Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 331/1892/17 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано судом: 13.11.2024. Зареєстровано: 13.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 14.11.2024.
Дата набрання законної сили: 21.10.2024
Номер судового провадження: 11-кп/807/754/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017080020000258

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		        Дата документу 21.10.2024 Справа № 331/1892/17
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		Єдиний унікальний № 331/1892/17                 Головуючий в 1 інст.  ОСОБА_1 
		Провадження № 11-кп/807/754/24                 Доповідач в 2 інст.  ОСОБА_2 
		Категорія: ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 191, 
		ч.1ст.366КК України 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 жовтня 2024 року                     м. Запоріжжя
		Судова колегія з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
		головуючого ОСОБА_2 ,
		суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		при секретарі ОСОБА_5 ,
		за участі прокурора ОСОБА_6 ,
		представника потерпілого Запорізької міської ради - ОСОБА_7 , 
		обвинуваченої ОСОБА_8 , 
		розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 на вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15.03.2024 року, яким 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Запоріжжя, українки, громадянку України, яка має вищу освіту, фізична-особа-підприємець, має на утриманні неповнолітніх дітей, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима, 
		визнано невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 191 КК України та виправдана за недоведеністю у діянні обвинуваченої складу кримінального правопорушення. 
		В порядку ст. 100 КПК України вирішена доля речових доказів, 
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		Органом досудового розслідування ОСОБА_8 обвинувачується у тому, що Комунальне підприємство Центральний парк культури та відпочинку ОСОБА_10 створено згідно з рішенням Запорізької міської ради від 15.10.2003 згідно з № 35 Про реорганізацію державного комунального підприємства Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий Гай».
		Розпорядженням Запорізького міського голови №42 к/тр від 17.01.2014 ОСОБА_8 призначено директором КП «Центральний парк культури і відпочинку «Дубовий Гай».
		У відповідності до ст.8 статуту КП Центральний парк культури і відпочинку «Дубовий Гай» керівництво підприємством здійснює директор, який призначається Власником майна - Запорізькою міською радою. При призначенні Власником керівника підприємства на посаду з ним укладається контракт відповідно до чинного законодавства України.
		Згідно з п.3.5. Контракту, укладеного 17.01.2014 Запорізьким міським головою з ОСОБА_8 - Керівник підприємства має право укладати договори відповідно до статуту підприємства та чинного законодавства України. Розпоряджатись коштами та майном підприємства в порядку, визначеному статутом підприємства та чинним законодавством України.
		Так, 27.11.2015 директор КП «Центральний парк культури і відпочинку «Дубовий Гай» ОСОБА_8 виконуючи свої службові обов`язки уклала з ТОВ «Ексістрой» в особі заступника генерального директора ОСОБА_11 договір підряду №33 на виконання робіт: «Роботи, пов`язані з поліпшенням технічного стану та благоустрою малої водойми ЦПКтаВ Дубовий Гай. Реконструкція. Вартість робіт за цим Договором становить 982 770 гривень.
		Відповідно до Додатку №2 до договору підряду №33, а саме Графіку виконання робіт, виконання робіт розподілено на три етапи. Згідно I етапу комплектація об`єкту будівельними матеріалами, проведення робіт з водовідливу влаштування насипної дамби для роботи Драглайну, розчищення 1-ої зони водойми, влаштування насипної дамби для роботи Драглайну, розчищення 2-ої зони водойми, влаштування насипної дамби для роботи Драглайну, розчищення 3-ої зони водойми, влаштування насипної дамби для роботи Драглайну, розчищення 4-ої зони водойми, виконання робіт з берегоукріплення, вартість робіт становить 233 798 гривень 40 копійок.
		Далі, 15.12.2015, ОСОБА_8 , маючи умисел на службове підроблення, діючи умисно, знаходячись у своєму службовому кабінеті, за адресою: АДРЕСА_2 , внесла до офіційного документа, яким є акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року, завідомо неправдиві відомості та будучи достовірно обізнаною про обсяг виконаних робіт, підписала із закріпленням гербовою печаткою вказаного комунального підприємства акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року щодо виконання обсягу та вартості виконаних робіт - не на весь комплекс робіт, передбачених першим етапом Договору, а лише на один вид робіт - на водовідлив із котловану, який фактично не виконаний взагалі.
		Своїми умисними діями ОСОБА_8 , вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України, а саме службове підроблення, що полягає у внесенні до офіційного документа завідомо неправдивих відомостей.
		Крім того, досудовим розслідуванням ОСОБА_8 інкриміновано, що Комунальне підприємство Центральний парк культури та відпочинку ОСОБА_10 створено згідно з рішенням Запорізької міської ради від 15.10.2003 згідно з №35 Про реорганізацію державного комунального підприємства Центральний парк культури та відпочинку ОСОБА_10 .
		Розпорядженням Запорізького міського голови №42 к/тр від 17.01.2014 ОСОБА_8 призначено директором КП «Центральний парк культури і відпочинку «Дубовий Гай».
		У відповідності до ст.8 статуту КП Центральний парк культури і відпочинку «Дубовий Гай» керівництво підприємством здійснює директор, який призначається Власником майна - Запорізькою міською радою. При призначенні Власником керівника підприємства на посаду з ним укладається контракт відповідно до чинного законодавства України.
		Згідно з п.3.5. Контракту, укладеного 17.01.2014 Запорізьким міським головою з ОСОБА_8 - Керівник підприємства має право укладати договори відповідно до статуту підприємства та чинного законодавства України. Розпоряджатись коштами та майном підприємства в порядку, визначеному статутом підприємства та чинним законодавством України.
		Так, 27.11.2015 директор КП «Центральний парк культури і відпочинку «Дубовий Гай» ОСОБА_8 , виконуючи свої службові обов`язки, уклала з ТОВ «Ексістрой» в особі заступника генерального директора ОСОБА_11 договір підряду №33 на виконання робіт: «Роботи, пов`язані з поліпшенням технічного стану та благоустрою малої водойми ЦПКтаВ Дубовий Гай. Реконструкція. Вартість робіт за цим Договором становить 982 770 гривень.
