Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/20234/23-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано для оприлюднення: 18.11.2024. Зареєстровано: 19.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 20.11.2024.

Номер судового провадження: 1-кп-2286/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022000000000709

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		       
		 
		печерський районний суд міста києва
		 
		Справа № 757/20234/23-к 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		11.11.2024 Печерський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді - ОСОБА_1 ,
		з участю секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		прокурора - ОСОБА_4 ,
		захисника - ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022000000000709 від 29.07.2022 за обвинуваченням
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Павло - Мар`янівка, Снігурівського району, Миколаївської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 111-1, ч.6 ст. 111-1 КК України, - 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_6 , будучи громадянином України, добровільно зайняв посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, а також здійснив інформаційну діяльності у співпраці з державою-агресором та її окупаційною адміністрацією, спрямовану на підтримку держави-агресора та її окупаційної адміністрації, за наступних обставин.
		Так, 24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі - ООН).
		До складу ООН входять Україна, Російська Федерація та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.
		Відповідно до частини 4 статті 2 Статуту ООН усі Члени вказаної організації утримуються в їхніх міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним з Цілями Об`єднаних Націй.
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 9 грудня 1981 року                                 № 36/103 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями від 21 грудня 1965 року № 2131 (ХХ), що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та обмеження їх суверенітету; від 24 жовтня 1970 року № 2625 (XXV), що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; від 16 грудня 1970 року № 2734 (ХХV), що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки, та від 14 грудня 1974 року № 3314 (ХХІХ), що містить визначення агресії, установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
		Крім того, у статтях 1-5 Декларації Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року № 3314 (ХХІХ) серед іншого визначено, що свідченням акту агресії є:
		- застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної та політичної незалежності іншої держави;
		- застосування збройної сили державою першою в порушення Статуту ООН.
		Будь-яка з наступних дій, незалежно від оголошення війни, кваліфікується як акт агресії:
		- вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, що є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або частини її;
		- бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;
		- блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави;
		- напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські і повітряні флоти іншої держави;
		- застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за згодою з приймаючою державою, у порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди;
		- дія держави, що дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави;
		- засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, що мають настільки серйозний характер, що це рівнозначно наведеним вище актам.
		Жодні міркування будь-якого характеру, з політичних, економічних, військових чи інших причин не можуть бути виправданням агресії.
		Крім того, принципи суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, незастосування сили чи погрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання спорів та невтручання у внутрішні справи держав були закріплені також в Заключному Акті наради з безпеки і співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року, який підписаний СРСР, правонаступником якого є Російська Федерація.
		У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі - Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
		Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Згідно з указаним документом територія України є неподільною та недоторканною.
		Незалежність України визнали держави світу, серед яких і Російська Федерація.
		Згідно з пунктами 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від              5 грудня 1994 року Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні своє зобов`язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов`язалися утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони, або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.
		Відповідно до пунктів 3, 8 Меморандуму про підтримку миру та стабільності в Співдружності Незалежних Держав від 10 лютого 1995 року, що укладений між державами СНД, серед яких є Україна та Російська Федерація, держави підтвердили непорушність існуючих кордонів один одного та зобов`язалися виступати проти будь-яких дій, що підривають їхню непорушність, а також вирішувати усі суперечки, що виникають з питань кордонів і територій, тільки мирними засобами. Держави також зобов`язалися не підтримувати на території інших держав-учасниць сепаратистські рухи, а також сепаратистські режими, якщо такі виникнуть; не встановлювати з ними політичних, економічних та інших зв`язків; не допускати використання ними територій і комунікацій держав-учасниць Співдружності; не надавати їм економічної, фінансової, військової та іншої допомоги.
		31 травня 1997 року відповідно до положень Статуту ООН і зобов`язань згідно із Заключним актом Наради з безпеки і співробітництва в Європі Україна та Російська Федерація уклали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (ратифікований Законом України від 14 січня 1998 року № 13/98-ВР та Федеральним Законом Російської Федерації від 2 березня 1999 року № 42-ФЗ). Відповідно до статей 2-3 зазначеного Договору Російська Федерація зобов`язалася поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів та зобов`язалася будувати відносини одна з одною на основі принципів взаємної поваги, суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або погрози силою, у тому числі економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов`язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права. 
		Відповідно до опису і карти державного кордону, які є додатками до Договору між Україною та Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон від 28 січня 2003 року (ратифікований Російською Федерацією 22 квітня 2004 року), територія Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, Донецької і Луганської областей належить до території України.
		Статтями 1-2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. 
		Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Відповідно до статей 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Місто Севастополь має спеціальний статус, Автономна Республіка Крим (далі - АР Крим) є невід`ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.
		Упродовж 2013 року у зв`язку з демократичними процесами, які відбувалися на території України, у представників влади РФ та службових осіб із числа керівництва ЗС РФ, досудове розслідування та судовий розгляд щодо яких здійснюється в інших кримінальних провадженнях, виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, спрямованих на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
		Мотивами зазначеного умислу стали євроінтеграційний курс розвитку України, підготовка до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, які були розцінені представниками влади і ЗС РФ як безпосередня загроза економічним та геополітичним інтересам РФ, що сприятиме втраті впливу над політичними процесами в Україні та позбавить контролю над її економічною діяльністю, призведе до поглиблення співпраці України з Організацією Північноатлантичного договору з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації та можливої денонсації угод щодо тимчасового розташування Чорноморського флоту РФ на території України - в АР Крим та м. Севастополі .
