Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 636/1746/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 13.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 14.11.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/636/534/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022220000003123

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		__________________________________________________________________________
		    Справа № 636/1746/23  Провадження 1-кп/636/534/24
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		13.11.2024                                                                місто Чугуїв
		Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисників адвокатів ОСОБА_5 ,
		ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві кримінальне провадження за обвинуваченням:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Вовчанська Харківської області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого директором КЗ «Будинок культури Вовчанської міської ради», одруженого, не маючого на утриманні малолітніх (неповнолітніх) осіб, не є особою з інвалідністю, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , фактично проживаючого АДРЕСА_2 , раніше несудимого,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 6 ст. 111-1 КК України,-
		встановив:
		ОСОБА_4 , будучи громадянином України, перебуваючи на території тимчасово окупованого м. Вовчанськ Чугуївського району Харківської області, переслідуючи мету здійснення публічних закликів громадянином України до підтримки рішень та дій держави-агресора, не маючи патріотичних переконань, умисно діючи на шкоду інтересам України, в умовах тимчасової окупації, за відсутності фізичного чи психологічного впливу з боку представників держави-агресора вирішив стати на шлях скоєння протиправної діяльності проти основ національної безпеки України, будучи громадянином України, здійснював публічні заклики до підтримки рішень та дій держави-агресора за наступних обставин.
		ОСОБА_4 , переслідуючи мету завдання шкоди Україні, 06.09.2022 перебуваючи на сцені КЗ «Будинок культури Вовчанської міської ради», за адресою вул. Колольцова, 1, м. Вовчанська Чугуївського району Харківської області , добровільно умисно, вчиняв дії, пов`язані із здійсненням публічних закликів громадянином України до підтримки рішень та дій держави-агресора, окупаційної адміністрації держави-агресора, до співпраці з державою-агресором, окупаційною адміністрацією держави-агресора.
		При цьому, ОСОБА_4 у вказаний період часу, діючи умисно, з метою здійснення громадянином України публічних закликів до підтримки рішень та дій держави-агресора, перебуваючи на сцені КЗ « Будинок культури Вовчанської міської ради », за адресою вул. Колольцова, 1, у тимчасово окупованому м. Вовчанськ Чугуївського району Харківської області , де був безпосередньо задіяний у якості ведучого до проведення заходів політичного характеру, тим самим здійснюючи інформаційну діяльність у співпраці з окупаційною адміністрацією держави-агресора, спрямовану на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації та у колі осіб з числа збройних формувань держави-агресора, добровільно закликав місцевих мешканців м. Вовчанськ виходити на сцену для отримання паспортів держави-агресора тобто до підтримки рішень та дій держави-агресора, окупаційної адміністрації держави-агресора, до співпраці з державою-агресором, окупаційною адміністрацією держави-агресора, тим самим всіляко підтримував та схвалював у такий спосіб їх дії та рішення направлені на шкоду суверенітету України.
		Продовжуючи реалізацію свого умислу направленого на шкоду державі Україна, ОСОБА_4 у вищевказаний період часу, добровільно, шляхом проголошення зі сцени закликів до мешканців м. Вовчанська, які перебували у вищевказаному приміщенні, де відбувався захід політичного характеру організований окупаційною адміністрацією держави-агресора, з підтримки рішень та дій держави-агресора, окупаційної адміністрації держави-агресора, шляхом отримання паспортів держави-агресора, що полягало у висловлюваннях «запрошую», підтримуючи у такий спосіб, рішення та дії збройних формувань держави-агресора, переслідуючи мету здійснення публічних закликів громадянином України до підтримки рішень та дій держави-агресора, окупаційної адміністрації держави-агресора, до співпраці з державою-агресором, окупаційною адміністрацією держави-агресора.
		Таким чином, за вказаних обставин ОСОБА_4 вчинив здійснення громадянином України публічних закликів до підтримки рішень та дій держави-агресора, окупаційної адміністрації держави-агресора, до співпраці з державою-агресором, окупаційною адміністрацією держави-агресора.
		Крім того, в ході судового розгляду встановлено, що у громадянина України ОСОБА_4 , який перебуваючи на території тимчасово окупованого м. Вовчанськ Чугуївського району Харківської області, у період не раніше другої декади березня 2022 року по вересень 2022 року, виник злочинний умисел, направлений на проведення заходів політичного характеру, здійснення інформаційної діяльності у співпраці з окупаційною адміністрацією держави-агресора, спрямованих на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації.
		24 лютого 2022 року Указом Президента України Володимира Зеленського № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України.
		ОСОБА_4 займаючи посаду директора КЗ «Будинок культури Вовчанської міської ради», переслідуючи мету надання допомоги окупаційній адміністрації країни-агресора, у період не раніше другої декади березня 2022 року, з моменту окупації м. Вовчанськ Харківської області, за невстановлених обставин, вирішив добровільно здійснювати колабораційну діяльність в співпраці з державою-агресором, а саме проводити заходи політичного характеру, здійснювати інформаційну діяльність у співпраці з окупаційною адміністрацією держави-агресора, спрямовані на підтримку держави-агресора та її окупаційної адміністрації.
		В ході судового розгляду також встановлено, що у травні 2022 року, ОСОБА_4 , знаходячись у тимчасово окупованому м. Вовчанськ Чугуївського району Харківської області, продовжуючи займати посаду директора КЗ «Будинок культури Вовчанської міської ради», безпосередньо був ведучим на святі «Дня 9 травня», та був залучений у якості ведучого на святі «День прапору РФ» держави-агресора.
		Серед іншого, ОСОБА_4 продовжуючи займати вищезазначену посаду та виконувати посадові обов`язки директора КЗ « Вовчанського районного будинку культури », в липні 2022 року (більш точний час встановити не виявилось можливим), був залучений у якості ведучого на організованому окупаційною адміністрацією держави-агресора концерті «Ансамблю пісні і танцю російської армії імені О.В. Александрова ».
