Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 401/1872/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: 14.11.2024. Зареєстровано: 14.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 15.11.2024.

Номер судового провадження: 2/401/1401/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		06.11.2024 
		 
		 
		 
		 
		 
		Справа № 401/1872/24
		Провадження №2/401/1401/24
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		06 листопада 2024 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Волошиної Н.Л., за участю секретаря судового засідання Яцини А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Світловодську в дистанційному режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрпошта» про визнання дій незаконними, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди, - 
		ВСТАНОВИВ:
		27 червня 2024 року ОСОБА_1 в порядку захисту прав споживачів звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Укрпошта» та просить суд ухвалити рішення, яким визнати дії АТ «Укрпошта» в особі операторів відділення АТ «Укрпошта» № 27500 у м. Світловодськ щодо невидачі грошового переказу за Е-Паспортом в застосунку «ДІЯ» та додаткової вимоги про надання копії документа, що посвідчує особу - незаконними; стягнути з АТ «Укрпошта» на користь позивача суму грошового переказу № 2750004762793 у розмірі 5350 грн. 00 коп.; стягнути з АТ «Укрпошта» на користь позивача суму неустойки за період з 14 липня 2023 року по 10 червня 2024 року за невидачу грошового переказу у розмірі 53446 грн. 50 коп.; стягнути з АТ «Укрпошта» на користь позивача 50000 грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди. 
		Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
		11 липня 2023 року позивачеві надійшло вайбер - повідомлення від сервісу «Укрпошта» про надходження для нього грошового переказу № 2750004762793 у розмірі 5350 грн. 00 коп. ( післяплата за відправлений товар). 12 липня 2023 року з метою отримання грошового переказу позивач прибув до відділення АТ «Укрпошта» № 27500, де пред`явив операторові свої паспортні дані у застосунку «Дія», проте йому було відмовлено у видачі належних йому коштів з посиланням на те, що даних застосунку «Дія» не достатньо і він має пред`явити оригінал паспорту. Оскільки оригіналу ID - картки у позивача з собою не було, він 13 липня 2023 року повторно прибув у вказане відділення з оригіналом паспорту у формі ID - картки, яку пред`явив оператору, на що йому повторно було відмовлено у виплаті грошового переказу і, крім оригіналу паспорту, оператор зажадав його паперову копію, запропонувавши позивачеві піти до якоїсь іншої установи, де зробити паперову копію паспорта і принести її до відділення АТ «Укрпошта». Вважаючи такі дії працівників відділення № 27500 АТ «Укрпошта» неправомірними, позивач в цей же день звернувся на гарячу лінію АТ «Укрпошта» з вимогою вирішити ситуацію на його користь, проте цього не відбулося. 17 серпня 2023 року він направив письмове звернення до генерального директора АТ «Укрпошта» щодо усунення вищевказаних порушень, яке було отримане останнім 23 серпня 2023 року, однак до дати звернення до суду відповіді так і не отримав. Дотепер свої грошові кошти позивачем так і не отримано, працівники АТ «Укрпошта» не намагались зв`язатися з ним будь - яким чином. Зазначає, що оскільки неотримання поштового переказу виникло з вини відповідача, останній має сплатити йому неустойку ( пеню) у розмірі 3% за кожний день прострочення зобов`язання на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів». Крім того, бездіяльністю працівників АТ «Укрпошта» позивачеві завдано моральної шкоди, яка полягає у нехтуванні його правами як людини та споживача, нервуванні, витраті зайвого часу та коштів на поїздки до відділення. 
		Вважаючи , що відповідач грубо порушив вимоги чинного законодавства, посилаючись на положення ст. 14-1 Закону України «Про Єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», ст.ст. 22 , 23, 32 Закону України «Про поштовий зв`язок», ст.ст. 10, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» просить позов задовольнити. (а.с. 2-6)
		Ухвалою судді Світловодського міськрайонного суду кіровоградської області від 02 липня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано від АТ «Укрпошта» аудіо запис звернення ОСОБА_1 на гарячу лінію від 13 липня 2023 року. (а.с. 32-34)
		23 липня 2024 року до суду надійшов Відзив на позовну заяву від представника відповідача ОСОБА_2 , у якому вона просила відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі. 
