Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/6951/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 14.11.2024.
Дата набрання законної сили: 13.11.2024
Номер судового провадження: 61-15829ск23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                      
		13 листопада 2024 року
		м. Київ
		справа № 761/6951/23 
		провадження № 61-15829св23
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		Білоконь О. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідачі - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФТД-Ритейл», 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Журби С. О., Писаної Т. О., Приходька К. П.,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог
		1.           У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФТД-Ритейл» (далі - ТОВ «ФТД-Ритейл») про захист прав споживачів.
		2.           Позов обґрунтовано тим, що 26 листопада 2022 року вона придбала у магазині мережі «Фокстрот» телевізор SAMSUNG QE43Q60BAUXUA вартістю 27 147 грн. Через два тижні телевізор перестав працювати. 
		3.           Зазначає, що зверталася до сервісного центру SAMSUNG та магазину мережі «Фокстрот» з указаним питанням, однак воно залишилось невирішеним. 
		4.           10 січня 2023 року вона надіслала на адресу відповідача письмову претензію щодо розірвання договору та повернення їй коштів, але отримала відмову. Водночас їй було запропоновано надати телевізор до сервісного центру. 
		5.           Оскільки питання щодо розірвання договору, повернення їй коштів або ремонту техніки не вирішено, позивачка вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав і просила розірвати договір роздрібної купівлі-продажу від  26 листопада 2022 року, укладений між нею та ТОВ «ФТД-Ритейл», стягнути грошові кошти, які були сплачені за товар, у розмірі 27 498 грн, моральну шкоду у розмірі 20 000 грн та судові витрати.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		6.           Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва у складі судді Матвєєвої Ю. О. від 19 квітня 2023 року у позові ОСОБА_1 відмовлено.
		7.           Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка не надала жодного документа (технічного висновку, акта сервісного центру тощо), який би підтверджував наявність недоліка, істотного недоліка та взагалі факту проведення діагностики та перебування товару в сервісному центрі. Отже, прийняття товару на гарантійний ремонт, видання товару з гарантійного ремонту, встановлення наявності або відсутності недоліку / істотного недоліку в товарі підлягають обов`язковому документальному підтвердженню. Доказів звернення до авторизованого сервісного центру для встановлення недоліків товару та причини їх виникнення позивачка суду не надала.
		Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
		8.           Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від  19  квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ФТД-Ритейл» про захист прав споживачів.
		9.           Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в наданій заявницею заяві нових обставин для поновлення строку на апеляційне оскарження зазначено не було. Заявниця зазначила ті обставини, які вже були досліджені та відхилені судом апеляційної інстанції під час залишення апеляційної скарги без руху.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		10.        У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року у справі № 761/6951/23.
		11.        Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2023 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року, відкрито касаційне провадження у справі №  761/6951/23 та витребувано її матеріали із Шевченківського районного суду міста Києва.
		12.        У січні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
		13.        Протоколом повторного розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року, у зв`язку із відставкою судді 
		ОСОБА_2 , справу передано судді-доповідачу.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		14.        У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року, справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		15.        Підставою касаційного оскарження судового рішення заявниця зазначає порушення апеляційним судом норм процесуального права при відмові у відкритті апеляційного провадження. 
		16.        Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України.
		17.         ОСОБА_1 зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі в достатній мірі не виклав мотивів, на яких вона базується, оскільки право на захист може вважатися ефективним тільки тоді, якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином суд вивчив усі їх доводи. Орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
		18.        Суд апеляційної інстанції не врахував, що встановлений законом строк на апеляційне оскарження рішення суду співпадав у часі з періодом карантину, який ще тривав в Україні, і офіційно закінчився з 01 липня 2023 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2».
		19.        Отже, процесуальний строк продовжується згідно із законом. Тому суд апеляційної інстанції повинен був продовжити процесуальний строк на подачу апеляційної скарги.
		Аргументи інших учасників справи
		20.        Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов.
		Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
		21.        Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 19 квітня 2023 року у позові ОСОБА_1 до ТОВ «ФТД-Ритейл» про захист прав споживачів відмовлено.
		22.        11 липня 2023 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Джанелідзе О. А., звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 19 квітня 2023 року.
		23.        Разом з апеляційною скаргою подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, у якому серед причин пропуску зазначила:
		- розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб;
		- відсутність у позивачки юридичної освіти та, як наслідок, її необізнаність щодо процесуальних строків;
		- перебування на утриманні позивачки сина, який є особою з інвалідністю другої групи за психічним захворюванням. 
		24.        Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року відмовлено представнику ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк для зазначення підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
		25.        Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що факт необізнаності сторони у справі стосовно процесуальних строків не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, адже такою підставою можуть бути лише конкретні обставини непереборної сили, що не залежали від особи. Також позивачка не навела безпосередній зв`язок між перебуванням її сина в психіатричній лікарні чи на її утриманні та неможливістю звернутися до суду із апеляційною скаргою у визначені законом строки.
		26.        На виконання вимог вказаної ухвали представником позивачки у серпні 2023 року надіслано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій вказано про отримання позивачкою копії оскаржуваного рішення 25 квітня 2023 року, однакна обґрунтування підстав для поновлення строку на апеляційне оскарженнязазначено:
		- відсутність у позивачки юридичної освіти, необізнаність стосовно процесуальних строків;
		- укладення з адвокатом Джанелідзе О. А. договору про надання правової допомоги вже після спливу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції;
		- розгляд справи менш ніж за 2 місяці без участі позивачки.
		27.        Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від  19  квітня 2023 року.
		Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
		28.        Відповідно до абзацу другого частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		29.        Згідно зі статтею 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		30.        Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
		31.        Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
		32.        Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		33.        Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		34.        Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		35.        Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
		36.        Відповідно до частини першої статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
		37.        Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а  також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в  апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
		38.        У статті 354 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
		39.        Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
		40.        Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
		41.        Частиною третьою статті 357 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
		42.        Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
		43.        Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
		44.        У статтях 127, 357, 358 ЦПК України не визначено конкретного переліку причин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Однак суд апеляційної інстанції, керуючись верховенством права та основними засадами судочинства, повинен надати оцінку наведеним особою, яка подає апеляційну скаргу, обставинам на предмет поважності причин пропуску строку, встановити, чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з урахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
		45.        Вирішення питання про поновлення процесуального строку належить до дискреційних повноважень суду, і у кожній конкретній справі суд має ґрунтовно перевіряти, чи є обставини, на які посилається заявник, такими, що свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку.
		46.        У справі, що переглядається, 11 липня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Джанелідзе О. А. звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 19 квітня 2023 року.
		47.        Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 19 квітня 2023 року позивачка отримала 25 квітня 2023 року.
		48.        З огляду на викладене, строк на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду міста Києва, яке було ухвалене 19 квітня 2023 року, розпочався 26 квітня 2023 року та закінчився - 26 травня 2023 року (з урахуванням вихідних днів).
		49.        Апеляційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду міста Києва, яке було ухвалене 19 квітня 2023 року, подано представником позивачки 11 липня 2023 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження вказаного рішення суду першої інстанції.
		50.        Разом з апеляційною скаргою позивачка подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
		51.        Залишаючи без руху апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Джанелідзе О. А. на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 19 квітня 2023 року й надаючи стороні позивачки строк для подання заяви із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд вірно виходив з того, що наведені причини не можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки не є обставинами, що не залежать від позивачки.
		52.        Усуваючи недоліки апеляційної скарги, представник ОСОБА_1 - адвокат Джанелідзе О. А. нових обставин для поновлення строку на апеляційне оскарження не зазначила, вказавши лише, що угоду з адвокатом позивачка уклала 08 червня 2023 року - після спливу строку на апеляційне оскарження, а також посилалась на швидкі темпи розгляду справи.
