Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 750/13987/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань.
Надіслано судом: 14.11.2024. Зареєстровано: 15.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 18.11.2024.
Дата набрання законної сили: 17.12.2024
Номер судового провадження: 1-кп/750/667/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22024270000000178

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №750/13987/24
		Провадження №1-кп/750/667/24
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		14 листопада 2024 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
		головуючого-судді: ОСОБА_1 ,
		з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		захисника ОСОБА_4 ,
		обвинуваченої ОСОБА_5 ,
		розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №220242700000000178 від 12.09.2024, щодо
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Костючки Корюківського району Чернігівської області, громадянки України, з повною вищою освітою, медичної сестри КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня», заміжньої, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
		обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 114-1 КК України
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		22 лютого 2022 року президент російської федерації, реалізуючи злочинний план, направив до ради федерації звернення про використання збройних сил російської федерації за межами російської федерації, яке було задоволено.
		24 лютого 2022 року о 5 годині президент російської федерації оголосив про рішення розпочати військову операцію в Україні.
		У подальшому на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці збройних сил російської федерації шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків. 
		24 лютого 2022 року указом Президента України №64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.
		Цього ж дня у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України Президентом України видано указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким зокрема зобов`язано місцеві органи виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП ) за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб - підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку своєчасне оповіщення громадян, які призиваються на військову службу.
		Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Згідно зі ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України» до структури Збройних Сил України входять органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.
		Ст. 11 вказаного Закону зазначено, що до засад діяльності Збройних сил України входить комплектування шляхом призову громадян на військову службу та прийняття на військову службу за контрактом.
		Ст. 12 зазначеного Закону встановлено, що основними складовими  діяльності Збройних Сил України є підготовка Збройних Сил України до виконання покладених на них Конституцією України завдань, організація та забезпечення їх виконання, підтримання на належному рівні бойової і мобілізаційної готовності та боєздатності.
		Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення), затвердженого Постановою КМУ від 23ю02.2022 №154, ТЦК та СП є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
		Пунктом 9 Положення передбачено, що ТЦК та СП відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
		Відповідно до Наказу Міністерства оборони України № 270 від 20.05.2016 «Про затвердження переліків органів військового управління, в яких передбачено посади державної служби», ТЦК та СП відносяться до органів військового управління. 
		На виконання вказаних вище норм, вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України №921 від 07.12.2016 (до 05.01.2023), та Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України №1487 від 30.12.2022, Положення про ТЦК та СП , затвердженого Постановою Кабінету міністрів України №154 від 23.02.2022, представники ТЦК та СП спільно із представниками Національної поліції здійснюють заходи щодо призову військовозобов`язаних та резервістів під час мобілізації. 
		Таким чином, викладені обставини свідчать про те, що органи ТЦК та СП входять до складу ЗС України, їх діяльність є складовою діяльності ЗСУ, а перешкоджання діяльності ТЦК та СП і їх посадовим особам фактично означає перешкоджання діяльності ЗСУ.
		Крім того, у своїй роботі ТЦК та СП для визначення грифу обмеження доступу матеріальних носіїв інформації керуються вимогами Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом ЦУ СБУ 23 грудня 2020 року №383 та Переліку відомостей Збройних Сил України, що становлять службову інформацію, затвердженого наказом ГШ ЗСУ 30 січня 2023 року №12.
		Відповідно до пунктів 1.1, 2.8, 3.25 Переліку відомостей Збройних Сил України, що становлять службову інформацію, інформація щодо місць перебування осіб з числа особового складу ТЦК та СП , осіб, які уповноважені на це начальниками районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки при виконанні ними службових та/або посадових обов`язків та інструкцій щодо оповіщення попередньо призначених, військового обов`язаних та резервістів є службовою інформацією, тобто інформацією з обмеженим доступом. 
		У той же час, громадянка України ОСОБА_5 , усвідомлюючи триваючу збройну агресію рф проти України, яка розгорнута на всій її території та знаючи, що діяльність ТЦК та СП по здійсненню мобілізаційних заходів викликала широкий резонанс в суспільстві, у тому числі і серед осіб, які мають намір ухилитися від мобілізації або не виявляють бажання бути призваними на військову службу, а у соціальних мережах виник посилений попит на поширення інформації про діяльність ТЦК та СП , умисно вирішила перешкодити законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань під час здійснення ними призову на військову службу в особливий період. 
		З метою перешкоджання діяльності ТЦК та СП зі здійснення мобілізаційних заходів ОСОБА_5 , за невстановлених у ході досудового розслідування обставин, але не пізніше 29.08.2024, використовуючи особистий акаунт в додатку «Telegram» (багатоплатформовий зашифрований месенджер) під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (ім`я користувача « ОСОБА_6 ») приєдналася в якості користувача/учасника до створеної спільноти під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 » за інтернет-адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 кількість учасників якої, станом на 29.08.2024 налічує 30434.
		Функціональним призначенням вказаного інформаційного ресурсу є інформування мешканців міста Чернігів про дислокацію та переміщення військовослужбовців ТЦК та СП по місту, які здійснюють визначені законодавством заходи щодо оповіщення про хід мобілізаційних заходів, з тим, щоб уникнути вручення повісток та подальшої мобілізації.
		У цей же день ОСОБА_5 , о 08 год. 37 хв. здійснила допис про дислокацію та переміщення військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: «На ЗАЗІ-заводі стоїть 5 жирних зелених рил і один чорний».