		В обґрунтування заперечень проти позову зазначила наступне. 
		11 липня 2023 року надійшов грошовий переказ № 2750004762793 на ім`я позивача в сумі 5350,00 грн. 12 липня 2023 року позивач звернувся до поштового відділення щодо отримання грошового переказу, оригіналу документу, який встановлює особу при ньому не було, для встановлення належності отримувача позивачем було надано скан-фото із застосунку «Дія». Оператором поштового відділення було надано роз`яснення позивачу щодо необхідності здійснення верифікації особи отримувача шляхом надання оригіналу документу, що встановлює особу або формування у застосунку «Дія» QR-коду на виконання вимог законодавства щодо фінансового моніторингу. Позивач відмовився сформувати QR-код у застосунку «Дія», а наступного дня повторно звернувся до відділення з оригіналом паспорту (IDкартки), проте категорично відмовився надати її копію. 
		Керуючись ч.ч. 1, 2 , 7 ст.14 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», ч.1 п.12 , п.13 Додатку 2 до Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, затвердженого Постановою Національного банку України від 28 липня 2020 року №107, відділення поштового зв`язку як суб`єкт первинного фінансового моніторингу, що надає послуги переказу коштів отримувачу, здійснює належну перевірку до зарахування переказу на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі , а саме верифікацію отримувача шляхом пред`явлення оригіналу документа власником у його особистій присутності. Факт особистої присутності фізичної особи під час здійснення верифікації установа документує шляхом, зокрема, виготовлення уповноваженим працівником установи паперових копій з оригіналу ідентифікаційного документа (сторінок/сторін, що містять ідентифікаційні дані), які засвідчуються підписами цього уповноваженого працівника та фізичної особи - власника документа як такі, що відповідають оригіналу (додатково на копіях зазначається дата їх виготовлення). Оператором та начальником було роз`яснено позивачеві процедуру, за якої можливо провести виплату коштів, проте позивач категорично відмовився її дотриматися та надати необхідні копії або сформувати QR-код у застосунку «Дія». Отже, вини працівників відповідача у спірній ситуації не вбачається.
		Відповідач не визнає позовну вимогу про стягнення неустойки ( пені), так як вина працівників АТ «Укрпошта» відсутня. Згідно ч. 2 ст. 32 Закону України «Про поштовий зв`язок» заяви та претензії щодо випадків, передбачених частиною першою цієї статті, подаються оператору поштового зв`язку протягом шести місяців з дня подання поштового відправлення або поштового переказу для пересилання. Проте позивач не звертався до відповідача ані з заявою, ані з претензією, предметом якої було стягнення неустойки (пені) за не отриманий грошовий переказ. Отже, дана вимога заявлена з пропуском строку позовної давності. Крім того, відповідно до п. 6 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» Виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов`язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили. Також відповідач вважає, що позивачем не надано до суду належних доказів в їх сукупності щодо підтвердження підстави стягнення моральної шкоди, оскільки не доведено факту заподіяння зі сторони відповідача позивачу моральних страждань, втрат немайнового характеру позивача.(а.с. 41-49)
		31 липня 2024 року позивач представив суду Відповідь на відзив, у якому не погодився з доводами представника відповідача та підтримав заявлені позовні вимоги. (а.с. 58-60)
		В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав з підстав, зазначених у позові. Виступаючи з вступним словом, повідомив суду, що 12 липня 2023 року він надавав працівникам «Укрпошти» підтвердження своєї особи шляхом формування у додатку «Дія» відповідного QR-коду, проте така форма верифікації його особи не задовольнила працівників «Укрпошти» та йому було висунуто вимогу про надання оригіналу паспорта. 13 липня 2023 року він виконав вимоги та надав оригінал своєї ID-карти, проте працівники «Укрпошти» не видали йому грошовий переказ, висунувши додаткову вимогу надати до оригіналу паспорту його копію. Він запропонував їм виготовити необхідну копію з наявного оригіналу, проте працівники відповідача на це не пристали, повідомивши, що він має самостійно її зробити у іншій установі. Не маючи можливості виготовити запитувану копію та вважаючи такі вимоги неправомірними, він зателефонував на гарячу лінію АТ «Укрпошта» за телефоном, вказаному у цьому ж відділенні, проте оператор гарячої лінії продублювала необхідність виконання вимог щодо надання ним копії паспорту, проблема вирішена не була. Будучи клієнтом як АТ «Укрпошта», так і інших служб доставки , він знав, що верифікація клієнта можлива як за допомогою додатку «Дія», так і при наданні оригіналу паспорта, тому, будучи обуреним поведінкою працівників відповідача та вважаючи їх безпідставну відмову у видачі йому грошового переказу глузуванням, вирішив діяти у правовому полі, звернувшись з письмовою заявою до керівництва АТ «Укрпошта», відповіді на яку він не отримав. Не дочекавшись зворотного зв`язку від відповідача, який безпідставно не видав та утримує у себе грошові кошти, позивач вирішив звернутися до суду. 