		Крім цього, ОСОБА_4 , як директором КЗ «Вовчанського міського будинку культури» 06 вересня 2022 року проведено захід політичного характеру у вищевказаному Будинку культури по видачі паспортів громадян РФ місцевим мешканцям тимчасово окупованого м. Вовчанськ Чугуївського району Харківської області . При цьому, ОСОБА_4 підтримуючи дії та рішення держави-агресора безпосередньо сам був ведучим на вказаній церемонії видачі паспортів РФ. В подальшому вказаний захід політичного характеру 07 вересня 2022 року Міністерством оборони РФ було висвітлено на телевізійному каналі «ТВ Звезда» держави-агресора. На кадрах церемонії отримання мешканцями тимчасово окупованого м. Вовчанськ, паспортів РФ, зафіксовано ОСОБА_4 у якості ведучого на вищезазначеному заході.
		Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях не визнав, пояснив, що з 1979 року працює на посаді директора Будинку культури м. Вовчанська.
		Після початку війни ОСОБА_4 наказав підлеглим працівникам не виходити на роботу, але нараховував їм заробітну платню у розмірі 2/3 окладу.
		Під час війни у м. Вовчанську склалися важкі умови: тривалий час не було світла, мобільного та іншого зв`язку, представники РФ не дозволяли розмовляти на українській мові. Виїхати на підконтрольну територію можливо було лише через територію РФ.
		Організаторами всіх заходів були працівники районної адміністрації.
		За часів окупації вони наказали ОСОБА_4 займатися виготовленням афіш та іншими справами, оскільки саме такі дії входять до його службових повноважень, закріплені у посадовій інструкції, а тому він і в подальшому повинен займатися цими ж справами.
		Проведення концертів та інших подібних заходів відноситься до повноважень художнього керівника, а тому сама вона повинна була проводити ці заходи, бути ведучою на концерті. ОСОБА_4 , був не готовий до цього, але виконував усний наказ ОСОБА_7 - начальника відділу культури, молоді і спорту райдержадміністрації і не міг її не послухати.
		ОСОБА_4 у серпні 2021 року уклав контракт з міською радою щодо роботи на посаді директора Будинку культури м. Вовчанська. У контракті закріплені його посадові обов`язки, повноваження, в тому числі щодо збереження майна, заходи протипожежної безпеки тощо. Чи входило до його повноважень проведення урочистих заходів, ОСОБА_4 не пам`ятає.
		Заробітну плату у гривнях нараховували на банківську карточку.
		Будь-яких контрактів щодо працевлаштування чи співпраці з РФ чи її представниками ОСОБА_4 не підписував.
		Організувати і провести урочистий захід на День Перемоги у 2022 році наказали військові РФ. До цього такі заходи 2 роки вже не проводилися.
		На користь РФ ніяких промов не висловлювалось, були тільки слова про пам`ять щодо загиблих у ІІ Світовій війні. Будь-який гімн не виконувався, ні російський, ні український. У цьому заході приймали участь Вовчанський міський голова ОСОБА_9 , який виступив з промовою, а також працівники райдержадміністрації. Всього на захід зібралося приблизно 50-70 людей, місцевих мешканців.
		На початку липня 2022 року у м. Вовчанську проводився концерт. ОСОБА_4 був ведучим цього заходу, чому був присвячений концерт ОСОБА_4 не знає, виконавці були російські.
		Підняття прапору РФ було заплановано на 20-22 серпня 2022 року. ОСОБА_7 надала ОСОБА_4 сценарій заходу і сказала, що він буде вести цей захід.
		Паспорти РФ отримали приблизно 15-16 людей, у списку на отримання паспортів було 20 людей.
		На заходах: День Перемоги, піднятті прапору РФ та врученні паспортів місцевим мешканцям, в якості символіки та атрибутики, були великі прапори і маленькі прапорці РФ, на концерті прапорів не було.
		Вказані заходи він особисто не організовував, але приймав у них участь поза своєю волею.
		Бажання виїхати до РФ у ОСОБА_4 не було, він нікого не закликав до співпраці з РФ.
		У ОСОБА_4 не було можливості не ходити на роботу, так як для цього необхідно було виїхати з м. Вовчанська на підконтрольну Україні територію через РФ.
		ОСОБА_4 приймав участь у нарадах в райдержадміністрації, які проводилися щопонеділка, обговорювалися питання заробітної плати і подальшої праці. На цих нарадах були присутні всі працівники Будинку культури і технічний персонал.
		В інших нарадах ОСОБА_4 участі не приймав.
		Приблизно 5-8 серпня 2022 року ОСОБА_4 отримав на 20000,00 російських рублів, як матеріальну допомогу від РФ. Видачу цих коштів здійснювала ОСОБА_10 .
		Будь-яких гонорарів чи грошей за проведення вищевказаних заходів ОСОБА_4 не отримував.
		Після деокупації виконання його посадових обов`язків передали ОСОБА_11 .
		Ставлення ОСОБА_4 до вчинених кримінальних правопорушень не викликає у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення.
		Винність ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому злочинів підтверджується наступними доказами.
		Показаннями свідка ОСОБА_12 , який пояснив, що працював на посаді керівника хореографічного ансамблю народної самодіяльності «Радість» з 1994 року до 10 вересня 2022 року.
		ОСОБА_4 був директором Будинку культури і його безпосереднім керівником. ОСОБА_4 наводив завдання щодо організації і проведення культурних заходів.
		Під час окупації м. Вовчанська з лютого до вересня 2022 року ОСОБА_4 приймав участь у нарадах у райдержадміністрації, оскільки його туди запрошували, ОСОБА_12 не приймав участі у цих нарадах.
		09 травня 2022 року було свято «День Перемоги», ОСОБА_4 і ОСОБА_13 були ведучими цього свята.
		Під час урочистої частини лунав гімн РФ, споминали загиблих воїнів, було покладання квітів до пам`ятника загиблим воїнам, знову гімн РФ, після цього мітинг закінчився.
		У ведучих будь-якої символіки чи атрибутики не було.
		Усього на цьому заході було приблизно 50 чоловік.
