Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 933/602/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:; що виникають з договорів оренди.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 19.11.2024.
Дата набрання законної сили: 15.11.2024
Номер судового провадження: 61-9317ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 листопада 2024 року
		м. Київ
		 
		справа № 933/602/23
		провадження № 61-9317св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В., 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ; 
		представник позивача- ОСОБА_2 ;
		відповідач - ОСОБА_3 ;
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргупредставника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Дніпровського апеляційного суду 
		від 18 червня 2024 року у складі колегії суддів: Бондар Я. М. Зубакової В. П., Тимченко О. О.,
		ВСТАНОВИВ:
		1.    Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до 
		ОСОБА_3 про розірвання договору оренди землі, стягнення орендної плати та скасування державної реєстрації іншого речового права.
		Позовна заява мотивована тим, що він є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,9883 га, кадастровий номер 420387000:01:000:0088, розташованої на території Веселогірської сільради Олександрівського району Донецької області, що належала ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом 09 червня 2023 року.
		25 вересня 2017 року, за життя ОСОБА_4 , через свого представника 
		ОСОБА_5 , уклав договір оренди вказаної земельної ділянки з ОСОБА_3 , який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 
		від 30 січня 2018 року за № 24675765.
		З 2017 року по 2022 рік ОСОБА_3 не сплачує орендну плату за користування вказаною земельною ділянкою у встановлені строки. Після звернення до суду, відповідач сплатив орендну плату.
		Посилаючись на викладене, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд, розірвати договір оренди земельної ділянки, площею 4,9883 га, кадастровий номер 1420387000:01:000:0088, що розташована на території Веселогірської сільської ради Олександрівського району Донецької області (нині Новодонецької селищної територіальної громади Краматорського району Донецької області) без номера, укладений 25 вересня 2017 року між ОСОБА_4 , спадкоємцем якого є ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 . 
		Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції. 
		Рішенням Олександрівського районного суду Донецької області від 10 листопада 2023 року у складі судді Поповича І. А. позов ОСОБА_1 задоволено. 
		Розірвано договір оренди земельної ділянки, площею 4,9883 га, кадастровий номер 1420387000:01:000:0088, що розташована на території Веселогірської сільської ради Олександрівського району Донецької області (нині Новодонецької селищної територіальної громади Краматорського району Донецької області) без номера, укладений 25 вересня 2017 року між ОСОБА_4 , спадкоємцем якого є ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 |
		Скасовано державну реєстрацію іншого речового права (право оренди земельної ділянки), що зареєстроване 30 січня 2018 року, номер запису 24675765, що виникло на підставі договору оренди земельної ділянки від 25 вересня 2017 року. 
		Вирішено питання розподілу судових витрат. 
		Задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що відповідач систематично, два рази, у 2020-2021 роках, не сплачував орендну плату за користування спірною земельною ділянкою, чим порушив зобов`язання за договором оренди, що є підставою для розірвання договору. 
		Суд не взяв до уваги доводи відповідача, про те, що за власним бажанням позивачеві було повторно сплачено грошову суму, з метою уникнення подібних спірних ситуацій, оскільки  ОСОБА_3 не довів належними, допустимими та достовірними доказами факт своєчасної та у повному обсязі сплаченої орендної плати орендодавцю за 2020-2021 роки. Надані відповідачем на підтвердження сплати орендної плати накладні, суд не взяв до уваги як доказ, оскільки у них 
		не вказані необхідні реквізити щодо дати їх заповнення, ціни та загальної суми. Зазначені документи не підтверджують повний розмір та своєчасність виплати орендної плати, що передбачено умовами спірного договору.
		При цьому посилався на відповідну практику Верховного Суду. 
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції. 
		Постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 10 листопада 2023 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
		Скасовуючи рішення суду першої та відмовляючи у задоволенні позову 
		ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції виходив із того, що належними та допустимими доказами доведено про те, що відповідач сплачував орендну плату орендодавцеві - батькові позивача за його життя у розмірі, визначеному в договорі оренди, що підтверджується, зокрема, його підписами у накладних за 2020 та 2021 роки. Позивачем не заявлялось клопотання про проведення посмертної судово-почеркознавчої експертизи. Крім того, за час свого життя ОСОБА_4 не звертався до суду про стягнення несплаченої орендної плати чи розірвання договору оренди.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		Ухвалою Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 липня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2  з підстав, передбачених пунктами 1, 4, частини другої статті 389 ЦПК України у вищевказаній справі. 
		У липні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду. 
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не дослідив надані докази та не встановив фактичних обставин справи, від яких залежить їх правильне вирішення, дійшов помилкового висновку про те, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами систематичної несплати орендної плати за життя ОСОБА_4 відповідачем, а тому безпідставно скасував рішення суду першої інстанції, яке було ухвалено відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. 
		У наданих відповідачем на підтвердження сплати за життя ОСОБА_4 орендної плати накладних не зазначено реквізити щодо дати їх заповнення, ціни та загальної суми. Вказані документи не підтверджують своєчасність та повний розмір виплати орендної плати за життя ОСОБА_4 відповідно до умов спірного договору.
