Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 158/2668/24 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано судом: 13.11.2024. Зареєстровано: 14.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 15.11.2024.
Дата набрання законної сили: 12.12.2024
Номер судового провадження: 2/0158/712/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 158/2668/24
		Провадження № 2/0158/712/24
		 
		                Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		 
		 
		11 листопада 2024 року м. Ківерці
		 
		Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
		головуючого судді Корецької В.В.
		за участю секретаря Процик Л.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
		 в с т а н о в и в :
		Представник ТОВ «ФК ЄАПБ» звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. 
		Позовні вимоги мотивує тим, що 26.09.2021 року між ТОВ «КУ «ЄКГ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №3341001970/734877, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти, які зобов`язався повернути та сплатити відсотки за користування ними.
		19.04.2022 року між ТОВ «КУ «ЄКГ» та ТОВ «ФК ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 19042022-Є, у відповідності до умов якого до позивача, з-поміж іншого, перейшло право майнової вимоги за кредитним договором №3341001970/734877 від 26.09.2021 року, розмір заборгованості позичальника за яким становить 36250 грн. з яких: 10000 грн. основного боргу, 26250 грн. відсотків.
		Крім того, 19.10.2021 року між ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №416246671, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти, які зобов`язався повернути та сплатити відсотки за користування ними.
		28.11.2018 року між ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право майнової вимоги за кредитним договором №416246671 від 19.10.2021 року.
		31.12.2020 року Додатковою угодою №26 до Договору факторингу №28/1118-01 текст договору факторингу викладено у новій редакції.
		Поряд з цим, 20.10.2022 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 20102022, у відповідності до умов якого до позивача, з-поміж іншого, перейшло право майнової вимоги за кредитним договором №416246671 від 19.10.2021 року, розмір заборгованості позичальника за яким становить 70881,20 грн. з яких: 17000 грн. основного боргу, 53881,20 грн. відсотків.
		Всупереч умовам кредитних договорів відповідач свої зобов`язання не виконує. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до ОСОБА_1 , останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попередніх кредиторів.
		З врахуванням наведеного просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» суму заборгованості: 
		- за кредитним договором №3341001970/734877 в розмірі 36250 грн. з яких: 10000 грн. основного боргу, 26250 грн. відсотків;
		- за кредитним договором №416246671 в розмірі 70881,20 грн. з яких: 17000 грн. основного боргу, 53881,20 грн. відсотків, а також понесені судові витрати по справі.
		Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 09.09.2024 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі та призначено підготовче провадження.
		04.10.2024 року від представника відповідача ОСОБА_1  адвоката Колодяжної Н.В. до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого остання зазначила, що у розрахунку заборгованості кредитного договору №3341001970/734877 від 21.09.2021 року позивачем нараховано відсотки після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування та не надано обгрунтованого розрахунку процентів за користування кредитом. Також, вказала, що позивачем не доведено факт передачі права грошової вимоги до відповідача від первинного кредитора у заявленому позивачем розмірі. З врахуванням наведеного просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
		09.10.2024 року від представника позивача до суду подано відповідь на відзив, відповідно до якого останній зазначив, що кредитні договори підписані відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, а тому їх укладання підтверджено належними та допустимими доказами. Договір факторингу між первісним кредитором та позивачем укладений у відповідності до вимог чинного законодавства та нічим не порушує права та законні інтереси відповідача. 
		Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 16.10.2024 року, підготовче провадження у даній справі закрито та призначено судовий розгляд по суті.
		У судове засідання представник позивача ТОВ «ФК ЄАПБ» не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.
		Відповідач ОСОБА_1 та його представник  адвокат Колодяжна Н.В. у судове засідання не з`явилися, від останньої до суду подано заяву про розгляд справи без їх участі, заявлені вимоги не визнали, у їх задоволенні просили відмовити.
		Оскільки розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.
		Дослідивши представлені письмові докази в справі, суд прийшов до наступного висновку.
		Судом встановлено, що 26.09.2021 року між ТОВ «КУ «ЄКГ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №3341001970/734877, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти, які зобов`язався повернути та сплатити відсотки за користування ними.
		19.04.2022 року між ТОВ «КУ «ЄКГ» та ТОВ «ФК ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 19042022-Є, у відповідності до умов якого до позивача, з-поміж іншого, перейшло право майнової вимоги за кредитним договором №3341001970/734877 від 26.09.2021 року. 
		Відповідно до розрахунку заборгованості розмір заборгованості позичальника становить 36250 грн. з яких: 10000 грн. основного боргу, 26250 грн. відсотків.
		За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Стаття 509 ЦК України визначає, що зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Згідно зі ст.ст.526, 530, 610 ЦК України та ч.1 ст.612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
		Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
		Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
		Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
		Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 1054-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
		Статтею 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
		Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 та підтверджений Верховним Судом у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446/15.
		У постанові Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 зазначено, що «У разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором».
		Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		За умовами кредитного договору №3341001970/734877 від 26.09.2021 року, укладеного між ТОВ «КУ «ЄКГ» та ОСОБА_1 , встановлено конкретні строки кредитування, а саме - 25 днів, до 20.10.2021 року та відсотки за користування кредитом у розмірі 2,5% на добу, що підтверджується індивідуальною частиною договору та Додатку до Договору про надання фінансового кредиту №3341001970/734877 /а.с.7-9/. 