		Представник відповідача в ході судового розгляду просила суд відмовити в позові з підстав, наведених у відзиві. Крім того пояснила, що оскільки сума поштового переказу, яка підлягала до видачі позивачеві, була більше 5000 грн. , то мала бути здійснена верифікація його особи, для чого потрібна була, крім оригіналу, копія його паспорту. Так як технічної можливості зробити відповідну копію у приміщенні відділення «Укрпошти» не було, позивачеві було запропоновано, щоб він пішов виготовив копію свого паспорту будь - де в іншому місці та надав її безпосередньо у відділення, на що останній безпідставно відмовився. Відтак , на думку представника відповідача, дії працівників АТ «Укрпошта» були правомірними. На даний час грошовий переказ знаходиться у архіві, кошти очікують звернення адресата за отриманням. 
		Вислухавши доводи позивача, представника відповідача, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини. 
		11 липня 2023 року до відділення поштового зв`язку 27500 АТ «Укрпошта» надійшов переказ післяплати № 0282310983 на суму 5350 грн. 00 коп. на ім`я ОСОБА_1 , про що останнього було сповіщено через вайбер - додаток «Укрпошта». (а.с. 13)
		В ході судового розгляду судом встановлено, що при зверненні ОСОБА_1 до відділення 27500 АТ «Укрпошта» 12 липня 2023 року йому було відмовлено у видачі поштового переказу через відсутність у нього при собі оригіналу паспорта на підтвердження його особи. В зв`язку з цим ОСОБА_1 13 липня 2023 року повторно прибув до відділення «Укрпошти» з метою отримання поштового переказу та пред`явив працівникам АТ «Укрпошта» оригінал паспорту ( ID карти) , про необхідність пред`явлення якого йому було повідомлено напередодні. Проте поштовий переказ йому видано не було, оскільки працівники АТ «Укрпошта» висунули вимогу про надання ОСОБА_1 також паперової копії його паспорту, зробити яку запропонували будь - де у іншій установі. 
		Не погодившись з діями працівників відповідача, позивач 13 липня 2023 року зателефонував на гарячу лінію АТ «Укрпошта», проте його доводи щодо неправомірності вимоги про надання ним копії паспорта до уваги прийняті не були, оператор гарячої лінії також роз`яснила щодо необхідності для отримання поштового переказу надати, крім оригіналу паспорту, його копію ( аудіозапис розмови був відтворений в ході судового засідання). 
		Листом від 17 серпня 2023 року позивач звернувся до генерального директора АТ «Укрпошта» з вимогою притягнути до відповідальності керівника відділення АТ «Укрпошта» у м. Світловодськ Кіровоградської області по вул.. Ювілейна, 9 за неправомірні вимоги до клієнтів; негайно вирішити питання про видачу його особистих грошових коштів у сумі 5350 грн.; встановити дієвий контроль за роботою підлеглих для недопущення подібних ситуацій в подальшому. Даний лист був отриманий адресатом 23 серпня 2023 року. (а.с. 10-11, 12)
		Згідно листа за підписом директора департаменту клієнтської підтримки АТ «Укрпошта» Тетяни Васянович , датованого 05 серпня 2023 року , ОСОБА_1 надано роз`яснення у відповідь на його звернення , що для видачі надісланого на його ім`я переказу , сума якого перевищує 5 тисяч гривень, оператор зобов`язаний провести верифікацію клієнта у його присутності, зробити копію документа, що посвідчує особу та містить ідентифікаційні дані. Доказів вручення позивачеві даного поштового відправлення матеріали справи не містять. (а.с. 52-53)
		Вирішуючи заявлений позов по суті, суд зазначає таке. 
