Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 442/6010/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої внаслідок ДТП.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 15.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 15.11.2024.
Дата набрання законної сили: 14.11.2024
Номер судового провадження: 61-4511ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		Іменем України
		 
		14 листопада 2024 року
		м. Київ
		 
		справа № 442/6010/22
		провадження № 61-4511св24
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., 
		Червинської М. Є.,
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - ОСОБА_2 ,
		розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02 червня 2023 року у складі судді Медведик Л. О. та постанову Львівського апеляційного суду від 20 лютого                               2024 року в складі колегії суддів: Шандри М. М., Крайник Н. П., Левика Я. А., 
		ВСТАНОВИВ:
		1.            Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди в розмірі 781 940,00 грн.
		 
		Позов мотивовано тим, що 05 травня 2022 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) його автомобілю марки «AUDI Q8» державний номерний знак НОМЕР_1 , завдано механічних пошкоджень. 
		18 травня 2022 року Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс груп» (далі - ПрАТ СК «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс груп») виплатило йому страхове відшкодування у розмірі 230 000,00 грн, однак вартість проведеного відновлювального ремонту автомобіля згідно з актами про надання послуг, нарядами-замовленнями та платіжними документами становила 901 042,00 грн. Зазначав, що він був змушений понести витрати на ремонт належного йому транспортного засобу, а також залучати експерта для проведення автотоварознавчої експертизи транспортного засобу (далі - ТЗ). 
		За результатами судової автотоварознавчої експертизи експерт Галамай Б. І. склав висновок № 85, в якому наведено перелік пошкоджень ТЗ на 112 світлинах фототаблиць додатку № 3. 
		Згідно з висновком експертизи вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «AUDI Q8», державний номерний знак НОМЕР_1 , після виявлених при обстеженні 19 травня 2022 року, 03 червня 2022 року, 18 липня 2022 року пошкоджень унаслідок ДТП, що сталася 05 травня 2022 року, в цінах станом на день останнього обстеження - 18 липня 2022 року без урахування ПДВ становила 1 049 094,33 грн. Величина втрати товарної вартості автомобіля становила 110 898,60 грн.
		Ураховуючи, що ПрАТ СК «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс груп» виплатило позивачу страхове відшкодування у розмірі 230 000,00 грн, який є недостатнім для повного відшкодування шкоди, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача на свою користь різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою.
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області                          від 02 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
		 
		Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 781 940,60 грн заподіяної майнової шкоди.
		 
		Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, враховуючи, що ПрАТ СК «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс груп» виплатило ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі                             230 000,00 грн, який є недостатнім для повного відшкодування шкоди, вважав, що є підстави для стягнення з відповідача різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою в сумі 781 940,60 грн (901 042,00 - 230 000,00 +110 898,6).
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		01 квітня 2024 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		Аргументи учасників справ
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає порушення судами норм процесуального права, оскільки суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		 
		У травні 2024 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подала відзив на касаційну скаргу, у якому зазначила, що рішення судів є законними та обґрунтованими, підстав для їх скасування немає. 
		 
		2.            Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		 
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Встановлено, що 05 травня 2022 року ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «BMW X3», державний номерний знак НОМЕР_2 , на автодорозі Т 1402 4км+50 м, не врахував дорожньої обстановки, не впорався з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення з автомобілем марки «AUDI Q8», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався у зустрічному напрямку, чим порушив вимоги пунктів 11.3, 11.4 ПДР України. Унаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
		Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 01 серпня 2022 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
		 
		Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , водія автомобіля «BMW X3», на момент вчинення ДТП була застрахована у ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», що підтверджується полісом ЕР-205702288 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
		 
		18 травня 2022 року ПрАТ СК «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» виплатило ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 230 000,00 грн (розмір сукупного ліміту своєї відповідальності).
		 
		Згідно з висновком судової автотоварознавчої експертизи від 22 липня                      2022 року № 85, складеним експертом ОСОБА_5 , вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «AUDI Q8», державний номерний знак НОМЕР_1 , після виявлених при обстеженні 19 травня                           2022 року, 03 червня 2022 року, 18 липня 2022 року пошкоджень унаслідок ДТП, що сталася 05 травня 2022 року в цінах станом на день останнього обстеження - 18 липня 2022 року без урахування ПДВ становить                                         1 049 094,33 грн. Величина втрати товарної вартості автомобіля становить 110 898,60 грн.
		 
		Згідно з актами наданих ФОП ОСОБА_6 послуг та платіжними документами вартість ремонту і технічного обслуговування автомобіля марки «AUDI Q8», державний номерний знак НОМЕР_1 , становить 901 042,00 грн.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		 
		Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		 
		Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		 
		Частиною першою статті 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		 
		Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується у повному обсязі на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
		 
		Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
		 
		Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.
		 
		Суди попередніх інстанцій встановили та сторонами у справі не оспорюється факт ДТП, вина відповідача та отримання позивачем від страховика суми страхового відшкодування у розмірі 230 000,00 грн (розмір сукупного ліміту своєї відповідальності).
		 
		У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі
		№ 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
		 
		Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України щодо відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
		Отже, ОСОБА_2 як особа, яка винна у вчиненні ДТП, зобов`язаний сплатити ОСОБА_1 різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою.
		 
		Судами під час розгляду справи не допущено неправильного застосування норм матеріального права, як і не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. При цьому порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, а підстави їх врахування чи відхилення є мотивованими (частина третя статті 89 ЦПК України).
		Обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, судом касаційної інстанції не встановлено.
		 
		Переглянувши в касаційному порядку судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, з урахуванням неможливості встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів попередніх інстанцій, Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій і не дають підстав уважати, що суди порушили норми матеріального чи процесуального права, то касаційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення - залишенню без змін.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, оскільки підстав для скасування судових рішень немає.
		 
		Щодо судових витрат
		 
		Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
		 
		Щодо поновлення виконання рішення
		 
		Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції                                у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
		 
		Оскільки ухвалою Верховного Суду від 04 квітня 2024 року зупинено виконання рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02 червня 2023 року, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року, до закінчення касаційного перегляду, виконання вказаних рішень на підставі частини третьої статті 436 ЦПК України підлягає поновленню.
		Керуючись статтями 400, 401, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ: 
		Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишити без задоволення. 
		Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02 червня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 20 лютого                         2024 року залишити без змін.
		Поновити виконання рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02 червня 2023 року, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:                                                                             В. М. Коротун 
		Є. В. Коротенко
		М. Є. Червинська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...