Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 202/10602/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 13.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 14.11.2024.
Дата набрання законної сили: 06.11.2024
Номер судового провадження: 61-4141ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		                                                           
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                             
		 
		06 листопада 2024 року
		м. Київ
		 
		справа № 202/10602/22
		провадження № 61-4141св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		 
		головуючого - Луспеника Д. Д.,
		суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., 
		 
		учасники справи:
		позивач - Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області,
		відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури Дніпропетровської області на постанову Дніпровського  апеляційного суду від 21 лютого 2024 року, прийняту у складі колегії суддів: Городничої В. С., Петешенкової М. Ю., Лопатіної М. Ю.,
		 
		ВСТАНОВИВ: 
		 
		Описова частина
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У грудні 2022 року Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області, яку на підставі наказу від 31 березня 2023 року № Н-20 було перейменовано на Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, завданої злочином.
		 
		Позовна заява мотивована тим, що внаслідок протиправних дій колишніх посадових осіб, а саме: ОСОБА_1 , який у період часу з 16 грудня 2016 року до 07 листопада 2017 року обіймав посаду заступника начальника філії «Дніпропетровський автодор» Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - філія «Дніпропетровський автодор» ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»); ОСОБА_2 , який у період часу з 07 листопада 2016 року до 09 листопада 2017 року обіймав посаду директора ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»; ОСОБА_4 , яка у період часу з 06 листопада 2007 року до 28 листопада 2017 року обіймала посаду головного бухгалтера філії «Дніпропетровській автодор» ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», та ОСОБА_3 , який у період часу з 19 грудня 2016 року до 07 листопада 2017 року обіймав посаду виконуючого обов`язки начальника філії «Дніпропетровський автодор» ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», Службі автомобільних доріг у Дніпропетровській області, завдано матеріальних збитків, що підтверджено матеріалами кримінальної справи № 200/13386/18, яка ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2021 року закрита.
		У зазначеній кримінальній справі було встановлено, що 07 вересня 2017 року між Службою автомобільних доріг у Дніпропетровській області в особі виконуючого обов`язки начальника ОСОБА_5 з однієї сторони (Замовник) та директором ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» в особі ОСОБА_2 з другої сторони (Виконавець) укладено договір                     № ЕУд-6, згідно з яким Виконавець зобов`язується надати послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення загального користування у Дніпропетровській області, відповідно до технічного завдання, викладеного в тендерній документації, за рахунок державних коштів та в обумовлений цим договором термін. Ціна договору становила 45 200 000,00 грн.
		05 жовтня 2017 року Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області на підставі рахунку Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області від 02 жовтня 2017 року № 20 та договору від 07 вересня 2017 року № ЕУд-6 здійснило перерахування на рахунок ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» авансу в розмірі 4 000 000,00 грн, який згідно з умовами договору необхідно було протягом календарного місяця, тобто до 03 листопада 2017 року, погасити на підставі актів виконаних робіт за формою КБ-2в.
		У жовтні 2017 року у директора ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» ОСОБА_2 , який діяв як співорганізатора організованої групи разом із ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у складі організованої групи, виник умисел на привласнення грошових коштів Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області у розмірі 1 010 735,00 грн, шляхом організації складання завідомо неправдивого офіційного документа - акта виконаних робіт № 1 за листопад 2017 року, роботи за яким взагалі не виконувалися, та видачі його на підписання посадовим особам Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області, про що він довів до відома всіх учасників організованої групи.
		Також у жовтні 2017 року ОСОБА_2 , діючи з прямим умислом у складі організованої групи, згідно з відомим усім її учасникам планом, виконуючи відведену йому роль співорганізатора, з корисливих мотивів, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на привласнення грошових коштів Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області у розмірі 1 010 735,00 грн, розуміючи відсутність виконаних робіт ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» для погашення авансу в розмірі 1 010 735,00 грн, віддав вказівку іншому учаснику організованої групи виконуючому обов`язки начальника філії «Дніпропетровський автодор» ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» ОСОБА_3 скласти та підписати завідомо неправдивий офіційний документ, зокрема акт виконаних робіт № 1 за листопад 2017 року, відповідно до договору від 07 вересня 2017 року № ЕУд-6, про нібито виконані роботи філією «Дніпропетровський автодор» ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» в рамках цього договору, до якого внести завідомо неправдиві відомості щодо обсягу та вартості виконаних послуг, а потім видати його для підписання його посадовим особам Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області, з метою погашення авансу.
