Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 383/1184/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; Розбещення неповнолітніх.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 13.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 14.11.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/383/163/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024121050000037

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Справа № 383/1184/24
		Номер провадження 1-кп/383/163/24 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 листопада 2024 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
		при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
		розглянувши у приміщенні суду у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області кримінальне провадження з обвинувальним актом, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024121050000037 від 14.03.2024 року відносно
		 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вербове, Компаніївського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, утриманців не маючого, офіційно не працевлаштованого, військовозобов`язаного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		 
		обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.156-1, ч.2 ст.301, ч.1 ст.156 КК України, 
		 
		з участю сторін кримінального провадження:
		прокурора - ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
		захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
		неповнолітньої потерпілої - ОСОБА_6 ,
		законного представника неповнолітньої потерпілої - ОСОБА_7 ,
		представника неповнолітньої потерпілої - адвоката ОСОБА_8 ,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До Бобринецького районного суду Кіровоградської області з Бобринецького відділу Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області надійшов обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.
		Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що він в кінці літа 2023 року, точний час не встановлено, маючи обліковий запис в соціальній мережі «Facebook» із назвою акаунту « ОСОБА_9 », яким останній користувався на протязі тривалого часу, познайомився із неповнолітньою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка мала акаунт в соціальній мережі «Facebook» з ім`ям користувача « ОСОБА_10 ».
		В подальшому ОСОБА_3 , в ході спілкування із неповнолітньою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обмінявся з останньою номерами телефонів та за допомогою електронно-обчислювального технічного пристрою з можливостями електронного зв`язку, а саме належного йому мобільного телефону «Redmi Note 9 (М2003J15SG) ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 » із SIM-карткою НОМЕР_3 , продовжив спілкування з неповнолітньою ОСОБА_6 в мобільному застосунку «Telegram». 
		В ході спілкування ОСОБА_3 запропонував неповнолітній ОСОБА_6 зустрітися в м. Бобринець на що остання погодилась. В кінці серпня 2023 року, більш точної дати не встановлено, ОСОБА_3 приїхав до м. Бобринець, Кіровоградської області де зустрівся з ОСОБА_6 , яка в ході розмови повідомила про свій фактичний вік 14 років. Після чого, ОСОБА_3 не зважаючи на вік неповнолітньої ОСОБА_6 , з метою вчинення розпусних дій та задоволення своєї статевої пристрасті, усвідомлюючи, що здійснює протиправні дії щодо неповнолітньої особи, ігноруючи принципи моральності, духовного і культурного життя суспільства та принципи статевої моралі в суспільстві, діючи умисно у порушення вимог ст.ст. 3, 53, 68 Конституції України, ст.ст. 1, 21, 30-2 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 2, 19, 23, 34 36 Конвенції про права дитини, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, ст.ст. 20, 22, 23 Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства від 25.10.2007 року, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства» від 20.06.2012 року, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи повнолітньою особою, реалізуючи свій злочинний протиправний умисел на вчинення щодо неї розпусних дій, використовуючи інформаційно-телекомунікаційні системи у мобільному застосунку «Telegram» неодноразово пропонував зустрічі останній всупереч вказаним нормам. Так маючи згоду від неповнолітньої ОСОБА_6 , ОСОБА_3 неодноразово, але не менше 2-х разів, протягом 2023 року, більш точного часу не встановлено, в м. Бобринець Кропивницького району, Кіровоградської області, зустрівся з неповнолітньою ОСОБА_6 , де під час прогулянок по стадіону, який розташований по АДРЕСА_3 , вчиняв щодо неповнолітньої ОСОБА_6 , розпусні дії та дії сексуального характеру, торкаючись руками стегон останньої та інших частин тіла.
		Крім того, всупереч вказаним нормам та загально прийнятим принципам моральності ОСОБА_3 не зупинив той факт, що ОСОБА_6 не досягла шістнадцятирічного віку, та є неповнолітньою особою, реалізуючи свій протиправний умисел на вчинення щодо неї дій сексуального характеру та розпусних дій, використовуючи інформаційно-телекомунікаційні системи, 24.02.2024 року, 29.02.2024 року та 01.03.2024 року ОСОБА_3 у мобільному застосунку Telegram» за допомогою належного йому мобільного телефону «Redmi Note 9 (М2003J15SG) ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 » із SIM-карткою НОМЕР_3 , з метою задоволення своєї статевої пристрасті, усвідомлюючи, що здійснює розпусні дії щодо неповнолітньої особи, які зашкоджують її моральному становленню, порушують нормальний фізичний, психічний і соціальний розвиток, формують аморальні погляди у дитини, запропонував зустрічі ОСОБА_6 .
		Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні домагання дитини для сексуальних цілей, а саме пропозиції зустрічі, зробленої повнолітньою особою, у тому числі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем або технологій, особі, яка не досягла шістнадцятирічного віку, з метою вчинення стосовно неї будь-яких дій сексуального характеру або розпусних дій, у разі якщо після такої пропозиції було вчинено хоча б одну дію, спрямовану на те, щоб така зустріч відбулася, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156-1 КК України.
		 
