Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 608/2687/24 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією; Порушення вимог фінансового контролю.
Надіслано судом: 12.11.2024. Зареєстровано: 13.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 14.11.2024.
Дата набрання законної сили: 23.11.2024
Номер судового провадження: 3/608/1037/2024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Копія:
		 
		П О С Т А Н О В А
		   І МЕ НЕ М У КР АЇ НИ  
		12 листопада 2024 року Справа № 608/2687/24 
		Номер провадження3/608/1037/2024 
		Суддя Чортківського районного суду Тернопільської області Запорожець Л.  М. , за участю секретаря с/з Фаштиковської М.І., прокурора Шумінської О.І., особи, щодо якої складено адміністартивний протокол ОСОБА_1 , розглянувши в залі суду № 1 міста Чорткова матеріали, які надійшли від управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , лікара невролога КНП «Чортківська центральна міська лікарня» Тернопільської області, до адміністративної відповідальності не притягувався, за ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, 
		ВСТАНОВИВ:
		До Чортківського районного суду Тернопільської області від Управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшли матеріали відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Згідно протоколу № 336 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, від 18 жовтня 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 , будучи депутатом Чортківської міської ради Тернопільської області, являючись відповідно до абз. 15 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» та згідно підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, діючи умисно,усупереч вимогамп.7ч.1ст.46вказаногоЗакону,15.03.2024 подав завідомонедостовірні відомостіу деклараціїособи,уповноваженої навиконання функційдержави абомісцевого самоврядування,за 2023рік,з позначкою«я продовжуювиконувати функціїдержави аборангу місцевогосамоврядування»,в розмірі679490,68грн.,що відрізняєтьсявід достовірнихна сумувід 100до 500прожиткових мінімумівдля працездатнихосіб, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 4 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		В судовому засіданні особа, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , свою вину у вчиненні адміністартивного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 Кодексу Українипро адміністративніправопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, просив застосувати щодо нього мінімальне покарання.
		Вислухавши пояснення особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, ОСОБА_1 , який вину визнав в повному обсязі, щиро розкаюється у вчиненому, прокурора ОСОБА_2 , яка вважає, що в діях особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, просить визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення та накласти на нього стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 17000 гривень, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступних висновків.
		Відповідно до вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Згідно з вимогами ст. 280 цього ж Кодексу орган, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповідно до ст. ст. 251, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган, посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та ін.
		Так, в ході судового розгляду встановлено, що відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі  депутат місцевої ради) є представником інтересів територіальної громади села, селища, міста чи їх громад, який відповідно доКонституції Україниі закону про місцеві вибори обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, встановлений Конституцією України. 
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 вказаного Закону депутат місцевої ради набуває свої повноваження в результаті обрання його до ради відповідно до Закону України "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів". Повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.
		Так, рішенням Чортківської міської ради № 1 від 17.11.2020 «Про підсумки виборів депутатів Чортківської міської ради та Чортківського міського голови, визнання їх повноважень» визнано повноваження депутатів Чортківської міської ради в тому числі ОСОБА_1 .
		Відповідно до п.п. «б» п.1 ч.1 ст.3 Закону суб`єктами на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» є депутати місцевих рад.
		Таким чином, ОСОБА_1 , будучи депутатом Чортківської міської ради , є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону. 
		Згідно із статтею 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
		Водночас, ч. 3 ст. 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» передбачено, що на депутатів місцевих рад поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції». Депутати місцевих рад зобов`язані щороку до 1 квітня подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», а також дотримуватися інших вимог фінансового контролю, передбачених зазначеним Законом.
		Відповідно доп.п.3,4,5р.ІІ Порядкузаповнення таподання деклараціїособи,уповноваженої навиконання функційдержави абомісцевого самоврядування,затвердженого наказомНаціонального агентстваз питаньзапобігання корупціївід 23.07.2021№ 449/21, суб`єкт декларування до початку заповнення декларації повинен підтвердити ознайомлення із цим Порядком шляхом проставлення відповідної відмітки. Після заповнення усіх необхідних розділів декларації суб`єкту декларування надається можливість перевірити повноту та достовірність зазначеної ним інформації. Перед підписанням декларації суб`єкт декларування підтверджує повноту та достовірність даних, вказаних у ній, ознайомлення з попередженням про настання відповідальності за подання недостовірних відомостей шляхом проставлення відповідної відмітки. Суб`єкт декларування підписує декларацію шляхом накладання на неї особистого кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису відповідно до вимог законодавства.
		Враховуючи викладене, на початку заповнення вищевказаної Декларації ОСОБА_1 ознайомився із зазначеним Порядком, про що проставив відповідну відмітку.
		Окрім того, після заповнення всіх розділів вказаної декларації він ознайомився із внесеними до неї відомостями та проставив відповідну позначку про підтвердження правильності даних, після чого подав цю декларацію шляхом накладення електронного цифрового підпису.
		Згідно з абз. 1 ч. 1 ст.513Закону повна перевірка декларації полягає у задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів і може проводитися у період здійснення суб`єктом декларування діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.
		Процедуру проведення Національним агентством з питань запобігання корупції (далі  НАЗК) контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, встановлено Порядком проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 29.01.2021 № 26/21.
