Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/17902/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 13.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 14.11.2024.
Дата набрання законної сили: 06.11.2024
Номер судового провадження: 61-2220ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                             
		 
		06 листопада 2024 року                           
		м. Київ          
		 
		справа № 521/17902/23
		 
		провадження № 61-2220св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Луспеника Д. Д. 
		суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),  
		 
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідач - Державне підприємство «Адміністрація морських портів України», 
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на постанову Одеського апеляційного суду від 23 січня 2024 року у складі колегії суддів: Кострицького В. В., Назарової М. В., Лозко Ю. П.,
		 
		ВСТАНОВИВ: 
		 
		1.    Описова частина 
		 
		Короткий зміст позовної заяви
		 
		У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі - ДП «Адміністрація морських портів України») про визнання незаконним та скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		 
		Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
		 
		Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 17 липня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків. Запропоновано заявнику сплатити судовий збір за подання позовної заяви та надати документ, що підтверджує його сплату. Зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання.
		 
		Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 02 серпня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику. 
		Роз`яснено позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
		 
		Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявник не виконав вимоги ухвали суду про залишення його позовної заяви без руху, тому на підставі положень                              статті 185 ЦПК України суд визнав її неподаною та повернув. Зазначена ухвала                від 17 липня 2023 року була направлена на електронну адресу представника ОСОБА_1 - адвоката Мамонтова Д. О. -  ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначену представником у позовній заяві.
		При цьому, судом роз`яснено право заявника на повторне звернення з позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
		 
		Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
		 
		Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням представник ОСОБА_1 - адвокат Мамонтов Д. О. звернувся до суду з апеляційною скаргою на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 02 серпня 2023 року.
		 
		Постановою Одеського апеляційного суду від 23 січня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мамонтова Д. О. задоволено.
		Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 02 серпня 2023 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		 
		Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що постановляючи оскаржувану ухвалу про повернення позовної заяви, районний суд не перевірив відомостей про те, чи надходила сума судового збору, визначеного ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 17 липня 2023 року, до спеціального фонду Державного бюджету України. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважав висновки районного суду передчасними, що, на думку апеляційного суду, є підставою для скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		У касаційній скарзі ДП «Адміністрація морських портів України», посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить постанову Одеського апеляційного суду від 23 січня 2024 року скасувати та залишити в силі ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 02 серпня 2023 року.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		 
		У лютому 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ДП «Адміністрація морських портів України» на постанову Одеського апеляційного суду від 23 січня 2024 року.
		 
		Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями                від 15 лютого 2024 року касаційна скарга ДП «Адміністрація морських портів України» на постанову Одеського апеляційного суду від 23 січня 2024 року передана для розгляду колегії суддів: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М. (провадження № 61-2220ск24).
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 березня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
		 
		У квітні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
		 
		Відповідно до розпорядження Заступника керівника Апарату Верховного                            Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 04 жовтня 2024 року   № 1178/0/226-24 про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_2 та на підставі службової записки Секретаря Третьої судової палати Фаловської І. М. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 521/17902/23                                        за касаційним провадженням № 61-2220ск24.
		 
		Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 жовтня 2024 року для розгляду касаційної скарги ДП «Адміністрація морських портів України» на постанову Одеського апеляційного суду від 23 січня 2024 року визначено суддю-доповідача - Лідовця Р. А. та суддів, які входять до складу колегії: Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 жовтня 2024 року справу призначено до розгляду.
		 
		 
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		 
		Касаційна скарга ДП «Адміністрація морських портів України» мотивована тим, що апеляційним судом неповно з`ясовані фактичні обставини справи, неправильно досліджені та оцінені наявні у справі докази, що призвело до скасування законної ухвали суду першої інстанції про повернення позовної заяви ОСОБА_1 . 
		 
		Зазначає, що позивач не виконав вимоги ухвали Малиновського районного суду                 м. Одеси від 17 липня 2023 року про залишення позовної заяви без руху                                          у встановлений судом строк, оскільки квитанція про сплату судового збору за подання позовної заяви була подана ОСОБА_1 разом з апеляційною скаргою. 
		 
		Вважає помилковими висновки апеляційного суду про необхідність районного суду перевіряти зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, оскільки відповідної квитанції про сплату ОСОБА_1 судового збору за подання позовної заяви до суду першої інстанції подано не було. При цьому додана ОСОБА_1 до позовної заяви квитанція є неналежним доказом сплати судового збору. 
		 
		Посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах                       від 31 січня 2023 року у справі № 300/2265/22, від 13 квітня 2023 року у справі                           № 640/18777/21, від 16 травня 2023 року у справі № 640/15818/21, від 09 січня             2024 року у справі № 520/959/22, які не були враховані апеляційним судом.
		 
		Відзив на касаційну скаргу учасники справи не подали.
		 
		2.    Мотивувальна частина 
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій                    статті 389 ЦПК України.
		 
		Відповідно до абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Касаційна скарга ДП «Адміністрація морських портів України» задоволенню не підлягає.
		 
