Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 459/863/20 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 20.11.2024.
Дата набрання законної сили: 13.11.2024
Номер судового провадження: 51-3457км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019140150000669

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		13 листопада 2024 року
		м. Київ
		справа № 459/863/20
		провадження № 51-3457км24
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого                                                ОСОБА_1 ,                          
		суддів                                                            ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю: 
		секретаря судового засідання              ОСОБА_4 ,
		прокурора                                                    ОСОБА_5 ,
		захисника                                                    ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 09 листопада 2023 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року щодо 
		ОСОБА_7 ,
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, востаннє: вироком Мостиського районного суду Львівської області від 24 червня 2020 року за ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді штрафу в розмірі 2942 НМДГ, що становить 50 014 грн, без конфіскації майна,
		засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК.
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 09 листопада 2023 року ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 307 КК та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього належного майна, окрім житла.
		Вирішено питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, речових доказів та  процесуальних витрат.
		Згідно з фактичними обставинами, детально наведеними у вироку,  ОСОБА_7 , діючи повторно, у невстановлені досудовим розслідуванням часі та місці, незаконно придбав, після чого почав незаконно зберігати, з метою незаконного збуту наркотичний засіб у виді однієї таблетки «SUBUTEX» 8 mg, обіг яких обмежено. В подальшому діючи умисно, з корисливих мотивів, 06 червня 2019 року на АДРЕСА_1 , незаконно збув за  600 грн ОСОБА_8 одну таблетку «SUBUTEX», у якій міститься «бупренорфін» масою 0, 0074, що відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежений.
		Окрім цього, ОСОБА_7 , діючи повторно, у невстановлені досудовим розслідуванням часі та місці, незаконно придбав, після чого почав незаконно зберігати з метою незаконного збуту наркотичний засіб у виді однієї таблетки «SUBUTEX», обіг яких обмежено. В подальшому діючи умисно, з корисливих мотивів, 19 грудня 2019 року на АДРЕСА_1 , незаконно збув ОСОБА_8 за  600 грн одну таблетку «SUBUTEX», у якій міститься «бупренорфін» масою 0, 0073 г, що відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежений.
		Окрім цього, ОСОБА_7 , діючи повторно, у невстановлені досудовим розслідуванням часі та місці, незаконно придбав, після чого, з метою незаконного збуту, почав незаконно зберігати за місцем свого проживання, що на АДРЕСА_1 , наркотичні засоби, зокрема 14 таблеток «SUBUTEX», у яких міститься «бупренорфін» масою 0, 1036 г, що відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежений.
		Львівський апеляційний суд ухвалою від 02 квітня 2024 року залишив без змін вирок районного суду, а апеляційну скаргу сторони захисту - без задоволення.
		 
		Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 , посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та істотне порушення вимог процесуального законодавства, просить скасувати оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій і призначити новий розгляд кримінального провадження щодо його підзахисного в суді першої інстанції. 
		Обґрунтовуючи викладені в касаційній скарзі вимоги, вказує, що в матеріалах провадження відсутні допустимі докази, які підтверджують вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, за яке його засуджено, адже під час обшуку за місцем проживання останнього наркотичних засобів не було виявлено та не вилучалось.
		Наполягає, що судами не з`ясовано та не усунуто суперечностей щодо предмету вилученого під час обшуку, який був обмотаний ізоляційною стрічкою, оскільки в протоколі обшуку не зафіксовано, що саме було у вилученому предметі, що також підтверджується постановою про визнання речовими доказами від 20 грудня 2019 року та ухвалою Червоноградського міського суду від 21 грудня 2019 року про арешт майна. Стверджує, що в цих документах зазначено лише про невідомий предмет, перемотаний чорною ізолентою, при цьому про таблетки в протоколі не зазначено взагалі.
		Зауважує, що відеозапис обшуку за адресою проживання ОСОБА_7 повністю не відкривається, зокрема в частині виявлення та вилучення невідомого предмету, перемотаного чорною ізолентою, який в подальшому працівники поліції представили, як згорток з 14 таблетками «SUBUTEX», при цьому, що прокурор не пояснив ні суду, ні стороні захисту чому цей фрагмент відео не відкривається.