		В свою чергу, виконуючий обов`язки начальника філії «Дніпропетровський автодор» ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» ОСОБА_3 , діючи відповідно до вказівок організаторів ОСОБА_2 та  ОСОБА_1 , діючи з прямим умислом у складі організованої групи, згідно з відомим всім її учасникам планом, виконуючи відведену йому роль виконавця, з корисливих мотивів, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на привласнення грошових коштів Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області в розмірі 1 010 735,00 грн, розуміючи, що жодні роботи філією «Дніпропетровський автодор» ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» в рамках договору від 07 вересня 2017 року                            № ЕУд-6 не виконувалися та відсутні взагалі будь-які документи на підтвердження виконання таких робіт, віддав вказівку своєму підлеглому - начальнику технічного відділу філії «Дніпропетровський автодор» ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» ОСОБА_6 , якому не було відомо про злочинні наміри організованої групи, скласти акт виконаних робіт № 1 за листопад 2017 року згідно з договором від 07 вересня 2017 року № ЕУд-6, в якому зазначити нібито виконані роботи на загальну суму 1 010 735,00 грн. З метою ускладнення виявлення фальсифікації даного акта віддав вказівку ОСОБА_6 не зазначати адресу виконаних робіт, що є порушенням вимог ДСТУ БД.1.1-1:2013.
		Далі 02 листопада 2017 року виконуючий обов`язки начальника філії «Дніпропетровський автодор» ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» ОСОБА_3 , діючи відповідно до вказівок організаторів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , діючи з прямим умислом у складі організованої групи, згідно з відомим всім її учасникам планом, виконуючи відведену йому роль виконавця, з корисливих мотивів, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на привласнення грошових коштів Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області у розмірі 1 010 735,00 грн, розуміючи, що жодні роботи філією «Дніпропетровський автодор» ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» в рамках договору від 07 вересня 2017 року № ЕУд-6 не виконувалися та відсутні взагалі будь-які документи на підтвердження виконання цих робіт, в період часу з 09 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. за адресою: вул. Воскресенська, 24, м. Дніпро, підписав завідомо неправдивий офіційний документ - акт виконаних робіт № 1 за листопад 2017 року згідно з договором від 07 вересня 2017 року № ЕУд-6 на суму 1 010 735,00 грн та видав його для погодження та підписання начальнику відділу технічного контролю Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області ОСОБА_7.
		У свою чергу начальник відділу технічного контролю Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області ОСОБА_7, не перебуваючи у злочинній змові з  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , неналежно виконуючи свої службові обов`язки, 02 листопада 2017 року в період часу з 09 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. за адресою: вул. Воскресенська, 24, м. Дніпро, погодив та підписав неправдивий офіційний документ - акт виконаних робіт № 1 за листопад 2017 року згідно з договором від 07 вересня 2017 року № ЕУд-6 на суму 1 010 735,00 грн.
		В подальшому на підставі вказаного акта виконаних робіт № 1 за листопад 2017 року згідно з договором від 07 вересня 2017 року № ЕУд-6, 02 листопада 2017 року складено довідку про вартість виконаних робіт на суму 1 010 735,00 грн та 03 листопада 2017 року здійснено реєстрацію акта виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт в Головному управлінні Державної казначейській служби України в Дніпропетровській області.
		Висновком судово-економічної експертизи від 06 квітня 2018 року № 191 встановлено, що роботи, зазначені в акті виконаних робіт № 1 за листопад 2017 року за договором від 07 вересня 2017 року № ЕУд-6 на суму 1 010 735,00 грн, складеному філією «Дніпропетровський автодор» ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», документально, а саме нарядами, завданнями, подорожніми листами, товарно-транспортними накладними, не підтверджується. Акт № 1 виконаних робіт за листопад 2017 року та довідка форми КБ-3 за листопад 2017 року за договором від 07 вересня 2017 року № ЕУд-6 не є підставою для перерахування грошових коштів у розмірі 1 010 735,00 грн зі Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області на адресу ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України». Відсутні документальні підстави для такого зарахування частки авансу в розмірі 1 010 735,00 грн в оплату за договором від 07 вересня 2017 року № ЕУд-6 за актом виконаних робіт № 1 за листопад 2017 року.
		Далі 03 листопада 2017 року посадові особи Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області зареєстрували в Головному управлінні Державної казначейській службі України в Дніпропетровській області акт виконаних робіт № 1 за листопад 2017 року згідно з договором від 07 вересня 2017 року № ЕУд-6 на суму 1 010 735,00 грн, чим остаточно погашено аванс у розмірі 4 000 000,00 грн, після чого умисел учасників організованої групи завершився. Грошовими коштами у розмірі 1 010 735,00 грн директор ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» ОСОБА_2 розпорядився на власний розсуд, з урахуванням подальшого існування та діяльності організованої групи.
		 
