Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 367/6150/19 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 15.11.2024.
Дата набрання законної сили: 06.11.2024
Номер судового провадження: 51-2613км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019110040000990

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		06 листопада 2024 року
		м. Київ
		справа № 367/6150/19
		провадження № 51-2613 км 24
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
		головуючого                                              ОСОБА_1 ,
		суддів                                                           ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання             ОСОБА_4 ,
		прокурора                                                   ОСОБА_5 ,
		захисника                                                   ОСОБА_6 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_7 на вирок Ірпінського міського суду Київської області від 30 березня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року щодо
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м Донецька, жителя АДРЕСА_1 )
		засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 
		ст. 310 Кримінального кодексу України (далі - КК).
		Змістоскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		1. За вироком Ірпінського міського суду Київської області від 30 березня 2023 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 310 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 
		100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. 
		На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК ОСОБА_7 звільнено від призначеного покарання за ч. 1 ст. 310 КК у зв`язку із закінченням строків давності.
		2. Вирішено питання щодо речових доказів і ухвалено рішення про покладення на рахунок держави процесуальних витрат.
		3. Київський апеляційний суд ухвалою від 29 лютого 2024 року вирок міського суду щодо ОСОБА_7 залишив без змін.
		4. Суд визнав ОСОБА_7 винуватим у незаконному посіві та вирощуванні конопель у кількості 27 рослин за детально наведених у вироку обставин.
		5. Як установив суд, ОСОБА_7 на початку квітня 2019 року, перебуваючи за місцем свого проживання, а саме на АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, без спеціального дозволу, з метою вирощування рослин конопель для власного вживання без мети збуту посіяв у 15 горщиках насіння цієї рослини. У період з початку квітня по 06 червня 2019 року він здійснював догляд та культивування рослин конопель для особистого вживання, без мети збуту, у результаті чого до 06 червня 2019 року з насіння виросло 15 рослин роду конопель.
		6. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, у кінці травня 2019 року ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, з метою збільшення кількості рослин конопель для власного вживання, без мети збуту, перебуваючи на території домогосподарства за місцем свого проживання, посіяв насіння конопель у 12 горщиках. У період часу з кінця травня по 06 червень 2019 року здійснював догляд та культивування рослин конопель у результаті чого до 06 червня 2019 року з насіння виросло 12 рослин роду конопель.
		7. Надалі 06 червня 2019 року в період з 07:00 до 08:30 працівники поліції, провівши обшук за зазначеним вище місцем проживання ОСОБА_7 , виявили й вилучили 27 рослин, які є рослинами роду конопель, що містять наркотичні засоби та психотропні речовини і обіг яких допускається для промислових цілей.
		Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		8. У касаційній скарзі ОСОБА_7 , посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати судові рішення та закрити кримінальне провадження щодо нього у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
		9. На обґрунтування свого прохання зазначає, що з 2018 року має інвалідність 
		І групи довічно, оскільки хворіє полікістозною хворобою нирок та печінки, внаслідок чого проходить процедуру гемодіалізу та страждає на виразний больовий синдром та синдром неспокійних ніг, що впливає на якість життя.
		10. Посилається, що вчинене ним діяння є малозначним, оскільки його дії не становили суспільної небезпеки.
		11. Також наголошує, що суд апеляційної інстанції, розглядаючи кримінальне провадження щодо нього, погіршив його становище, задовольнивши апеляційну скаргу прокурора та зобов`язавши сплатити процесуальні витрати.
		12. Заперечень на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.
		Позиції учасників судового провадження
		13. Захисник підтримав подану касаційну скаргу та, висловлюючи свої доводи по суті касаційної скарги, зазначив про необхідність передачі кримінального провадження щодо ОСОБА_7 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав відступу від рішення Верховного Суду України за 2016 рік. Прокурор заперечувала щодо задоволення касаційної скарги та заявленої захисником позиції щодо передачі кримінального провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		Мотиви Суду
		14. Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
		15. Згідно зі ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		16. Частиною 2 ст. 433 КПК передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		17. Суд касаційної інстанції не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
		18. Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
		19. У поданій касаційній скарзі засуджений посилається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, оскільки, на його думку, вчинене ним діяння є малозначним.
		20. Статтею 413 КПК передбачено, що неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність є: 1) незастосування судом закону, який підлягає застосуванню; 2) застосування закону, який не підлягає застосуванню; 
		3) неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту; 
		4) призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність.
		21. Частиною 1 ст. 310 КК передбачена кримінальна відповідальність за незаконний посів або незаконне вирощування снотворного маку в кількості від 100 до 500 рослин чи конопель у кількості від 10 до 50 рослин.
		22. Перевіряючи доводи ОСОБА_7 , наведені в касаційній скарзі, колегія суддів виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.