		Свою злочинну мету співучасники із числа представників влади та ЗС РФ вирішили досягти шляхом розв`язання та ведення агресивної війни проти України з використанням підпорядкованих підрозділів і військовослужбовців ЗС РФ, у тому числі дислокованих на підставі міжнародних угод на території АР Крим і м. Севастополя, а також залучення до виконання злочинного плану інших осіб, у тому числі громадян України та Російської Федерації, створення і фінансування не передбачених законом збройних формувань та вчинення інших злочинів.
		При цьому вони усвідомлювали, що такі протиправні дії призведуть до порушення суверенітету і територіальної цілісності України, незаконної зміни меж її території та державного кордону, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, передбачали і прагнули їх настання.
		З метою реалізації вказаного умислу впродовж 2013 року на території РФ службові особи Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації  на виконання наказів та під безпосереднім керівництвом представників влади та службових осіб ЗС РФ, досудове розслідування та судовий розгляд щодо яких здійснюється в інших кримінальних провадженнях, розробили злочинний план, яким передбачалося досягнення військово-політичних цілей РФ, які, на думку співучасників, були прямо пов`язані з необхідністю незаконної окупації та подальшої анексії АР Крим, м. Севастополя та південно-східних регіонів України та, поряд із застосуванням політичних, дипломатичних, економічних та інформаційних заходів, використанням протестного потенціалу населення південно-східних регіонів України для організації сепаратистських референдумів, спрямованих на порушення територіальної цілісності України.
		Так, починаючи з 20 лютого 2014 року, для реалізації вищезазначеного умислу, з метою блокування та захоплення адміністративних будівель і ключових об`єктів військової та цивільної інфраструктури для забезпечення військової окупації та подальшої анексії РФ території АР Крим і м. Севастополя , усупереч вимогам пунктів 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5 грудня 1994 року, пунктів 3, 8 Меморандуму про підтримку миру та стабільності в Співдружності Незалежних Держав від 10 лютого 1995 року, статей 2, 3 Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією, принципів Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року, а також всупереч вимогам частини четвертої статті 2 Статуту ООН, Декларації Генеральної Асамблеї ООН № 36/103 від 9 грудня 1981 року про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та декларацій, затверджених резолюціями Генеральної Асамблеї ООН № 2131 (ХХ) від 21 грудня 1965 року, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету, № 2625 (XXV) від 24 жовтня 1970 року, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН, № 2734 (ХХV) від 16 грудня 1970 року, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки, № 3314 (ХХІХ) від 14 грудня 1974 року, що містить визначення агресії, статей 1, 2 III Конвенції про відкриття воєнних дій від 18 жовтня 1907 року, статей 1, 2, 68 Конституції України, на територію суверенної держави Україна, а саме АР Крим і м. Севастополь, здійснено вторгнення військовим, морським та повітряним транспортом окремих підрозділів ЗС РФ.
		У подальшому представниками влади РФ вчинено ряд дій, унаслідок чого здійснено окупацію частини території України - Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, та спробу легітимізувати вказані дії.
		Також представниками влади і ЗС РФ вчинялися дії щодо зміни меж території та державного кордону України на решті території держави.
		Так, указаними особами організовувалися та проводилися у березні - квітні 2014 року антиурядові протестні акції, найбільш масові з яких - у Луганській, Донецькій, Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Херсонській та Одеській областях. Основою їх метою було поширення сепаратистських проросійських гасел та здійснення силового захоплення адміністративних будівель органів державної влади для подальшої організації незаконних референдумів, спрямованих на порушення територіальної цілісності України.
		З метою гарантованого досягнення указаних цілей та створення видимості того, що в Україні триває внутрішній конфлікт, представники влади та ЗС РФ вирішили створити на її території терористичні організації, які поряд з основною функцією - здійснення терористичної діяльності повинні створити враження діяльності в межах Донецької та Луганської областей опозиційних сил, які нібито від імені та за цілковитої підтримки місцевого населення відстоюють їх право на самовизначення та незалежність, що прямо суперечить Конституції України і нормам міжнародного права.
		Так, під безпосереднім керівництвом та контролем не встановлених на цей час представників влади та ЗС РФ 7 квітня 2014 року на території Донецької області України створено терористичну організацію «Донецька народна республіка» (далі - «ДНР»), а 27 квітня 2014 року на території Луганської області України - терористичну організацію «Луганська народна республіка» (далі - «ЛНР»), у складі яких утворені незаконні збройні формування.
		Контроль та координація діяльності цих терористичних організацій, як і їх фінансове та матеріальне забезпечення, у тому числі зброєю, боєприпасами, військовою технікою, здійснюється представниками влади та ЗС РФ.
		Основними завданнями учасників указаних терористичних організацій є насильницьке повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, шляхом застосування зброї, вчинення терористичних актів - здійснення вибухів, підпалів та інших дій, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людини, загрозу заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків.
		Ураховуючи викладене, «Донецька народна республіка» і «Луганська народна республіка» є стійкими об`єднаннями невизначеної кількості осіб (більше трьох), створені з метою здійснення терористичної діяльності, у межах яких здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, а тому  відповідно до ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є терористичними організаціями.
		7 квітня 2014 року за поданням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим із Головою Служби безпеки України, на території Донецької і Луганської областей розпочато проведення антитерористичної операції (далі - АТО).
		13 квітня 2014 року через посилення сепаратистських виступів та захоплення державних установ на сході України виконувач обов`язків Президента України Указом від 14 квітня 2014 року № 405/2014 затвердив Рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та Україною розпочато на території Донецької і Луганської областей широкомасштабну АТО із залученням Збройних Сил України та інших військових формувань.