		53.        Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
		54.        З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
		55.        Відповідно до частини четвертої статті 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
		56.        Згідно з пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
		57.        Вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску строку, суд має враховувати те, що поважними є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву (скаргу) у визначений законом строк, вони об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення заявника і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або суттєво ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
		58.        Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами. 
		59.        Вирішуючи, чи з поважних причин пропущено певний процесуальний строк, суд у кожному конкретному випадку оцінює усю сукупність обставин, надаючи відповідну оцінку.
		60.        Таким чином, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати вмотивовані підстави.
		61.        ЄСПЛ зазначив, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Неналежна зацікавленість у розгляді справи може бути підставою для процесуальних наслідків (рішення у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).
		62.        При цьому безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції. Зазначена конвенційна норма зобов`язує, щоб судові процедури були справедливі для обох сторін справи.
		63.        ЄСПЛ зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка і Шереметьєв проти України», № 17160/06 та № 35548/06).
		64.        У справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року ЄСПЛ роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.
		65.        У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.
		66.        Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції вірно виходив з того, що заявницею у строк, визначений судом, не наведені інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, крім тих, які раніше визнані судом неповажними під час залишення апеляційної скарги без руху.
		67.        Звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою 11 липня 2023 року, тобто після спливу строку, передбаченого частиною першою статті 354 ЦПК України, не відповідає критеріям розумного строку, адже після отримання копії судового рішення та подання апеляційної скарги минуло більше тридцяти днів, а саме 77 днів. 
		68.        Верховний Суд погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції.
		69.        За встановлених у цій справі обставин суд апеляційної інстанції правильно застосував приписи частини четвертої статті 357 та пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України.
		70.        Доводи касаційної скарги про неврахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 760/25888/18, провадження № 61-18067св19, Верховний Суд відхиляє, оскільки у вказаній справі на підставі її доказової бази встановлені інші фактичні обставини справи.
		71.        Доводи касаційної скарги про те, що встановлений законом строк на апеляційне оскарження рішення суду співпадав у часі з періодом карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19), тому суд апеляційної інстанції повинен був продовжити цей процесуальний строк, Верховний Суд відхиляє з огляду на таке.
		72.        Суд апеляційної інстанції не надавав оцінку вказаному питанню, оскільки ні в заяві від 10 липня 2023 року про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 19 квітня 2023 року (а. с. 85-87), ні в повторному клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 28 серпня 2023 року (а. с. 112-116), сторона позивачки не посилалася на запровадження на території України карантину як на підставу поважності пропуску вказаного строку.
		73.        Крім того, в контексті вказаного питання слід зауважити таке.
		74.        Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року на всій території України запроваджено карантин.
		75.        Згідно із Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» (далі - Закон № 540-ІХ) розділ XII «Прикінцеві положення» ЦПК України доповнено пунктом 3 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину».
		76.        Відповідно до Закону України від 18 червня 2020 року № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» (далі - Закон № 731-ІХ) пункт 3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України викладено у такій редакції: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
		Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином».
		77.        Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України в редакції Закону №  540-ІХ, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Закон від 18 червня 2020 року № 731-ІХ набрав чинності 17 липня 2020 року. 
		78.        Отже з 06 серпня 2020 року поновлення процесуальних строків, встановлених ЦПК України, пов`язано з визнанням причин їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
		79.        Водночас, як зазначено вище, сторона позивачки не посилалася на наявність обставин, які б перешкоджали вчасному зверненню з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у зв`язку із запровадженням карантинних обмежень.
		80.        Тому посилання заявниці на поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої' інстанції у період карантину в силу вимог закону є необґрунтованими.
		Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги 
		81.        Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		82.        Перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення без змін.
		83.        Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		84.        Оскільки оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.
		Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		1            Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		2            Ухвалу Київського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Судді:О. В. Білоконь О. М. Осіян   Є. В. Синельников

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...