		Відповідно до Додатку №2 до договору підряду №33, а саме Графіку виконання робіт, виконання робіт розподілено на три етапи. Згідно I етапу комплектація об`єкту будівельними матеріалами, проведення робіт з водовідливу влаштування насипної дамби для роботи Драглайну, розчищення 1-ої зони водойми, влаштування насипної дамби для роботи Драглайну, розчищення 2-ої зони водойми, влаштування насипної дамби для роботи Драглайну, розчищення 3-ої зони водойми, влаштування насипної дамби для роботи Драглайну, розчищення 4-ої зони водойми, виконання робіт з берегоукріплення, вартість робіт становить 233 798 гривень 40 копійок.
		Далі, 15.12.2015, ОСОБА_8 , маючи умисел на розтрату чужого майна, яке є бюджетними грошовими коштами КП «Центральний парк культури і відпочинку «Дубовий Гай», зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, знаходячись у своєму службовому кабінеті, за адресою: АДРЕСА_2 , будучи достовірно обізнаною в тому, що її підпис засвідчує фактичне виконання проведених будівельних робіт, маючи умисел на розтрату бюджетних коштів, діючи з корисливих мотивів, в інтересах третіх осіб внесла до офіційного документа, яким є акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року, завідомо неправдиві відомості та, будучи достовірно обізнаною про обсяг виконаних робіт, підписала із закріпленням гербовою печаткою вказаного комунального підприємства акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року щодо виконання обсягу та вартості виконаних робіт - не на весь комплекс робіт, передбачених першим етапом Договору, а лише на один вид робіт - на водовідлив із котловану, вартість за проведення якого відповідно до вказаного акту становить 233 798 гривень 40 копійок, який фактично не виконаний взагалі, що в 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.
		Однак, вказаний злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі, оскільки листом начальника управління з питань екологічної безпеки Запорізької міської ради №1621/0307 від 25.12.2015 ОСОБА_8 було відмовлено в здійсненні фінансування суми 233 798 гривень 40 копійок у зв`язку із тим, що надані документи для здійснення фінансування не відповідають умовам Договору підряду №33 від 27.11.2015, а 03.03.2016 на підставі розпорядження №405 к/тр Запорізького міського голови була звільнена з посади директора комунального підприємства Центральний парк культури та відпочинку ОСОБА_10 .
		Своїми умисними діями ОСОБА_8 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.15 ч.4 ст.191 КК України, а саме закінчений замах на розтрату чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому у великих розмірах.
		Виправдовуючи ОСОБА_8 , суд першої інстанції прийшов до висновку, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не було доведено поза розумним сумнівом вчинення ОСОБА_8 інкримінованих їй кримінальних правопорушень, а покладені в основу обвинувачення докази не лише не доводять факту того, що в діях ОСОБА_8 є склад даних кримінальних правопорушень, а й в сукупності із показанням свідків та письмовими доказами спростовують доводи обвинувачення. 
		В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_9 не погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає виправдувальний вирок необґрунтованим та невмотивованим, а тому таким , що підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушеннями вимог кримінального процесуального закону, а також неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. 
		Наголошує, що докази сторони обвинувачення, відносно ОСОБА_8 досліджено необ`єктивно, односторонньо та не в повному обсязі. 
		Вказує, що судом постановлено висновок, що сторона обвинувачення не довела вину ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України, але таке твердження суду не відповідає дійсності, оскільки органом досудового розслідування дії ОСОБА_8 кваліфіковані за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 191 КК України, як закінчений замах на розтрату чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому у великих розмірах. 
		Судом не взято до уваги доводи сторони обвинувачення про те, що за договором підряду №33 на виконання робіт «роботи пов`язані з поліпшенням технічного стану та благоустрою малої водойми ЦПК та в «Дубовий Гай». Реконструкція» акти та довідки можуть бути підписані після виконання етапу робіт підрядником та прийняття їх замовником. Саме такі повноваження прописані у договорі директором парку. 
		В порушенні п. 3.1 вказаного договору, акт та довідку було видано сторонами Договору не на весь комплекс робіт, передбачених першим етапом, а лише на один вид робіт  на водовідлив зі котловану, що не передбачено а ні самим договором, а ні додатком до нього. 
		Внаслідок чого підрядник, не виконавши всього комплексу робіт, передбачених проектною документацією по завершенню першого етапу, а саме: не здійснивши розчищення водойми, не влаштувавши насипні дамби для роботи «Драглайну», не виконавши роботи з берегоукріплення, фактично отримав право вимоги від парку на суму 233798,40 гривень. 
		При цьому, в порушенні умов договору, ОСОБА_8 підписала акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року по формі КБ-2в та довідку про вартість виконаних робіт та витрат за грудень 2015 року за формою КБ-3. 
		Це призвело до того, що 24.12.2015 року ТОВ «Ексістрой» пред`явило парку письмову вимогу від 24.12.2015 року №1224-2 про оплату заборгованості, що утворилась за підписаним обома сторонами договору актом приймання виконаних робіт. 
		З причин несплати парком зазначеної суми суб`єкт господарювання зупинив роботи. 
		Усі роботи за договором повинні були виконанні в строк до 31.12.2015 року. Однак, до березня 2016 року роботи за договором не тільки не були виконанні, а й виконувались вони тільки в грудні 2015 року з одного виду робіт першого етапу  водовідливу із котловану. 
		Наголошує, що наявність договору по технічному нагляду по об`єкту згідно договору підряду та доводи сторони захисту про підписання акту технічного нагляду не можуть впливати на виконання договору, оскільки технічних нагляд не змінює зміст договору в частині виникнення фінансових зобов`язань. 
		Звертає увагу на те, що тільки 27.11.2015 року підписаний договір №33 і тільки 09.12.2015 року укладено договір з ДСНС на виконання гідротехнічних робіт, який вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2015 року. 
		Так, 17.12.2015 року ТОВ «Ексістрой» направило лист №1217-2, яким надано документи фактичного виконаного етапу робіт.
		24.12.2015 року надійшла вимога здійснити оплату виконаного етапу роботи.
