Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 465/8585/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Самовільне залишення військової частини або місця служби.
Надіслано для оприлюднення: 15.11.2024. Зареєстровано: 16.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 18.11.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/465/1268/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62024140120000880

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		465/8585/24
		1-кп/465/1268/24 
		 
		 
		 
		 
		 
		Вирок
		Іменем України
		15.11.2024  року Франківський районний суд м. Львова  в складі:
		головуючого судді        ОСОБА_1 
		за участю секретаря судового засідання -   ОСОБА_2 
		в ході розгляду у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі суду, в м. Львові обвинувального акта, долученого до нього реєстру, матеріалів досудового розслідування та угоди про визнання винуватості, укладеної 29 жовтня 2024 року між прокурором  публічним обвинувачем та обвинуваченим і його захисником у кримінальному провадженні 62024140120000880 від 29.08. 2024 , відносно
		ОСОБА_3 , року1988, ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Василівка, Долинського району, Кіровоградської області, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою освітою, раніше не засудженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», учасника бойових дій по захисту Батьківщини  держави Україна, 
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
		Учасники судового провадження:
		Сторона обвинувачення -
		Прокурор Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 ,
		 
		Сторона захисту - адвокат ОСОБА_5 ,-
		В С Т А Н О В И В :
		Обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування та угодою про визнання винуватості від 29 жовтня 2024 року, що укладена між прокурором - публічним обвинувачем та обвинуваченим  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за участю його захисника у кримінальному провадженні № 62024140120000880 від 29.08. 2024 поступили до Франківського районного суду м. Львова 30 жовтня 2024 року від прокурор Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 та передані для розгляду судді, визначеному у порядку, передбаченому ст. 35 КПК України.
		Відповідно до ухвали від 01 листопада 2024 року обвинувальний акт призначено до підготовчого судового засідання з урахуванням наявності угоди про визнання винуватості. 
		У підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про розгляд питання щодо затвердження угоди про визнання винуватості, яке підтримали обвинувачений та його захисник.
		 
		 
		Згідно з оголошеним прокурором - публічним обвинувачем у підготовчому судовому засіданні обвинувальним актом та мотивувальною частиною угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні 62024140120000880 від 29.08. 2024 
		Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє по даний час.
		ОСОБА_3 був призваний 21.04.2022 по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 і цього ж дня направлений для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .
		Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №123 від 17.05.2022 солдата ОСОБА_3 , включено в списки особового складу, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду номера обслуги 1 артилерійського взводу 2 артилерійської батареї артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_1 , а наказом № 44 від 13.02.2023 солдата ОСОБА_3 зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .
		Відтак, будучи військовослужбовцем за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний був неухильно додержуватись Конституції та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
		Разом з тим, солдат ОСОБА_3 під час проходження військової служби за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 , у порушення вимог ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , не маючи наміру назавжди ухилитись від проходження військової служби, в умовах воєнного стану, не отримавши дозволу відповідного командира, без поважних причин, 23.09.2023 не з`явився вчасно на службу з відпустки тривалістю понад три доби, до військової частини НОМЕР_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , та перебував поза межами розташування території військової частини НОМЕР_1 до 11.10.2024.
		11.10.2024 солдата ОСОБА_3 затримали співробітники ІНФОРМАЦІЯ_3 у АДРЕСА_1 та у подальшому доставили його до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, чим припинили вчинення кримінального правопорушення.
		Отже, у період з 23.09.2023 по 11.10.2024, солдат ОСОБА_3 , проводив час на власний розсуд, обов`язки військової служби не виконував, свою належність до Збройних Сил України, а також той факт, що він незаконно перебуває за межами місця служби приховував. 
		Дані дії ОСОБА_3 органами досудового розслідування та прокурором - публічним обвинувачем у кримінальному провадженні кваліфіковані як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, тобто як нез`явлення вчасно на службу, без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене військовослужбовцем в умовах воєнного стану.
		Судом встановлено, що відповідно до мотивувальної частини обвинувального акту та угоди, обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому злочині за фактом та обставинами, як вони викладені в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості, визнає.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		За умовами угоди, сторони дійшли згоди, щодо встановлених фактичних обставин вчинення злочину, кваліфікації кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 407 КК Українита обрання покарання за вчинення вказаного кримінального правопорушення у вигляді позбавлення волі строком на 5 ( п`ять ) років.
		В підготовчому судовому засіданні прокурор - публічний обвинувач, клопотав затвердити угоду про визнання винуватості укладену між ним та обвинуваченим 29 жовтня 2024 року у м. Львові, надавши суду процесуальні документи, щодо підставності реєстрації кримінального провадження за вказаною кваліфікуючою ознакою, документи, що характеризують особу, відповідно до яких, ОСОБА_3 є учасником бойових дій. 
		Адвокат в судовому засіданні та обвинувачений щодо затвердження угоди про визнання винуватості заперечень не мали, додатково підтвердивши факт розуміння стороною захисту наслідків та умов її укладення.
		Суд приймає до уваги, що при укладенні угоди про визнання винуватості , сторони врахували ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані на особу обвинуваченого та його щире каяття у вчиненому. При цьому, суд зважає, що у повній мірі роз`яснив сторонам їх виключне право, у даному випадку, щодо визначення міри покарання, одночасно переконавшись, що сторони вважають таку спів мірною з інкримінованим злочином та відповідними наслідками . 
		Суд також приймає до уваги, що міра покарання яка погоджена сторонами, визначена в межах санкції ч. 5 ст. 407 КК України, з урахуванням положень ст.. 59,65 - 66 КК України, які вказують на достатність підстав для призначення ОСОБА_3 мінімального покарання, передбаченого санкцією статті інкримінованого злочину. 
		Вирішуючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, судом з`ясовано, прокурором - публічним обвинувачем у кримінальному провадженні підтверджено, а обвинуваченим та його захисником визнається, що вони цілком розуміють права передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України та підтвердили суду, що їм зрозумілі наслідки затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст.. 473 КПК України.
		За даних обставин, суд приходить до переконання, що укладення угоди сторонами є добровільним, без застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи будь  яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		  Судом також перевірено зміст угодина відповідність вимогам процесуальним нормам ,правильність правової  кваліфікації кримінального правопорушення та наявність фактичних підставдля визнання вини ОСОБА_3  у кримінальному  правопорушенні,передбаченому ч.5 ст. 407 КК України. При цьому, суд враховує визначену сторонами в угоді міру покарання та зважаючи на волевиявлення сторін при її визначенні, визнає таку допустимою. 
		В результаті перевірки в судовому засіданні угоди про визнання винуватості, судом не встановлено у ній невідповідностей інтересам суспільства, порушень прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, обґрунтованих підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним, а обвинувачений не бажав визнати свою провину в інкримінованому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 5 ст.407КК України. Навпаки, суд у судовому засіданні безпосередньо, для власного переконання, встановив добровільність волевиявлення обвинуваченого, що було підтверджено власними показами в судовому засіданні, і, ці покази обвинуваченого узгоджуються з іншими матеріалами кримінального провадження дослідженими в судовому засіданні.
		   Суд також перевірив  відсутність в угоді  зобов`язань,які бне мали відношення до  інкримінованого обвинувачення  тане  вбачаєпідстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості,  у порядку, передбаченому ст.. 474 КПК України.
		При цьому, судом в судовому засіданні з повідомлених даних обвинуваченим встановлено, що він раніше не засуджувався. 
		 
