Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 700/560/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано судом: 15.11.2024. Зареєстровано: 16.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 18.11.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/700/108/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024250000000175

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 700/560/24 
		Провадження № 1-кп/700/108/24
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 
		 
		15 листопада 2024 р. селище Лисянка
		 
		Лисянський районний суд Черкаської області
		в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		 за участю секретаря ОСОБА_2 ,
		 прокурора ОСОБА_3 ,
		потерпілої ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого ОСОБА_5 ,
		захисника ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Лисянка Черкаської області кримінальне провадження про обвинувачення:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Лисянка Лисянського району Черкаської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 у військовому званні солдат, не судимого, не одруженого, на утриманні має одну неповнолітню дитину, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115КК України,
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», в порушення вимог ст.ст.3, 68 Конституції України, ст.ст.11, 16, 49, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст.1, 3, 4, Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, бути ввічливим і дотримуватися військового етикету, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, 01.05.2024 р. близько 18 год. 30 хв., більш точний час досудовим розслідуванням встановити не вдалося, будучи в стані алкогольного сп`яніння та перебуваючи в приміщенні будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де він проживав спільно з братом  потерпілим ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом на протиправне заподіяння смерті останньому, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді настання смерті потерпілого ОСОБА_7 , під час словесної сварки з останнім, що виникла на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків після спільного вживання алкогольних напоїв, пішов до кухні та взяв до рук кухонного ножа, після чого направився до житлової кімнати в зазначеному будинку, де знаходиться потерпілий ОСОБА_7 , підійшов до нього ззаду та наніс один удар вказаним ножем в спину потерпілого, після чого потерпілий повернувся обличчям до ОСОБА_5 та останній наніс йому три удари ножем в грудну клітку та два удари ножем в живіт, в результаті чого в останнього утворилися тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості, зокрема у вигляді: сліпої колото-різаної рани на задній поверхні грудної клітки та двох сліпих колото-різаних ран на передній поверхні грудної клітки зліва, які відповідно до висновку лікаря судово-медичного експерта Звенигородського міжрайонного відділення КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» №05-9-02/109, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень та тілесні ушкодження, що відповідно до зазначеного висновку експерта відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, зокрема у вигляді: двох проникаючих колото-різаних ран в черевну порожнину та проникаючої колото-різаної рани лівої плевральної порожнини, яка проходить через підшкірно-жирову клітковину, між другим та третім ребрами, пристінкову плевру та проникає в ліву плевральну порожнину, ушкоджуючи серцеву сумку та аорту, що призвело до гострої крововтрати, внаслідок якої, відповідно до вказаного висновку експерта потерпілий ОСОБА_7 помер на місці.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.115 КК України як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. 
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в скоєнні злочину визнав частково, а саме: визнав свою винуватість в частині заподіяння ним смерті братові, але не визнає кваліфікацію його дій як умисне вбивство, вказує на самооборону. Пояснив суду, що з братом-близнюком у нього були непрості стосунки, оскільки той завжди провокував його на конфлікт, мав запальний характер. 01 травня 2024 року він разом з братом зранку працювали на власному подвір`ї, встановлювали ворота. Потім у нього розболілася голова, яка після контузії болить постійно, і він пішов до будинку, увімкнув телевізор, випив знеболювальне, засунув у вуха навушники і ліг на ліжко щоб заснути. В цей час його брат ОСОБА_8 прийшов до нього в кімнату і почав «діставати» його, не давав спати, висмикував з-під голови подушку, провокуючи конфлікт. Він ігнорував брата ОСОБА_8 і не відповідав йому, сподівався, що він заспокоїться. Старався з ним не вступати в конфлікт, бо знав чим це завжди закінчується. Так було і минулого разу, брат ОСОБА_8 під час конфлікту напав на нього з ножем і, під час боротьби, він порізав цим ножем ОСОБА_8 , а потім викликав швидку допомогу, оскільки з грудей брата текла кров. Другий такий випадок закінчився тим, що ОСОБА_8 «штрикнув» ножем його у груди. А це вже третій раз… До будинку заходила мати, яка бачила як ОСОБА_8 чіплявся до нього та просила його піти спати до її будинку, який знаходиться поряд. Але він не захотів йти зі свого будинку, думав, що брат заспокоїться («переказиться»). Проте, брат ОСОБА_8 продовжував чіплятися до нього, бив по голові, ногами по спині. Він піднявся з ліжка і виштовхав брата з кімнати у кухню, підняв подушки та знову ліг у ліжко щоб заснути. Навіть через навушники чув як брат ОСОБА_8 нецензурно лається. Не пам`ятає як опинився у іншій кімнаті («зала»), назустріч йому з кухні з ножем в руках йшов ОСОБА_8 , який сказав: «Зараз я тебе поріжу». Він злякався і спробував вирвати ножа з рук брата, який був на рівні його живота, під час цього порізав об лезо ножа руку. Вони почали боротися з братом. В якийсь момент він впав на ОСОБА_9 , ОСОБА_8 обхопив рукою його шию та почав душити. Як саме наносив ножем удари ОСОБА_8 він не пам`ятає. Отямився лише, коли до будинку зайшов батько. Брат ОСОБА_8 лежав закривавлений на підлозі, а він сидів біля нього. З грудей брата бігла кров, він намагався її зупинити і сказав батькові викликати швидку допомогу. Він не хотів смерті брата, любив його, не знає як так вийшло. Протягом дня разом з братом вони вживали алкоголь, приблизно випили по 3-5 чарок. ОСОБА_10 часто проявляв агресію до оточуючих. Після війни його поведінка стала ще більш не контрольованою і його направили на лікування у психіатричне відділення у м.Рівному. Вважає, що якби не він вбив брата, то брат вбив би його.
		Сторона захисту вважає неправильною кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.1 ст.115 КК України, оскільки за наслідками дослідження доказів, наданих свідками показань та показань обвинуваченого в суді доведено факт умисного вбивства при перевищенні меж необхідної оборони, що підпадає під ознаки ст.118 КК України.
