Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 387/780/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 15.11.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/396/222/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024121100000130

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 387/780/24
		Провадження № 1-кп/396/222/24 
		 
		 
		 
		   ВИРОК
		   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		   14.11.2024 року                     м. Новоукраїнка 
		 Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:
		 головуючого         -     судді ОСОБА_1 ,
		 за участі секретарясудового засідання  -     ОСОБА_2 ,
		    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новоукраїнка Кіровоградської області кримінальне провадження № 12024121100000130 від 07.04.2024 року, відносно,
		  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Тишківка, Добровеличківського району Кіровоградської області, українка, громадянка України, освіта вища, працює завідуюча складом відділу сільськогосподарської продукції ТОВ "СВК Україна", заміжня, має на утриманні малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
		        обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, 
		      з участю сторін кримінального провадження:
		         прокурора ОСОБА_4 , 
		         обвинуваченої ОСОБА_3 ,
		       захисника ОСОБА_5 , 
		       потерпіла ОСОБА_6 ,
		       потерпілого ОСОБА_7 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		    Обвинувачена ОСОБА_3 вчинила порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили загибель двох потерпілих.
		   Кримінальне правопорушення було вчинено за наступних обставин.
		         Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 13 год. 20 хв. у світлу пору доби, керуючи технічно-справним легковим автомобілем "Land Rover Freelander" реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_8 , здійснювала рух по автомобільній дорозі Т-12-14 сполученням "Новоархангельськ - Добровеличківка" зі сторони села Мар`янівка в напрямку села Тишківка на території Добровеличківської територіальної громади Новоукраїнського району Кіровоградської області на відстані 1653,9 метрів до дорожнього знаку «с.Тишківка", в порушення п.п. 1.2, 1.5, 2.3 (б) і (д) ПДР України (п.1.2 В Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів; 1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров"ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну.... і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху), через власну необережність та недбалість відволіклась від керування транспортним засобом, чим позбавила себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати транспортним засобом, щоб мати можливість постійно контролювати напрямок його руху, та не створювати небезпеки іншим учасникам дорожнього руху.
		Так, ОСОБА_3 , рухаючись по вищевказаній ділянці дороги, яка має по одній смузі руху в кожному напрямку, під час руху на вказаному автомобілі, не вибрала безпечної швидкості руху керованого транспортного засобу, не переконалась у відсутності транспортних засобів на смузі зустрічного руху, яким може бути створена перешкода чи небезпека, без нагальної на те потреби, не пов`язаної із забезпеченням безпеки дорожнього руху, в безпосередній близькості із транспортним засобом, який рухався в зустрічному напрямку виїхала на смугу зустрічного руху при вільній своїй правій смузі руху, чим грубо порушила вимоги п.п. 10.1 та 12.1 ПДР України (п. 10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п. 12.1 Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним).
		Здійснюючи рух по смузі зустрічного руху ОСОБА_3 , не виконавши вимог п.п. 13.1 та 13.3 ПДР (п. 13.1. Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу; п. 13.3 Під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху) створила умови при яких на відстані 1653,9 метрів до дорожнього знаку «с.Тишківка" на автомобільній дорозі Т-12-14 сполученням "Новоархангельськ - Добровеличківка" на території Добровеличківської територіальної громади Новоукраїнського району Кіровоградської області відбулось зіткнення з автомобілем "ВАЗ-2106" реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який рухався в зустрічному напрямку.
		У результаті дорожньо-транспортної пригоди:
		- водій автомобіля ВАЗ 2106 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 05-7-02/104 від 09.04.2024 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно- мозкової травма без ушкодження кісток основи, склепіння та лицевого черепа з забоєм речовини стовбура головного мозку, крововиливами під м`які мозкові оболонки з травматичним набряком-набубнявінням речовини головного мозку, мозочку та стовбура головного мозку; закритої тупої травми органів грудної клітки: перелому грудини, множинних двосторонніх переломів ребер, розриву лівої легені, забоїв легень, двостороннього гемопневмотораксу (накопичення крові в плевральних порожнинах), крововиливу в переднє середостіння, забою заднього середостіння, розриву нижньої долі лівої легені забій серця (клінічно); закритої тупої травми органів черевної порожнини та заочеревинного простору: розриву лівого купола діафрагми з міграцією органів черевної порожнини в ліву плевральну порожнину (клінічно), крововиливів в тканину підшлункової залози та селезінки; закритого перелому верхньої третини лівого стегна.