		Ураховуючи викладене, Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області просила суд стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суму майнової шкоди, завданої злочином, у розмірі 1 010 735,00 грн.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 вересня 2023 року, ухваленим у складі судді Михальченко А. О., позов Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області задоволено.
		Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області матеріальну шкоду в розмірі 1 010 735,00 грн.
		Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 10 107,35 грн, тобто по 2 526,84 грн з кожного.
		 
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачі завдали позивачу шкоду внаслідок злочину (зловживання повноваженнями службовими особами юридичної особи приватного права), що виключає відповідальність ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК Автомобільні дороги України» як роботодавця ОСОБА_2 .
		Щодо пропуску позивачем строку позовної давності, то ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 набули статусу підозрюваних у кримінальному провадженні від 26 червня 2018 року № 42017040000000645, тому саме з 26 червня 2018 року у Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області виникло право на пред`явлення позову до них.
		При цьому судом встановлено, що як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду вказаного кримінального провадження Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області цивільний позов не пред`являла.
		Тому, за загальним правилом строк позовної давності повинен був сплинути 26 червня 2021 року, але постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався. Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.
		Отже, судом не встановлено підстав для відмови у задоволенні позову у зв`язку з пропуском строку позовної давності.
		 
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		 
		Постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 лютого 2024 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 задоволено.
		Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 вересня 2023 року скасовано та ухвалено нове рішення.
		У задоволенні позову Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області відмовлено.
		 
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що шкода, завдана внаслідок неналежного виконання директором ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК Автомобільні дороги України» ОСОБА_2 , заступником начальника філії «Дніпропетровський автодор» ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» ОСОБА_1 , виконуючим обов`язки начальника філії «Дніпропетровський автодор» ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» ОСОБА_3 та головним бухгалтером філії «Дніпропетровський автодор» ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» ОСОБА_4 своїх трудових обов`язків, відшкодовується таким підприємством, як стороною договору № Еуд-6 на закупівлю послуг: 45230000-8 будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь (експлуатаційне утримання автомобільних доріг державного значення загального користування у Дніпропетровській області), укладеного 07 вересня 2017 року між Службою автомобільних доріг у Дніпропетровській області та ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК Автомобільні дороги України», а не його посадовими особами.
		У випадку виникнення судового спору відповідачем по таких справах є суб`єкт відповідальності, а безпосередній завдавач шкоди - працівник - залучається до участі у справі як третя особа. В подальшому юридична або фізична особа - роботодавець може звернутися з регресним позовом до працівника за нормами трудового законодавства.
		Апеляційний суд вважав, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є належними відповідачами у справі, тому дійшов до необґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову, оскільки шкоду було завдано працівниками під час виконання своїх трудових обов`язків за договором, який укладався між позивачем та ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК Автомобільні дороги України», у зв`язку з чим саме ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК Автомобільні дороги України» має нести обов`язок з відшкодування шкоди, завданої її працівниками.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
		 
		У березні 2024 року Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просила скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 лютого 2024 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		 
		Касаційна скарга Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області мотивована тим, що суд апеляційної інстанції порушив норми матеріального права, оскільки не звернув увагу на пункт 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», в якому роз`яснено, що оскільки в силу статті 452 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, яка відповідає за шкоду, заподіяну з вини іншого, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи, не буде суперечити закону пред`явлення за вибором потерпілого вимог про відшкодування шкоди безпосередньо до винної особи, якщо за законом межі відповідальності останньої і особи, яка за неї відповідає, однакові.
		Вважає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував вимоги статті 1172 ЦК України до спірних правовідносин.
		 