		Визнання Верховною Радою України «Донецької народної республіки» і «Луганської народної республіки» терористичними організаціями, як і численні злочини, вчинені їх представниками, знайшли своє відображення у Заяві Верховної Ради України «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України», схваленій постановою Верховної Ради України від 22 липня 2014 року № 1596-VII, Заяві Верховної Ради України «Щодо протидії поширенню підтримуваного Російською Федерацією міжнародного тероризму», схваленій постановою Верховної Ради України від   22 липня 2014 року № 1597-VII, Зверненні Верховної Ради України до Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, національних парламентів держав - членів ЄС, США, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженому постановою Верховної Ради України від 14 січня 2015 року №106-VIII, Заяві Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», схваленій постановою Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року № 337-VIII.
		Отже, Верховною Радою України як єдиним законодавчим органом державної влади констатовано віднесення «ДНР» і «ЛНР» до терористичних організацій, а відповідних осіб, які забезпечують їх функціонування, як учасників терористичної організації.
		Керівники терористичних організацій «Донецька народна республіка» і «Луганська народна республіка» за сприяння та координації представників влади РФ провели фіктивні референдуми про відокремлення Донецької і Луганської областей від України та проголошення їх незалежними «державами».
		Незаконні збройні формування терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР», іррегулярні збройні формування РФ та військовослужбовці ЗС РФ чинять збройний опір Україні у відновленні територіальної цілісності та забезпеченні правопорядку, при цьому учасники політичного блоку вказаних терористичних організацій, за підтримки та сприяння представників влади РФ, під виглядом органів державної влади створили окупаційні адміністрації Російської Федерації, які забезпечують подальшу окупацію та здійснюють управління вказаними територіями на місцевому рівні.
		З огляду на викладене між державами РФ та Україна з 20 лютого 2014 року триває збройний конфлікт міжнародного характеру.
		Частиною другою статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 № 1207-VII констатовано, що тимчасова окупація території України розпочалася 19 лютого 2014 року.
		Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 № 1207-VII визначено, що збройна агресія Російської Федерації розпочалася з неоголошених і прихованих вторгнень на територію України підрозділів збройних сил та інших силових відомств Російської Федерації, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності, а 24 лютого 2022 року переросла в повномасштабне збройне вторгнення на суверенну територію України; Російська Федерація чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань Російської Федерації, що складаються з регулярних з`єднань і підрозділів, підпорядкованих Міністерству оборони Російської Федерації , підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам Російської Федерації, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також за допомогою окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні Російській Федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.
		Продовжуючи реалізацію злочинного плану, з метою створення приводів для ескалації конфлікту і спроби виправдання своєї агресії перед громадянами Російської Федерації та світовою спільнотою 21 лютого 2022 року Російською Федерацією визнано «Донецьку народну республіку» та «Луганську народну республіку» незалежними державами.
		22 лютого 2022 року Президент Російської Федерації, реалізуючи злочинний план, направив до Ради Федерації звернення про використання Збройних Сил РФ за межами РФ, яке було задоволено.
		24 лютого 2022 року о 5 годині Президент Російської Федерації оголосив про рішення розпочати «військову операцію» в Україні.
		У подальшому Збройними Силами Російської Федерації, які діяли за наказом керівництва Російської Федерації і Збройних сил Російської Федерації, здійснено пуск крилатих та балістичних ракет по аеродромах, військових штабах і складах Збройних сил України, а також підрозділами Збройних сил та інших військових формувань Російської Федерації здійснено вторгнення на територію суверенної держави Україна.
		Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
		У подальшому, Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з  05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, а також відповідно до Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.05.2022 № 341/2022  продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
		У результаті військового вторгнення, починаючи з 24 лютого 2022 року, РФ було окуповано частину Херсонської області, зокрема місто Олешки та підпорядковані йому населені пункти.
		Перебуваючи на тимчасово окупованій території - у місті Олешки Херсонської області, громадянин України ОСОБА_6 , в точно невстановлений час, однак в період лютий - травень 2022 року, діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, діючи всупереч інтересам держави Україна, її суверенітетові та територіальній цілісності, прийняв пропозицію представників окупаційної адміністрації РФ щодо зайняття посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території.
		На виконання таких домовленостей, 20.05.2022 ОСОБА_6 , перебуваючи на тимчасово окупованій території у місті Олешки Херсонської області, добровільно зайняв посаду у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, а саме посаду голови так званої Олешківської міської громади, про що так званим військовим комендантом Херсонської області окупаційної адміністрації РФ було видано наказ від 20.05.2022 за № 29.
		Після цього, ОСОБА_6 , позиціонуючи себе так званим керівником Олешківської міської громади, зайняв кабінет міського голови у приміщенні Олешківської міської ради, що за адресою: Херсонська область, місто Олешки, вулиця Гвардійська, 30 та, у період 20.05 - 11.07.2022 здійснював управлінську діяльність на території Олешківської міської територіальної громади, керував підлеглими особами, які дали згоду на зайняття посад у незаконно створеному окупаційною владою органі, віддавав їм обов`язкові до виконання вказівки та розпорядження, організовував роботу міста, сприяючи подальшому утвердженню окупаційної влади та можливості ведення бойових дій проти України.
		Таким чином, ОСОБА_6 вчинив добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, тобто кримінальне правопорушення, передбачене  ч. 5 ст. 111-1 КК України.