		23. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК, зроблено з дотриманням вимог ст. 23 КПК на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які було досліджено та перевірено під час судового розгляду, а також оцінено відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
		24. Зокрема, такого висновку місцевий суд дійшов на підставі даних рапорту про виявлення кримінального правопорушення від 28 травня 2019 року; протоколу обшуку від 06 червня 2019 року та відеозапису до нього (обшук проведено 
		на підставі ухвали слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області 
		від 04 червня 2019 року, під час якого ОСОБА_7 добровільно видав рослини конопель у кількості 15 штук та 12 паростків); протоколу огляду від 05 липня 
		2019 року та відеозапису до нього, відповідно до якого було переглянуто відеозапис, на якому ОСОБА_7 говорить про те, що він протягом тривалого часу вживає вирощений власноруч канабіс у медичних цілях; висновку судової експертизи 
		від 26 червня 2019 року № 11-2/3473, за даними якого вилучені під час обшуку рослини є рослинами роду конопель, що містять наркотичні засоби та психотропні речовини і обіг яких допускається для промислових цілей; протоколу проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_7 , відповідно до якого останній показав, що в медичних цілях він придбав рослини конопель, які згодом посадив у теплицях на території домогосподарства та вирощував з метою особистого вживання 
		в медичних цілях, а також на підставі інших досліджених доказів, зміст яких детально відображено у вироку.
		25. Виконуючи законодавчі приписи, суд першої інстанції з`ясував позицію 
		 ОСОБА_7 , який хоча й не визнав своєї винуватості, однак повідомив суду, що він дійсно вирощував 27 рослин конопель за місцем свого проживання в м. Ірпені. Стверджував, що з метою полегшення больового синдрому, яким страждає, придбав насіння конопель зі зниженим вмістом наркотичних речовин (медичний сорт), вирощував їх для власного вживання, а тому, на його думку, він не вчиняв кримінального правопорушення.
		26. Оцінюючи правомірність постановлених щодо ОСОБА_7 судових рішень із точки зору правильності застосування закону України про кримінальну відповідальність та дотримання вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів вважає, що висновки судів про доведеність винуватості засудженого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК, є обґрунтованими, судові рішення постановлені з дотриманням вимог КПК, а доводи ОСОБА_7 про малозначність вчиненого діяння є необґрунтованими.
		27. Суди попередніх інстанції, які переглядали кримінальне провадження, правильно зазначили, що предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 
		ст. 310 КК, є рослини конопель у кількості від 10 до 50 рослин. Це кримінальне правопорушення належить до кримінальних проступків з формальним складом, які не включають суспільно небезпечні наслідки як обов`язкову ознаку об`єктивної сторони, а тому проступок вважається закінченим із моменту вчинення зазначеного в законі діяння.
		28. Розглядаючи доводи захисника, викладені в апеляційній скарзі, які за змістом є аналогічними доводам касаційної скарги засудженого ОСОБА_7 , апеляційний суд правильно вказав, що об`єктом кримінального правопорушення є встановлений з метою охорони здоров`я населення порядок культивування росин, що містять наркотичні засоби та психотропні речовини і обіг яких допускається для промислових цілей. Об`єктивну сторону кримінального правопорушення утворюють незаконний посів або вирощування снотворного маку чи конопель, тобто культивування цих рослин.
		29. При цьому в разі посіву конопель кримінальне правопорушення вважається закінченим з моменту здійснення будь-яких дій, спрямованих на висів насіння або розсади таких рослин (внесення насіння або посадки розсади в ґрунт незалежно від подальшого проростання чи зростання рослин, розміру площі); у разі їх вирощування - з моменту, коли винна особа почала доглядати (вчинила будь-які дії з догляду) за вже посіяними рослинами незалежно від того, чи були вирощені коноплі, чи був зібраний урожай і вироблено (виготовлено) наркотичні засоби. 
		30. У разі кваліфікації за ч. 1 ст. 310 КК мотив і мета незаконного посіву або вирощування снотворного маку чи конопель не має значення. Разом з тим суб`єктивна сторона кримінального правопорушення характеризується прямим умислом.
		31. Із судових рішень убачається, що ОСОБА_7 своїми умисними діями незаконно посіяв та вирощував коноплі в кількості 27 рослин, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 310 КК, яке, відповідно до ст. 12 цього Кодексу, є кримінальним проступком.
		32. Згідно з ч. 2 ст. 11 КК не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
		33. Специфіка визначення малозначності діяння полягає у встановленні обов`язкової сукупності трьох умов: 1) формальна наявність у вчиненому діянні ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого КК, тобто всіх тих передбачених у законі об`єктивних і суб`єктивних ознак, що у відповідній статті (частині статті) Особливої частини КК характеризують певний склад кримінального правопорушення. Діяння, яке не містить хоча б однієї ознаки складу кримінального правопорушення, не може визнаватися малозначним. Якщо істотність матеріальної (майнової чи фізичної) шкоди визначена безпосередньо в кримінальному законі шляхом закріплення конкретного розміру шкоди, яка має бути завдана в разі вчинення відповідного кримінального правопорушення, то недосягнення цього рівня шкоди свідчить про відсутність у діях особи кримінальної протиправності, що унеможливлює звернення до ч. 2 ст. 11 КК; 2) малозначне діяння не становить суспільної небезпеки, яка є типовою для певного кримінального правопорушення. Це виражається в тому, що воно не заподіює взагалі шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству чи державі, або заподіює їм явно незначну (мізерну) шкоду; 
		3) малозначне діяння не повинно бути суб`єктивно спрямоване на заподіяння істотної шкоди. 