		У ОСОБА_4 була можливість уникати участі в проведенні вищевказаних заходів, але він нею скористався. За вказівкою ОСОБА_4 іншим персоналом Будинку культури проводилися заходи з підготовки проведення вищевказаних заходів, в тому числі і концерту «Ансамблю пісні і танцю ім. О.В. Александрова », де також були багато мешканців м. Вовчанська.
		У липні 2022 року відбувся концерт ансамблю пісні і танцю ім. Александрова. ОСОБА_4 був ведучим цього концерту.
		Будь-яких емоцій у ОСОБА_4 . ОСОБА_12 не бачив, він не сміявся і не плакав, був спокійний, як завжди. На початку заходу подякував артистам, які приїхали.
		Артисти -чоловіки були у військовій формі, артистки-жінки були у цивільному одязі.
		На концерті також була запрошеним гостем депутат Державної Думи РФ артистка ОСОБА_16 , яка виступила з промовою «про один народ», «мы с Вами», «мы Вас не бросим».
		Перша частина концерту носила політично-пропагандистський характер.
		Концерт проходив у Будинку культури. Чи виконувався будь-який гімн, ОСОБА_12 не пам`ятає.
		Після закінчення концерту ОСОБА_4 , як ведучий подякував артистам за концерт, сказав «дякую», що приїхали.
		Під час окупації м. Вовчанська в період з травня по вересень 2022 року, більш точну дату не пам`ятає, було організовано урочистий захід підняття прапору РФ у м. Вовчанську. Раніше на цьому місці висів прапор України, поблизу знаходиться дошка пошани.
		На цьому заході були присутні близько 100-200 чоловік.
		ОСОБА_4 також був ведучим цього заходу, виступив із вступною промовою, лунав гімн РФ.
		Під час виконання гімну сталася невелика затримка, оскільки вимкнулося світло і виконання музики було зупинено.
		Приблизно 5-6 вересня 2022 року на сцені Будинку культури була організована видача паспортів РФ мешканцям м. Вовчанська.
		На цьому заході було близько 50 чоловік.
		На задній кулісі сцени був розвішений флаг РФ, лунав гімн РФ.
		Ведучим цього заходу також був ОСОБА_4 , але хто закінчував цей захід, ОСОБА_12 не пам`ятає. ОСОБА_4 викликали зі сцени і вказували на порушення черговості видачі паспортів.
		Всі вищевказані заходи проводилися на російській мові.
		Будь-яких погроз у бік ОСОБА_4 . ОСОБА_12 за час окупації не чув і не бачив, і чи були взагалі такі погрози, йому нічого не відомо.
		Заробітну плату ОСОБА_12 отримував до вересня 2022 року, щодо заробітної плати ОСОБА_4 йому нічого не відомо.
		Щодо звільнення ОСОБА_4 з посади директора Будинку культури і працевлаштування його на роботу в РФ ОСОБА_12 нічого не відомо.
		Показаннями свідка ОСОБА_17 , яка пояснила, що працювала на посаді художнього керівника Будинку культури м. Вовчанська з 1999 року до липня 2022 року.
		Під час окупації м. Вовчанська перебувала у місті зі своєю сім`єю, але не працювала, оскільки перебувала на «лікарняному», після цього у відпустці «за власний рахунок».
		ОСОБА_4 казав, що треба зробити переклад на російську мову Положення про Будинок культури і посадових інструкцій, а також вилучити і знищити всі сценарії українських свят, що стосуються України, і залишити те, що треба для РФ. ОСОБА_17 цього не зробила, оскільки шкода було нищити свою працю, і вона склала їх у кабінеті і завалила канцелярськими папками та іншими речами.
		09 травня 2022 року у м. Вовчанську святкували День Перемоги, ведучими цього заходу були ОСОБА_4 та ОСОБА_18 , яка працювала у Будинку дитячої та юнацької творчості.
		На День прапора РФ ведучим заходу був ОСОБА_4 , звукорежисером ОСОБА_19 .
		Про вручення паспортів знаю лише зі слів мешканців міста.
		На всіх цих 4 заходах, де ведучим був ОСОБА_4 (9 травня, концерт ансамблю ім. Александрова, підняття прапору РФ та вручення паспортів громадян РФ мешканцям м. Вовчанська) ОСОБА_17 не була присутня.
		Хто складав сценарії для заходів, які проводив ОСОБА_4 ОСОБА_17 невідомо.
		ОСОБА_4 пропонував їй виходити на роботу, казав, що так як працювали раніше вже не буде, місто Вовчанськ, можливо, скоро вже приєднають до Бєлгородської області. ОСОБА_20 також пропонувала приступити до роботи, але ОСОБА_17 відмовлялася за різними приводами. Заробітну платню («відпускні») отримувала у гривнах у липні 2022 року, потім пішла у відпустку «за власний рахунок».
		На одному із засідань ОСОБА_4 висловися про те, що «Эта власть тут навсегда и надо как-то выживать». ОСОБА_4 надавав вказівки про необхідність перекладу посадових інструкцій працівників Будинку культури на російську мову.
		Показаннями свідка ОСОБА_21 , яка пояснила, що влітку 2022 року у Будинку культури м. Вовчанська проводився концерт. Зал був заповнений приблизно на 90%. Будь-якої атрибутики чи символіки, виконання гімну на концерті ОСОБА_21 не пам`ятає. Концерт проводився на російській мові.
		На концерті були присутні ведучий ОСОБА_4 , артисти російського ансамблю пісні і танцю ім. Александрова, артистка ОСОБА_16 .
		Актори були одягнуті у військову форму.
		Як і чим закінчився концерт ОСОБА_21 не пам`ятає.
		Про будь-які погрози чи фізичний тиск у бік ОСОБА_4 . ОСОБА_21 ніколи не чула.
		Показаннями свідка ОСОБА_23 , яка пояснила, що працювала на посаді технічного працівника (прибиральниці) Будинку культури м. Вовчанська.