		Отже, не виконавши повного етапу робіт, а тільки роботи з водовідливу, які проводились зі залученням техніки ДСНС фактично тільки з 09.12.2015 року і не були завершені, що підтверджується фотографіями водойми, долученим під час судового розгляду справи, подано вимогу про сплату грошових коштів. 
		Апелянт наголошує, що судом під час винесення вироку не враховано, що всі роботи за договором мали бути виконанні до 31.12.2015 року, а заявка ОСОБА_8 на фінансування частин робіт першого етапу. 
		Прокурор вважає, що висновку суду про те, що вина ОСОБА_8 за ст. 366 КК України не доведена, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки ОСОБА_8 була достовірно обізнаною в тому, що її підпис засвідчує фактичне виконання проведених робіт. 
		Показання свідків у вироку викривлені та відрізняється від показань, наданих ними у судовому засіданні. 
		Просить апеляційний суд повторно дослідити докази, зібрані під час досудового розслідування кримінального провадження. 
		Вирок суду першої інстанції просить скасувати та ухвалити новий, яким ОСОБА_8 визнати винуватою та призначити покарання за ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 191 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади в державних органах, підприємствах комунальної форми власності та органах місцевого самоврядування строком на 3 роки, за ч.1 ст. 366 КК України призначити показання у вигляді 2 тис . н.м.д.г., що складає 34000,00 гривень, з позбавленням права обіймати керівні посади в державних органах, підприємствах комунальної форми власності та органах місцевого самоврядування строком на один рік. На підставі ч. 5 ст. 74, п. 3 ч.1 ст. 49 КК України, звільнити від призначеного судом покарання за ч.1 ст. 366 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності. 
		Прокурор ОСОБА_6 у судовому засіданні апеляційного суду підтримала апеляційну скаргу та клопотання про повторне дослідження доказів. Просила скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалити новий, яким визнати ОСОБА_8 винуватою у скоєнні інкримінованих їй злочинів.
		Представник потерпілого ОСОБА_7 підтримала доводи апеляційної скарги прокурора. Вказала, що обвинувачена повинна була діяти в інтересах підприємства, однак остання діяла в інтересах підрядника. 
		Обвинувачена ОСОБА_8 заперечувала проти доводів прокурора та позиції представника потерпілого, оскільки діяла в межах повноважень та не підписувала документи про виконання робіт на всі роботи по першому етапу. 
		Заслухавши доповідь судді по справі, прокурора, представника потерпілого, обвинувачену, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, провівши судові дебати і надавши обвинуваченій останнє слово, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. 
		Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, зокрема, повинно бути ухвалене згідно з нормами матеріального та процесуального права, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України, з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
		Згідно зі ст. 368 КПК України, суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення та чи винен обвинувачений у його вчиненні.
		Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у разі недоведеність в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення суд ухвалює виправдувальний вирок.
		У разі визнання особи виправданою, у мотивувальній частині вироку відповідно до ст. 374 КПК України зазначаються: формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
		На переконання колегії судді, цих вимог закону під час розгляду кримінального провадження суд першої інстанції дотримався, і оцінивши наявні докази по справі в їх сукупності, обґрунтовано прийшов до висновку про необхідність виправдання ОСОБА_8 у зв`язку з тим, що стороною обвинувачення не було доведено, що в її діянні міститься склад інкримінованих кримінальних правопорушень.
		При цьому, судом було обґрунтовано висновок про необхідність виправдання ОСОБА_8 тим, що остання вину у вчиненні інкримінованого злочину не визнала; надані стороною обвинувачення докази не доводять наявність вини обвинуваченої; дії ОСОБА_8 були законними та остання діяла в межах своїх повноважень; прокурором не доведено будь-який корисний мотив обвинуваченої. 
		З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, та вважає, що вони ґрунтуються на правильній оцінці перевірених в судовому засіданні доказів, які були надані стороною обвинувачення.
		За змістом ст. 84 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є лише ті фактичні дані, які отримані у передбаченому цим Кодексом порядку. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		У відповідності до п. 1, 2 ч. 1 ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягають, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України, обов`язок доказування всіх обставин кримінального правопорушення та доведеності винуватості особи у вчиненні злочину покладається на сторону обвинувачення.
		Матеріали кримінального провадження та зміст мотивувальної частини оскаржуваного вироку вказують на те, що суд першої інстанції, оцінивши кожний доказ, наданий стороною обвинувачення, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов вірного висновку про необхідність виправдання ОСОБА_8 у пред`явленому обвинуваченні, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України.
		Перевіривши надані в суді першої інстанції показання обвинуваченої ОСОБА_8 , представника потерпілого ОСОБА_7 , свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , документи кримінального провадження, колегія суддів доходить до висновку про те, що вони не можуть бути визнані такими, що поза розумних сумнівів доводять вчинення кримінальних правопорушень, в яких обвинувачується  ОСОБА_8 .
		Обвинувачена  ОСОБА_8  в судовому засіданні суду першої інстанції свою вину не визнала повністю, детально пояснивши обставини виконання робіт та укладених договорів. Вона зазначила, що з 2014 до 2016 року обіймала посаду директора КП «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий Гай». Згідно з програмою, затвердженою Запорізькою міською радою в 2015 році її підприємство було визначене одержувачем бюджетних коштів для екологічного проекту з розчищення русла водойм на території парку. Програма також визначила управління з питань екологічної безпеки як розпорядника цих коштів, а отже, всі дії КП відбувалися під їхнім контролем та вказівками.
		ОСОБА_8 в судовому засіданні також показала, що 27 листопада 2015 року підписала договір з підрядником ТОВ «Ексістрой» на проведення робіт з розчищення водойм. Договір передбачав виконання робіт з поліпшення технічного стану малої водойми, зокрема відкачування 2500 кубометрів води, і вартість цих послуг склала 982 770 гривень. Проект договору попередньо був узгоджений із розпорядником бюджетних коштів, що свідчить про контроль з боку екологічного управління міськради.
		На першому етапі, за показаннями ОСОБА_8 , підрядник «Ексістрой» використав два насоси, щоб відкачати воду з малої водойми до великої водойми на території парку. Однак через складність завдання і вимоги представника технічного нагляду рівень води не був достатнім. Було прийнято рішення залучити додаткову організацію - МНС, яка мала на балансі потужне насосне обладнання, що дозволило швидко виконати завдання з відкачування води. В результаті було відкачано більше обсягу, ніж передбачалося, - близько 3500 кубометрів води.