		34. Зазначені положення були враховані судами попередніх інстанцій під час розгляду кримінального провадження. При цьому апеляційний суд обґрунтовано наголосив, що значення ч. 2 ст. 11 КК полягає в тому, що вона, підкреслюючи важливість такої матеріальної ознаки кримінального правопорушення, як його суттєва суспільна небезпечність, виключає кримінальне правопорушення у випадках, коли вчинене діяння лише формально містить ознаки, передбачені в певній статті Особливої частини КК. Положення про малозначність діяння може розцінюватися як законодавчо закріплений засіб подолання колізії між формальною (кримінальна протиправність) і матеріальною (суспільна небезпека) ознаками кримінального правопорушення. Вирішуючи питання про те, чи є діяння малозначним, необхідно враховувати не тільки фактично заподіяну шкоду, але й те, на що було спрямовано діяння і до яких втрат могло призвести.
		35. Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 310 КК, належить до кримінальних правопорушень, вчинених у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших кримінальних правопорушень проти здоров`я населення, що несе відповідну суспільну небезпеку.
		36. Також апеляційний суд обґрунтовано послався на те, що посткримінальна поведінка порушника, дані, що характеризують особу винного, ступінь реалізації злочинного умислу, інші обставини, які відповідно до закону є правовими підставами для пом`якшення покарання або звільнення від кримінальної відповідальності, не мають значення в контексті встановлення наявності чи відсутності малозначності діяння за ч. 2 ст. 11 КК. Отже, вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин, добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди, примирення винного з потерпілим, втрата особою суспільної небезпечності на час розслідування кримінального правопорушення не перетворюють кримінальне правопорушення в малозначне діяння.
		37. З огляду на зазначене доводи ОСОБА_7 про неправильне застосування до нього закону України про кримінальну відповідальність не знайшли свого підтвердження.
		38. В судовому засіданні суду касаційної інстанції захисник висловив позицію про необхідність передачі кримінального провадження щодо ОСОБА_7 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстави відступу від рішення Верховного Суду України за 2016 рік, однак не навів конкретне рішення від якого необхідно відступити та відповідно не обґрунтував своєї позиції. Суд також не вбачає підстав для передачі цього провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду. 
		39. Призначене ОСОБА_7 покарання є справедливим, відповідає його меті й загальним засадам, визначеним у статтях 50, 65 КК.
		40. При цьому суд врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який раніше не судимий, вину не визнав, має на утриманні неповнолітню дитину, офіційно не працює, є особою з інвалідністю І групи, тривалий час хворіє, позитивно характеризується за місцем проживання, у лікарів нарколога та психіатра на обліках не перебуває, обставину, яка пом`якшує покарання, - вчинення правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих обставин, зумовлених тяжкою хворобою, відсутність обставин, що обтяжують покарання, і дійшов обґрунтованого висновку про можливість призначення йому мінімального покарання, передбаченого санкцією частини статті, за якою його визнано винуватим.
		41. Крім того, суд правильно врахував положення п. 3 ч. 1 ст. 49 КК, відповідно до якої особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення, зокрема, кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, та на підставі ч. 5 ст. 74 цього Кодексу звільнив ОСОБА_7 від призначеного судом покарання за ч. 1 ст. 310 КК у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
		42. Доводи ОСОБА_7 про те, що суд апеляційної інстанції, розглядаючи кримінальне провадження, погіршив його становище, оскільки задовольнив апеляційну скаргу прокурора та зобов`язав сплатити процесуальні витрати, спростовуються матеріалами кримінального провадження.
		43. Так, з наявної в матеріалах кримінального провадження ухвали Київського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року, резолютивна частина якої була оголошена в судовому засіданні цього дня в присутності, у тому числі, ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , вбачається, що апеляційні скарги залишені без задоволення, а вирок Ірпінського міського суду Київської області від 30 березня 2023 - без змін (т. 2, а.п. 245а - 248а). Зазначене також підтверджується наявним у матеріалах кримінального провадження технічним носієм інформації, на якому зафіксовано судове засідання апеляційного суду від 29 лютого 2024 року (т. 2, носій розміщений на обкладинці провадження).
		44. Ухвала суду апеляційної інстанції не суперечить положенням статей 370, 419 КПК, а переконливих аргументів на спростування висновків цього суду в поданій скарзі не зазначено.
		45. Істотних порушень норм права, які були би безумовними підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність під час розгляду кримінального провадження в касаційному порядку не встановлено.
		46. Ураховуючи наведене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційну скаргу ОСОБА_7 необхідно залишити без задоволення.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 Кримінального процесуального кодексу України, Суд
		ухвалив:
		Вирок Ірпінського міського суду Київської області від 30 березня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу останнього - без задоволення.
		Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		 
		ОСОБА_1                                 ОСОБА_2                                    ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...