Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/10806/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань.
Надіслано для оприлюднення: 18.11.2024. Зареєстровано: 19.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 20.11.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/554/204/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023170000000203

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу 15.11.2024Справа № 554/10806/23 Провадження № 1-кп/554/204/2024
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 листопада 2024 року       місто Полтава
		 
		Октябрський районний суд міста Полтави у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участю:
		прокурора ОСОБА_2 ,
		захисника ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
		розглянувши у закритому судовому засіданні в залі судуклопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні № 22023170000000203 за обвинуваченням  ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст.114-1, ч. 2 ст.435-1, ч. 2 ст.345, ч.ч. 2, 3 ст.436-2 КК України,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		На розгляді в суді перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 1 ст.114-1, ч. 2 ст.435-1, ч. 2 ст.345, ч.ч. 2, 3 ст.436-2 КК України.
		В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного обвинуваченому ОСОБА_4 , на строк 60 днів без визначення розміру застави.
		В обґрунтування заявленого клопотання прокурор покликається на обставини, викладені за змістом обвинувального акта, згідно з яким органами досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших збройних формувань в особливий період, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України; у виготовленні та поширенні матеріалів, які містять образу честі і гідності військовослужбовців, які здійснюють заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 435-1 КК України; у виготовленні та поширенні матеріалів, у яких міститься заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в 2014 році, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України; у виготовленні та поширенні матеріалів, у яких міститься заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в 2014 році, вчиненому повторно, тобто злочину передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України; в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
		Прокурор зазначає, що 24 листопада 2023 року суд обрав обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави, надалі строк дії цього запобіжного заходу неодноразово продовжувався судом і такий строк закінчується 24 листопада 2024 року.
		Підставами для продовження строку запобіжного заходу, обраного ОСОБА_4 , прокурор зазначає, наявність обґрунтованого обвинувачення останнього у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст.114-1, ч. 2 ст.435-1, ч. 2 ст.345, ч.ч. 2, 3 ст.436-2 КК України, в тому числі, тяжких, зокрема, проти основ національної безпеки України, які є найбільш небезпечними посяганнями на суспільні відносини, що забезпечують державну безпеку, обороноздатність, незалежність країни, її конституційний лад. Так, за найбільш тяжкі з інкримінованих злочинів передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. Такі злочини мають зухвалий характер. Також стверджує про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зникли і наразі їх вагомість не зменшилась.На думку прокурора, обвинувачений, перебуваючи на волі, зможе вжити заходів конспірації з метою ухилення від кримінальної відповідальності, а також переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, як на території України, тимчасово окупованих територіях України, так і за її межами. Обвинувачений може незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні, які надають викривальні показання щодо нього. Тому є ризик впливу на свідків, експертів, спеціалістів не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Крім того, з метою ухилення від кримінальної відповідальності обвинувачений зможе як самостійно, так і на його вимогу, використовуючи інших осіб, шляхом умовлянь, погроз, видати інформацію про інших учасників злочину, чи шляхом підкупу впливати або вимагати впливу на свідків, потерпілих та очевидців вчиненого злочину, відомості про які він може отримати як з копій матеріалів кримінального провадження, так і з інших джерел. Також обвинувачений може перешкоджати судовому розгляду кримінального провадження іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення.
		Прокурор у клопотанні зазначає, що ОСОБА_4 не має стійких соціальних зв`язків (безробітній, відсутність сім`ї та осіб, які перебувають на його утриманні), крім того, під час затримання перебував у стані наркотичного сп`яніння, що підтверджується висновком від 30 серпня 2023 року. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні. Згідно з ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті. На переконання прокурора, інші більш м`які запобіжні заходи не здатні усунути вищевказані ризикита забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
		В судовому засіданні прокурор підтримав заявлене ним клопотання та просив задовольнити з відповідних підстав.
		Обвинувачений та захисник, кожен окремо, з клопотанням прокурора не погодилися, просили відмовити в задоволенні клопотання, покликаючись на необґрунтованість заявлених прокурором ризиків. 
		Також захисник просила визначити обвинуваченому більш м`який запобіжний захід.
		Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши необхідні матеріали провадження, вирішуючи клопотання сторін обвинувачення та захисту, суд дійшов до таких висновків.
		Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
		Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
		За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
		Відповідно до ч. 4 ст.176 та ч. ч. 1, 2 ст.177КПК України запобіжнізаходи застосовуютьсяпід чассудового провадження судомза клопотаннямпрокурора зметою забезпеченнявиконання підозрюваним,обвинуваченим покладенихнанього процесуальнихобов`язків,а такожзапобігання спробам:1)переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду; 2)знищити,сховатиабоспотворити будь-якуізречейчи документів,які маютьістотнезначеннядля встановленняобставинкримінального правопорушення; 3)незаконно впливатинапотерпілого,свідка,іншогопідозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста уцьомужкримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до вимог ст. 194 КПК Українипід час розгляду питання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним стороною обвинувачення.