		Через погодні умови (мінусову температуру та замерзання води) підрядник не зміг продовжити роботи в грудні 2015 року. Проте ОСОБА_8 ,, як директор, зобов`язана була звітувати за вже виконані роботи, тому вона підписала акт №1, у якому були зазначені фактично проведені роботи. Вона підкреслила, що підписала акт після перевірки даних інженером технічного нагляду, який не виявив жодних недоліків чи невідповідностей і засвідчив акт своїм підписом та печаткою.
		ОСОБА_8 додала, що не мала повноважень самостійно розпоряджатися бюджетними коштами, а лише звітувала перед розпорядником. Вона зазначила, що згідно з договором про підряд, відповідність виконаних робіт підтверджувалась саме проєктно-кошторисною документацією, а не етапами виконання. Фінансування відбувалося поетапно, і кожен етап завершувався складанням акту.
		Таким чином, вона заперечує обвинувачення у службовому підробленні та замаху на розтрату, вказуючи на те, що всі її дії були законними, погодженими з розпорядником бюджетних коштів та підтверджені офіційними документами і підписами інших відповідальних осіб. 
		Представник потерпілого в кримінальному провадження  Запорізька міська рада ОСОБА_7 показала в судовому засіданні суду першої інстанції, що за програмою екологічної безпеки, затвердженою в 2015 році, КП «Дубовий Гай» було визначене одержувачем бюджетних коштів для благоустрою малої водойми парку. На реалізацію було виділено 1 мільйон гривень, і директор КП ОСОБА_8 уклала договір з ТОВ «Ексістрой» на виконання робіт, передбачених у три етапи. 
		24.12.2015 р. ОСОБА_8 підписала акт виконання часткових робіт першого етапу на суму 233 798,40 грн, проте фактичний обсяг робіт не відповідав умовам договору. Після звернення до розпорядника коштів фінансування було відхилено через невідповідність документів умовам договору. Перевірка встановила, що на місці робіт було лише болото, а до березня 2016 року робіт завершено не було. Це призвело до кредиторської заборгованості КП і, на думку представника міськради, свідчить про зловживання службовим становищем ОСОБА_8 .
		Колегія суддів наголошує, що з аналізу показань свідків, які були допитані під час судового розгляду в противагу доводам апелянта та позиції представника потерпілої можна дійти до висновку, що дії обвинуваченої відповідали умовам договору і об`єктивним обставинам виконання робіт, а також були здійснені в межах її повноважень як директора КП «Дубовий Гай».
		Зокрема, допитаний в судовому засіданні суду першої інстанції свідок ОСОБА_12 показав, що в 2015 році він працював на посаді начальника управління з питань екологічної безпеки Запорізької міської ради. 15.01.2015 р. Запорізькою міською радою була затверджена програма про забезпечення екологічної безпеки міста на 2015-2017 р.р. Серед інших заходів цією програмою було передбачено роботи з поліпшення стану та благоустрій малої водойми на території парку «Дубовий Гай» та його реконструкція. Згідно вказаної програми, фінансування вказаних заходів здійснювалось за рахунок бюджетних коштів Запорізької міської ради, головним розпорядником коштів визначено управління з питань екологічної безпеки Запорізької міської ради, одержувачем бюджетних коштів визначено КП «Центральний парк культури відпочинку «Дубовий Гай». 27.11.2015 р. директор КП «Центральний парк культури і відпочинку «Дубовий Гай» ОСОБА_8 уклала з ТОВ «Ексістрой» в особі заступника генерального директора ОСОБА_11 договір підряду №33 на виконання робіт: «Роботи, пов`язані з поліпшенням технічного стану та благоустрою малої водойми ЦПКтаВ Дубовий Гай. Реконструкція. Строк виконання робіт було визначено до 31.12.2015 р. Контроль за виконанням робіт на даному об`єкті не здійснювався управлінням з питань екологічної безпеки, оскільки це не передбачено ані програмою, ані договором №33 від 27.11.2015 р. Відповідно до додатку № 2 (Графік виконання робіт) до договору № 33 були передбачені етапи та найменування робіт. На першому етапі підрядник мав виконати водовідведення, розчистку дна водойми від мулу та берегоукріплення. Наприкінці грудня 2015 року директор КП Дубовий Гай ОСОБА_8 звернулась до головного розпорядника бюджетних коштів управління з питань екологічної безпеки Запорізької міської ради з листом на оплату на суму 233798,40 грн. До звернення ОСОБА_8 додала акт виконаних робіт за грудень 2015 року на суму 233798,40 грн., в якому було зазначено про виконання благоустрою берегової лінії водойми та розробку мулових відкладень. Звернення розглядав відділ економіки землекористування. Управлінням було підготовлено відповідь КП Дубовий Гай з відмовою у наданні фінансування, яка мотивована тим, що КП  ОСОБА_10 надало не повний пакет документів на підтвердження виконаних робіт. Так, надані документи для фінансування зазначеного заходу не відповідають п.3.1. Договору підряду № 33 від 27.11.2015 р., оскільки не було надано документів, які мають підтвердити виконання першого етапу робіт в повному обсязі. Вказану відповідь він підписав особисто.