		Зокрема, на думку захисту, мотивів щодо вбивства ОСОБА_7 у ОСОБА_5 не було. Потерпілий мав психічні розлади та неадекватну поведінку, провокував конфлікти з братом, під час яких спричиняв ОСОБА_5 тілесні ушкодження. Показання обвинуваченого під час досудового розслідування та в суді були послідовними та змістовними, під час яких він зазначав, що діяв з метою самооборони, не мав на меті вбивати брата. Такі твердження обвинуваченого підтверджуються висновком судово-медичного експерта, у якому зафіксовані тілесні ушкодження у ОСОБА_5 , які могли виникнути в час та при обставинах вказаних в постанові про призначення експертизи та в протоколі слідчого експерименту від 31.05.2024 за його участю. Допитані у справі свідки чітко пояснювали та надавали характеристику поведінки ОСОБА_7 , вказували, що він був схильний до конфліктів, проявів агресії, в тому числі і до близьких, що відповідає свідченням ОСОБА_5 щодо підстав та обставин конфлікту, який відбувся 01.05.2024, та в наслідок якого ОСОБА_7 загинув.
		Окремо сторона захисту звертає увагу суду на доказ, який вважає недопустимим. Зокрема, захист вважає недопустимим доказом відеозапис з нагрудної камери поліцейських, які прибули на місце події, оскільки дані про цей доказ не внесені до Реєстру матеріалів досудового розслідування та не вказано в переліку «Вилучені предмети, документи і місце їх знаходження». Відповідні відеозаписи були виконані без відповідної санкції суду, без відповідного дозволу прокурора. Не зрозуміло яким чином слідчий отримав доступ до цих відеозаписів, крім того, відеозаписи слідчому надані не на оригінальних носіях  флеш накопичувачі, а вже в редактованому вигляді  на DVD-RW диску. На відеозаписі з нагрудної камери поліцейського ОСОБА_5 пояснює події, водночас він хаотично уривками описує події, але не суперечать версії щодо вчинення вбивства з перевищенням меж необхідної оборони.
		Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 пояснила суду, що вона є сестрою обвинуваченого та потерпілого. Брат ОСОБА_8 мав дуже тяжкий характер, конфліктний. Коли брати повернулися з фронту, то їх стосунки стали ще гіршими, постійні конфлікти і скандали. Брат ОСОБА_8 був дуже агресивний, його нічого не стримувало. Коли почула, що брати знову побилися, то подумала, що ОСОБА_8 знову побив ОСОБА_11 . Вважає, що обвинувачений ОСОБА_5 діяв в стані необхідної оборони. Просить суд суворо не карати обвинуваченого, змінити кваліфікацію дій ОСОБА_5 на ст.118 КК України і застосувати до нього іспитовий строк. 
		Свідок ОСОБА_12 , в судовому засіданні пояснив, що є поліцейським та перебуваючи на добовому чергуванні, а саме: патрулюючи с.Орли, після обіду, близько 15.00 год., надійшло повідомлення щодо ножового порання особи. Після чого було негайно здійснено виїзд на місце пригоди. При вході в будинок побачили, молодого хлопця, який лежав головою до порогу, ногами до других дверей, на спині, обличчям догори. Збоку з лівої сторони було видно ножові поранення - проколи. Обвинувачений сидів від потерпілого на відстані метра, руки його були в крові, і він сказав, що вбив брата ножем. Ніж був біля потерпілого, це був звичайний кухонний ніж. Обвинувачений пояснив, що вбив брата оскільки він його «дістав», йому було тяжко тому він психологічно не витримав та зарізав його. В будинку була присутня мати цих братів. Потім з`явився батько, який телефонував на швидку допомогу. Обвинувачений та батьки говорили, що обвинувачений та вбитий вживали алкогольні напої. Раніше, десь більше року назад він вже виїздив на виклик у цю сім`ю, де ці ж два брати один одного порізали ножем. 
		Свідок ОСОБА_13 , в судовому засіданні пояснив, що обвинувачений є його сином. У них у дворі є ще один будинок, де і проживали його сини  ОСОБА_11 та ОСОБА_14 . Того дня він працював на городі, сини були в хаті. Під вечір він повернувся з городу, відкрив двері до синів у хату та побачив, що ОСОБА_14 лежить, а ОСОБА_11 зупиняв йому кров ватою з рани. Він гукнув дружину, а сам почав телефонувати знайомому зі швидкої. Потім телефонував на швидку допомогу. Потім приїхала поліція, швидка. З сином він в той момент ні про що не говорив. Може сказати, що після того як сини повернулися з війни обоє були ненормальними. Вони мали контузії, у них боліла голова, не могли нормально спати. ОСОБА_14 лежав на лікуванні у психіатрії, його все дратувало, він постійно морально діставав ОСОБА_11 . У ОСОБА_11 був сильний головний біль, були провали в пам`яті. Раніше хлопці між собою інколи сварилися. ОСОБА_11 був спокійнішим та більш поступливим. ОСОБА_14 був більш агресивним та запальним. Сашко після війни міг і до нього простягнути руки. 
		Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснила, що вона є матір`ю обвинуваченого та померлого. Того дня прийшов чоловік і сказав, що хлопці побилися. Це було близько 18.00 год. Коли прибігла до хати подивитися що сталося, то ОСОБА_16 лежав на підлозі, а ОСОБА_11 сидів над ним навколішки. Викликали швидку та викликали поліцію. Вони з ОСОБА_11 надавали Сашкові першу медичну допомогу, але нічого не змогли зробити. ОСОБА_11 зупиняв ватою кровотечу на грудях. Вона запропонувала зробити штучне дихання. ОСОБА_14 був без свідомості. Вона бачила на грудях одну рану. ОСОБА_14 лежав у коридорі на спині. Потім приїхав сват  ОСОБА_17 , а за ним швидка допомога. ОСОБА_11 постійно говорив, що він такого не хотів. Поряд лежав кухонний ніж і ОСОБА_11 казав поліції, що наніс удар саме цим ножем. Перед цими подіями вона заходила до хлопців, десь о 17.00 год. ОСОБА_11 в той час лежав на ліжку вкритий з головою, а ОСОБА_14 шарпав та будив його. Вона просила, щоб ОСОБА_14 його не чіпав, а ОСОБА_11 просила, щоб пішов до неї в хату. Саша пообіцяв, що ляже спати і не чіпатиме брата. У ОСОБА_11 були постійні головні болі. До війни хлопці між собою сварилися. Але коли повернувся ОСОБА_16 із госпіталю конфлікти стали більшими. Саша лежав у госпіталі з проблемами з психікою. Він став дуже нервовим та дратівливим. Бачила, що ОСОБА_16 випив, але пляшки не бачила. Декілька років назад між братами був конфлікт, і ОСОБА_14 порізав Сергія ножем. У ОСОБА_11 залишився шрам. Хлопці близнюки, але характери у них були різні. ОСОБА_16 ще зі школи був більше всім незадоволений, встрявав у бійки, а «розгрібав» все ОСОБА_11 . У побуті більше допомагав ОСОБА_11 . Наслідки контузії у ОСОБА_11 були дуже важкі, були сильні головні болі. 
		Свідок ОСОБА_18  в судовому засіданні пояснила, що працює фельдшером на швидкій допомозі. 01.05.2024 року надійшов виклик в с.Смільчинці, а саме: ножове поранення. Коли зайшли до хати, то побачили чоловіка на підлозі, в одних трусах без ознак життя. У нього не було дихання та пульсу. Вона почала робити непрямий масаж серця, а колега побіг за приладами до машини. Прийшла фельдшер ОСОБА_19 і вони почали реанімувати хлопця. На хлопцеві була кров на ногах, а на тулубі було таке враження, що його помили. Ножові поранення знаходилися в області серця, два ножових поранення в області нирок (позаду). Всього було п`ять поранень. 
		Свідок ОСОБА_19  в судовому засіданні пояснила, що вона є фельдшером в МНС. 01.05.2024 року, після обіду надійшов виклик в с.Смільчинці у зв`язку з ножовим пораненням. Коли зайшли до хати, то побачили чоловіка на підлозі, в одних трусах без ознак життя. Він лежав головою до виходу з хати. Близько 40 хв. проводили реанімаційні заходи. Бачила ножові порання в області грудей, нирок, живота, всього було близько 5 ножових поранень. В процесі реанімації бачила кухонного ножа, який лежав поряд з померлим. 
		Свідок ОСОБА_20  в судовому засіданні пояснив, що працює водієм на швидкій допомозі. 01.05.2024 року, близько 20.00 год. він привіз фельдшерів на виклик у с.Смільчинці. У хаті при вході лежав непритомний чоловік з ножовими поранення. Медики намагалися реанімувати цього чоловіка. Від присутніх у будинку дізнався, що ці рани наніс брат потерпілого. 
		Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснив, що працює водієм швидкої допомоги. ОСОБА_13 є його сватом. 01.05.2024 ОСОБА_13 зателефонував йому і повідомив, що в ОСОБА_8 немає пульсу. Він сказав, щоб викликали швидку. ОСОБА_21 сказав, що вже викликав, але попросив і його приїхати, оскільки думав що так як він працює на швидкій допомозі зможе чимось допомогти. Коли приїхав, побачив ОСОБА_8 , який лежав на пілозі у прихожій головою до дверей, біля нього навколішки стояла мати та брат ОСОБА_11 . Вони намагалися допомогти Сашкові. Мати витирала ОСОБА_8 , а ОСОБА_11 робив непрямий масаж серця. Він розумів, що на той момент ОСОБА_8 уже був неживий. Після нього через 5-10 хв. приїхала поліція і швидка допомога. Мати хлопців там на місці сказала, що цю ситуацію спровокував ОСОБА_14 . ОСОБА_11 в той момент сказав, що не хотів такого. Він раніше помічав, що ОСОБА_14 себе поводив зверхньо відносно ОСОБА_11 . Декілька років назад, до війни, ОСОБА_14 порізав ОСОБА_11 в грудну клітку, був поріз зверху ножем, рану зашивали у лікарні. Він тоді був на зміні у швидкій допомозі. ОСОБА_11 більш м`якший характером, ОСОБА_14 був більше задиристий. 
		Свідок ОСОБА_22  в судовому засіданні пояснила, що батьки обвинуваченого та потерпілого доводяться їй сватами. До її чоловіка  ОСОБА_17 зателефонував сват і сказав, що у ОСОБА_23 немає пульсу. Чоловік поїхав до будинку сватів. О 20.30 чоловік зателефонував їй і сказав, що ОСОБА_16 помер, ножове поранення. Вона знає і ОСОБА_14 і ОСОБА_11 ще зі школи, оскільки працювала там технічним працівником. ОСОБА_11 більше наглядав за ОСОБА_14 . Коли ОСОБА_14 бився, ОСОБА_11 завжди за ним заступався. ОСОБА_16 поводився більше негативно відносно ОСОБА_11 . Знає зі слів невістки, що в ОСОБА_11 були великі головні болі. Раніше між хлопцями був конфлікт, ще до війни, але точно не пам`ятає за яких обставин. 
		Свідок ОСОБА_24  в судовому засіданні пояснила, що вона є колишньою дружиною обвинуваченого ОСОБА_25 . У них є спільна донька. Після розлучення підтримують стосунки як батьки доньки. ОСОБА_14 був завжди агресивним, ОСОБА_11 завжди їй допомагав, сплачував аліменти, нічого поганого відносно нього не може сказати. Він хороший батько. Останнім часом ОСОБА_14 гірше ставився до ОСОБА_11 . ОСОБА_16 постійно провокував ОСОБА_11 на конфлікти. Конфлікти між ними були завжди, але останнім часом їх стало більше. 
		Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні пояснила, що обвинувачений є її батьком. Батько є добрим, завжди їй допомагав морально і фінансово, нічого поганого сказати про нього не може. Спілкувалися до війни часто, потім трохи рідше по телефону. Батько цікавився нею, завжди допомагав фінансово, вона їздила до нього і до його батьків. Іноді між батьком і його братом  ОСОБА_14 виникали непорозуміння. Це були словесні перепалки. 