		За таких обставин, накладні, що були надані відповідачем, не відповідають вимогам законодавства, а тому, суд першої інстанції надав правильну правову оцінку вказаним доказам та дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач систематично, два рази, у 2020-2021 роках, не сплачував орендну плату за життя ОСОБА_4 за користування спірною земельною ділянкою, чим порушив зобов`язання за договором оренди, що є підставою для розірвання договору.
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу. 
		Відзив ОСОБА_3 мотивований тим, що орендну плату за 2020-2021 роки отримав ОСОБА_4 за життя у формі пшениці в кількості 1 200 кг за кожен рік, а за 2022 рік його спадкоємець - ОСОБА_4 , після надання відповідних документів про право власності на земельну ділянку. Вважає, що постанова суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для задоволення касаційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відсутні.
		Фактичні обставини справи, встановлені судом
		ОСОБА_4 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ДН № 082187, виданого 14 грудня 2004 року Олександрівською районною державною адміністрацією Донецької області, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, належала земельна ділянка площею 4,9883 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Веселогірської сільської ради Олександрівського району Донецької області (а. с. 14).
		Відповідно до довіреності від 13 жовтня 2014 року, ОСОБА_4 уповноважив ОСОБА_6 розпоряджатися земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,99 га, яка розташована на території Веселогірської (Самарської) сільської ради Олександрівського району Донецької області, що належить ОСОБА_4 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ДН № 082187, виданого 14 грудня 
		2004 року Олександрівською районною державною адміністрацією Донецької області, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 1349, кадастровий номер 1420387000:01:000:0088, - здавати в оренду, заключати та розривати договори оренди, одержувати орендну плату, грошові та інші виплати по договору оренди (а. с.13,14-15,16,87).
		25 вересня 2017 року між ОСОБА_4 , від імені якого діяв ОСОБА_5 , та ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки строком 
		на 30 років, який зареєстрований 30 січня 2018 року, номер запису про інше речове право 24675765, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав № 336127715 від 19 червня 2023 року, інформаційної довідки Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку 
		(а. с.17-24, 25, 26-27).
		У пункті 4.1. вищевказаного договору орендар зобов`язався протягом строку дії договору за кожен рік користування земельною ділянкою, сплачувати орендну плату у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у грошовій формі готівкою.
		Згідно пунктом 4.2. договору орендна плата сплачується у національній валюті України.
		Пунктом 4.3. договору визначено, що за заявою орендодавця та згодою орендар орендна плата може сплачуватися у безготівковій формі, шляхом перерахунку коштів на особистий (картковий) рахунок орендодавця. Для отримання орендної плати у безготівковій формі орендодавець повинен зазначити в заяві всі необхідні реквізити для безготівкового перерахунку коштів.
		У пункті 4.7. договору зазначено, що орендна плата вноситься у наступні строки: у грошовій формі - з 1 грудня поточного року по 31 травня наступного року; 
		у натуральній формі - з 1 вересня по 31 жовтня поточного року.
		ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,9883 га, кадастровий номер 420387000:01:000:0088, розташованої на території Веселогірської сільради Олександрівського району Донецької області, що належала ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом 09 червня 2023 року, складеним ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 13).
		Відповідно до пункту 12.5 договору оренди особа, яка набула право власності на цю земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря із зазначенням кадастрового номеру, місця розташування та площі; найменування (для юридичних осіб), прізвище, ім`я, по батькові нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів.
		07 липня 2023 року ОСОБА_1 надіслав ОСОБА_3 лист, в якому повідомив, що він набув право власності на земельну ділянку, що належала померлому ОСОБА_4 , яка перебуває в оренді у відповідача на підставі договору оренди земельної ділянки від 25 вересня 2017 року. Просив у подальшому перерахувати на його особистий рахунок орендну плату, зазначивши при цьому реквізити. Крім того, вказав щодо порушення відповідачем умов виконання зобов`язань за договором, зокрема, несплату орендної плати за 2017-2022 роки. Також позивачем запропоновано переглянути розмір орендної плати щодо її збільшення, а у разі недосягнення згоди - розглянути питання щодо припинення дії договору на підставі пункту 13.3 (за взаємною згодою сторін). До листа повідомлення додано копію паспорту та ідентифікаційного коду, копію свідоцтва про право на спадщину за заповітом, копію витягу з Державного реєстру речових прав. 07 липня 2023 року ОСОБА_3 отримано лист особисто під підпис 
		(а. с.28-31).
		05 серпня 2023 року ОСОБА_3 надіслав ОСОБА_1 лист про те, що йому буде виплачено орендну плату за наданими реквізитами після перевірки відповідних документів щодо права власності на земельну ділянку. Також повідомив, що при наявності підстав для збільшення орендної плати 
		ОСОБА_1 зможе у будь-який момент ініціювати зміну її розміру (а. с.32-33).
		Згідно з витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № НВ-9926942802023 від 29 серпня 2023 року грошова оцінка даної земельної ділянки з кадастровим номером 1420387000:01:000:0088 становить 161 819,48 грн (а. с.34).
		Відповідно до доданого до заяви про зменшення позовних вимог листа 
		від 06 вересня 2023 року, ОСОБА_3 сплатив позивачеві орендну плату за 
		2022 рік у розмірі 3 907,93 грн (а. с.57).
		Із копій накладних вбачається, що ОСОБА_3 видав ОСОБА_4 пшеницю по 
		1 200 кг, як орендну плату за 2020-2021 роки (а. с. 72-73).
		Відповідачем до відзиву додано копії платіжних інструкцій від 02 жовтня 
		2023 року про сплату ОСОБА_1 орендної плати за 2020-2021 роки у сумі 7815,86 грн та від 06 вересня 2023 року про сплату ОСОБА_1 орендної плати за 2022 рік -3907,93 грн (а. с.74,75).
		 