		Допитаний в судовому засіданні суду першої інстанції свідок ОСОБА_13 показав, що в 2015 році він працював на посаді Запорізького міського голови. 15.01.2015 р. Запорізькою міською радою була затверджена програма про забезпечення екологічної безпеки міста на 2015-2017 р.р. Серед інших заходів цією програмою було передбачено роботи з поліпшення стану та благоустрій малої водойми на території парку «Дубовий Гай» та його реконструкція. Згідно вказаної програми, фінансування вказаних заходів здійснювалось за рахунок бюджетних коштів Запорізької міської ради, головним розпорядником коштів визначено управління з питань екологічної безпеки Запорізької міської ради, одержувачем бюджетних коштів визначено КП «Центральний парк культури відпочинку «Дубовий Гай». 27.11.2015 р. директор КП «Центральний парк культури і відпочинку «Дубовий Гай» ОСОБА_8 уклала з ТОВ «Ексістрой» в особі заступника генерального директора ОСОБА_11 договір підряду №33 на виконання робіт: «Роботи, пов`язані з поліпшенням технічного стану та благоустрою малої водойми ЦПКтаВ Дубовий Гай. Реконструкція. Строк виконання робіт було визначено до 31.12.2015 р. Виконання робіт, їх обсяг і якість, має перевірятись технічним наглядом. Оформлюється виконання таких робіт актом по формі КБ 2 и КБ 3. У разі погодження головним розпорядником коштів - управлінням з питань екологічної безпеки актів КБ 2 и КБ 3, розпорядник надає заявку на виділення коштів з бюджету міста до департаменту фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради, яке надає відповідні рахунки до казначейства. В даному випадку управління з питань екологічної безпеки відмовило КП Дубовий Гай у виділенні коштів, у зв`язку з тим, що КП Дубовий Гай не надало підтверджень по виконанню підрядником одного з етапів робіт.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показав, що в 2015 році він працював на посаді головного бухгалтера КП Дубовий Гай27.11.2015 р. директор КП «Центральний парк культури і відпочинку «Дубовий Гай» ОСОБА_8 уклала з ТОВ «Ексістрой» в особі заступника генерального директора ОСОБА_11 договір підряду №33 на виконання робіт з водовідведення з малої водойми. Згідно умов договору, оплата здійснюється за бюджетні кошти, поетапно, передплата не передбачалась. Крім цього, КП Дубовий Гай уклало договір на здійснення технагляду. Виконані підрядником роботи були оформлені актом по формі КБ 2 В. На момент складання акту, дата в ньому не зазначалась, тому він його не відобразив в 2015 році в балансі підприємства. Виконані підрядником ТОВ «Ексістрой» роботи з неповного водовідведення малої водойми - це лише невелика частина першого етапу робіт. Станом на кінець грудня 2015 року перший етап робіт виконано не було. Підрядник за допомогою насосів та мотопомпи МНС викачав майже все озеро. На його переконання, у директора Дубовий Гай ОСОБА_8 не було законних підстав підписувати акт виконаних робіт без виконання підрядником повного етапу цих робіт на суму 233798,40 грн. Заявка КП Дубовий Гай від 24.12.2015 р. № 407 на фінансування складена з помилками, без додатків, він особисто її не складав. Так, в заявці відсутні реквізити договору та посилання на акт виконаних робіт.
		Допитаний в судовому засіданні суду першої інстанції свідок ОСОБА_15 показав, що з березня 2016 році він працював директором КП «Центральний парк культури і відпочинку «Дубовий Гай». 27.11.2015 р. директор КП «Центральний парк культури і відпочинку «Дубовий Гай» ОСОБА_8 уклала з ТОВ «Ексістрой» в особі заступника генерального директора ОСОБА_11 договір підряду №33 на виконання робіт з очищення малої водойми, її благоустрій. Договором передбачалась оплата за бюджетні кошти, в розмірі, приблизно, 1 мільйон гривень. За вказаним договором попереднім керівництвом КП Дубовий Гай в 2015 році не було здійснено всього обсягу першого етапу робіт, а саме: повного водовідведення, розчистки дна водойми від мулу, формування склонів, берегоукріплення та благоустрою, тобто, цей етап робіт за договором не був виконаний належним чином. Вказані роботи вже допрацьовували в 2016 році. Однак, колишнім керівником КП Дубовий Гай ОСОБА_8 в 2015 році було підписано акт виконаних робіт на суму на суму 233798,40 грн. Фактично, станом на березень 2016 року, зі всього переліку підрядних робіт, лише частково було зроблено водовідведення в малій водоймі парку без розчистки дна водойми від мулу. Проміжних, або частково виконаних робіт, за межами встановлених договором етапів не може бути, акти на такі роботи не підписуються, оплата не здійснюється.
		Допитаний в судовому засіданні суду першої інстанції свідок ОСОБА_16 показав, що в 2015 році він працював в управлінні комунального будівництва Запорізької міської ради на посаді інженера технічного нагляду. До його обов`язків входив нагляд за якістю будівельних робіт, їх виконання відповідно до проектів, після закінчення будівництва здійснювати заміри та підтверджувати обсяг робіт. В листопаді 2015 р. КП Дубовий Гай згідно з договором підряду, укладеним з ТОВ «Ексістрой» проводило роботи з очищення малої водойми в Центральному парку культури і відпочинку «Дубовий Гай», її благоустрій. Згідно першого етапу робіт, за допомогою насосів та мотопомпи субпідрядника МНС здійснювався водовідлив та частково були видалені зелені насадження з берегів водойми. Вода була викачана на 100 відсотків, після чого зроблено геодезичну зйомку. Продовжувати інші роботи, після 10 грудня передбачені договором від 27.11.2015 р. підрядник не міг, у зв`язку погодними умовами, а саме мінусовою температурою, замерзанням води та утворенням льоду. Він особисто підписав акти КБ 2 В, якими підтверджено повне виконання водовідливу з малої водойми в грудні 2015 року. В лютому 2016 року вода знову прибула з підземних джерел у малу водойму, в зв`язку з чим її заново відкачували. Інші роботи, передбачені першим етапом здійснювались в 2016 році.
		Допитана в судовому засіданні суду першої інстанції свідок ОСОБА_11 показала, що в 2015 році вона працювала на посаді в.о. генерального директора ТОВ «Ексістрой». 27.11.2015 р. Директор КП «Центральний парк культури і відпочинку «Дубовий Гай» ОСОБА_8 уклала з ТОВ «Ексістрой» договір підряду №33 на виконання робіт з водовідведення з малої водойми. В грудні 2015 року ТОВ «Ексістрой» відповідно до договору та локального кошторису в повному обсязі був зроблений водовідлив з малої водойми в парку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та частково були видалені зелені насадження з берегів водойми. Відкачування води здійснювалось насосами та мотопомпою МНС. Продовжувати інші роботи, після 10 грудня передбачені договором від 27.11.2015 р. ТОВ «Ексістрой» не могло, у зв`язку погодними умовами, а саме мінусовою температурою, замерзанням води та утворенням льоду. Виконані ТОВ «Ексістрой» роботи були оформлені актом по формі КБ 2 В. Скільки примірників цих актів було складено вона не пам`ятає, але не менш двох.
