Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 936/909/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано судом: 15.11.2024. Зареєстровано: 16.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 18.11.2024.
Дата набрання законної сили: 17.12.2024
Номер судового провадження: 1-кп/936/131/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024070000000195

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		Справа № 936/909/24 
		Провадження № 1-кп/936/131/2024 
		   15.11.2024 селище Воловець                    
		   Воловецький районний суд Закарпатської області у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 
		при секретарі с/з ОСОБА_2 
		з участю прокурора ОСОБА_3 
		захисника ОСОБА_4 
		потерпілої ОСОБА_5 та її представника ОСОБА_6 , 
		та обвинуваченого ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Воловець кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12024070000000195 від 24.04.2024 про обвинувачення:
		 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Димитров, Покровського району, Донецької області, одруженого, має на утриманні трьох дітей неповнолітнього віку, учасник бойових дій, з середньо-спеціальною освітою, працюючого сапером в ТОВ "Гуманітарний сервіс розмінування", внутрішньо-переміщеного та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		 
		обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-
		в с т а н о в и в :
		 
		ОСОБА_7 , 24.04.2024, близько 10:45 год, керуючи технічно справним транспортним засобом, а саме: автомобілем марки "BMW" моделі «320d» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , разом з пасажиром (дружиною) ОСОБА_8 рухався зі швидкістю приблизно 80-85 км/год, яка перевищує максимальну швидкість, дозволену на цій ділянці дороги відповідно до встановленого дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості», а саме, 70 км/год., зі сторони м. Мукачево у напрямку с. Н.Ворота, Мукачівського району, Закарпатської області по автодорозі «М-06» сполученням «Чоп-Київ» в районі 719 км. - (мінус)151м., що між населеними пунктами с. Абрамка - с. Нижні Ворота, Мукачівського району, Закарпатської області, у світлий час доби, за умов незначних опадів у вигляді дощу, де дорога вкрита асфальтобетоном, крива в плані - заокруглення дороги праворуч по ходу його руху, має одну смугу в його напрямку та дві смуги руху в зустрічному напрямку, які розділені між собою дорожньою горизонтальною розміткою 1.1 (вузька суцільна лінія), що поділяє транспортні потоки протилежних напрямків. Рухаючись по своїй смузі руху у напрямку с. Н.Ворота, Мукачівського району та проїжджаючи заокруглення дороги праворуч, що розташоване у районі 719 км.-151м, дороги М-06 по ходу його руху, водій ОСОБА_7 нехтуючи вимогами дорожніх знаків 3.29 «Обмеження максимальної швидкості», 1.39 «Аварійно-небезпечна ділянка дороги», діючи всупереч вимогам п.1.2, п.1.3, п.1.5, п.1.10 терміни «безпечна швидкість», «дорожні умови», «дорожня обстановка», «небезпека для руху», та «розділювальна смуга», п.2.3., п.11.1, п.11.2, п.11.3, п.12.1., п.12.3. п.12.9 (б) та п. 34 Дорожня горизонтальна розмітка 1.1 (вузька суцільна лінія) «Правил дорожнього руху», будучи самовпевненим та самонадіяним, нехтуючи особистою безпекою та безпекою інших учасників дорожнього руху, керуючи транспортним засобом, проявив неуважність до дорожньої обстановки, що склалася та її зміни, на дорозі із заокругленням праворуч, не забезпечив безпеку дорожнього руху, втратив керованість автомобілем та у заносі перетнув дорожню горизонтальну розмітку - 1.1, виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем марки «RENAULT» моделі «Dokker» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_9 , який в той час разом з пасажиром ОСОБА_10 , рухався по заокругленню своєю крайньою правою смугою із двох наявних для руху в зустрічному напрямку, тобто до м. Мукачево. Внаслідок вище вказаної дорожньо-транспортної пригоди: водій автомобіля марки «RENAULT» моделі «Dokker» ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження у вигляді поєднаної тупої травми голови, тулуба кінцівок, закритої черепно-мозкової травми, субархноїдального крововиливу, забою головного мозку, яка ускладнилась травматичним та гіповолемічним шоком, що і явилось безпосередньою причиною смерті. Дані тілесні ушкодження є такі, що небезпечні для життя в момент їх спричинення відносяться до тяжких тілесних ушкоджень і знаходяться у прямому причинному зв`язку з настання його смерті. Пасажир автомобіля марки «RENAULT» моделі «Dokker» ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження у вигляді синців обличчя, грудної клітки, живота та забійних ран чоло-надбрівної ділянки справа і вушної раковини та закритого перелому грудини які згідно п.2.2.2 «Правил судово- медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень відносяться до середнього ступеня тяжкості.
		За вказане кримінальне правопорушення передбачена кримінальна відповідальність відповідно до ч. 2 ст. 286 КК України.
		В судовомузасіданні обвинувачений ОСОБА_7 підтвердив всіобставини скоєннякримінального правопорушення,зокрема пояснив,що 24.04.2024,близько 10:45год,керуючи транспортним засобом, а саме: автомобілем марки "BMW" моделі«320d»державний реєстраційнийномерний знак НОМЕР_1 . Свою вину в скоєному визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному. Просить призначити покарання не пов`язане з реальним позбавленням волі. Також обвинувачений частково визнав позовні вимоги потерпілої, зокрема пояснив, що таку суму моральної шкоди на даний час не має можливості відшкодувати.
		Потерпілий  ОСОБА_10  в судове засідання не з`явився, однак подав суду заяву про розгляд справи його відсутність. Крім того, у даній заяві потерпілий зазначив, що підтримує сторону прокурора щодо визначення судом виду покарання відносно ОСОБА_7 як позбавлення права керування транспортними засобами протягом трьох років, щодо визначення строку позбавлення волі покладається на розсуд суду.
		Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вчинений кримінальним правопорушенням їй заподіяно невимовної шкоди через втрату чоловіка, котрий був її підтримкою та годувальником сім`ї, а тому просить позов задовольнити. Разом з тим, потерпіла підтвердила, що обвинувачений їй передав кошти в сумі 102000 гривень.
		Представник потерпілої у судовому засідання підтримала позицію своєї довірительки та просить позов задовольнити повністю. Щодо міри покарання підтримала позицію прокурора.
		Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його вина підтверджується зібраними по справі доказами, дійсність та достовірність яких учасниками судового розгляду не оспорюється.
		Оскільки обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, обвинувачений ОСОБА_7 та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає та їм роз`яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав за недоцільне дослідження доказів стосовно цих обставин справи.
		Таким чином, своїми діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_10 середньої тяжкості тілесне ушкодження та смерть потерпілого ОСОБА_9 , ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.
		Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.
		Згідно ч.2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 за ч.2 ст. 286 КК України, суд, керуючись ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
		Обставин, що обтяжує покарання ОСОБА_7 , згідно зі ст.67 КК України, не встановлено.
		Обираючи ОСОБА_7 вид та міру покарання, суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України враховує, ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, особу винного, вперше притягується до кримінальної відповідальності, по місцю проживання характеризується позитивно, є батьком багатодітної сім`ї, учасник бойових дій, здійснює гуманітарну місію з розмінування території України, добровільно частково відшкодував заподіяну злочином шкоду, обставини, які пом`якшують покарання: щире каяття, обставин, які обтяжують покарання не виявлено, висновок досудової доповіді щодо низького рівня ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, та призначає покарання у межах, встановлених санкцією ч.2 ст.286 КК України, у виді позбавлення волі, яке буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
		Щодо додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами слід зазначити наступне.
		Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 і ст. 287 КК України, необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.
		Питання про доцільність призначення факультативного додаткового покарання вирішується за розсудом суду з врахуванням обставин конкретної справи і з обов`язковим мотивуванням прийнятого рішення.
		Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 286 КК України, суд, зважаючи на обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення (з необережності) та на особу обвинуваченого, який веде спосіб життя, що позитивно характеризується у суспільстві, керування транспортним засобом зумовлене його службовою необхідністю, його ставлення до вчиненого правопорушення, яке виражається в тому, що ОСОБА_7 усвідомив неправомірність своїх дій, щиро жаліє за тим що сталося, а також враховуючи введений на території України воєнний стан, що у свою чергу зумовлює життєво необхідним керування автомобілем, приходить до висновку за можливе не призначати обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
		Вирішуючи питання, про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та звільнення його від відбуття покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, суд виходив з наступних мотивів.
		Законодавець надав дискреційні повноваження судам у визначенні можливості звільнення від покарання з випробуванням.
		Відповідно до ст. 75 КК України при вирішенні питання, чи є можливим виправлення засудженого без реального відбування покарання, суду необхідно обов`язково врахувати дані, які характеризують особу винного, а при позитивній відповіді навести переконливі аргументи, що ґрунтуються на конкретних обставинах справи.
		Відтак, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, котрий працює та має постійне джерело прибутку, раніше не судимого, посткримінальну поведінку обвинуваченого, зокрема вину визнав повністю та щиро кається у вчиненому, позитивний висновок досудової доповіді щодо можливості виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк, позицію потерпілих та прокурора щодо виду та міри покарання, наявність пом`якшуючих обставин та відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому відповідно до вимог ст. 75 КК України слід звільнити його від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
		Обрані обвинуваченому вид та міра покарання, за переконанням суду, відповідають не тільки тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованими та будуть відповідати цілям покарання.
		Щодо поданого цивільного позову потерпілої ОСОБА_5 про стягнення майнової та моральної шкоди слід зазначити наступне.
		Згідно з ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову.
		Стаття 128 КПК України передбачає, що особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.
		Відповідно до ч.1ст.129 КПК України, суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом (ч. 1ст. 62 КПК України).
		Згідностатті 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
		Потерпіла зазначає,що внаслідоквчиненого кримінальногоправопорушення воназазнала матеріальноїшкоди,яка полягалау витратахна похованнячоловіка тапідтверджується товарним чеком від 12.07.2024 року, видатковою накладною №ІФ-0175 від 05.09.2024, договором купівлі-продажу №ІФ-00175 та чеками АТ КБ «приват банк» від 05.09.2024 року.
		Суд, оцінюючи позовні вимоги потерпілої щодо відшкодування матеріальної шкоди, дослідивши матеріали позову, приходить до висновку, що заподіяна потерпілій матеріальна шкода в сумі 117155,00 гривень знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв`язку із вчиненим ОСОБА_7 кримінальним правопорушенням, що останнім у судовому засіданні не заперечувалось, а тому така вимога підлягає до задоволення.
		Крім того, згідност.23 ЦК України, моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		Потерпіла просить стягнути моральну шкоду в сумі 400000 грн.
		Цивільний відповідач ОСОБА_7 та його представник у цій частині позову частково визнали та зазначили, що від моменту ДТП обвинувачений сплатив потерпілій грошові кошти на загальну суму 102000 гривень, що частково підтвердили квитанціями від 28.04.2024 року на суму 50050,00 гривень та від 03.06.2024 року на суму 7035,18 гривень.
		Вирішуючи розмір відшкодування моральної шкоди потерпілій, з урахуванням принципів розумності та справедливості, враховуючи моральні та фізичні страждання останньої від вчиненого кримінального правопорушення, фізичні та душевні страждання у зв`язку з втратою чоловіка та годувальника сім`ї, порушення нормального способу життя, з огляду на конкретні обставини самої події, ступінь вини обвинуваченого, суд приходить до висновку, що цивільний позов потерпілої в частині стягнення моральної шкоди підлягає до задоволення в розмірі 400000 гривень. Однак, оскільки цивільним відповідачем було документально доведено перерахування коштів потерпілій на загальну суму 57085,18 гривень обвинуваченим відшкодовано добровільно, доказів витрат таких коштів на матеріальні витрати потерпілою суду не було надано, а тому до стягнення підлягає відшкодування в розмірі 342914,82 гривень.
		Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд також враховує правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 (справа №752/17832/14-ц), відповідно до якої, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
		На думку суду, вказана сума моральної шкоди (342914,82 гривень) буде достатньо та не буде такою, яка сприятиме потерпілій до збагачення, а також буде відповідати позиції, викладеній у вищезазначеному правовому висновку.
		Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_7 не обирався.
		Витрати на проведення експертиз у кримінальному провадженні на загальну суму 14636,48 гривень слід стягнути з обвинуваченого.
		Долю речових доказів вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -
		 