		Травма в своєму перебігу ускладнилась геморагічним та травматичним шоком. Вказані ушкодження відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя.
		Тілесні ушкодження виявлені при судово-медичній експертизі у ОСОБА_9 знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням його смерті.
		- пасажир ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 27 від 30.04.2024 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої тупої травми грудної клітини та живота з переломами 4,5,6,7,8,9,10 ребер зліва з ушкодженням плеври та крововиливом тканину нижньої долі лівої легені, крововиливу у капсулу лівої нирки, тканину лівого наднирника, крововиливу у ділянці воріт селезінки, які в сукупності мають ознаки тяжких, як небезпечні для життя і знаходяться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті. Види ушкоджень (переломи кісток, крововиливи, синці, садна), вказують, що всі вони спричинені дією тупих предметів і могли утворитись у результаті ДТП.
		Смерть ОСОБА_10 настала від травматичного шоку, який розвинувся від отриманої закритої тупої травми грудної клітини з множинними переломами ребер зліва з ушкодженням плеври та лівої легені.
		   Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому їй злочині, передбаченому ч.3 ст. 286 КК України, визнала повністю, не заперечувала фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, та дала суду показання аналогічні фабулі обвинувачення. Зазначила, що шкодує, що її дії призвели до ДТП та загибелі двох людей, просила вибачення в потерпілих. У вчиненому щиро розкаялась, просила суд суворо не карати. Крім того вказала, що відшкодувала потерпілим завдану шкоду, а також зазначила, що досвід керування тренспортним засобов до моменту вчинення ДТП складав три роки.
		   Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні, пояснив, що обвинуваченою ОСОБА_3 йому повністю відшкодована шкода, просив суд не позбавляти волі обвинувачену та призначити покарання з іспитовим строком.
		   Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні, пояснила, що обвинуваченою ОСОБА_3 їй повністю відшкодована шкода, просила суд не позбавляти волі обвинувачену та призначити покарання з іспитовим строком. 
		   Зважаючи на повне визнання вини обвинуваченою, врахувавши думку прокурора, яким запропоновано дослідити докази у справі відповідно до вимог ст.349 ч.3 КПК України, з`ясувавши думку обвинуваченої, яка погодилась дослідити докази в порядку запропонованому прокурором, після роз`яснення наслідків такого розгляду, судом обмежено дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченої, потерпілих та оголошенням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченої, оскільки показання останньої повністю відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються.
		     Приймаючи до уваги, що обвинувачена повністю визнала себе винною у скоєнні інкримінованого їй кримінального правопорушення, зважаючи на дослідження судом доказів в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд вважає, що дії обвинуваченої ОСОБА_3 в межах пред"явленого обвинувачення кваліфіковано вірно за ч. 3 ст. 286 КК України, так як обвинувачена вчинила порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили загибель двох потерпілих.
		   При призначенні обвинуваченій виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення та відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом"якшують і обтяжують покарання.    
		   Положеннями ст.50, ст. 65 КК України визначено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
		   Виходячи з указаної мети і принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		   Отже, кримінально-правовий зміст принципу справедливості полягає в тому, що покарання, застосоване до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, повинно бути справедливим, тобто таким, що відповідає як тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, так і конкретним обставинам його вчинення, а також даним та особливостям особистості винного.
		   Ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення означає з`ясування судом насамперед питання про те, до кримінальних правопорушень якої категорії тяжкості відносить закон (ст.12 КК України) вчинене у конкретному випадку злочинне діяння.
		   Беручи до уваги те, що у ст.12 КК України дається лише видова характеристика ступеня тяжкості кримінального правопорушення, що знаходить своє відображення в санкції статті, встановленій за кримінальне правопорушення цього виду, суд у ході призначення покарання на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак.