		Крім того, ОСОБА_6 , в період з 20 травня по 12 червня 2022 року, більш точний час не встановлений, перебуваючи на тимчасово окупованій території у місті Олешки Херсонської області, добровільно зайнявши посаду голови у  незаконному органі влади, так званій Олешківській міській громаді, діючи умисно, всупереч інтересам держави Україна, її суверенітету та територіальній цілісності, з метою здійснення пропагандистської діяльності та підтримки держави-агресора Російської Федерації, взяв участь у проведенні інформаційної компанії РФ та здійснив публічне висловлювання під відеозапис до мешканців міста Олешки , направлене на утвердження тимчасової окупації РФ частини території України, яке у подальшому було поширено у телеграм каналі « ІНФОРМАЦІЯ_3 », створивши та використавши відповідну інформацію.
		Також, ОСОБА_6 , 12 червня 2022 року, продовжуючи реалізацію свого  злочинного умислу, направленого на підтримку держави-агресора РФ та її окупаційної адміністрації, знаходячись у місті Олешки , повторно взяв участь у проведенні інформаційної компанії РФ та здійснив публічне висловлювання під відеозапис, направлене на підтримку держави- агресора РФ та створених нею незаконних органів влади, в якому закликав місцевих мешканців до співпраці з окупаційною адміністрацією та зайняття ними посад в незаконних органах влади, яке у подальшому було поширене в мережі Інтернет, створивши та використавши відповідну інформацію.
		Таким чином, ОСОБА_6 вчинив здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та її окупаційною адміністрацією, спрямовану на підтримку держави-агресора та її окупаційної адміністрації, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 111-1 КК України.
		У судовому засіданні допит обвинуваченого ОСОБА_6 не здійснювався через проведення судового розгляду в порядку спеціального судового провадження на підставі ч.3 ст. 323 КПК України.
		Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження проводився за відсутності обвинуваченого ОСОБА_6 (in absentia), який показань суду не надав, що відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення та судом використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.
		Дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника, який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в місті Києві.
		Відповідно до ухвали суду від 23 лютого 2024 року, вказане кримінальне провадження призначено до судового розгляду та постановлено здійснювати спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 5, 6 ст. 111-1 КК України.
		Повістки про виклик обвинуваченого ОСОБА_6 на судові засідання до Печерського районного суду м. Києва, а також інформацію про процесуальні документи надсилались та публікувались судом відповідно до вимог ст. 323 КПК України, зокрема, в газеті «Урядовий кур`єр» та внесенням інформації на офіційному веб-сайті суду. В жодне судове засідання обвинувачений ОСОБА_6 не з`явився, про причини неявки до суду не повідомив.
		Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_6 , який в свою чергу повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння, вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої обвинувачений над собою не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді не бажає, а так само свідчать про його наміри ухилення від кримінальної відповідальності.
		В той же час, ухилення обвинуваченого ОСОБА_6 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
		Захисник у судовому засіданні просив виправдати обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених ч.ч.5, 6 ст.111-1 КК України, оскільки його причетність до їх вчинення, а також вина ОСОБА_8 у них, не доведені належними доказами, і вичерпані можливості їх отримання. З урахуванням фактичних обставин, захисник вважав, що обвинувачення ОСОБА_6 грунтується на припущеннях, а тому суду слід постановити виправдувальний вирок і закрити кримінальне провадження.   
		Суд, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч.1 ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 5,6 ст. 111-1 КК України, за вищевикладених фактичних обставин  повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню і дослідженими в судовому засіданні наступними доказами.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що до повномаштабного вторгнення ЗС РФ на територію України, він проживав з родиною у м.Херсоні і працював міським головою м. Олешки Херсонської області. Зазначив, що 24.02.2022 приблизно о 10:00 год. ЗС РФ були вже у м. Олешки. В цей момент він був закордоном, того ж дня о 14:30 год. він повернувся літаком до м.Бориспіль, родину залишив у м. Києві, а сам 25.02.2022 приблизно о 23:00 год. автомобілем приїхав до м. Олешки, де в подальшому перебував весь час до 04.04.2022, виконував свої посадові обов`язки міського голови, забезпечував життєдіяльність міста. ОСОБА_6 він знає з 2016 року, коли він ще працював заступником голови Херсонської ОДА, а ОСОБА_6 на той час був депутатом районної ради та займав посаду директора КП «Олешки». Він знав ОСОБА_6 особисто, оскільки завжди був присутнім на сессіях райради, де він був депутатом, відносини у них були робочі, конфліктів не було. Пояснив, що після окупації м. Олешки, він перебував у місті до 04 квітня 2022, після чого виїхав з території громади. Протягом місяця ще, аж до призначення головою м. Олешки ОСОБА_6 керівництвом окупаціної влади (наприкінці травня 2022), він продовжував ще здійснювати керівництво міста через свій мобільний телефон, виходячи в ефір в соціальних мережах з власної сторінки у Facebook, Telegram. Зауважив, що з першого дня окупації (24.02.2022) він по 10 разів на день виходив в ефір у Facebook, інформував місцеве населення про ситуацію у місті. Після 04.04.2022, як він виїхав з м. Олешки, він продовжував проводити ефіри тричі на день кожного дня, аж до 2023 року. Протягом 24.02.2022 - до призначення ОСОБА_6 міським головою м. Олешки, він продовжував керувати містом, в якому на той момент залишився директор КП «Олешкисервіс», місцеві активісти, та інші мешканці громади, разом з якими вони привозили хліб та продукти місцевому населенню, контролювали місто, в якому розпочалось мародерство. За той час вони організували громадський контроль, і місяць ще контролювали місто. Йому відомо, що керівництвом окупаційної влади РФ приблизно наприкінці травня 2022 року ОСОБА_6 було призначено міським головою м. Олешки, точна дата йому не відома, наказу він не бачив. По тій інформації, що він мав від людей, а також з Telegram каналу, який вів з прямими ефірами безпосередньо сам ОСОБА_6 , він бачив, як останній зайняв його службовий кабінет у приміщенні Олешківської міської ради, і почав здійснювати керівництво містом. ОСОБА_6 викликав до себе людей, які попередньо займали державні посади у м.