		Підставою касаційного оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 21 лютого 2024 року заявник зазначає необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду 21 лютого 2019 року у справі № 355/1394/16-ц (провадження № 61-3892св18).
		 
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		 
		У травні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Коваленко О. М. подала через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначила, що Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області не заявляла цивільного позову протягом всього часу судового розгляду кримінальної справи, цивільний позов було подано прокуратурою Дніпропетровської області в інтересах Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області. 
		Крім того, укладений договір від 07 вересня 2017 року № ЕУд-6 було виконано, жодні претензії щодо кількісних та/або якісних показників з боку Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області до юридичної особи - ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК Автомобільні дороги України» не пред`являлися. 
		 
		Таким чином, просила суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін як таку, що ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції. 
		 
		У квітні 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 24 вересня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2021 року у справі № 200/13386/18 клопотання захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9 в інтересах обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 Кримінального кодексу України (далі - КК України) у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження задоволено.
		ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 28, частиною першою статті 364-1, частиною третьою статті 28, частиною першою статті 366 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження № 42017040000000645 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 28, частиною першою статті 364-1, частиною третьою статті 28, частиною першою статті 366 КК України закрито (т. 1, а. с. 76, 77).
		 
		Вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 липня 2021 року у справі № 200/13386/18 у кримінальному провадженні № 42017040000000645 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 28, частиною другою статті 364-1 КК України, та призначено йому покарання у вигляді штрафу в розмірі дев`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в розмірі п`ятнадцяти тисяч триста гривень, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком на один рік.
		ОСОБА_2  визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 28, частиною другою статті 364-1 КК України, та призначено йому покарання у вигляді штрафу в розмірі дев`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в розмірі п`ятнадцяти тисяч триста гривень, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком на один рік.
		ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 28, частиною другою статті 364-1 КК України, та призначено йому покарання у вигляді штрафу в розмірі дев`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в розмірі п`ятнадцяти тисяч триста гривень, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком на один рік.
		ОСОБА_4 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 28, частиною другою статті 364-1 КК України, та призначено їй покарання у вигляді штрафу в розмірі дев`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в розмірі п`ятнадцяти тисяч триста гривень, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком на один рік.
		Цивільний позов ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення матеріальної шкоди, завданої злочином, залишено без розгляду.
		Роз`яснено ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» право на звернення з позовом у порядку цивільного судочинства.
		Цивільний позов прокурора прокуратури Дніпропетровської області Листопада А. М. в інтересах Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області про стягнення матеріальної шкоди, завданої злочином, залишено без розгляду.
		Роз`яснено прокурору прокуратури Дніпропетровської області Листопаду А. М. в інтересах Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області право на звернення з позовом у порядку цивільного судочинства.
		Вирішено питання щодо розподілу судових витрат (т. 1, а. с. 8-17).
		 
		У вироку Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 липня 2021 року у справі № 200/13386/18 зазначено, що 07 вересня 2017 року між Службою автомобільних доріг у Дніпропетровській області в особі виконуючого обов`язки начальника ОСОБА_5 з однієї сторони (Замовник) та директором ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» в особі ОСОБА_2 з другої сторони (Виконавець) укладено договір                    № ЕУд-6.
		Згідно з цим договором, Виконавець зобов`язується надати послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення загального користування у Дніпропетровській області, згідно з технічним завданням, викладеним у тендерній документації, за рахунок державних коштів та в обумовлений цим договором термін (пункт 1.1); ціна договору становить 45 200 000,00 грн (пункт 3.1); розрахунки проводяться Замовником виключно Виконавцю після підписання сторонами «Актів приймання виконаних будівельних робіт» (форма № КБ-2в) і «Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати», складених відповідно до положень чинних ДСТУ та СОУ, які складаються Виконавцем і подаються для підписання Замовнику не пізніше як за 4 робочих днів до кінця звітного місяця, або поетапної оплати Замовником наданих послуг. Замовник може здійснювати подекадно проміжні платежі за надані послуги. Представник Замовника протягом п`яти робочих днів відповідно до погодженого сторонами графіку здачі виконаних обсягів робіт перевіряє виконання робіт згідно з представленим актом і підписує його в частині фактично виконаних робіт згідно з представленим актом і підписує його в частині фактично виконаних робіт, в межах виділених бюджетних асигнувань (пункт 4.1); можливе здійснення попередньої оплати (аванс) на підставі чинного законодавства у терміни і в розмірах, визначених ним. Попередня оплата здійснюється в межах 30 % від вартості річного обсягу терміном не більше календарного місяця. Використаний аванс погашається на підставі актів виконаних робіт за формою КБ-2, підписаних уповноваженими представниками сторін. По закінченні зазначеного терміну невикористані суми авансу повертаються Замовнику з нарахуванням річної відсоткової плати на рівні облікової ставки НБУ із застосуванням коефіцієнта 1, 2 (пункт 4.2); фінансування послуг здійснюється за рахунок коштів державного бюджету (пункт 4.6); термін надання послуг - з моменту підписання договору до 31 грудня 2017 року (пункт 5.1); під час надання послуг Виконавець забезпечує повне, якісне та своєчасне ведення документації, що передбачена чинними нормами (пункт 5.3); цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2017 року (пункт 10.1); у випадку, не передбаченому цим договором, сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України (пункт 11.1).
		05 жовтня 2017 року Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області на підставі рахунку Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області (далі - Служба) від 02 жовтня 2017 року № 20, на підставі пункту 4.2 договору від 07 вересня 2017 року № ЕУд-6 здійснило перерахування на рахунок ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (далі - ДП «Дніпропетровський облавтодор») авансу в розмірі 4 000 000,00 грн, який згідно з умовами договору протягом календарного місяця, тобто до 03 листопада 2017 року, необхідно погасити на підставі актів виконаних робіт за формою КБ-2в. 
		 