		Допитаний в судовому засіданні суду першої інстанції свідок ОСОБА_17 показав, що в 2015 році він був членом комісії, створеною Запорізькою міською радою у зв`язку зі скаргами на керівнцитво КП «Дубовий Гай». Зміст протоколів та рішень комісії він не пам`ятає.
		Прокурор вказує на викривлення свідчень свідків у вироку. Проте, суд першої інстанції надав належну оцінку свідченням, враховуючи їх послідовність, узгодженість та відповідність іншим доказам. Жодних об`єктивних даних про викривлення свідчень судом не встановлено.
		Окрім цього, судом першої інстанції безпосередньо було досліджено надані докази, які, на думку сторони обвинувачення, підтверджують пред`явлене обвинувачення ОСОБА_8 . 
		В апеляційній скарзі прокурор стверджує, що суд першої інстанції необґрунтовано виправдав ОСОБА_8 , оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, допущені істотні порушення кримінального процесуального закону, неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність та суд допустив неповноту судового розгляду.
		Однак, дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		В противагу твердженню прокурора про неповноту судового розгляду, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції здійснив повне, всебічне та об`єктивне дослідження усіх доказів, наданих як стороною обвинувачення, так і стороною захисту. Під час судового розгляду були досліджені всі матеріали кримінального провадження. 
		Також під час судового засідання було заслухано свідків з обох сторін, детально проаналізувано їхні показання і суд першої інстанції оцінив їх на предмет послідовності, узгодженості та відповідності іншим доказам. Зокрема, свідки пояснили обставини підписання актів приймання виконаних робіт, порядок виконання договору підряду та технічні аспекти виконаних робіт.
		Було досліджено договори, акти виконаних робіт (форми КБ-2в та КБ-3), довідки, листування між сторонами, акти технічного нагляду та інші документи. Ці документи були ретельно перевірені на предмет їхньої автентичності, належності та допустимості.
		На переконання колегії суддів під час судового розгляду суд першої інстанції детально проаналізував положення договору та його додатків, зокрема щодо порядку приймання робіт, етапів їх виконання, умов оплати та повноважень сторін.
		Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції забезпечив дотримання принципів змагальності та рівності сторін. Кожна сторона мала можливість представити свої докази, поставити питання свідкам та надати пояснення щодо обставин справи, а тому доводи прокурора в цій частині є безпідставними. 
		Також прокурор в апеляційній скарзі стверджує, що суд першої інстанції неправильно оцінив дії ОСОБА_8 , оскільки вона, на думку обвинувачення, вчинила закінчений замах на розтрату чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, що підпадає під ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 та ч. 4 ст. 191 КК України. Прокурор посилається на те, що ОСОБА_8 підписала акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних робіт за відсутності фактичного виконання всього комплексу робіт, передбаченого першим етапом договору підряду №33.
		Однак, суд першої інстанції, дослідивши всі обставини справи та надані докази, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у діях ОСОБА_8 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 та ч. 4 ст. 191 КК України.
		Судова колегія дійшла висновку, що для кваліфікації дій ОСОБА_8 за ст.191 КК України необхідно встановити прямий умисел на замах на заволодіння або розтрату чужого майна шляхом зловживання службовим становищем. Відповідно до ст. 191 КК України, відповідальність за розтрату чи привласнення чужого майна вимагає наявності умислу, корисливого мотиву і мети збагачення, тобто суб`єктивних ознак, що свідчать про особисту зацікавленість у привласненні чи розтраті майна (постанова Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 581/441/18 та постанова від 05.08.2020 у справі № 433/383/19).
		Судова колегія вважає, що в судовому засіданні суду першої інстанції було встановлено відсутність документально підтвердженого акта органу державного фінансового контролю та належної судової експертизи, що не дозволяє стверджувати про виникнення кредиторської заборгованості КП «Дубовий Гай» через дії ОСОБА_8 (ч. 1 ст. 242 КПК України). Прокурор також не довів, що підписання акту № 1 призвело до фактичної заборгованості на суму 233 798,40 грн., а покази представника Запорізької міської ради ОСОБА_7 не підтверджують обвинувачення. 
		Бухгалтер підприємства ОСОБА_14 взагалі в судовому засіданні показав, що заборгованість на суму 233 798,40 грн. не була відображена у балансі за 2015 рік.
		Матеріали справи не містять доказів умислу ОСОБА_8 на замах на розтрату майна шляхом зловживання службовим становищем, а досліджені судом докази, зокрема договір підряду від 27.11.2015 р., акт приймання робіт на суму 233 798,40 грн. та заявка на фінансування № 407 не підтверджують її наміру здійснити незаконне збагачення.
		ОСОБА_8 послідовно заперечувала наявність злочинного умислу, зазначаючи, що її підпис на акті приймання робіт відображав факт виконання робіт з водовідливу у межах договору підряду № 33. Сторона обвинувачення не надала доказів, що свідчили б про зловживання її службовими обов`язками або наявність корисливого мотиву, а також не встановила інтерес третіх осіб у результатах її дій.
		Крім того, прокурором ані в обвинувальному акті, ані в судовому засіданні в суді першої інстанції, ані під час апеляційного перегляду не було зазначено в інтересах яких третіх осіб діяла ОСОБА_8 та в чому полягав інтерес цих третіх осіб.
		Отже, в судовому засіданні не встановлено жодних належних і беззаперечних доказів, які підтверджували б, що ОСОБА_8 вчинила закінчений замах на розтрату чужого майна через зловживання службовим становищем у великих розмірах.
		Навпаки, в судовому засіданні, з чим погоджується колегія суддів встановлено було, що дії обвинуваченої були спрямовані виключно на оформлення документів для оплати фактично виконаних робіт, що відповідає її службовим обов`язкам.