Олешки, агітував виходити на роботу, працювати на російську владу. Хтось погоджувався, хтось ні. Тобто, приблизно 20.05.2022 він дізнався з місцевих телеграм каналів про те, що ОСОБА_6 призначено російською владою міським головою, він перебуває в його службовому кабінеті, під охороною ЗС РФ, викликає до себе людей, примушує їх співпрацювати, пропонує умови виходу на роботу. Крім того, про призначення ОСОБА_6 на посаду мера м. Олешки йому стало відомо від ОСОБА_11 - директора КП «Побут», з якою він мав розмову по мобільному телефону. Остання повідомила йому, що її викликали до себе представники окупаційної влади, які були детально обізнані про інформацію відносно неї, пропонували виходити на роботу, співпрацювати з російською владою, у випадку відмови - попереджали, що у неї можуть бути проблеми. В тому числі від ОСОБА_11 він дізнався про те, що ОСОБА_6 окупаціною владою призначено міським головою м. Олешки. На даний час йому відомо, що ОСОБА_6 вже декілька місяців не займає посаду мера м. Олешки, був звільнений. Підтвердив, що він допитувався слідчим на досудовому розслідуванні, йому також надавались фото та відеоматеріали, на яких він впізнавав ОСОБА_6 , який сидів на відео в його службовому кабінеті як міського голови Олешкінської міської ради, а також на фото з відео, коли той виступав на стадіоні м. Олешки під час матчу російської команди, робив заклики щодо співпраці з російською владою. Охарактеризував ОСОБА_6 з негативного боку, як людину хитру, безпринципну, яка хоче лише гроші та влади. Щодо призначення саме ОСОБА_6 на вказану посаду керівництвом держави-агресора, пояснив, що ОСОБА_6 мав сильну підтримку в особі свого племінника - місцевого кримінального авторитета, який завжди висловлював свою прихильність до російської влади, до ОСОБА_12 , пропагандував «російський мир».
		Окрім показань свідка, винність ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому злочинів підтверджується іншими дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме:
		- даними протоколу огляду від 14.06.2022 та 28.06.2022 та оптичними дисками - додатками до них. Так, за змістом протоколу від 28.06.2022, при переході за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 у браузері « Google chrome » відкривається сторінка телеграм каналу « ІНФОРМАЦІЯ_3 », в якому розміщено відеозапис від 12 червня 2022 року, при збереженні якого на оптичний носій DVD-R Verbatim 4,7 GB, відеозапису автоматично присвоєно назву «video_2022-06-28_16-28-48», об`ємом 17,4 Мб, тривалістю 3 хв. 19 сек. Переглядом відеозапису виявлено зображення, на якому за столом сидить чоловік з сивим волоссям, в окулярах, одягнений в футболку поло кремового кольору. За чоловіком знаходиться прапор РФ та герб м. Олешки, Херсонської області , на стіні портрет Президента РФ ОСОБА_13 . 
		Протягом відеозапису чоловік говорить наступне: «Уважаемые земляки, я обращяюсь к вам, жители нашего города, гражданам находящимся за его пределами, кто не очень счастлив на чужбине, ко всем для кого праздник-день России наполнен сокровенным смыслом. Последние события этого года, связанные с ролью России на мировой арене, и спецоперацией по демилитаризации и денацификации Украины, означают начало не только нового периода в мировой истории и геополитике, но и в нашей жизни. Сегодня мы с вами свидетели и участники великого исторического момента-воссоединения народов, и востановления исторической справедливости. И именно день России, один из самых молодых праздников, связанный с принятием декларации, о государственном суверенитете, знаменует как многовековую её историю, наполненную страницами великой славы и гордости, так и нынешние розвитие. Давайте сегодня вспомним великую мощь и силу словян, многонационального народа великой державы. И во все времена, чувство родины помогало людям пройти через невзгоды, выстоять и сохранить себя в суровых испытаниях, ответить на все вызовы. Наши деды и прадеды плечем к плечу проливали кровь, защищая мир от фашизма. Сегодня, их потомки, наши современники, защищают мир от нацизма. Мы переживаем период тяжёлых испытаний. Весь мир ополчился на нас и проверяет, чего мы стоим, на сколько хватит нашей прочности. Но Россия, а мы стремимся стать одним из субектов Российской Федирации, всегда справлялась с вызовами в прошлом, справится в настоящем и будет справлятся в будующем. Наш долг, не только чтить традиции и память тех, кто созидал, отстаивал и отстаивает и отстаивает и сейчас нас каждый день, но и утверждать свой вклад в завещаное нам дело, общее ценности. Которые и сегодня имеют колосальное значение для нашего движения вперед. Страх, что наш враг может использовать сегодняшнию ситуацию в своей политике и  стратегии, отступает и уходит. Он сменился терпеливым ожиданием первых результатов, которые у нас в Олешках уже есть. Будем верить, что могучая держава Россия, никогда не утратит высокого статуса и авторетета в мире. Пусть красиво пишется её и наша совместная история, и достойно вершатся наши судьбы. И главное, уважаемые земляки, будем помнить, что патриотизм, это не только любовь к родине, но и проффесиональное отношение к своей работе, на тех направлениях, за которые отвечаешь. Работы и дел у нас с вами очень-очень много. И главное, востановим вместе экономику города, вернем достаток в каждую семъю. А наша сплаченность вокруг общих целей пусть помогает нам преодолевать трудности и только с уверенностью смотреть в будующее. Дорогие земляки, все будет хорошо.» (т.2 а.с. 67-69, 74-77);
		- даними протоколу огляду від 29.06.2022  та переглядом оптичного носія інформації DVD-R Verbatim 4,7 GB із відеозаписом, який було завантажено за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 у браузері « Google chrome », на якому міститься сторінка телеграм каналу « ОСОБА_14 », в якому, в свою чергу, розміщено відеозапис від 12 червня 2022 року. При збереженні його на оптичний носій автоматично присвоєно назву «Алешки (1)», розміром 57,6 Мб, тривалістю 5 хв. 13 сек. При відкритті відеозапису встановлено, що на фоні прапорів РФ та спортивних споруд стоїть чоловік з сивим волоссям та в білій в сіру полосу сорочці з коротким рукавом, далі Особа 1.