		У жовтні 2017 року у директора ДП «Дніпропетровський облавтодор» ОСОБА_2 , який діяв як співорганізатор організованої групи разом із  ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , діючи у складі організованої групи, виник умисел на зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права, з метою отримання неправомірної вигоди для себе та інших учасників організованої групи, всупереч інтересам ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», шляхом організації складання завідомо неправдивого офіційного документа - акта виконаних робіт № 1 за листопад 2017 року, роботи за яким взагалі не виконувалися, та видачі його на підписання посадовим особам Служби, про що він довів до відома всіх учасників організованої групи, з метою отримання в розпорядження 1 010 735,00 грн.
		 
		Так, у жовтні 2017 року ОСОБА_2 , діючи з прямим умислом у складі організованої групи, згідно з відомим всім її учасникам планом, виконуючи відведену йому роль співорганізатора, з корисливих мотивів, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права, з метою отримання неправомірної вигоди для себе та інших учасників організованої групи, всупереч інтересам ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», з метою отримання в розпорядження грошових коштів Служби у розмірі 1 010 735,00 грн, розуміючи відсутність виконаних робіт ДП «Дніпропетровський облавтодор» для погашення авансу на суму 1 010 735,00 грн, віддав вказівку іншому учаснику організованої групи виконуючому обов`язки начальника філії ДП «Дніпропетровський облавтодор» ОСОБА_3 скласти та підписати завідомо неправдивий офіційний документ - акт виконаних робіт № 1 за листопад 2017 року згідно з договором від 07 вересня 2017 року № ЕУд-6, про нібито виконані роботи філією ДП «Дніпропетровський облавтодор» в рамках цього договору, до якого внести завідомо неправдиві відомості щодо обсягу та вартості виконаних послуг, а потім видати його для підписання посадовим особам Служби, з метою погашення авансу. В свою чергу, виконуючий обов`язки начальника філії ДП «Дніпропетровський облавтодор» ОСОБА_3 , діючи відповідно до вказівок організаторів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , діючи з прямим умислом у складі організованої групи, згідно з відомим всім її учасникам планом, виконуючи відведену йому роль виконавця, з корисливих мотивів, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права, з метою отримання неправомірної вигоди для себе та інших учасників організованої групи, всупереч інтересам ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», з метою отримання в розпорядження грошових коштів Служби у розмірі 1 010 735,00 грн, розуміючи, що жодні роботи філією ДП «Дніпропетровський облавтодор» в рамках договору від 07 вересня 2017 року № ЕУд-6 не виконувалися та відсутні взагалі будь-які документи на підтвердження виконання таких робіт, віддав вказівку своєму підлеглому - начальнику технічного відділу філії ДП «Дніпропетровський облавтодор» ОСОБА_6 , якому не було відомо про злочинні наміри організованої групи, скласти акт виконаних робіт № 1 за листопад 2017 року згідно з договором від 07 вересня 2017 року № ЕУд-6, в якому зазначити нібито виконані роботи на загальну суму 1 010 735,00 грн. З метою ускладнення виявлення фальсифікації вказаного акта віддав вказівку ОСОБА_6 не зазначати адресу виконаних робіт, що є порушенням вимог ДСТУ БД.1.1-1:2013. 
		 