		При цьому вказане повідомлення ОСОБА_5 відповідало фактичному місцю знаходження військовослужбовців ТЦК та СП у відповідні періоди часу та були доступні всім користувачам спільноти.
		Цілеспрямоване поширення серед громадян України, які підлягають військовому обліку, призову, відомостей, зокрема в соціальних мережах через Інтернет, про місця фактичного проведення мобілізаційних заходів військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_2 , перешкоджає їх законній діяльності, визначеній ст.ст. 1, 14,33,34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки надає можливість громадянам України, які бажають ухилитися від виконання військового обов`язку, уникнути військового обліку та призову і створює перепони для встановлення мобілізаційного ресурсу держави, укомплектування ЗСУ та інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних і резервістів, ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
		Таким чином, здійснивши розміщення у Telegram-спільноті «ІНФОРМАЦІЯ_5 » повідомлення про місце фактичного проведення мобілізаційних заходів працівниками ТЦК та СП , ОСОБА_5 втрутилася в його законну діяльність та створила перешкоди та перепони в діяльності ЗСУ та інших військових формувань, що призвело до суспільно-небезпечних наслідків у вигляді нездійснення в повному обсязі у визначені терміни мобілізаційних заходів, встановлення мобілізаційного ресурсу держави, призову, укомплектування ЗСУ та інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних і резервістів, ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
		Такі дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч.1 ст. 114-1 КК України, як перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
		13 листопада 2024 року між прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_9 та обвинуваченою ОСОБА_5 укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.
		Згідно даної угоди прокурор та обвинувачена ОСОБА_5 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч.1 ст. 114-1 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, та покарання, яке повинна понести обвинувачена ОСОБА_5 : за ч.1 ст. 114-1 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років. Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_5 підлягає звільненню від відбування покарання з випробуванням, якщо протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.
		В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ч.2 ст. 473 КПК України, а також наслідки її невиконання.
		Обвинувачена ознайомлена зі своїми правами та наслідками укладання, затвердження та невиконання даної угоди відповідно до вимог ст.ст. 473, 476 КПК України. 
		В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою провину у межах оголошеної підозри визнала повністю, підтвердила достовірність викладених в угоді обставин вчинення кримінального правопорушення та добровільність укладання угоди з прокурором про визнання винуватості, просить її затвердити. 
		Захисник просив затвердити угоду про визнання винуватості.
		Прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості.
		Крім того, суд переконався, що обвинувачена цілком розуміє положення, передбачені ч.4 ст. 474 КПК України.
		Також, судом встановлено, що обвинувачена розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ч.2 ст. 473 КПК України.
		Перевіривши угоду про визнання винуватості, заслухавши думку прокурора, обвинуваченої ОСОБА_5 та її захисника, суд приходить до висновку про наявність та достатність підстав для її затвердження, виходячи з наступного.
		В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 114-1 КК України, а саме у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
		Відповідно до вимог п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні, суд має право затвердити угоду.
		Згідно ч.4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, а також особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників груп чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами. 
		Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
		З обвинувального акту вбачається, що вчинене ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 114-1 КК України, згідно до положень ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину. 
		Добровільність угоди перевірена судом і не викликає сумніву. Зміст укладеної сторонами угоди відповідає вимогам ст.ст. 472, 469 КПК України, підстави для відмови в її затвердженні, передбачені ч.7 ст. 474 КПК України, відсутні.
		Покарання, яке пропонується в угоді, є покаранням у межах санкції статті ч.1 ст. 114-1 КК України, що відповідає вимогам чинного законодавства та особі обвинуваченого. Тому, суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості укладену між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_5 і призначити ОСОБА_5 узгоджену сторонами міру покарання.
		З урахуванням наведених обставин, укладена у цьому кримінальному провадженні угода про визнання винуватості відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства та закону України про кримінальну відповідальність. Підстав для відмови в її затвердженні, передбачених ст. 474 КПК України, не встановлено, а відтак досліджена угода про визнання винуватості підлягає затвердженню шляхом ухвалення вироку та призначення обвинуваченій узгодженого угодою покарання. 
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся. 
		Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжні заходи, у даному кримінальному провадженні не застосовувались та не обирались і підстави для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили відсутні.
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
		Питання щодо речових доказів слід вирішити згідно зі ст. 100 КПК України, зокрема, речовий доказ: мобільний телефон марки «Realme 6» модель RMX 2001  IMEI1:  НОМЕР_2 , IMEI2:  НОМЕР_3 , який використовувався обвинуваченою як засіб вчинення інкримінованого їй злочину, підлягає спеціальній конфіскації у відповідності до вимог ст.ст. 96-1, 96-2 КК України та на підставі п.1 ч.9 ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст. ст. 314, 370, 371, 373, 374, 475 КПК України, суд 
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Затвердити угоду від 13 листопада 2024 року між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_5 про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №220242700000000178 від 12.09.2024 року, щодо ОСОБА_5 , обвинуваченої за ч.1 ст. 114-1 КК України.
		ОСОБА_5  визнати винуватою у пред`явленому їй обвинуваченні за ч.1 ст. 114-1 КК України та призначити їй узгоджену сторонами міру покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити  ОСОБА_5  від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки.
		Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки: 
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Речові докази:
		мобільний телефон марки «Realme 6» модель RMX 2001 IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 - безоплатно вилучити у власність держави, застосувавши спеціальну конфіскацію, на підставі ст. 96-1, п.4 ч.1 ст. 96-2 КК України.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, та з урахуванням обмежень, визначених ст. 473 КПК України. Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення тридцятиденного строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору. 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...