		Поза меж поля зору відеозйомки до Особи 1 звертається Особа 2.
		Особа 2: ОСОБА_15 , здравствуйте.
		Особа 1: Здрасте.
		Особа 2: Раскажите как вот у вас в Алешках дела обстоят?
		Особа 1: Ну в принципе, ситуация нормальная. Зачинаем как-то по тихоньку, службы востанавливать . Запускать работу пытаемся, вернее не пытаемся, у нас получается. У нас получается запустить на сегодняшние день пенсионную, это на сегодняшний день очень важно, почему? Потому что, при уходе уничтожены. От главного сервиса отключили всю службу. Получается, на сегодняшний день у нас пенсионеров нету, ну вот, а это очень важно. Это как раз та статья населения, что именно нуждающаяся и не защищённая. Вот ща пытаемся, есть возможность выдать и разовую помощь денюжную в размере 10 тысяч рублей, и ежимесячно выплачивать пенсионерам 10 тысяч. Но вот пока, пока самая большая проблема набить списки, набить, сделать новую базу.
		Занимаемся, занимаемся этими вещами. Потом социалка, таже саамая история, но я думаю через неделю оно у нас будет, и мы начнём уже нашим гражданам, жителям района и города Алешки выплачивать по ...
		Особа 2: А как с аптеками у вас обстоят дела?
		Особа 1: Ну аптеки, знаете, немножко проще, есть в принципе одна компания, которая и не прекращала, начиная с 24 числа. Они быстро переключились на Крым, вот...
		Особа 2: Поставки с Крыма вы имеете ввиду?
		Особа 1:Да. Вот туда-сюда, и мало того что они обеспечивали жителей
		Цюрюпинска , они еще обеспечивали аптеки и жителей нашего района.
		Особа 2: Как у вас с оперативной? Скоро милиция, пожарные будут?
		Особа 1: Ну пока все работает чётко в штатном режиме.
		Особа 2: На местах все?
		Особа 1:Все люди на местах, комунальные службы работают, город чистый. Есть некоторые проблемы, почему? Потому что начиная с 24 числа, возили мусор, была дана команда предыдущим мэром, вот возить в пределах города, разгружали возле кладбища. Ну как то так вот они решили, святое место, но. Щас вот будем, уже практически вопрос решён. Все то, что было завезено туда, а это очень много, десятки, сотни тон, вот. Тоесть, здесь сейчас мы будем пытаться, не пытаться, есть договорённость с местными предпренимателями, которые готовы обеспечить транспортом, погрузочными машинами. И я думаю в течении недели, двух, мы это все уберём и вывезем.
		Особа 2: Тоесть мусор который предыдущая власть завезла на кладбище,
		ко всем остальным проблемам, еще и эту нужно вывозить?
		Особа 1: Ну это очень большая проблема, почему? Потому что этот мусор, он весь летит на кладбище, ну а это святое место, люди очень остро воспринимают это. То есть это проблема, что я считаю это проблема такая, что её нужно решать в последнюю очередь.
		Особа 2: Есть что-то может обратится к гражданам Алешек и области, что- то может сказать, хотели бы?
		Особа 1: Хотелось бы обратится к гражданам Алешек, с какой просьбой, хватит сидеть дома. Нужно приходить в социальные службы. Приходить на приём в мэрию, вот. Ждем, приглашаем к работе, сотрудничеству всех специалистов. Не в том дело, есть специалисты, но допустим. Ну как, специалисты никогда не лишние. То есть пожалуйста приходите.
		Особа 2:Есть рабочие места?
		Особа 1 :Да. Рабочие места есть. И хотелось бы сказать, что ведется очень большая работа, по развитию Алешек . И скоро, очень скоро люди сюда зайдут нормальные, хорошие, проверенные инвесторы. И будет у нас и производство колбас. Будет у нас и хлеб завод востановленный. Начнет сейчас работать и швейная фабрика. То есть все уже вот вот, на подходе. То есть мы над этим работаем, и я думаю все у нас получится.
		Особа 2:Обязательно получится.
		Особа 1: Ну да. Я уверен в этом.
		Особа 2:Понял, спасибо огромное за коментарий.
		Крім того, при переході за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 у браузері « Google chrome » відкривається сторінка телеграм каналу « ОСОБА_14 », в якому розміщено відеозапис за 12 червня 2022 року, який збережено із присвоєнням назви «Паспортный стол _открылся в Алешках Херсонской области», розміром 31,4 Мб, тривалістю 1 хв. 16 сек..