		Далі, 02 листопада 2017 року виконуючий обов`язки начальника філії ДП «Дніпропетровський облавтодор» ОСОБА_3 , діючи відповідно до вказівок організаторів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , діючи з прямим умислом у складі організованої групи, згідно з відомим всім її учасникам планом, виконуючи відведену йому роль виконавця, з корисливих мотивів, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права, з метою отримання неправомірної вигоди для себе та інших учасників організованої групи, всупереч інтересам ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», з метою отримання в розпорядження грошових коштів Служби у розмірі 1 010 735,00 грн, розуміючи, що жодні роботи філією ДП «Дніпропетровський облавтодор» в рамках договору від 07 вересня 2017 року № ЕУд-6 не виконувалися та відсутні взагалі будь-які документи на підтвердження виконання таких робіт, в період часу з 09 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв., за адресою: вул. Воскресенська, 24, м. Дніпро , підписав завідомо неправдивий офіційний документ - акт виконаних робіт № 1 за листопад 2017 року згідно з договором від 07 вересня 2017 року             № ЕУд-6 на суму 1 010 735,00 грн та видав його для погодження та підписання начальнику відділу технічного контролю Служби ОСОБА_7. 
		 
		У свою чергу начальник відділу технічного контролю Служби ОСОБА_7, не перебуваючи у злочинній змові з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , неналежно виконуючи свої службові обов`язки, 02 листопада 2017 року в період часу з 09 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв., за адресою: вул. Воскресенська, 24, м. Дніпро, погодив та підписав неправдивий офіційний документ - акт виконаних робіт № 1 за листопад 2017 року згідно з договором від 07 вересня 2017 року № ЕУд-6 на суму 1 010 735,00 грн. В подальшому на підставі вказаного акта виконаних робіт № 1 за листопад 2017 року згідно з договором від 07 вересня 2017 року № ЕУд-6, 02 листопада 2017 року складено довідку про вартість виконаних робіт на суму 1 010 735,00 грн та 03 листопада 2017 року здійснено реєстрацію акта виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт в Головному управлінні Державної казначейській служби України в Дніпропетровській області.
		 
		Висновком проведеної судово-економічною експертизи від 06 квітня 2018 року № 191 встановлено, що роботи, зазначені в акті виконаних робіт № 1 за листопад 2017 року за договором від 07 вересня 2017 року № ЕУд-6 на суму 1 010 735,00 грн, складеному філією «Дніпропетровський автодор» ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» документально, а саме: нарядами, завданнями, подорожніми листами, товарно-транспортними накладними, не підтверджується. Акт виконаних робіт № 1 за листопад 2017 року та довідка форми КБ-3 за листопад 2017 року до договору від 07 вересня 2017 року № ЕУд-6 не є підставою для перерахування грошових коштів у розмірі 1 010 735,00 грн зі Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області на адресу ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України». Відсутні документальні підстави для такого зарахування частки авансу в розмірі 1 010 735,00 грн в оплату за договором від 07 вересня 2017 року № ЕУд-6 за актом виконаних робіт № 1 за листопад 2017 року.
		Далі, 03 листопада 2017 року посадові особи Служби зареєстрували в Головному управлінні Державної казначейській службі України в Дніпропетровській області акт виконаних робіт № 1 за листопад 2017 року згідно з договором від 07 вересня 2017 року № ЕУд-6 на суму 1 010 735,00 грн, чим остаточно погашено аванс у розмірі 4 000 000,00 грн, після чого умисел учасників організованої групи завершився. Грошовими коштами у розмірі 1 010 735,00 грн директор ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» ОСОБА_2 розпорядився на власний розсуд, з урахуванням подальшого існування та діяльності організованої групи.
		Потерпілими у вказаному кримінальному провадженні були визнані - Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області та ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК Автомобільні дороги України».
		 
		Мотивувальна частина
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області підлягає частковому задоволенню.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що постанова суду апеляційної інстанції не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області є обґрунтованими.
		 