		   Під особою обвинуваченого розуміється сукупність фізичних, соціально-демографічних, психологічних, правових, морально-етичних та інших ознак індивіда, щодо якого ухвалено обвинувальний вирок, які існують на момент прийняття такого рішення та мають важливе значення для вибору покарання з огляду на мету і засади його призначення.
		   Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винуватого, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
		   Пропорційність дискреційних повноважень суду забезпечується, зокрема, належним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі.
		   Підставами для судового розсуду в ході призначення покарання є: кримінально-правові відносно визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважувальні норми, у яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, під час врахування пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (ст.66, 67КК України), визначення «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст.75 КК України, тощо; індивідуалізація покарання і конкретизація виду й розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, котра вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину та його суб`єкта (постанова об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 квітня 2022 року (провадження № 51-536кмо20).
		   Обставинами,що пом`якшуютьпокарання передбаченіст.66КК Українисуд визнаєщире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.
		   Щире каяття в кримінальному праві характеризує негативне ставлення винної особи до скоєного нею злочину, бажання виправити ситуацію та пом`якшити негативні наслідки кримінального правопорушення. При цьому елементами щирого каяття можна вважати: повне визнання особою своєї вини в тому обвинуваченні, яке підтвердилось в судовому засіданні; правдивість показань обвинуваченого під час його допиту в суді; щирий жаль обвинуваченого з приводу вчиненого діяння та його наслідків; негативне ставлення до вчиненого злочину; бажання виправити ситуацію; співчуття потерпілій особі та готовність понести призначене судом покарання.
		   В даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 в повному обсязі визнала свою провину у скоєнні злочину, про що зазначила як під час судових дебатів, так і під час останнього слова.
		   Показання обвинуваченої ОСОБА_3 повністю відповідають обставинам справи, які встановлені в судовому засіданні. Обвинувачена ОСОБА_3 під час її допиту в судовому засіданні не висловлювала жодних інших версій події, окрім тієї, яка викладена в обвинувальному акті.
		   Щирий жаль обвинуваченої ОСОБА_3 з приводу дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась з її вини, негативне відношення до наслідків цієї ДТП та бажання виправити ситуацію, були неодноразово та однозначно висловлені обвинуваченою і у суду сумнівів не викликають.
		   Обвинувачена ОСОБА_3 неодноразово висловлювала своє співчуття потерпілим як в ході судового розгляду, так і в ході судових дебатів та останнього слова, під час яких вона неодноразово просила вибачення за вчинене нею ДТП.
		   Готовність ОСОБА_3 понести призначене судом покарання, судом під сумнів не ставиться.
		   Обставин, що обтяжують покарання передбачена ст. 67 КК України - судом не встановлені. 
		   Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, а за формою вини є необережним.
		   Також суд враховує встановлені дані щодо особи обвинуваченої ОСОБА_3 , яка раніше не судима, заміжня, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 , чоловік ОСОБА_12 перебуває на військовій службі з 06.09.2023 року по теперічній час, за місцем проживання характеризується позитивно, офіційно працевлаштована - працює на посаді завідувача складу відділу сільськогосподарської продукції ТОВ "СВК Україна", де характеризується виключно позитивно, на «Д» обліку у лікаря - психіатра та лікаря - нарколога не перебуває.
		   Крім цього суд бере до уваги, що обвинуваченою ОСОБА_3 повністю відшкодована шкода потерпілим про, що ними була подана письмова заява та вони до обвинуваченої будь яких претензій не мають.
		   Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 під час судового розгляду просили суд не позбавляти волі обвинувачену ОСОБА_3 та призначитипокарання зіспитовим строком.
		   Згідно досудової доповіді та висновку Новоукраїнського РС філії ДУ "Центр пробації" вважають, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства. У випадку прийняття судом рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним крім обов"язків, передбачених частиною 1 статті 76 КК України, покласти на особу додаткові обов"язки, передбачені ч.3 ст. 76 КК УКраїни, зокрема: не виїжджати за межі України без погодження з органом пробації. Ризик вчинення ОСОБА_3 повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній та ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, оцінюється, як середній.