		Свідок ОСОБА_27 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_28 та ОСОБА_29 жили по сусідству біля неї та в школі також росли на її очах, оскільки вона працювала у школі. ОСОБА_11 завжди був спокійним та врівноваженим. ОСОБА_14 був задиркуватий та завжди влазив у якісь «передряги». У молодшому віці ОСОБА_14 захищав ОСОБА_11 . Коли хлопці стали старшими, ОСОБА_11 більше захищав брата, оскільки ОСОБА_14 був запальним та постійно потрапляв у неприємності. Вдома батькам більше допомагав ОСОБА_11 . Знає, що ОСОБА_14 поранив ножем ОСОБА_11 років 3-4 назад. ОСОБА_11 дуже хороша людина, завжди всім допомагав, як батькам так і людям у селі.
		Заслухавши показання обвинуваченого ОСОБА_5 та враховуючи часткове визнання вини, дослідивши та перевіривши в судовому засіданні докази, зібрані у справі, суд вважає повністю доведеною його винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину при викладених у обвинувальному акті обставинах, що підтверджується:
		- даними, які містяться в протоколі огляду місця події від 01 травня 2024 року з фототаблицями до нього та відеозаписом (а.с. 4-40 т.2), відповідно до яких об`єктом огляду є житловий будинок в АДРЕСА_1 , де знаходиться труп чоловічої статі, з різаними ранами на грудній клітці та тулубі. З місця події вилучено ніж, змиви, одяг, документи та мобільні телефони;
		- даними, які містяться у висновку експерта № 05-9-02/109 від 02.05.2024 (а.с. 42-44 т.2), з яких вбачається, що у трупа ОСОБА_7 були виявлені наступні тілесні ушкодження: проникаюча колото-різана рана №1 лівої плевральної порожнини від вказаної рани іде раньовий канал в підшкірно-жировій клітковині, проходить між другим та третім ребрами, пристінкову плевру та проникає в ліву плевральну порожнину, ушкоджуючи серцеву сумку та аорту, спричинена дією плаского колюче-ріжучого знаряддя та відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя; сліпа колото-різана рана №2 на передній поверхні грудної клітки з ліва, спричинена дією плаского колюче-ріжучого знаряддя та носить ознаки легких тілесних ушкоджень; сліпа колото-різана рана №3 на передній поверхні грудної клітки з ліва, спричинена дією плаского колюче-ріжучого знаряддя та носить ознаки легких тілесних ушкоджень; проникаюча колото-різана рана №4 в черевну порожнину від вказаної рани іде раньовий канал в підшкірно-жировій клітковині, через пристінкову очеревину та проникає в черевну порожнину, ушкоджуючи сальник, спричинена дією плаского колюче-ріжучого знаряддя та відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя; сліпа колото-різана рана №5 на задній поверхні грудної клітки з ліва, спричинена дією плаского колюче-ріжучого знаряддя та носить ознаки легких тілесних ушкоджень; проникаюча колото-різана рана №6 в черевну порожнину, від вказаної рани іде раньовий канал в підшкірно-жировій клітковині, через пристінкову очеревину та проникає в черевну порожнину, де маються відповідні ушкодження, спричинена дією плаского колюче-ріжучого знаряддя та відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Причиною смерті ОСОБА_7 є гостра крововтрата, внаслідок колото-різаного поранення аорти. Враховуючи ступінь розвитку ранніх трупних явищ та відсутніх пізніх трупних явищ, смерть настала близько 15-17 годин до моменту дослідження трупа в морзі. В результаті судово-токсикологічного дослідження крові трупа ОСОБА_7 виявлено етиловий спирт в концентрації 3,42 проміле, що відносно живих осіб відповідає тяжкому ступеню алкогольного сп`яніння;
		- даними, які містяться у висновку експерта №05-9-02/109-17 від 09.07.2024 щодо додаткової судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_7 , з якого вбачається, що виявлені тілесні ушкодження на тілі ОСОБА_7 виникли від шестикратної дії плаского колюче-ріжучого знаряддя; враховуючи тяжкість виявлених ушкоджень на тілі ОСОБА_7 міг жити з моменту нанесення тілесних ушкоджень до настання смерті на протязі нетривалого часу (від кількох секунд до кількох хвилин); будь-яких об`єктивних судово-медичних даних для встановлення в якому положенні перебував ОСОБА_7 в момент спричинення йому ушкоджень при експертизі трупа не встановлено; під час нанесення тілесних ушкоджень нападник та потерпілий могли знаходитись в різноманітних положеннях; враховуючи характер ушкоджень на тілі ОСОБА_7 , дані ушкодження могли виникнути внаслідок нанесення одним і тим самим предметом або предметом з аналогічними характеристиками; виключається можливість утворення всіх виявлених тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_7 внаслідок однократного падіння з висоти власного зросту, із положення стоячи на площині, з наступним ударом об пласке колюче-ріжуче знаряддя; виявлені тілесні ушкодження на тілі ОСОБА_7 могли утворитись за рахунок ударів ножем, наданого на експертне дослідження. (а.с.45-48 т.2)
		- даними, які містяться у висновку судово-медичного експерта № 02-01/609 від 11.07.2024 (а.с. 54-55 т.2), відповідно до якого згідно довідки №127 від 02.05.2024 у ОСОБА_5 мали місце ушкодження у вигляді: саден лівого колінного суглобу, правої лопатки, лівого плеча, 4-го пальця правої кисті; вказані ушкодження виникли від дії тупих предметів, могли виникнути в час та при обставинах, вказаних в постанові про призначення експертизи та в протоколі проведення слідчого експерименту від 31.05.2024 за його участю.