		При відкритті відеозапису встановлено, що у правому верхньому куті в фіолетовый рамці розміщений логотип "IZ", поле зору камери переміщається по приміщення, де знаходяться люди похилого віку та декілька молодих людей. Люди на відео заповнюють якісь документи.
		На відеозаписі Особу 1 позначають як « ОСОБА_18 -глава ВГА города Алешки в Херсонской области». Особа 1 виголошує промову: « Это исторический момент так сказать, это очень важно, мы долго ждали этого момента, стремились к этому. Не только я допустим, вообще был приятно удивлен. Вчера вот допустим, больше 100 человек, сегодня опять очередь наблюдаем, то есть люди понимают сущность, что вот нужно. Они приняли решение, уверено идут к стому, к своей цели. Ну вот все как положенно, все как должно быть. На 1 хв. 8 сек. відеозапис переходить на жінку похилого віку, яку на відеозаписі позначають як « ОСОБА_19 -местная жительница», яка промовляє: «Мои родители русские, я родилась в России, и мы уже очень долго
		ждём, когда сново станем гражданами России». (т.2 а.с. 78-82)
		- даними протоколу огляду від 12.08.2022 за участі свідка ОСОБА_9 , під час якого останньому відтворені вищенаведені відеофайл із назвою ««video_2022-06-28_16-28-48», із відеозаписом промови чоловіка з сивим волоссям, який сидить за столом. Позаду чоловіка знаходиться прапор Російської Федерації та на стіні прикріплений герб із надписом «Олешки» ( м. Олешки ) та фотографія чоловіка, схожого на ОСОБА_13 . Зазначений чоловік починає промову з наступного: «Уважаемые земляки, я обращаюсь к вам, жители нашего города, гражданам находящимся за его пределами, кто не очень счастлив на чужбине, ко всем для кого праздник-день России наполнен сокровенным смыслом..» 
		Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні підтвердив об`єктивність і правильність інформації у вказаному протоколі слідчої дії, зокрема те, що він повідомив, що вказані події відзняті у кабінеті голови Олешківської міської ради, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Особа, яка виголошує промову, є ОСОБА_6 , про якого він повідомляв під час свого допиту, якого він знає особисто з 2016 року. 
		Крім того, свідку було відтворено файл із назвою «Алешки (1)», на якому міститься відеозапис інтерв`ю чоловіка на фоні спортивного стадіону. Так, до зазначеного чоловіка звертається інтерв`ювер - Особа 2:
		«Особа 2: ОСОБА_15 , здравствуйте.
		Особа 1: Здрасте.
		Особа 2: Раскажите, как вот у вас в Алешках дела обстоят?
		Особа 1: Ну в принципе, ситуация нормальная. Зачинаем как-то по тихоньку , службы востанавливать...»
		Свідок ОСОБА_9 повідомив, що вказані події відзняті на стадіоні «Старт», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Особа 1, яка оголошує промову - є ОСОБА_6   (т.2 а.с. 98-100).
		- даними протоколу огляду від 14.06.2022 та оптичним диском - додатком до нього, на якому зображена інформація за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_8 , у браузері «Google chrome» в соціальної мережі Facebook. Під час відкриття за посиланням: «Офіційна сторінка ОСОБА_20 », на якій розміщено фото виписки з наказу военного коменданта Херсонської області полковника ОСОБА_21 - про призначення головою Олешківської міської громади ОСОБА_6 , його підпорядкування голові адміністрації області. Контроль за виконанням наказу покладено на заступника військового коменданта Херсонської області. Даний наказ виданий 20.05.2022 під номером 29. Витяг з наказу зроблено підполковником ОСОБА_22 (т.2 а.с. 70-73); 
		- даними протоколу огляду від 13.07.2022 та оптичним диском - додатком до нього, на який завантажена інформація, отримана за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_9 у застосунку «Telegram», де відкривається канал із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », в якому є 344 підписники. В ході огляду інфорації, розміщеної на каналі здійснювались знімки екрану за допомогою клавіші «Print Screen» на клавіатурі компютера слідчого, які містяться у протоколі. При огляді інформації, яка розміщена на каналі, відшукано опубліковані новини про роботу пенсійного фонду, оголошення про пошук інформації про вибухові пристрої, знаходження на території Херсона українських силовиків, про обіг грошових коштів, про реєстрацію суб`єктів підприємницької діяльності, з прикріпленим сканованим документом на 2 аркушах із назвою: «Распоряжение от 11.07.2022 г. №12» за підписом «глави ВГА Олешковской городской территориальной громады ОСОБА_6 ». Даний документ роздрукований окремо та долучено до протоколу на 2 аркушах. (т.2 а.с. 83-95);
		- даними протоколу від 01.05.2023 та оптичним диском - додатком до нього, на який завантажена інформація, отримана за посиланням: « ІНФОРМАЦІЯ_4 » у браузері « Google chrome », з подальшим переходом у месенджер «TELEGRAM», де відкривається сторінка телеграм каналу « ІНФОРМАЦІЯ_10 », в якому відшукано розміщений відеозапис за 19 березня 2023 року, який являє собою інтерв`ю ОСОБА_6 каналу новин «РИА Новости» під назвою: «Предпринимателям в Алешках на Херсонщине помогают интегрироваться в российское законодательство». «Все, кто на сегодняшний день работает - это 90% люди, которые уже перерегистрировались», - сообщил нам глава Алешкинского территориального округа ОСОБА_15. При этом даже тем, кто ещё находится в стадии «раздумий» насчёт перерегистрации, власти работать не мешают. Лишь бы не нарушали существующие правила, ометил ОСОБА_15.» Також, у вказаному телеграм каналі за датою публікації 28.04.2023 виявлено наступну інформацію: «Глава Алешкинского муниципального округа ОСОБА_15 встретился с гражданами территориального управления с.Счастливое Алешкинского муниципального округа, чтобы вместе изучить все проблемы, проверить как реализуются уже начатые программы, наметить, что ещё предстоит сделать...» (т.3 а.с. 54-57).