		За кредитним договором позики №3341001970/734877, відповідно до його умов, сума процентів за 25 днів користування кредитними коштами в сумі 10000,00 гривень складає 6250,00 гривень (10000 грн основного боргу х 2,5% процентної ставки в день х 25 днів).
		Заявлена у позові сума заборгованості по відсотках за користування кредитом за цим договором перевищує указаний розмір, що свідчить про нарахування кредитодавцем процентів поза межами строку кредитування. 
		Як зазначено вище, право кредитодавця нараховувати передбачені кредитним договором проценти за користування кредитними коштами припиняється після визначеного договором строку кредитування, тому після його спливу права та інтереси кредитодавця забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
		Отже, розмір заборгованості по відсотках за договором №3341001970/734877 становить 6250 гривень, а не 26250,00 гривень як заявив позивач, а тому у цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
		Щодо кредитного договору №416246671 від 19.10.2021 року, суд зазначає наступне.
		19.10.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №416246671, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти, які зобов`язався повернути та сплатити відсотки за користування ними.
		28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, який додатковою угодою від 31.12.2020 був викладений у новій редакції. За твердженням позивача ТОВ «Таліон Плюс», відповідно до вказаного договору факторингу, отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором №416246671 від 19.10.2021 року.
		20.10.2022 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №20102022, за яким останній отримав право вимоги до боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги, зокрема і за кредитним договором №416246671 від 19.10.2021 року.
		За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
		До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
		За змістом частини першої статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
		Як вбачається з матеріалів справи правовідносини за кредитним договором №416246671 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 виникли 19.10.2021 року, тобто значно пізніше ніж було укладено договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, таким чином на час укладення договору факторингу у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було відсутнє право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №416246671, оскільки відповідач, на час укладання договору факторингу не був боржником - набувачем послуг чи товарів за первинним договором.
		Згідно витягу з реєстру прав вимоги №2 від 20.10.2022 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Таліон Плюс» підписали передачу права вимоги за кредитним договором №416246671 укладеним з ОСОБА_1 .
		У постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 1005/7136/2012 (провадження № 61-18606св21) зазначено, що «тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України). По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Аналогічний висновок зроблений і Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13».
		Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18), договір факторингу є правочином, який характеризується тим, що: а) йому притаманний специфічний суб`єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватись у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е) вимоги до форми такого договору визначені у статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
		Передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином (постанова Верховного Суду від 24 квітня 2018 року по справі № 914/868/17).
		При цьому, суд зазначає, що чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності та існування на момент укладення договору факторингу.
		Також Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 911/3185/20).
		Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
		Підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав, у даному випадку кредитора, у матеріальних правовідносинах.
		На підставі викладеного суд приходить до висновку, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» не довело переходу до нього прав вимоги за договором факторингу від 20.10.2022 року до відповідача за кредитним договором №416246671, який був укладений з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», а тому підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором №416246671 відсутні, оскільки ТОВ «Таліон Плюс» не мав права на відступлення права вимоги, яким він не володів, а тому суд приходить до висновку, що в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості за кредитним договором №416246671 від 20.10.2022 року в розмірі 70881,20 грн. слід відмовити.
		З врахуванням вищевикладеного, беручи до уваги встановлені фактичні обставини, відповідні їм правовідносини і наведені положення чинного законодавства, суд з викладених підстав і мотивів вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
		Таким чином, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №3341001970/734877 в розмірі 16250 грн. з яких: 10000 грн. основного боргу, 6250 грн. відсотків, в іншій частині позовних вимог слід відмовити.
		Окрім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 
		Оскільки позов підлягає до часткового задоволення (16250 грн. х 100 : 107131,20 грн. = 15,16%), тому судові витрати, понесені позивачем зі сплати судового збору в розмірі 459,04 грн. (3028 х 15,16: 100) слід стягнути з відповідача на користь позивача. 
		На підставі ст. ст. 509, 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 77, 81, 141, 259, 263-268, 280, 354 ЦПК України, суд, - 
		 у х в а л и в :
		Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором  задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором №3341001970/734877 від 19.04.2022 року, в розмірі 16250 (шістнадцять тисяч двісті п`ятдесят) грн. з яких: 10000 (десять тисяч) грн. основного боргу, 6250 (шість тисяч двісті п`ятдесят) грн. відсотків.
		Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати по справі, у розмірі 459 (чотириста п`ятдесят дев`ять) грн. 04 коп. судового збору. 
		В іншій частині позовних вимог  відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи: 
		Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити: IBAN НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк».
		Представник позивача - Грибанов Денис В`ячеславович, адреса: м. Бровари, вул. Лісова, 2, поверх 4, Київської області.
		Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
		Представник відповідача  ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
		 
		Суддя Ківерцівського районного суду В.В. Корецька

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...