		у х в а л и в :
		 
		Визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, без позбавленням права керувати транспортними засобами.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом двох років не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.
		На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_7 обов`язки передбачені п.1, п. 2 ч.1 ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
		Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 , вартість витрат на залучення експертів на користь держави в розмірі 14636 ( чотирнадцять тисяч шістсот тридцять шість) грн. 48 коп.
		Цивільний позов ОСОБА_5 задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 117155,00 гривень та моральну шкоду в розмірі 342914,82 гривень.
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 залишити не обраним.
		Накладений арешт на майно на підставі ухвали суду від 06.05.2024 - скасувати.
		Речові докази: легковий автомобіль марки «RENAULT»моделі «Dokker» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який поміщено на майданчик затриманих ТЗ ВП №2 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області - повернути власнику ТОВ "Компанія міжрегіонального сервісу";
		легковий автомобіль марки "BMW" моделі 320D реєстраційний номер НОМЕР_1 , який поміщено на майданчик затриманих ТЗ ВП №2 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області - повернути власнику ОСОБА_8 ;
		свідоцтво про реєстрацію ТЗ марки «RENAULT»моделі «Dokker» реєстраційний номер НОМЕР_2 серії НОМЕР_3 , яке поміщено до паперового конверту з логотипом НПУ - повернути власнику ТОВ "Компанія міжрегіонального сервісу";
		свідоцтво про реєстрацію ТЗ марки "BMW" моделі 320D реєстраційний номер НОМЕР_1 серії НОМЕР_4 , яке поміщено до паперового конверту з логотипом НПУ - повернути власнику ОСОБА_8 ;
		частину уламка переднього бампера "BMW" моделі 320D реєстраційний номер НОМЕР_1 який поміщено до спеціалізованого пакету НПУ СУ який зажатий номерною стяжкою № НОМЕР_5 та переданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №2 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області - повернути власнику ОСОБА_8 ; 
		частину уламка передньої решітки та передня фара автомобіля марки «RENAULT»моделі «Dokker» реєстраційний номер НОМЕР_2 , які поміщено до спеціалізованого пакету НПУ СУ який зажатий номерною стяжкою N° НОМЕР_6 та переданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №2 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області - повернути власнику ТОВ "Компанія міжрегіонального сервісу";
		змиви з керма автомобіля марки "BMW" моделі 320D реєстраційний юмер НОМЕР_1 , які поміщено до паперового конверту з логотипом Національна Поліція України Слідче Управління» та передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №2 Мукачівського РУП ГУГП в Закарпатській області; змиви з ручки КПП автомобіля марки "BMW" моделі 320D реєстраційний номер НОМЕР_1 , які поміщено до паперового конверту з логотипом Національна Поліція України Слідче Управління» та передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №2 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області - знищити.
		Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Воловецький районний суд Закарпатської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
		 
		Суддя                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...