Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 340/6369/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.
Надіслано для оприлюднення: 08.11.2024. Зареєстровано: 18.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 19.11.2024.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 
		___________________________________________________________________________
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		07 листопада 2024 року м.Кропивницький Справа № 340/6369/24
		 
		Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Керівника Голованівської окружної прокуратури (вул. Паркова, 13, смт. Голованівськ, Кіровоградська область, 26500, код ЄДРПОУ 02910025) в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (вул.Пашутінська, 1, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25015, код ЄДРПОУ 38613719), Голованівської районної державної адміністрації Кіровоградської області (вул. Соборна, 48, смт. Голованівськ, Кіровоградська область, 26500, код ЄДРПОУ 04055044) до Управління поліції охорони у Кіровоградській області (вул.Габдрахманова, 1, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, код ЄДРПОУ 40109000) про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії,-
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить:
		- Визнати протиправною бездіяльність Управління поліції охорони в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 40109000) щодо неприведення у стан готовності захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційного укриття) №41584, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область Голованівський район, м. Гайворон, вул.Воєводіна 60.
		- Зобов`язати Управління поліції охорони в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 40109000) привести у стан готовності захисну споруду цивільного захисту (протирадіаційне укриття) №41584, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область Голованівський район, м. Гайворон, вул.Воєводіна 60 з метою використання її за призначенням відповідно до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018.
		В обґрунтування позовних вимог зазначено, що тривале невжиття визначених законодавством заходів з метою приведення захисної споруди цивільного захисту № 41811, що розташована за адресою: вул. Лісова, 1 д, м. Помічна, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, до стану готовності використання за призначенням, суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.
		Ухвалою суду від 03 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі, вирішено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
		У встановлений судом строк відповідач правом подати відзив не скористався.
		Дослідивши докази, заяви по суті справи і письмові пояснення сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.
		Частиною третьою статті 5 КАС України встановлено, що до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
		Відповідно до частини третьої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
		Відповідно до частини першої статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII Про прокуратуру (далі - Закон № 1697-VII), представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
		Згідно частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
		Отже, прокуратура з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій, має право звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави (стаття 55 Конституції України), але не на загальних підставах, а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.
		За висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
		Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону № 1697-VII, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
		Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
		Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону № 1697-VII і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх на обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові, однак якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
		Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного суду від 02.09.29021 у справі № 280/3319/20, від 13.04.2022 у справі № 815/1484/18.
		Пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, передбачено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
		Отже, суб`єктом владних повноважень, який відповідно до покладених на нього законом функцій має повноваження щодо реагування на порушення законодавства у сфері цивільного захисту населення, є Державна служба України з надзвичайних ситуацій.
		З матеріалів справи вбачається, що прокурор перед звернення до суду із вказаним позовом встановив, що відповідач не забезпечив готовність вищевказаної захисної споруди цивільного захисту, натомість Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області тривалий час не вживало дієвих та достатніх заходів з метою зобов`язання відповідача привести захисну споруду до готового стану з метою використання за призначенням.
		Враховуючи викладене, суд вважає достатніми підстави для звернення прокурора до суду з цим позовом. 
		Судом встановлено, що по вул. Воєводіна 60, м. Гайворон Голованівського району Кіровоградської області знаходиться протирадіаційне укриття №41584, захисна споруда площею 264 м2, місткістю 392 осіб та перебуває у власності Управління поліції охорони в Кіровоградській області, та експлуатується Гайворонським міжрайонним відділенням Управління поліції охорони в Кіровоградській області, яке є структурним підрозділом Управління поліції охорони в Кіровоградській області та не має статусу самостійної юридичної особи.
		05.09.2024 за участі представників відповідача проведено оцінку стану готовності захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційного укриття) №41584, що розміщене за адресою: вул. Воєводіна 60, м. Гайворон Голованівського району Кіровоградської області, про що складено акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту.