		Зокрема, у грудні 2015 року ОСОБА_8 підписала акт №1 приймання виконаних робіт, в якому зазначено фактично виконаний обсяг робіт  водовідлив із котлованів на обсяг 3516,77 м?, що навіть перевищує договірний обсяг у 2500 м? згідно з проектною документацією (робочий проект ТОВ «Промспецтехнологія»). Роботи з водовідливу, виконані підрядником ТОВ «Ексістрой» та підтверджені актами №1 та №2 від 09.12.2015, виконувалися із залученням матеріально-технічного обладнання згідно з договором №699 від 09.12.2015 з ДСНС. Технічний нагляд за цими роботами забезпечувався КП «Управління капітального будівництва», як це передбачено розділом I договору на технагляд.
		Згідно з умовами договору підряду, зокрема з пунктом 2.3.6 ОСОБА_8 діяла згідно з процедурою: підписаний акт №1 від КП «Дубовий Гай» був завізований технаглядом, інженером ОСОБА_16 , що підтверджено його підписом «обсяги перевірені» з печаткою. Кошториси на 20152016 рр., погоджені та затверджені, підтверджують фінансову основу для виконання таких робіт.
		Отже, ОСОБА_8 діяла згідно з встановленими вимогами та нормативами, у відповідності до положень проектної документації та договорів, підписуючи акт виконаних робіт за грудень 2015 року на підставі фактично виконаних та належним чином перевірених робіт.
		Прокурор в апеляційній скарзі зазначає, що ОСОБА_8 , обіймаючи посаду директора парку, неправомірно підписала акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт та витрати (форми КБ-3) за грудень 2015 року. Прокурор стверджує, що ці документи були підписані за відсутності виконання всього комплексу робіт, передбачених першим етапом договору підряду №33, що суперечить умовам договору та законодавству.
		Колегія суддів звертає увагу, що підрядником ТОВ «Ексістрой» були фактично виконані роботи з водовідливу із котловану, які підтверджуються актами виконаних робіт, погодженням уповноваженої особи з технічного нагляду та іншими документами. 
		Хоча повний комплекс робіт першого етапу не був завершений, виконання частини робіт дає підстави для підписання відповідних актів і довідок на виконану частину (водовідливу малої водойми в парку «Дубовий гай»).
		Аналіз умов договору підряду №33 показав, що він не забороняє підписання актів та довідок на частково виконані роботи. 
		Крім того, прокурор в апеляційній скарзі стверджує, що наявність договору про технічний нагляд та доводи сторони захисту про підписання акту уповноваженими особами технічного нагляду не впливають на виконання договору підряду №33, оскільки технічний нагляд не змінює зміст договору в частині виникнення фінансових зобов`язань. 
		Прокурор вважає, що погодження документів уповноваженою особою технічного нагляду не може бути підставою для оплати робіт або виправдання дій ОСОБА_8 . 
		Разом з тим суд першої інстанції детально дослідив роль технічного нагляду у вказаному процесі робіт та його значення для виконання договору підряду.
		Між парком та уповноваженою особою було укладено договір на здійснення технічного нагляду за роботами, виконаними за договором підряду №33. Договір вступив у силу з моменту підписання та діяв протягом усього періоду виконання робіт.
		Було встановлено, що підписані обвинуваченою акти були погоджені інженером з технічного нагляду та власноруч зроблений напис «обсяги перевірені», який скріплений підписом, тобто фактично було перевірено виконання робіт, їх обсяг та якість, що є необхідним для прийняття робіт замовником та виникнення фінансових зобов`язань.
		ОСОБА_8 , як директор парку, підписала акти приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про їх вартість (форма КБ-3), які були погоджені уповноваженою особою з технічного нагляду. 
		Це свідчить про те, що роботи були прийняті замовником відповідно до встановленого порядку. Будь-яких відомостей, які б свідчили, що такі роботи не були виконані чи були виконані у меншому обсязі стороною обвинувачення не надано, а навпаки аналіз документів кримінального провадження свідчить зворотне, що обвинувачена виконання всі умови договору та діяла в межах своїх проваджень. 
		Апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду, що прокурор не зміг спростувати версію обвинуваченої про виконання робіт і не надав належних доказів, які б свідчили про те, що роботи за договором підряду фактично не були здійснені. Надані прокурором фотографії малої водойми в парку «Дубовий гай» суд оцінив як неналежний доказ, оскільки ці зображення не відображають суттєвих обставин, що мають значення для цього кримінального провадження. Зокрема, фотографії не містять інформації про кількість відкачаної води чи обсяг фактично виконаних робіт, що не дозволяє суду оцінити обсяг виконання договору і прийти до висновку, що виконаний він не у в повному обсязі. Відтак, ці фотографії не можуть замінити експертного висновку, який міг би надати спеціаліст у сфері будівництва.
		Крім того, суд зазначає, що прокурор не взяв до уваги погодні умови, які об`єктивно ускладнювали виконання робіт у грудні 2015 року, а саме мінусову температуру, що спричинила замерзання води у водоймі. 
		Згідно з показаннями свідка ОСОБА_16 , інженера технічного нагляду в управлінні комунального будівництва Запорізької міської ради, роботи з очищення малої водойми в парку проводились у рамках першого етапу за договором підряду. ОСОБА_16 пояснив, що водовідлив здійснювався за допомогою насосів і мотопомп, було також частково видалено зелені насадження з берегів водойми, а вода була відкачана на 100%. Після завершення водовідливу була проведена геодезична зйомка для перевірки виконання цих робіт.
		Продовжувати виконання інших робіт підрядник не зміг, оскільки температура повітря знизилася, що спричинило утворення льоду у водоймі, що перешкодило подальшим роботам. ОСОБА_16 також засвідчив, що підписав акти КБ-2В, підтверджуючи цим повне виконання водовідливу у грудні 2015 року. У лютому 2016 року вода знову почала накопичуватися у водоймі, оскільки підземні джерела наповнили її знову, що потребувало повторного відкачування.
		Суд вірно правильно, що свідчення свідків та технічна документація підтверджують факт виконання робіт, передбачених договором. Додаткове накопичення води пояснюється природними факторами, такими як підземні джерела і погодні умови, що підтверджує відсутність невиконання зобов`язань за договором. 