		- даними відеозапису з нагрудних відеореєстраторів працівників ГРПП СПД №2 Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, протоколом огляду предмету та фототаблицею до нього, на яких відображено перебіг подій після прибуття поліції на місце злочину. (а.с.56-66 т.2)
		- даними аудіозапису виклику на гарячу лінію «103», де зафіксовано розмову ОСОБА_13 з диспетчером швидкої допомоги, під час якої він повідомляє, що брат ударив потерпілого ножем в ділянку біля серця. (а.с.74-78 т.2)
		- даними протоколу огляду предметів, які були вилучені з місця огляду події 01.05.2024 по АДРЕСА_1 .
		- даними, які містяться у висновку експерта №05-1-09/267 від 03.06.2024 судово-медичної експертизи зразка крові ОСОБА_5 , відповідно до якого кров ОСОБА_5 відноситься до групи А(ІІ) з ізогемаглютинінами анти-В за ізосерологічною системою АВО. 
		- даними, які містяться у висновку експерта №05-1-09/229 від 10.05.2024 судово-медичної експертизи зразка крові ОСОБА_7 , відповідно до якого кров ОСОБА_5 відноситься до групи А(ІІ) з ізогемаглютинінами анти-В за ізосерологічною системою АВО.
		- даними, які містяться у протоколі слідчого експерименту з відеозаписом до нього від 31 травня 2024 року (а.с. 144-151 т.2), з яких вбачається, що слідчий експеримент відбувався за участю захисника та статиста, за допомогою якого ОСОБА_5 показував як ОСОБА_30 погрожував йому ножем та як він упав на коліна, а ОСОБА_8 обхопив рукою його голову та почав здушувати за шию. (а.с.144-151 т.2)
		- даними, які містяться у висновку судово-психіатричного експерта №350 від 19.06.2024, відповідно до якого ОСОБА_5 на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованих йому дій та на теперішній час виявляв і виявляє ознаки органічного емоційно-лабільного розладу, не різко вираженого, в стані компенсації - що враховуючи не психотичний рівень порушень, незначну глибину та компенсованість проявів виснажуваності, інертності, сповільненості нервово-психічних процесів, при збереженості в цілому продуктивності мислення, пам`яті, критичних і прогностичних функцій, не позбавляло на вказаний період часу та не позбавляє на теперішній час його здатності усвідомлювати свої дії та свідомо керувати ними, не перешкоджає йому правильно сприймати обставини, що мають значення у справі, та давати про них покази під час проведення з ним слідчих дій та в судовому процесі. Посилання ОСОБА_5 в посткримінальній ситуації на непам`ятання тих чи інших коротких проміжків часу в період інкримінованих йому дій, з огляду на весь комплекс досліджених та проаналізованих матеріалів (в тому числі і показів підозрюваного, показів свідків, пояснень підекспертного під час експертизи), не є відображенням наявності у ОСОБА_5 в період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованих йому дій, будь-якого тимчасового розладу психічної діяльності або іншого хворобливого стану психіки, та відповідно не є ознакою неспроможності усвідомлювати свої дії та свідомо керувати ними. (а.с.173-176 т.2)
		- даними, які містяться в обвинувальному акті у кримінальному провадженні №12021255310000031 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, де серед фактичних обставин кримінального правопорушення зазначено наступне. Досудовим розслідуванням встановлено, що 28.12.2020, близько 20 год. 00 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи в домоволодінні АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень брату ОСОБА_7 , наніс останньому один удар в область грудей ножем, який тримав у правій руці, чим заподіяв ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді колотої рани на передній поверхні грудної клітки, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. (а.с.190-192 т.2)
		- даними ухвали Лисянського районного суду Черкаської області від 22.06.2021 про закриття провадження у справі №12021255310000031 у зв`язку з примиренням з потерпілим ОСОБА_7 , постановлену у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України. (а.с. 188-189 т.2)
		- даними довідки №440 з КНП «Черкаський обласний наркологічний диспансер Черкаської обласної ради», відповідно до яких встановлено, що на момент огляду ОСОБА_5 02.05.2024 о 5 год. 15 хв. ознак сп`яніння не виявлено. Встановлено факт вживання алкоголю (0,3%).
		Оцінюючи надані стороною обвинувачення в якості доказів відеозаписи з нагрудної камери поліцейського, які сторона захисту просила визнати недопустимим доказом, суд виходить з наступного.
		За змістом п. 1 ч. 1. ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, для виявлення або фіксування правопорушення.
		Так, недопустимими повинні бути визнані докази, які отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		В той же час, сторона захисту посилається як на підставу для визнання відеозапису з нагрудної камери поліцейського недопустимим доказом, оскільки відеозаписи були виконані без відповідної санкції суду, без відповідного дозволу прокурора. Проте, захисник не вказує якою саме нормою закону передбачена така вимога. 
		Також захисник вказує як на підставу для визнання доказу недопустимим  позапроцесуальний спосіб отримання слідчим вищевказаного відеозапису. Крім того, відеозаписи слідчому надані не на оригінальних носіях  флеш накопичувачі, а на DVD-RW диску.
		Між тим, судом не встановлено порушення порядку отримання слідчим як доказу відеозапису з нагрудної камери поліцейського
		Відповідно до приписів частин 1, 2ст. 93 КПКзбирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом як проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, так і витребування та отримання від органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
		Отже, сторона захисту безпідставно виходить із того, що наданий слідчому на його запит відеозапис було отримано поза процесуальним порядком. 
		При цьому необхідно зважати на те, що згідно з ч. 4ст. 132 КПКдля оцінки потреб досудового розслідування варто враховувати можливість отримати речі й документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні,без застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
		Отримання тимчасового доступу до речей, документів і, за наявності підстав для того, розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, обумовлене, за приписамист. 163 КПК, необхідністю доведення стороною кримінального провадження наявності достатніх підстав вважати, щобез такого доступу та вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.
		За відсутності таких обставин, тим більше за умови добровільного надання доказу стороною чи учасником кримінального провадження, у володінні яких вони перебувають,не виникає підстав та умов до звернення з клопотанням до слідчого судді стосовно застосування заходівзабезпечення кримінального провадження у виді тимчасового доступу до документів і речей.
