Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 766/2044/24 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Надіслано для оприлюднення: 14.11.2024. Зареєстровано: 15.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 18.11.2024.
Дата набрання законної сили: 14.11.2024
Номер судового провадження: 33/819/190/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		 
		єдиний унікальний номер справи: 766/2044/24
		провадження: 33/819/190/24
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 листопада 2024 року м. Херсон
		 
		Херсонський апеляційний суд в складі:
		головуючий: Бездрабко В.О. 
		секретарь судового засідання: Андреєва В.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 23 вересня 2024 року, ухвалену під головуванням судді Дорошинської В.Е., у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ,
		 
		в с т а н о в и в:
		Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 23 вересня 2024 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та відносно нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
		Згідно постанови суду, ОСОБА_1 , 04 лютого 2024 року о 20:20 годині в м. Херсоні, по вул. І.Кулика,28, керував транспортним засобом марки ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_3 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме мав запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення мови. 
		Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі водій відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
		Частково не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду від 23 вересня 2024року, в якому зазначив, що розгляд справи в суді першої інстанції відбувся у його відсутність. Копію прийнятої у справі постанови отримав 14 жовтня 2024року, що унеможливило подання апеляційної скарги впродовж визначеного законом строку на апеляційне оскарження судового рішення.
		Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 визнає свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, але не згоден з призначеним адміністративним стягнення у виді позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. 
		Зазначив, що при призначені стягнення суд першої інстанції не врахував те, що він є військовослужбовцем, учасником бойових дій та перебуває на службі на посаді водія. Позбавлення права керування транспортними засобами вплине на його здатність виконувати функціональні обов`язки водія та перебувати на бойових позиціях. Вважає, що вказане стягнення є надмірним та не відповідає принципу розумності. Накладення адміністративного стягнення лише у виді штрафу, є достатнім для критичного усвідомлення ним протиправності здійсненого вчинку та запобігатиме вчиненню нових правопорушень у сфері дорожнього руху.
		Просив змінити постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 23 вересня 2024року в частині накладення адміністративного стягнення, виключивши з резолютивної частини постанови вказівку про застосування до скаржника адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.
		В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений шляхом направлення судової повістки в електронній формі за допомогою SMS-повідомлення у мобільному застосунку Viber, про отримання якої у зазначеному форматі не заперечував згідно поданої особою заяви (а.с.5).
		Крім того, оскільки в апеляційній скарзі ОСОБА_1 місцем свого проживання, зазначив лише адресу місця його реєстрації: АДРЕСА_1 , яке на час розгляду справи є тимчасово окупованою територією Херсонської області, то на виконання вимог ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», особу повідомлено про місце, дату та час розгляду справи шляхом розміщення оголошення у відповідності до вимог діючого законодавства, а отже особа вважається такою, що належним чином повідомлена про місце, дату та час розгляду апеляційної скарги.
		28 жовтня 2024року на електрону пошту Херсонського апеляційного суду надійшла заява подана від імені ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи. Оскільки ця заява надійшла з невідомої суду електронної пошти сторонньої особи та не підписана особистим індивідуальним електронним підписом ОСОБА_1 , ця заява підлягає залишенню без розгляду.
		Дослідивши матеріали справи у сукупності з доводами апеляційної скарги, вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції від 23 вересня 2024року підлягає поновленню, а апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
		Згідно ст.294 КУпАП, скарга на постанову судді по справі про адміністративне правопорушення може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлений.
		Відповідно до ст.285ч.1,3 КУпАПпостанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.
		   Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 та його захисник  адвокат Старюк В.А. не був присутніми в судовому засіданні 23 вересня 2024 року. Згідно розписки (а.с.76), ОСОБА_1 15 жовтня 2024року одержав копію оскаржуваної постанови суду. В матеріалах справи відсутня інформація про обізнаність особи про постановлене у справі судове рішення в інший строк. 
		Враховуючи наведене, з метою забезпечення права особи на доступ до суду, апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови від 23 вересня 2024року підлягає поновленню.
		Відповідно до положень ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
		Згідно вимог ст.280 КУпАП - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		За положеннями ст.33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України .
		При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
		   Отже, наведена норма права надає суду можливість при визначенні виду адміністративного стягнення за вчинення адміністративного проступку, враховуючи конкретні обставини справи та особу порушника, в тому числі, ступінь його вини, майновий стан та інші обставини, призначити стягнення у меншому розмірі або іншого виду, ніж визначено законом. В той же час зазначене правило не застосовується у справах, пов`язаних з правопорушеннями у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Тобто, призначення адміністративного стягнення у зазначеній категорії справ має відповідати санкції статті, за якою особу визнано винною у вчиненні правопорушення.
		   З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АДД № 519235, встановлено, що 04 лютого 2024 року о 20год. 20хв. в м. Херсоні, по вул. І.Кулика, 28, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_3 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме мав запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення мови. 
		Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі водій відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України (водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин), та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння.
		В апеляційній скарзі ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП. Факт відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та ознаки такого сп`яніння скаржником по суті не оспорюються, а тому законність постанови суду в цій частині в апеляційному порядку не перевіряється. Також встановлено, що застосоване до порушника судом першої інстанції адміністративне стягнення призначено в межах санкції статті 130 частини 1 КУпАП.
		Рішенням ЄСПЛ від 29 червня 2007 року у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) наголошено, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі», а тому ОСОБА_1 , як водій транспортного засобу, крім передбачених законодавством України прав, має ще й певні обов`язки, установлені Правилами дорожнього руху, які мають дотримуватися при експлуатації транспортного засобу за будь-яких обставин.
		Отже ОСОБА_1 , реалізуючи своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
		Матеріали справи свідчать, що на час розгляду справи ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України та проходить військову службу на посаді водія-електрика. Посилання скаржникапро те, що призначення адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік, позбавить його можливості виконувати функціональні обов`язки водія та перебувати на бойових позиціях, суд оцінює критично.
		Настання негативних наслідків, пов`язаних з притягненням особи до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП, перебуває в прямій залежності від протиправних дій самого порушника. Позбавлення особи права керування транспортними засобами не впливає на виконання конституційного обов`язку із захисту Батьківщини та продовження несення військової служби, але вимагає вжиття заходів зміни виконання обов`язків служби на іншій посаді. З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та призначення стягнення у відповідності до приписів ст.130 ч.1 КУпАП, не спростовують та підлягають залишенню без задоволення.
		Відповідно до п. 1 ч. 8ст. 294 КУпАП- за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
		Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
		 
		п о с т а н о в и в:
		Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційнеоскарження постановиХерсонського міськогосуду Херсонськоїобласті від23 вересня 2024року задовольнити.
		Поновити ОСОБА_1 строк наапеляційне оскарженняпостанови Херсонськогоміського судуХерсонської областівід 23 вересня 2024 року.
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 23 вересеня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП- без змін.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя Херсонського 
		апеляційного суду В.О. Бездрабко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...