		Вищевказаним актом встановлено наступні недоліки:
		- технічний стан споруди обмежено працездатний;
		- стан входів і аварійних виходів 2 входи, біля входу не встановлено табличку, вхід захаращено, необладнана засобами доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;
		- повітропроводи передбачено проектом, відсутні;
		- вентилятори витяжної, припливної* системи вентиляції передбачено проектом, приточна:ЕРВ-72-3, кількість 1, продуктивністю 5764 м.куб/год, витяжна ЕРВ-72-3 в кількості 1 штуку продуктивністю 958 м.куб/год - відсутні;
		- наявність покажчиків руху води: немає;
		- електроосвітлення справне, потребує дообладнання
		- справність систем зв`язку та оповіщення: гучномовець відсутній, радіоточка відсутня, стаціонарний телефонний апарат відсутній
		- відсутній список особового складу формування з обслуговування споруди.
		Відповідно до складеного висновку, який зазначено пунктом 24 акту оцінки, захисну споруду цивільного захисту неможливо привести у готовність до використання упродовж 12 годин (згідно з планом).
		Таким чином, при експлуатації захисної споруди (протирадіаційного укриття №41584) наразі її власником та балансоутримувачем не дотримано правил, зазначених в розділах 1,4,6 Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579.
		Зазначеним вище актом захисна споруда (протирадіаційного укриття №41584) визначено обмежену готовність до експлуатації зазначеної захисної споруди.
		Враховуючи, що відповідач, як балансоутримувач, не вжив належних заходів щодо приведення сховища у належний технічний та санітарний стан, а компетентний орган не вживає дієвих заходів відносно відповідача, прокурор звернувся до суду з цим позовом.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
		Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
		Статтею 27 Конституції України також визначено, що кожна людина має невід`ємне право на життя, обов`язок держави - захищати життя людини.
		Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 №64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан, який продовжує діяти. 
		Відповідно до статті 2 Закону України Про оборону України оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.
		Згідно із статтею 3 Закону України Про оборону України підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає: забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об`єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права.
		Відповідно до пункту 14 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України (далі - Кодекс) захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.
		Цивільним захистом, відповідно до статті 4 Кодексу, є функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.
		Відповідно до пункту 2 частини першої статті 21 Кодексу громадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.
		Відповідно до частини четвертої статті 32 Кодексу для вирішення питань щодо укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.
		Відповідно до частини п`ятої статті 32 Кодексу порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.
		Пунктом 3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №138, в редакції чинній на час виникнення правовідносин, (далі - Порядку) визначено, що утримання захисних споруд - комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.
		Відповідно до частини восьмої статті 32 Кодексу утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.
		Пунктом 9 Порядку передбачено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.
		У відповідності до пункту 3 Порядку балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.
		Згідно із пунктом 10 Порядку балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.
		Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме: не більше 12 годин для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту; не більше 24 годин для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.
		Частиною першою статті 20 Кодексу визначено, що до завдань та обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту, серед інших, належить організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; організація обліку фонду захисних споруд; здійснення контролю за утриманням та станом їх готовності; проведення їх технічної інвентаризації, тощо.
		Згідно із пунктом 11 Порядку вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.
		Відповідно до пункту 1 Розділу І Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579 (далі  Вимог), споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.
		Захисні пристрої призначені для захисту осіб, що переховуються у сховищах, від надмірного тиску повітряної ударної хвилі під час застосування звичайної зброї та засобів масового ураження. До захисних пристроїв, якими обладнуються сховища, належать захисно-герметичні і герметичні двері, віконниці (ставні), захисні секції, клапани-відтиначі, КНТ тощо (підпункт 1 пункту 2 розділу III Вимог).
		Балансоутримувач відповідно до норм цих Вимог забезпечує утримання, контроль за станом, проведення перевірок, технічного обслуговування, поточних та капітальних ремонтів конструктивних елементів, спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисних споруд під час усього періоду використання сховищ у режимі ПРУ (пункт 6 Розділу VIII Вимог).
		Відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу VI Вимог для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.
		Оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) - здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням. Крім того, оцінка стану готовності здійснюється в таких випадках: у разі проведення технічної інвентаризації захисної споруди як об`єкта нерухомого майна; у разі підготовки пропозицій щодо подальшого використання захисної споруди; після пожеж, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій, що могли негативно вплинути на технічний стан захисної споруди; у разі здійснення ДСНС заходів державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
		За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог.
		Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами (підпункт 4 пункту 2 Розділу VI Вимог).
		Підпунктами 5, 6 пункту 2 розділу VI Вимог визначено, що залучення фахівців структурних підрозділів із питань цивільного захисту міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, органів і підрозділів ДСНС до оцінки стану готовності, проведення інших обстежень захисних споруд (за винятком оцінки стану готовності під час нагляду) здійснюється за зверненням балансоутримувача.
		Відповідно до підпункту 8 пункту 2 Розділу VI Вимог під час оцінки стану готовності перевіряються: загальний стан приміщень, входів, оголовків аварійних виходів, гідроізоляції, повітрозабірних і витяжних каналів, обвалування окремо розташованих і підсипки покриття у вбудованих захисних спорудах, покрівлі та бічних поверхонь гірничих виробок, кріплень і захисно-герметичних перемичок (зовнішнім оглядом); двері (ворота, ставні), механізми задраювання, захисні пристрої, системи вентиляції, водопостачання, каналізації, електропостачання, зв`язку, автоматики та іншого інженерного обладнання (випробуванням на працездатність); температура і відносна вологість повітря всередині захисної споруди; наявність і стан засобів пожежогасіння; герметичність захисної споруди.
		За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням. Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог.
		У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням (підпункт 8 пункту 2 Розділу VI Вимог).
		Таким чином, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на суб`єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів, що передбачено пунктом 8 статті 32 Кодексу та пунктом 9 Порядку.
		Аналогічну правову позицію підтримав Верховний Суд у справі №826/12192/16 (постанова від 03.10.2018) та у справі №820/5164/15 (постанова від 25.07.2019).
		Суд вважає, що невжиття відповідачем визначених законодавством заходів з метою приведення споруди цивільного захисту № 41811 до стану готовності суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини, оскільки станом на початок збройної агресії проти України захисна споруда цивільного захисту не перебувала в стані готовності до використання за призначенням, через що не здатна забезпечити захист цивільного населення.
		Суд не бере до уваги доводи представника відповідача, що захисна споруда перебуває у законсервованому стані, адже виходячи із наведених вище положень, захисні споруди мають утримуватись та експлуатуватись у стані, що дозволяє привести їх у стан готовності до використання за призначенням їх балансоутримувачами. 
		Крім того, жодних дій щодо списання захисної споруду відповідачем не вжито.
		Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		З урахуванням встановлених по справі обставин, суд приходить до висновку, що позивач довів суду правомірність заявлених вимог, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
		У відповідності до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
		Оскільки судові витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, у справі відсутні, будь-які судові витрати у справі стягненню не підлягають.
		Керуючись статтями 139, 241-246, 250 КАС України, суд, -
		ВИРІШИВ:
		Адміністративний позов - задовольнити.
		Визнати протиправною бездіяльність Управління поліції охорони в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 40109000) щодо неприведення у стан готовності захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційного укриття) №41584, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область Голованівський район, м. Гайворон, вул.Воєводіна 60.
		Зобов`язати Управління поліції охорони в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 40109000) привести у стан готовності захисну споруду цивільного захисту (протирадіаційне укриття) №41584, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область Голованівський район, м. Гайворон, вул.Воєводіна 60 з метою використання її за призначенням відповідно до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
		 
		 
		Суддя Кіровоградського окружного 
		адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...