		За результатами проведеної НАЗК повної перевірки вищевказаної Декларації складено довідку від 27.09.2024 № 475/24 та Обґрунтований висновок щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, який затверджений заступником Голови НАЗК 02.10.2024.
		Відповідно до вказаного обґрунтованого висновку, ОСОБА_1 , у вищезгаданій Декларації зазначив недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму 679490,68 грн, що становить розмір від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання цієї декларації.
		У п.7ч.1ст.46Закону України«Про запобіганнякорупції» вказано,що удекларації зазначаютьсявідомості про:отримані доходисуб`єкта декларуванняабо членівйого сім`ї,у томучислі доходиу виглядізаробітної плати(грошовогозабезпечення),отримані якза основниммісцем роботи,так іза сумісництвом,гонорари,дивіденди,проценти,роялті,страхові виплати,благодійна допомога,пенсія,доходи відвідчуження ціннихпаперів такорпоративних прав,подарунки таінші доходи.  Такі відомості включають дані про вид доходу, джерело доходу та його розмір. Відомості щодо подарунка зазначаються лише у разі, якщо його вартість перевищує п`ять прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, а для подарунків у вигляді грошових коштів - якщо розмір таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, перевищує п`ять прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.
		Згідно вищезгаданого обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, ОСОБА_1 , у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації не зазначив відомостей про дохід, отриманий членом сім`ї (дружиною) від продажу нерухомості (набутої під час шлюбу), в сумі 679490,68 гривень від ОСОБА_3 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 29.04.2023 № 2350.
		Таким чином, суб`єкт декларування у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації зазначив недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на суму 679490,68 гривень, чим не дотримав вимоги п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції». 
		Згідно з ч. 4 ст. 45 Закону (у редакції від 30.12.2023) упродовж 30 днів після подання декларації суб?єкт декларування мав право подати виправлену декларацію. Цим правом ОСОБА_1 не скористався.
		Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 45 Закону у разі самостійного виявлення суб`єктом декларування у декларації недостовірних відомостей після спливу терміну для подання виправленої декларації, передбаченого абзацом першим цієї частини, але до початку проведення Національним агентством повної перевірки цієї декларації, суб?єкт декларування може звернутися до Національного агентства з листом з поясненням причин, що призвели до внесення недостовірних відомостей та неподання виправленої декларації у зазначений термін, додавши підтвердні документи. Подані суб`єктом декларування таким чином відомості мають бути розглянуті Національним агентством під час повної перевірки цієї декларації.
		ОСОБА_1 до НАЗК з вказаним листом не звертався.
		Відповідно до примітки до ст. 172-6 КУпАП, відповідальність за цією статтею за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації. 
		Згідно з абз. 6 п. 2 Розділу І Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 29.01.2021 № 26/21, недостовірні відомості у декларації  відомості, зазначені у декларації відповідно до статті 46 Закону, які відрізняються від відомостей, що містяться у правовстановлюючих документах, судових рішеннях, які набрали законної сили, реєстрах, банках даних, інших інформаційно-комунікаційних та довідкових системах, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи, органи місцевого самоврядування, відкритих базах даних, реєстрах іноземних держав, інших джерелах інформації, на суму, що перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, та/або відомості, які не дають змоги ідентифікувати члена сім`ї суб`єкта декларування чи об`єкт декларування.
		Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 15.03.2024 (на дату подання декларації) становив 3028,00 гривень.
		Враховуючи викладене, відповідальність за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП настає у випадку подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 302 800,00 до 1514 000,00 гривень. 
		На даний час дії уповноваженої особи НАЗК та зазначений висновок у встановленому законом порядку ОСОБА_1 не оскаржено, судом не скасовано. 
		Частиною 1 ст. 651 Закону встановлено, що за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
		Таким чином, суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_1 , будучи депутатом Чортківської міської ради Тернопільської області, являючись згідно підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, діючи умисно,усупереч вимогамп.7ч.1ст.46вказаногоЗакону,шляхом заповненняна офіційномувебсайті НАЗКвідповідної форми15.03.2024 подав завідомонедостовірні відомостіу деклараціїособи,уповноваженої навиконання функційдержави абомісцевого самоврядуванняза 2023рік врозмірі 679490,68гривень,що відрізняєтьсявід достовірних,на сумувід 100до 500прожиткових мінімумівдля працездатнихосіб, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 4 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		У відповідності до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
		За змістом ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
		Враховуючи обставини адміністративного правопорушення, дані про особу, яка притягується до відповідальності, зокрема те, що ОСОБА_1 раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що обтяжують його відповідальність, суд дійшов до висновку про доведеність вини особи та необхідність накладення на нього стягнення в мінімальних межах санкції статті. 
		Суд вважає, що за своїм видом та розміром накладене на ОСОБА_1 стягнення сприятиме досягненню визначеній у ст. 23 КУпАП меті адміністративних стягнень та відповідає принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини.
		Керуючись ст. ст. 1, 2, 7, 9, 10, 23, 24, 27, 33, 34, ч. 4 ст. 172-6, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд , 
		ПОСТАНОВИВ:
		Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця тажителя АДРЕСА_1 ,лікара неврологаКНП «Чортківськацентральна міськалікарня» Тернопільськоїобласті зач.4ст.172-6КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що еквівалентно 17000 гривень.
		Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , лікара невролога КНП «Чортківська центральна міська лікарня» Тернопільської області судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок на користь держави.
		Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Чортківський районний суд Тернопільської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
		Суддя ( підпис)
		Копія вірна:
		Оригінал постанови знаходиться в матеріалах справи № 608/2687/24
		Постанова набрала законної сили " " ________________ року 
		   Строк пред`явлення постанови до виконання до " " _______________ року.
		 
		 
		Суддя                               Л. М. Запорожець 
		 
		Копію постанови видано " " _________________ року.
		 
		Секретар:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...