Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 346/1496/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності; Хуліганство.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 13.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 14.11.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/346/463/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024096180000031

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 346/1496/24 
		Провадження № 1-кп/346/463/24
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		12 листопада 2024 року м. Коломия
		 
		Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області, у складі головуючого - судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання: ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 його захисника: адвоката ОСОБА_5 , потерпілого: ОСОБА_6 його законного представника: ОСОБА_7 та представника: ОСОБА_8 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, обвинувальний акт по кримінальному провадженню № №12024096180000031, в якому ОСОБА_4 (який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Уторопи Косівського району Івано-Франківської області; громадянин України; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; освіта середня повна; не одружений; офіційно не працевлаштований, але має підробітки на будівництвах, з яких отримує до 15000 гривень на місяць; на обліку у лікаря-нарколога чи лікаря-психіатра не перебуває; судимості не має) обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 296 Кримінального кодексу України,
		сторонами та іншими учасниками кримінального провадження є: з боку обвинувачення - прокурор: ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , з боку захисту  обвинувачений: ОСОБА_4 , його захисник: ОСОБА_5 , малолітній потерпілий ОСОБА_6 , його представник ОСОБА_8 , законний представник потерпілого ОСОБА_7 ,
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		Щодо обвинувачення.
		02 лютого 2024 року близько 15 години 40 хвилин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на території спортивного майданчику Корницької філії Коломийського ліцею № 1, імені Василя Стефаника, де з хуліганських спонукань, в присутності малолітніх осіб, вирішив вчинити словесний конфлікт із малолітнім ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_2 , який являється учнем вищевказаного навчального закладу. 
		Надалі ОСОБА_4 , продовжуючи свої хуліганські дії, маючи намір самоутвердитись за рахунок приниження малолітньої особи, використовуючи короткочасну суперечку як малозначний привід, перебуваючи в громадському місці, протиставляючи себе загальновизнаним у суспільстві правилам поведінки та нормам моралі, маючи на меті спричинення тілесних ушкоджень усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання з хуліганських спонукань, діючи з особливою зухвалістю схопив малолітнього ОСОБА_6 , за шию двома руками, насильно припиняючи дихання, після чого взяв до рук гральний м`яч та двічі кинув вказаним предметом в ділянку голови останньому, в подальшому не припиняючи свої протиправні дії, наніс декілька ударів ногами в ділянку ніг, від яких останньому спричинено тілесні ушкодження у вигляді двох, поруч розташованих синців в межах переднє-внутрішньої поверхні нижньої третини лівого стегна, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи відносяться до легкого тілесного ушкодження.
		Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у грубому порушенні громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.
		Суд вважає доведеним вказане формулювання обвинувачення, оскільки його зміст добровільно та свідомо визнав обвинувачений ОСОБА_4 безпосередньо у судовому засіданні. Вказані в обвинуваченні обставини він не оспорював і просив визнати недоцільним дослідження доказів щодо таких обставин, як і прокурор, через, що суд на підставі частини 3 статті 349 КПК України, попередньо виконавши всі умови для її застосування, визнав недоцільним дослідження доказів щодо вказаних обставин обвинувачення. І тому суд вважає, що діяння, у вчиненні якого ОСОБА_4 звинувачує прокурор, дійсно мало місце.
		Також суд погоджується із стороною обвинувачення у тому, що вказане діяння ОСОБА_4 дійсно містить склад кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 296 КК України. Суд враховує те, що ОСОБА_4 добровільно і свідомо визнав свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення, і суд також вважає саме його винним у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
		Таким чином, суд погоджується із стороною обвинувачення у тому, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення в осудному стані, умисно, яке правильно кваліфіковано прокурором за частиною 1 статті 296 КК України. І у вчиненні цього правопорушення винен саме ОСОБА_4 .
		Разом з цим суд відзначає, що ОСОБА_4 дійсно щиро розкаявся у вчиненні ним кримінального правопорушення, висловив щирий жаль з приводу скоєного, засудив свою поведінку, а також відшкодував повністю завдану потерпілому шкоду, заподіяну кримінальним правопорушенням, що підтвердив представник потерпілого письмовою заявою, а також усно у судовому засіданні.
		Щодо покарання.
		Обставин, які б виключали кримінальну протиправність діяння ОСОБА_4 або звільняли його від кримінальної відповідальності чи від покарання, за вказаний кримінальний проступок, судом не встановлено, а тому він підлягає покаранню на загальних підставах.