		На жодних нарадах в райдержадміністрації не була присутньою. На жодному з культурних заходів, де ведучим був ОСОБА_4 (9 травня, концерт ім. Александрова, підняття прапору РФ, вручення паспортів громадян РФ мешканцям м. Вовчанська) також не була присутньою.
		Перед концертом ОСОБА_23 прибрала зал, наказ про це надав їй ОСОБА_4 . Атрибутики чи символіки в залі жодної не було.
		Показаннями свідка ОСОБА_24 , який пояснив, що до війни і під час окупації працював на посаді електрика у Будинку культури м. Вовчанська.
		Наради у райдержадміністрації проводила ОСОБА_7 , на цих нарадах були присутні ОСОБА_4 і інші співробітники.
		На заході 9 травня він не був присутнім, тільки приєднав кабель електроживлення 220В. і далі пішов по своїм справам.
		Під час проведення концерту перебував у Будинку культури, але до залу не заходив.
		Під час вручення паспортів громадян РФ мешканцям м. Вовчанська також перебував у Будинку культури, до зали не заходив. Бачив, що ОСОБА_4 під час вручення паспортів перебував на сцені, як ведучий цього заходу.
		На будь-яку символіку чи атрибутику уваги не звертав.
		Показаннями свідка ОСОБА_19 , який пояснив, що у період з 1969 року до 27 липня 2023 року він працював на посаді акомпаніатора самодіяльного народного ансамблю «Радість».
		Під час окупації військами РФ у 2022 році м. Вовчанська всі контакти з військовою адміністрацією рф були через начальника відділу культури. ОСОБА_4 з рф не контактував.
		На 9 травня ОСОБА_19 налаштував звукову і музичну апаратуру, таку команду надав, можливо ОСОБА_4 , а можливо, начальник відділу культури. 9 травня урочистий захід був біля пам`ятника, було близько 200 людей.
		Будь-яких прапорів, гімна не було. Захід тривав близько 20-25 хвилин.
		Приблизно у червні 2022 року у м. Вовчанську виступав російський ансамбль імені Александрова.
		Звукову і музичну апаратуру ансамбль привіз власну, але у них не було ведучого і, на думку ОСОБА_19 , окупаційна влада РФ через ОСОБА_7 попросили вести цей захід ОСОБА_4 .
		На концерті ОСОБА_19 не був присутній, і перебував у фойє.
		Російської символіки чи атрибутики не концерті не було. Ведучим був ОСОБА_4 , оголошував номера, хто буде виступати на сцені, але робив такі дії він не за власною волею.
		У серпні 2022 року проводився урочистий захід підняття прапору РФ у м. Вовчанську. Ведучим цього заходу був ОСОБА_4 , звукову і музичну апаратуру налаштовував ОСОБА_19 . Захід проводився на вулиці. Людей було близько 150-200 чоловік. В адміністрації на флешці ОСОБА_19 дали гімн РФ, аби той його увімкнув на цьому заході. Тривалість заходу була близько 15-120 хвилин.
		У вересні 2022 року у Будинку культури проводився урочистий захід вручення мешканцям м. Вовчанська паспортів РФ. Ведучим цього заходу був ОСОБА_4 
		Звукову і музичну апаратуру на цей захід також налаштовував ОСОБА_19 .
		Будь-якої символіки чи атрибутики, виконання гімнів на цьому заході ОСОБА_19 не пам`ятає. Людей було близько 50-100 чоловік.
		Під час проведення всіх вказаних заходів ОСОБА_4 був злий і невдоволений, що його змусили проводити ці заходи.
		ОСОБА_19 особисто не чув, щоб ОСОБА_4 хтось погрожував.
		Якщо ОСОБА_4 відмовився би вести ці заходи його могли б звільнити з посади. Будь-якої особистої ініціативи у ОСОБА_4 не було на проведення цих заходів.
		Показаннями свідка ОСОБА_25 , яка пояснила, що особисто з ОСОБА_4 вона не знайома, але, як мешканка м. Вовчанська, знає, що він тривалий час, а також під час окупації м. Вовчанська військами РФ у 2022 році, працював на посаді директора Будинку культури.
		На урочистих заходах Дня Перемоги 9 травня та концерті ансамблю імені Александрова ОСОБА_25 не була присутньою.
		Під час урочистого заходу підняття прапору РФ були присутні багато працівників адміністрації. Ведучим заходу був ОСОБА_4 , який розповідав про те, що означає кожен колір прапору РФ, його було приємно чути. ОСОБА_25 стояла неподалік від місця де, саме проводився цей захід, було присутніми багато людей. 
		Будь-якої символіки чи атрибутики на цьому заході ОСОБА_25 не пам`ятає. На будівлі адміністрації висів прапор РФ, чи лунав гімн - не пам`ятає.
		На цей захід ОСОБА_25 прийшла «добровільно-примусово», великої радощі не відчувала.
		Показаннями свідка ОСОБА_26 , який пояснив, що у період з 1991 року до липня 2023 року працював на посаді завідуючого відділом з основних видів діяльності Будинку культури м. Вовчанська.
		Безпосереднім керівником ОСОБА_26 був директор Будинку культури ОСОБА_4 .
		З 24 лютого 2022 року до 01 травня 2022 року я знаходився у себе вдома, Будинок культури не працював. На роботу не ходили тільки сторожа та охоронці.
		З 01 травня всіх працівників ОСОБА_4 запросив на роботу, працювали з 01 травня до 09 вересня 2022 року.
		На 9 травня проводився мітинг біля пам`ятника партизанської слави, лунали пісні воєнних років.
		Ведучим заходу був ОСОБА_4 .
		ОСОБА_27 надав ОСОБА_4 сценарій заходу і наказав його проводити людей було близько 20 чоловік.
		На військових РФ були «георгієвські» стрічки, прапорів не бачив, гімнів не чув.
		У червні 2022 року проводився концерт ансамблю Александрова .
		Людей було багато, близько 500 чоловік, при тому що в залі 564 місця, зал був повний.