		 
		 
		Крім того, 25.02.2024 року близько 16:47 та о 16:48 (4:47 РМ та 4:48 РМ) перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у ОСОБА_3 виник злочинний умисел на розповсюдження відео файлів порнографічного характеру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якій виповнилось лише 14 років і вона є неповнолітньою.
		Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що ОСОБА_6 є неповнолітньою, у порушення вимог Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 2, 7, 8, 19, 23, 34, 36, 40 Конвенції про права дитини, яка ухвалена Резолюцією Генеральної асамблеї ООН №44/25 від 20.11.1989 року і набула чинності 02.09.1990 року, ст.9 Конвенції про кіберзлочинність від 07.09.2005 року, яка набула чинності 01.07.2006 року, ст.20 Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства від 25.10.2007 року, яка набула чинності 01.12.2012 року, всупереч основним засадам суспільної моралі системі етичних норм правил поведінки, що склалися у суспільстві на основі традиційних, духовних і культурних цінностей, з метою здійснення протиправних дій в частині демонстрації статевих органів, сексуальних збочень, які є неприйнятними з погляду суспільної моралі, що ображають честь і гідність людини, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи умисел на розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру, за допомогою належного йому мобільного телефону усвідомлюючи порнографічний зміст виготовлених ним відео файлів та розуміючи, що такі відео файли є неприйнятними для розповсюдження з точки зору суспільної моралі, діючи умисно, використовуючи обліковий запис у мобільному додатку «Telegram» на електронно-обчислювальному технічному пристрої з можливостями електронного зв`язку, на особистому мобільному телефоні марки «Redmi Note 9 (M2003J15SG» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 з номерами SIM-карток НОМЕР_4 , НОМЕР_3 , через власний обліковий запис, прив`язаний до номера оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_3 , здійснив розповсюдження шляхом передачі для перегляду у месенджері «Telegram» на адресу неповнолітньої ОСОБА_6 , на мобільний телефон, яким вона на той час користувалася марки «ZTE Blade A51» в корпусі сірого кольору ІМЕ1: НОМЕР_5 та ІМЕІ2: НОМЕР_6 з номером SIM-карти НОМЕР_7 , де вона цього ж дня, а саме 25.02.2024 року о 16:47 та о 16:48 (4:47 РМ та 4:48 РМ) отримала і завантажила відео файли з назвами: «VID_20240225_175251_017.mp4», та VID_20240225_175241_083.mp4», з ілюстрацією мастурбування (онанізму) чоловічого статевого органу, які відповідно до висновку судово-мистецтвознавчої експертизи №СЕ-19/124-24/7628-МЗ від 27.05.2024 року відносяться до порнографії, у результаті чого вони стали доступні неповнолітній ОСОБА_6 , яка їх переглянула, перебуваючи за місцем проживання, по АДРЕСА_4 .
		Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у розповсюдженні творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру, серед неповнолітніх, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.301 КК України.
		Крім того, ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою свого проживання, що по АДРЕСА_2 , достовірно знаючи, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виповнилось лише 14 років і вона є неповнолітньою, виник злочинний умисел, спрямований на вчинення розпусних дій сексуального характеру, здатних викликати фізичне та інтелектуальне розбещення останньої.
		Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_3 за допомогою належного йому мобільного телефону марки «Redmi Note 9 (M2003J15SG» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 з номерами SIM-карток НОМЕР_4 , НОМЕР_3 , використовуючи обліковий запис у мобільному застосунку «Telegram», з метою задоволення своєї статевої пристрасті, усвідомлюючи, що здійснює розпусні дії щодо неповнолітньої особи, які зашкоджують її моральному становленню, порушують нормальний фізичний, психічний і соціальний розвиток, формують аморальні погляди у дитини, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, запропонував неповнолітній ОСОБА_6 зустрітися та провести разом час.
		Отримавши згоду від неповнолітньої ОСОБА_6 , ОСОБА_3 неодноразово, але не менше 2-х разів, протягом 2023 року, більш точного часу не встановлено, прибувши до м. Бобринець, Кропивницького району, Кіровоградської області, зустрівся з неповнолітньою ОСОБА_6 , та під час прогулянок по стадіону, який розташований по АДРЕСА_3 , вчиняв щодо неповнолітньої ОСОБА_6 розпусні дії та дії сексуального характеру, торкаючись руками стегон останньої та інших частин тіла, чим вчинив фізичне розбещення неповнолітньої.
		Крім того, ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи повнолітньою особою, реалізуючи свій злочинний протиправний умисел на вчинення щодо неї розпусних дій, всупереч вказаним нормам, шляхом систематичного надсилання неповнолітній ОСОБА_6 відео файлів сексуального характеру, які виготовив самостійно, а також текстових повідомлень з висловлюваннями, які направлені на спонукання до дій сексуального характеру з метою задоволення своїх статевих потреб, чим вчиняв інтелектуальне розбещення щодо останньої.
		Так, ОСОБА_3 , 25.02.2024 року в період часу з 15 год. 59 хв. по 16 год. 49 хв., перебуваючи за місцем свого проживання, що по АДРЕСА_2 у порушення вимог Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 2, 7, 8, 23, 19, 34, 36, 40 Конвенції про права дитини, яка ухвалена Резолюцією Генеральної асамблеї ООН №44/25 від 20.11.1989 року і набула чинності 02.09.1990 року, ст.9 Конвенції про кіберзлочинність від 07.09.2005 року, яка набула чинності 01.07.2006 року, ст.20 Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства від 25.10.2007 року, яка набула чинності 01.12.2012 року, всупереч основним засадам суспільної моралі системі етичних норм правил поведінки, що склалися у суспільстві на основі традиційних, духовних і культурних цінностей, з метою здійснення протиправних дій в частині демонстрації статевих органів, сексуальних збочень, які є неприйнятними з погляду суспільної моралі, що ображають честь і гідність людини, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, здійснив запис відео на якому останній, задовольняє свою статеву пристрасть, займаючись протягом декількох хвилин мастурбацією, яку зафіксував на власний мобільний телефон «Redmi Note 9 (M2003J15SG)» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 з номерами SIM-карток НОМЕР_4 , НОМЕР_3 створивши два відео файли з назвами: «VID_20240225_175251_017.mp4», та «VID_20240225_175241_083.mp4», з ілюстрацією мастурбування чоловічого статевого органу, які відповідно до висновку судово-мистецтвознавчої експертизи №СЕ-19/124-24/7628-МЗ від 27.05.2024 року відносяться до порнографії. 
		В подальшому за допомогою мобільного застосунку «Telegram» 25.02.2024 року відправив неповнолітній ОСОБА_6 , на мобільний телефон, яким вона на той час користувалася марки «ZTE Blade A51» в корпусі сірого кольору ІМЕ1: НОМЕР_5 та ІМЕІ2: НОМЕР_6 з номером SIM-карти НОМЕР_7 , де вона цього ж дня, перебуваючи за адресою свого проживання, що по АДРЕСА_4 , о 16:47 та о 16:48 отримала їх та переглянула. Вказаним вище ОСОБА_3 вчинив розпусні дії, які здатні викликати інтелектуальне розбещення ОСОБА_11 , порушити її нормальний фізичний, психічний і соціальний розвиток.
		Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 156 КК України.
		 
		 
		 
		 
		 