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи                                    з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		 
		У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним                           і обґрунтованим. 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
		 
		Порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
		 
		Вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлено статтями 175,                                         177 ЦПК України.
		 
		Згідно із частиною четвертою статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку                            і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
		 
		Відповідно до абзацу першого частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених                          у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. 
		 
		Згідно з абзацом першим частини другої статті 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб               і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
		 
		Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (частина третя статті 185 ЦПК України).
		 
		За змістом наведених процесуальних норм, повернення позовної заяви з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали про усунення недоліків, можливо лише в тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, але ухилилась від виконання вимог, вказаних в ухвалі.
		 
		У справі, що переглядається, позивачем до позовної заяви не було додано документу, що підтверджує сплату судового збору у встановленому законом розмірі, у зв`язку із чим ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси                             від 17 липня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху,                   із зазначенням в ухвалі про необхідність сплатити судовий збір                                                          у розмірі 1 073,60 грн та надати оригінал документу, що підтверджує його сплату.Зазначена ухвала районного суду від 17 липня 2023 року була направлена                               на електронну адресу представника ОСОБА_1 - адвоката Мамонтова Д. О. -  ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначену представником у позовній заяві.
		 
		Відповідно до довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Ухвала про залишення позовної заяви без руху» від 17 липня 2023 року                       по справі № 521/17902/23 доставлено на електронну адресу представника    ОСОБА_1 - адвоката Мамонтова Д. О., зазначену ним у позовній заяві 18 липня 2023 року.
		 
		26 липня 2023 року ОСОБА_1 сплатив судовий збір у визначеному судом розмірі.
		 
		Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції керувався нормами                                            статті 185 ЦПК України і виходив із того, що заявником не виконано вимоги ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 17 липня 2023 року та не сплачено судовий збір у розмірі 1 073,60 грн.
		 
		Скасовуючи ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 02 серпня 2023 року та направляючи справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку про те, що районним судом було передчасно винесено ухвалу від 02 серпня 2023 року про повернення ОСОБА_1 позовної заяви у зв`язку із невиконанням вимог ухвали від 17 липня 2023 року про залишення позовної заяви без руху, оскільки суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, не перевірив відомостей чи надходила визначена судом сума судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
		 
		Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції та вважає,                що відсутні підстави для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення.
		 
		Частинами першою, другою статті 9 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
		 
		Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, то суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені процесуальним законодавством, зокрема                    у разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.
		 
		Отже, обов`язок перевірки факту зарахування судового збору та в якій справі це вчинено покладається на суд.
		 
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 9901/144/20 (провадження № 11-241заі20),                      у постановах Верховного Суду: від 23 січня 2019 року у справі № 826/2429/18 (провадження № К/9901/67171/18), від 20 лютого 2019 року у справі № 823/1940/18 (провадження № К/9901/65456/18), від 25 січня 2021 року у справі № 914/1131/20.
		 
		Ця судова практика є незмінною.
		 
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
		 
		У справі, яка переглядається Верховним Судом, представник                                    ОСОБА_1 - адвокат Мамонтов Д. О. до апеляційної скарги додав докази направлення на адресу Малиновського районного суду м. Одеси відповідної квитанції про сплату судового збору за подання позовної заяви у визначений районним судом строк. Ця квитанція у матеріалах справи відсутня.
		 
		Суд першої інстанції не перевірив зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
		 
		Верховний Суд не ставить під сумнів, що підстави для усунення недоліків позовної заяви існували. Проте, суд касаційної інстанції погоджується із висновками апеляційного суду про те, що застосовані районним судом наслідки є передчасними та такими, що обмежили право на доступу до суду і стали перешкодою для захисту прав позивача, оскільки позивач указув, що сплатив судовий збір за подання позовної заяви та надав відповідну квитанцію про сплату судового збору у розмірі, зазначеному в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.
		 
		Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на доступ до суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		 
		Отже, доводи касаційної скарги відхиляються Верховним Судом, оскільки зводяться до власного тлумачення заявником норм процесуального права, спростовуються матеріалами справи й не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення. Посилання касаційної скарги на певні судові рішення Верховного Суду не приймаються до уваги, оскільки не є релевантними до процесуальних правовідносин, які виникли у цій справі.
		 
		Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, вважаючи, що апеляційний суд ухвалив судове рішення, яке відповідає положенням статей 263-265 ЦПК України.
		 
		Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено                                   з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість його судового рішення не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
		 
		Щодо судових витрат
		 
		Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		 
		Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, то судові витрати, понесені              у зв`язку з переглядом цієї справи в суді касаційної інстанції, покладаються на заявника.
		 
		Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
		 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» залишити без задоволення.
		 
		Постанову Одеського апеляційного суду від 23 січня 2024 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття,  є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                            Д. Д. Луспеник
		 
		Судді:  І. Ю. Гулейков     Б. І. Гулько     Г. В. Коломієць     Р. А. Лідовець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...