		- листом - відповіддю на запит слідчого з Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 05.05.2022, яким скеровано Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 30.04.2022, серед яких, зокрема АДРЕСА_3 (т.2 а.с. 124-159);
		- даними витягу з бази даних ДМС України, відповідно до якої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Снігурівським РВ УМВС України в Миколаївській області та паспортом громадянина України для виїзду закордон серії НОМЕР_2 від 06.08.2010 виданий 6501(т.3 а.с. 26);
		Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Статтею 17 Закону України від 23.03.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав про те, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази, а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
		Судом також враховано, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
		Проаналізувавши та оцінивши досліджені в ході провадження у справі докази, суд вважає, що усі вищезазначені докази узгоджуються між собою, є належними, допустимими та достовірними.
		Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинено і обвинувачена особа є винною у його вчиненні.
		Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.
		Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих суду доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
		Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати усі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення, або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
		Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за інкримінованим обвинуваченням.
		Крім того, у п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону.
		Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
		Оцінюючи вищеописані зібрані по справі, досліджені та перевірені в судовому засіданні докази, суд визнає їх такими, що знаходяться у об`єктивному взаємозв`язку з інкримінованим правопорушенням, не спростовані в ході судового розгляду, передбачені як джерела доказування чинним законодавством та зібрані у відповідності з процесуальними нормами.
		Зважаючи на вищенаведені доводи та мотиви, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому злочинних дій доведена поза розумним сумнівом.
		Суд виходить із установлених фактичних обставин справи та вважає, що органом досудового розслідування вірно кваліфіковані дії обвинуваченого ОСОБА_6 , а саме:
		- за ч. 5 ст. 111-1 КК України, як добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора;
		- за ч. 6 ст. 111-1 КК України, як здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та її окупаційною адміністрацією, спрямованої на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації та збройних формувань.
		Суд при призначенні покарання враховує дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання, та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.
		Обираючи обвинуваченому ОСОБА_8 вид та розмір покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які віднесені до категорії тяжкого та особливо тяжкого злочину, обставини їх вчинення, характер діяння, форму й ступінь вини, мотив вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.
		Обставини, які відповідно до ст.ст. 66, 67 КК України, пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , судом не встановлені.
		Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєних ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, відсутність пом`якшуючих обставин, хоча і приймаючи до уваги, що він раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_6 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк, у межах санкцій інкримінованих йому кримінальних правопорушень, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно господарських функцій в органах державної влади і місцевого самоврядування на певний строк, та з конфіскацією майна.
		Також суд не вбачає підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_6 обраного йому ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.08.2022 (справа №757/20335/22-к) (т.2 а.с. 173-176) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк дії якого необхідно продовжити до набрання вироком законної сили.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 слід обраховувати з моменту звернення цього вироку до виконання, тобто із дня фактичного його затримання.
		З метою забезпечення виконання вироку в частині призначеного покарання у виді конфіскації майна, суд вважає, що майно обвинуваченого ОСОБА_23 , на яке ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02.08.2022 (справа №757/18987/22-к) (т.3 а.с. 11-13) накладено арешт, а саме: 
		- земельна ділянка з кадастровим номером 6525010100:02:001:0315 площею 0.0791 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 441030365250);
		- житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_4 ( реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 4487155), - слід залишити під арештом. 
		Цивільний позов не заявлявся. Речові докази і процесуальні витрати по справі відсутні.
		Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд -
		 
		З А С У Д И В :
		 
		ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 111-1, ч. 6 ст. 111-1 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання:
		- за ч. 5 ст. 111-1 КК України у виді 7 /семи/ років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно господарських функцій в органах державної влади і місцевого самоврядування, строком на 12 /дванадцять/ років та з конфіскацією майна;
		- за ч. 6 ст. 111-1 КК України у виді 11 /одинадцяти/ років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно господарських функцій в органах державної влади і місцевого самоврядування, строком на 12 /дванадцять/ років та з конфіскацією майна.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді 11 /одинадцяти/ років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно господарських функцій в органах державної влади і місцевого самоврядування, строком на 12 /дванадцять/ років та з конфіскацією майна.
		Строк відбуття основного покарання ОСОБА_6 слід обрахувати з моменту його фактичного затримання для поміщення під варту на виконання цього вироку.
		Строк відбуття додаткового покарання у виді позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно господарських функцій в органах державної влади і місцевого самоврядування, слід рахувати з моменту відбуття ОСОБА_6 основного покарання.
		Майно обвинуваченого ОСОБА_23 , на яке ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02.08.2022 (справа №757/18987/22-к) накладено арешт, а саме: 
		- земельна ділянка з кадастровим номером 6525010100:02:001:0315 площею 0.0791 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 441030365250);
		- житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 4487155), - 
		залишити під арештом з метою виконання вироку в частині кофіскації майна.
		Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно вручити учасникам кримінального провадження. 
		 
		 
		Суддя                                                                                                       ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...