		 
		 
		 
		  У той же час, документальні підтвердження про відсутність попередніх засуджень у обвинуваченого, на які покликаються орган дізнання та прокурор  публічний обвинувач, у вигляді довідки ОСК МВС України № 24254454684276656265 від 10.09.2024 про відсутність попередніх засуджень у ОСОБА_3 , то суд визнає таку недопустимою, оскільки відповідь сформована іноземною, рашистькою мовою, що суперечить ст. 29 КПК України.
		З цих підстав, суд вважає констатацією факту, що в ході дізнання з розслідування кримінального провадження № 62024140120000880 від 29.08. 2024 року МВС України надаючи довідку сформовану іноземною мовою, порушило вимоги ст. 10 Конституції України статей 6,10,11,14 Закону України "Про засади державної мовної політики" та ст. 29 КПК України. 
		Суд також визнає констатацією факту, що в ході дізнання з розслідування та під час судового розгляду вказаного кримінального провадження органом дізнання та стороною публічного обвинувачення у кримінальному провадженні котрими використовувалася вказана вище довідка, теж порушено вумоги ст. 10 Конституції України, статей 6,10,11,14 Закону України "Про засади державної мовної політики" та ст. 29 КПК України. 
		Відтак, з наведеного вище, суд розглянувши угоду, заслухавши висновок прокурора, пояснення обвинуваченого та його захисника, приходить до переконання, що зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України, а умови угоди іншим, зазначеним вище вимогам процесуального закону, відтак, угода підлягає затвердженню судом.
		Речові докази, та судові витрати у кримінальному провадженні відсутні. 
		На підставі викладеного, керуючись статтями 59, 65 -66 КК України, статтями 314 -316, 368, 369 - 371, 373, 374, 468  470, 472473 - 476 КПК України,- 
		П О С Т А Н О В И В: 
		Затвердити угоду про визнання винуватості, яка укладена між обвинуваченим та прокурором  публічним обвинувачем 29 жовтня 2024 року у м. Львові у Кримінальному провадженні № 62024140120000880 від 29.08. 2024, про: 
		- визнання  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 факту вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення , передбаченого ч. 5 ст.407 КК України;
		-  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1  визнати винним  у вчиненні кримінального  правопорушення ,передбаченого ч.5 ст..407КК  України та  призначити  покарання у вигляді 5(п`яти)років позбавлення волі. 
		Строк відбування покарання за даним вироком рахувати з 12 жовтня 2024 року, тобто з часу затримання засудженого в порядку ст.. 208 КПК України.
		До набрання вироком законної сили - засудженого  ОСОБА_3 утримувати в ДУ «Львівська установа виконання покарань № 19».
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення через суд , який ухвалив судове рішення. 
		У випадку відсутності апеляційних скарг, вирок набирає законної сили з 15 грудня 2024 року 
		Копію вироку сторони процесу можуть отримати у секретаря судових засідань. 
		 
		Суддя ОСОБА_6

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...