		25.09.2024 року у кримінальному провадженні №12024121050000037 від 14.03.2024 року між прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Бобринецького відділу Знам`янської окружної прокуратури - ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 укладена угода про визнання винуватості.
		Відповідно до угоди, ОСОБА_3 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.156-1, ч.2 ст.301, ч.1 ст.156 КК України, за обставин викладених в обвинувальному акті.
		Вказаною угодою сторонами відповідно до ст.66 КК України визнали обставини, що пом`якшують покарання - щире каяття, відсутність тяжких наслідків, завданих кримінальним правопорушенням, а також відсутність передбачених ст.67 КК України обставин, що його обтяжують.
		Також, вказаною угодою сторони узгодили покарання: 
		за ч.1 ст.156-1 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю, пов`язані з навчанням, вихованням та дозвіллям дітей, наданням освітніх послуг особам до 18 років на строк 2 роки;
		за ч.2 ст.301 КК України у виді позбавленні волі строком на 3 роки 6 місяців;
		за ч.1 ст.156 КК України у виді позбавленні волі строком на 4 роки.
		На підставі ч.1 ст.70 КК України сторони узгодили визначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді позбавленні волі строком на 4 роки з позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю, пов`язані з навчанням, вихованням та дозвіллям дітей, наданням освітніх послуг особам до 18 років на строк 2 роки.
		Крім цього, сторони узгодили на підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, тривалість якого клопотали перед судом визначити терміном в 2 роки, з покладенням на обвинуваченого на підставі п.п. 1-2 ч.1 ст.76 КК України обов`язків, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Згідно з угодою, обвинувачений згоден з видом та мірою покарання.
		В угоді передбачені наслідки укладення, затвердження та невиконання угоди про визнання винуватості.
		Обвинувачений підтримав укладення угоди. Вказав, що уклав угоду добровільно. Насильства, примусу чи погроз до нього ніхто не застосовував. Обіцянок, чи будь-яких інших обставин, не передбачених угодою йому ніхто не надавав. Зі скаргами на сторону обвинувачення під час здійснення провадження не звертався. Беззастережно визнає свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень. Розуміє характер обвинувачення та погоджується з його формулюванням, що зазначене в угоді. Зазначив, що він цілком розуміє, що має право на повний судовий розгляд, у якому прокурор має довести усі обставини кримінального правопорушення. І він при цьому має право мовчати, допитати під час такого розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь. Однак, при цьому наполягає на укладенні угоди. Повністю усвідомлює вид покарання, призначення якого обумовлене угодою.
		Захисник угоду підтримала, зазначила про її добровільність, просила її затвердити так як вона відповідає інтересам обвинуваченого. 
		Прокурор угоду підтримав, зазначив про її добровільність. Обвинувач повідомив суду обставини, які ним було враховано при укладенні угоди про визнання винуватості, що фактично відповідають змісту самої угоди. Просив мобільні телефону повернути обвинуваченому та потерпілій за належністю.
		Неповнолітня потерпіла, її законний представник та представник надали прокурору письмову згоду, а суду - усну згоду на укладення угоди про визнання винуватості, згідно якої наслідки угоди про визнання винуватості зрозумілі у повному обсязі, додаткових роз`яснень не потребують.
		Суд доходить до висновку про необхідність затвердження угоди про визнання винуватості, виходячи з наступного.
		Відповідно ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення яким затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 цього Кодексу.
		Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо, зокрема кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (п.1 ч.4 ст.469 КПК України).
		Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди (абз.5 ч.4 ст.469 КПК України).
		Відповідно до ч.7 ст.474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо:
		1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;
		2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства;
		3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;
		4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;
		5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань;
		6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
		Умови угоди не суперечать вимогам закону, органом досудового розслідування дії ОСОБА_3 кваліфіковано вірно за ч.1 ст.156-1, ч.2 ст.301, ч.1 ст.156 КК України, за ними можливе укладення угоди.
		Судом встановлено, що угоду укладено у провадженні щодо нетяжких злочинів.
		Тобто, підстав для відмови у затвердженні угоди, через її невідповідність вимогам закону немає, оскільки правова кваліфікація дій обвинуваченого, яка є вірною, дозволяє укладення угоди про визнання винуватості.
		Суспільний інтерес - інтерес суспільства або усередненого представника цієї спільноти, пов`язаного із забезпеченням його благополуччя, стабільності, безпеки та сталого розвитку.
		Умови угоди відповідають інтересам українського суспільства, оскільки є суспільний інтерес у швидкому здійсненні правосуддя у розглядуваній категорії справ, призначенні особі узгодженого покарання, запобігання вчинення нею та іншими кримінальних правопорушень.
		Укладеною угодою не вирішується питання щодо майна третіх осіб. Усі істотні умови, в тому числі узгоджене покарання, відповідають вимогам кримінального процесуального закону. Таким чином, не встановлено порушення угодою прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.
		Сторони угоди, а також захисник ОСОБА_5 підтвердили добровільність її укладення. У суду не виникло жодних сумнівів у добровільності укладення угоди про визнання винуватості.
		 