		Окрім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд повинен врахувати обставини, передбаченіст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
		Відповідно до ч. 1ст.183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176КПК України.
		За змістом ст.199КПК України суд, розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, повинен з`ясувати всі обставини, з якими пов`язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе й виправдане.
		Ризиком же в контексті кримінального провадження є певна обґрунтована ступінь ймовірності того, що обвинувачений вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
		За обвинувальним актом у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 1 ст. 114-1 КК України- перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період; ч. 2 ст.345КК України - умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків; ч. 2ст. 435-1 КК України- виготовленні та поширенні матеріалів, які містять образу честі й гідності військовослужбовців, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії РФ; ч. 2ст. 436-2 КК України- виготовленні та поширенні матеріалів, у яких міститься заперечення збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році; ч. 3ст. 436-2 КК України- виготовленні та поширенні матеріалів, у яких міститься заперечення збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році, вчинені повторно.
		Оскільки справа перебуває на стадії судового розгляду по суті, суд не дає оцінки обґрунтованості підозри.
		Так, 01 вересня 2023 року під час досудового розслідування цього кримінального провадження ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави до підозрюваного ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який у подальшому було продовжено до 30 листопада 2023 року.
		Надалі під час судового розгляду 24 листопада 2023 року суд своєю ухвалою обрав (продовжив) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 строком до 19 січня 2024 року включно; відмовив у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу. 20 грудня 2023 року зазначену ухвалу суду Полтавський апеляційний суд залишив без змін.
		04 березня 2024 року судпродовжив строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного обвинуваченому ОСОБА_4 , ще на 60 днів без визначення розміру застави. Цю ухвалу 24 квітня 2024 року Полтавський апеляційний суд також залишив без змін.
		Крім того, 24 липня, 30 вересня та 10 жовтня 2024 року Полтавський апеляційний суд залишив без змін ухвали Октябрського районного суду міста Полтави від 19 червня, 06 серпня та 27 вересня 2014 року, відповідно, про продовження строків обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, раніше обраного щодо обвинуваченого.
		Згідно з попередньою ухвалою Октябрський районний суд міста Полтави від 27 вересня 2024 року строк дії вказаного запобіжного заходу закінчується 24 листопада 2024 року.
		Із судових рішень про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 вбачається, що під час досудового розслідування та судового розгляду встановлено наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, впливати на потерпілих та свідків, іншим чином перешкоджати судовому розгляду.
		Суд вважає, що встановлені судом ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на теперішній час є такими, що мають реальний характер, ці ризики не зникли та їх вагомість суттєво не зменшилася з огляду на таке.
		Злочини проти основ національної безпеки України є найбільш небезпечними посяганнями на суспільні відносини, що забезпечують державну безпеку, обороноздатність, незалежність країни, її конституційний лад.
		Стороною обвинувачення інкриміновано ОСОБА_4 , серед іншого, вчинення тяжких та нетяжких злочинів, за один із яких, в разі доведення вини, законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 (п`яти) до 8 (восьми) років.
		Тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. При цьому ризик втечі оцінюється у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками.
		Під час минулих судових засідань обвинувачений визнав факт вживання наркотичних засобів за декілька тижнів до його затримання, а також підтвердив, що не має офіційного джерела доходів.
		З урахуванням вищезазначеного та наявних матеріалів, обвинувачений не має офіційного місця роботи, навчання, легального джерела доходів.
		Суд бере до уваги, що ОСОБА_4 обвинувачується, у тому числі, у вчиненні злочину із використанням соціальної мережі Instagram і під час судового засідання підтвердив, що його обліковий запис не видалений, не заблокований, тобто є чинним (активним). Тому, ОСОБА_4 може продовжити користуватися своїм обліковим записом.
		Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, який затверджено Законом України № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан, який продовжено до теперішнього часу.
		На думку суду, враховуючи характер і тяжкість злочинів, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 435-1, ч.ч. 2, 3 ст. 436-2, ч. 2 ст. 345 КК України, що відповідно дост. 12 КК Україниє тяжкими (ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 436-2 КК України) та нетяжкими (ч. 2 ст. 435-1, ч. 2 ст. 436-2, ч. 2 ст. 345 КК України) злочинами, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання винуватим, а самевід 5 до 8 років позбавлення волі, з конфіскацією майна або без такої (за вчинення тяжких злочинів); обставини наявності (продовження) воєнного стану в Україні, а також фактичні бойові дії на значній її території, що самі по собі свідчать про наявність ризиків і є достатніми для висновку, що ризики, які встановлені в ухвалах судута зазначені прокурором,не зменшилися, навпаки підсилюються воєнним станом, а жоден інший запобіжний захід не може їм запобігти.