		На сцені будь-якої атрибутики чи символіки не було. ОСОБА_26 іноді відлучався покурити. ОСОБА_4 на сцені не бачив. Концерт тривав близько 1 години.
		Приблизно 10 серпня 2022 року був мітинг з приводу підняття прапору РФ у м. Вовчанську.
		На цей захід і 9 травня ОСОБА_4 надали сценарій і накази провести ці заходи. ОСОБА_26 особисто цього не бачив і не чув, хто давав такі накази. Захід з підняття прапору тривав близько 15-20 хвилин. Людей було близько 50 чоловік.
		Під час підняття прапору на флагшток лунав гімн РФ.
		Про обставини вручення паспортів ОСОБА_26 нічого не відомо, оскільки в цей час він перебував у відрядженні.
		До війни всі розпорядження щодо роботи Будинку культури ОСОБА_4 надавав ОСОБА_27 , так саме було і під час окупації.
		ОСОБА_26 сприймав ОСОБА_27 , як особу, що співпрацювала з окупантами, а ОСОБА_4 намагався зберегти майно Будинку культури. ОСОБА_4 примушували до співпраці з окупаційною адміністрацією і примушували проводити вказані урочисті заходи.
		Інформаційну діяльність з державою - агресором ОСОБА_4 не здійснював, публічних заперечень збройної агресії чи публічних закликів до співпраці з ворогом від ОСОБА_4 . ОСОБА_26 не чув.
		Судом також були допитані в якості свідків дружина обвинуваченого, його рідний брат, друзі.
		Свідок ОСОБА_29 пояснила, що є дружиною обвинуваченого ОСОБА_4 .
		Близько 40 років ОСОБА_4 працював на українську державу, і дуже піклувався про свій колектив. За час окупації м. Вовчанська приходив до міської адміністрації та просив про нарахування заробітної плати працівникам Будинку культури.
		Військові РФ і та працівники адміністрації вимагали від ОСОБА_4 проведення концерту та інших заходів, висловлювали погрози, чинили тиск на ОСОБА_4 , а також морально принижували його, хоча і не били, і не затримували.
		ОСОБА_29 була присутньою на всіх 4 заходах, у яких ОСОБА_4 був ведучим: на святі Дня Перемоги, концерті, підняття прапору РФ у м. Вовчанську і видачі паспортів.
		Під час святкування Дня Перемоги гімн РФ не виконувався.
		Свідок ОСОБА_30 пояснив, що є рідним братом ОСОБА_4 .
		Після того, як представники РФ відсторонили ОСОБА_4 від виконання його службових обов`язків, ОСОБА_4 попросив у брата допомоги у вивезенні прапорів України на підконтрольну Україні територію з метою їх збереження.
		За час окупації на ОСОБА_4 чинився тиск, що і змусило його проводити культурні заходи у м. Вовчанську. Про це йому розповідав сам ОСОБА_4 , але не докладно, а у загальних формах.
		Свідок ОСОБА_31 пояснив, що він працював на посаді методиста у Будинку культури м. Вовчанська, а також був керівником гурту «Козацька вдача».
		ОСОБА_4 знає близько 30 років. За час роботи ОСОБА_4 завжди був вимогливим до репертуару, наполягав на українізації репертуару і популяризації української пісні, прикладав до цього багато зусиль, завжди відстоював українську позицію.
		Українські прапори з флагштоку на Будинку культури ОСОБА_4 познімав і казав, що вони ще знадобляться після деокупації.
		На 9 травня ОСОБА_27 примусив ОСОБА_4 проводити захід, ОСОБА_4 відмовлявся від цього.
		ОСОБА_4 за характером є принциповим, відстоює свою думку і позицію.
		ОСОБА_32 ніхто, в тому числі представники окупаційної влади, не примушував ходити на роботу. Чи був такий примус відносно ОСОБА_4 йому невідомо.
		ОСОБА_31 виїхав з м. Вовчанська 03 травня 2022 року.
		ОСОБА_33 надав фотографії про участь ОСОБА_4 в українських культурно-масових заходах, на яких ОСОБА_4 разом з жінками в урочистій святковій обстановці стоять на сцені в українських національних костюмах, сорочках-вишиванках, співають пісні «під баян» (т. 1 а.с. 174-180).
		Свідок ОСОБА_34 пояснив, що він мешкає у м. Вовчанську, в даний час є пенсіонером. ОСОБА_4 знає тривалий час, разом відпочивали, їздили на рибалку, у ліс збирати гриби.
		Під час окупації м. Вовчанська ОСОБА_4 попереджав ОСОБА_35 про неотримання паспорту РФ. Вважає, що ОСОБА_4 є проукраїнськи налаштованим громадянином, патріотом, завжди вірив у перемогу України, цікавився контрнаступом українських військ, чекав цього.
		ОСОБА_36 відомо, що військові РФ «добровільно-примусово згоняли» працівників райдержадміністрації на захід, присвячений підняттю прапору РФ.
		На концерт люди не дуже хотіли йти, було страшно.
		Місцеві мешканці не могли чинити опір військовим РФ, якщо такий опір все ж таки здійснювався, то таких людей везли на агрегатний завод, «на подвал».
		ОСОБА_4 казав, що на нього тисне керівництво, а йому це все не потрібно. Що це було за керівництво ОСОБА_36 невідомо.
		ОСОБА_4 «на подвал» не возили, ОСОБА_36 з цього приводу нічого невідомо.
		Свідок ОСОБА_37 пояснив, що він постійно мешкає у м. Вовчанську, в даний час є пенсіонером.
		З приводу роботи ОСОБА_4 на посаді керівника Будинку культури м. Вовчанська свідок нічого не може пояснити.
		У заходах 9 травня, концерт, підняття прапору РФ, вручення паспортів він особисто участі не приймав і не відвідував ці заходи.
		Про участь ОСОБА_4 в цих заходах свідку ОСОБА_38 нічого невідомо.
		Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_4 , його винність у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, крім показань свідків, у повному обсязі підтверджується наступними доказами:
		-фактичними даними, встановленими з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22022220000003123 від 07 жовтня 2022 року та № 22023220000000562 від 24 квітня 2023 року (т. 2 а.с. 81-85);
		-фактичними даними, встановленими з протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11 жовтня 2022 року та фототаблицею до нього. Свідок ОСОБА_19 впізнав за фотознімком ОСОБА_4 (т. 2 а.с. 89-92);
		-фактичними даними, встановленими з протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11 жовтня 2022 року та фототаблицею до нього. Свідок ОСОБА_24 впізнав за фотознімком ОСОБА_4 (т. 2 а.с. 93-96);
		-фактичними даними, встановленими з протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11 жовтня 2022 року та фототаблицею до нього. Свідок ОСОБА_39 впізнав за фотознімком ОСОБА_4 (т. 2 а.с. 97-100);
		-фактичними даними, встановленими з протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19 жовтня 2022 року та фототаблицею до нього. Свідок ОСОБА_26 впізнав за фотознімком ОСОБА_4 (т. 2 а.с. 101-104);
		-фактичними даними, встановленими з протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19 жовтня 2022 року та фототаблицею до нього. Свідок ОСОБА_12 впізнав за фотознімком ОСОБА_4 (т. 2 а.с. 105-108);
		-фактичними даними, встановленими з протоколу огляду від 21 жовтня 2022 року та DVD-R диском з відеозаписом вручення паспортів РФ мешканцям м. Вовчанська. Загальна тривалість відеозапису 02.31 мінути. Даний відеосюжет був розміщений на інтернет-сторінці російського тв-канала « Звезда » (« ІНФОРМАЦІЯ_5 »), дата 07 вересня 2022 року (ІНФОРМАЦІЯ_5 ). На відеозапису зафіксована церемонія вручення паспортів РФ мешканцям Вовчанського району Харківської області в Будинку Культури в м. Вовчанськ . На початку вказаного відеозапису на сцені виступає ОСОБА_4 зі словами «Для принесения присяги приглашается…». Вказане відео супроводжується наступним описом на інтернет-сторінці:
		?«Министерство обороны России опубликовало кадры получения жителями Волчанского района Харьковской области первых паспортов РФ. Церемония вручения первых 15 российских паспортов прошла в Доме Культуры в городе Волчанск. Под Государственный гимн Российской Федерации жители региона получают первые паспорта РФ. С этой минуты все они официально - граждане России.
		ОСОБА_40 пытался получить российское гражданство не один год, собирал документы, но, признаётся, украинские чиновники «вставляли палки в колёса», но сейчас долгожданный паспорт в его руках.
		«Честно говорю, еще не верится, конечно. Волнения нереальные. Ждали, конечно, ждали, мурашки по коже. Событие значимое. Как второй день рождения. У меня там родственники, сами отсюда. Мы не должны жить раздельно. Мы все - один народ. Нас нельзя разделить. Как меня разделить с братом, вот как! Мы все - россияне. Мы все русские», - поделился житель Волчанского района ОСОБА_40 .
		Сейчас для граждан Украины, Луганской и Донецкой Народных Республик бюрократические проволочки сведены к минимуму. Для них действует упрощённый режим получения гражданства. Достаточно написать заявление и подождать, когда пройдет проверка.
		«Процедура стандартная. Мы действуем по выполнению Указа Президента РФ № 183. Там указаны все сроки. До трёх месяцев - срок рассмотрения заявления. Первые паспорта у нас поступили в течение месяца… Довольно активно люди откликнулись на это. Желание приобрести гражданство. В течение месяца к нам обратились более 1000 человек», - рассказал сотрудник миграционной службы МВД РФ ОСОБА_41 .
		Сотрудники миграционной службы России работают в авральном режиме. Только в одном районе Харьковской области количество заявлений на российское гражданство исчисляется тысячами. При получении паспорта новые граждане России получают и основной свод законов - Конституцию РФ. Вручают паспорта в торжественной обстановке. Чтобы ничего не испортило этот момент, особое внимание уделяют безопасности церемонии. Линия боевого соприкосновения от места вручения паспортов находится в нескольких десятках километров.
		«Чтобы никакие диверсионные группы здесь не сработали, старший нашего подразделения по данному району выставил из наших бойцов оцепление. Досмотрели всю технику на предмет взрывчатых и подозрительных веществ. Лишний транспорт, который мы впервые здесь видим, убрали с данной площадки, которая прилегает к территории. Обеспечили правопорядок и безопасность данного мероприятия», - сказал старший инспектор взвода военной полиции Иван.
