 1 ст. 544 ЦК України боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.
		Тлумачення наведених норм права дає підстави зробити висновок, що кожен співвласник зобов`язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна.
		Співвласник, який виконав солідарний обов`язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування.
		Якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети.
		Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 13 березня 2019 року у справі №521/3743/17-ц.
		При дослідженні доказів, судом встановлено наступне.
		Згідно з копією свідоцтва про право власності на квартиру № НОМЕР_1 , виданого 26.01.1996 виконавчим комітетом Львівської міської Ради народних депутатів, квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_6 та ОСОБА_2 (а. с. 14).
		У зв`язку із реєстрацію шлюбу, позивач змінила прізвище на « ОСОБА_7 » (а. с. 13).
		З копії будинкової книги вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 18-22).
		Долученими до матеріалів справи копіями квитанцій, розрахункових документів, платіжних інструкцій та відомостей про нарахування та оплату послуг позивачем підтверджено розмір та вид понесених нею витрат на утримання нерухомого майна (а. с. 23-161).
		Таким чином, судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 перебуває у спільної сумісної власності позивача ОСОБА_3 та відповідача ОСОБА_2 , які, в силу вищевикладених положень, несуть обов`язок щодо утримання такого майна. 
		Зважаючи на те, що ОСОБА_3 , будучи співвласником нерухомого майна, виконала солідарний обов`язок щодо сплати витрат на утримання майна, які є необхідними для його підтримання у належному стані, за відсутності доказів про те, що інший співвласник квартири бере участь у витратах, пов`язаних з утриманням майна, а відтак спростовують встановлені в ході судового розгляду обставини, суд приходить до переконання про те, що вимоги про відшкодування ОСОБА_2 понесених позивачем витрат на утримання майна є підставними та обґрунтованими. 
		Разом з тим, визначаючи розмір витрат, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує положення ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», згідно з якими визначено, що до комунальних послуг належать послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами, а житлові послуги  це послуги з управління багатоквартирним будинком, а саме: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо.
		Таким чином, суд відхиляє доводи позивача в частині стягнення з відповідача на її користь витрат, понесених на оплату послуг ТБ та інтернету, у розмірі 1197,33 грн., а також на оплату телекомунікаційних послуг, у розмірі 1400,00 грн., оскільки такі не входять до складу житлово-комунальних послуг.
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути на користь позивача ОСОБА_3 витрати, понесені нею на утримання нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , у розмірі 34130,60 грн., а тому позов підлягає до часткового задоволення.
		Окрім цього, вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд, з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, приходить до висновку про те, що з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1166,80 грн., що відповідатиме пропорційності розміру задоволених позовних вимог.
		На підставі ст. ст. 316, 319, 322, 369, 541, 543, 544 ЦК України, керуючись ст. ст. 2, 13, 81, 89, 141, 247, 263265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, 
		 
		ухвалив:
		 
		позов задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 кошти на утримання майна у розмірі 34130 (тридцять чотири тисячі сто тридцять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
		В задоволенні решти вимог  відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1166 (одна тисяча сто шістдесят шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Повне судове рішення складено 12 листопада 2024 року.
		 
		 
		 
		 
		 
		Учасники справи:
		Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
		Відповідач:  ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП невідомий.
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуюча                                     Сабара Л.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...