		Згідно ст. 1 Закону України «Про поштовий зв`язок» , поштовий переказ - це послуга поштового зв`язку, яка здійснюється на виконання доручення користувача щодо пересилання та виплати адресату (перерахування на рахунок) зазначеної ним суми грошових коштів з використанням поштової мережі.
		Ч. 1 ст. 32 Закону України «Про поштовий зв`язок» передбачено, що за невиплату грошей за поштовим переказом, порушення строків пересилання поштового переказу оператори поштового зв`язку несуть перед користувачами відповідальність відповідно до закону.
		Ч. 2 ст. 32 Закону України «Про поштовий зв`язок» визначено , що заяви та претензії щодо випадків, передбачених частиною першою цієї статті, подаються оператору поштового зв`язку протягом шести місяців з дня подання поштового відправлення або поштового переказу для пересилання.
		Згідно ч. 5 ст. 32 Закону України «Про поштовий зв`язок» спори щодо відшкодування завданих користувачеві фактичних збитків, моральної шкоди, втраченої вигоди через неналежне виконання оператором поштового зв`язку своїх зобов`язань, а також інші спори між користувачем та оператором поштового зв`язку вирішуються у судовому порядку.
		Ч. 1 ст. 14 Закону України « Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» передбачено, що суб`єкт первинного фінансового моніторингу, що надає фінансові платіжні послуги платнику (ініціатору платіжної операції), повинен забезпечити, щоб усі платіжні операції супроводжувалися  інформацією про отримувача за платіжною операцією: фізичну особу (фізичну особу - підприємця, фізичну особу, яка провадить незалежну професійну діяльність) - прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), номер рахунка/електронного гаманця, на який зараховуються кошти/унікальний номер електронного платіжного засобу (у разі проведення платіжної операцій з використанням електронного платіжного засобу), а в разі відсутності рахунка - унікальний обліковий номер фінансової операції.
		 Згідно ч. 8 ст. 14 Закону України « Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» Суб`єкт первинного фінансового моніторингу, що надає фінансові платіжні послуги отримувачу, здійснює належну перевірку до зарахування коштів на рахунок/електронний гаманець отримувача або видачі йому в готівковій формі шляхом верифікації отримувача в частині даних, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, на підставі офіційних документів або інформації, отриманої з офіційних та/або надійних джерел, з урахуванням особливостей, визначених частиною дев`ятою цієї статті.
		Ч. 9 вищезазначеного Закону визначено, що в разі виплати коштів за платіжною операцією на суму, що є меншою за 30 тисяч гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, за відсутності ознак пов`язаності такої фінансової операції з іншими фінансовими операціями, що в сумі перевищують 30 тисяч гривень, суб`єкт первинного фінансового моніторингу, що надає фінансові платіжні послуги отримувачу, може не здійснювати верифікації отримувача відповідно до частини восьмої цієї статті, крім випадків, якщо: 1) існує підозра, що фінансова операція або сукупність пов`язаних між собою фінансових операцій може бути пов`язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення; 2) суб`єкт первинного фінансового моніторингу, що надає фінансові платіжні послуги отримувачу, здійснює виплату коштів за платіжною операцією в готівковій формі.
		Згідно ч. 17 ст. 14 Закону України « Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» посередник з проведення платіжної операції під час здійснення переказу повинен забезпечити збереження і передачу всієї отриманої інформації про платника і отримувача.
		Постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2020 року № 107 затверджено Положення про здійснення установами фінансового моніторингу ( далі по тексту - Положення) , п. 3 якого поширено його дію на операторів поштового зв`язку. 