		Суд приймає до уваги досудову доповідь уповноваженого органу з питань пробації з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, складену відповідно до вимог ст.314-1 КПК України.
		   Виходячи з наведеного, враховуючи конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 слід обрати покарання, достатнє і необхідне для її виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції ч. 3 ст. 286 КК України.
		   Крім того враховуючи що внаслідок скоєння обвинуваченою кримінального правопорушення, а саме грубих порушень вимог Правил дорожнього руху загинуло двоє осіб, життя яких є найбільшою соціальною цінністю, що встановлено ст. 3 Конституції України суд призначає обвинуваченій ОСОБА_3 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк три роки, що буде відповідати її особі та обставинам вчиненого нею кримінального правопорушення. Вказане додаткове покарання сприятиме виправленню обвинуваченої в частині суворого дотримання нею в подальшому Правил дорожнього руху України, що виключить можливість становити загрозу для оточуючого суспільства.
		   Разом з тим, суд, приймаючи до уваги наведені обставини, які пом`якшують покарання, відсутність обтяжуючих обставин, особу обвинуваченої та її ставлення до вчиненого, враховуючи думку потерпілих, вважає за можливе застосувати до ОСОБА_3 ст.75 КК України і звільнити її від відбування покарання з випробуванням, оскільки її виправлення можливе без реального відбування покарання, встановивши іспитовий строк тривалістю три роки, який буде оптимальним, покаже стійкість такого виправлення і неможливість вчинення нею в подальшому інших кримінальних правопорушень. На переконання суду застосування відносно ОСОБА_3 звільнення від відбування покарання з випробуванням не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечуватиме співрозмірність діяння та кари, відповідатиме таким принципам Конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини та легітимна мета покарання.
		   Суд вважає за необхідне покласти на обвинувачену ОСОБА_3 обов`язки, передбачені ст.76 КК України.
		   Таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
		   Підстав для застосування ст. 69 КК України чи приписів ст. 69-1 КК України, до обвинуваченої, суд не вбачає, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.
		   Цивільний позов по справі не заявлено.
		   Долю речових доказів по справі слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
		Відповідно до ч. 4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
		        Процесуальні витрати по справі за проведення експертиз в розмірі 30291 грн. 20 коп. (тридцять тисяч двісті дев"яносто одна грн. 20 коп.), підлягають стягненню з обвинуваченої в дохід держави.
		        В даному кримінальному провадженні обвинуваченій ОСОБА_3 ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01.05.2024 року було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який на даний час закінчився. Підстав для обрання обвинуваченій запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
		       Керуючись ст.ст.373-374 КПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		 
		    ОСОБА_3  визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України та призначити їй покарання за ч. 3 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п"ять) років, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
		     В силу ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбуття покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.
		   Покласти на ОСОБА_3 обов`язки передбачені ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
		   Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням судових експертиз в сумі 30291 (тридцять тисяч двісті дев"яносто одна) грн. 20 коп. 
		    Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 09.04.2024 року на автомобіль марки «Land Rover Freelander» д.н.з. НОМЕР_1 , синього кольору, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_3 , власником якого згідно зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 є ОСОБА_8 , користувачем якого є ОСОБА_3 та автомобіля ВАЗ НОМЕР_5 , бежевого кольору шасі № ХТА210630F1299152, д.н.з НОМЕР_2 , власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_6 , є ОСОБА_9 - скасувати.
		   Речові докази, після вступу вироку в законну силу: 
		    - автомобіль марки «Land Rover Freelander» д.н.з. НОМЕР_1 , синього кольору, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_3 , який знаходиться на зберігані на території ТОВ "Світанок" за адресою Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Тишківка вул. Східна - повернути володільцю ОСОБА_3 .
		       - автомобіль ВАЗ НОМЕР_5 , бежевого кольору шасі № ХТА210630F1299152, д.н.з НОМЕР_2 , який знаходиться на зберігані на території ТОВ "Світанок" за адресою Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Тишківка вул. Східна - повернути потерпілим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
		     Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення.
		     Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. 
		       Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		   Суддя:                        ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...