		За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		 
		Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
		 
		Згідно з частиною першою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
		 
		Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
		 
		Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (частина третя статті 22 ЦК України).
		 
		Відшкодування збитків є однією із форм або мір цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил вищевказаної статті, оскільки її першою частиною визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
		 
		Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		 
		Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди; протиправність діяння її заподіювача; наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з`ясувати, зокрема, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві майнової шкоди, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		 
		Причинно-наслідковий зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без будь-яких додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. Об`єктивний умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння.
		 
		Отже, за змістом статті 1166 ЦК України для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини боржника. Наявність перших трьох з числа зазначених елементів доводиться особою, яка звернулася з вимогою про відшкодування збитків.
		 
		У справі, що переглядається в касаційному порядку, встановлено, що неправомірними діями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Службі автомобільних доріг у Дніпропетровській області завдана майнова шкода в розмірі 1 010 735,00 грн, що підтверджує вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 липня 2021 року у справі № 200/13386/18 та висновок судово-економічної експертизи від 06 квітня 2018 року № 191.
		 
		Крім того, під час розгляду кримінальної справи Службу автомобільних доріг у Дніпропетровській області визнано потерпілою особою, тому вона має право пред`являти до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 позов про відшкодування майнової шкоди, завданої злочином.
		 
		Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив із того, що шкода завдана Службі автомобільних доріг у Дніпропетровській області внаслідок неналежного виконання працівниками своїх трудових (службових) обов`язків, зокрема, директором ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК Автомобільні дороги України» ОСОБА_2 , заступником начальника філії «Дніпропетровський автодор» ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» ОСОБА_1 , виконуючим обов`язки начальника філії «Дніпропетровський автодор» ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» ОСОБА_3 та головним бухгалтером філії «Дніпропетровський автодор» ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» ОСОБА_4 , тому має відшкодовуватися таким підприємством, як стороною договору № Еуд-6, укладеного 07 вересня 2017 року між Службою автомобільних доріг у Дніпропетровській області та ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК Автомобільні дороги України», а не його посадовими особами.
		 
		Колегія суддів Верховного Суду не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
		 
		У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», в якому роз`яснено, що оскільки в силу статті 452 ЦК України особа, яка відповідає за шкоду, заподіяну з вини іншого, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи, не буде суперечити закону пред`явлення за вибором потерпілого вимог про відшкодування шкоди безпосередньо до винної особи, якщо за законом межі відповідальності останньої і особи, яка за неї відповідає, однакові.
		 
		Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
		 
		У зазначеній нормі встановлюються загальні правила відшкодування юридичною або фізичною особою потерпілій стороні шкоди, завданої їхнім працівником або іншою особою під час виконання трудових обов`язків. Це є одним з випадків, коли суб`єктом деліктної відповідальності є юридична або фізична особа, яка шкоди потерпілій стороні безпосередньо не завдавала.
		 
		Особливістю цих зобов`язань є те, що закон відмежовує особу, яка безпосередньо завдала потерпілій стороні шкоди, від особи, яка повинна цю шкоду відшкодувати. У цивільному праві під діями юридичної особи визнаються: дії органу, її представників, а також її членів або інших учасників (працівників і службовців). Діями фізичної особи (фізичної особи-підприємця) визнаються дії працівників (службовців), якщо їх вчинено на виконання трудових (службових) обов`язків. Покладення на юридичну або фізичну особу відповідальності за наведеною нормою права пояснюється тим, що безпосередній заподіювач шкоди (працівник) юридично втілює волю осіб, з якими він пов`язаний трудовим договором (контрактом), а тому його вина визнається виною роботодавця.
		 
		Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків розуміється виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена невідкладною виробничою необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами, протягом усього робочого дня.
		 
		Для покладення на юридичну або фізичну особу відповідальності за статтею 1172 ЦК України необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника, шкода, завдана потерпілій стороні, причинний зв`язок між протиправною поведінкою працівника і завданою шкодою, вина працівника), так і спеціальних умов, які обов`язково необхідно враховувати.
		 