		 
		 
		Вивченням обвинувального акту та угоди про визнання винуватості з`ясовано, що існують підстави стверджувати, що ОСОБА_3  вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.156-1, ч.2 ст.301, ч.1 ст.156 КК України.
		Фактичні обставини, описані у обвинувальному акті, формулювання обвинувачення, вказане в угоді, підтвердження ОСОБА_3 цих обставин, дають можливість суду дійти висновку про існування фактичних підстав для визнання винуватості обвинуваченим.
		Отже, угода відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та закону. Підстав для відмови у її затвердженні немає.
		Суд врахував обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого - щире каяття, відсутність тяжких наслідків, завданих кримінальним правопорушенням.
		Обставини, що обтяжують покарання не встановлені.
		Суд враховує ставлення обвинуваченого до вчиненого злочину, те, що він щиро покаявся, раніше не судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не одружений, не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується посередньо.
		Призначаючи ОСОБА_3 покарання суд враховує конкретні обставини вчинення злочинів, тяжкість злочинів, дані про особу обвинуваченого, відсутність тяжких наслідків від вчинення злочинів, наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, та з огляду на всі обставини в цілому, приходить до висновку, що обвинуваченому за вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.156-1, ч.2 ст.301, ч.1 ст.156 КК України, слід призначити узгоджену сторонами в угоді міру покарання: за ч.1 ст.156-1 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю, пов`язані з навчанням, вихованням та дозвіллям дітей, наданням освітніх послуг особам до 18 років на строк 2 роки; за ч.2 ст.301 КК України у виді позбавленні волі строком на 3 роки 6 місяців; за ч.1 ст.156 КК України у виді позбавленні волі строком на 4 роки.
		На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки з позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю, пов`язані з навчанням, вихованням та дозвіллям дітей, наданням освітніх послуг особам до 18 років на строк 2 роки.
		На підставі ст.75 КК України суд вважає можливим звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 роки та з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між сторонами шляхом ухвалення вироку і призначення обвинуваченому узгодженої міри покарання.
		Цивільний позов у справі не заявлявся.
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів в сумі 31805 гривень 76 копійок, відповідно до ст.124 КПК України підлягають стягненню із ОСОБА_3 на користь держави.
		Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.
		Застосований під час досудового розслідування арешт майна, на підставі ч.4 ст.174 КПК України слід скасувати.
		На стадії досудового розслідування відносно ОСОБА_3 був обраний запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строк дії якого закінчився 28.09.2024 року, клопотань про його обрання на час набрання вироком законної сили не заявлялось.
		 
		 
		 
		 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Затвердити угоду про визнання винуватості від 25.09.2024 року у кримінальному провадженні №12024121050000037 від 14.03.2024 року, укладену між прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Бобринецького відділу Знам`янської окружної прокуратури - ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 .
		ОСОБА_3 визнати винуватим у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.156-1, ч.2 ст.301, ч.1 ст.156 КК України, за якими призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 25.09.2024 року покарання:
		за ч.1 ст.156-1 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю, пов`язані з навчанням, вихованням та дозвіллям дітей, наданням освітніх послуг особам до 18 років на строк 2 роки; 
		за ч.2 ст.301 КК України у виді позбавленні волі строком на 3 роки 6 місяців; 
		за ч.1 ст.156 КК України у виді позбавленні волі строком на 4 роки.
		На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки з позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю, пов`язані з навчанням, вихованням та дозвіллям дітей, наданням освітніх послуг особам до 18 років на строк 2 роки.
		Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 2 роки.
		Згідно зі ст.76 КК України протягом іспитового строку покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 31805 (тридцять одна тисяча вісімсот п`ять) гривень 76 копійок.
		 