		Під час судового розгляду сторона захисту наполягала на тому, що ними визнаються як належні і допустимі докази відеозаписи з місця події, відповідно просили суд не переглядати їх повністю в судовому засідання через травмуючий фактор для учасників кримінального провадження. Отже, сторона захисту не заперечувала достовірність обставин, зафіксованих на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського.
		Зміст відеозапису з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовано прибуття поліцейських на місце події та обстановку в будинку по АДРЕСА_1 , зміст пояснень свідків щодо обставин справи, узгоджуються між собою, а тому у суду відсутні підстави для визнання цього доказу недопустимим.
		На переконання суду, дані відеозаписи є належними і допустимими доказами, оскільки в сукупності з іншими дослідженими доказами, відображають перебіг подій 20.10.2021, підтверджують достовірність обставин, що викладені в обвинуваченні.
		Водночас, суд не дає оцінку показанням ОСОБА_5 , що були зафіксовані на відеозаписі, на запитання поліцейського про події, які сталися між ним та його братом в будинку, керуючись при цьому принципом безпосередності сприйняття показань, закріпленому у ст.23 КПК України та зважаючи на відсутність контролю за дотриманням прав підозрюваного під час його допиту.
		У процесі дослідження і оцінки доказів у даному кримінальному провадженні, суд не встановив процесуальних порушень при їх збиранні, які б ставили під сумнів обґрунтованість доводів сторони обвинувачення про доведеність вини ОСОБА_5 .
		Суд критично оцінює версію сторони захисту про перебування обвинуваченого в стані необхідної оборони з огляду на наступне. 
		Для вирішення питання про кваліфікацію складу злочину, пов`язаного з умисним позбавленням життя особи, зокрема щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж, суд у кожному випадку, враховуючи конкретні обставини справи, повинен здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання.
		У відповідності з ч.ч. 1, 2ст. 36 КК Українинеобхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. Кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади. Право на необхідну оборону виникає лише за наявності для цього певної підстави. Відповідно до ч. 1ст. 36 КК Українитака підстава характеризується двома елементами: вчиненням особою суспільно небезпечного посягання та необхідністю його негайного відвернення або припинення.
		У разі, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватись на загальних підставах
		З показань обвинуваченого ОСОБА_5 випливає, що його брат ОСОБА_7 направив ніж в його бік, тому він спробував вирвати його з рук останнього, зав`язалася бійка, потерпілий почав його душити, обхопивши рукою шию, і лише після цього він почав наносити удари ОСОБА_7 ножем. Хоч докладно і послідовно про механізм нанесення ударів потерпілому обвинувачений не дав показань, сказавши, що не пам`ятає.
		Водночас, свідок ОСОБА_12 пояснив суду, що обвинувачений на місці події пояснював, що вбив брата, оскільки він його «дістав», йому було тяжко, тому він психологічно не витримав та зарізав його. Вказані свідчення узгоджуються з іншими доказами у справі про характер стосунків між братами.
		Суд звертає увагу, що на місці події під час фіксування обставин злочину обвинувачений не зробив жодної заяви про напад на нього з ножем ОСОБА_7 , а також про те, що він оборонявся. 
		Крім цього, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 стверджував, що він декілька років тому отримав від брата ОСОБА_7 ножове поранення в область грудної клітки, демонструючи при цьому шрам на тілі. Проте, належних та допустимих доказів щодо обставин цього кримінального правопорушення стороною захисту не надано. 
		Між тим, прокурор в судовому засіданні надав копію ухвали Лисянського районного суду Черкаської області від 22.06.2021 про закриття провадження у справі у зв`язку з примиренням ОСОБА_5 з потерпілим ОСОБА_7 , постановлену у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та копію обвинувального акту. Як пояснив обвинувачений, справа стосувалася також ножового поранення під час конфлікту з братом. 
		Отже, стосунки між братами носили триваючий конфліктний характер. Зі слів обвинуваченого дня не проходило без сварок, образ. Як виразився обвинувачений, брат постійно його «діставав», тобто провокував на конфлікт, який часто закінчувався бійкою. Свідки також вказували на конфліктний характер потерпілого, його агресивність.
		Надаючи оцінку позиції обвинуваченого ОСОБА_5 щодо самозахисту, суд виходить з того, що доказів, які б свідчили про завдання обвинуваченим ударів ножем внаслідок оборони від нападу брата, матеріали справи не містять. Посилання захисту на наявність тілесних ушкоджень у обвинуваченого у вигляді саден лівого колінного суглобу, правої лопатки, лівого плеча, 4-го пальця правої кисті і які відповідно до висновку судово-медичного експерта виникли від дії тупих предметів, могли виникнути в час та при обставинах, вказаних в постанові про призначення експертизи та в протоколі проведення слідчого експерименту від 31.05.2024 за його участю, не підтверджують перебування ОСОБА_5 у стані оборони під час завдання ударів ножем потерпілому, а вказують на сліди боротьби та бійки між братами.
		Аналіз показань обвинуваченого ОСОБА_5 , а також сукупність усіх встановлених в судовому засіданні обставин кримінального правопорушення, зокрема те, що між обвинуваченим ОСОБА_5 з одного боку та потерпілим ОСОБА_7 з іншого боку, безпосередньо перед скоєнням кримінального правопорушення виникла конфліктна ситуація, яка полягала у надокучливому чіплянні та образах з боку потерпілого, а також враховуючи спосіб вчинення злочину, характер та локалізацію тілесних ушкоджень шість ножових поранень, три з яких є проникаючими і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, суд вважає, що вказане вище свідчить про наявність у обвинуваченого прямого умислу на скоєння вбивства ОСОБА_7 на ґрунті сформованих особистих неприязних відносин.
		Суд вважає, що злочинний намір обвинуваченого, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_7 , та наявність ознаки суб`єктивної сторони складу даного злочину, а саме бажання настання смерті потерпілого, свідчить характер, чисельність, локалізація, тяжкість тілесних ушкоджень та підтверджується тим, що ОСОБА_5 наносив числені удари ножем в життєво важливі органи, а саме в область серця та живота, в результаті яких ОСОБА_7 помер на місці.