		Суд погоджується із прокурором у тому, що обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_4 за вчинений ним проступок та передбачені частиною 1 статті 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини (потерпілого), а також у присутності іншої малоілтньої дитини. Але разом з цим, мають місце обставини, які на підставі пункту 1 частини 1 статті 66 КК України відносяться до обставин, які пом`якшують його покарання, зокрема: щире каяття обвинуваченого та добровільне відшкодування шкоди.
		Положеннями статті 50 КК України передбачено, і суд враховує, що: покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого (частина 1); покарання має на меті не тільки кару і виправлення засуджених, а й запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами (частина 2); покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність (частина 3).
		Разом з цим суд застосовує і положення статті 65 КК України за якими: суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 КК; 2) відповідно до положень Загальної частини КК; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання (частина 1); особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень (частина 2); підстави для призначення більш м`якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу за вчинене кримінальне правопорушення, визначаються статтею 69 цього Кодексу (частина 3); більш суворе покарання, ніж передбачене відповідними статтями Особливої частини КК за вчинене кримінальне правопорушення, може бути призначене за сукупністю кримінальних правопорушень (частина 4).
		При цьому застосовуючи вказані норми кримінального права, суд враховує правовий висновок Верховного Суду, щодо правильного їх застосування, викладений ним у постанові від 26.06.2018 року у справі № 570/3743/15-к, в якій зазначається, що покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини кримінального провадження, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
		Тож вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, передбаченого частиною 1 статті 296 КК України, суд виходить з наступного:
		- суд враховує, що санкція частини 1 статті 296 КК України передбачає покарання у вигляді штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційний нагляд на строк до п`яти років, або обмеження волі на той самий строк;
		- суд враховує положення Загальної частини КК України, які є застосовними для призначення покарання ОСОБА_4 та вказані вище і нижче за цим текстом;
		- суд враховує конкретні обставини за яких ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке за ступенем тяжкості, в силу положень частини 2 статті 12 КК України, являється кримінальним проступком та кваліфікується за частиною 1 статті 296 КК України; 
		- суд враховує, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення умисно, тобто з прямим умислом. Але він визнав свою вину у вчиненні кримінального проступку, добровільно; 
		- суд враховує, що обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_4 за вчинений ним проступок та передбачені частиною 1 статті 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини (потерпілого) та в присутності іншої малолітньої дитини;
		- але разом з цим, суд враховує, що обставинами, які на підставі пункту 1 частини 1 статті 66 КК України відносяться до обставин, які пом`якшують покарання, є щире каяття обвинуваченого та добровільне відшкодування ним шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням;
		- ОСОБА_4 (який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Уторопи Косівського району Івано-Франківської області; громадянин України; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; освіта середня повна; не одружений; офіційно не працевлаштований, але має підробітки на будівництвах, з яких отримує до 15000 гривень на місяць; на обліку у лікаря-нарколога чи лікаря-психіатра не перебуває; судимості не має).
		Таким чином, з урахуванням викладених судом обставин, які він застосовує у їх сукупності для призначення ОСОБА_4 покарання, суд вважає, що за вчинений ним кримінальний проступок, передбачений частиною 1 статті 296 КК України, йому слід призначити основне покарання, яке є найменш суворим із санкції статті, зокрема: штраф, оскільки він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, щиро розкаявся та добровільно відшкодував заподіяну ним потерпілому шкоду. Однак, зважаючи на характер вчинених обвинуваченим дій, їх мотиви, а також дві обтяжуючи обставини, якими є вчинення правопорушення щодо малолітньої дитини та у присутності іншої малолітньої дитини, штраф слід призначити у максимальному розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000 гривень. Саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Інші процесуальні питання.
		Підстави, для вирішення судом інших питань, передбачених статтею 368 КПК України - відсутні.
		Таким чином, на підставі всього викладеного і керуючись статтями 1-33,36,37,42,45-52,55,61-62,75-110,113-129,170-211,290-293,302,318-371,373-77,381,382,392-395,532 КПК України, суд
		у х в а л и в:
		Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 296 КК України.
		Призначити ОСОБА_4 , за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 296 КК України, основне покарання у виді штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених частиною 1 статтею 394 КПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку надіслати всім учасникам судового провадження. 
		Учасники судового провадження, також, мають право отримати копію вироку в Коломийському міськрайонному суді Івано-Франківської області.
		 
		 
		 
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...