		В этот день вручили первые 15 паспортов. В скором времени ожидается выдача ещё нескольких десятков паспортов граждан России. Ранее в паспортно-визовом сервисе МВД России рассказали об оказании безвозмездной помощи по вопросам оформления необходимых разрешительных документов для граждан, прибывающих из народных республик Донбасса и Украины. По последним данным, филиалами ФГУП «ПВС» МВД России оказано свыше 58 тысяч подобных услуг.» (т. 2 а.с. 110-114);
		-копією паспорта громадянина України ОСОБА_4 (т. 2 а.с. 121);
		-заявою ОСОБА_4 від 07 листопада 2022 року про добровільну видачу власного мобільного телефона з сім-карткою Київстар для проведення слідчих дій (т. 2 а.с. 122);
		-фактичними даними, встановленими з протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 18 листопада 2022 року та фототаблицею до нього. Свідок ОСОБА_21 впізнала за фотознімком ОСОБА_4 (т. 2 а.с. 152-154);
		-заявою ОСОБА_19 про добровільну видачу документів, без дати, в тому числі «лист Центра предоставления социальных услуг Волчанского района Харьковской области» за підписом директора ОСОБА_42 № 07/06/129 від 07.09.2022 року на адресу директора Волчанского РДК ОСОБА_4 . О предоставлении помещения для реализации социальных услуг», «Должностной инструкции директора Дома культуры», в якому згадується Трудовой Кодекс Російської Федерації, «копію листа від 08.08.2022 № 22/3/1986 за підписом заместителя командующего западной групировки войск по военно-политической работе полковника ОСОБА_43 » на адресу «и.о. главы военно-гражданской администрации Волчанского района Харьковской области ОСОБА_44 о необходимости подготовки городского Дома культуры для проведения концерта, запланированного на 11.08.2022 года, в котором принимают участие члены творческого Ансамбля песни и пляски российской армии имени ОСОБА_45 (т. 2 а.с. 155-156);
		-фактичними даними, встановленими з висновку про психофізиологічне дослідження з використанням поліграфу від 28 листопада 2022 року (т. 2 а.с. 158-167);
		-фактичними даними, встановленими з протоколу огляду речей і документів від 15 лютого 2023 року, в ході якого було оглянуто оригінал звернення «О предоставлении помещения для реализации социальных услуг» від 07.09.2022 року № 07/06/129, «Должностная инструкция директора Дома культуры», разработанная и утвержденная в соответствии с положениями Трудового Кодекса Российской Федерации» (т. 2 а.с. 194-200);
		-фактичними даними, встановленими з Довідки про психофізиологічне дослідження з використанням поліграфу від 20 березня 2023 року, на проведення якого ОСОБА_4 надав добровільну згоду. У ОСОБА_4 виявлені значимі реакції про ймовірну причетність до організації вищевказаних заходів, а саме: «9 травня», «День прапора РФ», «Концерт ансамблю пісні і танцю російської армії імені О.В. Александрова», «Урочистої видачі паспортів РФ». ОСОБА_4 добровільно погоджувався бути конферансьє хоча б одного із проведених заходів святкувань під час окупації м. Вовчанська. ОСОБА_4 брав участь у написанні сценаріїв хоча б одного із вищевказаних заходів. В ході передтестової бесіди респондент визнав, що він вкладав в сценарій для святкування «9 травня» вірші радянського і російського поета ОСОБА_48 (т. 2 а.с. 201-221).
		Аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні та досліджені під час судового розгляду докази в сукупності за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального правопорушення, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд визнає їх належними та допустимими доказами для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінальним процесуальним законодавством.
		Недопустимості доказів згідно вимог ст.ст. 87-89 КПК України судом не встановлено, оскільки всі докази встановлені, зібрані та досліджені органом досудового розслідування, а згодом судом, відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України. Істотних порушень прав та свобод людини, визначених ст. 87 КПК України, судом не встановлено. Досліджені в судовому засіданні докази узгоджуються між собою, та не викликають сумнівів у суду. Порушень вимог КПК України, які б могли спростувати висновки суду під час розгляду справи, судом встановлено не було.
		Дослідивши і перевіривши надані в ході судового розгляду показання зазначених вище свідків, які є процесуальними джерелами доказів, суд дійшов висновку, що ці показання є конкретними та узгоджуються з сукупністю інших доказів, які судом покладено у вирок.
		Свідки були попереджені судом про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів і підстав сумніватися у показах даних осіб суд не вбачає.
		Підстави ставити під сумнів вказані вище докази відсутні, всі вони узгоджуються між собою, є належними, допустимими, достовірними доказами, та не викликають сумнівів у суду.
		Обвинувальний вирок може бути ухвалений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Тобто, дотримуючись засад змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
		Разом з тим, оцінюючі показання свідків ОСОБА_29 і ОСОБА_46 , які є близькими родичами обвинуваченого, а також показання свідків ОСОБА_32 , ОСОБА_35 , ОСОБА_47 , суд вважає їх не до кінця відвертими, оскільки вони спростовуються вищенаведеними доказами, і розцінює їх як вільне тлумачення певних подій, що мали місце під час окупації м. Вовчанська, а також намагання близьких родичів і друзів сприяти уникненню обвинуваченим справедливого покарання.
		Дослідивши у змагальній процедурі й зіставивши зазначені докази, оцінивши їх в аспекті ст. 94 КПК з точки зору належності, допустимості й достовірності, а також з`ясувавши передбачені ст. 91 вказаного Кодексу обставини, що належать до предмета доказування, суд вважає, що ці докази в їх сукупності та взаємозв`язку підтверджують факт вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 6 ст. 111-1 КК України і вони в їх сукупності та взаємозв`язку є достатніми для ухвалення обвинувального вироку стосовно ОСОБА_4 
		Фізичний чи психічний примус і крайня необхідність є обставинами, які за певних умов виключають кримінальну протиправність діянь, передбачених ст. 111-1 КК, відповідно до ст.ст. 39 і 40 КК України.
		Суд критично оцінює посилання ОСОБА_4 про участь у вказаних масових заходах в якості ведучого (конферансьє) під примусом та/або в результаті його залякування з боку військовослужбовців РФ та/або «сотрудников Волчанской временной военно-гражданской администрации», оскільки будь-яких належних і допустимих доказів про такий примус не встановлено ані під час досудового розслідування ані під час судового розгляду справи.
		Суду не надано доказів, що ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення проти основ національної безпеки України під безпосереднім впливом:
		a)фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками (йдеться про катування - в розумінні ст. 127 КК, тобто спричинення сильного фізичного болю, побої, мучення тощо з певною метою);
		b)фізичного примусу, внаслідок якого вона могла керувати своїми діями, а також психічного примусу, за сукупності таких умов:
		?такі дії цієї особи були необхідними для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожувала їй чи охоронюваним законом правам її або інших осіб, або суспільним інтересам чи інтересам держави;
		?цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами;
		?при цьому не було спричинено більш значної шкоди, ніж відвернена шкода (або, хоча шкода була і більш значною, але внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, особа не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці). Шкала видів шкоди відсутня, але є один виняток - шкода життю людини завжди є більш значною, ніж шкода, не пов`язана з посяганням на життя людини, при цьому життя однієї людини не може цінуватися вище, ніж життя іншої.
		Будь-яких об`єктивних даних, які б свідчили про те, що до ОСОБА_4 застосовувалися заходи фізичного та/або психічного примусу, внаслідок застосування яких він не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними, суду не надано.