		Також звертає увагу на те, що кошти, вилучені в ОСОБА_7 , та грошові купюри, виділені працівниками поліції для проведення оперативної закупки в червні 2019 року, не можуть бути допустимим доказом в даному кримінальному провадженні, оскільки сума виділених управлінням поліції грошових коштів не відповідає сумі коштів, наданих закупнику ОСОБА_8 ; протоколи огляду покупця (де ОСОБА_8 вручають 600 грн), огляду місця події від 06 червня 2019 року (де ОСОБА_8 добровільно видав блістер з таблеткою), протокол за результатами проведення негласних слідчий дій від 17 липня 2019 року є похідними доказами від зазначеного вище доказу, а тому вони також є недопустимими доказами.
		Стверджує, що допит таємного свідка ОСОБА_8 відбувався без участі секретаря судового засідання, однак за участі оперативного працівника, який підказував відповіді таємному свідку, а останній їх лише дублював, тому показання ОСОБА_8 не можна вважати вільними і вони не можуть бути допустимими доказами.
		На думку захисника, інтервал між оперативними закупками у 6 місяців та залучення лише одного таємного покупця є неприпустимим в розумінні практики ЄСПЛ.
		Підсумовуючи, підкреслює, що апеляційний суд проігнорував низку порушень, допущених районним судом під час судового розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_7 , що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам КПК.
		Позиції інших учасників судового провадження
		На касаційну скаргу заперечень від учасників судового провадження не надходило.
		У судовому засіданні адвокат  ОСОБА_6  підтримав доводи, викладені в касаційній скарзі, та просив її задовольнити, прокурор ОСОБА_5 заперечила проти її задоволення, оскаржувані судові рішення просила залишити без змін.
		Мотиви Суду
		За змістом статей 433, 438 КПК суд касаційної інстанції є судом права, а не факту, а тому перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		Касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.
		Крім цього, Верховний Суд не може втручатися в аспекти оцінки судами нижчих інстанцій дослідженої ними сукупності належних, допустимих і достовірних доказів на предмет підтвердження чи не підтвердження ними обставин, які підлягають доказуванню в провадженні. Таку оцінку кожен суд здійснює незалежно і самостійно шляхом формування власного внутрішнього переконання як щодо кожної з обставин, які підлягають доказуванню, так і стосовно винуватості особи у вчиненні інкримінованого їй злочину в цілому.
		Тому колегія суддів касаційного суду відхиляє доводи касаційної скарги адвоката ОСОБА_6 щодо неправильної, на його думку, оцінки судами досліджених доказів за відсутності або безпідставності конкретних доводів щодо неналежності, недопустимості чи недостовірності окремих досліджених судом доказів.
		Відповідно до вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		За змістом положень ч. 2 ст. 418, ст. 419 КПК рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, крім іншого, мають бути зазначені узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
		Перевіривши кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 в касаційному порядку, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.
		Вирішуючи питання про доведеність винуватості   ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину та правильності кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 307 КК, районний суд послався на докази, що зібрані у встановленому законом порядку, досліджені під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до приписів ст. 94 КПК.
		Із матеріалів провадження вбачається, що засуджений ОСОБА_7 вину у пред`явленому обвинуваченні заперечив повністю та вказав, що в його діях відсутній склад інкримінованого злочину, оскільки свідку ОСОБА_8 він продавав очні каплі за 200 грн, які придбавав у Польщі, після чого було його затримано, наркотичних засобів останньому не реалізовував. Зазначив, що на той час, як наркозалежна особа, вживав «метадон», щодо таблеток «SUBUTEX» заперечив, оскільки не вживав їх і не збував, звідки вони взялись під час обшуку він не знає, вказав, що таблетки йому не належать.
		Незважаючи на таку позицію засудженого, місцевий суд належним чином проаналізував і оцінив письмові докази (за епізодами від 06 червня та 19 грудня 2019 року), зокрема: - протоколи огляду грошових коштів від 06 червня 2019 року, - огляду покупця від 06 червня 2019 року, - огляду місця події від 06 червня 2019 року; - про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії (далі - НСРД) (спостереження за особою) від 17липня 2019 року;  - заяву від 06 червня 2019 року;  - постанову про визначення речей речовими доказами від 07 червня 2019 року; - висновок судового експерта від 27 червня 2019 № 3/731; - протоколи: огляду грошових коштів від 19 грудня 2019 року, - огляду покупця від 19 грудня 2019 року, - огляду місця події від 19 грудня 2019 року, - про результати проведення НСРД (спостереження за особою) від 17 січня 2020 року; заяву від 19 грудня 2019 року; висновок судового експерта від 25 лютого 2020 року № 13/27; протоколи: - затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 19 грудня 2019 року, - особистого обшуку від 19 грудня 2019 року, - обшуку від 19 грудня 2019 року (за місцем проживання); висновок судового експерта від 14 лютого 2020 № 13/71.