		Таким чином, версія обвинуваченої, яка наполягає на тому, що роботи були виконані і акт приймання підписано згідно з фактичними результатами, не була спростована обвинуваченням.
		Колегія суддів зазначає, що під час розгляду кримінального провадження у діях обвинуваченої не було виявлено ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України. Відповідно, відсутні й підстави для кваліфікації її дій за ст. 366 КК України, оскільки склад злочину, встановлений цією статтею, передбачає наявність обов`язкової ознаки службового підроблення - предмет підроблення, яким має бути офіційний документ. 
		Офіційний документ у розумінні ст. 366 КК України повинен містити зафіксовану інформацію, що посвідчує певні події або факти, здатні породити правові наслідки або слугувати доказом у правозастосовній діяльності. Крім того, документ має бути складений, виданий або посвідчений уповноваженими особами.
		У розглянутому кримінальному провадженні було встановлено, що директор КП «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий Гай» ОСОБА_8 , підписуючи акт № 1 приймання будівельних робіт за грудень 2015 року, діяла у межах чинного законодавства та на підставі договору підряду № 33. Підписання акту підтверджувало виконання робіт з водовідливу з малої водойми та засвідчувало фактичний результат цих робіт, а не включення до документа недостовірної інформації про нездійснені роботи. Відтак, дії ОСОБА_8 не містять ознак службового підроблення, визначених ст. 366 КК України, оскільки її підпис на документі засвідчував достовірність обсягу виконаних робіт, що відповідає вимогам законодавства й умовам укладеного договору.
		Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про виправдання ОСОБА_8 в інкримінованих кримінальних правопорушень за недоведеністю, що у її діяннях є склад кримінального правопорушення.
		Також судова колегія відмовляє у дослідженні обставин за клопотанням прокурора, були встановленні під час кримінального провадження шляхом дослідження доказів.
		Апеляційний суд при ухваленні такого рішення виходить з того, що воно є безпідставним та є лише намаганням сторони обвинувачення переоцінити вже дослідженні докази в справі на свою користь.
		Слід наголосити, що ухвала апеляційного суду - це рішення суду вищого рівня стосовно законності, обґрунтованості та вмотивованості рішення суду першої інстанції, що перевіряється в апеляційному порядку, тому, безумовно, повинна відповідати вимогамст. 370 КПК України.
		Тобто суд апеляційної інстанції має перевірити і проаналізувати всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, зіставити їх з наявними у справі матеріалами та дати на кожен доречний і важливий аргумент сторони вичерпну відповідь у своєму рішенні.
		Відповідно до ч. 3 ст.404КПК України встановлено, що за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
		Учасник судового провадження має не лише формально заявити клопотання про повторне дослідження обставин або доказів, а й навести, які конкретно обставини (докази) потрібно дослідити та обґрунтувати, чому вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з якими порушеннями чи взагалі не досліджені.
		Стаття 23КПК не розглядається як така, що автоматично висуває вимогу про нове дослідження доказів у суді апеляційної інстанції кожного разу, коли йдеться про скасування вироку в апеляційній скарзі.
		Апеляційний суд робить лише юридичну оцінку ситуації постановленого вироку та не вимагає нового безпосереднього дослідження доказів.
		Якщо суд першої інстанції дослідив усі можливі докази з дотриманням засади безпосередності, а суд апеляційної інстанції погодився з ними, то останній не має потреби знову досліджувати ці докази в такому ж порядку, як це було зроблено в суді першої інстанції (рішення Верховного Суду у провадженнях № 51-1208км18, № 51-297км19, № 51-1139км18).
		Повторне дослідження доказів є правом, а не обов`язком суду. Відмова в задоволенні клопотання щодо повторного дослідження доказів свідчить не про порушення кримінального процесуального закону та неповноту досліджень доказів, а про відсутність аргументованих підтверджень щодо необхідності цих дій. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в рішенні Верховного Суду від 10 червня 2020 року (справа № 712/2341/15-к, провадження № 51-6364км19).
		Окрім того, сам по собі факт незгоди з висновками суду першої інстанції не є підставою для повторного дослідження доказів в апеляційному суді.
		Колегія суддів вважає, що докази кримінального провадження, покази свідків, представника потерпілого та інших осіб, доказів і документів не містять інформації про обставини, які підлягають перевірці в суді апеляційної інстанції відповідно до вимог ст. 404 КПК України, оскільки вони у повному обсязі підтверджують те, що ОСОБА_8 , підписуючи документи про виконання робіт, здійснювала свої дії в межах вимог національного закону.
		Заявлене клопотання під час апеляційного перегляду є безпідставними, оскільки таке повторне дослідження вже встановлених обставин є недоцільним, по-скільки всі обставини, які є істотними були належним чином дослідженні судом першої інстанції безпосередньо і будь-яких сумнівів в правильності їх оцінки в колегії суддів не викликають.
		Колегія суддів погоджується повністю з висновками місцевого суду та не вбачає підстав для задоволення заявленого клопотання прокурора. 
		Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином врахував вимоги ст. 62 Конституції України, відповідно до яких обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		За таких обставин колегія суддів вважає, що за відсутністю належних, допустимих та у своїй сукупності достатніх доказів, суд першої інстанції прийняв єдине правильне рішення про виправдання обвинуваченої ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень. 
		Порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду першої інстанції, всебічно, повно та об`єктивно розглянути кримінальне провадження і постановити законний та обґрунтований вирок, а також підстав для його скасування, у тому числі, на які посилається прокурор у своїй апеляційній скарзі, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
		На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 414, 418, 419, КПК України, колегія суддів, -
		 
		У Х В А Л И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_9 залишити без задоволення.
		Вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15.03.2024 року, яким ОСОБА_8 визнано невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 191 КК України та виправдано за недоведеністю в діянні обвинуваченої складу кримінального правопорушення, залишити без змін. 
		Ухвала суду набирає законної сили з моменту оголошення.
		Касаційна скарга на ухвалу може бути подана протягом трьох місяців з дня її оголошення безпосередньо до Верховного Суду.
		 
		Судді:
		ОСОБА_2          ОСОБА_4 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...