		Отже, прокурор довів ризик ухилення обвинуваченого від суду, що залишається реальним з огляду на тяжкість злочинів, у вчинені яких обвинувачується ОСОБА_4 , а також у зв`язку із суворістю можливого покарання, яке загрожує за такі злочини, у разі визнання особи винуватою у їх вчиненні. Все це може спонукати обвинуваченого залишити місце проживання, у тому числі, покинути межі України, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та перешкодить здійсненню правосуддя.
		Крім того, за змістом досудової доповіді органу пробації, складеної щодо обвинуваченого, вказано середній рівень ризику існування ймовірності насильницьких дій, високий рівень ризику вчинення повторного правопорушення, високий рівень небезпеки для суспільства. Особа часто втрачає контроль над емоціями та поведінкою, підтримує кримінальні зв`язки або зв`язки із особами з антисоціальною поведінкою, проявляє асоціальну поведінку відносно певних груп або окремих осіб (а.с.196, 197 т.1).
		Тому, суд враховує відомості про особу й поведінку обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований, може продовжити користуватись своїм обліковим записом у соціальній мережі Instagram, який не видалений і не деактивований, водночас із використанням якого пов`язуються інкриміновані обвинуваченому злочинні дії, а також офіційні дані досудової доповіді про ризики учинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення, здійснення насильницьких дій та небезпеки для суспільства.
		Таким чином, суд бере до уваги тяжкість обвинувачення не як самостійну підставу для подальшого продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, а в сукупності з іншими обставинами, які мають правове значення та враховуються при вирішенні цього процесуального питання.
		Про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може продовжити злочинну діяльність свідчить і систематичність та зухвалість інкримінованих йому дій, що були спрямовані не лише на образу честі та гідності військовослужбовців, але й на умисне заподіяння тілесних ушкоджень працівнику поліції.
		Вказані дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 в сукупності з обсягом пред`явленого обвинувачення та характером інкримінованих дій свідчать про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.
		Сукупність наведених обставин свідчить про те, що з моменту взяття ОСОБА_4 під варту та до моменту вирішення цього клопотання прокурора не змінилися обставини, які стали підставою для обрання та продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
		Нових, суттєвих обставин, які б давали підстави для зміни запобіжного заходу суду не надано, тоді як встановлені вище ризики не зникли та не зменшилися, що в сукупності виправдовує подальше застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого.
		Отже, є вагомі та достатні підстави вважати, що обвинувачений, якому інкриміновано, зокрема, тяжкі кримінальні правопорушення, дійсно може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення.
		Таким чином, враховуючи викладене, є достатні підстави для продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного обвинуваченому, як про це просить прокурор.
		Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями109-114-2,258-258-6,260,261,437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначенийпунктом 5частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
		Водночас відповідно до ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2,258-258-6,260,261,402-405,407,408,429,437-442 Кримінального кодексу України.
		Суд звертає увагу, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину проти основ національної безпеки, передбаченого ч. 1 ст.114-1 КК України та злочину із застосуванням насильства щодо працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.
		Зважаючи на викладене вище та враховуючи встановлені судом ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшились, наведені вище обставини, передбаченіст.178 КПК України, в їх сукупності, суд не вбачає достатніх і переконливих підстав для визначення під час дії воєнного стану розміру застави як альтернативного запобіжного заходу обвинуваченому.
		При цьому суд ураховує те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, має місце проживання, соціальні зв`язки з матір`ю та бабою, фактично працював спортивним тренером. 
		Проте, ці відомості, з огляду на зазначені вище обставини, що мають правове значення при вирішенні питання про продовження раніше обраного запобіжного заходу, навіть у їх сукупності не спростовують висновки суду щодо неможливості запобігти наведеним вище ризикам у разі незастосування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, а тому не є належною і достатньою підставою для визначення обвинуваченому згаданого альтернативного запобіжного заходу.
		Отже, заявлене захисником клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому та визначення альтернативного запобіжного заходу у виді застави суд залишає без задоволення.
		На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 331, 370, 372, 376 КПК України, суд
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		Клопотання прокурора задовольнити.
		Продовжити до 12 січня 2025 року включнострок дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		У задоволенні клопотання захисника про визначення застави як альтернативного запобіжного заходу - відмовити.
		Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити уповноваженій службовій особі Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)».
		Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її проголошення.
		 
		Суддя        ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...