		Висловлені заперечення захисником з приводу коштів, виділених на проведення оперативних закупок, колегія суддів уважає безпідставними, враховуючи, що їх видача підтверджена відповідними видатковим касовими ордерами від 23 жовтня 2018 року та 05 грудня 2019 року, з яких слідує, що кошти виділялись для проведення оперативних закупок, а що стосується того, що сума, зазначена в ордері від 23 жовтня 2018 року, не відповідає сумі, за яку ОСОБА_8 купляв наркотичний засіб в ОСОБА_7 , то, на думку колегії суддів, вона не впливає на кінцевий результат проведеної оперативної закупки, адже свідок ОСОБА_8 підтвердив, що працівниками поліції йому видавалось по 600 грн на кожну оперативну закупку (06 червня та 19 грудня 2019 року).
		Судами попередніх інстанцій встановлено та констатовано, що оперативні закупки наркотичних засобів в ОСОБА_7  проводились на підставі постанов прокурора  про проведення контролю за вчиненням злочинів від 20 травня та 05 грудня 2019 року, НСРД проводились на підставі ухвал слідчих суддів (06 травня, 15 серпня та 26 листопада 2019 року) за клопотаннями слідчих (17 липня 2019 року та 17 січня 2020 року). Всі ці документи були розсекречені та наявні в матеріалах провадження, які підтверджують легалізацію проведення слідчих дій.
		З протоколу обшуку від 19 грудня 2019 року вбачається, що під час слідчої дії за місцем проживання ОСОБА_7 виявлено та вилучено, окрім іншого, таблетки «SUBUTEX» у кількості 14 штук, які, за участю понятих, було запаковано в спец-пакет та відправлено на експертизу. Висновком судового експерта від 14 лютого 2020 року № 13/71 підтверджено, що в 14 таблетках, які були вилучені за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 , овальної форми білого кольору з відтиском напису «№ В8» виявлено «бупренорфін», який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, загальною масою в 14 таблетках 0,1036 г.
		Твердження сторони захисту про те, що протокол обшуку від 19 грудня 2019 року та похідні від нього необхідно дані визнати недопустимим доказами, оскільки вилучені таблетки (за місцем проживання ОСОБА_7 ) в протоколі обшуку не ідентифіковані саме як таблетки, а іменуються як предмет, обмотаний ізоляційною стрічкою, а тому не можна вважати, що в цьому «предметі» були наявні 14 таблеток «SUBUTEX» і вони дійсно вилучались під час цієї слідчої дії, колегія суддів уважає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються:
		-  показаннями свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (поняті, які брали участь під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 ), які зазначили, що в будинку обвинуваченого, крім іншого, знайшли згорток перемотаний чорною ізоляційною стрічкою, в якому знаходились білі таблетки, які в подальшому вилучено та поміщено в спеціальний сейф-пакет. Поняті засвідчили, що всі речові докази, які вилучались під час обшуку, поміщались до спеціальних пакетів, які при них запаковувались, та на яких вони розписувались, що також підтверджується відеозаписом слідчої дії від 19 грудня 2019 року;
		- висновком експерта від 14 лютого 2020 року № 13/71, в якому зазначено, що експерт ОСОБА_11 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок експерта, проводив експертизу на підставі постанови слідчого від 02 січня 2020 року, який підтвердив надходження на експертизу згортку із полімерної клейкої стрічки чорного кольору, в якому міститься фольговий згорток, в якому виявлено 14 таблеток овальної форми білого кольору з відтиском напису «В8». Перед початком проведення експертизи, експерт перевірив цілісність спеціального сейф-пакету, про що зазначив у вказаній експертизі.
		Отже, на підставі зазначеного вище, в колегії суддів відсутні сумніви, що надані на експертизу таблетки (14 шт), які були в згортку, обмотані чорною клейкою стрічкою, вилучені саме в ОСОБА_7 під час обшуку за місцем його проживання 19 грудня 2019 року.