		З досліджених судом доказів, зазначених вище, встановлено, що ОСОБА_4 діяв свідомо та добровільно. Докази, що його примушували до вчинення інкримінованих йому дій, за встановлених вище судом обставин, відсутні.
		Правові підстави вважати, що встановлені судом обставини вчинення ОСОБА_4 зазначених вище дій не є кримінальними правопорушеннями, у суду відсутні.
		Суд приймає до уваги правовий висновок, сформульований у постанові Верховного Суду від 21 січня 2020 року (справа № 754/17019/17, провадження № 51-2568км19) про те, що стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
		Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
		Суд враховує, що завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті; ігнорування судом аргументів сторін є грубим порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.
		Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України», «Коробов проти України»).
		Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.
		Виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений у ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
		У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Мюррей проти Сполученого Королівства» та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
		Статтею 370 КПК України передбачено, що обґрунтованим є таке рішення, що ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 у вчиненні таких кримінальних правопорушень:
		-здійснення публічних закликів громадянином України до підтримки рішень та дій держави-агресора, окупаційної адміністрації держави-агресора, до співпраці з державою-агресором, окупаційною адміністрацією держави-агресора, його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 111-1 КК України;
		-організація та проведення заходів політичного характеру, здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та/або його окупаційною адміністрацією, спрямованих на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань та/або на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України, за відсутності ознак державної зради, активна участь у таких заходах, його дії правильно кваліфіковані за ч. 6 ст. 111-1 КК України.
		За таких обставин справи, враховуючи, що ОСОБА_4 є осудним, суд вважає, що він підлягає покаранню за вчинені ним кримінальні правопорушення.
		При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, їх конкретні обставини і суспільний резонанс, дані про особу обвинуваченого, його вік і стан здоров`я, а саме: що він є громадянином України, має вищу освіту, є особою похилого віку, пенсіонером, одружений, має дружину, хвору на цукровий діабет та матір похилого віку (86 років), має низку хронічних захворювань, у зв`язку з чим періодично або систематично проходить лікування, в даний час має задовільний стан здоров`я, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не є особою з інвалідністю, за місцем проживання характеризується задовільно, раніше несудимий.
		Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлені.
		Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4 , відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 67 КК України, є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
		Відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України особі яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо розміру призначеного покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки вищезазначених обставин, що впливають на покарання, а її реалізація становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість виправлення засудженого.
		Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
		Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючи норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (ст.ст. 66, 67 КК України), визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст. 75 КК України тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила кримінальне правопорушення, залежно від особливостей цього кримінального правопорушення і його суб`єкта.
		Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (справа «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
		Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання для досягнення його цілей, визначених у ст. 50 КК України.
		Правова позиція щодо дотримання справедливості висловлена в рішенні Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004. Справедливість - одна із основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.
		У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх досягнення.
		Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
		Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанцій, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті (частини статті) Особливої частини КК, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.
		Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».
		При призначенні покарання суд виходить із положень ст. 65 КК України, а саме: з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів, враховує характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії кримінального проступку та особливо тяжкого злочину, відсутність пом`якшуючих покарання обставини, наявність обтяжуючої покарання обставини, особу обвинуваченого, його відношення до скоєних злочинів, та вважає, що йому необхідно обрати покарання за ч. 1 ст. 111-1 КК України у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги, в межах санкції частини статті, за ч. 6 ст. 111-1 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги, в межах санкції частини статті.
		Суд приймає до уваги, що ОСОБА_4 вчинив особливо тяжкий, але некорисливий злочин, будь-якої матеріальної вигоди у зв`язку із вчиненням своїх протиправних дій не отримав. За таких обставин суд вважає за доцільне не застосовувати до обвинуваченого додаткове покарання у виді конфіскації майна.
		Суд враховує, що в даному випадку інші види покарання не будуть мати впливу на виправлення обвинуваченого, і саме в такому випадку буде досягнута передбачена ч. 2 ст. 50 КК України мета покарання у вигляді виправлення особи та попередження скоєння нових злочинів як обвинуваченим так і іншими особами.
		До набрання чинності цим вироком суду, враховуючи призначення покарання, пов`язаного з реальним позбавленням волі, залишає відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 07 листопада 2022 року.
		Цивільний позов по справі не заявлявся.
		Судові витрати на залучення експертів по справі відсутні.
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 369-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -
		ухвалив:
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 6 ст. 111-1 КК України, та призначити йому покарання:
		-за ч. 1 ст. 111-1 КК України - позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги строком 10 (десять) років;
		-за ч. 6 ст. 111-1 КК України - позбавлення волі строком 10 (десять) років 6 (шість) місяців з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги строком 11 (одинадцять) років, без конфіскації майна.
		Відповідно до ч.  1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком 10 (десять) років 6 (шість) місяців з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги строком 11 (одинадцять) років, без конфіскації майна.
		Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - залишити, до набрання законної сили цим вироком суду.
		Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 07 листопада 2022 року.
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з моменту його фактичного затримання, з 07 листопада 2022 року по дату набрання вироком законної сили, із розрахунку день за день.
		Речові докази:
		-оригінал звернення «О предоставлении помещения для реализации социальных услуг» від 07.09.2022 № 07/06/129, формату А4, на 1 арк. - зберігати в матеріалах кримінального провадження;
		-«Должностная инструкция директора Дома культуры (наименование организации, предприятия и т.п.)», формату А4, на 4 арк. - зберігати в матеріалах кримінального провадження;
		-диск з відеозаписом, на якому зафіксовано процес видачі паспортів громадян РФ мешканцям тимчасово окупованого м. Вовчанська 07 вересня 2022 року, оприлюдненого на телевізійному каналі « ТВ Звезда ». Даний відеосюжет був розміщений на інтернет-сторінці російського тв-канала « Звезда » (« ІНФОРМАЦІЯ_5 »), (ІНФОРМАЦІЯ_5 ) - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
		Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а ОСОБА_4 - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
		Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...