		Також знайшов своє підтвердження мотив скоєного вбивствана ґрунті неприязних стосунків, зокрема, образи, докори та чіпляння протягом тривалого часу, які носили систематичний характер зі слів обвинуваченого. 
		Вказані обставини у своїй сукупності з очевидністю вказують на те, що ОСОБА_5 усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання, а тому суд вважає доведеним, за вказаних вище обставин, що ОСОБА_5 мав прямий умисел на позбавлення життя ОСОБА_7 , і реалізуючи свій намір, умисно заподіяв смерть потерпілому.
		Судом в межах повноважень, визначених ч. 3ст. 26 КПК України, були створені всі необхідні умови та вжиті всі можливі заходи для реалізації стороною захисту її процесуальних прав, в тому числі права обстоювати свою правову позицію та надавати докази на її обґрунтування, а також для повного та об`єктивного з`ясування обставин на підстав наданих сторонами доказів.
		Згідно ст.23 КПК Україникримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
		Будь яких істотних порушеньКПК Українипід час досудового слідства, які б вплинули на кваліфікацію дій обвинуваченого та поставили б під сумнів зібрані по справі докази, судом не встановлено.
		Оцінюючи вказані вище докази в їх сукупності суд приходить до переконання, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального-правопорушення злочину, передбаченого ч. 1ст. 115 КК Українивстановлена згідно з критерієм доведеності «поза розумним сумнівом» (ст.17 КПК України). 
		Отже, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з`ясувавши всі обставини, встановлені під час кримінального провадження, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, в їхній сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв`язку, суд дійшов висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчинені вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні, та його дії суд кваліфікує за ч. 1ст. 115 КК України- вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
		При призначенні покарання ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно дост. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який є військовослужбовцем, неодружений, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніше не судимий, має на утриманні неповнолітню доньку, вину визнав частково, жалкує про скоєне. Також суд враховує характеристики на обвинуваченого з місця проживання, роботи та служби, які різняться за своєю оцінкою обвинуваченого у побуті, на роботі та військовій службі від позитивних до негативних.
		Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно зіст. 66 КК України, суд визначає неправомірну поведінку потерпілого ОСОБА_7 щодо брата ОСОБА_5 , який спровокував конфлікт, що став наслідком його вбивства. Також пом`якшуючою обставиною суд враховує надання ОСОБА_31 потерпілому допомоги безпосередньо після вчинення злочину.
		Суд не враховує як пом`якшуючу обставину добровільне відшкодування завданого збитку обвинуваченим потерпілій, оскільки таке відшкодування носить формальний характер, що випливає із незначної суми відшкодування  80000 грн., а також враховуючи позицію потерпілої, яка є рідною сестрою обвинуваченого та фактично стала на його захист. 
		В якості обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
		Підстав для застосування ст.ст.69,75 КК Україничи приписівст. 69-1КК України, до обвинуваченого, суд не вбачає.
		Відповідно достатті 27 Конституції України, кожна людина має невід`ємне право на життя, ніхто не може бути свавільно позбавлений життя, а обов`язок держави захищати життя людини. Формою державного захисту життя та особистої недоторканності людини є встановлення кримінальної відповідальності за злочини проти життя і здоров`я.
		Кримінально-правова охорона життя людини є важливим завданням, успішне виконання якого значною мірою залежить від правильного застосовування кримінального закону; особа, яка вчинила злочин проти життя та здоров`я особи, що є найвищою цінністю, повинна нести справедливе покарання.
		Конституційний Суд України у рішенні від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та межі покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного (абзац п`ятий підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини рішення).
		На підставі вищевикладеного, враховуючи вимоги ст.65 КК Українипро те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, відповідно дост. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, його наслідків, а також приймаючи до уваги велику ступінь суспільної небезпеки вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, враховуючи, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі.
		На переконання суду, обставини вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення (злочину), а також його наслідків у вигляді смерті потерпілого, свідчать про високу суспільну небезпеку обвинуваченого, а відтак і неможливість його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень без реального відбування покарання у виді позбавлення волі.
		Враховуючи, що обвинуваченому призначено покарання у виді позбавленні волі реально, з урахуванням особи та обставин, встановлених під час кримінального провадження, суд не вбачає підстав, передбачених ч. 3ст. 377 КПК України, для зміни обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили на такий, що не пов`язаний з триманням під вартою. Таким чином, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 слід залишити без змін.
		Початок строку відбування покарання обвинуваченому слід обчислювати з дня набуття вироком законної сили, оскільки згідно з ч. 1ст. 17 КПК України, особа не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде встановлено обвинувальним вироком, тобто покарання може бути призначене лише з моменту ухвалення судом обвинувального вироку та набрання ним законної сили.
		Відповідно до ч. 5ст. 72 КК Українисуд вважає за необхідне зарахувати в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_5 за даним вироком покарання строк попереднього ув`язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі за період тримання під вартою з 01 травня 2024 року по день набрання вироком законної сили.
		Відповідно до ч. 4ст. 174 КПК Українисуд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови у цивільному позові.
		Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду від 03.05.2024 № 711/3551/24 в рамках кримінального провадження № 12024250000000175 від 01.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 115 КК Українинакладено арешт на майно, яке вилучено в ході проведення огляду 01.05.2024. 
		Накладений даною ухвалою слідчого судді арешт слід скасувати після набрання вироком законної сили, згідно вимогст. 174 КПК України.
		Цивільний позов у справі відсутній.
		Відповідно до положень ч.2ст. 124 КПК Україниз обвинуваченогона користьдержави необхідностягнути документальнопідтверджені витратина залученняексперта врозмірі 13025грн.41коп. Судово біологічна експертиза №СЕ-19/124-24/8759-БД від 04.07.2024 р становить 9996 грн.29 коп. (дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто шість гривень двадцять дев`ять копійок); судово дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/124-24/8760-Д від 13.06.2024 становить 3029 грн.12 коп. (три тисячі двадцять дев`ять гривень дванадцять копійок).