		2.    Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження 
		у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, 
		а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
		Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2  задоволенню 
		не підлягає. 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
		Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
		Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
		Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
		Згідно з положеннями статей 21, 22 зазначеної редакції Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.
		Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
		Пункт «д» частини першої статті 141 ЗК України передбачає, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
		Тлумачення наведених норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.
		До аналогічних висновків дійшов Верховний Суду у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18), Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2023 року у справі № 499/793/21 (провадження № 61-8740 св 23).
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції, оцінивши належним чином надані сторонами докази, дійшов правильного висновку про те, що позивачем 
		не надано належних та допустимих доказів на підтвердження порушення відповідачем умов договору та систематичної несплати орендної плати за 
		2020-2021 роки, його батьку.
		Доводи представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у касаційній скарзі про те, що у накладних, які надані відповідачам на підтвердження сплати орендної плати за життя ОСОБА_4 , не вказано дату їх заповнення, ціну та загальну суму, а тому не підтверджують своєчасність та повний розмір такої плати відповідно до умов спірного договору, є безпідставні.
		У пункті 4.5. договору оренди зазначено, що видача коштів, передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними відомостями, актами, розписками тощо.
		Пунктом 4.7. договору оренди передбачено, що орендна плата вноситься у наступні строки: у грошовій формі - з 1 грудня поточного року по 31 травня наступного року; у натуральній формі - з 1 вересня по 31 жовтня поточного року.
		Позивачем не спростованого того, що підписи у накладних, в яких  ОСОБА_3 видав ОСОБА_4 пшеницю по 1 200 кг, як орендну плату за 2020-2021 роки, 
		належать не його покійному батьку, а іншій особі. Відповідного клопотання про призначення посмертної судово-почеркознавчої експертизи не заявляв. 
		Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).
		Відповідно до статті 81 ЦПК України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Належним доказом, який би міг засвідчити належність підпису особи на письмових документах, є саме висновок почеркознавчої експертизи (аналогічний висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено 
		у постановах Верховного Суду: від 18 січня 2023 року у справі № 601/2139/21, 
		від 24 травня 2023 року у справі №567/792/22, від 19 червня 2023 року у справі 
		№ 601/1965/21, від 21 червня 2023 року у справі № 567/874/22).
		Крім того, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, ОСОБА_4 , за час свого життя, не звертався до суду з позовом про стягнення несплаченої орендної плати чи розірвання договору оренди.
		Інші наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді апеляційної інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства та направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції. 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанцій - без змін.
		Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.
		Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.
		Постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 червня 2024 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, 
		є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                     Д. Д. Луспеник
		 
		Б. І. Гулько
		 
		Г. В. Коломієць

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...