		Також районний суд врахував показання свідка  ОСОБА_8 (таємного свідка), який пояснив, що у 2019 році добровільно двічі (на початку літа та кінці грудня 2019 року) брав участь в оперативних закупках в ОСОБА_7 наркотичного засобу «SUBUTEX».  Купував в останнього (за місцем його проживання) наркотичний засіб «SUBUTEX» по 600 грн, гроші отримував від працівників поліції. Після закупок куплені наркотичні засоби (таблетки «SUBUTEX») видав працівникам поліції. Зазначив, що ОСОБА_7 був йому знайомий давно, оскільки раніше купував у нього побутову техніку. Додав, що багато людей знали, що ОСОБА_7 займається торгівлею наркотичних засобів.
		Доводи захисника ОСОБА_6 про те, що допит ОСОБА_8 (легендованої особи) здійснювався за участі оперативного працівника, через якого, на думку адвоката, показання ОСОБА_8 не були вільними, колегія суддів уважає надуманими, з огляду на відеозапис судового засідання від 08 червня 2023 року, з якого вбачається протилежне твердженням захисника. 
		Здійснення допиту легендованої особи  (дистанційно) у судовому засіданні без участі секретаря судового засідання не є порушенням вимог кримінального процесуального закону.
		Верховний Суд погоджується з судами попередніх інстанцій, що всі процесуальні джерела доказів, надані стороною обвинувачення, судом були безпосередньо досліджені в судовому засіданні і в обґрунтування вироку покладені належні, допустимі та достовірні докази, які в сукупності підтверджують вину ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК.
		Висловлений сумнів стороною захисту про те, що дії учасників не мали вільного характеру під час оперативних закупок не знайшов свого підтвердження. Так, в матеріалах провадження наявні електронні носії інформації інв. № 904 та № 1072, на яких зафіксовано відеозаписи оперативних закупок наркотичного засобу ОСОБА_8 в обвинуваченого ОСОБА_7 від 06 червня та 19 грудня 2019 року, які переглянуті в судових засіданнях та їм надана належна оцінка, та якими підтверджуються час, місце, спосіб вчинення злочину, передача коштів, а також вільний характер спілкування ОСОБА_7 з ОСОБА_8 , самостійність та добровільність дій обвинуваченого щодо збуту наркотичного засобу.
		Разом з тим, в матеріалах провадження відсутні будь-які заяви чи скарги сторони захисту на дії працівників правоохоронних органів щодо зазначеного вище.
		Також у касаційній скарзі захисник покликається на тривалий розрив у часі між оперативними закупками, однак не вказує в чому саме виразились порушення прав ОСОБА_7 ..
		На переконання колегії суддів, аргументи захисника про відсутність достатніх доказів уважати, що ОСОБА_7 скоїв інкриміноване йому кримінальне правопорушення, зводяться до незгоди з судовими рішеннями та наданні власної оцінки доказам та обставинам справи.
		Підсумовуючи, суд касаційної інстанції зазначає, що порушень процесуального порядку збирання доказів, наведених у вироку, за матеріалами провадження не встановлено та судом правильно вирішено питання про їхню належність і допустимість, з дотриманням вимог статей 85-87, 89, 94, 95 КПК.
		Не знайшли свого підтвердження доводи засудженого про формальний розгляд кримінального провадження щодо нього в апеляційному суді.
		Під час перевірки матеріалів кримінального провадження встановлено, що апеляційний суд, керуючись статтями 404, 405, 407, 412-414 КПК, переглянув вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 за скаргою його захисника - адвоката ОСОБА_6 , доводи якого є аналогічними касаційній скарзі сторони захисту, ретельно перевірив та проаналізував їх, дав на них переконливі відповіді, вказавши в ухвалі підстави необґрунтованості таких доводів.
		Колегія суддів уважає, що призначене районним судом покарання засудженому ОСОБА_7 та залишене без змін судом апеляційної інстанції відповідає вимогам статей 50, 65 КК, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
		Суд вважає, що перегляд кримінального провадження в апеляційному порядку здійснювався відповідно до правил кримінального процесуального закону, постановлена ухвала не суперечить приписам статей 370, 419 КПК, а тому твердження сторони захисту про істотне порушення судом апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону є безпідставним.
		Порушень норм матеріального чи процесуального права, які би були безумовними підставами для зміни або скасування судових рішень, під час перевірки матеріалів кримінального провадження суд касаційної інстанції не встановив.
		Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги сторони захисту.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд
		ухвалив:
		Вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 09 листопада 2023 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу його захисника - без задоволення.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1                                  ОСОБА_2                                   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...