		П. 1 Порядку ідентифікації , верифікації клієнта ( представника клієнта ), який є додатком 2 до Положення ( далі по тесту - Порядок) передбачено обов`язок установи фінансового моніторингу здійснювати ідентифікацію та верифікацію клієнта (представника клієнта) з урахуванням вимог Закону України « Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та Положення.
		Згідно п. 12 Порядку  установа отримує ідентифікаційний документ під час здійснення верифікації клієнта - фізичної особи (у тому числі неповнолітньої) / ФОП або фізичної особи - представника клієнта шляхом: 1) пред`явлення оригіналу документа власником у його особистій присутності (під особистою присутністю слід уважати фізичну присутність особи, верифікація якої здійснюється, в одному приміщенні з уповноваженим працівником установи під час здійснення верифікації його особи); 2) пред`явлення оригіналу документа власником під час верифікації, здійсненої установою в режимі відеотрансляції з дотриманням вимог, визначених у додатку 3 до Положення.
		Згідно п. 13 Порядку факт особистої присутності фізичної особи під час здійснення верифікації установа документує шляхом використання будь-якого з таких способів:
		1) виготовлення уповноваженим працівником установи паперових копій з оригіналу ідентифікаційного документа (сторінок/сторін, що містять ідентифікаційні дані), які засвідчуються підписами цього уповноваженого працівника та фізичної особи - власника документа як такі, що відповідають оригіналу (додатково на копіях зазначається дата їх виготовлення);
		2) виготовлення електронних копій з оригіналу ідентифікаційного документа (сторінок/сторін, що містять ідентифікаційні дані), а також здійснення фотофіксації особи з власним ідентифікаційним документом, а саме сторінки/сторони, що містить фото власника, з подальшим накладенням КЕП уповноваженим працівником установи та кваліфікованої електронної позначки часу на отримані електронні документи;
		3) зчитування ідентифікаційних даних із безконтактного електронного носія, імплантованого до ID-картки, збереження протоколу проведеної автентифікації під час здійснення процедури зчитування (принаймні пасивної автентифікації відповідно до пункту 5.1 частини одинадцятої ІКАО Doc 9303) та:
		збереження протоколу фіксації факту введення особою правильного персонального ідентифікаційного номера, призначеного для ідентифікації та авторизації доступу до безконтактного електронного носія (ПІН1), або
		здійснення фотофіксації особи з власним ідентифікаційним документом, а саме сторінки/сторони, що містить фото власника, з подальшим накладенням КЕП уповноваженим працівником установи та кваліфікованої електронної позначки часу на отриманий електронний документ, що містить фото.
		Установа може документувати факт зчитування ідентифікаційних даних з ID-картки і в інший спосіб за умови, що факт особистої присутності власника ідентифікаційного документа під час процедури зчитування може бути доведено установою таким чином, що не викликає сумнівів;
		4) отримання е-паспорта / е-паспорта для виїзду за кордон, завіреного кваліфікованою електронною печаткою Державного підприємства "ДІЯ" з відповідною кваліфікованою електронною позначкою часу, що відповідатиме даті здійснення установою верифікації особи.
		       З системного аналізу вищенаведених норм Законів та підзаконних актів суд робить висновок, що саме на оператора поштового зв`язку, яким в даному випадку виступає відповідач, при видачі поштового переказу на суму, що перевищує 5000 грн. покладено обов`язок верифікації клієнта - отримувача у спосіб, визначений п.п. 12, 13 Порядку. П. 13 Порядку передбачено декілька альтернативних способів документування фактичної присутності фізичної особи під час здійснення верифікації, при чому жоден з них не зобов`язує отримувача поштового переказу виготовляти самостійно копію з оригіналу його паспорту. Напроти, саме уповноважений працівник установи має обов`язок виготовлення паперових копій з оригіналу ідентифікаційного документа (сторінок/сторін, що містять ідентифікаційні дані), які засвідчуються підписами цього уповноваженого працівника та фізичної особи - власника документа як такі, що відповідають оригіналу. 
		       Проте, як встановлено в ході судового розгляду, працівниками АТ «Укрпошта» , безпідставно всупереч положенням п. 13 Порядку було перекладено цей обов`язок на позивача, не застосовано інші передбачені цим же пунктом Порядку способи верифікації його особи, в результаті чого порушено право ОСОБА_1 на отримання у порядку та спосіб, передбачені чинним законодавством, належного йому поштового переказу.