		Причинно-наслідковий зв`язок у цьому виді деліктних зобов`язань може мати складний характер, тобто позивач зобов`язаний довести не тільки те, що шкоди завдано внаслідок протиправного діяння, а й те, що це протиправне діяння виникло внаслідок неналежного виконання чи невиконання працівником (службовцем) або іншою особою покладених на нього трудових (службових) чи інших обов`язків.
		 
		Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду від 09 вересня 2022 року у справі № 572/2403/20 (провадження № 61-3586св22).
		 
		У справі, що переглядається в касаційному порядку, встановлено, що шкода відповідачами позивачу завдана внаслідок злочину (зловживання повноваженнями службовими особами юридичної особи приватного права), що виключає відповідальність ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК Автомобільні дороги України» як роботодавця осіб, які вчинили кримінальне правопорушення.
		 
		Відповідно до статті 18 КК України суб`єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність.
		 
		Службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
		 
		Ураховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідачі завдали позивачу шкоду внаслідок злочину (зловживання повноваженнями службовими особами юридичної особи приватного права), оскільки заволоділи грошовими коштами та розпорядилися ними на власний розсуд, що виключає відповідальність ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК Автомобільні дороги України» як їх роботодавця. Крім того, ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК Автомобільні дороги України» було визнано потерпілим під час розгляду кримінальної справи.
		 
		Щодо строку позовної давності
		 
		Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		 
		Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
		 
		Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		 
		За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
		 
		Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
		 
		Суд першої інстанції зазначаючи те, що позивачем не було пропущено строк позовної давності, посилався на те, що за загальним правилом строк позовної давності у цій справі повинен був сплинути 26 червня 2021 року, але у зв`язку із веденням на території України карантинних обмежень цей строк продовжено.
		Однак колегія суддів Верховного Суду не погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
		 
		Аналіз змісту частин першої, четвертої та сьомої статті 128 КПК України, частини другої статті 265 ЦК України дає підстави для висновку про те, що початок перебігу позовної давності для потерпілого у кримінальному провадженні за вимогами про відшкодування шкоди збігається з моментом появи у кримінальному провадженні особи у статусі підозрюваного чи обвинуваченого, тобто коли у потерпілого виникає право на пред`явлення позову до конкретної особи.
		 
		Відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, має свої особливості, які полягають у тому, що згідно із статтею 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні може бути пред`явлено не до будь-якої особи, а виключно до підозрюваного чи обвинуваченого, що у свою чергу вказує на початок перебігу в такому випадку строку позовної давності саме - з моменту повідомлення особі про підозру (стаття 276 КПК України).
		 
		Однак у цій справі спір стосувався деліктних правовідносин, відшкодування шкоди, завданої злочином, де необхідно було встановити вину, яка є однією з обов`язкових підстав цивільно-правової відповідальності, на відміну, наприклад, від відшкодування шкоди, завданої при дорожньо-транспортній пригоді, чи за незаконне засудження, де вина не є обов`язком доведення для позивача.
		 
		З огляду на те, що перебіг позовної давності для позивача розпочався із з моменту набуття відповідачами статусу підозрюваних у кримінальному провадженні, а також з урахуванням того, що цивільний позов було залишено без розгляду після визнання відповідачів винними у кримінальному провадженні, строк позовної давності за вимогами про відшкодування майнової шкоди не пропущено, тому висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не пропущено строк позовної давності звернення до суду із цим позовом є правильним, однак невірно застосовані норми матеріального права.
		 
		Такі висновки узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 21 січня 2020 року у справі № 369/1850/18 (провадження                      № 61-18948св19), від 02 вересня 2020 року у справі № 452/435/17 (провадження № 61-43139св18).
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		 
		Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		 
		Відповідно до пункту 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
		 
		Згідно з частиною першою статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 412 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		 
		Суд першої інстанції дослідив усі наявні у справі докази у їх сукупності та співставленні, надав їм належну оцінку, однак невірно застосував норми матеріального права в частині позовної давності.
		 
		Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню в силі зі зміною мотивів щодо строку позовної давності.
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 412, 423, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури Дніпропетровської області задовольнити частково.
		 
		Постанову Дніпровського  апеляційного суду від 21 лютого 2024 року скасувати, а рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 вересня 2023 року залишити в силі, з урахуванням мотивів, викладених у цій постанові.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий  Д. Д. Луспеник      Судді:   І. Ю. Гулейков       Б. І. Гулько       Г. В. Коломієць       Р. А. Лідовець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...