		Речові докази, передані на зберігання в кімнату зберігання речових доказів відділення поліції №3 (м.Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, а саме:
		мобільний телефон марки Redmi Note 9, 4/128GB Neon Blue, IMEI - код (слот SIM 1) НОМЕР_1 , IMEI - код (слот SIM 2) - НОМЕР_2 , із сім картками НОМЕР_4 , НОМЕР_3 , який вилучений та поміщений в спеціальний пакет «Національна поліція України» INZ 2102904, повернути законному володільцю - обвинуваченому ОСОБА_3 ;
		мобільний телефон марки «Huawei» чорного кольору ІМЕ1: НОМЕР_8 та ІМЕІ2: НОМЕР_9 зі встановленими в ньому SIM-картками з абонентським номером НОМЕР_10 , розмірами 1520х720, діагональ екрану 5,71, оперативна пам`ять 16 Gb. На корпусі телефону наявна 1 камера. У верхній частині телефону наявні тріщини на захисному склі, який вилучений та поміщений в спеціальний пакет «Національна поліція України» INZ 1086391, повернути законному володільцю - потерпілій ОСОБА_6 ;
		мобільний телефон марки «ZTE Blade A51» в корпусі сірого кольору ІМЕ1: НОМЕР_5 та ІМЕІ2: НОМЕР_6 зі встановленими в ньому SIM-карткою з абонентським номером НОМЕР_7 , розмірами 1600х720, оперативна пам`ять 64 Gb. На корпусі телефону наявна 1 камера. У верхній частині телефону наявні тріщини на захисному склі, який вилучений та поміщений в спеціальний пакет «Національна поліція України» INZ 1086392, повернути законному володільцю - потерпілій ОСОБА_6 .
		 
		Речові докази:
		DVD-R диск №163, що містить дані виявлені під час дослідження №СЕ-19/112-24/3712-КТ упаковано до крафт - конверту та опечатано биркою security seal G17-0190331,
		DVD-R диск №165, що містить дані виявлені під час дослідження №СЕ-19/112-24/3712-КТ упаковано до крафт - конверту та опечатано биркою security seal G17-0190332,
		DVD-R диск №167, що містить дані виявлені під час дослідження №СЕ-19/112-24/4077-КТ від 19.04.2024 упаковано до крафт - конверту та опечатано биркою security seal G17-0190334,
		DVD-R диск №169, що містить дані виявлені під час дослідження №СЕ-19/112-24/4076-КТ від 24.04.2024 упаковано до крафт - конверту та опечатано биркою security seal G17-0190333,
		DVD-R диск №171, що містить дані виявлені під час дослідження №СЕ-19/112-24/4076-КТ від 24.04.2024, упаковано до крафт - конверту та опечатано биркою security seal G17-0190330,
		DVD-R диск, що містить дані виявлені під час дослідження, відповідно до висновку експерта №1474/24-27 від 28.04.2024 року,
		DVD-R диск, що містить дані виявлені під час дослідження, відповідно до висновку експерта №СЕ-19-124-24/6803 МЗ від 07.05.2024 року,
		DVD-R диск, що містить дані виявлені під час дослідження, відповідно до висновку експерта №СЕ-19-124-24/7628 МЗ від 27.05.2024 року,
		CD-R диск вх.7278 вих. 7310/3/КТ на якому міститься інформація, відповідно до ухвали слідчого судді Бобринецького районного суду Кіровоградської області №383/314/24 від 28.03.2024 по кримінальному провадженню №12024121050000037 від 14.03.2024, який опломбовано биркою security seal G17-0190322,
		DVD-R диск на якому міститься опрацьована інформація на лист вих. 3384/111-4-204 від 04.06.2024 по кримінальному провадженню №12024121050000037 від 14.03.2024,
		DVD-R диск із записом судового засідання проведеного в режимі відеоконференції 383/314/24,
		DVD-R диск, що містить дані виявлені під час дослідження, відповідно до висновку експерта №1453/24-27 від 20.08.2024,
		які зберігаються в матеріалах кримінального провадження - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження №12024121050000037 від 14.03.2024 року.
		 
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 19.03.2024 року на мобільний телефон марки Redmi Note 9, 4/128GB Neon НОМЕР_11 , IMEI - код (слот SIM 1) - НОМЕР_1 , IMEI - код (слот SIM 2) - НОМЕР_2 , із сім картками НОМЕР_4 , НОМЕР_3 , який вилучений та поміщений в спеціальний пакет «Національна поліція України» INZ 2102904 - належить ОСОБА_3 , жителю АДРЕСА_2 , із забороною розпорядження та користування вказаним майном, після набрання цим вироком законної сили скасувати.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України та з урахуванням обмежень визначених частиною другою статті 473 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, прокурору та захиснику.
		 
		 
		 
		Роз`яснити учасникам провадження, що згідно статті 476 КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.
		Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за статтею 389-1 КК України.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...