		       За таких обставин позовні вимоги позивача в частині стягнення на його користь безпідставно невиплачених коштів поштового грошового переказу у сумі 5350 грн. 00 коп.  підлягають задоволенню.
		       Стосовно позовних вимог про визнання дій відповідача щодо невидачі позивачеві грошового переказу незаконними суд зазначає наступне. 
		       За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
		Отже, кожна особа має право в порядку, встановленому процесуальним законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи, інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, що визначений законом або договором, а якщо закон або договір ефективного способу захисту не визначають - суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
		Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.
		Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
		При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
		В даному випадку ефективним способом захисту порушеного права є саме вимога щодо стягнення безпідставно невиплачених коштів поштового переказу, яку позивач заявив і суд задовольняє як таку, що відповідає змісту та характеру спірних правовідносин. Вимога про визнання дій працівників АТ «Укрпошта» незаконними в контексті спірних правовідносин не відповідає змісту ч. 2 ст. 16 ЦК України та не є такою, що направлена на відновлення порушеного права. Неправомірність дій відповідача підлягає встановленню в ході судового розгляду як підстава обґрунтованості позовних вимог, при цьому визнання незаконності дій як самостійна позовна вимога не є ефективним способом захисту порушеного права, в зв`язку з чим в задоволенні позовної вимоги про визнання дій відповідача щодо невидачі позивачеві грошового переказу незаконними належить відмовити. 
		       Також суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки ( пені) у розмірі 3% за кожний день прострочення зобов`язання на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за період з 14 липня 2023 року по 10 червня 2024 року за невидачу грошового переказу у сумі 53446 грн. 50 коп. , як про те заявляє позивач.
		       Так, ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що  разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Проте дана норма не є релевантною до правовідносин, які склалися між позивачем та відповідачем, оскільки вони не мають ознаки строковості. 
		Щодо вимог позову про відшкодування моральної шкоди.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини.
		Відповідно до положень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер та обсяг моральних страждань, яких зазнав позивач внаслідок протиправних дій відповідача, час і зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
		Право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв`язку між порушенням та моральною шкодою. При цьому, обов`язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту ч. 3 ст. 12 та 81 ЦПК України. 
		В ході судового розгляду судом встановлено протиправну винну поведінку відповідача щодо позивача, результатом якої є порушення його права на отримання поштового переказу , з метою відновлення якого позивач звертався до відповідача зі зверненням, відповіді на яке він не отримав, що загалом призвело до переживань, застосуванні докладати додаткових зусиль для організації свого життя та врешті зверненні до суду. Відтак суд визнає факт заподіяння позивачеві моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню. 
		Разом з тим, грошовий еквівалент   моральної шкоді, заявлений позивачем у розмірі  50 000 грн. 00 коп. суд не може визнати таким, що відповідає обсягу та характеру  його моральних страждань, а відтак, констатуючи наявність моральної шкоди, суд вважає за необхідне визначити розмір її грошового відшкодування у сумі 2000 грн. 00 коп. , що , на переконання суду, є необхідним і достатнім для відновлення морального стану позивача. 
		Питання про судові витрати суд вирішує відповідно до ст.. 141 ЦПК України. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 12, 13, 78, 79, 89, 141, 206, 264, 265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, - 
		ВИРІШИВ:
		Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково. 
		Стягнути з Акціонерного товариства «Укрпошта» на користь ОСОБА_1 5350 грн. 00 коп. невиплаченого поштового переказу та 2000 грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди. 
		В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
		Стягнути з Акціонерного товариства «Укрпошта» на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у сумі 1211 грн. 20 коп.
		Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		Повне судове рішення буде складено 11 листопада 2024 року.
		Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому відповідного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.
		 
		Відомості про сторін:
		-позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_3 ;
		-відповідач: Акціонерне товариство «Укрпошта»; місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22; код ЄДРПОУ 21560045.
		 
		Суддя Світловодського міськрайонного суду
		Кіровоградської області Н.Л. Волошина

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...