		Долю речових доказів суд вирішує на підставіст. 100 КПК України.
		Керуючись ст.ст.368-370,ст.ст.373,374КПК України,-
		УХВАЛИВ:
		Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1ст. 115 КК Українита призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.
		Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді тримання під вартою.
		Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з дня набрання вироком законної сили.
		На підставі ч. 5ст. 72 КК Українизарахувати в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_5 за даним вироком покарання строк попереднього ув`язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі за період тримання під вартою з 01 травня 2024 року по день набрання вироком законної сили.
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в розмірі 13025 грн. 41 коп. (тринадцять тисяч двадцять п`ять гривень 41 копійка).
		Накладений ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду від 03.05.2024 № 711/3551/24 в рамках кримінального провадження № 12024250000000175 від 01.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 115 КК Україниарешт на майно, вилучене за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: - змив речовини бурого кольору з поверхні рами вхідних дверей, який поміщено до паперового конверту, змив речовини бурого кольору з рами дверей входу до кімнати № 2, який поміщено до паперового конверту, змив речовини бурого кольору з килима кімнати № 2, який поміщено до паперового конверту, змив речовини бурого кольору з кімнати № 2 біля ніг трупу, який поміщено до паперового конверту, змиви з правої та лівої руки, які поміщено до окремих паперових конвертів, ніж з кімнати № 2, який поміщено до паперового конверту, зрізи нігтів з правої та лівої руки трупа, які поміщено до окремих паперових конвертів, зрізи волосся з п`яти ділянок голови трупа, які поміщено до паперового конверту, дактилокарта трупа, яку поміщено до паперового конверту, футболку з плямами речовини булого кольору, яку поміщену до картонної коробки, паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_5 , який поміщено до сейф пакету PSP 1240136, паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_5 , який поміщено до сейф пакету № GSU 1004837, куртка синя з плямами речовини бурого кольору, яка поміщена до картонної коробки, змив зі шпалер кімнати № 3, речовини бурого кольору, який поміщено до паперового конверту, військовий квиток на ім`я ОСОБА_5 , який поміщено до сейф пакету № GSU 1004842, військовий квиток на ім`я ОСОБА_7 , який поміщено до сейф пакету № GSU 1004841, мобільний телефон марки «HUAWEI» з сімкартою «Київстар», який поміщено до сейф пакету № GSU 1004839, мобільний телефон марки «Redmi» з сімкартою «Київстар», який поміщено до сейф пакету № GSU 1004840, змив речовини бурого кольору з дверей кімнати № 5, який поміщено до паперового конверту, змив речовини бурого кольору з підлоги кімнати № 5, який поміщено до паперового конверта, 6 (шість) слідів папілярних візерунків, які поміщено до сейф пакету WAR 1074496, які виявлені та вилучені в ході огляду 01.05.2024 місця події;
		- штани спортивні, футболку та шкарпетки, поміщені до сейф пакету НПУ № PSP 4377421 та опечатані, які вилучені під час затримання підозрюваного ОСОБА_5 , в порядкуст.208КПК України  скасувати після набрання вироком законної сили.
		Речові докази у справі:
		-змив речовинбурого кольоруз поверхнірами вхіднихдверей; змивречовини бурогокольору зрами дверей;змив речовинибурого кольоруз килима;змив речовинибурого кольоруз кімнатибіля нігтрупа ОСОБА_7 ;ніж;змиви зправої талівої рукитрупа ОСОБА_7 ;зрізи нігтівз правоїта лівоїруки трупа ОСОБА_7 ,зразки волоссяз п`ятиділянок головитрупа ОСОБА_7 ;дактилокарта трупа ОСОБА_7 ;футболка зплямами речовинибурого кольору;куртка синяз плямамиречовини бурогокольору;змив речовинибурого кольорузі шпалер;змив речовиибурого кольоруз дверей;змив речовинибурого кольоруз підлоги;шість слідівпапілярнх візерунків,штани спортивні,футболка ташкарпетки;зразки букальногоепітелію,відтиски слідівпальців рукта долоней,зрізи нігтівз обохрук,змиви зобох рук ОСОБА_5 ,зразки підозрюваного ОСОБА_5 -надані дляпроведення експертнихдосліджень доКУ «ЧОБСМЕ»,що переданідо кімнатизберігання речовихдоказів СУГУНП вЧеркаській області знищити після набрання вироком законної сили;
		- два паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_5 ; військовий квиток на ім`я ОСОБА_5 , мобільний телефон марки «HUAWEI» з сім-картою «Київстар»; мобільний телефон марки «Redmi» з сім-картою «Київстар» - передати на зберігання ОСОБА_13 . 
		- військовий квитокна ім`я ОСОБА_7 ,який поміщено до сейф-пакету № GSU 1004841 - направити до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ), для вжиття відповідних заходів;
		- копія картивиклику швидкоїмедичної допомогивід 01.05.2024№576КНП «ОЦЕМДта МКЧОР» на1аркуші,аудіо записповідомлення бригадиШМД КНП«ОЦЕМД таМК ЧОР» від01.05.2024,який вилученона дискдля лазернихсистем зчитування«DVD-RW»,ємністю 4,7GB,копія карткивиїзду швидкоїмедичної допомогиКНП «ОЦЕМДта МКЧОР» від 01.05.2024на 2аркуша;диск длялазерних системзчитування (DVD-RW)ємністю 4,7GB,на якомузберігається одинаудіо-файлповідомлення наспеціальну лінію102від 01.05.2024;диск длялазерних системзчитування (DVD-RW)ємністю 4,7GB,на якомузберігаються чотиривідео-файлиз відеозаписамиз нагруднихбоді-камерпрацівників ГРППСПД №2Звенигородського РВПГУНП вЧеркаській області,які зберігаютьсяпри матеріалахкримінального провадження залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
		На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Лисянський районний суд Черкаської області.
		Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору в порядку, визначеному ст.376 КПК України.
		 
		 
		 
		      Суддя ОСОБА_32

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...